проходить+по+улице

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

, пойти
1. тк. несов. go*;
он шёл по улице he was going down/up/along the street;
она шла по мосту she was going across the bridge, she was crossing the bridge;
она шла в гору she was going uphill;
ему пришлось ~ пешком he had to walk, he had to go on foot;
лошадь идёт рысью, галопом the horse is trotting, galloping;

2. тк. несов. (двигаться, перемещаться) move, go*, travel;
поезд идёт быстро the train is going/travelling at high speed;
самолёты шли на восток the planes were flying east;
флот шёл на всех парусах the fleet was in full sail;
по небу медленно идут облака the clouds are moving/drifting slowly actoss the sky;
лёд идёт по реке the ice is going down the river;

3. тк. несов. (о моменте отправления поезда и т. п.) go*, leave*;
поезд идёт в 12 часов ночи the train goes/leaves at midnight;

4. тк. несов. (доставляться) come*;
письма долго идут the mail is very slow, letters take a long time to arrive;

5. тк. несов. (приближаться, появляться) come*;
перен. тж. approach;
поезд идёт! the train is coming;
весна идёт spring is on the way;

6. (в, на вн., + инф. ;
направляться с какой-л. целью) go* (to, + to inf., + -ing) ;
~ гулять go* for a walk;
~ в школу go* to school;
~ на охоту go* hunting;

7. (на вн. ;
нападать) march (on), advance (on) ;
перен. attack( smb.) ;

8. (в, на вн. ;
вступать, поступать куда-л.) join (smth.), enter (smth.) ;
~ на биологический факультет enter the biology faculty;
~ в армию join the army;

9. тк. несов. (развиваться) progress, head;
(действовать тем или иным образом) march, go*;
~ по пути технического прогресса take* the path of technical progress;
всё идёт к лучшему everything is for the best;

10. тк. несов. (за тв. ;
следовать) follow (smb., smth.) ;
~ за толпой follow the crowd;

11. тк. несов. (от, из рд. ;
распространяться, исходить) come* (from) ;
(о слухах, вестях) go* (a) round;
из трубы идёт дым there is smoke coming from the chimney;
идёт слух, что... a rumour is going round that...;

12. тк. несов. (поступать, подаваться) be* on, flow;
ток идёт the current is on;

13. разг. (находить сбыт) sell*;
этот товар хорошо идёт these goods are in demand;
~ за бесценок go* for a song;

14. тк. несов. (простираться, пролегать) run*, stretch;
дорога идёт полем the road runs across the field;
горная гряда идёт с севера на юг the mountain range stretches from north to south;

15. тк. несов. (находиться в действии - о механизме) go*, work;
часы идут точно the watch keeps exact time;

16. тк. несов. (об осадках) fall*;
дождь, снег идёт it is raining, snowing;

17. тк. несов. (протекать, проходить) go* by, pass;
шли недели the weeks went by;

18. тк. несов. (длиться, продолжаться) be*;
идёт 1995 год it is the year nineteen( hundred and) ninety-five;

19. тк. несов. (иметь место, происходить) be* in progress, proceed;
(ставиться - о пьесе и т. п.) be* on;
идут экзамены the examinations are in progress;
идёт новый фильм there is a new film on;

20. (на вн. ;
соглашаться) agree (to) ;
пойти на предложенные условия agree to the terms offered;

21. (в, на вн. ;
предназначаться, использоваться) be* used (for) ;
лучина идёт на растопку the sticks are used for fuel;

22. (на вн. ;
расходоваться) be* spent (on) ;
go* (on) ;
много денег идёт на книги a lot of money goes on books;
на костюм пойдёт три метра ткани it takes three metres of material to make a suit;

23. (дт.;
подходить) suit (smb., smth.) ;
пиджак ему не идёт the jacket doesn`t suit him;

24. разг. (получаться, ладиться) go* right;
работа не шла the work wouldn`t go right;

25. ( тв., с рд. ;
делать ход в игре) play (smth.) ;
(в шахматах) move (smth.) ;
теперь ~ вам now it`s your move, now it`s your turn/go;
~ с туза play the ace;
~ в ногу keep* in step;
~ на смену кому-л., чему-л. take* the place of smb., smth., replace smb., smth. ;
не ~ дальше чего-л. not go further than;
речь идёт о том, что... the point is that...

1. [spi:d] n

1. 1) скорость; быстрота, темп; скорость хода

2) физ. скорость

2. тех. число оборотов

3. авт. передача

4. спец. быстродействие, скорость работы

5. фото светосила ( объектива); светочувствительность ( плёнки)

6. арх. успех, удача; выгода

2. [spi:d] v (sped, speeded [-{spi:d}ıd])

1. 1) быстро проходить, проноситься; быстро пролетать, мчаться

2) превышать дозволенную скорость

3) книжн. быстро идти

2. 1) спешить, торопиться

2) торопить, поторапливать

3. ускорять; увеличивать, набирать скорость (тж. speed up)

4. 1) увеличивать число оборотов, скорость и т. п. (тж. speed up)

2) устанавливать, регулировать скорость

5. быстро отсылать, отправлять

6. способствовать (чему-л.); успешно вести (дела, переговоры и т. п.)

7. арх.

1) преуспевать, процветать

2) помогать (кому-л.), содействовать (чьему-л.) успеху

3) желать счастливого пути или удачи

1. 1) качание; колебание

2) колебание; поворот, изменение

2. 1) размах, взмах

2) спорт. мах; замах

3) физ. размах, амплитуда качания

3. тк. sing мерное, ритмичное движение; непринуждённая походка

4. тк. sing ритм

5. качели

6. поворот

7. 1) ход, развитие

2) естественный ход

8. свобода действий

9. поездка; объезд; турне

10. 1) суинг, свинг, разновидность джазовой музыки (тж. swing music)

2) ритм свинга

11. свинг, боковой удар ( бокс)

12. ком. разг. колебание курсов или курса на бирже

13. тех. максимальное отклонение стрелки ( прибора)

14. тех. высота центров над направляющими ( в Англии); удвоенная высота центров над направляющими ( в США)

15. воен. жарг. санный автопоезд

1. 1) качать, колебать; раскачивать; размахивать

2) качаться, колебаться; раскачиваться

3) забрасывать, закидывать

4) бросаться, кидаться

2. 1) вертеть, поворачивать

2) вертеться, поворачиваться, разворачиваться

3. идти, двигаться мерным или непринуждённым шагом

4. 1) вешать, подвешивать

2) разг. вздёрнуть ( на виселицу)

5. 1) висеть

2) разг. быть повешенным, болтаться ( на виселице)

6. парить

7. амер.

1) добиваться перелома

2) успешно проводить

3) разг. склонять на свою сторону; добиваться решения в свою пользу

8. 1) исполнять джазовую музыку в стиле свинга

2) разг. любить музыку, особ. джаз

9. разг.

1) круто менять (мнение и т. п.); направлять в другую сторону (внимание, интерес)

2) резко меняться; принимать совершенно другую точку зрения

10. разг.

1) жить полной жизнью, наслаждаться жизнью, быть жизнерадостным, деятельным, не отставать от жизни

2) вести беспорядочную половую жизнь

11. подходить друг другу ( о двоих); понимать друг друга; сходиться во взглядах, вкусах и т. п.

12. разг. привлекать; волновать; удовлетворять требованиям; подходить под настроение

13. разг. бить наотмашь, с размаху; замахиваться

14. сл. суметь, ухитриться (сделать или добыть)

1) (D) указывает на местонахождение( где?) на, в, по

2) (A) указывает на направление( куда?) на, в

3) (A) указывает на время, срок на, до

4) (A) указывает на последовательность во времени, следование за чем-л. за, после

5) (A) указывает на следование чему-л., последствие чего-л. на, по

6) (A) указывает на образ действия; сочетание его с существительным переводится на русский язык б. ч. творительным падежом соответствующего существительного

7) (A) указывает на направленность на кого-л., на что-л. на; сочетание его с существительным переводится на русский язык тж. родительным или дательным падежом соответствующего существительного

8) (A) в тостах за

9)

10) перевод зависит от управления русского глагола

1) вверх, туда

2) открыто (надпись на чём-л.)

1) Общая лексика: выставить напоказ, выставка, выставление напоказ, выставлять напоказ, выстраивать, выстраиваться на парад, гордо выступать, гуляющая публика, дефилировать, маршировать, место для гулянья, парад, парад войск, парадный, показ, построение, пройти строем, проходить строем, процессия, прошествовать, разгуливать, смотр, шествовать, щеголять, бравировать

2) Военный термин: (строевой) смотр, идти строем, плац, построить, построиться, строить, строиться

3) Юридический термин: предъявление для опознания

4) Архитектура: променад

5) Дипломатический термин: манифестация, шествие

6) Деловая лексика: афишировать, торжественная встреча, торжественный проезд по улице

1) общ. скользить (по чему-л.)

2) устар. поскользнуться (на улице)

3) высок. проходить (о времени), убегать

1) впадать (о реке и т. п.)

2) выходить (об улице, дороге)

I. пробежать

1) пробігати, пробігти, перебігати, перебігти, убігати, убігти; (только о времени: протекать) збігати, збігти. [День так швидко пробіжить, як часиночка. Час перебіг нам швидко. Серед праці збігали літа (Єфр.)]. Он -жал это расстояние в полчаса - він перебіг цю відстань за півгодини. Поезд -гает вёрст пятьдесят час - поїзд убігає верстов п'ятдесят за годину. -жать через улицу - перебігти вулицю. -жать по улице - перебігти вулицею. Уже сотню вёрст -жали - уже сотню верстов убігли (пробігли). У меня мороз по коже -жал - по мені холод перебіг, мене мов снігом обсипало, мене ніби морозом потисло. -жать с топотом - протопотіти. -гать, -жать мимо кого, чего - пробігати, пробігти повз кого, повз що, минати, (по)минути кого, що. Задумчивость -жала по лицу его - задума промайнула в нього на обличчі;

2) (бегло прочесть) перебігати, перебігти (очима) що. [Перебігає очима засіяні дрібним писанням сторінки (Васильч.)].

II. 1) пробігати, вибігати. [Вибігаєш за день верстов з двадцять на тих побігеньках];

2) (упустить бегая) пробігати. [Пробігав ти свій обід, тепер дожидай вечері (Харківщ.)].

* * *

[ment, menjen, menne] 1. (halad) идти; {1ер} ступать/ступить;

egy tapodtat sem tud. menni он шагу ступить не умеет;

menjen, amerre a két szeme lát! идите на все четыре стороны! átv., szól. ugyan, menjen már! (hagyja abba !} бросьте! оставьте! menjetek ! идите ! ступайте ! biz., nép. давайте!l пошли !;

3. (valamely közlekedési eszköz) идти, ехать;

4. (száll, pl. sárkány) летать, носиться;

a levelek pontosan mennek письма идут исправно;

6. (kártyalap) vkinél van находиться в руках у кого-л.;

8. vhová (vmilyen célból) идти во что-л., на что-л.; направляться/направиться, переходить/перейти; biz. держать путь куда-л.;

a telepesek új helyekre mentek колонисты перешли на новые места;

9. vkiért, vmiért идти v. заходить/ зайти v. заезжать/заехать за кем-л., за чём-л.;

kenyérért ment он пошёл за хлебом;

10. vki, vmi ellen идти на кого-л., на что-л. v. против кого-л., против чего-л.;

12.

13. (működik, jár pl. gép) ходить; быть в действии; работать;

14.

15. (munka, tanulás síby идти;

a dolgok jól v. rosszul mennek дела идут хорошо v. плохо;

nem ment egészen simán ото не даром досталось;

16. biz. (történik, folyik) обходиться/ обойтись;

17.

18. (színdarab, film) идти;

ez a színdarab a múlt évadban ment эта пьеса шла в прошлом сезоне;

19. (illik) подходить к чему-л.;

20. (lehetséges) ez nem ment neki это ей не далось;

ez így nem mehet tovább так продолжаться не может;

22.

23.

24.

a történelem megy a maga útján история идёт своим путём; история возьмёт своё;

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

nem sokra mégy vele v. nem lehet vele sokra menni с ним далеко не уйдошь;

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38. átv. (idő (el)múlik) mentek az évek шли годы;

ment minden, mint a karikacsapás всё пошло, как по нотам;

40.

1. noun

1) скорость; скорость хода; быстрота; with all speed поспешно; at full speed полным ходом; at great speed на большой скорости; to gather speed ускорять ход, набирать скорость; to put in the first (second) speed включить первую (вторую) скорость

2) obsolete успех; to wish good speed желать успеха

3) tech. число оборотов

alacrity, celerity, dispatch, haste, hurry, promptness, swiftness, velocity

delay, languor, slowness, sluggishness

2. verb

(past and past participle sped)

1) спешить, идти поспешно; an arrow sped past мимо пролетела стрела; he sped down the street он поспешно направился вниз по улице

2) (past and past participle speeded) ускорять (особ. speed up)

3) торопить, поторапливать

4) (past and past participle speeded) устанавливать скорость

5) увеличивать (выпуск продукции)

quicken

* * *

1 (n) быстрота; скорость; темп

2 (v) содействовать; способствовать; стимулировать; ускорять

* * *

* * *

* * *

беглость

быстрота

быстроту

мчать

скорость

* * *

1. noun

1) погода; weather permitting при условии благоприятной погоды; good weather хорошая погода; bad weather непогода

2) непогода, шторм; to make good (bad) weather naut. хорошо (плохо) выдерживать шторм (о корабле)

3) (attr.) относящийся к погоде; weather conditions метеорологические условия; weather report метеосводка

in the weather на улице, на дворе

to make heavy weather of smth. находить что-л. трудным, утомительным

under the weather

а) нездоровый, больной;

б) в беде, в затруднительном положении;

в) amer. выпивший

to have the weather (of) а) naut. идти с наветренной стороны;

б) иметь преимущество (перед кем-л.)

2. adjective naut.

наветренный

to keep one's weather eye open смотреть в оба; держать ухо востро

3. verb

1) выветривать(ся), подвергать(ся) атмосферным влияниям

2) выдерживать (бурю, натиск, испытание и т. п.)

3) naut. обходить с наветренной стороны

weather on

weather out

weather through

persist

* * *

1 (a) погодный

2 (n) погода

* * *

* * *

* * *

погода

погодный

* * *

abs

1) the baby still doesn't know how to walk ребенок еще не умеет ходить /еще не ходит/; shall we ride or walk? мы поедем или пойдем [пешком]?; I had to walk мне пришлось идти пешком; the horse didn't canter, it walked лошадь не бежала, а шла шагом

2) be fond of /like/ (prefer, etc.) walking любить и т.д. гулять /прогуливаться/; he is out walking его нет, он гуляет /на прогулке/; let us stop the саг, get down and walk давайте выйдем из машины и пройдемся

1) walk smth. walk a mile (five miles, etc.) пройти /покрыть/ милю и т.д.; walk the deck (the streets, the lanes, etc.) ходить /гулять/ по палубе и т.д.; walk the floor ходить взад и вперед по комнате; walk the rest of the way пройти остаток пути пешком; walk one's round's) /one's beat/ обходить свой участок

2) walk smb. Miss Havisham asked Pip to walk her мисс Хэвишем попросила Пипа поводить ее [по комнате]; walk a baby водить ребенка за ручку

3) walk smb. walk a horse (a dog, a puppy, etc.) прогуливать /выводить на прогулку/ лошадь и т.д.; walk the horses so they don't get overheated вываживать лошадей, чтобы они остыли

1) walk smth. at some time walk the deck every morning ходить по палубе каждое утро; walk this street every day ходить по этой улице каждый день; walk smth. somewhere walk two steps forward сделать /выступить на/ два шага вперед || walk three (five, etc.) abreast идти по трое и т.д. в ряд

2) walk smb. somewhere walk one's horse downhill пустить лошадь с горы шагом

3) walk smb. at some time walk the dog every evening гулять с собакой /прогуливать, выгуливать собаку/ каждый вечер; walk a horse up and down вываживать лошадь

1) walk about (in, along, down, ой, etc.) smth. walk about the city (about the countryside, about the streets, in the forest, etc.) ходить /бродить/ по городу и т.д.; walk along /down/ the road (down the street, along the path, down /along/ the stream, etc.) идти вдоль дороги /по дороге/ и т.д.; walk on the road (on the sidewalk, etc.) идти [пешком] по дороге и т.д.; walk over the carpet (over the lawn, etc.) ходить по ковру и т.д.; walk across a street (across the bridge, across a meadow, etc.) перейти через /пересечь/ улицу и т.д.; walk into the room (into a shop, into police headquarters, etc.) входить в комнату и т.д.; walk into the centre of the room выйти на середину комнаты; walk to school every morning (to one's office, to work, etc.) ходить пешком в школу каждое утро и т.д.; walk out of the room (out of the house, out of the hall, etc.) выходить из комнаты и т.д.; walk down the hill спускаться с горы, идти под гору; walk up and down these steps a hundred times a day бегать вверх и вниз по лестнице сто раз в день; walk up and down the platform (up and down the room, up and down the path, etc.) ходить взад и вперед по платформе и т.д.; walk down to the post office with me пойдемте со мною до почты; we can walk there in an hour мы сможем дойти туда за час; walk through smth., smb. walk through the streets бродить no улицам; walk through slush and mud пробираться по грязи, месить грязь; walk through the crowd протискиваться сквозь толпу; walk through life шагать по жизни; walk beside (before, etc.) smb. walk beside smb. идти рядом с кем-л.; walk before (behind) smb. идти впереди (позади) кого-л.;,with smth. walk with a cane (with a stick, etc.) ходить с тростью и т.д.; walk with measured steps (with a slight limp, etc..) ходить размеренным шагом и т.д.; walk with a firm расе ходить твердым шагом; walk at some расе walk at a good расе ходить быстрым шагом; walk at a snail's расе ходить медленно, ползти как улитка; walk on smth. walk on one's hands ходить на руках; walk on all fours ползать на четвереньках; walk on crutches ходить на костылях

2) walk in (along, etc.) smth. walk in the park (in the country, etc.) гулять /бродить, ходить/ по парку и т.д.; walk along the beach прогуливаться по пляжу; walk for smth. walk for exercise (for one's health, for pleasure, etc.) ходить пешком /гулять/ для /ради/ моциона и т.д.; walk for miles много гулять /бродить, ходить/; walk in smth. walk in the sun гулять на солнце; walk in the rain гулять под дождем; walk in the darkness гулять в темноте; walk for some time walk for hours гулять /бродить, ходить/ часами

3) walk into smth. walk into a trap попасть в ловушку; walk into a lamppost врезаться в фонарный столб

1) walk smth. in some time walk the distance (a mile, etc.) in twenty minutes (in an hour, etc.) пройти это расстояние и т.д. за двадцать минут и т.д.; walk smth. with smb. walk a little way with me давайте немного пройдемся

2) walk smb. about (along, etc.) smth. walk a friend about the village (her along the street, the man all over the town, etc.) обойти с другом /показать другу/ деревню и т.д.; walk the horse up the hill вести лошадь в гору

1)

а) идти, ходить ( пешком)

- walk up and down

б) гулять, прогуливаться

2) делать обход (о стороже, путевом обходчике и т. п.)

3)

а) водить гулять, прогуливать (кого-л.)

б) вываживать ( лошадь после быстрой езды)

в) сопровождать; провожать

г) заставлять идти (подталкивая, волоча под руки); помогать идти ( поддерживая)

4) появляться, маячить, бродить (о привидениях, лунатиках)

5) мор. выхаживать ( якорную цепь), ходить на шпиле

6) идти танцевальным шагом

7) уст. вести себя, жить

8) уходить, отбывать, уезжать

9) маршировать, идти процессией

10) соблюдать, следовать (чему-л.)

11) расхаживать; ходить взад-вперёд, туда-сюда

12) ( walk into) разг. бранить (кого-л.), набрасываться с бранью на (кого-л.)

13) ( walk into) разг. есть, уплетать (что-л.)

14) ( walk into) разг. натолкнуться, попасть на (что-л.)

15) ( walk into) разг. легко получить ( работу)

16) (walk on / over) плохо обращаться с (кем-л.)

17) ( walk through) театр. репетировать; прогонять ( сцену)

18) ( walk through) легко справляться с (чем-л.)

19) ( walk through) помочь осуществить (что-л. трудное)

•

- walk abroad

••

1) шаг, ходьба

2) расстояние

3) спорт. спортивная ходьба

4) спокойный шаг ( лошади)

5) прогулка пешком

6) обход своего района (разносчиком и т. п.)

7) диал. церемониальное шествие, процессия

8)

а) тропа, маршрут для прогулок

б) аллея

в) галерея (монастыря)

г) тропа, тротуар, пешеходная дорожка

9) уст. выпас ( обычно для овец)

10) походка, поступь

11) закреплённый участок для обхода, патрулирования

12) сфера влияния, подконтрольная территория

13) птичник, птичий двор

14) направление, течение, сфера (в каком-л. виде деятельности)

••

- walk of life

1)

2)

3)

4)

1) infml

2) AmE sl

3) AmE sl

4) AmE sl

vi (s)

1) (über A) скользить (по чему-л)

2) высок проходить (о времени)

3) (auf D) устарев высок поскользнуться (на чём-л – на мокрой улице и т. п.)