Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(обращаться)+не+по+адресу

  • 21 apply

    [ə'plaɪ]
    гл.
    1) обращаться с просьбой, (письменным) заявлением

    We applied to the authorities for assistance. — Мы обратились к властям за помощью.

    The captain applied to headquarters for a transfer. — Капитан подал в штаб рапорт о переводе на другое место службы.

    - apply in person
    - apply by letter
    Syn:
    2) применять к (чему-л.); использовать, употреблять для (чего-л.)

    to apply a rule — применить, использовать правило

    3) ( apply to) касаться, относиться; применяться; распространяться (на кого-л. / что-л.)

    What I am saying does not apply to you. — То, что я говорю, к вам не относится.

    This rule applies to all. — Это правило относится ко всем.

    The rule does not apply to this case. — Это правило не применимо к данному случаю.

    Syn:
    refer 6), relate 5)
    4) накладывать, наносить; прикладывать
    5) ( apply to) заниматься (чем-л.), направлять (внимание, энергию; на что-л.)

    to apply oneself to mathematics (languages, one's work) — заняться математикой (языками, работой)

    She applied herself to her new duties with great energy. — Она приступила к своим новым обязанностям с большим рвением.

    ••

    Англо-русский современный словарь > apply

  • 22 to bark up the wrong tree

    «Лаять не у того дерева», или «обращаться не по адресу». Эта фраза пришла из американского охотничьего сленга, в частности из охоты на енотов. Так как еноты — ночные животные, охота на них обычно велась ночью. Спасаясь от погони, еноты влезали на деревья, а собаки, преследовавшие их в темноте, иногда по ошибке лаяли не у того дерева, где спрятался енот.

    It's no good coming to me for money: I have none. You are barking up the wrong tree. — Не стоило приходить ко мне за деньгами: у меня их нет. Вы обратились не по адресу.

    English-Russian dictionary of expressions > to bark up the wrong tree

  • 23 shop

    1. n лавка, магазин
    2. n специализированный магазинчик или отдел универмага

    tobacco shop — табачная лавка, табачный киоск или ларёк

    3. n буфет, закусочная

    coffee shop — буфет, кафе

    4. n мастерская; ателье
    5. n цех

    on the shop floor — в цеху, на предприятии; среди рабочих

    6. n фабрика, завод; предприятие

    closed shop — предприятие, принимающее на работу только членов профсоюза

    truck shop — предприятие, выдающее заработную плату товарами

    job lot shop — предприятие, работающее по заказам

    7. n разг. учреждение, заведение, предприятие

    open shop — «открытое предприятие»

    thinking shop — учебное заведение, институт

    set up a shop — начать дело; открыть предприятие

    8. n разг. театр. ангажемент
    9. n школ. школьная мастерская
    10. n школ. труд; уроки труда

    shop work — механизированный труд; работа с механизмами

    11. n школ. вор. жарг. тюрьма

    to come to right shop — обращаться туда, куда следует

    to get a shop — занять первое, второе или третье место

    to shut up shop — закрыть лавочку, уйти от дел

    12. v ходить по магазинам, делать покупки
    13. v присматриваться к товарам; присматривать, подбирать
    14. v присматриваться, подыскивать
    15. v сл. вор. посадить в тюрьму, арестовать

    shop weld — сварной шов, выполняемый в заводских условиях

    16. v сл. воен. посадить на гауптвахту
    17. v сл. сл. донести в полицию
    18. v сл. амер. тех. ставить на ремонт
    Синонимический ряд:
    1. boutique (noun) boutique; emporium; market; mart; outlet; showroom; store
    2. factory (noun) factory; mill; plant
    3. retail store (noun) bakery; coffee shop; drugstore; greengrocer's; novelty shop; retail store; shoe shop; workshop
    4. browse (verb) browse; patronize; window-shop
    5. look for (verb) be in the market for; buy; evaluate; hunt for; look around; look for; purchase; shop around

    English-Russian base dictionary > shop

  • 24 come to wrong shop

    Универсальный англо-русский словарь > come to wrong shop

  • 25 go to the wrong shop

    Универсальный англо-русский словарь > go to the wrong shop

  • 26 go to wrong shop

    Универсальный англо-русский словарь > go to wrong shop

  • 27 wrong

    1. noun
    1) неправда; неправильность, ошибочность, заблуждение; to do wrong заблуждаться; грешить; to be in the wrong быть неправым
    2) зло; несправедливость; обида; to put smb. in the wrong свалить вину на кого-л.
    3) leg. правонарушение
    Syn:
    sin
    2. adjective
    1) неправильный, ошибочный; the whole calculation is wrong весь расчет неверен; my watch is wrong мои часы неверны; I can prove you wrong я могу доказать, что вы неправы; to be quite wrong жестоко ошибаться
    2) дурной, несправедливый
    3) не тот (который нужен); несоответствующий; at the wrong time в неподходящее время; he took the wrong street он пошел не по той улице; to talk to the wrong man обращаться не по адресу;
    what's wrong with it wrong
    а) почему это вам не нравится или не подходит?;
    б) что же тут такого?;
    в) почему бы не...; what's wrong with a cup of coffee? почему бы не выпить чашечку кофе?
    4) левый, изнаночный (о стороне); wrong side out наизнанку; wrong side foremost задом наперед
    5) неисправный; something is wrong with the motor мотор неисправен; my liver is wrong у меня что-то не в порядке с печенью
    to go wrong
    а) сбиться с пути истинного, согрешить; опуститься (морально);
    б) не удаваться; everything went wrong все шло не так;
    в) выйти из строя (о машине и т. п.)
    to get hold of the wrong end of the stick неправильно понять, превратно истолковать (что-л.)
    to get off on the wrong foot произвести плохое впечатление; неудачно начать
    on the wrong side of 40 за сорок (лет)
    3. adverb
    неправильно, неверно; I'm afraid you got me wrong боюсь, вы меня не так поняли
    4. verb
    1) вредить; причинять зло, обижать
    2) быть несправедливым (к кому-л.); приписывать дурные побуждения (кому-л.)
    Syn:
    abuse, maltreat, mistreat, oppress, persecute
    Ant:
    favour, help, nurse, protect, uphold
    * * *
    (a) неверный; неправильный; ошибочный
    * * *
    неправильный, ошибочный
    * * *
    [rɔn /rɒŋ] n. зло, обида, неправда, неправильность, правонарушение, заблуждение, ошибочность, несправедливость v. быть несправедливым, приписывать дурные побуждения, вредить, причинять зло, обижать adj. неправильный, неверный, неисправный, ошибочный, несоответствующий, не тот который нужен, дурной, безнравственный, противозаконный adv. неправильно, неверно
    * * *
    ложен
    ложный
    неправдивый
    неправедный
    неправилен
    неправильный
    несправедлив
    несправедливый
    обида
    обидеть
    обижать
    оскорбить
    оскорблять
    ошибиться
    ошибочен
    ошибочный
    правонарушение
    фальшив
    фальшивый
    * * *
    1. сущ. 1) а) зло, несправедливость, нечестность, обман и т.д.; вред, ущерб, редк. увечье; также персонифицированно б) юр. правонарушение 2) отклонение от истины 2. прил. 1) а) неправильный б) несправедливый в) ошибочный, связанный с заблуждением г) сленг нечистый, такой, которому нельзя доверять, подозрительный в связях с полицией 2) а) неисправный б) скорее диал. изувеченный в) неподходящий г) изнаночный (о стороне) д) муз. фальшивый (о ноте) 3. нареч. неверно, неправильно, отклоняясь от верного направления, течения 4. гл. 1) а) вредить, причинять, наносить ущерб б) причинять зло, обижать; поступать несправедливо 2) а) мошенничать б) клеветать, порочить, пятнать чье-л. доброе имя 3) а) мор. обогнать другое судно б) мор. крениться

    Новый англо-русский словарь > wrong

  • 28 wrong

    [rɔŋ] 1. прил.
    1) неправильный, неверный

    It was very wrong of him to make such a request. — Он не имел права просить об этом.

    The whole calculation is wrong. — Весь расчёт неверен.

    My watch is wrong. — Мои часы идут неправильно.

    Syn:
    2) несправедливый, нечестный
    Syn:
    3) ошибочный, связанный с заблуждением
    Syn:
    4) неблагонадёжный, не вызывающий доверия ( в нравственном или ином отношении)
    Syn:
    5) неисправный, сломанный

    Something is wrong with the motor. — Мотор неисправен.

    My liver is wrong. — У меня что-то не в порядке с печенью.

    6) диал. изувеченный, уродливый
    7) неподходящий; несоответствующий

    He took the wrong street. — Он пошёл не по той улице.

    What's wrong with it? — Что здесь не так?, Почему вам это не нравится?

    Syn:
    - on the wrong side
    - wrong side foremost
    9) муз. фальшивый ( о ноте)
    Gram:
    [ref dict="LingvoGrammar (En-Ru)"]wrong[/ref]
    ••

    to get hold of the wrong end of the stick — неправильно понять, превратно истолковать

    to get off on the wrong foot — произвести плохое впечатление; неудачно начать

    - wrong side 2. нареч.
    неверно, неправильно

    to get smth. wrong — неправильно понять что-л.

    Syn:
    3. сущ.
    1)
    а) зло, несправедливость, нечестность, обман
    Syn:
    Ant:
    б) вред, ущерб
    Syn:
    2) юр. правонарушение, преступление
    Syn:
    3) отклонение от истины, заблуждение, ошибка, искажение

    to put smb. in the wrong — свалить вину на кого-л.

    Syn:
    4. гл.
    1) вредить, наносить ущерб
    Syn:
    2) наносить телесные повреждения, увечья
    Syn:
    3) причинять зло, обижать; поступать несправедливо, нечестно, подло
    Syn:
    Ant:
    4) мошенничать, вымогать, надувать, обманывать
    Syn:
    5) клеветать, порочить, пятнать чьё-л. доброе имя
    Syn:
    6) мор.
    Syn:

    Англо-русский современный словарь > wrong

  • 29 address

    əˈdres
    1. сущ.
    1) адрес at an address ≈ по адресу At what address does she live? ≈ По какому адресу она живет? Какой у нее адрес? accommodation address ≈ адрес до востребования;
    "почтовый ящик" (тип адреса) business addressрабочий адрес, адрес организации forwarding address ≈ адрес, по которому следует пересылать письма home address ≈ домашний адрес permanent addressпостоянное место жительства return addressобратный адрес temporary address ≈ временное место жительства
    2) обращение;
    речь;
    выступление an address about (concerning) smth. ≈ выступление, касающееся тех или иных проблем to deliver, give an address ≈ выступить с речью He had scheduled an address to the American people for the evening of May
    27. ≈ Он планировал выступить с обращением к американским гражданам вечером 27 мая. eloquent address inaugural address keynote address moving address stirring address Syn: speech
    3) такт;
    ловкость;
    (умелое) обхождение
    4) мн. ухаживание to pay one's addresses to a lady ≈ ухаживать за дамой The black footman persecuted her with his addresses. ≈ Чернокожий лакей докучал ей своими ухаживаниями.
    2. гл.
    1) адресовать;
    направлять (to ≈ кому-л.) I addressed the letter to him. ≈ Я направил ему письмо. How shall I address this parcel? ≈ Какой адрес мне написать на этой посылке? You must address your complaints to Head Office. ≈ Вы должны направить ваши жалобы начальству. ship to be addressed to Marseilleкорабль, направляющийся в Марсель Syn: direct
    2)
    2) обращаться к кому-л., адресоваться;
    выступать to address a meetingвыступать с речью на собрании to address oneself to the audienceобращаться к аудитории She addressed her remarks to us. ≈ Она адресовала свои замечания нам. He addressed the speaker with a question. ≈ Он обратился к докладчику с вопросом. He will address us on modern art. ≈ Он сделает нам доклад о современном искусстве. to address oneself to all the people in the worldвзывать ко всем народам мира to address oneself to one's common sense ≈ обращаться к здравому смыслу to address smb. by his surname ≈ обращаться к кому-л. по фамилии You should address him as 'sir'. ≈ При обращении вы должны называть его "сэр". In speaking an ambassador is usually addressed as "Your Excellency". ≈ При разговоре посла обычно называют "ваше превосходительство".
    3) возвр.;
    книж. направлять силы/энергию на что-л.;
    браться за что-л. (to) to address oneself to the business of doing smth. ≈ приниматься за какое-л. дело to address oneself to smth. ≈ приниматься за что-л. I addressed myself to learning Spanish. ≈ Я принялся за изучение испанского.
    адрес;
    - to change one's * переехать выступление;
    речь;
    обращение;
    адрес;
    - opening * вступительное слово;
    - formal * официальное выступление;
    - * on current problems доклад о текущих вопросах;
    - to give an * произнести речь официальная форма обращения к кому-л.;
    - what is the correct form of * to a life peer? как следует обращаться к пожизненному пэру? (устаревшее) манера говорить;
    - man of rude * грубиян, неотесанный человек( устаревшее) ловкость, искусство, такт;
    - a man of awkward * человек, не обладающий ловкостью;
    - to show great * проявлять величайший такт;
    - to handle a matter with * искусно справиться с каким-л. делом ухаживание;
    - to pay one's *es to a lady ухаживать за дамой (компьютерное) адрес;
    - * space адресное пространство адресовать;
    направлять;
    - to * a letter to smb. направить письмо кому-л.;
    - he *ed me to his chief он направил меня к своему начальнику;
    - to * a ship адресовать судно;
    - to * a warning to smb. послать кому-л. предупреждение написать адрес обращаться к кому-л.;
    - were your words *ed to me or to him? вы говорите мне или ему?;
    - he *ed himself to the chairman он обратился к председателю выступать;
    - to * a meeting выступать с речью на собрании;
    обратиться к собравшимся выбирать форму обращения к кому-л.;
    обращаться, адресоваться;
    - how does one * the governor? как следует обращаться к губернатору?;
    - you * a woman chairman as Madam Chairwoman обращаясь к председателю-женщине, вы называете ее госпожа председатель (to) направлять силы или энергию на что-л.;
    браться за что-л.;
    - to * oneself to smth. приниматься за что-л.;
    - to * oneself to the business of doing smth. приниматься за какое-л. дело;
    - he *ed himself to the main difficulty он постарался справиться с главной трудностью;
    - there are two questions of which I will * myself in this lecture в своей лекции я остановлюсь на двух вопросах (устаревшее) ухаживать, обхаживать, добиваться руки девушки (компьютерное) указывать адрес хранения информации
    accommodation ~ адрес до востребования accommodation ~ адрес на абонементный ящик accommodation ~ адрес приема корреспонденции
    address вчт. адрес ~ адрес ~ адрес;
    адресовать ~ вчт. адресовать ~ адресовать;
    направлять ~ адресовать ~ выступать ~ выступление ~ направлять ~ обращаться (к кому-л.) ;
    выступать;
    to address a meeting выступать с речью на собрании;
    to address oneself to the audience обращаться к аудитории ~ обращаться ~ обращение;
    речь;
    выступление ~ обращение ~ обращение;
    обращаться Address: Address парл. речь главы государства ~ речь при открытии сессии парламента address: address такт;
    ловкость;
    (умелое) обхождение ~ pl ухаживание;
    to pay one's addresses to a lady ухаживать за дамой ~ часть искового заявления, содержащая наименование суда, в который подается иск ~ часть искового заявления
    ~ обращаться (к кому-л.) ;
    выступать;
    to address a meeting выступать с речью на собрании;
    to address oneself to the audience обращаться к аудитории
    ~ for service наименование суда для подачи искового заявления
    to ~ oneself (to smth.) браться, приниматься (за что-л.)
    ~ обращаться (к кому-л.) ;
    выступать;
    to address a meeting выступать с речью на собрании;
    to address oneself to the audience обращаться к аудитории
    area ~ вчт. адрес области
    asterisk ~ вчт. звездочный адрес
    based ~ вчт. базируемый адрес
    bottom ~ вчт. нижний адрес
    cable ~ адрес для телеграмм cable ~ телеграфный адрес
    change one's ~ изменять свой адрес
    current ~ вчт. текущий адрес
    direct ~ вчт. прямой адрес
    error ~ вчт. адрес ошибки
    external ~ вчт. внешний адрес
    first-level ~ вчт. прямой адрес
    hash ~ вчт. хешированный адрес
    home ~ домашний адрес home ~ вчт. собственный адрес
    implied ~ вчт. неявный адрес
    inaugural ~ речь при вступлении в должность inaugural ~ речь при открытии
    indirect ~ вчт. косвенный адрес
    instruction ~ вчт. адрес команд
    internal ~ вчт. внутренний адрес
    listener ~ вчт. адрес получателя
    load ~ вчт. загрузочный адрес
    one-level ~ вчт. прямой адрес
    out-of-range ~ вчт. адрес за адресным пространством
    ~ pl ухаживание;
    to pay one's addresses to a lady ухаживать за дамой
    postal ~ почтовый адрес
    private ~ личный адрес
    record ~ вчт. адрес записи
    reference ~ вчт. адрес ссылки reference ~ вчт. базовый адрес
    residential ~ адрес места жительства
    return ~ вчт. адрес возврата return ~ обратный адрес
    second-level ~ вчт. косвенный адрес
    single-level ~ вчт. прямой адрес
    talk ~ вчт. адрес отправителя
    talker ~ вчт. адрес отправителя
    two-level ~ вчт. косвенный адрес
    unit ~ вчт. адрес устройства

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > address

  • 30 care

    kɛə
    1. сущ.
    1) забота;
    уход (медицинский) to entrust smb. to smb.'s care, to put smb. in smb.'s care ≈ доверить кого-л. чьим-л. заботам to provide care for smb.≈ обеспечивать уход за кем-л. to take care of smb. ≈ смотреть за кем-л., заботиться о ком-л. child care, infant care ≈ забота о детях;
    уход за детьми care of motherhood and childhoodохрана материнства и детства day care for children ≈ ежедневная забота о детях (tender) loving care ≈ нежная забота long-term care ≈ длительное лечение parental care ≈ родительская забота special care ≈ особый уход This patient requires intensive care. ≈ Этому пациенту необходимо интенсивное медицинское лечение. Have a care!, Take care! ≈ Береги(те) сь! She took care to avoid catching cold. ≈ Она позаботилась о том, чтобы не простыть. into care in care of under the care Syn: solicitude
    2) внимание, осторожность;
    тщательность, щепетильность great, meticulous, painstaking, scrupulous, utmost care ≈ крайняя осторожность The work needs great care. ≈ Работа требует особой тщательности. Take care that you don't get involved. ≈ Постарайся не вляпаться.
    3) тревога;
    проблемы Lean back in a hot bath and forget all the cares of the day. ≈ Прими горячую ванну и забудь все неприятности этого дня. ∙ c/o (читается care of) ≈ через;
    по адресу Mr White c/o Mr Jonesг-ну Джоунзу для передачи г-ну Уайту
    2. гл.
    1) заботиться( for, of, about) ;
    беспокоиться, тревожиться( for) The children are well cared for. ≈ За детьми прекрасный уход. He cares only for himself. ≈ Он только о себе и думает. Syn: worry, look after
    2) проявлять интерес, испытывать любовь/привязанность (for)
    3) иметь желание (to) ∙ care about care for I don't care a straw( damn, button, brass farthing, fig, feather, whoop) ≈ мне безразлично, наплевать I don't care if I do разг. ≈ я не прочь;
    ничего не имею против забота, попечение - * of public health общественное здравоохранение - in * на воспитании - in * of smb. на чьем-л. попечении - the baby was left in Mari's * ребенок остался под присмотром /на попечении/ Мери - the child was returned to its mother's * ребенок был возвращен матери (из больницы, от опекунов и т. п.) - I will leave this to your * оставляю это вам на хранение /на попечение/;
    поручаю это вам, передаю под вашу ответственность - the library is under the * of Mr. Green г-н Грин заведует библиотекой - to take * of smb. заботиться о ком-л.;
    приютить /пригреть/ кого-л.;
    обеспечить кого-л. - to take * of veterans обеспечить ветеранов (войны) - their children are taken into * их дети переданы на воспитание в чужие семьи - the financing of the enterprise has been taken * of by the bank финансирование этого предприятия взял на себя банк - don't worry, I'll take * of it не беспокойтесь, я приму нужные меры /я это возьму на себя/ (эвфмеизм) расправиться /разделаться/ с кем-л. - I'll take * of him предоставьте его мне, я с ним справлюсь - a formidable foe to take * of грозный враг, которого непросто одолеть - to take * about smb. заботиться о ком-л.;
    приютить /пригреть/ кого-л.;
    обеспечить кого-л. наблюдение( врача и т. п.) ;
    обслуживание( больного и т. п.) ;
    уход (тж. за машиной) - under the * of a physician под наблюдением врача - you'll have the best * of this hospital в этой больнице вы получите самое лучшее лечение и уход внимательность, тщательность;
    осторожность - you should give more * to your work надо более внимательно /вдумчиво/ относиться к работе - to be handled with *! обращаться осторожно! - take *! осторожно!, береги(те) сь! - have a *! будьте осторожны!, береги(те) сь! - take * not to wake the baby осторожнее /смотри/, не разбуди ребенка - take * (that) you don't get knocked down when you cross the road смотрите не попадите под машину, когда будете переходить дорогу заботы, забота;
    тревога;
    треволнения - the *s of the day треволнения дня - her face was worn with * у нее было изможденное лицо - * has made him look ten years older заботы состарили его на десять лет - free from *s беззаботный - troubled by the *s of a large family обремененный большой семьей - he hasn't a * in the world его ничто не тревожит, ему не о ком и не о чем заботиться (for, of) пристрастие, любовь, склонность( - care) как компонент сложных слов со значением уход, присмотр - day-care присмотр за детьми в дневное время > * of (сокр. с/о, с.о.) на почтовых отправлениях по адресу;
    через > Mr. Smith c/o Brown & Co. фирме Браун и К для передачи мистеру Смиту > send me the bill * of my solicitor перешлите мне счет через моего поверенного > I wrote to you * of Tatler Hotel я писал вам на гостиницу /по адресу гостиницы/ "Татлер" > * killed a /the/ cat забота и кошку уморит;
    заботы хоть кого в могилу вгонят (for, of, about) заботиться (о ком-л., о чем-л.) ;
    ухаживать - the children are well *d for за детьми прекрасный уход - he *s about nobody but himself он заботится только о себе беспокоиться, тревожиться, волноваться - he failed at the examination, but I don't think he *s very much он провалился на экзамене, но его это, по-видимому, мало волнует /заботит, тревожит/ - I don't * what people say мне все равно, что говорят - you don't seem to * much вас это, очевидно, мало волнует - what do I *?, who *s (a rap) ?, as if I *d! а мне все равно!, а мне-то что!, меня это не интересует! (for) любить;
    питать интерес к( кому-л., чему-л.) - to * for music любить музыку - to * for riches стремиться к богатству - not to * for olives не любить маслин - she really *s for him она его действительно любит - I don't * for gardening садоводство меня не интересует - he doesn't * for his wife to work он не хочет, чтобы его жена работала иметь желание, хотеть - I don't * to be seen here мне не хочется, чтобы меня здесь видели - would you * to read this article? не хотите ли вы прочитать эту статью? - would you * to go for a walk? не хотите ли пройтись? - I don't * to go /about going/ мне не хочется /у меня нет настроения/ идти - I know nothing and * less ничего не знаю и знать не хочу > not to * a bean /a brass farthing, a button, a cent, a curse, a damn, a fig, a feather, a hang, a hoot, a rap, two straws, a whoop/ совершенно не интересоваться, относиться безразлично > I don't * a fig for this мне на это наплевать > I don't * if I do ничего не имею против, я не прочь;
    с удовольствием, охотно( преим. в ответ на предложение выпить) > I couldn't * less мне это совершенно безразлично, мне в высшей степени наплевать > for all I *, for what I * мне-то что;
    что касается меня, то мне до этого нет дела > I might be dead for all you * жив я или умер, вам это в высшей степени безразлично after ~ послелечебный уход (предоставляемый лицам, выписанным из больницы) basic health ~ основы контроля за здоровьем, необходимый минимум мер для поддержания здоровья care беспокоиться, тревожиться ~ внимание, осторожность;
    the work needs great care работа требует особой тщательности;
    have a care!, take care! береги(те) сь! ~ внимательность ~ тж. pl забота, заботы, тревога;
    c/o, care of через;
    по адресу;
    Mr White / Mr Jones г-ну Джоунзу для передачи г-ну Уайту ~ забота;
    попечение, уход;
    medical care медицинская помощь;
    to take care (of smb.) смотреть (за кем-л.), заботиться (о ком-л.) ;
    in care of на попечении ~ забота ~ заботиться (for, of, about) ;
    the children are well cared for за детьми прекрасный уход ~ иметь желание (to) ;
    I don't care мне все равно;
    I don't care to go мне не хочется идти ~ наблюдение ~ обслуживание ~ осторожность ~ питать интерес, любовь (for) ;
    she really cares for him она его действительно любит;
    to care for music интересоваться музыкой;
    not to care for meat не любить мяса ~ попечение ~ тщательность ~ for интересоваться ~ питать интерес, любовь (for) ;
    she really cares for him она его действительно любит;
    to care for music интересоваться музыкой;
    not to care for meat не любить мяса ~ for the alcohol and drug abusers уход за больными злоупотребляющими алкоголем и наркотиками (алкоголиками, токсикоманами и т. п.) ~ in a child day-~ centre уход за детьми (в детском саду, яслях) ~ in old-people's home уход в доме для престарелых;
    содержание в доме для престарелых ~ killed the cat посл. = не работа старит, а забота ~ тж. pl забота, заботы, тревога;
    c/o, care of через;
    по адресу;
    Mr White / Mr Jones г-ну Джоунзу для передачи г-ну Уайту ~ of disabled забота об инвалидах ~ of [the] disabled уход за (конкретным) инвалидом (неспособным к передвижению, парализованным) ~ of handicapped уход за инвалидами ~ of invalids забота об инвалидах;
    уход за инвалидами ~ of mentally deficient забота об умственно отсталых ~ of refugees забота о беженцах (комплекс мероприятий по трудоустройству, обеспечению жильем и т. д.) ~ of the aged уход за престарелыми child ~ социальное обеспечение ребенка child ~ уход за ребенком child committed to ~ ребенок нуждающийся в уходе child day ~ уход за ребенком в дневное время ~ заботиться (for, of, about) ;
    the children are well cared for за детьми прекрасный уход children's day ~ дневной уход за детьми client ~ plan система страхования( предусматривающая оплату лечения и реабилитации, но не предусматривающая выплаты пенсии в случае инвалидности) ~ тж. pl забота, заботы, тревога;
    c/o, care of через;
    по адресу;
    Mr White / Mr Jones г-ну Джоунзу для передачи г-ну Уайту co: co в сложных словах означает общность, совместность действий, сотрудничество, взаимность и т. п. ;
    напр. coordinate координировать;
    согласовывать community ~ совместный уход;
    общественный уход, уход обеспечиваемый общиной community health ~ общинное здравоохранение crisis ~ интенсивная терапия, реанимация custodial ~ попечительство, опекунство, опекунский уход day ~ дневная медицинская помощь day ~ дневной уход (за детьми) day ~ дневной уход day-and-night ~ круглосуточный уход decision on taking into ~ решение о взятии на попечение dental health ~ уход за зубами;
    врачебный контроль состояния зубов domiciliary ~ домашний уход, уход на дому due ~ должная забота due ~ надлежащий уход due ~ необходимая забота elderly ~ уход за пожилыми людьми employees' health ~ медицинское обслуживание служащих extra-mural ~ уход и лечение вне больницы, уход и лечение за пределами стационара family ~ домашний уход family ~ социальная помощь многодетным семьям family day ~ домашний дневной уход foster ~ домашний уход, семейный уход (за детьми) full-day ~ уход в течение целого дня (например в детском саду) group family day ~ семейный уход за группой (детей, инвалидов) half-day ~ уход в течение половины дня handle with ~ транс. обращаться с осторожностью ~ внимание, осторожность;
    the work needs great care работа требует особой тщательности;
    have a care!, take care! береги(те) сь! health ~ здравоохранение health ~ медицинский уход home ~ уход на дому hospital ~ лечение в больнице;
    уход в больнице ~ иметь желание (to) ;
    I don't care мне все равно;
    I don't care to go мне не хочется идти I don't ~ a straw (или a damn, a button, a brass farthing, a fig, a feather, a whoop) мне безразлично, наплевать I don't ~ if I do разг. я не прочь;
    ничего не имею против ~ иметь желание (to) ;
    I don't care мне все равно;
    I don't care to go мне не хочется идти ~ забота;
    попечение, уход;
    medical care медицинская помощь;
    to take care (of smb.) смотреть (за кем-л.), заботиться (о ком-л.) ;
    in care of на попечении individual ~ индивидуальный уход institution for elderly ~ учереждение по уходу за престарелыми;
    дом престарелых institutional ~ уход в специальном учереждении (больнице, лечебном центре, санатории) involuntary ~ недобровольный уход;
    лечение без согласия пациента long-term ~ долгосрочный уход manpower ~ забота о персонале ~ забота;
    попечение, уход;
    medical care медицинская помощь;
    to take care (of smb.) смотреть (за кем-л.), заботиться (о ком-л.) ;
    in care of на попечении medical ~ лечение medical ~ медицинский уход medical ~ медицинское обслуживание medical ~ institution учреждение по оказанию медицинского ухода и лечения ~ тж. pl забота, заботы, тревога;
    c/o, care of через;
    по адресу;
    Mr White / Mr Jones г-ну Джоунзу для передачи г-ну Уайту night ~ ночной уход, уход в ночное время non-institutional ~ уход non-institutional health ~ уход за здоровьем вне врачебного заведения (вне больницы) ~ питать интерес, любовь (for) ;
    she really cares for him она его действительно любит;
    to care for music интересоваться музыкой;
    not to care for meat не любить мяса nursing home ~ уход в частной лечебнице old-age ~ уход за престарелыми out-patient ~ амбулаторное лечение, амбулаторный уход out-patient ~ амбулаторный уход part-time day ~ уход неполный день( за больным, инвалидом) ;
    пребывание пациента на лечении в течение части дня personnel ~ забота о персонале place in day ~ место в учреждении дневного ухода pre-natal ~ наблюдение за беременной женщиной;
    гигиена беременности primary health ~ первичная медицинская помощь residential ~ уход в доме для инвалидов residential ~ for the aged уход за инвалидами в доме для престарелых ~ питать интерес, любовь (for) ;
    she really cares for him она его действительно любит;
    to care for music интересоваться музыкой;
    not to care for meat не любить мяса short-term ~ краткосрочный уход special ~ специальный уход specialized health ~ специальный уход за здоровьем;
    специальный медицинский уход staff ~ услуги персоналу ~ внимание, осторожность;
    the work needs great care работа требует особой тщательности;
    have a care!, take care! береги(те) сь! ~ забота;
    попечение, уход;
    medical care медицинская помощь;
    to take care (of smb.) смотреть (за кем-л.), заботиться (о ком-л.) ;
    in care of на попечении take ~ of заботиться take ~ of присматривать take ~ of смотреть taking into ~ взятие на уход, взятие на лечение under the ~ of a physician под наблюдением врача whole day ~ уход в течение всего дня ~ внимание, осторожность;
    the work needs great care работа требует особой тщательности;
    have a care!, take care! береги(те) сь!

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > care

  • 31 адрес

    Русско-английский научно-технический словарь переводчика > адрес

  • 32 care

    [kɛə]
    after care послелечебный уход (предоставляемый лицам, выписанным из больницы) basic health care основы контроля за здоровьем, необходимый минимум мер для поддержания здоровья care беспокоиться, тревожиться care внимание, осторожность; the work needs great care работа требует особой тщательности; have a care!, take care! береги(те)сь! care внимательность care тж. pl забота, заботы, тревога; c/o, care of через; по адресу; Mr White / Mr Jones г-ну Джоунзу для передачи г-ну Уайту care забота; попечение, уход; medical care медицинская помощь; to take care (of smb.) смотреть (за кем-л.), заботиться (о ком-л.); in care of на попечении care забота care заботиться (for, of, about); the children are well cared for за детьми прекрасный уход care иметь желание (to); I don't care мне все равно; I don't care to go мне не хочется идти care наблюдение care обслуживание care осторожность care питать интерес, любовь (for); she really cares for him она его действительно любит; to care for music интересоваться музыкой; not to care for meat не любить мяса care попечение care тщательность care for интересоваться care питать интерес, любовь (for); she really cares for him она его действительно любит; to care for music интересоваться музыкой; not to care for meat не любить мяса care for the alcohol and drug abusers уход за больными злоупотребляющими алкоголем и наркотиками (алкоголиками, токсикоманами и т. п.) care in a child day-care centre уход за детьми (в детском саду, яслях) care in old-people's home уход в доме для престарелых; содержание в доме для престарелых care killed the cat посл. = не работа старит, а забота care тж. pl забота, заботы, тревога; c/o, care of через; по адресу; Mr White / Mr Jones г-ну Джоунзу для передачи г-ну Уайту care of disabled забота об инвалидах care of [the] disabled уход за (конкретным) инвалидом (неспособным к передвижению, парализованным) care of handicapped уход за инвалидами care of invalids забота об инвалидах; уход за инвалидами care of mentally deficient забота об умственно отсталых care of refugees забота о беженцах (комплекс мероприятий по трудоустройству, обеспечению жильем и т. д.) care of the aged уход за престарелыми child care социальное обеспечение ребенка child care уход за ребенком child committed to care ребенок нуждающийся в уходе child day care уход за ребенком в дневное время care заботиться (for, of, about); the children are well cared for за детьми прекрасный уход children's day care дневной уход за детьми client care plan система страхования (предусматривающая оплату лечения и реабилитации, но не предусматривающая выплаты пенсии в случае инвалидности) care тж. pl забота, заботы, тревога; c/o, care of через; по адресу; Mr White / Mr Jones г-ну Джоунзу для передачи г-ну Уайту co: co в сложных словах означает общность, совместность действий, сотрудничество, взаимность и т. п. ; напр. coordinate координировать; согласовывать community care совместный уход; общественный уход, уход обеспечиваемый общиной community health care общинное здравоохранение crisis care интенсивная терапия, реанимация custodial care попечительство, опекунство, опекунский уход day care дневная медицинская помощь day care дневной уход (за детьми) day care дневной уход day-and-night care круглосуточный уход decision on taking into care решение о взятии на попечение dental health care уход за зубами; врачебный контроль состояния зубов domiciliary care домашний уход, уход на дому due care должная забота due care надлежащий уход due care необходимая забота elderly care уход за пожилыми людьми employees' health care медицинское обслуживание служащих extra-mural care уход и лечение вне больницы, уход и лечение за пределами стационара family care домашний уход family care социальная помощь многодетным семьям family day care домашний дневной уход foster care домашний уход, семейный уход (за детьми) full-day care уход в течение целого дня (например в детском саду) group family day care семейный уход за группой (детей, инвалидов) half-day care уход в течение половины дня handle with care транс. обращаться с осторожностью care внимание, осторожность; the work needs great care работа требует особой тщательности; have a care!, take care! береги(те)сь! health care здравоохранение health care медицинский уход home care уход на дому hospital care лечение в больнице; уход в больнице care иметь желание (to); I don't care мне все равно; I don't care to go мне не хочется идти I don't care a straw (или a damn, a button, a brass farthing, a fig, a feather, a whoop) мне безразлично, наплевать I don't care if I do разг. я не прочь; ничего не имею против care иметь желание (to); I don't care мне все равно; I don't care to go мне не хочется идти care забота; попечение, уход; medical care медицинская помощь; to take care (of smb.) смотреть (за кем-л.), заботиться (о ком-л.); in care of на попечении individual care индивидуальный уход institution for elderly care учереждение по уходу за престарелыми; дом престарелых institutional care уход в специальном учереждении (больнице, лечебном центре, санатории) involuntary care недобровольный уход; лечение без согласия пациента long-term care долгосрочный уход manpower care забота о персонале care забота; попечение, уход; medical care медицинская помощь; to take care (of smb.) смотреть (за кем-л.), заботиться (о ком-л.); in care of на попечении medical care лечение medical care медицинский уход medical care медицинское обслуживание medical care institution учреждение по оказанию медицинского ухода и лечения care тж. pl забота, заботы, тревога; c/o, care of через; по адресу; Mr White / Mr Jones г-ну Джоунзу для передачи г-ну Уайту night care ночной уход, уход в ночное время non-institutional care уход non-institutional health care уход за здоровьем вне врачебного заведения (вне больницы) care питать интерес, любовь (for); she really cares for him она его действительно любит; to care for music интересоваться музыкой; not to care for meat не любить мяса nursing home care уход в частной лечебнице old-age care уход за престарелыми out-patient care амбулаторное лечение, амбулаторный уход out-patient care амбулаторный уход part-time day care уход неполный день (за больным, инвалидом); пребывание пациента на лечении в течение части дня personnel care забота о персонале place in day care место в учреждении дневного ухода pre-natal care наблюдение за беременной женщиной; гигиена беременности primary health care первичная медицинская помощь residential care уход в доме для инвалидов residential care for the aged уход за инвалидами в доме для престарелых care питать интерес, любовь (for); she really cares for him она его действительно любит; to care for music интересоваться музыкой; not to care for meat не любить мяса short-term care краткосрочный уход special care специальный уход specialized health care специальный уход за здоровьем; специальный медицинский уход staff care услуги персоналу care внимание, осторожность; the work needs great care работа требует особой тщательности; have a care!, take care! береги(те)сь! care забота; попечение, уход; medical care медицинская помощь; to take care (of smb.) смотреть (за кем-л.), заботиться (о ком-л.); in care of на попечении take care of заботиться take care of присматривать take care of смотреть taking into care взятие на уход, взятие на лечение under the care of a physician под наблюдением врача whole day care уход в течение всего дня care внимание, осторожность; the work needs great care работа требует особой тщательности; have a care!, take care! береги(те)сь!

    English-Russian short dictionary > care

  • 33 address

    [ə'dres] 1. сущ.
    1)
    а) адрес; место жительства, нахождения

    business address — рабочий адрес, адрес организации

    forwarding address — адрес, по которому следует пересылать корреспонденцию

    permanent address — постоянный адрес, постоянное место жительства

    Please write down your name and address on a postcard. — Напишите, пожалуйста, своё имя и адрес на открытке.

    2) информ.
    б) адрес, код, идентификатор ( поля памяти)
    3) обращение; речь; официальное выступление; адрес (юбилейный)

    an address about / concerning smth. — выступление, касающееся тех или иных проблем

    to deliver / give an address — выступить с речью

    He had scheduled an address to the American people for the evening of May 27. — Он планировал выступить с обращением к американскому народу вечером 27 мая.

    Syn:
    4) ( addresses) уст. ухаживание

    The black footman persecuted her with his addresses. — Чернокожий лакей докучал ей своими ухаживаниями.

    5) такт; ловкость, (умелое) обхождение

    With the charms of beauty she combined the address of an accomplished intriguer — Обаятельную внешность она сочетала в себе с ловкостью опытной интриганки.

    6) форма обращения (как называть того, к кому обращаются с речью)
    7) приписка (регистрация судна в определённом порту, порту приписки)
    2. гл.
    1) обращаться (к кому-л.), говорить (с кем-л.)

    When she spoke, she addressed him in English, but with a heavy French accent. — Она заговорила с ним по-английски, но с заметным французским акцентом.

    Syn:
    2) ( address to) выступать перед (кем-л.; с докладом, речью, официальным сообщением), обращаться ( с целью привлечь внимание), взывать

    She addressed her remarks to us. — Она адресовала свои замечания нам.

    He addressed himself to the audience gathered round. — Он обратился к аудитории, собравшейся вокруг.

    3)

    Poorly addressed letter makes trans-Atlantic trip. — Письмо с неполно указанным адресом пересекает Атлантику ( газетный заголовок).

    б) обращаться (называя по имени, титулу; используя тот или иной способ обращения)

    to address smb. by his / her name — обращаться к кому-л. по фамилии

    He is usually addressed as the Captain. — К нему обычно обращаются "капитан".

    4)
    а) обращать внимание (на что-л.), задумываться (о чём-л.), исследовать

    We must finally address these issues. — Пора, наконец, решать эти вопросы.

    This specific question is addressed in the present experiment. — Именно этот вопрос исследуется в настоящем эксперименте.

    Guidance on the issues which should be addressed. — Рекомендации по пунктам повестки дня.

    б) принимать меры (по поводу, в ответ на), реагировать на; направлять усилия на

    The World Bank must address the needs of the poorest countries. — Всемирный банк должен повернуться лицом к нуждам беднейших стран.

    Addressing the resentment toward affirmative action programs, Hacker notes… — Реагируя на возмущение по поводу программ предоставления преимущественных прав, Хакер отметил...

    to address oneself to (the business of doing) smth. — приниматься за какое-л. дело

    I addressed myself to learning Spanish. — Я принялся за изучение испанского.

    5) отправлять, предназначать, передавать, перепоручать (особенно по отношению к плавательным средствам; также в торгово-посреднических операциях)

    ship to be addressed to Marseille — корабль, который следует направить в Марсель

    6) готовиться к удару по мячу (встать в соответствующую позу; в гольфе)

    When they address the ball their hands should be well out in front of their body. — Когда они готовятся к удару по мячу, их руки должны быть прямо перед их корпусом.

    Gram:
    [ref dict="LingvoGrammar (En-Ru)"]Addressing people[/ref]

    Англо-русский современный словарь > address

  • 34 address

    I [ə'dres] n

    What is your address? — Какой у вас адрес? /Где вы живете?

    We didn't find him at this address. — Мы не могли найти его по этому адресу.

    - return address
    - right address
    - address office
    - address book
    - address on an envelope
    - smb's address
    - at this address
    - write to smb's address
    - change one's address
    3) официальное обращение, официальная речь
    II [ə'dres]
    1) обращаться к кому-либо с речью, заговорить с кем-либо, обратиться к кому-либо

    He addressed some general remarks to the students. — Он обратился к студентам с несколькими общими замечаниями.

    - address smb in the street
    - address a meeting
    - address smb with a question
    2) называть, обращаться

    She always addressed me as "my darling". — Она всегда, обращаясь ко мне, называла меня "мой дорогой". /Она всегда называла меня "мой дорогой".

    3) адресовать, писать адрес
    USAGE and CHOICE OF WORDS:
    (1.) Глагол to address в значении 1. предполагает словесное, устное обращение и употребляется в официальной речи или для того, чтобы подчеркнуть формальность, официальность обращения. Глагол to address употребляется без предлога в форме активного залога: to address the meeting (the audience, a stranger) обратиться к собранию (к публике, к незнакомцу) с речью/со словами. В форме пассивного залога глагол to address требует предлога to: the remark was addressed to my neighbor замечание относилось к моему соседу. (2.) Русское сочетание "обращаться к кому-либо" в разных ситуациях соответствует английским глаголам to appeal, to apply, to consult, to turn to smb (3.) В прямой речи форма обращения обычно ставится в конце предложения. Способы обращения различаются: (а.) к группе людей - Ladies and gentlemen (formal); everybody, everyone (informal): Hello, everybody Всем привет; (б) к группе молодых людей, детей - kids, guys, boys, girls, children (formal): Give him a chance, guys Пусть попробует, ребята; (в) в магазине к покупателям: sir, madam, ma'm. Для выражения неприязни перед существительным ставят местоимение you: You stupid ну, ты дурак; You silly girl ну, ты глупая девчонка; You fool ну, ты дурень. Для выражения доброжелательного отношения, обычно употребляются слова: dear, darling, love, honey. (4.) See appeal, v

    English-Russian combinatory dictionary > address

  • 35 fly

    ̈ɪflaɪ I сущ. этимологически то же слово, что и fly II
    1) а) уст. любое насекомое fly-eater fly-wire fly in amber fly-speck Syn: bee, gnat, locust, moth б) любое двукрылое (не имеющее надкрыльев) насекомое, в особенности муха;
    с.-х. разг. наиболее опасное в данной местности насекомое-вредитель (как о вредителях злаков, так и вредителях скота) to swat a fly ≈ прибить муху fruit fly fly brush tsetse fly like flies в) что-л. мелкое, незначительное He would not hurt a fly. ≈ Он мухи не обидит, он сама доброта. crush a fly upon a wheel break a fly upon a wheel fly on the wall ∙ a fly in the ointmentложка дегтя в бочке меда, волос в супе, муха в компоте there are no flies on him ≈ он не дурак, его не проведешь don't let flies stick to your heels ≈ поторапливайся
    2) насекомое-наживка;
    муляж насекомого, используемый как наживка fish with fly
    3) шпион, соглядатай;
    сл. полицейский, полисмен Syn: spy
    4) то же, что printer's devildrink with flies II
    1. сущ.
    1) что-л. связанное с летающим самим по себе а) полет( чего-л. летающего самостоятельно или запущенного) ;
    дальность полета( чего-л. запущенного, кинутого) on the fly give a fly fly boy б) быстроходный конный экипаж, пролетка;
    особый вид наемного экипажа в Англии, может иметься в виду кэб
    2) что-л. прикрепленное к чему-л., обычно болтающееся а) тех. маятник;
    балансир б) тех. маховик (полный вариант fly wheel) ;
    шпиндель Syn: spindle в) мн. театр. колосники( несущие конструкции под потолком сцены для подвешивания занавеса, декораций и т.п.) г) край флага;
    длина флага д) откидное полотнище палатки е) ширинка( у брюк) to close, do up брит., zip up one's fly ≈ застегнуть ширинку/ молнию to open, unzip one's fly ≈ расстегнуть ширинку/молнию Syn: zipperfly table
    3) уловка, трюк, хитрость Syn: trick, dodge
    4) мор. лимб компаса
    2. гл.;
    прош. вр. - flew, прич. прош. вр. - flown
    1) летать, пролетать to fly from (to) ≈ лететь из (в) to fly into Chicagoприлетать в Чикаго to fly out of Chicago ≈ вылетать из Чикаго She flew from New York to London. ≈ Она летела из Нью-Йорка в Лондон. He flew his private plane to Florida. ≈ Он полетел на своем личном самолете во Флориду. to fly nonstop ≈ лететь без промежуточной посадки to fly blind ≈ лететь по приборам
    2) перен. а) разлетаться, распространятьсябольшой скоростью) rumors were flying ≈ распространялись слухи б) пролетать, быстро проходить The time simply flew. ≈ Время просто пролетело! (незаметно)
    3) развевать(ся) to fly awayразвеваться( о волосах) Her long uncovered hair flew away in the wind. ≈ Ее длинные распущенные волосы развевались на ветру.
    4) пилотировать, управлять( об управлении каким-л. летательным аппаратом) He flew a small plane to Cuba. ≈ Он вел на Кубу небольшой спортивный самолет.
    5) прош. вр. и прич. прош. вр. ≈ fled а) улепетывать, удирать;
    спасаться бегством, убегать;
    уходить Syn: escape, flee б) исчезать, пропадать Syn: vanish
    1.
    6) а) запускать, гонять( голубей) to fly a kiteпускать бумажного змея б) спешить
    7) переправлять пассажиров/грузы по воздуху It may be possible to fly the women and children out on Thursday. ≈ В четверг, быть может, окажется возможным переправить женщин и детей. ∙ fly about fly around fly at let fly at fly high fly in fly into fly off fly on fly open fly out fly over fly right fly round fly up fly upon fly shut to fly the flag мор. ≈ нести флаг;
    плавать под флагом the glass flew into piecesстекло разбилось вдребезги to fly in the face of Providenceискушать судьбу to send smb. flying ≈ сбить кого-л. с ног, свалить кого-л. ударом на землю to fly to smb.'s arms ≈ броситься в чьи-л. объятия to fly high ≈ воодушевляться to fly in the face of traditionпопирать традицию to fly in the face of smb.бросать вызов кому-л.;
    открыто не повиноваться;
    не считаться to make the feathers flyстравить( противников), раззадорить to send things flyingрасшвырять вещи to fly to armsвзяться за оружие;
    начать войну to fly off the handleсорваться, разозлиться make the money fly III прил.;
    разг.
    1) ловкий;
    искусный, хитроумный, хитрый Syn: keen I, artful, wide-awake
    2) быстрый, проворный, ловкий ( о движениях пальцев) Syn: dexterous, nimble, skilful муха (энтомология) двукрылое или летающее насекомое (Diptera) (рыболовство) наживка;
    искусственная мушка - to dress a * вязать искусственную мушку > a * in amber( музейная) редкость > a * in the ointment ложка дегтя в бочке меда;
    (библеизм) муха в благовонной масти > to be /to look/ a * in milk выделяться, представлять собой контраст( с чем-л.) > to break /to crush/ a * upon the wheel стрелять из пушек по воробьям > don't let flies stick to your heels поторопитесь;
    быстрее;
    не теряйте времени > she wouldn't hurt a * она и мухи не обидит > there are no flies on him его не проведешь;
    он начеку > to rise to the * проглотить приманку;
    откликнуться /отозваться/ на что-л. (разговорное) полет;
    перелет - to have a * in an airplane лететь самолетом - on the * на лету;
    на ходу - I was late and caught the train on the * я опоздал и вскочил в поезд на ходу( разговорное) прыжок - long * (спортивное) прыжок прогнувшись с опорой на снаряд( историческое) извозчичья пролетка откидное полотнище( палатки) крыло (ветряка и т. п.) крыльчатка длина (флага) ;
    косица( флага) pl (театроведение) колосники (полиграфия) форзац;
    чистый лист в начале или конце книги (текстильное) бегун чесальной машины( текстильное) мотовило гульфик, ширинка ( у брюк) - * buttons брючные пуговицы - your * is undone застегни брюки( техническое) маятник, балансир (техническое) маховое колесо, маховик ( морское) картушка (компаса) (спортивное) передача игроку, бегущему на чужую половину поля летать;
    лететь - birds are *ing in the air птицы носятся в воздухе - they flew up and up они летели ввысь /все выше и выше/, они взмыли в вышину - the hawk flew round the farm ястреб кружил над фермой - sparks * upwards искры взлетают вверх - dust flies in clouds пыль носится тучами - bullets flew in all directions кругом свистели пули - to catch smth. *ing поймать /схватить/ что-л. на лету (авиация) лететь, идти - the plane flew across the desert самолет пересек пустыню - to * over London летать над Лондоном - our planes were *ing westwards наши самолеты шли на запад - to * the Atlantic перелетать через Атлантический океан пользоваться воздушным транспортом, лететь (самолетом) - did he go by train? - No,he flew он поехал поездом? - Нет, полетел самолетом - he flew to Paris он полетел в Париж - I flew part of the way часть пути я проделал на самолете /летел/ - to * first-class лететь первым классом - we flew "Tourist" to London мы летели в Лондон туристическим классом - * N. Airways летайте самолетами такой-то компании нестись, мчаться, лететь;
    спешить - a car flew past me мимо меня промчалась машина - the train was *ing through the fields and forests поезд мчался через поля и леса - clouds flew across the sky по небу неслись облака - to * into a room стремительно вбежать /влететь/ в комнату - to * out of the room стремительно выбежать /выскочить/ из комнаты - I flew to meet him я помчался /полетел/ к нему навстречу - it's getting late, we must * уже поздно, нам нужно бежать - to * to smb's assistance /help/ поспешить кому-л. на помощь - to * to smb's arms броситься кому-л. в объятия - how time does *! как летит время! - how rumours do *! как быстро распространяются слухи! развеваться - flags flew from every mast флаги развевались на всех мачтах - the soldiers came back with flags *ing (образное) солдаты вернулись с победой - with hair *ing behind her с развевающимися волосами нести (флаг) - to * a flag (морское) нести флаг, плавать под флагом - the ship flew the British flag корабль шел под британским флагом - flags flown at half-mast приспущенные флаги (past и p.p. тж. fled) спасаться бегством - to * the country бежать из страны - to * to Belgium бежать в Бельгию - he was forced to * for his life он был вынужден спасаться бегством - to send the enemy *ing обратить противника в бегство - the bird has flown "птичка улетела" (о преступнике, разыскиваемом лице и т. п.) улетучиться, исчезнуть - mists *ing before the morning sun туман, рассеивающийся в лучах утреннего солнца - his inheritance flew его состояние улетучилось - to make money * швыряться деньгами;
    пускать деньги на ветер слетать, срываться - strange words flew from her lips с ее губ срывались странные слова( разговорное) опьянеть, напиться;
    одуреть от вина или наркотика;
    нанюхаться (американизм) (разговорное) пользоваться успехом или признанием - this approach will not * этот подход ничего не даст (to) ударить, броситься в голову ( о вине и т. п.) - to * to the head ударить /броситься/ в голову - the wine flew to his head вино ударило ему в голову - the blood flew to his head кровь бросилась ему в голову - the praise flew to his head похвала вскружила ему голову (охота) охотиться с соколами (полиграфия) снимать с печатного пресса вести, пилотировать ( самолет, космический корабль): управлять( самолетом и т. п.) - he could * any type of plane он мог вести любой самолет - to * blind лететь по приборам - to * the beam лететь по радиолучу - to * a sortie( военное) совершать /производить/ самолето-вылет запускать (змея) ;
    гонять( голубей) (авиация) перевозить( пассажиров, грузы и т. п.) самолетом - to * passengers перевозить пассажиров( самолетом) - they flew me to Paris меня доставили в Париж самолетом - to * munitions перебрасывать боеприпасы( по воздуху) (open) распахиваться;
    (shut) захлопываться - the door flew open дверь распахнулась - to fly into a state приходить в какое-л. состояние - to * into a rage /into a temper/ прийти в ярость, рассердиться - to fly at /upon,on/ smb. броситься на кого-л. - the dog flew at the boy собака (на) бросилась на мальчика - she flew at him like a tigress она кинулась /бросилась, налетела/ на него, как тигрица - to * at smb.'s throat схватить кого-л. за горло;
    кинуться душить кого-л. - to fly out at smb. набрасываться на кого-л. с бранью - to fly to smb. for smth. обращаться к кому-л. за чем-л. - to * to smb. for support искать у кого-л. поддержки, обращаться к кому-л. за поддержкой - whatever happened, she would * to him (for help) что бы ни случилось, она всегда обращалась к нему (за помощью) > to * high /at high pitch, at high game/ высоко заноситься, быть честолюбивым > to * low держаться в тени, избегать известности, стараться не привлекать к себе внимания > to * short of не быть на должной высоте, не достичь должного уровня > to * in the face /in the teeth/ of бросать вызов > to * in the face of Providence искушать судьбу > this would * in the face of all common-sense это совершенно противоречит здравому смыслу > to * asunder /to bits/ разлетаться вдребезги > the glass flew to bits стакан разлетелся вдребезги > to make the feathers /dust/ * поднять ссору /бучу/;
    энергично накинуться( на кого-л.) ;
    распушить( кого-л.), задать жару > to send smth. *ing запустить чем-л. > he sent the plate *ing out of the window он вышвырнул тарелку из окна > he sent the book *ing at me он швырнул в меня книгой > to * off the handle сорваться, вспылить, выйти из себя > to * to arms взяться за оружие > to let * (at) стрелять (в кого-л., во что-л.) ;
    бросать, швырять;
    сильно выругать( кого-Л.) > as the crow flies по прямой, кратчайшим путем > the devil * away with you! черт тебя возьми /забери/ > to * the coop (сленг) смотать удочки, задать стрекача > let * (сленг) начать что-л., особ. речь или выговор;
    плюнуть > go * a kite! (сленг) убирайся отсюда!, сгинь! > to * light( американизм) проголодаться осмотрительный, хитрый - he is a * customer ему пальца в рот не клади подвижный, ловкий ( о пальцах) производящий впечатление, приятный, элегантный ~ улетать, исчезать (тж. перен.) ;
    the bird has flown = "птичка улетела", преступник скрылся;
    it is late, we must fly уже поздно, нам пора убираться caddis ~ веснянка, майская муха ~ спешить;
    the children flew to meet their mother дети бросились навстречу к матери fly с.-х. разг. вредитель;
    a fly in the ointment = ложка дегтя в бочке меда ~ длина (флага) ~ pl театр. колосники ~ край (флага) ~ крыло (ветряка) ~ (flew;
    flown) летать, пролетать;
    to fly across the continent лететь через (весь) континент ~ разг. ловкий;
    проворный ~ тех. маятник;
    балансир ~ муха ~ уст. одноконный наемный экипаж ~ откидное полотнище палатки ~ переправлять пассажиров (или грузы) по воздуху ~ пилотировать (самолет) ~ полет;
    расстояние полета;
    on the fly на лету ~ развевать(ся) ~ спешить;
    the children flew to meet their mother дети бросились навстречу к матери ~ (past u p. p. fled) улепетывать, удирать;
    спасаться бегством;
    fly at нападать;
    набрасываться с бранью ~ улетать, исчезать (тж. перен.) ;
    the bird has flown = "птичка улетела", преступник скрылся;
    it is late, we must fly уже поздно, нам пора убираться ~ разг. хитрый ~ ширинка (у брюк) ~ (flew;
    flown) летать, пролетать;
    to fly across the continent лететь через (весь) континент ~ (past u p. p. fled) улепетывать, удирать;
    спасаться бегством;
    fly at нападать;
    набрасываться с бранью ~ upon = ~ at;
    to ~ open распахнуть(ся) ;
    to fly high высоко заноситься, быть честолюбивым he flew off the handle он как с цепи сорвался;
    fly on = fly at;
    fly out вспылить, рассердиться (at - на) ~ upon = ~ at;
    to ~ open распахнуть(ся) ;
    to fly high высоко заноситься, быть честолюбивым ~ in доставлять по воздуху to ~ in the face (of smb.) бросать вызов (кому-л.) ;
    открыто не повиноваться;
    не считаться;
    to fly in the face of Providence искушать судьбу to ~ in the face (of smb.) бросать вызов (кому-л.) ;
    открыто не повиноваться;
    не считаться;
    to fly in the face of Providence искушать судьбу fly с.-х. разг. вредитель;
    a fly in the ointment = ложка дегтя в бочке меда ~ into влететь (в комнату и т. п.) ~ into прийтиярость, в восторг) ~ off поспешно убегать;
    уклоняться ~ off соскакивать, отлетать;
    to fly off the handle соскочить с рукоятки (о молотке) ;
    перен. выйти из себя, вспылить ~ off соскакивать, отлетать;
    to fly off the handle соскочить с рукоятки (о молотке) ;
    перен. выйти из себя, вспылить he flew off the handle он как с цепи сорвался;
    fly on = fly at;
    fly out вспылить, рассердиться (at - на) a ~ on the wheel = самомнения ему не занимать стать;
    there are no flies on him он не дурак, его не проведешь ~ upon = ~ at;
    to ~ open распахнуть(ся) ;
    to fly high высоко заноситься, быть честолюбивым he flew off the handle он как с цепи сорвался;
    fly on = fly at;
    fly out вспылить, рассердиться (at - на) ~ over перепрыгнуть, перемахнуть через;
    fly round кружиться, крутиться (о коле ~ се) to ~ pigeons гонять голубей ~ over перепрыгнуть, перемахнуть через;
    fly round кружиться, крутиться (о коле ~ се) to ~ the flag мор. нести флаг;
    плавать под флагом;
    the glass flew into pieces стекло разбилось вдребезги to ~ to arms взяться за оружие;
    начать войну;
    to fly to (smb.'s) arms броситься в (чьи-л.) объятия to ~ to arms взяться за оружие;
    начать войну;
    to fly to (smb.'s) arms броситься в (чьи-л.) объятия ~ upon = ~ at;
    to ~ open распахнуть(ся) ;
    to fly high высоко заноситься, быть честолюбивым to ~ the flag мор. нести флаг;
    плавать под флагом;
    the glass flew into pieces стекло разбилось вдребезги he flew off the handle он как с цепи сорвался;
    fly on = fly at;
    fly out вспылить, рассердиться (at - на) ~ улетать, исчезать (тж. перен.) ;
    the bird has flown = "птичка улетела", преступник скрылся;
    it is late, we must fly уже поздно, нам пора убираться to let ~ at отпускать ругательства по (чьему-л.) адресу to let ~ at стрелять (в кого-л., во что-л.) to make the money ~ промотать деньги;
    to make the feathers fly стравить (противников), раззадорить to make the money ~ промотать деньги;
    to make the feathers fly стравить (противников), раззадорить to make the money ~ швырять(ся) деньгами ~ полет;
    расстояние полета;
    on the fly на лету to send (smb.) flying сбить( кого-л.) с ног, свалить( кого-л.) ударом на землю;
    to send things flying расшвырять вещи send: to ~ flying отшвырнуть (см. тж.) ;
    to send (smb.) sprawling сбить (кого-л.) с ног to ~ flying рассеять;
    разбросать;
    обратить в бегство to ~ flying сообщить предмету стремительное движение to send (smb.) flying сбить (кого-л.) с ног, свалить (кого-л.) ударом на землю;
    to send things flying расшвырять вещи a ~ on the wheel = самомнения ему не занимать стать;
    there are no flies on him он не дурак, его не проведешь ~ улетать, исчезать (тж. перен.) ;
    the bird has flown = "птичка улетела", преступник скрылся;
    it is late, we must fly уже поздно, нам пора убираться

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > fly

  • 36 care

    1. [keə] n
    1. забота, попечение

    in care of smb. - на чьём-л. попечении

    the baby was left in Mary's care - ребёнок остался под присмотром /на попечении/ Мери

    the child was returned to its mother's care - ребёнок был возращён матери (из больницы, от опекунов и т. п.)

    I will leave this to your care - а) оставляю это вам на хранение /на попечение/; б) поручаю это вам, передаю под вашу ответственность

    the library is under the care of Mr. Green - г-н Грин заведует библиотекой

    to take care of smb. - а) заботиться о ком-л.; приютить /пригреть/ кого-л.; обеспечить кого-л.; to take care of veterans - обеспечить ветеранов (войны); their children are taken into care - их дети переданы на воспитание в чужие семьи; the financing of the enterprise has been taken care of by the bank - финансирование этого предприятия взял на себя банк; don't worry, I'll take care of it - не беспокойтесь, я приму нужные меры /я это возьму на себя/; б) эвф. расправиться /разделаться/ с кем-л.; I'll take care of him - предоставьте его мне, я с ним справлюсь

    a formidable foe to take care of - грозный враг, которого непросто одолеть

    to take care about smb. = to take care of smb. а)

    2. наблюдение (врача и т. п.); обслуживание (больного и т. п.); уход (тж. за машиной)

    you'll have the best care of this hospital - в этой больнице вы получите самое лучшее лечение и уход

    3. внимательность, тщательность; осторожность

    you should give more care to your work - надо более внимательно /вдумчиво/ относиться к работе

    to be handled with care! - обращаться осторожно!

    take care! - осторожно!, береги(те)сь!

    have a care! - будьте осторожны!, береги(те)сь!

    take care not to wake the baby - осторожнее /смотри/, не разбуди ребёнка

    take care (that) you don't get knocked down when you cross the road - смотрите не попадите под машину, когда будете переходить дорогу

    4. тж. pl заботы, забота; тревога; треволнения

    care has made him look ten years older - заботы состарили его на десять лет

    he hasn't a care in the world - его ничто не тревожит, ему не о ком и не о чем заботиться

    5. (for, of) пристрастие, любовь, склонность

    care of (сокр. c/o, c. o.) - на почтовых отправлениях по адресу; через

    Mr. Smith c/o Brown & Co. - фирме Браун и Кu00B0 для передачи мистеру Смиту

    send me the bill care of my solicitor - перешлите мне счёт через моего поверенного

    I wrote to you care of Tatler Hotel - я писал вам на гостиницу /по адресу гостиницы/ «Татлер»

    care killed a /the/ cat - забота и кошку уморит; ≅ заботы хоть кого в могилу вгонят

    2. [keə] v
    1. (for, of, about) заботиться (о ком-л., о чём-л.); ухаживать
    2. беспокоиться, тревожиться, волноваться

    he failed at the examination, but I don't think he cares very much - он провалился на экзамене, но это его, по-видимому, мало волнует /заботит, тревожит/

    I don't care what people say - мне всё равно, что говорят

    you don't seem to care much - вас это, очевидно, мало волнует

    what do I care?, who cares (a rap)?, as if I cared! - а мне всё равно!, а мне-то что!, меня это не интересует!

    3. (for) любить; питать интерес к (кому-л., чему-л.)

    he doesn't care for his wife to work - он не хочет, чтобы его жена работала

    4. иметь желание, хотеть

    I don't care to be seen here - мне не хочется, чтобы меня здесь видели

    would you care to read this article? - не хотите ли вы прочитать эту статью?

    would you care to go for a walk? - не хотите ли пройтись?

    I don't care to go /about going/ - мне не хочется /у меня нет настроения/ идти

    not to care a bean /a brass farthing, a button, a cent, a curse, a damn, a fig, a feather, a hang, a hoot, a rap, two straws, a whoop/ - совершенно не интересоваться, относиться безразлично

    I don't care if I do - ничего не имею против, я не прочь; с удовольствием, охотно (преим. в ответ на предложение выпить)

    I couldn't care less - мне это совершенно безразлично, мне в высшей степени наплевать

    for all I care, for what I care - мне-то что; что касается меня, то мне до этого нет дела

    I might be dead for all you care - жив я или умер, вам это в высшей степени безразлично

    НБАРС > care

  • 37 kommen

    * vi (s)
    der soll mir nur kommen, laß ihn nur kommen — разг. пусть он только придёт!
    mir kamen die Tränen — у меня слезы выступили на глазах
    mir kamen Bedenken — у меня появились сомнения
    ein Gedanke kam ihm — ему в голову пришла мысль
    2) подходить (к чему-л.); доходить (до чего-л.)
    es ist dazu ( soweit) gekommen, daß... — дело дошло до того, что...
    ich komme nicht dazu — у меня до этого руки не доходят, у меня нет времени это сделать
    zu nichts kommen — разг. ничего не добиться
    hinter ein Geheimnis kommen — узнать тайну ( секрет)
    4) приближаться, наступать
    5) идти, пойти, попадать (куда-л.)
    an den rechten Mann ( an den Richtigen) kommen — разг. попасть по адресу; попасть в хорошие руки
    unter die Räder kommenперен. разг. погибнуть (букв. попасть под колёса)
    damit kommst du nicht weit bei mirтаким образом ты у меня ничего не добьёшься
    jetzt kommt ein Beispielтеперь идёт ( следует) пример
    er kam an die Reiheтеперь была его очередь
    7) происходить, случаться
    das kommt davon, daß... — это является следствием того, что...
    komme, was da wolle — будь что будет
    auf j-n nichts kommen lassen — разг. не давать в обиду кого-л.
    ein Unglück kam über ihn — его постигло несчастье
    8) (D) подходить (к кому-л.), обращаться, обходиться (с кем-л.)
    j-m zu nahe kommenпозволить себе лишнее с кем-л.
    so darfst du mir nicht kommen! — разг. так нельзя со мной обращаться!
    9) приходиться (на долю кого-л.); доставаться (кому-л.)
    es kommt auf jeden hundert Mark — на каждого приходится по сто марок
    10) ( auf A) додуматься (до чего-л.), догадываться (о чём-л.)
    auf einen Gedanken kommen — напасть на какую-л. мысль
    wie kommen Sie darauf? — как это пришло вам в голову?, что вам вздумалось?; как вы смеете?
    jetzt komme ich darauf — теперь я догадываюсь; теперь я припоминаю
    11) ( um A) лишиться (чего-л.); потерять (что-л.)
    12) (с zu + inf) оказаться
    die Sachen kamen oben zu liegenвещи оказались наверху
    neben j-m zu sitzen kommen — разг. оказаться (сидеть) рядом с кем-л.
    auf j-n, auf etw. (A) zu sprechen kommen — заговорить о ком-л., о чём-л.
    13) ( с part II)
    14) в составе устойчивых словосочетаний с существит.
    von Sinnen kommenсойти с ума, потерять голову
    zu Besinnung( zu sich) kommen — прийти в себя, опомниться
    zum Ausbruch kommen — грянуть
    ••
    kommt Zeit, kommt Rat ≈ посл. поживём - увидим; утро вечера мудренее; придёт беда, купишь ума
    wer zuerst kommt, mahlt zuerst ≈ посл. чей черёд, тот и берёт

    БНРС > kommen

  • 38 כתובת

    כּתוֹבֶת
    обращение по адресу

    обращаться по адресу
    адрес
    * * *

    כתובת

    ж. р. смихут/

    כּתוּבָּה נ'

    брачный контракт

    ————————

    כתובת

    ж. р. смихут/

    כָּתוּב

    написанный

    Иврито-Русский словарь > כתובת

  • 39 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 40 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

См. также в других словарях:

  • Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Регистрационный учёт в Российской Федерации — Эту статью следует викифицировать. Пожалуйста, оформите её согласно правилам оформления статей …   Википедия

  • Ростопчин, граф Феодор Васильевич — — обер камергер, Главнокомандующий Москвы в 1812—1814 гг., член Государственного Совета. Род Ростопчиных родоначальником своим считает прямого потомка великого монгольского завоевателя Чингисхана — Бориса Давидовича Ростопчу,… …   Большая биографическая энциклопедия

  • АРБИТРАЖНЫЙ ПРОЦЕССУАЛЬНЫЙ КОДЕКС РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ — Принят Государственной Думой 5 апреля 1995 года Одобрен Советом Федерации Раздел I . Общие положения Глава 1. Основные положения Статья 1. Осуществление правосудия арбитражным отнесенных к его компетенции настоящим Кодексом и другими федеральными …   Большой Энциклопедический словарь

  • Александр II (часть 2, XIII-XIX) — XIII. Дела внутренние (1866—1871). 4 го апреля 1866 года, в четвертом часу дня, Император Александр, после обычной прогулки в Летнем саду, садился в коляску, когда неизвестный человек выстрелил в него из пистолета. В эту минуту, стоявший в… …   Большая биографическая энциклопедия

  • MIPS (архитектура) — У этого термина существуют и другие значения, см. MIPS. MIPS (англ. Microprocessor without Interlocked Pipeline Stages)  микропроцессор, разработанный компанией MIPS Computer Systems (в настоящее время MIPS Technologies) в соответствии… …   Википедия

  • Баковски, Карл Отто — Karl Otto Bakowski …   Википедия

  • Дом городских учреждений — У этого термина существуют и другие значения, см. Дом городских учреждений (значения). Административное здание Дом городских учреждений …   Википедия

  • ЗАКОН О ДОБРОСОВЕСТНОМ ВЫСТАВЛЕНИИ СЧЕТОВ НА ОПЛАТУ КРЕДИТНЫХ УСЛУГ — FAIR CREDIT BILLING ACTЗакон, устанавливающий порядок незамедлительного исправления ошибок по счету револьверного кредитования и препятствующий ухудшению кредитного рейтинга заемщика в период выяснения обоснованности претензий. Закон о… …   Энциклопедия банковского дела и финансов

  • Торги — (Bidding) Торги это специфическая форма торговли, результат которой достигается посредством проведения конкурса или аукциона Информация об определении торгов, правила проведения аукционов и конкурсов, в том числе электронных торгов с… …   Энциклопедия инвестора

  • Адреса и реквизиты для помощи пострадавшим от пожаров — Президент России, объявив о введении режима чрезвычайной ситуации в семи субъектах Федерации, призвал россиян не оставаться в стороне и прийти на помощь тем, кто лишился крова из за лесных пожаров. У многих семей вообще не осталось ничего всё… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»