-
61 parte
f.1.1) (pezzo) часть; доля; кусок (m.), порцияfare le parti — делить (между + strum.)
2) (luogo) сторона, бок (m.), край (m.)furono attaccati da tutte le parti — их атаковали со всех сторон; b) (dappertutto) везде, повсюду (везде и повсюду)
da nessuna parte — a) (stato in luogo) нигде; b) (moto a luogo) никуда
da questa parte, signori! — (прошу) сюда, господа!
fammi sapere se passi da queste parti! — объявись, когда будешь в наших местах!
3) (fazione) партияera un uomo della parte avversa — он был не свой (чужой, враг, противник)
è di parte — он пристрастен (необъективен, цепляется за свои идеи)
spirito di parte — пристрастность (необъективность, фанатическая приверженность своим убеждениям)
parte civile — истец (m.) (истица f.)
5) (teatr.) роль, (mus.) партияcome al solito fece la parte del guastafeste — он, как всегда, всем испортил настроение
6) (funzione) дело (n.)2.•◆
parti intime (parti basse) — (ant., scherz.) срамные местаle parti comuni — (in un condominio) места общего пользования
in parte — частично (отчасти) (avv.)
prendere parte a qc. — участвовать (принимать участие) в + prepos.
far parte di — входить в + acc. (быть членом + gen.)
mettere a parte di qc. — поставить в известность о + prepos.
non so da che parte cominciare — не знаю, с чего начать
da una parte sono contento, dall'altra no — с одной стороны я доволен, с другой нет
a parte — a) отдельно (особо) (avv.)
questo è un problema a parte! — это особь статья!; b) (teatr.) в сторону; c) (prep.) кроме + gen.
a parte il guadagno, ci vuole anche la soddisfazione — помимо денег, хочется получать удовлетворение от работы
a parte il fatto che... — помимо (если не считать) того, что...
a parte il fatto che è tardi, non ho una gran voglia di uscire — помимо того, что уже поздно, мне вообще не хочется никуда ходить сегодня
da un anno a questa parte — вот уже год, как...
deve il suo successo parte alla bravura e parte alla fortuna — своим успехом он обязан отчасти своему таланту, а отчасти везению
non si sa mai da che parte prenderlo — не знаешь, с какого боку к нему подступиться
mettere da parte — a) отложить в сторону; b) (risparmiare) сэкономить (gerg. заначить)
io, da parte mia,... — я, со своей стороны,... (что касается меня,...)
è uno senz'arte né parte — у него ни кола, ни двора
l'ho messa da qualche parte, la chiave, ma non la trovo — не помню, куда я положил ключ
3.• -
62 flank·o
1. бок; сторона; склон (горы); meti la manojn al la \flank{}{·}o{}oj упереть руки в бока; havi sabron ĉe la \flank{}{·}o{}{·}o иметь саблю на боку; ruli sin sur la alian \flank{}{·}o{}on перевернуться на другой бок; de unu \flank{}{·}o{}{·}o al la alia с боку на бок; stari ĉe ies dekstra \flank{}{·}o{}{·}o стоять у кого-л. с правого бока; stari \flank{}{·}o{}o(n) ĉe \flank{}{·}o{}{·}o стоять бок о бок; ŝi elkreskis ĉe mia \flank{}{·}o{}{·}o она выросла у меня под боком; antaŭa, posta (или malantaŭa), dekstra, maldekstra \flank{}{·}o{}{·}o передняя, задняя, правая, левая сторона; suda, norda, orienta, okcidenta \flank{}{·}o{}{·}o южная, северная, восточная, западная сторона; supra, malsupra \flank{}{·}o{}{·}o верхняя, нижняя сторона; ekstera, interna \flank{}{·}o{}{·}o внешняя, внутренняя сторона; dorsa \flank{}{·}o{}{·}o см. dorsflanko; fronta \flank{}{·}o{}{·}o см. frontflanko; la du \flank{}{·}o{}oj de strato две стороны улицы; la du \flank{}{·}o{}oj de monto две стороны (или два склона) горы; la kvar \flank{}{·}o{}oj de la mondo четыре стороны света; turni sin al alia \flank{}{·}o{}{·}o повернуться в другую сторону; ĉirkaŭi de ĉiuj \flank{}{·}o{}oj окружить со всех сторон; en diversajn \flank{}{·}o{}ojn в разные стороны; en ĉiujn \flank{}{·}o{}ojn во все стороны; el la plej bona \flank{}{·}o{}{·}o с самой лучшей стороны; malforta \flank{}{·}o{}{·}o de argumento слабая сторона аргумента; de unu \flank{}{·}o{}{·}o с одной стороны; de la alia (или de la dua) \flank{}{·}o{}{·}o с другой стороны; de mia \flank{}{·}o{}{·}o с моей стороны; de la \flank{}{·}o{}{·}o de la registaro со стороны правительства; bone informita \flank{}{·}o{}{·}o хорошо информированная сторона; stari sur ies \flank{}{·}o{}{·}o стоять на чьей-л. стороне; parenco sur la patra \flank{}{·}o{}{·}o родственник с отцовской стороны; 2. воен. фланг; 3. мор. борт \flank{}{·}o{}{·}a 1. боковой; побочный; сторонний; перен. второстепенный; 2. воен. фланговый; 3. мор. бортовой \flank{}{·}o{}e на боку; на стороне; в стороне; сбоку (ответ на вопрос «где?»); havi sabron \flank{}{·}o{}e иметь саблю на боку (или сбоку); resti \flank{}{·}o{}e остаться в стороне; lasi demandon \flank{}{·}o{}e оставить вопрос в стороне; mi \flank{}{·}o{}e sidis, ne aŭdis, ne vidis погов. моя хата с краю, ничего не знаю \flank{}{·}o{}e (de io, de iu) 1. в стороне от, сбоку от (чего-л., кого-л.); 2. помимо (чего-л., кого-л.); 3. редк. со стороны (чего-л., кого-л.; = de la flanko de) \flank{}{·}o{}e{·}n в бок, на бок, в сторону, на сторону \flank{}{·}o{}en! в сторону!, посторонись!, дорогу! \flank{}{·}o{}en{·}ig{·}i отодвинуть, подвинуть в сторону; отстранить \flank{}{·}o{}e{·}n{·}iĝ{·}i отодвинуться, подвинуться, податься в сторону; посторониться; отстраниться; свернуть с дороги \flank{}{·}o{}{·}i vt прикрывать, защищать, укреплять с флангов, с боков; служить флангом, флангами; располагаться по бокам, сбоку; воен. фланкировать; la palacon \flank{}{·}o{}as du turoj по бокам дворца расположены две башни \flank{}{·}o{}aĵ{·}o 1. боковая часть; архит. боковая пристройка, крыло, флигель; спец. боковая часть щита (в геральдике); 2. нечто побочное; незначительная, второстепенная деталь \flank{}{·}o{}um{·}it{·}a спец. фланкированный (о геральдической фигуре). -
63 across
1. [əʹkrɒs] adv1. 1) поперёк, в ширину; от края до краяa line drawn across - линия, проведённая поперёк
2) по горизонтали ( в кроссвордах)2. 1) на ту сторонуwhen did he come across? - когда он переправился?
2) по ту сторону; на той сторонеby this time he is across - теперь он уже там /на той стороне/
3) (from) напротив3. крест-накрест4. эл. (включено) параллельно2. [əʹkrɒs] prep1) пересечение чего-л. черезto run [to walk] across the road [the street] - перебежать [перейти] (через) дорогу [улицу]
2) движение в любом направлении, кроме движения вдоль поto slap smb. across the face - ударить кого-л. по лицу
3) положение предмета поперёк чего-л., под углом к чему-л. поперёкa coat thrown across a bench - пальто, переброшенное через скамью
a headline across the front page of the paper - заголовок через всю первую полосу газеты
the two lines cut across each other - эти две линии пересекаются под прямым углом
4) местонахождение по другую сторону чего-л. через; по ту сторону или на той сторонеhe addressed me from across the room - он обратился ко мне с противоположного конца комнаты
across the border - а) через границу; б) за границей
5) столкновение, встречу:to come /to run/ across a friend - неожиданно встретить знакомого
I came across this book at a secondhand bookshop - я напал /наткнулся/ на эту книгу у букиниста
♢
across country - напрямик, не по дорогамдругие сочетания см. под соответствующими словами -
64 Наречия места
Lokaladverbien / Adverbien des Ortes / des RaumesНаречия места отвечают на вопросы Wo? Где? Wohin? Куда? Woher? Откуда?Они обозначают:• место совершения действия или исходное положение:hier здесь, da здесь, там, dort там, draußen снаружи, на улице, drinnen внутри, innen внутри, außen снаружи, rechts справа, links слева, oben наверху, unten внизу, überall повсюду, irgendwo где-то, anderswo (где-нибудь) в другом месте, nirgends нигде, wo где, vorn впереди, hinten сзади, obenan вверху, на самом верху, obenauf сверху, наверху, nebenan рядом, поблизости, auswärts снаружи• направление действия:- исходный пункт движения:- конечный пункт или цель движения:hierhin сюда, dahin, dorthin туда, aufwärts вверх, наверх, abwärts вниз, seitwärts в сторону, vorwärts вперёд, rückwärts обратно, назад, задним ходом зáдом (наперёд), heimwärts домой, fort, weg прочь, heim домой, bergauf в гору, bergab под гору, querfeldein напрямик, через поле, überallhin всюду, во все концы, irgendwohin куда-нибудь, anderswohin (куда-нибудь) в другое место, nirgendwohin никуда, wohin куда1. От большинства наречий, обозначающих место действия, с помощью предлогов von и nach могут быть образованы наречия, обозначающие направление действия:Er sitzt draußen. - Он сидит на улице / снаружи. (Место)Er kommt von draußen. - Он идёт с улицы / снаружи. (Исходный пункт)Er geht nach draußen. - Он идёт на улицу / наружи. (Цель)Также: drinnen внутри, drüben по ту сторону, innen внутри, außen снаружи, rechts справа, links слева, unten внизу, oben наверху.2. Хотя her и hin могут употребляться самостоятельно, но с отдельными глаголами образуют единое целое:Er kam vom Bahnhof her. - Он пришёл с вокзала.Der Gast konnte nicht vom Bahnhof herkommen. - Гость не мог прийти с вокзала.В сложных словах с приставками her чаще всего указывает в вопросе на движение по направлению к лицу, к которому обращаются (например, преподавателю), hin – от него:Darf ich herein? - Можно войти? (Преподаватель в классе.)Darf ich hinaus? - Можно выйти?в остальных случаях her указывает на движение по направлению к говорящему или наблюдающему, hin – от него:Er kommt herein. - Он входит. (Говорящий в помещении.)Er geht hinaus. - Он выходит.Er kommt heraus. - Он выходит. (Говорящий вне помещения.)Er geht hinein. - Он выходит.Komm her und bring ihr das Geld hin! - Иди сюда и отнеси ей деньги!В сомнительных случаях предпочитается her:Наречия места, в состав которых входят her и hin, в предложении могут разделяться, при этом их значение существенно не изменяется*:Wohin geht er? - Wo geht er hin? - Куда он идёт?Er geht dorthin. - Dort geht er hin. - Он идёт туда.Er kommt daher. - Da kommt er her. - Он идёт оттуда / туда.*Если в центре внимания стоит больше цель ( hin) или исходняя точка (место происхождения) ( her), то наречия места отделяются от вопросительного наречия и ставятся в конец предложения.Наречия fort / weg, как правило, взаимозаменяемы и указывают на удаление от какого-либо места по направлению к какой-либо цели:Wir müssen schnell weg / fort. - Нам надо быстро уйти.В значении „ beiseite в сторону (отодвинуть и т.д.)“, то есть при отсутствии цели, употребляется, преимущественно, weg:Die Frau blickte sofort weg. - Женщина сразу же отвела взгляд в сторону.Наречия herum / umher указывают на движение по кругу:Er ging ruhelos im Zimmer herum. - Он беспокойно ходил по комнате (кругами).С wo где, woher откуда, wohin куда начинаются вопросительные или относительные придаточные предложения, поэтому они называются вопросительными или относительными наречиями:Wo bist du gewesen? - Где ты был?Die Stadt, wo er wohnt, ist sehr schön. - Город, где он живёт, очень красивый.Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Наречия места
-
65 cross
krɔs
1. сущ.
1) а) ист. крест (инструмент позорной казни, применявшейся особенно в отношении бунтовщиков) б) крест (знак) ;
любые две перекрещивающиеся линии It is the sign of victory, the cross of the Maltese. ≈ Мальтийский крест - знак победы. - Red Cross в) черта, перечеркивающая буквы t, f г) тех. крест, крестовина cross of the Maltese д) астр. созвездие Южный Крест (сокращение от Southern Cross) е) топогр. экер
2) а) крест, на котором по легенде распяли Иисуса Христа;
распятие как ключевой момент христианской религии Syn: rood б) распятие (изображение распятого Иисуса Христа) ;
намогильный крест в) (the Cross) христианство( при подчеркивании противопоставленности другим религиям) г) ист. в Ирландии: церковные земли( сокращение от cross lands) д) испытания, страдания bear one's cross Syn: trouble, vexation, annoyance, misfortune, adversity е) крестное знамение (которым осеняют себя или другого) Syn: sign of the cross ∙ take the cross soldier of the cross warrior of the cross
3) а) биол. гибридизация, скрещивание( пород) б) помесь, гибрид The dog was a cross between a collie and a wolfhound. ≈ Пес был помесь колли и волкодава. It was a cross between a laugh and a bark. ≈ Раздалось нечто среднее между смешком и лаем.
4) театр. проход сквозь сцену
5) сл. нечестная игра, обман;
мошенничество;
спортивный матч, об исходе которого заранее договорились (и т.п.)
2. прил.
1) поперечный;
пересекающийся;
перекрестный, пересекающий The cross roofs connecting them with the main building. ≈ Поперечные крыши соединяли их с главным зданием. This is generally performed by little cross etchings, one over another. ≈ Обычно это делают, нанося две пересекающихся насечки, одну поверх другой. Syn: transverse, transversal, crossing, intersecting
2) а) противоположный;
неблагоприятный;
противный, не попутный( о ветре) How many cross interests baffle the parties. ≈ Как много противоположных интересов не дают партиям достигнуть своего. The wind cross and very high all these days. ≈ Все время противный и очень сильный ветер. We had such cross weather. ≈ Погода была хуже некуда. cross sea Syn: contrary, adverse, opposing, thwarting б) разг. злой, раздраженный, сердитый He is equally ugly and cross. ≈ Он выглядит и настроен равно отвратительно. Syn: ill-tempered, peevish, petulant, irritable, vexed as cross as two sticks ≈ очень не в духе, зол как черт
3) биол. смешанный, гибридный
4) сл. нечестный, подлый
3. гл.
1) а) прям. перен. перекрещивать( руки и т. п.) ;
пересекаться, перекрещиваться His arms crossed behind him. ≈ Он сложил руки за спиной. The captain crossed one leg over the other. ≈ Капитан положил ногу на ногу. cross swords б) осенять крестным знамением, креститься cross a fortune-teller's hand with silver cross one's heart
2) а) пересекать, переходить (через что-л.) ;
переправляться;
cross smb.'s path cross the Channel б) воен. форсировать в) редк. сидеть в седле, ездить верхом г) перен. умирать
3) соединять не с тем номером (об ошибке телефониста или АТС)
4) а) разминуться, разойтись( о людях, письмах и т.п.) б) пересекаться, встречаться( о людях)
5) противодействовать, противоречить;
препятствовать
6) прям. перен. перечеркивать, вычеркивать, зачеркивать The debt is paid, the score is crossed. ≈ Долг уплачен, счет закрыт. cross a cheque Syn: strike out, erase
7) биол.;
с.-х. скрещивать(ся) If you cross soft wheat with hard wheat you can produce flour suitable for making bread. ≈ Если скрестить мягкое зерно с твердым, получится злак, из которого можно делать хороший хлеб. You can't cross a dog with a cat, but you can cross a tiger with a lion and get a different kind of big cat. ≈ Скрестить собаку с кошкой нельзя, но льва с тигром можно, получится новый вид большой кошки. Syn: interbreed, cross-fertilize
8) сл. вести себя подло, обманывать Syn: cheat ∙ cross off cross out cross over to cross one's t's and dot one's i's ≈ ставить точки над i to cross the Rubicon ≈ перейти Рубикон, принять бесповоротное решение to cross the floor of the House парл. ≈ перейти из одной партии в другую to cross one's mind ≈ прийти в голову be crossed in love ≈ влюбиться без взаимности крест - Maltese * мальтийский крест - to make one's *, to sign with а * поставить крест крестное знамение - to make the sign of the * перекреститься, осенить себя крестом распятие;
надгробный памятник в виде креста;
крест (the С.) христианство (С.) крест (знак отличия) - Distinguished Service С. крест "За боевые заслуги" черта, перекрещивающая буквы t, f (биология) гибридизация, скрещивание;
кросс, однократное скрещивание;
гибрид, помесь - а mule is а * between а hоrsе and аn ass мул - это помесь лошади и осла испытания, страдания, выпавшие на долю - to bear one's * нести свой крест неприятное, досадное обстоятельство - the slightest * puts him out of humour малейшая неприятность портит ему настроение( разговорное) нечестный поступок - оn the * нечестно, обманным путем - he has been оn the * all his life он вcю свою жизнь жульничал диагональ, косое направление;
- оn the * по косой, по диагонали - to cut on the * резать по диагонали - the skirt it cut оn the * юбка расклешена (историческое) церковные поместья в Ирландии (техническое) крестовина, пересечение кросс (телефонный) > to takе the * (историческое) стать крестoносцем;
> nо *, nо crown несчастья бояться - счастья не видать поперечный;
пересекающийся;
перекрестный взаимный, обоюдный противный - * head wind боковой встречный ветер противоположный - * voting голосование против своей партии - * interests противоположные интересы неблагоприятный - * weather неблагоприятная погода скрещенный;
кроссбредный (редкое) (разговорное) криво, косо, неправильно пересекать, переходить, переправляться - to * the Atlantic пересечь Атлантический океан - to * а bridge перейти мост - to * а river переправиться через реку - to * from Dover to Саlаis пересечь Ла-Манш между Дувром и Кале - hе has not *ed the door fог two years он не переступал порога этого дома в течение двух лет - to * the finishing line (спортивное) пересечь линию финиша;
выиграть пересекать другому ездоку дорогу скрещивать - to * one's legs скрестить ноги - to * one's arms оn one's breast скрестить руки на груди - to * swords скрестить шпаги;
вступить в спор скрещиваться, пересекаться;
перепутываться - at the spot where two roads * на месте, где пересекаются две дороги осенять крестным знамением - to * oneself креститься перечеркивать, зачеркивать - to * а "t" перечеркнуть букву t - to * а letter написать( резолюцию) поперек написанного в письме - to * smb.'s nаmе off the list вычеркнуть кого-л. из списка (финансовое) перечеркивать, кроссировать( разговорное) садиться верхом разминуться, разойтись - we *ed each other on the way мы разминулись друг с другом в пути - our letter *ed yours наше письмо разошлось с вашим противодействовать, препятствовать;
противоречить - to * another's will противодействовать чьему-л. желанию - he *es mе in everything он противоречит мне во вcем - he has bеen *ed in love ему не повезло в любви (библеизм) скрещивать;
скрещиваться воен форсировать (сленг) вести двойную игру - to * smb. предать кого-л. (эвфмеизм) перейти в мир иной > to * one's fingers, to keep one's fingers *ed скрещивать указательный и средний пальцы;
> keep your fingers *ed! как бы не сглазить!;
> to * оnе's t's and dot one's i's ставить точки над i;
> to * smb.'s path встретиться на чьем-л. жизненном пути;
стать кому-л. поперек дороги;
> to * the floor of the House (парламентское) перейти из одной партии в другую;
> to * the aisle( парламентское) голосовать против своей партии;
присоединить свой голос к голосам противников;
> to * the river преодолеть препятствие;
умереть;
> to * smb.'s palm подкупать кого-л., давать кому-л. взятку;
> officials whose palms had bееn *ed подкупленные чиновники;
> to * the target( военное) (профессионализм) взять цель в вилку;
> * mу heart! вот те(бе) крест! в пространственном значении указывает на пересечение чего-л.: через - a bridge * the river мост через реку - to run * the road перебежать дорогу - to swim * a river переплыть реку в пространственном значении указывает на движение в любом направлении, кроме движения вдоль: по - the clouds scudded * the sky облака стремительно неслись по небу - to pass one's hand * one's forehead провести рукой по лбу - to slap smb. * the face ударить кого-л. по лицу в пространственном значении указывает на положение предмета поперек чего-л., под углом к чему-л.;
поперек - a car stood * the road поперек дороги стояла машина - a headline * the front page of the paper заголовок через всю первую полосу газеты в пространственном значении указывает на местонахождение по другую сторону чего-л.: через;
по ту сторону или на той стороне - there is a forest * the river по ту сторону реки есть лес - he addressed my from * the room он обратился ко мне с противоположного конца комнаты - we heard the radio * the street на той стороне улицы играло радио - he lives * the street он живет напротив - * the border через границу;
за границей в пространственном значении указывает на столкновение, встречу - to come * a friend неожиданно встретить знакомого > * country напрямик;
не по дороге( разговорное) сердитый, злой, раздраженный - * words злые слова - * answer сердитый ответ - to be * with smb. сердиться на кого-л. - to mаkе smb. * рaссердить кого-л. > as * as two sticks в плохом настроении, не в духе;
зол как черт;
> as * as а bear не на шутку рассерженный;
смотрит волком ~ разг. раздраженный, злой, сердитый;
he is cross with you он сердит на вас;
as cross as two sticks очень не в духе;
зол как черт ~ purpose( обыкн. pl) противоположное намерение;
to be at cross purposes спорить, действовать наперекор друг другу ~ страдания, испытания;
to bear one's cross нести свой крест cross взаимный ~ биол. гибридизация, скрещивание (пород) ~ зачеркивать ~ крест;
Red Cross Красный Крест ~ тех. крестовина, крест ~ кроссировать ~ неблагоприятный ~ обоюдный ~ перекрестный ~ пересекать;
переходить (через улицу и т. п.) ;
переправляться;
to cross the Channel пересечь Ла-Манш, поехать на континент или с континента в Англию ~ пересекающийся ~ перечеркивать ~ перечеркивать;
to cross a cheque ком. перечеркивать (или кроссировать) чек ~ помесь, гибрид (between) ~ поперечный;
пересекающийся;
перекрестный ~ поперечный, перекрестный ~ поперечный ~ препятствовать ~ противный (о ветре) ;
противоположный;
неблагоприятный ~ противодействовать, противоречить;
препятствовать ~ противодействовать ~ противоположный ~ противоречить ~ разг. раздраженный, злой, сердитый;
he is cross with you он сердит на вас;
as cross as two sticks очень не в духе;
зол как черт ~ разминуться, разойтись (о людях, письмах) ~ распятие ~ скрещивать (шпаги, руки и т. п.) ~ биол., с.-х. скрещиваться ~ страдания, испытания;
to bear one's cross нести свой крест ~ воен. форсировать ~ (the C.) христианство ~ черта, перечеркивающая буквы t, f ~ черта ~ топ. эккер Cross: Cross: Blue ~ медицинское страховое общество cross: cross: infinite ~ вчт. адская работа ~ перечеркивать;
to cross a cheque ком. перечеркивать (или кроссировать) чек ~ head = cross heading ~ head тех. крейцкопф, ползун ~ head = cross heading ~ heading подзаголовок( в газетной статье) ~ off, ~ out вычеркивать to ~ one's mind прийти в голову;
to cross one's t's and dot one's i's = ставить точки над i;
to cross the Rubicon перейти Рубикон, принять бесповоротное решение to ~ one's mind прийти в голову;
to cross one's t's and dot one's i's = ставить точки над i;
to cross the Rubicon перейти Рубикон, принять бесповоротное решение to ~ oneself креститься, перекреститься ~ off, ~ out вычеркивать ~ out вычеркивать ~ over переходить, пересекать, переезжать, переправляться to ~ (smb.'s) path встретиться (с кем-л.) to ~ (smb.'s) path стать (кому-л.) поперек дороги path: ~ путь;
стезя;
to enter on( или to take) the path вступить на путь;
to cross (smb.'s) path стать (кому-л.) поперек дороги ~ purpose игра-загадка ~ purpose недоразумение, основанное на взаимном непонимании ~ purpose (обыкн. pl) противоположное намерение;
to be at cross purposes спорить, действовать наперекор друг другу ~ question вопрос, поставленный при перекрестном допросе ~ reference перекрестная ссылка reference: cross ~ вчт. перекрестная ссылка ~ section поперечное сечение, поперечный разрез, профиль ~ пересекать;
переходить (через улицу и т. п.) ;
переправляться;
to cross the Channel пересечь Ла-Манш, поехать на континент или с континента в Англию to ~ the floor of the House парл. перейти из одной партии в другую to ~ one's mind прийти в голову;
to cross one's t's and dot one's i's = ставить точки над i;
to cross the Rubicon перейти Рубикон, принять бесповоротное решение Rubicon: Rubicon: to pass the ~, to cross the ~ перейти Рубикон, принять бесповоротное решение ~ разг. раздраженный, злой, сердитый;
he is cross with you он сердит на вас;
as cross as two sticks очень не в духе;
зол как черт cross: infinite ~ вчт. адская работа ~ крест;
Red Cross Красный Крест RC: RC: Red Cross Красный Крест Red: Red Cross крест св. Георгия (национальная эмблема Англии) ~ Красный Крест tpacking ~ вчт. следящее перекрестие -
66 over
I adv1) наверху, сверху, над3) более, больше, сверхallting er over — всё кончено, всё кончилось
II prep1) в пространственном значении указывает на:over vinduet (døra —, fjellene, fjorden) над окном (дверью, горами, фиордом)
б) положение поверх, поперёк чего-л., протяжение от одного конца до другого через, поover gata (terskelen —, elva) через улицу (порог, реку)
в) местоположение по ту сторону (фиорда, долины, реки, улицы и т. д.) по ту сторону, за; han bor over fjellene (innsjøen) он живёт за этими горами (озером)г) распространение действия на всю поверхность или в разных направлениях по:over hodet (håret —, skuldrene) по голове (волосам, плечам
et kart over Norge (Sverige —, Island) карта Норвегии (Швеции, Исландии)
д) движение, проезд через территорию, среду через, сквозь, поreise over Osl — o
е) движение, направленное на предмет, наfalle (kaste seg, komme, være) over én — напасть (броситься, двигаться) на кого-л.
få hevn over én — отомстить кому-л.
2) во временном значении указывает на:а) промежуток времени, в течение которого происходило действие в течениеvinteren (våren, høsten, sommeren) over — в течение зимы (весны, осени, лёта), всю зиму (всю весну, всю осень, всё лето)
б) совершение действия после времени, указанного в тексте после, за3) указывает на превышение (количественное, физическое) собственных возможностей за, сверх, свышеNorges befolkninger over tre og en halv millioner — население Норвегии превышает три с половиной миллиона
4) указывает на сосредоточенность действия на каком-л. объекте над5) указывает на проявление чувства по отношению к кому, чему-л. над, наbli (være) vred over én — рассердиться (сердиться) на кого-л.
glede seg over én (noe) — радоваться кому-л. (чему-л.)
gråte over én (noe) — плакать над кем-л. (чем-л.)
juble over noe — ликовать по поводу чего-л.
klage seg over én (noe) — жаловаться на кого-л. (что-л.)
sørge over noe — горевать по поводу чего-л. (над чем-л.)
6) указывает на объект мыслительной деятельности человека, о, обtenke (gruble —, tale) over noe(n) думать (размышлять, говорить) о ком-л., о чём-л.
en samtale over én — разговор о ком-л.
-
67 opposite
1. n противоположность2. n лингв. антоним, слово с противоположным значением3. a находящийся напротив; противоположный4. a противоположный, обратный5. a противоположный по характеру, расположению, свойствам, природе6. a мат. противолежащийa side opposite an angle — сторона, противолежащая углу
7. adv напротив, против8. prep против, напротив; по другую сторонуto play opposite a leading lady — играть вместе с актрисой, исполняющей главную роль
Синонимический ряд:1. adverse (adj.) adverse; antagonistic; hostile; inimical; opposed; opposing; refractory2. contrary (adj.) antipathetic; antipodal; antipodean; antithetical; antonymous; contradictory; contrary; converse; counter; diametric; different; differing; inverse; polar; reverse3. facing (adj.) abreast; against; contrasting; diametrical; face to face; facing; fronting; retrograde; vis-a-vis4. antipode (noun) antipode; antipole; antithesis; antonym; contra; contradiction; contradictory; contrary; converse; counter; counterpole; paradox; polarity; reverseАнтонимический ряд:amiable; coincident; compatible; consistent; counterpart; friendly; identical; like; same; synonymous -
68 opposite
ˈɔpəzɪt
1. прил.
1) расположенный, находящийся напротив, противоположный
2) а) противоположный opposite poles Syn: contradictory, back, return б) обратный, оборотный Syn: reverse
2. ∙
2. сущ.
1) противоположность direct opposite exact opposite
2) линг. антоним Syn: antonym
3) мат. инверсия
3. нареч. напротив the building opposite ≈ здание напротив
4. предл.
1) напротив, против to sit opposite each other ≈ сидеть друг напротив друга
2) на противоположность;
- direct * прямая противоположность;
- quite the * как раз наоборот, прямо противоположное;
- black and white are *s черное и белое - противоположности антоним, слово с противоположным значением находящийся напротив;
противоположный;
- the * side of the street противоположная сторона улицы;
- the house * mine дом напротив нашего противоположный, обратный;
- the * way противоположное направление;
- you should go the * way вам надо идти в обратном направлении противоположный по характеру, расположению, свойствам, природе;
- the * sex противоположный пол;
- * sides in a controversy спорящие стороны в дискуссии;
- * poles (электротехника) разноименные полюсы;
- leaves on a stem листья, расположенные на одной высоте друг против друга;
- to hold * opinions придерживаться противоположных взглядов (математика) противолежащий напротив, против;
- to sit * сидеть напротив;
- to play * (театроведение) играть главную женскую или мужскую роль в паре с другим актером или актрисой против, напротив;
по другую сторону;
- * Calais по другую сторону Кале;
- * Olivier( театроведение) в паре с Оливье;
- to play * a leading lady (театроведение) играть вместе с актрисой, исполняющей главную роль;
- we sat * each other мы сидели друг против друга;
- the cheque was made * my name чек был выписан на мое имя opposite prep на;
the cheque was made opposite my name чек был выписан на мое имя ~ напротив;
the house opposite дом напротив opposite prep на;
the cheque was made opposite my name чек был выписан на мое имя ~ напротив;
the house opposite дом напротив ~ находящийся напротив, противоположный ~ обратный ~ prep против, напротив ~ противоположность;
direct (или exact) opposite прямая противоположность ~ противоположность ~ противоположный;
обратный;
opposite poles эл. разноименные полюсы ~ противоположный ~ расположенный, находящийся напротив, противоположный ~ противоположный;
обратный;
opposite poles эл. разноименные полюсыБольшой англо-русский и русско-английский словарь > opposite
-
69 on
1. [ɒn] a1. ближний, внутреннийthe on side - более близкая (к собеседнику, зрителю и т. п.) сторона
2. спорт. часть поля, на которой стоит игрок с битой ( крикет)on drive - удар в сторону, на которой находится игрок с битой
3. разг. эффективный; действующий; имеющий силуit was one of his on days - он был в хорошей форме /в ударе/ в тот день
4. разг.1) осведомлённый, знающийhe is the most on person here - он здесь самый информированный человек, он знает всё и вся
2) подходящий; приличный5. вполне возможный, достижимый; лёгкий2. [ɒn] advnot to be on - быть нереальным /начисто исключённым/
1. указывает на1) нахождение на поверхности чего-л.:tea is on - чай подан /на столе/
2) движение на поверхность чего-л.:put the kettle on - поставь чайник (на плиту и т. п.)
2. указывает наto work [to write] on - продолжать работать [писать]
go on! - продолжайте! [см. тж. 2)]
the war still went on - война всё шла /продолжалась/
the orator went on to say... - затем оратор заявил...
go on! - иди(те) вперёд /дальше/ [см. тж. 1)]
on, John, on! - вперёд, Джон, вперёд!
3) приближение к какому-л. моменту кit was well on at night [in September] - была глубокая ночь [был в разгаре сентябрь]
later on - позднее, позже
from... on - начиная с
from now [that day] on - начиная с сегодняшнего [того] дня
what is on today? - что идёт сегодня (в кино, театре)?
on with the show! - а) начинайте представление!; б) спектакль надо продолжать!
the rain is on again - опять идёт /пошёл/ дождь
have you anything on this evening? - вы заняты сегодня вечером?
4. указывает на включённость или работу механизма, прибора, системы и т. п. - часто передаётся глагольными приставками в-, за-to switch /to turn/ on the gas - включить газ
5. указывает на1) надевание одежды или наличие её на ком-л., на натягивание чехла и т. п. в, на; передаётся тж. глагольными приставками:to have one's hat [shoes] on - быть в шляпе [в ботинках]
what had he on? - что на нём было (надето)?
2) нанесение чего-л. на поверхность предмета в, на; передаётся тж. глагольными приставками:6. указывает на направление на, кto head on (to) - мор. держать курс (на)
stern on - мор. кормой к (ветру, берегу и т. п.)
7. ком. указывает на увеличение вышеthe price [the quotation] is 3 points on - цена [котировка] выше на три пункта
♢
and so on - и так далееon and off - от случая к случаю, время от времени
on and on - бесконечно, не переставая
to be on - а) заключать пари; б) быть навеселе
to be on (for smth.) - быть за (что-л.)
I'm on (for it) - я - за (это), я с удовольствием
to be on to smb. - а) раскусить /разгадать/ кого-л.; they were on to him at once - они сразу его раскусили; б) (по)говорить с кем-л.; he's been on to me about this matter - он поговорил со мной по поводу этого дела; в) нападать (на чей-л. след); the police are on to him - полиция напала на его след; г) придираться к кому-л.
to get on to smb. - а) добраться до кого-л.; he got on to me only yesterday - он добрался до меня только вчера; б) застать кого-л.
to be on to smth. - узнать, догадаться о чём-л.; понять что-л.
it's not on! - а) это невозможно!; you can't refuse now, it's just not on - вы не можете сейчас отказаться - это просто невозможно; б) не получилось!; не вышло!
hold on! - держись!
come on! - ну, давай!, /пошли!, взяли!, начали!/
keep your hair on! - спокойно!, не волнуйся!
др. сочетания см. под соответствующими словами3. [ɒn] prep1) нахождение на чём-л. или на поверхности чего-л. наthere was deep snow on the ground - земля была покрыта толстым слоем снега
2) движение по поверхности поlogs floating on the water - брёвна, плывущие по воде
a fly walked on the ceiling - муха ползала /разгуливала/ по потолку
to kiss smb. on the lips /on the mouth/ - поцеловать кого-л. в губы
to pat smb. on the hand - погладить кого-л. по руке
to turn one's back on (to) smb. - а) повернуться к кому-л. спиной; б) не желать иметь дела с кем-л.
4) местонахождение или положение около или на границе чего-л. на; у, околоon the street - амер. на улице
to border on smth. - граничить с чем-л.
a house on the main road - дом около /у/ главной дороги
6) части света на1) какой-л. день, момент времени в, наon Tuesday week - (ровно) через неделю во вторник, в следующий вторник
on the next /following/ day - на следующий день
on time - амер. точно, вовремя
we were on the point of leaving when he came - мы как раз собирались уходить, когда он пришёл
2) дату - передаётся род. падежом:3) часть дня в; передаётся тж. твор. падежом:on a rainy autumn evening - в дождливый осенний вечер, дождливым осенним вечером
4) последовательность событий после, по; с герундием передаётся тж. деепричастием:cash on delivery - с уплатой при доставке; наложенным платежом
5) одновременность событий во время; поon a trip - во время поездки /путешествия/ [ср. тж. 8, 3)]
3. указывает на наличие чего-л. (при себе, с собой) уI have no money on me - у меня при себе нет денег, у меня нет денег с собой
she has two babies on her arms - у неё двое малышей (на руках); она с двумя маленькими детьми
4. указывает на предмет переговоров, спора, тему книги, лекции и т. п. о, относительно, по (поводу), наa decision [a debate] on smth. - решение [спор] по поводу чего-л.
agreement on smth. - соглашение по какому-л. вопросу
to write [to speak, to dwell] on smth. - писать [говорить, распространяться] о чём-л. /на какую-л. тему/
5. указывает на1) условие на, при, в, подon certain conditions /terms/ - на определённых условиях
on the condition that - при условии, что
2) основание, причину на, из, по, с, в; передаётся тж. твор. падежом:on account of - вследствие, из-за
on smb.'s advice - по чьему-л. совету
on a charge of smth. - по обвинению в чём-л.
on (medical) evidence - по /согласно/ (медицинским) данным
on that ground... - на том основании, что...
on an impulse - в порыве, повинуясь порыву
on the occasion ot smth. - по случаю чего-л.
on an order - по приказу, на основании приказа
on purpose - с целью, специально, (пред)намеренно
to pride oneself on smth. - гордиться чем-л.
to congratulate smb. on smth. - поздравить кого-л. с чем-л.
3) источник из, поto have smth. on good authority - знать что-л. из достоверных источников
4) источник дохода, предмет обложения налогом и т. п. с, на6. указывает на1) образ действия - передаётся тж. наречием (обыкн. с субстантивированным прилагательным):on the quiet - потихоньку, тайком
all on a tremble - весь дрожа, в сильном волнении
2) способ передачи по3) способ передвижения в, на; вместе с сущ. передаётся тж. наречием:on a train - в поезде, поездом
4) опору и т. п. наon one's feet /legs/ - на ногах
to spin /to turn/ on one's heel - повернуться на каблуках
to lean on smb., smth. - опираться на кого-л., что-л.
7. указывает на1) инструмент, орудие на; передаётся тж. твор. падежом:to count smth. on one's fingers - пересчитать что-л. по пальцам
2) топливо и т. п. на8. указывает на1) сферу деятельности, работу в каком-л. учреждении, в комиссии и т. п. на, вhe is on❝General Motors❞ - он работает в фирме «Дженерал моторс»
2) нахождение в составе, числе и т. п. в3) пребывание в каком-л. состоянии, положении или на протекание процесса на, в, приto be on a trip - путешествовать [ср. тж. 2, 5)]
to be on fire - быть в огне, пылать
4) занятость чем-л. в данное время на, по, вon business - по делу; в командировке
to send smb. on an errand - послать кого-л. с поручением /с заданием, с миссией/
on duty - при исполнении служебных обязанностей; на дежурстве
5) характер отношений в, наon good [bad] terms - в хороших [плохих] отношениях
not to be on speaking terms with smb. - не разговаривать с кем-л.
to be on a friendly footing with smb. - быть с кем-л. в дружеских отношениях
9. указывает на1) средства существования на; передаётся тж. твор. падежом:2) предметы питания на; передаётся тж. твор. падежом:10. указывает на предмет расходов, траты и т. п. наto spend money [time] on smth. - тратить деньги [время] на что-л.
11. указывает на1) объект действия к, на, над, для; передаётся тж. дат. и род. падежами:to work on smth. - работать над чем-л.
to be fair [unfair] on smb. - быть справедливым [несправедливым] к кому-л.
pity on smb. - жалость к кому-л.
to have mercy on smb. - сжалиться над кем-л.
to take vengeance on smb. - отомстить кому-л.
an attack /an assault/ on smb., smth. - нападение на кого-л., что-л.
to confer a degree on smb. - присвоить кому-л. учёную степень
to confer a reward on smb. - наградить кого-л.
to impose a fine on smb. - наложить штраф на кого-л.
to complain /to tell/ on smb. - жаловаться /доносить/ на кого-л.
a burden on smb. - обуза для кого-л.
a strain on smb. - напряжение для кого-л.
2) лицо или учреждение, на которое выписан чек, куплены или заказаны билеты наtwo-way tickets on you and the whole team - билеты туда и обратно на вас и всю команду /для вас и для всей команды/
3) лицо, испытывающее неприятность, боль и т. п.:don't die on me, please! - ≅ смотри, не умирай; не вздумай у меня умереть!
1) глаголов со значением полагаться, основываться, влиять и т. п. на, отto rely [to count] on smb., smth. - полагаться [рассчитывать] на кого-л., что-л.
to depend on smb., smth. - зависеть от кого-л., чего-л.
2) прилагательных и причастий прошедшего времени ( в предикативе), указывая на направленность интересов на что-л., склонность к чему-л., решимость - часто передаётся твор. падежом:to be keen /mad/ on music - страстно увлекаться музыкой
he was bent /determined/ on making money - он поставил себе целью разбогатеть
loss on loss - потеря за потерей, одна потеря за другой
14. указывает на приблизительность, неточность почти, околоjust on £5 - почти пять фунтов
15. уст. указывает на переход в какое-л. состояние:16. в сочетаниях:on an /the/ average - в среднем
it put me on the spot - разг. это поставило меня в неприятное положение
on behalf of - от лица, от имени
on smb.'s part - с чьей-л. стороны
on one's own - один; без посторонней помощи
from then on you will be on your own - с этого момента ты будешь предоставлен сам себе /тебе никто не будет помогать/
to have smth. on smb. - амер. а) иметь преимущество перед кем-л.; б) разг. иметь что-л. против кого-л.
I have nothing on him - а) я ничего против него не имею; б) у меня нет на него компрометирующего материала
to drop in on smb. - разг. заходить /забегать/ к кому-л.
to be on smb. - разг. подойти вплотную к кому-л.
you can't see him until you're on him - вы не увидите его, пока не подойдёте к нему вплотную
to take it out on smb. - сваливать на кого-л.
don't take it out on me, it's not my fault - не сваливайте на меня, я не виноват
др. сочетания см. под соответствующими словами -
70 on
1. [ɒn] a1. ближний, внутреннийthe on side - более близкая (к собеседнику, зрителю и т. п.) сторона
2. спорт. часть поля, на которой стоит игрок с битой ( крикет)on drive - удар в сторону, на которой находится игрок с битой
3. разг. эффективный; действующий; имеющий силуit was one of his on days - он был в хорошей форме /в ударе/ в тот день
4. разг.1) осведомлённый, знающийhe is the most on person here - он здесь самый информированный человек, он знает всё и вся
2) подходящий; приличный5. вполне возможный, достижимый; лёгкий2. [ɒn] advnot to be on - быть нереальным /начисто исключённым/
1. указывает на1) нахождение на поверхности чего-л.:tea is on - чай подан /на столе/
2) движение на поверхность чего-л.:put the kettle on - поставь чайник (на плиту и т. п.)
2. указывает наto work [to write] on - продолжать работать [писать]
go on! - продолжайте! [см. тж. 2)]
the war still went on - война всё шла /продолжалась/
the orator went on to say... - затем оратор заявил...
go on! - иди(те) вперёд /дальше/ [см. тж. 1)]
on, John, on! - вперёд, Джон, вперёд!
3) приближение к какому-л. моменту кit was well on at night [in September] - была глубокая ночь [был в разгаре сентябрь]
later on - позднее, позже
from... on - начиная с
from now [that day] on - начиная с сегодняшнего [того] дня
what is on today? - что идёт сегодня (в кино, театре)?
on with the show! - а) начинайте представление!; б) спектакль надо продолжать!
the rain is on again - опять идёт /пошёл/ дождь
have you anything on this evening? - вы заняты сегодня вечером?
4. указывает на включённость или работу механизма, прибора, системы и т. п. - часто передаётся глагольными приставками в-, за-to switch /to turn/ on the gas - включить газ
5. указывает на1) надевание одежды или наличие её на ком-л., на натягивание чехла и т. п. в, на; передаётся тж. глагольными приставками:to have one's hat [shoes] on - быть в шляпе [в ботинках]
what had he on? - что на нём было (надето)?
2) нанесение чего-л. на поверхность предмета в, на; передаётся тж. глагольными приставками:6. указывает на направление на, кto head on (to) - мор. держать курс (на)
stern on - мор. кормой к (ветру, берегу и т. п.)
7. ком. указывает на увеличение вышеthe price [the quotation] is 3 points on - цена [котировка] выше на три пункта
♢
and so on - и так далееon and off - от случая к случаю, время от времени
on and on - бесконечно, не переставая
to be on - а) заключать пари; б) быть навеселе
to be on (for smth.) - быть за (что-л.)
I'm on (for it) - я - за (это), я с удовольствием
to be on to smb. - а) раскусить /разгадать/ кого-л.; they were on to him at once - они сразу его раскусили; б) (по)говорить с кем-л.; he's been on to me about this matter - он поговорил со мной по поводу этого дела; в) нападать (на чей-л. след); the police are on to him - полиция напала на его след; г) придираться к кому-л.
to get on to smb. - а) добраться до кого-л.; he got on to me only yesterday - он добрался до меня только вчера; б) застать кого-л.
to be on to smth. - узнать, догадаться о чём-л.; понять что-л.
it's not on! - а) это невозможно!; you can't refuse now, it's just not on - вы не можете сейчас отказаться - это просто невозможно; б) не получилось!; не вышло!
hold on! - держись!
come on! - ну, давай!, /пошли!, взяли!, начали!/
keep your hair on! - спокойно!, не волнуйся!
др. сочетания см. под соответствующими словами3. [ɒn] prep1) нахождение на чём-л. или на поверхности чего-л. наthere was deep snow on the ground - земля была покрыта толстым слоем снега
2) движение по поверхности поlogs floating on the water - брёвна, плывущие по воде
a fly walked on the ceiling - муха ползала /разгуливала/ по потолку
to kiss smb. on the lips /on the mouth/ - поцеловать кого-л. в губы
to pat smb. on the hand - погладить кого-л. по руке
to turn one's back on (to) smb. - а) повернуться к кому-л. спиной; б) не желать иметь дела с кем-л.
4) местонахождение или положение около или на границе чего-л. на; у, околоon the street - амер. на улице
to border on smth. - граничить с чем-л.
a house on the main road - дом около /у/ главной дороги
6) части света на1) какой-л. день, момент времени в, наon Tuesday week - (ровно) через неделю во вторник, в следующий вторник
on the next /following/ day - на следующий день
on time - амер. точно, вовремя
we were on the point of leaving when he came - мы как раз собирались уходить, когда он пришёл
2) дату - передаётся род. падежом:3) часть дня в; передаётся тж. твор. падежом:on a rainy autumn evening - в дождливый осенний вечер, дождливым осенним вечером
4) последовательность событий после, по; с герундием передаётся тж. деепричастием:cash on delivery - с уплатой при доставке; наложенным платежом
5) одновременность событий во время; поon a trip - во время поездки /путешествия/ [ср. тж. 8, 3)]
3. указывает на наличие чего-л. (при себе, с собой) уI have no money on me - у меня при себе нет денег, у меня нет денег с собой
she has two babies on her arms - у неё двое малышей (на руках); она с двумя маленькими детьми
4. указывает на предмет переговоров, спора, тему книги, лекции и т. п. о, относительно, по (поводу), наa decision [a debate] on smth. - решение [спор] по поводу чего-л.
agreement on smth. - соглашение по какому-л. вопросу
to write [to speak, to dwell] on smth. - писать [говорить, распространяться] о чём-л. /на какую-л. тему/
5. указывает на1) условие на, при, в, подon certain conditions /terms/ - на определённых условиях
on the condition that - при условии, что
2) основание, причину на, из, по, с, в; передаётся тж. твор. падежом:on account of - вследствие, из-за
on smb.'s advice - по чьему-л. совету
on a charge of smth. - по обвинению в чём-л.
on (medical) evidence - по /согласно/ (медицинским) данным
on that ground... - на том основании, что...
on an impulse - в порыве, повинуясь порыву
on the occasion ot smth. - по случаю чего-л.
on an order - по приказу, на основании приказа
on purpose - с целью, специально, (пред)намеренно
to pride oneself on smth. - гордиться чем-л.
to congratulate smb. on smth. - поздравить кого-л. с чем-л.
3) источник из, поto have smth. on good authority - знать что-л. из достоверных источников
4) источник дохода, предмет обложения налогом и т. п. с, на6. указывает на1) образ действия - передаётся тж. наречием (обыкн. с субстантивированным прилагательным):on the quiet - потихоньку, тайком
all on a tremble - весь дрожа, в сильном волнении
2) способ передачи по3) способ передвижения в, на; вместе с сущ. передаётся тж. наречием:on a train - в поезде, поездом
4) опору и т. п. наon one's feet /legs/ - на ногах
to spin /to turn/ on one's heel - повернуться на каблуках
to lean on smb., smth. - опираться на кого-л., что-л.
7. указывает на1) инструмент, орудие на; передаётся тж. твор. падежом:to count smth. on one's fingers - пересчитать что-л. по пальцам
2) топливо и т. п. на8. указывает на1) сферу деятельности, работу в каком-л. учреждении, в комиссии и т. п. на, вhe is on❝General Motors❞ - он работает в фирме «Дженерал моторс»
2) нахождение в составе, числе и т. п. в3) пребывание в каком-л. состоянии, положении или на протекание процесса на, в, приto be on a trip - путешествовать [ср. тж. 2, 5)]
to be on fire - быть в огне, пылать
4) занятость чем-л. в данное время на, по, вon business - по делу; в командировке
to send smb. on an errand - послать кого-л. с поручением /с заданием, с миссией/
on duty - при исполнении служебных обязанностей; на дежурстве
5) характер отношений в, наon good [bad] terms - в хороших [плохих] отношениях
not to be on speaking terms with smb. - не разговаривать с кем-л.
to be on a friendly footing with smb. - быть с кем-л. в дружеских отношениях
9. указывает на1) средства существования на; передаётся тж. твор. падежом:2) предметы питания на; передаётся тж. твор. падежом:10. указывает на предмет расходов, траты и т. п. наto spend money [time] on smth. - тратить деньги [время] на что-л.
11. указывает на1) объект действия к, на, над, для; передаётся тж. дат. и род. падежами:to work on smth. - работать над чем-л.
to be fair [unfair] on smb. - быть справедливым [несправедливым] к кому-л.
pity on smb. - жалость к кому-л.
to have mercy on smb. - сжалиться над кем-л.
to take vengeance on smb. - отомстить кому-л.
an attack /an assault/ on smb., smth. - нападение на кого-л., что-л.
to confer a degree on smb. - присвоить кому-л. учёную степень
to confer a reward on smb. - наградить кого-л.
to impose a fine on smb. - наложить штраф на кого-л.
to complain /to tell/ on smb. - жаловаться /доносить/ на кого-л.
a burden on smb. - обуза для кого-л.
a strain on smb. - напряжение для кого-л.
2) лицо или учреждение, на которое выписан чек, куплены или заказаны билеты наtwo-way tickets on you and the whole team - билеты туда и обратно на вас и всю команду /для вас и для всей команды/
3) лицо, испытывающее неприятность, боль и т. п.:don't die on me, please! - ≅ смотри, не умирай; не вздумай у меня умереть!
1) глаголов со значением полагаться, основываться, влиять и т. п. на, отto rely [to count] on smb., smth. - полагаться [рассчитывать] на кого-л., что-л.
to depend on smb., smth. - зависеть от кого-л., чего-л.
2) прилагательных и причастий прошедшего времени ( в предикативе), указывая на направленность интересов на что-л., склонность к чему-л., решимость - часто передаётся твор. падежом:to be keen /mad/ on music - страстно увлекаться музыкой
he was bent /determined/ on making money - он поставил себе целью разбогатеть
loss on loss - потеря за потерей, одна потеря за другой
14. указывает на приблизительность, неточность почти, околоjust on £5 - почти пять фунтов
15. уст. указывает на переход в какое-л. состояние:16. в сочетаниях:on an /the/ average - в среднем
it put me on the spot - разг. это поставило меня в неприятное положение
on behalf of - от лица, от имени
on smb.'s part - с чьей-л. стороны
on one's own - один; без посторонней помощи
from then on you will be on your own - с этого момента ты будешь предоставлен сам себе /тебе никто не будет помогать/
to have smth. on smb. - амер. а) иметь преимущество перед кем-л.; б) разг. иметь что-л. против кого-л.
I have nothing on him - а) я ничего против него не имею; б) у меня нет на него компрометирующего материала
to drop in on smb. - разг. заходить /забегать/ к кому-л.
to be on smb. - разг. подойти вплотную к кому-л.
you can't see him until you're on him - вы не увидите его, пока не подойдёте к нему вплотную
to take it out on smb. - сваливать на кого-л.
don't take it out on me, it's not my fault - не сваливайте на меня, я не виноват
др. сочетания см. под соответствующими словами -
71 opposite
1. [ʹɒpəzıt] n1. противоположностьquite /just/ the opposite - как раз наоборот, прямо противоположное
2. лингв. антоним, слово с противоположным значением2. [ʹɒpəzıt] a1. находящийся напротив; противоположный2. противоположный, обратныйthe opposite way /direction/ - противоположное направление
3. противоположный по характеру, расположению, свойствам, природеopposite sides in a controversy - спорящие стороны в дискуссии /полемике/
opposite poles - эл. разноимённые полюсы
opposite leaves on a stem - листья, расположенные на одной высоте друг против друга /на той же ветке/
to hold /to take/ opposite opinions - придерживаться противоположных взглядов
4. мат. противолежащий3. [ʹɒpəzıt] advнапротив, против (друг друга)4. [ʹɒpəzıt] prepto play opposite - театр. играть главную женскую или мужскую роль в паре с другим актёром или актрисой
против, напротив; по другую сторонуopposite Olivier - театр. в паре с Оливье
to play opposite a leading lady - театр. играть вместе /в одном спектакле, в одной сцене/ с актрисой, исполняющей главную роль
-
72 mano
I f2) передняя конечность, нога, лапа ( животного)3) уст. лапа ( хищной птицы)4) ножка ( часть туши)5) хобот слона6) (с прил. derecho, izquierdo) сторона, направление9) слой краски (лака и т.п.)10) чесалка11) десть бумаги ( 25 листов)13) играющий первым ( в карточной игре)15) ( чаще pl) рабочие рукиescasez de manos — нехватка рабочих рук16) власть, покровительство, влияние, рукаtener mucha mano — иметь свою рукуdarle mano para hacer una cosa — предоставить кому-либо полномочия ( в каком-либо деле)17) умение, мастерство, сноровка18) помощь, поддержка, содействиеtender una mano de ayuda a uno — подать руку помощи, помочь кому-либо, поддержать кого-либо20) Чили приключение, авантюра22) Кол. подходящий момент, удобный случайahora es mano hacerlo — сейчас самое время сделать это23) муз. гамма- buena mano - mala mano - manos largas - largo de manos - suelto de manos - manos limpias - a mano - a una mano - de mano - de manos a boca - mano a mano - abrir la mano - alargar la mano - dar la mano - apretar la mano - asentar la mano a uno - meter la mano a uno - sentar la mano a uno - besar la mano - cargar la mano - cruzar las manos - cruzarse de manos - quedarse con las manos cruzadas - dar de mano - dar de manos - darse las manos - deshacerse entre las manos - echar la mano - echar mano - ensuciarse las manos - ensuciar las manos - hablar de manos - irse de la mano - írsele de entre las manos - írsele la mano - menear las manos - meter las manos en una cosa - meter la mano hasta el codo en una cosa - meter la mano hasta los codos en una cosa - no dejar una cosa de la mano - poner las manos en la masa - tender la mano - tender una mano - tener a mano - tener muchas manos - tocar con la mano una cosa - tomar la mano - venir a la mano - ¡qué mano!••manos libres — свобода (действий, поступков и т.п.)mano oculta — тайная рука (о человеке, тайно вмешивающемся во что-либо)mano de azotes (coces, etc.) — трёпка, взбучкаmano de cazo разг. — левшаmano de pilón Ам. — неудачаmano de santo разг. — чудодейственное средствоa (de) mano airada loc. adv. — насильственно, насильственной смертьюa mano armada loc. adv. — с оружием в рукахa mano(s) abierta(s) loc. adv. — щедро, по-царски, щедрой рукойa dos manos loc. adv. — со всей готовностьюa manos llenas loc. adv. — щедрой рукой, не скупясьbajo mano, (por) debajo de la mano loc. adv. — скрытно, исподтишкаcomo con (por) la mano loc. adv. — с лёгкостью, без труда, без усилийcon franca (larga) mano loc. adv. — щедрой рукой, не скупясьcon mano escasa loc. adv. — скудно; скупо; прижимистоcon las manos en la masa loc. adv. разг. — на месте преступления, с поличным (захватить, застать)con las manos en la cabeza loc. adv. (с гл. salir) разг. — с позором, бесславноcon las manos vacías loc. adv. — с пустыми руками, ни с чемcorto de manos — неловкий (нерасторопный, плохой) работникde mano a (en) mano loc. adv. — из рук в руки, без посредниковde una mano a otra loc. adv. разг. — в один миг, в два счётаmano sobre mano, con las manos cruzadas, con las manos en la cinta loc. adv. — сложа руки, без делаpor segunda ( tercera) mano — через вторые руки, через посредникаpor su (propia) mano — собственноручно; своей властьюabrir mano — отвернуться ( от кого-либо); отказаться, отступиться (от кого-либо, чего-либо)alzar (levantar) la mano a uno — поднять руку (замахнуться) на кого-либоalzar (levantar) (la) mano de uno — покинуть, оставить на произвол судьбыalzar las manos al cielo (a Dios) — воздеть руки к небу, взмолитьсяandar en manos de todos — быть заурядным (избитым)atar las manos a uno — связывать по рукам и ногам кого-либоatarse las manos — связывать себя (словом, обещанием)bajar la mano — снижать цену ( на что-либо)caer (dar) en manos de uno разг. — попадать в руки (в лапы) к кому-либоcaerse de las manos ( un libro) разг. — быть скучной, нудной ( о книге)cantar en la mano разг. — быть очень хитрым (пронырливым)cargar da mano (en) разг. — перестараться, переборщить, переусердствоватьcomerse las manos tras una cosa разг. — с наслаждением съесть ( что-либо); пальчики облизывать от удовольствияconceder la mano — давать согласие на бракconocer como a sus manos разг. — знать как свои пять пальцевcorrer por mano de uno — быть в чьём-либо ведении; быть обязанностью кого-либоdar en manos de uno — попасть в руки кому-либоdar la última mano — завершать (дорабатывать) что-либоdarse buena mano (en) разг. — действовать быстро (ловко, проворно)dejar (poner) en manos de uno — предоставлять в чьё-либо распоряжение; поручать кому-либоdescargar la mano (sobre) — давать волю рукам, пускать руки в ходdesenclavijar la mano разг. — выпускать из рук что-либоechar (poner) mano a la espada — схватиться за шпагуechar mano de uno (una cosa) — воспользоваться чем-либо; прибегнуть к чьей-либо помощи, обратиться к кому-либо за помощьюechar una mano a una cosa — помочь, принять участие в чём-либоestar a mano(s) Ам. разг. — жить дружно; ладить, жить в согласииestar con las manos en el seno разг. — бездельничать, сидеть сложа рукиestar en buenas manos — быть ( находиться) в хороших рукахestar en las manos de uno — зависеть от кого-либоestrechar la mano — протянуть (пожать) рукуhaber a las manos una cosa — находить (обнаруживать) что-либоhablar con (por) la mano разг. — разговаривать при помощи жестов ( о глухонемых)hacer a dos (a todas) manos — быть хватким (оборотистым); нагреть руки ( на чём-либо)ir a la mano a uno разг. — сдерживать кого-либо; не давать воли кому-либоirse a las manos Ам. — подраться, пустить в ход кулакиlavarse las manos разг. — отстраниться ( от чего-либо), умыть рукиmirar a uno a las manos — наблюдать, не спускать глаз (с человека, имеющего дело с материальными ценностями)mirarse a las manos — тщательно выполнять трудное делоmorderse las manos — досадовать, кусать (себе) локтиmudar de manos — перейти из рук в рукиno caérsele de entre las manos una cosa — не выпускать из рук; постоянно носить при себе что-либоpasar (traer) la mano por el cerro a uno — льстить кому-либо, умасливать кого-либоponer mano(s) a la obra — взяться за работу, приняться за делоponer a uno la mano en la horcajadura разг. — обращаться фамильярно (развязно) с кем-либоponer mano (en) — начинать какое-либо делоponerse en manos de uno — довериться кому-либоponerse hasta la mano de almirez Мекс. — разодеться в пух и прахquedarse soplando las manos — уйти несолоно хлебавши, остаться ни с чемquitárselo de las manos a uno разг. — с руками оторватьsaber lo que (se) trae entre manos разг. — быть толковым (сообразительным); хорошо разбираться (в делах, людях)sacar de entre las manos a uno — вырвать из рук что-либоsoltar la mano — натренироваться, набить руку в чём-либоsoplarse las manos — просчитаться, оплошать; остаться на бобахtener a uno de su mano — быть расположенным к кому-либо, доброжелательно относиться к кому-либоtener a uno en su(s) mano(s) — держать в руках (в подчинении) кого-либоtener (traer) entre (sus) manos — заниматься каким-либо делом; знать (понимать) толк в каком-либо делеtener la mano — сдерживаться, держать себя в руках, владеть собойtener la mano manca разг. — быть скуповатым (прижимистым)tener mano (en) — участвовать в чём-либо, приложить руку к какому-либо делуtener mano con uno — иметь влияние на кого-либо; иметь власть над кем-либоtener mano izquierda разг. — быть ловкачом (пройдохой)trocar(se) las manos — изменить (о судьбе, удаче)untar la(s) mano(s) a (de) uno разг. — подмазывать кого-либо, давать взятку кому-либоvenir con las manos en el seno — бездельничать, сидеть сложа рукиvenir(se) con sus manos lavadas — прийти на готовоеsi a mano viene; si viene a mano — не исключено, что...; а на деле...¡fuera las mano! — руки прочь!¡manos a la labor (a la obra)! — за работу!, за дело!II m Мекс. разг.друг, товарищ -
73 алып китү
= апкитү1) уноси́ть/унести́ (откуда) (посуду со стола, ребёнка на руках, учебник у товарища); забира́ть/забра́ть ( с собой); понести́ (куда) (посуду на кухню, бандероль на почту); проноси́ть/пронести́ (какое-л. расстояние) || уно́с2) ( что-то тяжёлое) ута́скивать/утащи́ть, тащи́ть, упере́ть прост. ( откуда); стащи́ть, потащи́ть, попере́ть прост. ( куда)3) увози́ть/увезти́ (хлеб на элеватор, экспонаты на выставку); провози́ть/провезти́ ( сколько), перевози́ть/ перевезти́ ( старых родителей из деревни к себе); забира́ть/забра́ть ( с собой); свози́ть/свезти́ (старое оборудование с завода, скотину с фермы) || уво́з; своз4) уводи́ть/увести́ ( стадо далеко от деревни); угоня́ть/угна́ть (откуда) (паровоз, весь автопарк, плавсредства); погна́ть, повести́ (куда) (скотину на водопой, лошадей в лес на ночное); отгоня́ть/отогна́ть (откуда) (коров от болота, малышей от обрыва); перегоня́ть/перегна́ть ( отару на новое место) || уго́н, уго́нка, уво́д; перего́н, перего́нка5) забира́ть/забра́ть (что, кого); брать/взять обра́тногаризасын күптән алып китте инде ул — он уже́ давно́ забра́л (взял) обра́тно своё заявле́ние
6) уводи́ть/увести́ (кого-л. с собрания, собаку с собой со двора); повести́ (куда) (учащихся на экскурсию; детей на ёлку, в лес за ягодами); отводи́ть/отвести́ (мальчиков от огня; кого-л. в сторону, чтобы поговорить наедине) || уво́д; отведе́ние; потащи́ть разг., поволо́чь (куда) (кого-л. против его желания на интересный матч); стащи́ть разг.7) утя́гивать/утяну́ть (кого-л. в кино, на прогулку)8) уводи́ть/увести́, уноси́ть/унести́ (о мыслях, мечтах и т.п.)9) сма́нивать/смани́ть (кого) (хорошего токаря на другой завод, девушку из родительского дома); ума́нивать/умани́ть прост.; отма́нивать/отмани́ть ( в сторону) || сма́нивание10) забира́ть/забра́ть, уводи́ть/увести́; арестова́ть; брать/взять || уво́д; аре́ст11) отбира́ть/отобра́ть; своди́ть/свести́ прост. ( корову за недоимки) || отбира́ние ( без спроса); ута́скивать/утащи́ть (без спроса) (оставленную на крыльце игрушку, диван со двора); стяну́ть, уворова́ть, уворо́вывать ( что); утя́гивать/утяну́ть, упира́ть/упере́ть прост. ( откуда); уводи́ть/увести́, угоня́ть/угна́ть (чью-л. машину, лодку); умыкну́ть/умы́кать (невесту, девушку, коня, продукты со склада) || умыка́ние12) (ирексезләп, көчләп) ута́скивать/утащи́ть разг.; увола́кивать/уволо́чь разг.; ( читкәрәк) отта́скивать/оттащи́ть разг. (детей от телевизора, собаку от чего, кого) || отта́скивать (заигравшегося малыша с улицы, упирающуюся собаку на поводке)13) уноси́ть/унести́ (водой, течением, волнами), увлека́ть/увле́чь тж. безл.; относи́ть/отнести́ тж. безл.; смыва́ть/смыть (половодьем, потоком, волнами); вымыва́ть/вы́мыть || уно́с, увлече́ние; отно́с; смыва́ние спец., вымыва́ние14) уноси́ть/унести́ ( ветром), увлека́ть/увле́чь тж. безл.; относи́ть/отнести́, сноси́ть/снести́ || уно́с, отно́с15) продо́лжить (прерванное занятие, чтение); переня́ть эстафе́ту (чью, от кого) -
74 По
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *геогр.По (нескл.) -
75 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
76 Fifth Avenue
Одна из центральных авеню Манхэттена [ Manhattan], г. Нью-Йорк, пересекающая остров с юга на север. Ее средняя часть, от 34-й улицы до начала 100-х улиц считается символом элегантности и процветания. Между торговой 34-й и фешенебельной 59-й улицами на Пятой авеню расположены крупнейшие универсальные и ювелирные магазины г. Нью-Йорка: ювелирные магазины Картье [Cartier] и Тиффани [ Tiffany and Co.], универсальные - "Бергдорф Гудман" [ Bergdorf Goodman], "Сакс Пятая авеню" [ Saks Fifth Avenue], "Лорд энд Тейлор" [ Lord and Taylor] и другие. Начиная с 59-й улицы, по левую сторону Пятой авеню находится Центральный парк [ Central Park], а сама она становится проспектом фешенебельных жилых домов, роскошных гостиниц и музеев. Здесь на знаменитой Музейной миле [ Museum Mile] расположен один из лучших художественных музеев мира - Метрополитен [ Metropolitan Museum of Art], богатая художественная коллекция Фрика [ Frick Collection] и конструктивистское здание архитектора Ф. Л. Райта [ Wright, Frank Lloyd] - Музей Гуггенхайма [ Guggenheim Museum]English-Russian dictionary of regional studies > Fifth Avenue
-
77 change
1. I1) the weather (the colour, the city, etc.) changes погода и т. д. меняется2) you have just time to change у вас как раз есть время переодеться; take me five minutes to change и пяти минут не пройдет, как я буду готов /переоденусь/2. II1) change in some manner change very much (noticeably, suddenly, undeniably, etc.) сильно и т. д. (из)меняться; this country has changed a lot economically с экономической точки зрения эта страна претерпела большие изменения; а perpetually changing world постоянно /вечно/ меняющийся мир; change at some time change often часто меняться; you have changed of late вы изменились за последнее время2) change somewhere where do we -? где у нас пересадка?; all change here! поезд дальше не идет /не пойдет/!3. III1) change smth., smb. change plates (the front tyre, the curtains, the instructors, etc.) заменять тарелки и т. д.; change the guard сменить часовых /караул/; change a book обменять книгу; change houses (rooms) переехать в другой дом (в другую комнату); change hands переходить в другие руки /из рук в руки/, менять владельца; change one's address поменять адрес, переехать; change one's name сменить имя или фамилию; change seats /places/ поменяться местами; I won't like to change places with you не хотел бы я быть на вашем месте; change parties перейти в другую партию; change sides перейти на другую сторону /на сторону противника, в другой лагерь/; change step (foot) сменить шаг (ногу); change the subject (one's opinion, one's convictions, one's way of thinking, one's line of conduct, one's habits, a man's nature, a man's character, the situation, one's diet, etc.) изменять тему (разговора) и т. д;change one's mind изменить свое решение /мнение/, передумать; we may have to change our plans возможно, [что] нам придется изменить [ свои] планы || change colour изменяться в лице ( покраснеть или побледнеть)2) change smth., smb. change one's clothes (one's dress, one's coat, etc.) сменить одежду, надеть другое платье и т. д., переодеться; change the bedclothes /the bed/ сменить постельное белье; she is changing the baby она меняет ребенку пеленки или переодевает ребенка3) change smth. change trains пересесть в другой поезд, сделать пересадку; change carriages (пере)сесть в другой вагон; change horses сменить лошадей4) change smth. change money (a banknote, a hundred-rouble bill, a five-pound note, etc.) разменять деньги и т. д., can you change a one-pound note? вы можете разменять [бумажку в] одни фунт?4. IV1) change smb., smth. somewhere change the bed upstairs сменить постельное белье [в спальнях] наверху2) change smth. somewhere change trains (buses, planes, etc.) here сделать здесь пересадку на другой поезд и т. д.5. Vchange smb. some money change him the money (her a travellers' check, me a five-pound note, etc.) разменять ему деньги и т. д.6. XIbe changed the appearance of the town is quite changed Облик города очень изменялся; be changed by smth. water is changed into steam by heat под действием тепла вода превращается в пар; the policy was changed by the course of events ход событий привел к изменению политики; be changed to smth. the meeting (the opening night, the exam, etc.) has been changed to Monday (to another day, etc.) собрание и т. д. перенесено на понедельник и т. д.',the name of the city has been changed to Leningrad город стал называться Ленинградом7. XVI1) change in smth. change in colour (in appearance, etc.) измениться по цвету и т. д.; change markedly (considerably, drastically, fundamentally, profoundly, etc.) in smth. претерпеть заметные и т. д. изменения в чем-л.; change beyond recognition измениться до неузнаваемости; lecturing has changed considerably in method during the last two decades методы чтения лекционных курсов за последние двадцать лет значительно изменились; change for smth. change for the better ( for the worse) (изменяться к лучшему (к худшему); my fortune (the weather) has changed for the better моя судьба (погода) изменилась к лучшему; change at some time change with the times (with the season, from day to day, etc.) (изменяться со временем и т. д.2) change (in)to smth., smb. change til snow (to slush, into water, into a woman, etc.) превратиться в снег и т. д., стать снегом и т. д.', change into different shapes принимать разные /различные/ формы /очертания/; caterpillars change into butterflies гусеницы превращаются в бабочек; change from smth., smb. (in)to smth., smb. change from one shape into another изменять форму /очертания/; the wind has changed from north to east северный ветер сменялся восточным; her hair changed from black to white ее черная голова поседела; in autumn the leaves change from green to brown листья осенью желтеют; he changed from a well-behaved, obedient child into a stubborn adolescent он превратился из воспитанного послушного ребенка в упрямого под ростка3) change into smth. change into one's working clothes (into flannels, into a new suit, etc.) переодеться в рабочую одежду и т. д; I have nothing to change into мне не во что переодеться; change out of smth. change out of overalls (out of these old, dirty clothes, out of my smart suit, etc.) снять комбинезон и т. д., переодеться; change for smth. change for dinner переодеваться к обеду4) change at some place change at the second station (at a railway junction, at Rugby, etc.) сделать пересадку на второй остановке и т. д.; we have to change at the next station у нас пересадка на следующей станции; change for some place change for Manchester (for London, etc.) сделать пересадку на Манчестер и т. д.; where do we change for centre? где вам [надо] сделать пересадку, чтобы попасть в центр?; change (in)to smth. change into another train (to an electric car, to another ship, to a higher class car, etc.) пересесть на другой поезд и т. д.; change from smth. to smth. I had to change from a train to a bus мне пришлось пересесть с поезда на автобус8. XXI11) change smth. for smth. change one thing for another (one book for another, a pencil for a knife, etc.) обменивать одну вещь на другую и т. д; she changed Miss for Mrs. теперь она уже не "мисс", а "миссис"; change smth. with smb. change places /seats/ with smb. обменяться /поменяться/ с кем-л. местами2) change smth., smb. (in)to smth., smb. change the princess into a cat (the boy into an ass, the cat into a lion, the watch into a rabbit, etc.) превратить принцессу в кошку и т. д.; the fox changed [itself] into a man лиса обернулась человеком; sickness changed him into an old man болезнь превратила его в старика; grief hadchanged his hair from black to white от горя его черные волосы поседели; change direct speech (in)to indirect (the passive voice to the active, etc.) перевести прямую речь в косвенную и т. д.3) change smth. for smth. change a house coat for a street dress (soiled clothes for clean ones, etc.) сменить халат на платье для улицы, переодеться и т. д.4) change with. for smb., smth. change the banknotes for him (a five-pound note for him, etc.) разменять ему банкноты / банковые билеты/ и т. д.; change smth. for /into/ smth. change banknotes for silver (pounds.into local currency, a dollar bill for ten dimes, shillings into pounds, roubles into dollars, etc.) разменивать / обменивать/ банкноты на серебро и т. д.9. XXIIchange smth. by doing smth. change the room by painting the walls green (the house by making a new window in the east wall, one's appearance by dyeing one's hair, etc.) изменить вид комнаты, покрасив стены в зеленый цвет и т. д.10. XXVchange since... you've changed since I last saw you вы изменились со времени нашей последней встречи -
78 mano
I f1) рука, кисть ( руки)mano izquierda (siniestra, zoca, zurda) — левая рука
2) передняя конечность, нога, лапа ( животного)3) уст. лапа ( хищной птицы)4) ножка ( часть туши)5) хобот слона6) (с прил. derecho, izquierdo) сторона, направлениеa mano derecha — справа, направо, по правую сторону (руку)
a mano izquierda — слева, налево, по левую сторону (руку)
8) пест (для измельчения кукурузных зёрен, какао и т.п.)9) слой краски (лака и т.п.)10) чесалка11) десть бумаги ( 25 листов)12) кон, партия (в карты, шахматы и т.п.)13) играющий первым ( в карточной игре)14) раз (очередной, последний и т.п.)15) ( чаще pl) рабочие руки16) власть, покровительство, влияние, рука17) умение, мастерство, сноровка18) помощь, поддержка, содействиеtender una mano de ayuda a uno — подать руку помощи, помочь кому-либо, поддержать кого-либо
19) выговор, внушение; нагоняй (разг.)20) Чили приключение, авантюра21) Ам. пять однородных предметов; пяток (разг.)22) Кол. подходящий момент, удобный случай23) муз. гамма- mala mano
- manos largas
- largo de manos
- suelto de manos
- manos limpias
- a mano
- a una mano
- de mano
- de manos a boca
- mano a mano
- abrir la mano
- alargar la mano
- dar la mano
- apretar la mano
- asentar la mano a uno
- meter la mano a uno
- sentar la mano a uno
- besar la mano
- cargar la mano
- cruzar las manos
- cruzarse de manos
- quedarse con las manos cruzadas
- dar de mano
- dar de manos
- darse las manos
- deshacerse entre las manos
- echar la mano
- echar mano
- ensuciarse las manos
- ensuciar las manos
- hablar de manos
- irse de la mano
- írsele de entre las manos
- írsele la mano
- menear las manos
- meter las manos en una cosa
- meter la mano hasta el codo en una cosa
- meter la mano hasta los codos en una cosa
- no dejar una cosa de la mano
- poner las manos en la masa
- tender la mano
- tender una mano
- tener a mano
- tener muchas manos
- tocar con la mano una cosa
- tomar la mano
- venir a la mano
- ¡qué mano!••manos libres — свобода (действий, поступков и т.п.)
mano oculta — тайная рука (о человеке, тайно вмешивающемся во что-либо)
mano de azotes (coces, etc.) — трёпка, взбучка
mano de cazo разг. — левша
mano de pilón Ам. — неудача
a la mano loc. adv. — лично, собственноручно
a (de) mano airada loc. adv. — насильственно, насильственной смертью
a mano armada loc. adv. — с оружием в руках
a mano salva, a salva mano loc. adv. — без риска, не рискуя
a mano(s) abierta(s) loc. adv. — щедро, по-царски, щедрой рукой
a dos manos loc. adv. — со всей готовностью
a manos llenas loc. adv. — щедрой рукой, не скупясь
bajo mano, (por) debajo de la mano loc. adv. — скрытно, исподтишка
como con (por) la mano loc. adv. — с лёгкостью, без труда, без усилий
con franca (larga) mano loc. adv. — щедрой рукой, не скупясь
con mano escasa loc. adv. — скудно; скупо; прижимисто
con mano pesada loc. adv. — твёрдой рукой; строго, сурово
con las manos en la masa loc. adv. разг. — на месте преступления, с поличным (захватить, застать)
con las manos en la cabeza loc. adv. (с гл. salir) разг. — с позором, бесславно
con las manos vacías loc. adv. — с пустыми руками, ни с чем
corto de manos — неловкий (нерасторопный, плохой) работник
de la mano y pluma de uno — собственноручный, принадлежащий руке ( кого-либо)
de mano a (en) mano loc. adv. — из рук в руки, без посредников
de una mano a otra loc. adv. разг. — в один миг, в два счёта
de primera mano (с гл. adquirir, saber, etc.) — из первых рук; из первоисточника
de segunda mano — из вторых рук; подержанный
entre las manos loc. adv. — вдруг, внезапно
mano sobre mano, con las manos cruzadas, con las manos en la cinta loc. adv. — сложа руки, без дела
señalado de la mano de Dios разг. — калека, убогий
por segunda (tercera) mano — через вторые руки, через посредника
por su (propia) mano — собственноручно; своей властью
sin levantar la mano loc. adv. — не покладая рук
abrir mano — отвернуться ( от кого-либо); отказаться, отступиться (от кого-либо, чего-либо)
alzar (levantar) (la) mano de uno — покинуть, оставить на произвол судьбы
alzar las manos al cielo (a Dios) — воздеть руки к небу, взмолиться
atarse las manos — связывать себя (словом, обещанием)
caerse de las manos ( un libro) разг. — быть скучной, нудной ( о книге)
cargar da mano (en) разг. — перестараться, переборщить, переусердствовать
comerse las manos tras una cosa разг. — с наслаждением съесть ( что-либо); пальчики облизывать от удовольствия
correr por mano de uno — быть в чьём-либо ведении; быть обязанностью кого-либо
darse a manos — сдаваться, уступать (в чём-либо)
darse buena mano (en) разг. — действовать быстро (ловко, проворно)
dejar (poner) en manos de uno — предоставлять в чьё-либо распоряжение; поручать кому-либо
descargar la mano (sobre) — давать волю рукам, пускать руки в ход
echar mano de uno (una cosa) — воспользоваться чем-либо; прибегнуть к чьей-либо помощи, обратиться к кому-либо за помощью
echar una mano a una cosa — помочь, принять участие в чём-либо
estar a mano(s) Ам. разг. — жить дружно; ладить, жить в согласии
estar con una mano atrás y otra delante Ам. — нищенствовать, жить в нищете
estar con las manos en el seno разг. — бездельничать, сидеть сложа руки
ganar por la mano — предварять, опережать ( в каком-либо деле)
hacer a dos (a todas) manos — быть хватким (оборотистым); нагреть руки ( на чём-либо)
ir a la mano a uno разг. — сдерживать кого-либо; не давать воли кому-либо
irse a las manos Ам. — подраться, пустить в ход кулаки
lavarse las manos разг. — отстраниться ( от чего-либо), умыть руки
llegar (venir) a las manos — сцепиться, подраться
meter (poner) la mano en el pecho (en el seno) — обдумывать, взвешивать
mirar a uno a las manos — наблюдать, не спускать глаз (с человека, имеющего дело с материальными ценностями)
morderse las manos — досадовать, кусать (себе) локти
no caérsele de entre las manos una cosa — не выпускать из рук; постоянно носить при себе что-либо
pasar (traer) la mano por el cerro a uno — льстить кому-либо, умасливать кого-либо
pedir la mano, aspirar a la mano de uno — просить чьей-либо руки
poner mano(s) a la obra — взяться за работу, приняться за дело
poner las manos en el fuego — ручаться, давать руку на отсечение
quedarse soplando las manos — уйти несолоно хлебавши, остаться ни с чем
saber lo que (se) trae entre manos разг. — быть толковым (сообразительным); хорошо разбираться (в делах, людях)
soltar la mano — натренироваться, набить руку в чём-либо
soplarse las manos — просчитаться, оплошать; остаться на бобах
tener a uno de su mano — быть расположенным к кому-либо, доброжелательно относиться к кому-либо
tener (traer) entre (sus) manos — заниматься каким-либо делом; знать (понимать) толк в каком-либо деле
tener la mano — сдерживаться, держать себя в руках, владеть собой
tener mano (en) — участвовать в чём-либо, приложить руку к какому-либо делу
tener mano con uno — иметь влияние на кого-либо; иметь власть над кем-либо
trocar(se) las manos — изменить (о судьбе, удаче)
untar la(s) mano(s) a (de) uno разг. — подмазывать кого-либо, давать взятку кому-либо
venir con las manos en el seno — бездельничать, сидеть сложа руки
si a mano viene; si viene a mano — не исключено, что...; а на деле...
¡fuera las mano! — руки прочь!
II m Мекс. разг.¡manos a la labor (a la obra)! — за работу!, за дело!
друг, товарищ -
79 Seite
f <-, -n>1) сторонаauf die Seit́estellen — отставить что-либо в сторону
Er ging auf der línken Séíte der Stráße. — Он шёл по левой стороне улицы.
2) сторона, направлениеvon állen Séíten — со всех сторон
zur Séíte géhen* (s) — отойти в сторону
3) сторона, поверхностьdie réchte Séíte des Stóffes — лицевая сторона ткани
4) страницаDas Buch hat 200 Séíten. — В книге 200 страниц.
5) бок, сторонаDie réchte Séítetut ihm weh. — У него болит правый бок.
6) сторона, черта (характера); аспект (вопроса)j-n von der bésten Séíte kénnen — знать кого-л с лучшей стороны
-
80 лӱҥгедылаш
лӱҥгедылаш-аммногокр.1. качаться, шататься из стороны в сторону (от опьянения, усталости и т. д.)Лӱҥгедыл ошкылаш шагать шатаясь;
лӱҥгедыл кошташ шататься в разных местах;
сыҥге-соҥго лӱҥгедылаш качаться из стороны в сторону.
Мландӱмбаке луктын шуктатат, йол ӱмбалнат пыкше шогет, лӱҥгедылат веле. А. Эрыкан. Выведут тебя на поверхность земли, еле стоишь на ногах, только шатаешься.
Тушто ик йӱшӧ еҥ лӱҥгедыл шогылтеш. Н. Лекайн. Там еле стоит на ногах один пьяный.
2. идти еле-еле, качаясь, медленно тащиться, тянутьсяОрваш кычкыме шем имне урем покшеч эркын лӱҥгедыл толеш. И. Васильев. Вороная лошадь, запряжённая в телегу, медленно тащится посреди улицы.
См. также в других словарях:
Улицы разбитых фонарей. Менты-7 — «Улицы разбитых фонарей 7» Жанр Детектив В главных ролях Александр Половцев Михаил Трухин Евгений Дятлов Оскар Кучера Леонид Куравлев Страна Россия Телекана … Википедия
Улицы разбитых фонарей. Менты-7 (телесериал) — «Улицы разбитых фонарей 7» Жанр Детектив В главных ролях Александр Половцев Михаил Трухин Евгений Дятлов Оскар Кучера Леонид Куравлев Страна Россия Телеканал НТВ На экранах с 06.03.2006 … Википедия
Улицы Ларедо (фильм — Улицы Ларедо (фильм, 1949) Улицы Ларедо Streets of Laredo Жанр вестерн Режиссёр Лесли Фентон Продюсер Роберт Феллоуз … Википедия
Улицы Ларедо (фильм, 1949) — Улицы Ларедо Streets of Laredo … Википедия
Улицы Уфы — Содержание 1 История уфимских улиц 2 0..9 2.1 1 й Ди … Википедия
Улицы Барнаула — Московский проспект в начале XX века На сегодняшний день в Барнауле административном центре Алтайского края … Википедия
Улицы Санкт-Петербурга — Эта статья рассказывает об улицах Санкт Петербурга в целом. См. также статью Список улиц Санкт Петербурга Санкт Петербург был основан в 1703 году, но на протяжении первых трёх с лишним десятилетий в строящейся столице не существовало официальных… … Википедия
Улицы Москвы — Служебный список статей, созданный для координации работ по развитию темы. Данное предупреждение не устанавл … Википедия
По ту сторону 110-й улицы — Across 110th Street Жанр боевик криминальный фильм … Википедия
Список эпизодов телесериала «Улицы разбитых фонарей» — Основная статья: Улицы разбитых фонарей Содержание 1 Улицы разбитых фонарей 2 Улицы разбитых фонарей. Новые приключения ментов … Википедия
Красноармейские улицы — 1 13 я (до 1923 1 12 я Роты и Заротная улица). 1 7 я К. у., между Московским и Измайловским проспектами. 8 9 я, 11 я и 1 3 я К. у., между Измайловским и Лермонтовским проспектами; 10 я и 12 я К. у., между Измайловским проспектом и дровяной… … Санкт-Петербург (энциклопедия)