Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

час+не+стаіць

  • 101 добрый

    1) (склонный делать добро, отзывчивый) kind, good

    он был так добр, что... — he was so kind as (+ to inf)

    до́брые лю́ди — kind people

    2) ( хороший) good

    до́брая весть — good news

    до́брые пожела́ния — good wishes

    до́брые друзья́ — good friends

    быть в до́бром здра́вии — be in good health, be quite well

    до́брое ста́рое вре́мя — the good old days pl

    3) ( положительный) good, favourable

    до́брое и́мя — good name

    по́льзоваться до́брой сла́вой — have a good reputation, be held in high repute

    4) разг. (целый, полный - о количестве) a good; not less than

    до́брая полови́на — fully / quite half, a good half

    оста́лось (нам е́хать) до́брых де́сять киломе́тров — we have still a good ten kilometres to go

    ••

    до́брый ма́лый — good guy, decent chap

    до́брый мо́лодец фольк.fine young man

    до́брый день! (утром) — good morning!; ( после полудня) good afternoon!; ( в любое время дня) good day! амер.

    до́брая во́ля — good will

    по до́брой во́ле — voluntarily, willingly, of one's own accord, of one's own free will

    лю́ди до́брой во́ли — people of good will

    прояви́ть до́брую во́лю — show one's good will

    бу́дьте добры́ (+ повелит. накл.)could you please (+ inf); (+ инф.) would you be so kind as (+ to inf)

    в до́брый час! — good luck!; all the best!

    не в до́брый час — in an evil hour

    всего́ до́брого! — have a nice day!; all the best!; goodbye!

    чего́ до́брого разг. вводн. сл.for all I know

    он, чего́ до́брого, опозда́ет — he may be late for all I know

    вспомина́ть кого́-л до́брым сло́вом — have a kind word to say about smb

    спаси́бо на до́бром сло́ве! — thank you for your kind words!

    у кого́-л до́брого сло́ва не найдётся (для) — smb doesn't have a good word to say (for)

    Новый большой русско-английский словарь > добрый

  • 102 as

    [æz], [əz] 1. pron rel.
    яки́й, котри́й; що

    he was a foreigner as they perceived from his accent — він був чужозе́мцем, що вони́ помі́тили з його́ вимо́ви

    this is the same book as I lost — це така́ са́ма кни́га, як та, що я загуби́в

    2. adv
    1) як, згі́дно з; що́до

    do as you are told — робі́ть, як вам ска́зано

    as per order ком. — згі́дно із замо́вленням

    he is late as usual — він спізни́вся, як за́вжди́

    to work as a teacher — працюва́ти вчи́телем

    2) як напри́клад

    some animals, as the fox and the wolf — де́які твари́ни, як напри́клад, лиси́ця і вовк

    he came as soon as he could — він прибу́в так ско́ро, як міг

    3. conj
    1) тоді́, коли́; в той час як (тж. just as)

    she came in as he was speaking — вона́ увійшла́, коли́ він говори́в

    just as I reached the door — тоді́ (в той час), як я підійшо́в до двере́й

    2) тому́ що, оскі́льки, че́рез те що, бо

    I did not wait for him as it was very late — я не став його́ чека́ти, бо було́ ду́же пі́зно

    they could not stay, as they were in a hurry — вони́ не могли́ залиша́тися, тому́ що вони́ поспіша́ли

    3) хоч, як би не

    I was glad of his help, slight as it was — я був ра́дий його́ допомо́зі, хоч вона́ й була́ незначна́

    4) (з inf)

    will you be so kind as to tell me all about it — чи не бу́дете ви такі́ ласка́ві розпові́сти́ мені́ все про це

    ••

    as... as... — так са́мо як

    he is as tall as you are — він таки́й же на зріст, як і ви

    as far as — наскі́льки; так дале́ко, (аж) до

    I will go as far as the station with you — я проведу́ вас до ста́нції

    as for — що́до, стосо́вно

    as for me — що́до ме́не

    as good as — по су́ті; факти́чно, ма́йже

    it is as good as decided — це ма́йже ви́рішено

    as if, as though — нена́че

    as it were — так би мо́вити; ні́бито, немо́вби

    as a matter of fact — само́ собо́ю зрозумі́ло

    as much as — сті́льки, скі́льки

    as much as you like — сті́льки, скі́льки ви хо́чете

    as to, as concerns, as concerning — відно́сно, що́до, що стосу́ється

    as well — та́кож

    English-Ukrainian transcription dictionary > as

  • 103 at

    I [æt], [ət] prep
    1) ( позначення місця) в, бі́ля, при, на, за

    at a meeting — на збо́рах

    at the table — за столо́м

    2) ( позначення часу) в, при, бі́ля, о

    at noon — опі́вдні

    3) (позначення становища, стану) на, за, у, в

    at anchor — на я́корі

    at leisure — на дозві́ллі

    at peace — у спо́кої

    at play — під час гри; за гро́ю

    at home — вдо́ма

    at war — у ста́ні війни́

    at work — на робо́ті, під час робо́ти

    4) ( позначення напряму) на, за, у, в, до, з

    he points at him — він вка́зує на ньо́го

    5) ( позначення ціни) на, при, по, з

    at five dollars a piece — по 5 до́ларів за шту́ку

    ••

    at all — взагалі́, цілко́м

    at all events — у вся́кому ра́зі

    at best — у кра́щому ви́падку

    at ease — 1) спокі́йно, не ква́плячись 2) військ. ві́льно!

    at first — споча́тку

    at last — наре́шті

    at least — щонайме́нше, прина́ймні

    at [the] most — щонайбі́льше

    at once — відра́зу, ра́птом

    at one — у зго́ді ( with)

    at that — до то́го ж, при то́му

    at times — і́ноді

    at no time — ніко́ли, жо́дного ра́зу

    at worst — у найгі́ршому ви́падку

    what is he at? — куди́ він гне?

    II
    (скор. від atomic) а́томний

    English-Ukrainian transcription dictionary > at

  • 104 trifle

    ['traɪf(ə)l] 1. n
    1) дрібни́ця, дрібни́чка

    a trifle — тро́хи, зле́гка

    he seems a trifle annoyed — він, здає́ться, тро́хи роздрато́ваний

    2) невели́ка кі́лькість (су́ма)

    it cost a trifle — це недо́рого ко́штувало

    put a trifle of sugar in my tea — покладі́ть мені́ тро́хи цу́кру в чай

    2. v
    1) жартува́ти; ста́витися несерйо́зно

    he is not a man to trifle with — з ним не жарту́й

    2) пово́дитися легкова́жно; займа́тися дрібни́цями
    3) гра́тися; крути́ти в рука́х; сми́кати
    4) витрача́ти ма́рно (час, сили тощо; звич. trifle away)

    to trifle away one's time — марнува́ти час

    English-Ukrainian transcription dictionary > trifle

  • 105 when

    [wen] 1. adv
    коли́
    2. conj
    1) якщо́
    2) коли́; в той час як; тоді́ як; як ті́льки

    when seated — си́дячи

    when speaking — розмовля́ючи

    3) хоч, хоча́; тоді́ як
    3. n
    час, да́та

    he told me the when and the why of it — він розпові́в мені́, коли́ і чому́ це ста́лося

    English-Ukrainian transcription dictionary > when

  • 106 Kilometer

    n, разг. m (-s, =) сокр. km
    киломе́тр

    von hier sind bis Berlín 120 Kilométer — от э́того ме́ста [отсю́да] до Берли́на 120 киломе́тров

    wíeviel Kilométer sind bis zur nächsten Stadt? — ско́лько киломе́тров до ближа́йшего го́рода?

    bis zum Báhnhof sind nur ánderthálb Kilométer, wir können dorthín zu Fuß géhen — до вокза́ла то́лько полтора́ киломе́тра, мы мо́жем дойти́ туда́ пешко́м

    wir sind nur éin(en) Kilométer gegángen — мы прошли́ то́лько (оди́н) киломе́тр

    álle fünf Kilométer mússten wir éine Páuse máchen — ка́ждые пять киломе́тров мы должны́ бы́ли де́лать остано́вку

    in der Stadt sind nur 60 Kilométer erláubt — в го́роде разреша́ется ско́рость 60 киломе́тров в час

    ich fáhre 80 Kilométer in der Stúnde — я е́зжу со ско́ростью 80 киломе́тров в час

    Deutsch-Russische Wörterbuch der aktiven Wortschatz > Kilometer

  • 107 Uhr

    f (=, -en)

    éine schöne Uhr — краси́вые, прекра́сные часы́

    éine modérne Uhr — совреме́нные, мо́дные часы́

    éine gúte Uhr — хоро́шие часы́

    éine gróße Uhr — больши́е часы́

    éine téure Uhr — дороги́е часы́

    éine bíllige Uhr — дешёвые часы́

    éine Uhr aus Gold — золоты́е часы́

    die Uhr steht — часы́ стоя́т

    die Uhr schlägt zehn — часы́ бьют де́сять

    die Uhr zeigt halb zehn — часы́ пока́зывают полови́ну деся́того

    die Uhr geht vor — часы́ спеша́т

    die Uhr geht nach — часы́ отста́ют

    éine Uhr trágen — носи́ть часы́

    die Uhr stéllen — ста́вить часы́

    die Uhr reparíeren — ремонти́ровать часы́

    er sah auf séine Uhr — он посмотре́л на свои́ часы́

    sie sieht nach der Uhr an der Wand — она́ смо́трит на часы́ на стене́

    nach méiner Uhr ist es schon sechs — на мои́х часа́х уже́ шесть

    2) час при определении времени

    es ist acht Uhr — во́семь часо́в

    es war genáu fünf Uhr — бы́ло ро́вно пять часо́в

    wíeviel Uhr ist es? — кото́рый час?

    der Zug fährt um acht Uhr dréißig [um 8.30 Uhr] — по́езд отправля́ется в во́семь часо́в три́дцать мину́т [в полови́не девя́того]

    Deutsch-Russische Wörterbuch der aktiven Wortschatz > Uhr

  • 108 spät

    spät I a по́здний; запозда́лый
    am späten Abend по́здно ве́чером
    spät im Jahr в конце́ го́да
    ein spätes Mädchen разг. ста́рая [перезре́лая] де́ва
    bis in die späte Nacht до глубо́кой но́чи
    in später [zur späten] Nacht, spät in der Nacht глубо́кой но́чью
    im späten Sommer в конце́ ле́та
    zu später Stunde в по́здний час
    spät am Tage к концу́ дня
    bis in die spätesten Zeiten вплоть до поздне́йших времё́н
    es ist schon spät уже́ по́здно
    wie spät ist es? кото́рый час?
    spät II adv по́здно
    er hat sich zu spät besonnen он по́здно спохвати́лся
    zu spät kommen опа́здывать
    am [zum] spätesten са́мое по́зднее
    wer zu spät kommt, hat das Nachsehen посл. кто зева́ет, тот во́ду хлеба́ет
    besser spät als gar nicht посл. лу́чше по́здно, чем никогда́

    Allgemeines Lexikon > spät

  • 109 voll

    voll I a по́лный; запо́лненный, напо́лненный
    voll (von) Menschen, voller Menschen по́лный наро́ду [люде́й]
    voll (von) Wasser, voller Wasser, voll Wassers по́лный воды́
    ein Teller voll Suppe по́лная таре́лка су́па
    ein Gesicht voller Sommersprossen всё лицо́ в весну́шках
    ein voll es Haus перепо́лненный теа́тр
    ein volles Studium absolvieren зако́нчить по́лный курс обуче́ния
    eine volle Tür глуха́я две́рца (без стекла́) (напр., у кни́жного шка́фа), gedrängt voll, разг. gepfropft, gerammelt, gerappelt, gesteckt, gestopft, zum Brechen voll наби́тый битко́м [до отка́за]
    gestrichen voll по́лный до краё́в
    sehr [reichlich] voll хорошо́ напо́лнившийся (о па́русе), voll bis oben hin sein быть сы́тым по го́рло, нае́сться до́сыта [до отва́ла]
    aus dem vollen schöpfen име́ть что-л. в изоби́лии, жить в дово́льстве [в доста́тке]
    mit vollen Händen geben [spenden] ще́дро дари́ть, наделя́ть ще́дрой руко́й
    mit vollen Segeln на всех паруса́х
    voll I a по́лный, (пре)испо́лненный (како́го-л. чу́вства), voller Freude, voll (von) Freude ра́достный, обра́дованный, по́лный [ (пре)испо́лненный] ра́дости
    voll heiligen Ernstes преиспо́лненный глубо́кой серьё́зности
    ein von Sorgen volles Herz се́рдце, преиспо́лненное трево́г
    voll I a по́лный, то́лстый; volles Haar густы́е [пы́шные] во́лосы; ein voller Mund пу́хлый рот, пу́хлые гу́бы
    voll I a по́лный, абсолю́тный
    mit voller Absicht вполне́ преднаме́ренно
    bei voller Besinnung в по́лном созна́нии
    in voller Blüte в по́лном цвету́, in vollem Ernst вполне́ серьё́зно
    unter voller Kenntnis der Sache с по́лным зна́нием де́ла
    mit voller Kraft arbeiten рабо́тать и́зо всех сил [в по́лную си́лу с по́лной отда́чей сил]
    mit vollem Recht с по́лным пра́вом
    im vollsten Sinne des Wortes в по́лном смы́сле слова́
    volle Stille абсолю́тная тишина́
    die volle Wahrheit су́щая пра́вда
    voll I a по́лный, це́лый
    der volle Einsatz карт. вся ста́вка; весь банк
    die Uhr schlägt voll кура́нты отбива́ют це́лые часы́, часы́ бьют ро́вно час [два часа́ и т.д.]
    der Zeiger steht auf voll стре́лка часо́в пока́зывает ро́вно час [два часа́ и т. п.]
    zehn Minuten nach voll де́сять мину́т сле́дующего ча́са
    voll I a махро́вый (о цветке́)
    voll I a разг. пья́ный; voll sein быть (вдре́безги) пья́ным
    voll I a геол. масси́вный, сплошно́й (о структу́ре поро́д); j-n nicht für voll ansehen [nehmen] не принима́ть всерьё́з кого́-л.
    voll II adv по́лностью
    ich muß das voll anerkennen я по́лностью признаю́ э́то
    für etw. (A) voll einstehen быть [стоя́ть] целико́м за что-л.
    voll und bei мор. кру́то к ве́тру, в круто́й бейдеви́нд
    voll und ganz целико́м и по́лностью
    voll= I vollgießen налива́ть до́верху, наполня́ть (сосу́д); vollstopfen набива́ть (до отка́за)
    voll= II vollbringen соверша́ть; vollenden заверша́ть; vollziehen приводи́ть в исполне́ние (пригово́р), исполня́ть (поруче́ние)

    Allgemeines Lexikon > voll

  • 110 добро

    ДОБРО - основна позитивна категорія моралі, що є повною протилежністю зла; відображає сукупний зміст вимог і цінностей моральної свідомості. За давніх часів розуміння Д. визначалося переважно уявленнями про міфологічно санкціоноване, узвичаєне, цінне або корисне для людського життя і діяльності. В цьому відношенні воно збігалося з поняттям блага; сліди такого збігу досі відчутні в європейських мовах. В античній філософії Д. теж зазвичай розглядається як синонім або різновид блага, хоча з часом набуває чіткішого концептуального окреслення. Так, у Платона змістом "божественних", або "більших" благ (які він протиставляє благам "меншим", тобто здоров'ю, красі, силі й багатству) слугують власне моральні чесноти людини А. ристотель, критикуючи платонівську ідею блага самого по собі, розвинув разом з тим класифікацію благ, релевантну з етичної точки зору (поділ благ на "поціновані", "схвалені" і "блага-можливості", а також на такі, що завжди або лише принагідно заслуговують на вибір). У стоїків об'єктом етичної рефлексії стає Д. як вільне дотримання чеснот автономним індивідом на засадах "правильного розуму". Християнська традиція розглядає Д. як втілення божественної волі, стан благої повноти й довершеності творіння Божого, адекватність людського Волевияву релігійно санкціонованій ієрархії цінностей. Секуляризація європейської культури в Новий час спричиняє дискредитацію теїстичного тлумачення Д. і редукцію останнього до раціоналістично осмисленої корисності (Сліноза, Гоббс, Мандевіль, Гельвецій, Гольбах, Бентам та ін.). Заперечуючи проти такої редукції, Кант визначає Д. як відповідність волевияву або вчинку людини апріорному моральному законові; Гегель тлумачить Д. як одне з загальних визначень абсолютного духа. Конкретне розуміння Д. в рамках тієї чи іншої філософсько-етичної концепції зазвичай обумовлювалося специфічною спрямованістю самої цієї концепції: так, існують спроби ототожнити Д. із щастям (евдемонізм), онтологічною досконалістю (перфекціонізм) тощо. Критику подібних "натуралістичних" підходів до визначення Д. дає з позицій етичного інтуїтивізму англ. філософ і етик Мур. В роботах Мура та його послідовників (Решдел, Леард, Бленшард та ін.) інтуїтивно осягнуте Д. постає кінцевою підставою для виведення усіх інших моральних категорій. Аксіологічно-інтуїтивістський підхід в дослідженні проблеми Д. на базі феноменологічного методу розвивають Шелер, Н. Гартман та ін. В умовах сучасного етичного плюралізму, диверсифікації ціннісних моделей різних соціальних груп зростає значення соціологічних і соціально-психологічних контекстів осмислення етичного Д. Водночас загострюється потреба в діалогічному, комунікативному осмисленні останнього крізь призму ідей відкритості, "діалогічної налаштованості", "зверненості до Іншого" (Бубер, Левінас та ін.). Як стрижньова ідея моральної свідомості, Д., подібно до істини і краси, очевидно не може здобутися на остаточне сутнісне визначення; сама невичерпність ідеї Д. налаштовує на нарощування нових вимірів етичної проблематики, відкриття нових обріїв морального освоєння світу. Разом з тим, ця ідея має бути артикульованою в суспільній свідомості достатнім чином, щоб уможливити людям розпізнавати конкретні ситуації вибору Д. і зла і знаходити правильні рішення. Поєднання сутнісної відкритості ідеї Д. з обґрунтуванням її життєво-практичного застосування "тут і тепер" - важливий напрям осмислення проблеми Д. в сучасній етиці.
    Т.Аболіна, В. Малахов

    Філософський енциклопедичний словник > добро

  • 111 історія філософії

    ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ - процес зародження і розвитку філософських знань; наукова галузь, що вивчає історію філософського мислення. Зародження філософських ідей в культурі Китаю, Індії, країн Близького Сходу і Стародавньої Греції дослідники датують поч. - серед І. тис. до н. е. З цього часу починається відлік історії філософії як процесу. Перші спроби зібрання свідчень про знання, здобуті в результаті філософської рефлексії, здійснюються в культурі Стародавнього Сходу й Єгипту. Більш спеціалізовано осмислення процесу розвитку філософської думки розпочинається в античності Аристотелем й грецьк. доксографами (Теофраст,Діоген Лаертський, Секст Емпірик). їх творчість започатковує розвиток І. Ф. як наукової дисципліни. В II - III ст. здійснюється перехід від опису і класифікації філософських текстів, - чим переважно обмежувався підхід доксографів, - до екзегези, коментування, витлумачення їх. Початок цьому етапові в розвитку І. ф. було покладено в Александрійській школі, на здобутки якої спираються представники історико-філософської науки доби Середньовіччя, що осмислюють переважно досвід античної філософії (Юстін Філософ, Іполіт, Тома Аквінський та ін.) С. уттєвий внесок в історико-філософське вивчення античної спадщини належить араб, вченим. Першим значним араб, істориком філософії був Шахрастані (XII ст.), твір якого "Релігійні секти та філософські школи" являє одну з ранніх спроб викладу всесвітньої І. ф. Аналогічний твір в Європі належить учневі Дунса Скота - Берлі ("Книга про життя і нрави давніх філософів і поетів", близько 1330 р.). Інтерес до осмислення античної філософської спадщини, філологічної критики й перекладу творів Платона, Аристотеля, Цицерона, Лукреція, Плотіна, Прокла та ін. визначає спрямованість історико-філософських досліджень доби Відродження. Переважні зусилля дослідників у цей час спрямовані на розробку фактографічного рівня історикофілософської науки (Йоанн Баптист Буонасеньї "Листи про знаменитіші секти філософів та їх відмінності між собою" (1458); Фриз "Хронологічна бібліотека класичних філософів" (1592). Суттєвий поворот до поглиблення методології історико-філософського дослідження здійснюється в XVII ст. (Бекон, Бейль) й наступному XVIII ст. (Бруккер "Критична історія філософії від створення світу до нашого часу" (1742 - 1744), Теннеман "Історія філософії" (1798 - 1819), Аст "Нарис історії філософії" (1807) та ін.) А. ктивізація історико-філософських досліджень в XVII - XVIII ст. створила передумови для переходу на новий етап розвитку, що позначений зверненням від методичної рефлексії до власне методологічного, теоретичного обґрунтування І.ф. Стимулом для такого переходу стала "критична філософія" Канта. Власне, підсумком, першим результатом його є історико-філософська концепція Гегеля С. уть гегелівської концепції - в обґрунтуванні погляду на І. ф. як закономірний процес розвитку, де всі філософські системи необхідно пов'язані одна з одною. Послідовність філософських систем обумовлена внутрішньою логікою виведення філософської ідеї. Кожна філософська система не зникає в історії, зберігаючись як момент єдиного цілого. Являючи специфічний вираз абсолютного, філософська система, згідно з Гегелем, належить своєму часові. Вона є "думкою своєї епохи", виражаючи її дух. Подальший поступ історико-філософської науки переважно спрямований на розвиток і подолання недоліків, властивих гегелівській концепції І. ф. У зв'язку з цим здійснюються спроби уточнити розуміння суб'єкта філософського розвитку. Якщо Гегель розглядав І. ф. як процес самопізнання абсолютного духа, то в концепціях кін. XIX - XX ст. реальним суб'єктом філософування вважається індивід (філософія життя, екзистенціалізм), суспільні класи (марксизм), нації (націоналізм) тощо. Всупереч гегелівському уявленню про І. ф. як однолінійно спрямований процес прогресивного розвитку, обґрунтовуються підходи, згідно з яким І. ф. являє плюралістичну сукупність самоцінних філософських систем (постмодернізм), аналізується діалогічний зв'язок між окремими системами як спосіб реального буття філософії (філософія діалогу, комунікативна філософія). Спеціально досліджуються процедури історикофілософського витлумачення тексту (герменевтика). Об'єктом дослідження І. ф. є тексти, що містять відображення філософськи значимих ідей, наявних у культурі. Загальна сукупність їх утворює зміст філософської культури суспільства на певному етапі його розвитку. Особливість предмета історико-філософської науки зумовлена специфікою співвідношення І. ф. із власне філософією. Філософія є не лише предметом історикофілософського вивчення, вона включає І. ф. як свій органічний компонент, завдяки якому здійснюється самопізнання й саморозвиток філософії. І.ф. як галузь наукового дослідження являє складне структурне утворення, що реалізує свої завдання на фактографічному, теоретичному та історіографічному рівнях. У процесі вивчення об'єкта історико-філософського дослідження здійснюється аналіз передумов його виникнення (генетичний аналіз), сутності (есенціональний аналіз) і особливостей функціонування філософських ідей в історії культури (функціональний аналіз). Історико-філософське дослідження здійснюється з огляду вимог логічного аспекту (де досліджується внутрішня логіка розгортання філософської ідеї в історії), соціологічного (досліджуване явище розглядається як результат діяльності філософських і нефілософських спільнот - філософські школи, напрями, течії, соціальні класи, нації тощо) та культурологічного аспекту (рух філософських ідей розглядається в контексті історії культури, в якій ідеї формуються й зазнають певних трансформацій в процесі функціонування). В межах, передусім, культурологічного аспекту здійснюється дослідження історії національної філософії як духовної квінтесенції культури певного народу. Історико-філософські дослідження особливо активізуються на кризових етапах історії, коли нагальною стає потреба переосмислення нагромадженого досвіду з огляду нових завдань філософського осягнення дійсності. Цим пояснюється зростання ролі історикофілософської науки на нинішньому етапі розвитку людства, зважаючи на корінні зміни, що відбуваються на поч. III тис З. добуття Україною державної незалежності фундаментально вплинуло на активізацію досліджень в галузі історії укр. філософії, суттєво розширило коло досліджуваних проблем, надало поштовху осмисленню й застосуванню як традиційних для укр. філософії, так і нових методологічних парадигм. Зародження укр. філософії охоплює тривалий період від V по IX ст. Воно тісно пов'язане з розвитком міфологічних уявлень давньоукр. племен. Середньовічний період розвитку укр. філософії починається від Княжої доби (XI - XIII ст.) і триває до серед. XIV ст.; він репрезентується філософськими ідеями (джерелом яких була філософія патристики, насамперед, східної), що утворили підґрунтя нефілософської (релігійної, мистецької) творчості, політичної діяльності тощо. Від серед. XIV ст. до кін. XVII ст. тривав ранньоновітній період в історії укр. думки, що характеризувався розвитком ренесансно-гуманістичних, реформаційних ідей, а також бароковою схоластикою в її православній версії. Від останньої започатковується професійна укр. філософія. Новітній період розвитку укр. філософії (XVIII - XIX ст.) пов'язаний із Просвітництвом, релігійною філософією, преромантичними і романтичними тенденціями, рецепцією нім. ідеалізму (Канта, Гегеля, Фіхте, Шеллінга), філософією мови (з опертям на ідеї Гумбольдта, Лотце і Штайнталя), позитивізмом; в суспільно-політичній думці розроблялись ідеї лібералізму, консерватизму, націоналізму. В укр. філософії XX ст. (на теренах колишнього СРСР) домінувала марксистсько-ленінська філософія; в Галичині переважали семіотичні і логіко-методологічні дослідження, автори яких дотримувалися матеріалістичної, позитивістської і неотомістської орієнтації (див. Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа). Систематичне вивчення історії укр. філософії і суспільно-політичної думки почалося у XIX ст. Воно спиралося на панівний тоді в Україні народницький світогляд, джерелом якого була романтична філософія з характерною для неї ідеалізацією простого люду і сільської культури як підґрунтя національної самобутності (див. Куліш). В дослідженнях Антоновича, Грушевського, Лесі Українки, Франка домінувала методологія і філософія Просвітництва, частково - позитивізму. Історико-філософська концепція Чижевського ґрунтується на понятті національної філософії, передбачає виклад І. ф., в тому числі й укр., в історико-культурному контексті. Вагомим внеском у вивчення історії укр. філософії, зокрема політичної філософії, є праці Лисяка-Рудницького. У радянський час історія укр. філософії розглядалась переважно як складова частина всесвітнього розвитку філософії, що відбувався у формі боротьби матеріалізму з ідеалізмом. Помітним здобутком тогочасних укр. учених була підготовка тритомної "Історії філософії на Україні" (К., 1987), два томи якої були опубліковані. Незважаючи на обмеження і перешкоди, що їх створювала на шляху дослідницької праці марксистсько-ленінська методологія, вітчизняні історики філософії зробили чималий внесок у розвиток укр. історико-філософської науки, особливо щодо вивчення філософської думки Княжої доби, ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, філософії барокової доби, насамперед, філософії КМА, спадщини Сковороди та видання його творів (дослідження Шинкарука, Горського, Іваньо, Нічик і очолюваної нею дослідницької групи). Нині, спираючись на різні методологічні підходи (герменевтику, структурний аналіз текстів, компаративно-історичний аналіз тощо), укр. історики філософії працюють над відтворенням цілісної картини історії укр. філософії, розуміючи її як невід'ємну частку загальноєвропейського духовного процесу, як плюралістичне поєднання різноманітних напрямів, течій, шкіл, що, взаємодіючи між собою, утворюють підвалини самобутнього побуту укр. філософії і культури (дослідження Лісового, Бадзьо, Забужко, Сирцової та ін.).
    В. Горський, Я. Стратій

    Філософський енциклопедичний словник > історія філософії

  • 112 контекст

    КОНТЕКСТ - у найширшому значенні - сукупність деяких обставин, від яких залежить значення або сенс будь-якого знака, вислову, тексту, дії. У випадку словесних знаків (будь-яких висловів та текстів) розрізняють лінгвістичний та позалінгвістичний (ситуативний) К. Лінгвістичний К. - це текст, який оточує будь-який вислів (слово, фразу, частину тексту), що впливає на значення даного вислову. Коли говорять, що в даному К. даний вислів має таке-то і таке значення, то мають на увазі ту частину тексту, яка впливає на значення вислову. Позалінгвістичний (ситуативний) К. - це сукупність деяких обставин, від яких залежить значення деякого вислову чи тексту. Сьогодні до цих обставин відносять різного роду неартикульовані передумови, традиції, конвенції, мову тощо Ж. ест, як деякий знак, набуває значення тільки з урахуванням сукупності обставин (ситуації), за яких хтось вказує на щось. Сенс окремих фраз, формулювань, ідей, текстів, як правило, змінюється у зв'язку зі зміною суспільно-історичної ситуації. Живучість текстів залежить від того, наскільки їм притаманний певний сенс, який не вичерпується їхньою "вписаністю" в дану суспільно-історичну ситуацію; одначе актуалізувати текст можна тільки шляхом його "деконтекстуалізації" і наступної його "реконтекстуалізації", тобто такого його перетлумачення, яке дозволяє тексту "працювати" в новій суспільно-історичній ситуації (як цей процес описав Рикер). Роль К. залежить від особливостей даної сфери діяльності. Розв'язання теоретичної проблеми не залежить безпосередньо від ситуативного К. (якщо це розв'язання не стає практичною проблемою для даної особи чи групи осіб): в який би час і в якій би ситуації теоретична проблема не була розв'язана, це оцінюють як досягнення Р. озв'язання практичної проблеми суворо прив'язане до певної практичної ситуації (обмеженої в часі): невчасне розв'язання практичної проблеми часто означає нерозв'язання проблеми взагалі Щ. оправда, різні практичні завдання мають неоднаковий "запас" часу для свого розв'язання: широкомасштабні суспільні реформи, як правило, розраховані на деяку історичну перспективу, тобто на ширший діапазон часу (одначе зволікання може мати дуже негативні наслідки, часто такі, що їх потім важко компенсувати). Увага філософів до К. зросла у зв'язку з т. зв. лінгвістичним поворотом у філософії та інтенсивним розвитком семіотичних досліджень. Сьогодні загальноприйнятим стало поняття контекстуального визначення терміна (на відміну від класичних способів визначення), впроваджене почасти завдяки операціоналізму. У філософії XX ст. з'явився особливий напрям під назвою "контекстуалізм", який визнає вирішальну роль лінгвістичного, суспільно-історичного та культурного К. у розумінні явищ, текстів, понять, ідей, цінностей.
    В. Лісовий

    Філософський енциклопедичний словник > контекст

  • 113 модерн

    МОДЕРН ( від франц. moderne - найновіший, сучасний) - одна з епох європейської історії (а саме - європейський Новий час), яка стала з часів молодогегельянців найважливішою темою філософського, естетичного, культурологічного, соціологічного дискурсів. Девіз цієї епохи - не відродження греко- римської Античності (тобто не Ренесанс), а започаткування нового життя, нового відчуття часу, відчуття переваги, "сучасного" (тобто "М.") над "минулим" ("премодерном"). М. - це епоха довіри до самодостатньої потуги Розуму, метафізики, прогресистського мислення. Інтегральний результат М. - суспільство, розвиток якого спирається на чотири сили, які домінують в цю епоху: природознавство, техніка, індустрія і демократія. Людина М. сама виводить себе на кін історії, сама стає цим "коном", на якому відтепер фізико-технічний світ повинен виказувати, подавати себе (ставати образом, картиною - за Гайдеггером). Претензія цього світу на безмежне панування є наслідком гуманізму М., який розуміється як така філософська інтерпретація людини, що пояснює і визначає цілісність буття, на основі концепту людини і для людини. Культурна свідомість М. осяяна ідеєю безмежного розвитку: самої себе; науки, техніки, науково-технічного поступу; технології оволодіння усіма ресурсами Всесвіту, практики тотального підпорядкування довколишнього світу волі людини. Ця свідомість не виявляла особливих занепокоєнь про збереження біосфери, антропосфери, соціосфери у Всесвіті; їй ще не відомі екзистенційні острахи. Вона занепокоєна насамперед забезпеченням євроцивілізації не стільки умовами її самозбереження, скільки її домінуючим становищем у світі. Розвиток науки, техніки, прискорення НТП мало у самосвідомості М. загальнолюдський сенс. Культура М. вселяла в людину глибоку впевненість, що її народження, життя, праця, творчість мають високе призначення. Глобальна проективно-перетворювальна діяльність М., що трансформує "бажане" у "належне", була б абсурдною без упевненості в тому, що завдяки цій діяльності людина здатна гідно торувати шлях до майбутнього, здолати хаос природних стихій та тваринних інстинктів і піднятися до чогось більш значного, ніж безпосередня "життєва даність".
    О. Соболь

    Філософський енциклопедичний словник > модерн

  • 114 Платон

    Платон (справжнє ім'я Аристокл) (427, Афіни чи о-в Егіна - 347 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, постать якого стала уособленням філософії як такої. Походив зі старовинного аристократичного роду (серед предків - останній афінський цар Кодр і уславлений реформатор Солон, один із "семи мудреців"). П. починав як поет і драматург, але вже в 20 років, завдяки Сократу і Кратилу, захопився філософією, відмовившись від поетичної творчості. Як мислитель сформувався під вирішальним впливом Сократа, після страти якого (399 р. до н. е.) переїжджає до м. Мегари, де зібрався осередок сократівських учнів. У 388 р. здійснює подорож до Пд. Італії та Сицилії, маючи на меті познайомитися з вченнями піфагорійців. У Сиракузах здобуває прихильність тирана Дионісія Старшого (той зацікавився ідеями П. щодо перетворення держави). Але невдовзі П. арештовують, передають спартанцям і виставляють для продажу на ринку рабів (о-в Егіна). Його викупив киренець Аннікерид і дарував свободу. На гроші, зібрані друзями П. для викупу (Аннікерид відмовився їх узяти), була куплена ділянка у передмісті Афін (гай героя Академа), де бл. 387 р. П. заснував власну філософську школу - Академію (див. платонізм). П. є першим в історії філософом, більша частина творчої спадщини котрого дійшла до наших днів. Але це ж створює проблему авторизації і хронологізації творів, що існують в історичній традиції під ім'ям П. (т. зв. "платонівське питання"). Корпус платонівських творів, що збереглися, обіймає 34 діалоги (з них 23 вважаються автентичними, а 11 - сумнівними), "Апологію Сократа" і 13 листів; до нього входять також "Визначення" та 7 неавтентичних діалогів Р. ізні критичні дослідження піддавали сумніву платонівське авторство щодо більшості діалогів, достеменність яких відстоювали інші. Окрему частину творчості становлять т. зв. "езотеричні", або "неписані" вчення ("Навколо Блага"), які П. вважав за можливе викладати лише усно. В останні десятиліття робилися неодноразові спроби їх реконструкції і визначення їх ролі у філософії П. Одна з найавторитетніших сучасних періодизацій (Теслеф) створення діалогів П. така: 1) ранній період (до першої поїздки на Сицилію у 388 р.) - "Апологія", початок роботи над "Державою"; 2) "академічний" період (387 - 367) - дев'ять книг "Держави", "Горгій", "Менексен", "Протагор", "Менон", "Федон", "Симпозіон", "Федр", "Евтидем", "Лісид", "Хармід", "Теетет", "Кратил". У той же час в Академії створені "Клітофонт", "Критон", "Лахет", "Алківіад І", "Феаг", "Гіппій Менший", "Йона", "Коханці", "Ериксій", "Евтифрон"; 3) "сицилійський" період, між другою і третьою поїздками на Сицилію (366 - 361) - десята книга і повна редакція "Держави", "Парменід", початок "Законів"; 4) завершальний період (360 - 347) - "Тимей", "Критій", "Софіст", "Політик", "Філеб", "Закони" і "Післязаконня", VII (автобіографічний) лист. У цей же час в академічному колі створені "Гіппій Більший", "Гіппарх", "Сизиф", "Мінос", "Демодок", "Про чесноту", "Про справедливість", "Листи". Всі ці твори вважаються Теслефом написаними за життя П., - ним особисто або під його вирішальним впливом. Виняток - "Алківіад II", "Аксиох", "Алкіона", "Визначення" Д. іалогова форма творів П. не випадкова і відповідає специфіці платонівського методу. П. розвиває і доводить до досконалості сократівське "шукаюче мислення" на противагу закінченому софістичному "вченню". Основа методу П. - це діалектика в її античному розумінні: вміння ставити питання і відшукувати на них відповіді; через аналіз свідчень досвіду і окремих опіній, що відображають речі в їх чуттєвій даності, досягати знання надчуттєвого буття. Разом з тим форма діалогу відбиває досягнуту в античному Просвітництві (софісти і Сократ) впевненість, що істина не може належати окремій свідомості і має інтерсуб'єктивний характер. її оприявнення є справою не окремої особи, а спілкування мислеників. Філософія П. охоплює безліч найважливіших тем і сюжетів, але не становить єдиної теоретичної системи. Стрижневі платонівської творчості - як життєвої, так і інтелектуальної - є намагання подолати глибоку кризу і руйнацію основ суспільного устрою, що стали ознакою епохи. П. створює грандіозну полісну утопію - зразок досконалого суспільства, завдяки чому стає засновником соціального конструктивізму у західній метафізиці. Разом з тим, вирішити проблему досконалого суспільства - того, що не є мінливим встановленням людей, а відображає природу речей, - неможливо без з'ясування сутності самого буття. Вирішення питання "що насправді є, існує?" стало визначальним для творчості Π. П. створює теорію ейдосів (ідей) як незмінних, вічних, неподільних, надчуттєвих зразків всього сущого ("ейдос" по-грецьки означає "вид", "вигляд"). Ейдоси уособлюють достеменне буття, яке є незмінним, вічно перебуває і як таке протистоїть чуттєвому світу, що весь занурений у процес нескінченного становлення. Світ ейдосів - не проста сукупність першозразків, а має свою впорядкованість. Найвищим ейдосом є ідея Блага. Всі речі цього світу - лише чуттєві відбитки ейдосів, їх недосконалі відображення. Напр., всій сукупності фізично існуючих столів відповідає ейдос стольності. Така диспозиція буття можлива тому, що існує матерія (просторовість). Вона сама не є буттям, що стоїть поряд зі світом ейдосів. П. називає її "приймальницею всього" - тим, у чому виникає чуттєва подоба безтілесного зразка (ейдоса): тобто визначає її як можливість усім речам існувати. У "Філебі" цей зв'язок набуває закінченого вигляду: божествений розум-деміург створює всі речі чуттєвого світу (Космосу), керуючись ейдосами як їх зразками, а матерію використовуючи як субстрат. Відтак поруч з власне буттям П. концептуалізує мислення про небуття, яке виступає не як просте відкидання сущого, а як іншість буття, його "інаковість" - інобуття. Онтологія становить наріжний камінь філософії П., хоча її систематична концептуальна розробка відноситься, вірогідно, до пізнього періоду платонівської творчості. Вона є теоретично необхідною основою вчення П. про державу (в обширі якого осмислюються всі інші соціальні та гуманітарні сюжети) і так само зумовлює вчення про пізнання світу. Космологічне вчення (його П. розгортає у "Тимеї") має на меті показати вкоріненість досконалої держави у структурі універсуму. Космогонія тут завершується антропогонією, а вчення про державу є одночасно вченням про гідний людини спосіб буття. Основою досконалої держави є нерозривний зв'язок і взаємообумовленість індивідуальної доброчесності і суспільної справедливості Ц. е робить етику і політику принципово неподільними. У "Державі" П. виділяє сім типів державного устрою. Перший - "царство Кроноса" - додержавне буття людей, коли ними безпосередньо керували божественні посланці. Власне держава і законодавство виникають як засоби компенсувати відсутність прямого Божого керування, що його люди втратили С. еред існуючих типів держави П. вважає два правильними (монархія, аристократія) і чотири спотвореними (тимократія, олігархія, демократія, тиранія). ("Політик" містить інший розподіл типів, близький до Аристотеля). Відповідно до кожного устрою П. виокремлює створюваний ним тип людини С. труктуру досконалої держави утворюють три класи: виробники (селяни і ремісники - ті, хто забезпечує суспільство необхідним статком), воїни-стражі (ті, хто боронить місто і забезпечує внутрішній порядок), політики-філософи (ті, хто володіє мистецтвом виховувати громадян і керувати ними). Кожному класу відповідає своя чеснота: стриманість - виробникам, мужність - воїнам, мудрість - філософам. Засадниче значення має четверта чеснота - справедливість В. она притаманна усім і покликана підтримувати існуючий порядок, залишаючи кожного у межах його соціальної ролі. Держава та її устрій уподібнюються людській душі, яка також має три головні частини (засновки): жага (бажання), запал (воля), розмисл. Вони є основними силами, котрі визначають життя душі. їм відповідають три суспільних класи, а також три головні чесноти. Залежно від переваги того чи того засновку, утворюються різні типи душі. Онтологія і вчення про душу визначають теорію пізнання П. Суб'єктом пізнання є душа, а сам процес пізнання спрямований на достеменне буття - вічне і непроминальне (світ ейдосів). Можливість його пізнати принципово відкрита тому, що сама душа як безтілесна, ідеальна сутність походить зі світу ейдосів і контактувала з ними; пізнання - це процес пригадування (анамнезис) душею своїх вражень від ейдосів. Анамнезис ускладнюється тим, що в людині душа поєднана з тілом, для якого реальністю є чуттєві сприйняття; вони заступають людині справжнє буття і навіюють хибні уявлення, від яких душі потрібно звільнитися С. итуацію пізнання П. передає образом печери, в якій знаходяться прикуті до стіни невільники, котрі бачать лише тіні речей, що проносяться повз них. Ці тіні - чуттєві враження, подоба дійсних речей, від яких слід дістатися світла безтілесного світу, щоб побачити достеменну реальність. Оскільки предметом пізнання є безтілесні сутності, то головна пізнавальна здатність - це умоглядність. В умоглядному світі є сфера "нічим не зумовлених начал усього", яка осягається таким самим безпосереднім умоспогляданням (ноезис), і сфера обумовленого, яку можливо пізнавати шляхом розсуду, розмірковування (діанойя). Досягнення знання - це сходження від меншої достовірності до більшої. Його чотири щаблі: ім'я, визначення, зображення, знання як таке ("VII лист"). Кожен ступінь є певним етапом пізнання, послідовне сходження по яких дозволяє досягти знання достеменного буття. П. відіграв ключову роль у розвитку західної метафізики: вчення про буття надало вищого онтологічного статусу конкретностям навколишнього світу, подавши все розмаїття його форм у вигляді незмінних першообразів; полісна утопія створила ідеал досконалого суспільства і обґрунтувала практику соціальних перетворень. П. мав вирішальний вплив не лише на подальшу античну думку (див. Аристотель, платонізм), а й на всю європейську філософську традицію.
    [br]
    Осн. тв.: "Держава"; "Теетет"; "Парменід"; "Тимей"; "Критій"; "Закони".

    Філософський енциклопедичний словник > Платон

  • 115 суперечність

    СУПЕРЕЧНІСТЬ - у загальному вигляді взаємовиключення протилежностей, у світі людини - боротьба їх носіїв: класів, станів, груп, осіб. Залежно від специфіки протилежностей розрізняють С. формально-логічні і діалектичні. Перші являють собою покладання деякого змісту (А) і його заперечення (не-А) в один і той самий час, і в одному й тому самому відношенні. В діалектичних С. заперечення є не просте відкидання чи заперечення даного, а протиставлення іншого, протилежного змісту (форми - матерії, сутності - явищу, свободи - необхідності...). По відношенню до світу в цілому С. - це логічні форми відтворення руху і розвитку, а стосовно людини - об'єктивні форми її буття і розвитку. В пізнавальному і антропологічному аспектах С. проходить ряд етапів розвитку: тотожність (цілісність об'єкта); відмінність (виділення і оформлення відмінних сторін, інтересів тощо); протилежність (дозрівання відмінності до загального рівня), які спочатку відповідають одна одній; С. (вияв їх несумісності); пошуки в пізнанні основи С., а в реальному процесі - зміна основи для її розв'язання. Поява С. в пізнанні і суспільному житті є свідченням того, що виникла проблема, яка потребує розв'язання. Терміни "С." та "боротьба" у загальному вигляді можна застосовувати лише метафорично. В пізнанні і житті людей С. відіграють роль джерела розвитку - тою мірою, якою вони розв'язуються. Нерозв'язані С. стають гальмом розвитку. Розв'язання С. відбувається різними способами залежно від сфери їх функціювання. В пізнанні такий спосіб полягає у відкритті їх основи, поєднанні чи синтезуванні протилежностей у межах цілісного об'єкта чи явища, в яких вони доповнюють одна одну. В соціальних процесах розв'язання С. здійснюється шляхом вдосконалення, реформування тієї основи, яка їх породжує. При цьому С. втрачають свій конфліктний характер, переходять у стан примирення, а їх носії - у стан партнерства, співробітництва, що й стає визначальним фактором прогресу суспільства. В теоретичному вигляді тут діє та форма синтезу протилежностей, яку відкрив Фіхте: протилежності частково зберігаються, частково знищуються - в результаті й зникає їх напруження, гострота, вони кількісно зменшуються К. оли ж основа суперечливих суспільних стосунків замінюється насильно, революційним шляхом, то старі протилежності теж замінюються новими, - і весь процес починається спочатку. С. у логіці відображає взаємовиключення, взаємозаперечення. Воно означає, що в міркуванні вважаються істинними дві взаємовиключні думки щодо того самого предмета, взятого в один і той самий час і в тому самому відношенні. С. є одним із центральних понять логіки. У більш широкому розумінні С. означає: 1) положення, за якого одне висловлювання виключає інше, несумісне з ним; 2) твердження про тотожність вочевидь різних об'єктів; 3) наявність (у міркуванні, теорії) двох висловлювань, з яких одне є запереченням другого. Теорії, для яких справедливий закон С., називаються несуперечливими. Проникнення С. у міркування чи наукову теорію робить їх логічно неспроможними.
    Д. Кирик

    Філософський енциклопедичний словник > суперечність

  • 116 round

    raund
    1. прил.
    1) а) круглый;
    шарообразный;
    сферический round archполукруглая арка round back, round shouldersсутулость round timberкругляк, круглый лесоматериал round hand round text Syn: cylindrical б) напоминающий по форме круг, овальный Syn: round face ≈ округлое лицо
    2) круговой round gameигра в карты, в которой принимает участие неограниченное количество игроков round towel ≈ = roller towel round trip, round tour, round voyageпоездка в оба конца, поездка туда и обратно
    3) полный, хорошо сложенный Syn: plump I
    1., shapely
    4) а) целый, завершенный a round dozenполная дюжина б) круглый (о числе) a round sumкругленькая сумма (большая сумма денег) в) приближенный, округленный( о вычислении, результате) ∙ Syn: complete, full, ample
    5) а) высказанный, произнесенный вслух, прямой, резкий round oathкрепкое ругательство in round terms ≈ в сильных выражениях б) закругленный, законченный( о фразе, предложении) в) гладкий, плавный( о стиле) Syn: outspoken
    6) мягкий, низкий, бархатистый( о голосе)
    7) быстрый, энергичный( о движении)
    8) а) звонкий, звучный Syn: sonorous б) фон. огубленный, лабиализованный, округленный ( о качестве звука)
    2. сущ.
    1) а) круг, окружность( геометрические фигуры) б) перен. контур, очертание
    2) круговое движение;
    цикл
    3) обход;
    прогулка to go/make the round of ≈ обходить;
    циркулировать to go for a good/long round ≈ предпринять длинную прогулку staff round, round of surgeons ≈ обход больных врачами
    4) а) ряд, цикл, череда( однородных действий) б) автоматная очередь( череда выстрелов) to fire a round ≈ пустить очередь
    5) одиночный представитель ряда одинаковых действий а) тур, круг ( в спортивных соревнованиях) б) раунд (название одной части состязания) в) рейс
    6) а) кусочек, ломтик, долька б) порция a round of sandwiches ≈ (целый поднос) сандвичей he ordered another round of drinks ≈ он заказал еще по рюмочке для всех
    7) ступенька стремянки (тж. round of a ladder)
    8) воен. а) ракетный снаряд б) боевой патрон 50 rounds of ball cartridges ≈ 50 боевых патронов ∙ of cheers, round of applauseвзрыв аплодисментов
    3. гл.
    1) а) округлять(ся), делать(ся) круглым б) складывать губы трубочкой в) фон. округлять, огублять, лабиализовывать Syn: labialize
    2) окружать, опоясывать, заключать в круг (тж. перен.) Syn: encircle, encompass
    3) доводить до совершенства, завершать;
    "округлять"
    4) а) огибать, обходить кругом;
    повертывать(ся) б) бывать во многих местах, путешествовать Syn: go around
    5) мат. выражать в круглых цифрах, выражать в целых числах ∙ round down round in round into round off round upon round out round to round up
    4. нареч.
    1) вокруг;
    кругом;
    всюду, повсюду The wind has gone round to the north. ≈ Ветер повернул на север. round about ≈ вокруг (да около) round and round ≈ кругом;
    со всех сторон all round, right round ≈ кругом all the year roundкруглый год long way roundкружным путем
    2) вспять, назад, обратно ∙ Syn: around
    1.
    5. предл.
    1) вокруг, кругом
    2) в течение, на всем протяжении round the year ≈ в течение года, весь год Syn: throughout
    1. шар - this earthly * Земля небесный свод круг, предмет, имеющий форму круга ломтик (хлеба и т. п.) - a * of toast гренок - two *s of ham and one of beef два бутерброда с ветчиной и один с говядиной окружность, кольцо - to dance in a * двигаться по кругу( о танцующих) круговое движение;
    кругооборот;
    круговорот - the earth's yearly * годовое вращение Земли обход - doctor's * обход врачом больных - the night watchman makes his *s every hour ночной сторож совершает обход каждый час - to go /to make/ the * of совершать обход (военное) поверка караулов прогулка, поездка - to make a * of the country совершить поездку по стране ряд;
    цикл;
    серия - the daily * повседневные дела - a * of pleasures вихрь удовольствий - a * of duties круг обязанностей - to make a * of visits нанести ряд визитов - the whole * of knowledge весь цикл знаний тур, этап - second * второй тур (выборов и т. п.) раунд, тур (переговоров) круг, группа (людей) - a * of politicians группа политических деятелей хоровод;
    круговой танец танец, в котором пары двигаются по кругу (вальс и т. п.) (the *) круглая скульптура огузок и кострец очередная порция спиртного - they had another * они выпили еще по одной - this * is on me моя очередь платить( за вино) (спортивное) игра, партия;
    тур игры - to have a * of cards сыграть партию в карты пулька (фехтование) схватка, раунд (бокс) (военное) выстрел;
    патрон - * of ammunition патрон, комплект выстрела взрыв( аплодисментов и т. п.) - a * of cheers несмолкаемые аплодисменты, овация круглая ступенька( стремянки) (реактивно-техническое) снаряд - ballistic * баллистический снаряд (горное) комплект шпуров > honour * (спортивное) круг почета > to go /to make/ the * of циркулировать (о слухах и т. п.) ;
    переходить из уст в уста > the news quickly went the * of the village новость облетела всю деревню > in the * объемный;
    видный со всех сторон;
    всесторонне показанный или описанный круглый;
    шарообразный, сферический - as * as a ball круглый как шар - the * world земной шар - * hand /text/ круглый почерк;
    (полиграфия) шрифт рондо - * shoulders /back/ сутулость - * brackets круглые скобки - * timber( лесохозяйственное) кругляк - * arch (архитектура) полукруглая арка полный, пухлый, с округлыми формами - * cheeks пухлые щеки - * arms полные руки круговой - * game игра в карты, в которой каждый играет за себя - * towel полотенце на ролике грубый, приблизительный( о сумме и т. п.) - his year's profit was about $5000 as a * figure его годовой доход составлял приблизительно 5000 долларов круглый (о числе) - a * figure круглая цифра /-ое число/ - a * guess подсчет с округлением, приблизительный подсчет целый, без дробей (о числе) (эмоционально-усилительно) целый;
    не меньше чем - a * ton целая тонна, не меньше тонны - * dozen целая дюжина большой, крупный, значительный( о сумме и т. п.) - a good * sum порядочная /кругленькая/ сумма - at a good * price по высокой цене быстрый, энергичный (о движении) - * pace быстрый темп - at a * trot крупной рысью мягкий, густой, звучный, глубокий( о голосе, звуке) приятный, нетерпкий( о вине) свободный, легкий, гладкий, плавный - * style гладкий слог закругленный;
    законченный (о фразе, предложении) законченный, отделанный( о романе и т. п.) изображенный всесторонне, со всем правдоподобием;
    полнокровный( об образе) прямой, откровенный;
    искренний;
    резкий - * unvarnished tale неприкрашенная история;
    правда-матка - * oath крепкое ругательство - to scold smb. in * terms распекать кого-л., не стесняясь в выражениях - she tells you home truths in the *est manner она без обиняков говорит (вам) горькую истину (фонетика) лабиализованный (о звуке) наполненный( о парусе) потрошеный (о рыбе) > a * O круг;
    (ровно) ничего > a * peg in a square hole, a square peg in a * hole человек не на своем месте > * dealing (сленг) честное отношение /-ая практика/ указывает на движение по кругу, спирали или на вращение кругом - to go * in a circle ходить по кругу - to run * бегать по кругу - to go * and * вертеться, кружиться - the wheels went /turned/ * колеса вертелись /вращались/ указывает на передачу чего-л. (по кругу), часто передается глагольными приставками об-, раз- - to hand /to pass/ smth. * передавать по кругу (чашу и т. п.) - to deal * сдавать( карты) - there is not enough to go * на всех не хватит;
    всем раздать не удастся указывает на распространение чего-л. среди группы лиц;
    передается глагольной приставкой раз- и др. - hand the papers * раздайте всем (письменные) работы - the news was soon carried * новость быстро распространилась - a money subscription is going * подписной лист ходит по рукам указывает на движение кружным путем, в обход, кругом;
    часто передается глагольными приставками - don't come across, come * не ходите прямо, идите кругом /в обход, обойдите кругом/ - a (long) way * кружный путь - he took a long way * он сделал большой крюк указывает на нахождение рядом, по соседству - from every village * из всех окрестных деревень - what are you hanging * for? (разговорное) что вы здесь околачиваетесь /болтаетесь/? указывает на нахождение или распространение по всей площади, по всему району и т. п. по;
    передается тж. глагольными приставками - all the country * по всей стране - all *, right * кругом, везде вокруг - there were blossoming shrubs all * вокруг были цветущие кусты - a garden with a wall all /right/ * сад, окруженный со всех сторон стеной - a room hung * with pictures комната, увешанная картинами - the peddler went * with his goods разносчик ходил со своим товаром из дома в дом или из деревни в деревню и т. п. указывает на осмотр дома, музея и т. п. по - to conduct smb. * провести кого-л. по дому, музею и т. п. - let's go into town and look * /have a look */ давайте пойдем в город и все осмотрим указывает на изменение направления или движение в противоположную сторону;
    часто передается глагольными приставками - everyone turned * все обернулись - turn your chair * and face me поверни стул и сядь лицом ко мне - the wind has gone * to the north ветер повернул на север указывает на изменение позиции, точки зрения и т. п. - to talk smb. * переубедить кого-л. - to come * to smb.'s opinion присоединиться к чьему-л. мнению, согласиться с кем-л. - we soon won him * мы скоро привлекли /переманили/ его на свою сторону (разговорное) указывает на приход куда-л. или к кому-л., доставку чего-л. куда-л. - to ask smb. * for the evening пригласить кого-л. зайти вечерком - to bring smb. * привести кого-л. с собой - I'll call * at eight я зайду в восемь - send * for the doctor пошли(те) за доктором - come * and see me заходи(те) в гости - what will this year bring *? что принесет этот год? указывает на измерение объема в окружности, в обхвате - the town walls are 3000 yards * стены города имеют 3000 ярдов в окружности - her waist measures are thirty inches * объем ее талии тридцать дюймов указывает на измерение площади по радиусу: в радиусе - for a mile * в радиусе мили указывает на повторение чего-л. через определенные промежутки времени: опять, снова - winter came * опять /снова/ пришла зима указывает на протекание действия в течение всего периода времени - he worked the whole year * он проработал весь /целый/ год (американизм) (разговорное) указывает на неточное определение чего-л.: приблизительно, около - it happened somewhere * there это случилось где-то там - the child played * ребенок играл где-то неподалеку в сочетании - * about вокруг, кругом;
    рядом;
    обратно, в обратном направлении;
    кружным путем, в обход;
    вокруг да около - they worked in the villages * about они работали в окрестных деревнях - they turned * about and left они повернулись и ушли - to go * about to a place идти куда-л. кружным путем /в обход/ - he came * about and slowly to these conclusions не прямым путем и не сразу он пришел к этим выводам > taken all * в целом, в общем > taking it all * обсудив это со всех сторон;
    приняв все во внимание > to argue * and * спорить не по существу;
    вертеться вокруг да около > to bring smb. * привести кого-л. в чувство (после обморока) > to come * приходить в чувство /в себя/ (после обморока) ;
    выздоравливать > to sleep the clock * проспать полсуток;
    сочетания с др. словами см. под соответствующими словами округлять, делать круглым - amazement *ed her eyes от изумления ее глаза округлились округляться, полнеть - the little green apples grew and *ed and yellowed небольшие зеленые яблоки созрели, налились и пожелтели (фонетика) лабиализировать (звук) округлять (числа) надуваться, раздуваться, наполняться( о парусе) завершать, заканчивать;
    закругляться - to * a phrase закруглить фразу (into) развиваться, превращаться в - a boy *s into manhood мальчик становится мужчиной (into) заканчиваться, завершаться( чем-л.) - the talk *ed into a plan беседа завершилась выработкой плана огибать, обходить кругом - to * a bend огибать /обходить/ поворот - to * (the) mark обходить знак "буй" (парусный спорт) - the ship *ed the cape корабль обогнул мыс - to * a corner свернуть за угол( разговорное) (on, upon) набрасываться, накидываться на кого-л.;
    обрушивать поток брани - it took me by surprise to be *ed on in that way я никак не ожидал, что на меня так накинутся - his companion *ed on him with a torrent of abusive language попутчик обрушил на него поток брани (разговорное) (on, upon) доносить( на кого-л.) (разговорное) обойти, обвести, обмануть( кого-л.) подрезать уши (собаке) (редкое) повертывать (редкое) повертываться - he *ed to look at me он повернулся, чтобы посмотреть на меня - to * on one's heel резко повернуться( к кому-л.) спиной (морское) приводить к ветру указывает на движение вокруг чего-л. или вращение вокруг оси: вокруг - to row * the island объехать на лодке остров - the Moon revolves /turns/ * the Earth Луна вращается вокруг Земли - the wheel goes * an axle колесо вертится на оси - look * you посмотрите вокруг (себя) указывает на огибание предмета;
    часто передается глагольной приставкой об- - to go * an obstacle обойти препятствие - her arm went * the child она обняла ребенка - * the corner за углом;
    за угол - a store * the corner магазин за углом - to turn * the corner завернуть /повернуть, свернуть/ за угол указывает на движение по кривой: по - they did not sail across the bay, but went * it они поплыли не прямо через залив, а вдоль берега указывает на нахождение вокруг предмета: вокруг, кругом - the children were sitting * the table дети сидели вокруг стола - she had a necklace * her neck у нее на шее было ожерелье указывает на (разговорное) нахождение по соседству, рядом, в окрестности: около - it's somewhere * here это где-то здесь рядом - farms * Cleveland фермы в окрестностях Кливленда - there was a crowd * the church у церкви была толпа указывает на (часто all *) протекание действия по всему району, по всей территории: вокруг;
    по - the toys were * the room игрушки были разбросаны по всей комнате - the shells were bursting all * us со всех сторон вокруг нас рвались снаряды указывает на движение в каком-л. пространстве: по - blood circulates * the body кровь циркулирует по всему телу - to hawk one's wares * the streets торговать вразнос указывает на осмотр дома, музея и т. п. - to go * the house осмотреть /обойти/ дом - to take /to show, to walk/ smb. * the town показывать кому-л. город - they went * the museum они осмотрели музей указывает на измерение объема, окружности: в - she measures 70 cm * the waist объем ее талии 70 см указывает на протекание процесса в течение всего периода времени - he worked * the day он проработал весь день указывает на приблизительное определение числа, суммы и т. п.: около - it will be somewhere * a hundred pounds это будет стоить около ста фунтов указывает на приблизительное определение времени: около - * midday около полудня - * 1960 примерно в 1960 году по поводу - to write an article * smth. написать статью по поводу чего-л., построить статью вокруг какого-л. факта в сочетании - * about вокруг, кругом;
    со всех сторон;
    вокруг;
    около, примерно - go * about the house обойди вокруг дома - the children danced * about the Christmas-tree дети танцевали вокруг елки - the shells were bursting * about him вокруг него рвались снаряды - the enemy took up positions * about the city неприятель занял позиции вокруг города - * about midday около полудня > * the clock двенадцать часов;
    сутки > he slept * the clock он проспал (целые) сутки > to come /to get, to go/ * smb. обойти /обмануть, перехитрить/ кого-л. > to argue * (and *) a subject без конца обсуждать что-л.;
    ходить вокруг да около (устаревшее) говорить таинственным шепотом - to * smb. in the ear шептать кому-л. на ухо all (или right) ~ кругом;
    all the year round круглый год;
    a long way round кружным путем to argue ~ and ~ the subject вертеться вокруг да около, говорить не по существу round быстрый, энергичный (о движении) ;
    a round trot крупная рысь;
    at a round pace крупным аллюром ~ ракетный снаряд;
    ballistic round баллистический снаряд;
    round of cheers (или applause) взрыв аплодисментов ~ цикл, ряд;
    the daily round круг ежедневных занятий to go for a good (или long) ~ предпринять длинную прогулку;
    visiting rounds проверка часовых;
    дозор для связи ~ обход;
    прогулка;
    to go the rounds идти в обход, совершать обход;
    to go (или to make) the round of обходить;
    циркулировать ~ обход;
    прогулка;
    to go the rounds идти в обход, совершать обход;
    to go (или to make) the round of обходить;
    циркулировать ~ порция;
    a round of sandwiches (целый) поднос сандвичей;
    he ordered another round of drinks он заказал еще по рюмочке для всех ~ прямой, откровенный;
    грубоватый, резкий;
    a round oath крепкое ругательство;
    in round terms в сильных выражениях licensing ~ этап лицензирования all (или right) ~ кругом;
    all the year round круглый год;
    a long way round кружным путем ~ towel = roller towel;
    ~ trip (или tour, voyage) поездка в оба конца towel: roller ~ полотенце на ролике round быстрый, энергичный (о движении) ;
    a round trot крупная рысь;
    at a round pace крупным аллюром ~ prep вокруг, кругом;
    round the world вокруг света;
    round the corner за угол, за углом ~ вокруг;
    round about вокруг (да около) ;
    round and round кругом;
    со всех сторон ~ закругленный, законченный (о фразе) ;
    гладкий, плавный (о стиле) ~ значительный ~ круг, окружность;
    очертание, контур ~ круглый (о цифрах) ;
    округленный (о числах) ~ круглый;
    шарообразный;
    сферический;
    round back (или shoulders) сутулость;
    round hand (или text) круглый почерк;
    полигр. рондо ~ круглый ~ круговое движение;
    цикл ~ круговой;
    round game игра в карты, в которой принимает участие неограниченное количество игроков ~ кругом ~ крупный, значительный (о сумме) ~ ломтик, кусочек;
    round of toast гренок, ломтик поджаренного хлеба;
    round of beef ссек говядины ~ мягкий, низкий, бархатистый (о голосе) ~ обратно ~ обход;
    прогулка;
    to go the rounds идти в обход, совершать обход;
    to go (или to make) the round of обходить;
    циркулировать ~ огибать, обходить кругом;
    повертывать(ся) ~ фон. округленный ~ фон. округлять;
    round off округлять(ся), закруглять(ся) ;
    to round off the evening with a dance закончить вечер танцами ~ округлять(ся) (тж. round off) ;
    to round a sentence закруглить фразу ~ округлять ~ воен. патрон;
    выстрел;
    очередь;
    20 rounds of ball cartridges 20 боевых патронов ~ полный ~ порция;
    a round of sandwiches (целый) поднос сандвичей;
    he ordered another round of drinks он заказал еще по рюмочке для всех ~ приблизительный ~ приятный (о вине) ~ прямой, откровенный;
    грубоватый, резкий;
    a round oath крепкое ругательство;
    in round terms в сильных выражениях ~ ракетный снаряд;
    ballistic round баллистический снаряд;
    round of cheers (или applause) взрыв аплодисментов ~ раунд ~ ступенька стремянки (тж. round of a ladder) ~ тур;
    раунд;
    рейс ~ тур переговоров ~ ход ~ цикл, ряд;
    the daily round круг ежедневных занятий ~ цикл ~ округлять(ся) (тж. round off) ;
    to round a sentence закруглить фразу ~ вокруг;
    round about вокруг (да около) ;
    round and round кругом;
    со всех сторон ~ вокруг;
    round about вокруг (да около) ;
    round and round кругом;
    со всех сторон ~ timber кругляк, круглый лесоматериал;
    round arch архит. полукруглая арка ~ круглый;
    шарообразный;
    сферический;
    round back (или shoulders) сутулость;
    round hand (или text) круглый почерк;
    полигр. рондо ~ down вчт. округлить в меньшую сторону ~ down вчт. округлять в меньшую сторону ~ down округлять в меньшую сторону ~ круговой;
    round game игра в карты, в которой принимает участие неограниченное количество игроков ~ круглый;
    шарообразный;
    сферический;
    round back (или shoulders) сутулость;
    round hand (или text) круглый почерк;
    полигр. рондо ~ прямой, откровенный;
    грубоватый, резкий;
    a round oath крепкое ругательство;
    in round terms в сильных выражениях ~ ломтик, кусочек;
    round of toast гренок, ломтик поджаренного хлеба;
    round of beef ссек говядины ~ ракетный снаряд;
    ballistic round баллистический снаряд;
    round of cheers (или applause) взрыв аплодисментов ~ порция;
    a round of sandwiches (целый) поднос сандвичей;
    he ordered another round of drinks он заказал еще по рюмочке для всех ~ of tenders раунд торгов ~ ломтик, кусочек;
    round of toast гренок, ломтик поджаренного хлеба;
    round of beef ссек говядины ~ фон. округлять;
    round off округлять(ся), закруглять(ся) ;
    to round off the evening with a dance закончить вечер танцами ~ off завершать ~ off закачивать ~ off округлять ~ фон. округлять;
    round off округлять(ся), закруглять(ся) ;
    to round off the evening with a dance закончить вечер танцами ~ on набрасываться, нападать( на кого-л.) ;
    резко критиковать, распекать ~ up окружать, производить облаву;
    round upon см. round on ~ out закруглять(ся), делать(ся) круглым;
    round to мор. приводить к ветру ~ prep вокруг, кругом;
    round the world вокруг света;
    round the corner за угол, за углом ~ timber кругляк, круглый лесоматериал;
    round arch архит. полукруглая арка ~ out закруглять(ся), делать(ся) круглым;
    round to мор. приводить к ветру ~ towel = roller towel;
    ~ trip (или tour, voyage) поездка в оба конца ~ towel = roller towel;
    ~ trip (или tour, voyage) поездка в оба конца trip: ~ путешествие;
    поездка, экскурсия, рейс;
    round trip поездка туда и обратно;
    business trip командировка;
    to take a trip съездить round ~ круговой рейс round ~ рейс туда и обратно round быстрый, энергичный (о движении) ;
    a round trot крупная рысь;
    at a round pace крупным аллюром ~ up вчт. округлить в большую сторону ~ up вчт. округлять в большую сторону ~ up округлять в большую сторону ~ up окружать, производить облаву;
    round upon см. round on ~ up сгонять (скот) ~ up окружать, производить облаву;
    round upon см. round on ~ воен. патрон;
    выстрел;
    очередь;
    20 rounds of ball cartridges 20 боевых патронов tendering ~ раунд предложений to go for a good (или long) ~ предпринять длинную прогулку;
    visiting rounds проверка часовых;
    дозор для связи the wheel turns ~ колесо вращается;
    the wind has gone round to the north ветер повернул на север the wheel turns ~ колесо вращается;
    the wind has gone round to the north ветер повернул на север

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > round

  • 117 some

    sʌm
    1. мест.;
    неопред.;
    как сущ.
    1) кое-кто, некоторые, одни, другие This bird feeds on worms and according to some, on roots. ≈ Эта птица питается червями и, как утверждают некоторые, корнями растений. Some ran, some did not run. ≈ Одни побежали, другие нет. Syn: others
    2.
    2) некоторое количество He ran a mile and then some. ≈ Он пробежал одну милю и потом еще немного. ∙ and then some
    2. мест.;
    неопред.;
    как прил.
    1) какой-нибудь, какой-то, некий, некоторый It was in some newspaper. ≈ Это было в какой-то газете. - some day - some time
    2) некоторый, несколько;
    часто не переводится Please give me some milk. ≈ Дайте мне, пожалуйста, молока. There are some some cats in the garden. ≈ В саду несколько кошек.
    3) немного, несколько I shall be away for some time. ≈ Некоторое время меня здесь не будет. - some few
    4) много, немало, порядочно He'll need some health. ≈ Ему потребуется немало здоровья.
    5) разг. замечательный, в полном смысле слова, стоящий часто ирон. That was some party! ≈ Вот это была вечеринка! Syn: remarkable, striking
    3. мест.;
    неопред.;
    как нареч.
    1) разг. несколько, до некоторой степени, отчасти He felt some better. ≈ Он почувствовал себя немного лучше. Syn: somewhat
    2.
    2) около, приблизительно The club consists of some 40 members. ≈ В клубе где-то около сорока человек. twenty-some peopleпримерно двадцать человек Syn: about
    1., nearly, approximately какой-нибудь, (хоть) какой-то - * other solution will have to be found придется (нужно) найти (какое-то) другое решение - ask * experienced person спроси (у) какого-нибудь опытного человека - give it to * lawyer передайте (поручите) это (какому-нибудь) юристу - he will have to make * sort of reply ему ведь придется хоть что-то ответить - let's do that * other time давайте сделаем это как-нибудь в другой раз - come and see me * Monday приходите ко мне как-нибудь в понедельниккакой-нибудь из понедельников) - I shall see you * day this week мы с вами увидимся как-нибудь на этой недел - he must buy * new cpothes ему нужно купить себе из одежды - can you give me * lunch? не дадите ли вы мне что-нибудь позавтракать (пообедать) ?, не покормите ли вы меня завтраком (обедом) ? какой-то, некий - * variation некая разновидность - * man wants to speak to you с тобой хочет поговорить какой-то человек - * Mr. Smith wants to see you вас хочет видеть некий (какой-то) мистер Смит - * fool has locked the door какой-то дурак запер дверь - he went to * place in France он поехал куда-то во Францию - * one какой-нибудь один;
    кто-то, кто-нибудь, кто-либо - * else кто-то другой - * else's чужой, не свой - * or other тот или иной;
    кто-нибудь, кто-либо - *has to lock up the house кто-нибудь (кто-то) должен запереть дом - * one place выберите какое-нибудь одно место некоторые, одни;
    другие - * people say that it is not difficult некоторые (люди) говорят, что это нетрудно - * fans paid ten dollars for their seats! есть такие болельщики, которые заплатили по десять долларов за место! - * days he earns more, * days less в какие-то дни он зарабатывает больше, в какие-то - меньше некоторое количество, немного - I would like * milk я бы выпил (немного) молока - have * more tea выпейте еще чаю - when I have * free time когда у меня бывает свободное время - he has * money to spare у него есть лишние деньги( немного свободных денег) - have * pity! сжальтесь!, пожалейте (меня) ! несколько - it happened * years ago это случилось несколько лет тому назад - I saw * people walking in the garden as I passed когда я проходил (мимо), я видел нескольких людей, гуляющих в саду - * miles more to go еще несколько миль ходьбы немало, порядочно - it takes * time на это нужно время - it needs * pluck to do that это требует известного (немалого) мужества - they discussed it at * length они обсуждали это довольно долго - the station is * distance off станция находится на некотором расстоянии отсюда - he had * trouble in arranging it он устроил это с немалым трудом;
    ему не так просто было устроить это (американизм) (сленг) отличный, что надо, хоть куда - it is * cake! вот это торт! - * heat! ну и жара, нечего сказать! - that's * rain! ну и дождь( хлещет) ! - three hundred biles an hour! * speed! триста маль в час! вот это скорость! в сочетаниях (см. примеры) - *... or other тот или иной - in * book or other в одной из книг, в какой-то книге - we must settle this question * way or other нам нужно как-то (каким-то образом) решить (удалить) этот вопрос - * idiot or other was shouting all the night какой-то болван (идиот) орал всю ночь приблизительно, около, примерно - * hundred people около ста человек - we were * sixty in all нас было всего( примерно) шестьдесят - it costs * twenty pounds это стоит около двадцати фунтов( разговорное) несколько, немного - he felt * better ему стало несколько лучше;
    он стал чувствовать себя немного лучше - * few немного, незначительное количество - I waited * few minutes я подождал всего несколько минут( американизм) (эмоционально-усилительно) очень, значительно - he was annoyed * он порядком рассердился - we were beaten * нас разделали под орех, нам поддали как следует - it amused me * это меня порядком позабавило - it was a fast train and it went * это был скорый поезд, и он шел на всех парах (преимущественно) (шотландское) слегка;
    чуть-чуть кое-кто, некоторые, одни;
    другие - * think that it is easy некоторые считают, что это легко - * agree with us, and * disagree некоторые (одни) с нами согласны, некоторые ( другие) нет - * of the boys come very early некоторые мальчики приходят (часть мальчиков приходит) очень рано кое-что, некоторые, одни;
    другие - I agree with * of what you say кое с чем из того, что вы говорите, я согласен - * are gold, * silver некоторые (одни) (вещи) из золота, некоторые (другие) из серебра, кое-что из золота, а кое-что из серебра - * of these days на днях, скоро некоторое количество, немного - * of the paper is damaged часть бумаги испорчена - he will be in town all August and * of September он пробудет в городе весь август и часть сентября - this is good, will you have *? это вкусно, хотите (попробовать) немного? несколько, немного - I want * of these strawberries дайте мне (немного) этой клубники -... and (then) *... и еще сверх того - he wants the lot and then * ему нужно все без остатка и еще сверх того - he's up to all the tricks and then * он знает все эти фокусы and (then) ~ разг. и еще много в придачу;
    вдобавок;
    some of these days вскоре, на днях, в ближайшие дни ~ (как нареч.) разг. несколько, до некоторой степени, отчасти;
    some colder немного холодней;
    he seemed annoyed some он казался немного раздосадованным ~ некоторый, несколько;
    часто не переводится;
    I have some money to spare у меня есть лишние деньги ~ (как прил.) некий, некоторый, какой-то, какой-нибудь;
    I saw it in some book (or other) я видел это в какой-то книге I saw ~ people in the distance я увидел людей вдали;
    I would like some strawberries мне хотелось бы клубники I saw ~ people in the distance я увидел людей вдали;
    I would like some strawberries мне хотелось бы клубники this is ~ picture! вот это действительно картина!;
    she's some girl! вот это девушка! some разг. замечательный, в полном смысле слова, стоящий (часто ирон.) ;
    some battle крупное сражение;
    some scholar! ну и ученый! ~ prop indef. (как сущ.) кое-кто, некоторые, одни, другие;
    some came early некоторые пришли рано ~ (как прил.) некий, некоторый, какой-то, какой-нибудь;
    I saw it in some book (or other) я видел это в какой-то книге ~ prop indef. некоторое количество;
    some of these books are quite useful некоторые из этих книг очень полезны ~ некоторый, несколько;
    часто не переводится;
    I have some money to spare у меня есть лишние деньги ~ немало, порядочно;
    you'll need some courage вам потребуется немало мужества ~ (как нареч.) разг. несколько, до некоторой степени, отчасти;
    some colder немного холодней;
    he seemed annoyed some он казался немного раздосадованным ~ несколько, немного;
    some few несколько;
    some miles more to go осталось пройти еще несколько миль;
    some years ago несколько лет тому назад ~ около, приблизительно;
    there were some 20 persons present присутствовало около 20 человек ~ около ~ приблизительно some разг. замечательный, в полном смысле слова, стоящий (часто ирон.) ;
    some battle крупное сражение;
    some scholar! ну и ученый! ~ prop indef. (как сущ.) кое-кто, некоторые, одни, другие;
    some came early некоторые пришли рано ~ (как нареч.) разг. несколько, до некоторой степени, отчасти;
    some colder немного холодней;
    he seemed annoyed some он казался немного раздосадованным ~ несколько, немного;
    some few несколько;
    some miles more to go осталось пройти еще несколько миль;
    some years ago несколько лет тому назад ~ prop indef. некоторое количество;
    some of these books are quite useful некоторые из этих книг очень полезны and (then) ~ разг. и еще много в придачу;
    вдобавок;
    some of these days вскоре, на днях, в ближайшие дни ~ day, ~ time (or other) когданибудь;
    some one какой-нибудь (один) ;
    some people некоторые люди ~ day, ~ time (or other) когданибудь;
    some one какой-нибудь (один) ;
    some people некоторые люди ~ place где-нибудь;
    some way out какой-нибудь выход some разг. замечательный, в полном смысле слова, стоящий (часто ирон.) ;
    some battle крупное сражение;
    some scholar! ну и ученый! ~ day, ~ time (or other) когданибудь;
    some one какой-нибудь (один) ;
    some people некоторые люди time: some ~ = sometime some ~ в течение некоторого времени some ~ некоторое время ~ place где-нибудь;
    some way out какой-нибудь выход ~ несколько, немного;
    some few несколько;
    some miles more to go осталось пройти еще несколько миль;
    some years ago несколько лет тому назад ~ около, приблизительно;
    there were some 20 persons present присутствовало около 20 человек this is ~ picture! вот это действительно картина!;
    she's some girl! вот это девушка! ~ немало, порядочно;
    you'll need some courage вам потребуется немало мужества

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > some

  • 118 speed

    spi:d
    1. сущ.
    1) а) скорость;
    темп to build up, pick up speedнабирать скорость to maintain speed ≈ сохранять скорость to reach a speed ≈ достигать скорости, развивать скорость to reach a speed of one hundred miles an hour ≈ развивать скорость до ста миль в час a burst of speed ≈ резкое увеличение скорости at a certain speed ≈ на определенной скорости at full speedполным ходом at top speedна предельной скорости breakneck speed ≈ бешеная, головокружительная скорость breathtaking speed ≈ захватывающая скорость deliberate speed ≈ максимальная, предельная скорость full speed, top speed ≈ максимальная, предельная скорость lightning speed ≈ бешеная скорость, скорость с быстротой молнии low speedмалый ход moderate speedсредний ход steady speedпостоянная скорость supersonic speedсверхзвуковая скорость Syn: velocity б) быстрота;
    быстродействие Syn: celerity, dispatch, quickness Ant: slowness, sluggishness в) поспешность;
    спешка Syn: haste, hurry
    2) тех. число оборотов
    2. гл.;
    прош. вр. и прич. прош. вр. - sped
    1) а) двигаться поспешно;
    пролетать, мчаться б) быстро проходить, проноситься
    2) а) спешить, торопиться б) торопить, подгонять, поторапливать Syn: hurry, hasten
    3) ускорять, увеличивать скорость;
    разгоняться( особ. speed up) You'll have to speed up your rate of work if you want to finish by the agreed date. ≈ Вы должны ускорить темп работы, если хотите закончить к условленному сроку.
    4) регулироать скорость скорость;
    быстрота, темп;
    скорость хода - climbing * (авиация) скорость набора высоты, скороподъемность - * of utterance темп речи - at average * на средней скорости - at full * полным ходом, на полной скорости - at reckless * с бешеной скоростью - at all * поспешно - at lightning * с быстротой молнии, молниеносно - full * ahead( морское) полный ход вперед - to put on * прибавить скорость;
    прибавить ходу - he put all his * into the attempt to reach the ball он несся к мячу с быстротой, на какую был способен( физическое) скорость - escape * вторая космическая скорость - sonic * звуковая скорость (движения) - sound * скорость (распространения) звука - supersonic * сверхзвуковая скорость - subsonic * дозвуковая скорость( техническое) число оборотов (автомобильное) передача - first * первая передача;
    скорость на первой передаче - to put in the first * (разговорное) включить первую скорость (специальное) быстродействие, скорость работы (фотографическое) светосила( объектива) ;
    светочувствительность( пленки) (устаревшее) успех, удача;
    выгода - to wish good * желать успеха > more haste, less * тише едешь, дальше будешь быстро проходить, проноситься;
    быстро пролетать, мчаться - to * off поспешно удалиться;
    поспешить прочь - to * away back to town умчаться обратно в город - an arrow sped past мимо пролетела стрела - the car sped along the road машина мчалась по дороге - the years sped by проносились годы, быстро летели годы - the news sped swiftly over the country сообщение быстро облетело всю страну превышать дозволенную скорость - he was fined for *ing его оштрафовали за превышение скорости (книжное) быстро идти - to * one's way somewhere поспешно направляться куда-либо - he sped down the street он быстро шел по улице спешить, торопиться - to * through a task быстро разделаться с заданием;
    выполнить работу наспех - he took a car and sped to the village он взял машину и бросился в деревню торопить, поторапливать - to * one's horse погнять лошадь - to * oneself торопиться, спешить ускорять;
    увеличивать, набирать скорость (тж. * up) - to * up the tempo ускорять темп - to * one's step ускорить шаг - to * the work (начать) работать быстрее, ускорить работу увеличивать число оборотов, скорость (тж. * up) - to * an engine разгонять машину устанавливать, регулировать скорость - to * a machine придавать машине определенную скорость быстро отсылать, отправлять - * us away to battle отправьте нас скорее в бой - he sped his last arrow он послал свою последнюю стрелу способствовать( чему-либо) ;
    успешно вести (дела, переговоры) (устаревшее) преуспевать, процветать - *! да сопутствует вам удача! - how have you sped? как успехи? (устаревшее) помогать (кому-либо), содействовать (чьему-либо) успеху (устаревшее) желать счастливого пути или удачи - to * the going guest распрощаться с гостем;
    пожелать счастливого пути уходящему гостю (сленг) "спид" (наркотик из группы стимуляторов) acting ~ вчт. текущая скорость air ~ ав. воздушная скорость, скорость самолета ~ (sped) спешить, идти поспешно;
    an arrow sped past мимо пролетела стрела;
    he sped down the street он поспешно направился вниз по улице ~ скорость;
    скорость хода;
    быстрота;
    with all speed поспешно;
    at full speed полным ходом;
    at great speed на большой скорости ~ скорость;
    скорость хода;
    быстрота;
    with all speed поспешно;
    at full speed полным ходом;
    at great speed на большой скорости average ~ средняя скорость compression ~ вчт. скорость сжатия driving ~ скорость езды extraction ~ вчт. скорость развертывания to gather ~ ускорять ход, набирать скорость;
    to put in the first (second) speed включить первую (вторую) скорость half ~ половинная скорость ~ (sped) спешить, идти поспешно;
    an arrow sped past мимо пролетела стрела;
    he sped down the street он поспешно направился вниз по улице high ~ максимальная скорость, быстрый ход maximum ~ максимальная скорость minimum ~ минимальная скорость nominal ~ вчт. номинальное быстродействие printing ~ вчт. скорость вывода на печать printing ~ вчт. скорость распечатки to gather ~ ускорять ход, набирать скорость;
    to put in the first (second) speed включить первую (вторую) скорость speed вчт. быстродействие -speed: -speed в сложных словах: three-speed engine трехскоростной двигатель speed: speed скорость, быстрота ~ скорость;
    скорость хода;
    быстрота;
    with all speed поспешно;
    at full speed полным ходом;
    at great speed на большой скорости ~ скорость ~ (sped) спешить, идти поспешно;
    an arrow sped past мимо пролетела стрела;
    he sped down the street он поспешно направился вниз по улице ~ спешить ~ темп ~ торопить, поторапливать ~ увеличивать (выпуск продукции) ~ (speeded) ускорять (особ. speed up) ~ уст. успех;
    to wish good speed желать успеха ~ (speeded) устанавливать скорость ~ тех. число оборотов ~ of operation вчт. рабочая скорость ~ of response вчт. реактивность ~ of response вчт. скорость реакции ~ up набирать скорость ~ up повышать норму выработки без повышения заработной платы ~ up ускорять typing ~ скорость печатания на машинке ~ уст. успех;
    to wish good speed желать успеха ~ скорость;
    скорость хода;
    быстрота;
    with all speed поспешно;
    at full speed полным ходом;
    at great speed на большой скорости

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > speed

  • 119 up to

    ʌptu:
    1) вплоть
    2) до
    3) вплоть до указывает на: способность сделать что-л. - do you feel * making this trip? вы в состоянии совершить эту поездку? - I don't feel * it я не могу сделать это;
    я не в своей тарелке соответствие чему-л.: в соответствии с - * sample в соответствии с образцом - * the mark на должной высоте - to live * one's income жить по средствм - he is not * his work он не справляется со своей работой - he acted * his promise он сделал, как обещал - she did not come * my expectations она не оправдала моих надежд временной предел: (вплоть) до - * now до сих пор - * this day (вплоть) до этого дня - * then до тех пор - * January до января - * what age did you live in the country? до какого возраста вы жили в деревне? пространственный предел: до - * here до сих пор - * page fifteen до пятнадцатой страницы - he is * the ears in love он по уши влюблен - to praise smb. * the skies превозносить кого-л. до небес количественный предел: до - he has learned to count * a hundred он научился считать до ста - I can take * seven pupils я могу взять до семи учеников приближение к какому-л. лицу или предмету: к - he came * me and asked the time он подошел ко мне и спросил. который час - he went straight * the entrance он подошел прямо к входу - they advanced * the walls of the city они подошли к самым стенам города - to get * smb. догнать кого-л.;
    поравняться с кем-л. нахождение рядом или на одном уровне с кем-л., чем-л. - to stand close * one another держаться вместе - to keep * the times не отставать от века;
    шагать в ногу со временем меру чего-л. - it's * us to give them all the help we can мы должны помочь им всем, чем можем - it's * you to decide вам решать, вы должны решать в сочетаниях: - to be * smth. замышлять что-л.;
    быть способным на что-л. - what are you * now? что вы там задумали? - to be * anything быть способным на все - to be * a thing or two быть себе на уме;
    понимать что к чему - this book is not * much эта книга не заслуживает внимания

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > up to

  • 120 at

    at [æt (полная форма); ət (редуцированная форма)] prep
    1) местонахождение в, на, у, при;

    at Naples в Неа́поле

    ;

    at a meeting на собра́нии

    ;

    at a depth of six feet на глубине́ шести́ фу́тов

    ;

    at the window у окна́

    ;

    at the hospital при больни́це

    ;

    at home до́ма

    ;

    to throw a stone at smb. бро́сить ка́мнем в кого́-л.

    ;

    trains arrive at the terminus every half hour поезда́ прихо́дят на коне́чную ста́нцию ка́ждые полчаса́

    at six o'clock в шесть часо́в

    ;

    at dinner-time в обе́денное вре́мя; во вре́мя обе́да

    ;

    at the end of the lesson в конце́ уро́ка

    ;

    at dawn на заре́

    ;

    at night но́чью

    ;

    at present в настоя́щее вре́мя

    ;

    at the age of 25, at 25 years of age в во́зрасте 25 лет

    ;

    at an early age в ра́ннем во́зрасте

    3) указывает на действие, занятие за;
    а) за рабо́той;
    б) в де́йствии;

    at breakfast за за́втраком

    ;

    at school в шко́ле

    ;

    at court в суде́

    ;

    at the piano за фортепиа́но

    ;

    at the wheel за рулём

    ;

    at one's studies за заня́тиями

    ;

    what are you at now? чем вы за́няты тепе́рь?, над чем рабо́таете тепе́рь?; что вы затева́ете?

    ;

    he is at it again он сно́ва взя́лся за э́то

    4) указывает на состояние, положение в, на;

    at anchor на я́коре

    ;

    at war в состоя́нии войны́

    ;

    at peace в ми́ре

    ;

    at watch на посту́

    ;

    at leisure на досу́ге

    5) указывает на характер, способ действия в, с, на; передаётся тж. твор. падежом;

    at a run бего́м

    ;

    at a gulp одни́м глотко́м

    ;

    at a snail's pace черепа́шьим ша́гом

    to get information at the fountainhead получа́ть све́дения из первоисто́чника

    ;

    to find out the address at the information bureau узна́ть а́дрес в спра́вочном бюро́

    at smb.'s request по чьей-л. про́сьбе

    ;

    to be surprised at smth. удивля́ться чему́-л.

    ;

    we are sad at hearing such news мы огорчи́лись, услы́шав таки́е но́вости

    ;

    he was shocked at what he saw он был потрясён тем, что уви́дел

    8) употр. в словосочетаниях, содержащих указание на количество, меру, цену при, на, по, с, в, за;

    at a speed of 70 km an hour со ско́ростью 70 км в час

    ;

    at high renumeration за большо́е вознагражде́ние

    ;

    at three shillings a pound по три ши́ллинга за фунт

    ;

    at a high price по высо́кой цене́

    clever at physics спосо́бный к фи́зике

    ;

    good at languages спосо́бный к языка́м

    а) прито́м, к тому́ же;

    she lost her handbag and a new one at that она́ потеря́ла су́мочку, да ещё но́вую к тому́ же

    ;
    б) на том;

    let it go at that на том мы и поко́нчим

    ;

    at all соверше́нно, совсе́м

    Англо-русский словарь Мюллера > at

См. также в других словарях:

  • Час волка (Вавилон-5) — Час Волка Сериал Вавилон 5 Номер серии Сезон 4 Серия №  …   Википедия

  • станко-час — стан/к/о/ час/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • станко-час — (2 м); мн. ста/нко часы/, Р. ста/нко часо/в …   Орфографический словарь русского языка

  • фернамбук — а, ч. 1) Бразильське дерево родини бобових із твердою жовто червоною цінною деревиною, яка під час висихання стає темно червоною; червоний сандал. 2) Червона фарба, яку добувають із цього дерева …   Український тлумачний словник

  • ставка — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? ставки, чему? ставке, (вижу) что? ставку, чем? ставкой, о чём? о ставке; мн. что? ставки, (нет) чего? ставок, чему? ставкам, (вижу) что? ставки, чем? ставками, о чём? о ставках 1. Ставкой… …   Толковый словарь Дмитриева

  • сто — ста, числ. колич. 1. Число 100. Считать до ста. Разделить тысячу на сто. || Количество 100. Сто рублей. В ста шагах. На сто лет. □ За углом улицы, в узком переулке, собралась толпа человек во сто. М. Горький, Мать. 2. разг. Служит для выражения… …   Малый академический словарь

  • отста́ть — стану, станешь; повел. отстань; сов. (несов. отставать). 1. Двигаясь медленнее других или задержавшись в пути, оказаться позади. Я поехал было за Нижегородским полком, но лошадь моя хромала. Я отстал. Пушкин, Путешествие в Арзрум. Алеша невольно… …   Малый академический словарь

  • предста́ть — стану, станешь; повел. предстань; сов., перед кем чем, кому чему и без доп. (несов. представать). Явиться, оказаться перед кем , чем л., перед чьими л. глазами; появиться. На четвертой версте, при повороте дороги, в последний раз предстала его… …   Малый академический словарь

  • наставати — стає/, недок., наста/ти, ста/не, док. 1) Надходити, наближатися, розпочинатися (про час, пору і т. ін.). || Ставати стійким, незмінним (про погоду і т. ін.). 2) перен. Замінюючи один стан іншим, поширюватися. 3) діал. З являтися, ставати (про… …   Український тлумачний словник

  • остаться — ста/нусь, ста/нешься; св. см. тж. оставаться 1) а) Продолжить своё пребывание, нахождение где л., не покидать какого л. места. Оста/ться с детьми, с больным. Оста/ться на месте. Оста/ться до вечера дома …   Словарь многих выражений

  • отстать — ста/ну, ста/нешь; отста/нь; св. см. тж. отставать, отставание 1) Задержавшись, двигаясь медленнее других, остаться позади. Отста/ть от своих спутников. Отста/ть от колонны …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»