-
41 сладкий
сла́дк||ийпрям., перен. dolĉa;trodolĉa (тк. перен.);\сладкийое сущ. dolĉaĵo;deserto (десерт).* * *прил.1) dulce, azucaradoсла́дкие ре́чи — palabras melosas
сла́дкий го́лос — voz suave
сла́дкий мальчи́шка — el chico está de dulce
сла́дкий сон — sueño dulce
спать сла́дким сном — dormir dulcemente, dormir a pierna suelta
••оста́тки сла́дки погов. — las migajas del fardel, a las veces saben bien
голо́дному любо́й кусо́к сла́док погов. — a buen hambre no hay pan duro
* * *прил.1) dulce, azucaradoсла́дкие ре́чи — palabras melosas
сла́дкий го́лос — voz suave
сла́дкий мальчи́шка — el chico está de dulce
сла́дкий сон — sueño dulce
спать сла́дким сном — dormir dulcemente, dormir a pierna suelta
••оста́тки сла́дки погов. — las migajas del fardel, a las veces saben bien
голо́дному любо́й кусо́к сла́док погов. — a buen hambre no hay pan duro
* * *adj1) gener. dulce, lene, meloso, suave2) liter. delicioso (приятный), meloso (приторный), suave (нежный), azucarado -
42 смерть
смертьmorto.* * *ж.есте́ственная смерть — muerte natural
внеза́пная (скоропости́жная) смерть — muerte súbita
наси́льственная смерть — muerte violenta (a mano airada)
клини́ческая смерть — muerte clínica
гражда́нская смерть — muerte civil
свиде́тельство о смерти — partida de defunción
бле́дный как смерть — pálido como la muerte
до са́мой смерти — hasta la muerte
ме́жду жи́знью и смертью — entre la vida y la muerte
вопро́с жи́зни и смерти — cuestión de vida o muerte
быть при́ смерти — estar a la muerte
быть на волосо́к от смерти — estar a las puertas de la muerte
умере́ть свое́й смертью — morir de muerte natural
пасть смертью хра́брых — morir (caer) como un héroe
спасти́ от ве́рной смерти — salvar de una muerte segura
2) в знач. нареч. прост. ( очень) de muerte(мне) смерть как ску́чно — (tengo) un aburrimiento de muerte, me muero de aburrimiento
(мне) смерть как хо́чется — me muero (por), tengo unas ganas de muerte (de)
••не на жизнь, а на смерть — a muerte
вы́рваться из лап смерти — volver de la muerte a la vida
напу́ганный до́ смерти — más muerto que vivo
пе́ред смертью не нады́шишься погов. — poco hay que se puede tragar con la última boqueada
тебя́ то́лько за смертью посыла́ть шутл. — tienes mucha cachaza, eres de los que se van muriendo
двум смертя́м не быва́ть, а одно́й не минова́ть погов. — sólo una vez muere el hombre
* * *ж.есте́ственная смерть — muerte natural
внеза́пная (скоропости́жная) смерть — muerte súbita
наси́льственная смерть — muerte violenta (a mano airada)
клини́ческая смерть — muerte clínica
гражда́нская смерть — muerte civil
свиде́тельство о смерти — partida de defunción
бле́дный как смерть — pálido como la muerte
до са́мой смерти — hasta la muerte
ме́жду жи́знью и смертью — entre la vida y la muerte
вопро́с жи́зни и смерти — cuestión de vida o muerte
быть при́ смерти — estar a la muerte
быть на волосо́к от смерти — estar a las puertas de la muerte
умере́ть свое́й смертью — morir de muerte natural
пасть смертью хра́брых — morir (caer) como un héroe
спасти́ от ве́рной смерти — salvar de una muerte segura
2) в знач. нареч. прост. ( очень) de muerte(мне) смерть как ску́чно — (tengo) un aburrimiento de muerte, me muero de aburrimiento
(мне) смерть как хо́чется — me muero (por), tengo unas ganas de muerte (de)
••не на жизнь, а на смерть — a muerte
вы́рваться из лап смерти — volver de la muerte a la vida
напу́ганный до́ смерти — más muerto que vivo
пе́ред смертью не нады́шишься погов. — poco hay que se puede tragar con la última boqueada
тебя́ то́лько за смертью посыла́ть шутл. — tienes mucha cachaza, eres de los que se van muriendo
двум смертя́м не быва́ть, а одно́й не минова́ть погов. — sólo una vez muere el hombre
* * *n1) gener. defunción (кончина), expiración, fallecimiento, fenecimiento, paso, óbito, fin, muerte, partida2) law. deceso (естественная или гражданская)3) simpl. (î÷åñü) de muerte4) Ecuad. pelada -
43 счастье
сча́стье1. feliĉo;2. (удача) fortuno.* * *с.(по)жела́ть сча́стья — desear mucha suerte
попыта́ть сча́стья — probar fortuna (suerte)
к моему́ сча́стью — por dicha mía
на моё сча́стье — para suerte mía
ва́ше сча́стье, что... — es una suerte para Ud., que...
сле́пое сча́стье — la ocasión la pintan calva
ве́рить в своё сча́стье — creer en su fortuna
дай Бог ему́ сча́стья — que Dios le bendiga
••к сча́стью, по сча́стью вводн. сл. — por fortuna, afortunadamente
на сча́стье (дать, сказать и т.п.) — para tener suerte
име́ть сча́стье (+ неопр.) — tener suerte (de + inf.)
не́ было бы сча́стья, да несча́стье помогло́ погов. — no hay desgracia que no traiga alguna gracia
вся́кому своё сча́стье погов. — que cada uno tenga mucha dicha
челове́к - кузне́ц своего́ сча́стья посл. — cada hombre forja su felicidad
* * *с.(по)жела́ть сча́стья — desear mucha suerte
попыта́ть сча́стья — probar fortuna (suerte)
к моему́ сча́стью — por dicha mía
на моё сча́стье — para suerte mía
ва́ше сча́стье, что... — es una suerte para Ud., que...
сле́пое сча́стье — la ocasión la pintan calva
ве́рить в своё сча́стье — creer en su fortuna
дай Бог ему́ сча́стья — que Dios le bendiga
••к сча́стью, по сча́стью вводн. сл. — por fortuna, afortunadamente
на сча́стье (дать, сказать и т.п.) — para tener suerte
име́ть сча́стье (+ неопр.) — tener suerte (de + inf.)
не́ было бы сча́стья, да несча́стье помогло́ погов. — no hay desgracia que no traiga alguna gracia
вся́кому своё сча́стье погов. — que cada uno tenga mucha dicha
челове́к - кузне́ц своего́ сча́стья посл. — cada hombre forja su felicidad
* * *n1) gener. bienandanza, bienaventuranza, buena andanza, buena ventura, buenandanza, dicha, felicidad, fortuna, suerte (удача), venturanza, viento en popa, buenaventura, prosperidad, ventura2) Chil. zapallada -
44 трава
трав||а́herbo;со́рная \трава herbaĉo;лека́рственные \траваы medicinaj herboj.* * *ж.hierba f, yerba fсо́рная трава́ — mala hierba; собир. maleza f
многоле́тние травы — hierbas vivaces
кормовы́е травы — hierbas forrajeras, forraje m
лека́рственные травы — plantas medicinales
морска́я трава́ — alga f, fuco m
магази́н (апте́ка) лека́рственных трав — herbolario m, herboristería f
собира́ть тра́вы — herborizar vi
пить, завари́ть траву́ — tomar, hacer una infusión
поро́сший траво́й — herboso
••трава́ траво́й, как трава́ разг. ( о безвкусной еде) — insípido, soso
хоть трава́ не расти́ погов. — con su pan se lo coma; ahí me las den todas
траво́й поросло́, поросло́ траво́й забве́ния — cayó en el olvido
ти́ше воды́, ни́же травы́ погов. — (ser) más blando que una breva
* * *ж.hierba f, yerba fсо́рная трава́ — mala hierba; собир. maleza f
многоле́тние травы — hierbas vivaces
кормовы́е травы — hierbas forrajeras, forraje m
лека́рственные травы — plantas medicinales
морска́я трава́ — alga f, fuco m
магази́н (апте́ка) лека́рственных трав — herbolario m, herboristería f
собира́ть тра́вы — herborizar vi
пить, завари́ть траву́ — tomar, hacer una infusión
поро́сший траво́й — herboso
••трава́ траво́й, как трава́ разг. ( о безвкусной еде) — insípido, soso
хоть трава́ не расти́ погов. — con su pan se lo coma; ahí me las den todas
траво́й поросло́, поросло́ траво́й забве́ния — cayó en el olvido
ти́ше воды́, ни́же травы́ погов. — (ser) más blando que una breva
* * *n1) gener. yerba, hierba2) Col. yuyo3) Centr.Am. zacate -
45 чужой
чуж||о́йfremda;\чужойое мне́ние aliula opinio;жить на \чужой счёт sin nutri je aliula konto.* * *прил.1) ( принадлежащий другим) ajeno, de otro(s)чужа́я вещь — objeto ajeno
чужи́е де́ньги — dinero ajeno
под чужи́м и́менем — bajo nombre supuesto (falso)
2) (неродной; посторонний) extraño, ajenoчужо́й ребёнок — niño ajeno
чужо́й челове́к — hombre extraño (foráneo)
чужо́й язы́к — lengua extraña
чужи́е края́ — tierras ajenas (extrañas)
••в чужи́е ру́ки, в чужи́х рука́х — en manos ajenas
с чужо́го плеча́ разг. — de otro, ajeno ( ropa)
с чужо́го го́лоса разг. — hablar con voz ajena, por boca de otro (de ganso)
с чужи́х слов разг. — de oídas
на чужо́й счёт — a cuenta (a expensas) de otro
есть чужо́й хлеб разг. — comer el pan ajeno, vivir de gorra (a costa de otro)
чужа́я душа́ потёмки погов. — nadie conoce el alma de nadie; cada uno es un mundo
чужи́ми рука́ми жар загреба́ть погов. — sacar las ascuas (las castañas) del fuego con manos ajenas
чужо́е добро́ подноси́ть ведро́м посл. — franco y liberal del ajeno caudal
в чужо́й монасты́рь со свои́м уста́вом не хо́дят посл. — no pretendas en casa ajena imponer tus costumbres
в чужо́м пиру́ похме́лье посл. — por culpa de la bestia mataron al obispo; pagar justos por pecadores
* * *прил.1) ( принадлежащий другим) ajeno, de otro(s)чужа́я вещь — objeto ajeno
чужи́е де́ньги — dinero ajeno
под чужи́м и́менем — bajo nombre supuesto (falso)
2) (неродной; посторонний) extraño, ajenoчужо́й ребёнок — niño ajeno
чужо́й челове́к — hombre extraño (foráneo)
чужо́й язы́к — lengua extraña
чужи́е края́ — tierras ajenas (extrañas)
••в чужи́е ру́ки, в чужи́х рука́х — en manos ajenas
с чужо́го плеча́ разг. — de otro, ajeno ( ropa)
с чужо́го го́лоса разг. — hablar con voz ajena, por boca de otro (de ganso)
с чужи́х слов разг. — de oídas
на чужо́й счёт — a cuenta (a expensas) de otro
есть чужо́й хлеб разг. — comer el pan ajeno, vivir de gorra (a costa de otro)
чужа́я душа́ потёмки погов. — nadie conoce el alma de nadie; cada uno es un mundo
чужи́ми рука́ми жар загреба́ть погов. — sacar las ascuas (las castañas) del fuego con manos ajenas
чужо́е добро́ подноси́ть ведро́м посл. — franco y liberal del ajeno caudal
в чужо́й монасты́рь со свои́м уста́вом не хо́дят посл. — no pretendas en casa ajena imponer tus costumbres
в чужо́м пиру́ похме́лье посл. — por culpa de la bestia mataron al obispo; pagar justos por pecadores
* * *adj1) gener. advenedizo, ajenî, de otro (s), extraño, foràneo, incierto, ajeno, extranjero, forastero, forense2) colloq. de extranjìs3) mexic. nango4) Guatem. fuerano -
46 шапка
ша́пкаĉapo.* * *ж.1) gorro mмехова́я ша́пка — gorro de piel
ша́пка-невиди́мка — gorro maravilloso ( en el folklore ruso); capa maravillosa ( en folklore español)
без ша́пки — con la cabeza descubierta
2) ( заголовок) encabezamiento m, encabezado m- дать по шапке••ша́пка воло́с — cabellera abundante
лома́ть ша́пку пе́ред ке́м-либо прост. — doblar el espinazo ante alguien
ша́пками закида́ть — lanzar bravuconerías, echar roncas (bocanadas), echarla de plancheta
ша́пку снять — quitarse el sombrero, chapeau bas, chapó
пойти́ с ша́пкой (по кругу́) разг. ирон. — postular vt, hacer la colecta, ir de puerta en puerta
по Се́ньке и ша́пка погов. — le está bien empleado
тяжела́ ты, ша́пка Монома́ха книжн. ирон. — ¡qué difícil es empuñar el cetro!; букв. ¡cuánto pesas la corona del Monómaco!
на во́ре ша́пка гори́т погов. — quien se pica, ajos come
* * *ж.1) gorro mмехова́я ша́пка — gorro de piel
ша́пка-невиди́мка — gorro maravilloso ( en el folklore ruso); capa maravillosa ( en folklore español)
без ша́пки — con la cabeza descubierta
2) ( заголовок) encabezamiento m, encabezado m- дать по шапке••ша́пка воло́с — cabellera abundante
лома́ть ша́пку пе́ред ке́м-либо прост. — doblar el espinazo ante alguien
ша́пками закида́ть — lanzar bravuconerías, echar roncas (bocanadas), echarla de plancheta
ша́пку снять — quitarse el sombrero, chapeau bas, chapó
пойти́ с ша́пкой (по кругу́) разг. ирон. — postular vt, hacer la colecta, ir de puerta en puerta
по Се́ньке и ша́пка погов. — le está bien empleado
тяжела́ ты, ша́пка Монома́ха книжн. ирон. — ¡qué difícil es empuñar el cetro!; букв. ¡cuánto pesas la corona del Monómaco!
на во́ре ша́пка гори́т погов. — quien se pica, ajos come
* * *n1) gener. (çàãîëîâîê) encabezamiento, chapeo, encabezado, gorra, gorro2) eng. sombrerete (изолятора) -
47 шило
ши́лоaleno.* * *с. (мн. ши́лья)lezna f••ши́ла в мешке́ не утаи́шь погов. — todo saldrá en la colada
сменя́ть ши́ло на мы́ло погов. разг. шутл. — darse (pegarse) un planchazo, cometer una pifia, meter la pata
у него́ ши́ло в по́пе груб. — es un culo de mal asiento; es un azogue
* * *с. (мн. ши́лья)lezna f••ши́ла в мешке́ не утаи́шь погов. — todo saldrá en la colada
сменя́ть ши́ло на мы́ло погов. разг. шутл. — darse (pegarse) un planchazo, cometer una pifia, meter la pata
у него́ ши́ло в по́пе груб. — es un culo de mal asiento; es un azogue
* * *n1) gener. alesna, estaquillador, lezna, puntero, punzón2) eng. subilla3) Chil. calador -
48 тешиться
1) (твор. п.), разг. ( развлекаться) entretenerse (непр.), divertirse (непр.)2) (над + твор. п.) разг. ( издеваться) burlarse (de), chancearse (de), reírse (непр.) (de)3) (твор. п.) ( утешаться) consolarse (непр.), (re)confortarse••чем бы дитя́ не те́шилось, лишь бы не пла́кало погов. — cuando el niño no tiene que hacer en algo se ha de entretener (con tal de que no llore)
ми́лые браня́тся - то́лько те́шатся погов. — amores reñidos, los más queridos
* * *1) (твор. п.), разг. ( развлекаться) entretenerse (непр.), divertirse (непр.)2) (над + твор. п.), разг. ( издеваться) burlarse (de), chancearse (de), reírse (непр.) (de)3) (твор. п.) ( утешаться) consolarse (непр.), (re)confortarse••чем бы дитя́ не те́шилось, лишь бы не пла́кало погов. — cuando el niño no tiene que hacer en algo se ha de entretener (con tal de que no llore)
ми́лые браня́тся - то́лько те́шатся погов. — amores reñidos, los más queridos
-
49 тешиться
1) (твор. п.), разг. ( развлекаться) entretenerse (непр.), divertirse (непр.)2) (над + твор. п.) разг. ( издеваться) burlarse (de), chancearse (de), reírse (непр.) (de)3) (твор. п.) ( утешаться) consolarse (непр.), (re)confortarse••чем бы дитя́ не те́шилось, лишь бы не пла́кало погов. — cuando el niño no tiene que hacer en algo se ha de entretener (con tal de que no llore)
ми́лые браня́тся - то́лько те́шатся погов. — amores reñidos, los más queridos
* * *1) s'amuser; avoir grand plaisir à qch; se divertir ( развлекаться)2) (над кем-либо, над чем-либо подтрунивать) se moquer de, se rire de, d'amuser de; se payer la tête de qn••ми́лые браня́ться - то́лько те́шатся погов. — querelle d'amants - renouvellement d'amour, querelle d'amants doux passe-temps
чем бы дитя́ ни те́шилось, лишь бы не пла́кало погов. — que l'enfant s'amuse comme il peut, pourvu qu'il ne pleure pas
-
50 заяц
за́яц1. leporo;2. (бесплатный пассажир) разг. senbiletulo: ♦ за двумя́ за́йцами пого́нишься, ни одного́ не пойма́ешь kiu ĉasas du leporojn kaptas neniun;ĉion avidi - ĉion perdi.* * *м.1) liebre f2) разг. polizón mе́хать за́йцем — viajar de polizón
••быть трусли́вым как за́яц разг. — comer liebre
удира́ть как за́яц — correr como una liebre
одни́м уда́ром двух за́йцев уби́ть погов. — matar dos pájaros de un tiro
за двумя́ за́йцами пого́нишься, ни одного́ не пойма́ешь посл. — el que dos liebres sigue, tal vez cace una, y muchas veces ninguna; quien mucho abarca, poco aprieta
* * *м.1) liebre f2) разг. polizón mе́хать за́йцем — viajar de polizón
••быть трусли́вым как за́яц разг. — comer liebre
удира́ть как за́яц — correr como una liebre
одни́м уда́ром двух за́йцев уби́ть погов. — matar dos pájaros de un tiro
за двумя́ за́йцами пого́нишься, ни одного́ не пойма́ешь посл. — el que dos liebres sigue, tal vez cace una, y muchas veces ninguna; quien mucho abarca, poco aprieta
* * *ngener. polizón (на пароходе) -
51 козёл
м.1) cabrón m, chivo m2) прост. ( игра) burro m3) тех. salamandra f4) спорт. potro m••козёл отпуще́ния разг. — burro de carga; chivo expiatorio; cabeza de turco, pagote m
петь козло́м прост. — cantar como un cencerro
пусти́ть козла́ в огоро́д погов. — meter el lobo en el redil (en la corraliza), meter la hoz en mies ajena
от него́ то́лку как от козла́ молока́ — con él es como pedir leche a las cabrillas, con él es lo mismo que majar en hierro frio
* * *м.1) cabrón m, chivo m2) прост. ( игра) burro m3) тех. salamandra f4) спорт. potro m••козёл отпуще́ния разг. — burro de carga; chivo expiatorio; cabeza de turco, pagote m
петь козло́м прост. — cantar como un cencerro
пусти́ть козла́ в огоро́д погов. — meter el lobo en el redil (en la corraliza), meter la hoz en mies ajena
от него́ то́лку как от козла́ молока́ — con él es como pedir leche a las cabrillas, con él es lo mismo que majar en hierro frio
* * *n -
52 ус
уссм. усы́;♦ кито́вый \ус barto.* * *м.1) bigote m (тж. моржа и т.п.); mostacho mкрути́ть ус — retorcerse el bigote
••кито́вый ус — ballena f
намота́ть себе́ на ус — darse por advertido (por enterado); tomar en cuenta
он и в ус (себе́) не ду́ет — no se inmuta, se queda (está) como si tal cosa; se queda tan pancho
са́ми с уса́ми прост. — también los demás sabemos
по уса́м текло́, а в рот не попа́ло погов. — de la mano a la boca se pierde la sopa
* * *м.1) bigote m (тж. моржа и т.п.); mostacho mкрути́ть ус — retorcerse el bigote
••кито́вый ус — ballena f
намота́ть себе́ на ус — darse por advertido (por enterado); tomar en cuenta
он и в ус (себе́) не ду́ет — no se inmuta, se queda (está) como si tal cosa; se queda tan pancho
са́ми с уса́ми прост. — también los demás sabemos
по уса́м текло́, а в рот не попа́ло погов. — de la mano a la boca se pierde la sopa
* * *n -
53 аппетит
аппети́тapetito;\аппетитный apetit(ig)a, apetitveka, apetitodona.* * *м.apetito mвозбужда́ть (вызыва́ть) аппети́т — abrir (despertar) el apetito
во́лчий аппети́т разг. — hambre canina
хоро́ший аппети́т — hambre estudiantina
зве́рский аппети́т — hambre de siete semanas
отсу́тствие аппети́та — inapetencia f
прия́тного аппети́та! — ¡buen provecho!
••аппети́т прихо́дит во вре́мя еды́ погов. ≈≈ el apetito viene comiendo
* * *м.apetito mвозбужда́ть (вызыва́ть) аппети́т — abrir (despertar) el apetito
во́лчий аппети́т разг. — hambre canina
хоро́ший аппети́т — hambre estudiantina
зве́рский аппети́т — hambre de siete semanas
отсу́тствие аппети́та — inapetencia f
прия́тного аппети́та! — ¡buen provecho!
••аппети́т прихо́дит во вре́мя еды́ погов. — ≈ el apetito viene comiendo
* * *n1) gener. apetencia, apetito2) colloq. acero3) Cub. brisa -
54 бабушка
ба́бушкаavino, avinjo, anjo.* * *ж.abuela f, abuelita f••э́то ещё ба́бушка на́двое сказа́ла погов. ≈≈ eso está todavía en el aire; está la pelota en el tejado; queda (está, falta) el rabo por desollar
* * *ж.abuela f, abuelita f••э́то ещё ба́бушка на́двое сказа́ла погов. — ≈ eso está todavía en el aire; está la pelota en el tejado; queda (está, falta) el rabo por desollar
* * *n1) gener. abuela, abuelita2) colloq. nana3) amer. mamà-señora4) mexic. mama grande5) Guatem. nanoya6) Peru. mamamama -
55 бедность
бе́дн||остьmalriĉo, malriĉeco;\бедностьота́ собир. malriĉularo;\бедностьый 1. (неимущий) malriĉa;2. (вызывающий сожаление) kompatinda, povra;\бедностья́га kompatindulo;\бедностья́к malriĉulo.* * *ж.черта́ бе́дности — nivel de pobreza
жить в бе́дности — vivir en la pobreza
2) ( скудость) pobreza f, escasez f, exigüidad fбе́дность мы́сли — pobreza de ideas
бе́дность воображе́ния — cortedad (falta) de imaginación
••бе́дность не поро́к погов. — la pobreza no es vileza, la pobreza no es un vicio
* * *ж.черта́ бе́дности — nivel de pobreza
жить в бе́дности — vivir en la pobreza
2) ( скудость) pobreza f, escasez f, exigüidad fбе́дность мы́сли — pobreza de ideas
бе́дность воображе́ния — cortedad (falta) de imaginación
••бе́дность не поро́к погов. — la pobreza no es vileza, la pobreza no es un vicio
* * *n1) gener. escasez, estrecho, exig¸idad, exigüidad, indigencia, inopia, mezquindad, necesidad (нужда), apuro, laceria, mengua, pobreza, trabajo2) colloq. pelónerìa3) Col. peladez4) C.-R. lipidia -
56 бес
бесdiablo, satano, feo.* * *м.diablo m, demonio m••рассыпа́ться ме́лким бе́сом пе́ред кем-либо — deshacerse en cumplidos ante alguien
седина́ в бо́роду, а бес в ребро́ погов. — a la vejez viruelas; después de viejo, gaitero
* * *м.diablo m, demonio m••рассыпа́ться ме́лким бе́сом пе́ред кем-либо — deshacerse en cumplidos ante alguien
седина́ в бо́роду, а бес в ребро́ погов. — a la vejez viruelas; después de viejo, gaitero
* * *ngener. demonio, diablo, enemigo malo -
57 бисер
би́серperlo, perl(et)aro.* * *м. собир.abalorios m pl; mullos m pl (Лат. Ам.)••мета́ть би́сер пе́ред сви́ньями погов. — echar margaritas a los puercos (a los cerdos)
* * *м. собир.abalorios m pl; mullos m pl (Лат. Ам.)••мета́ть би́сер пе́ред сви́ньями погов. — echar margaritas a los puercos (a los cerdos)
* * *ngener. abalorios, mullos (Лат. Ам.), aljófar -
58 блин
блинpastfolia kuko;flano (уст.).* * *м. кул.hojuela f, crepe f, panqueque m••печь как блины́ разг. — hacer (algo) como si fueran buñuelos
пе́рвый блин ко́мом погов. — al primer tapón, zurrapa
блин! жарг. эвф. шутл. — ¡mecachis!, ¡joder!
* * *м. кул.hojuela f, crepe f, panqueque m••печь как блины́ разг. — hacer (algo) como si fueran buñuelos
пе́рвый блин ко́мом погов. — al primer tapón, zurrapa
блин! жарг. эвф. шутл. — ¡mecachis!, ¡joder!
* * *n1) gener. crepe2) colloq. joder (междометие, выражающее негодование, недовольство)3) gastron. hojuela, panqueque -
59 богатый
1) прил. rico; acaudalado, adinerado ( состоятельный); opulento, abundante ( изобильный); magnífico, suntuoso (роскошный, великолепный); fondeado (Лат. Ам.)бога́тый урожа́й — cosecha abundante
бога́тое убра́нство — adorno suntuoso
2) м. rico m••чем бога́ты, тем и ра́ды погов. ≈≈ el que da lo que tiene no está obligado a dar más
* * *1) прил. rico; acaudalado, adinerado ( состоятельный); opulento, abundante ( изобильный); magnífico, suntuoso (роскошный, великолепный); fondeado (Лат. Ам.)бога́тый урожа́й — cosecha abundante
бога́тое убра́нство — adorno suntuoso
2) м. rico m••чем бога́ты, тем и ра́ды погов. — ≈ el que da lo que tiene no está obligado a dar más
* * *adj1) gener. abonado, abundante (изобильный), adinerado (состоятельный), amonedado (о человеке), dineroso, fondeado (Лат. Ам.), magnìfico, opimo, suntuoso (роскошный, великолепный), acaudalado, acomodado, caudaloso, opulento, pudiente, rico, valioso2) amer. platudo3) liter. fértil (о фантазии и т.п.), ping¸e4) econ. cuantioso, heredado5) Guatem. maizudo6) Col. morrocotudo7) Centr.Am. fondeado8) Chil. chapeado -
60 болеть
боле́ть I(быть больным) malsani.--------боле́ть II(испытывать боль) dolori;у меня́ боли́т голова́ mia kapo doloras, mi havas kapdoloron, la kapo doloras min (или al mi);♦ я боле́ю душо́й за вас mia animo suferas pro vi, mia koro sangas pro vi.* * *I несов.1) ( быть больным) estar (caer) enfermo, enfermar vi, contraer una enfermedadболе́ть гри́ппом — enfermar de gripe, estar (caer) enfermo de gripe
боле́ть а́стмой — padecer el asma
он боле́ет с де́тства — está enfermo desde la infancia
он всегда́ боле́ет — siempre está enfermo
2) перен. за + вин. п., о + предл. п. ( беспокоиться) preocuparse (por); sufrir vi (por) ( страдать)боле́ть за кого́-либо душо́й (се́рдцем) — sufrir por alguien con toda el alma
боле́ть за успе́х де́ла — preocuparse por el éxito del asunto
3) перен. за + вин. п., спорт. разг. ser hincha (de)II несов.(о теле, части тела, органе и т.п.) causar dolor; doler (непр.) viчто у вас боли́т? — ¿qué le duele?
у меня́ боли́т голова́ — me duele la cabeza
у него́ боля́т зу́бы — le duelen las muelas
глаза́ боля́т от ды́ма, от рабо́ты — los ojos duelen debido al humo, al trabajo
у меня́ душа́ боли́т за него́ (о нём) — sufro por él
••у кого́ что боли́т, тот о том и говори́т погов. ≈≈ cada uno pone la lengua donde le duele la muela
* * *I несов.1) ( быть больным) estar (caer) enfermo, enfermar vi, contraer una enfermedadболе́ть гри́ппом — enfermar de gripe, estar (caer) enfermo de gripe
боле́ть а́стмой — padecer el asma
он боле́ет с де́тства — está enfermo desde la infancia
он всегда́ боле́ет — siempre está enfermo
2) перен. за + вин. п., о + предл. п. ( беспокоиться) preocuparse (por); sufrir vi (por) ( страдать)боле́ть за кого́-либо душо́й (се́рдцем) — sufrir por alguien con toda el alma
боле́ть за успе́х де́ла — preocuparse por el éxito del asunto
3) перен. за + вин. п., спорт. разг. ser hincha (de)II несов.(о теле, части тела, органе и т.п.) causar dolor; doler (непр.) viчто у вас боли́т? — ¿qué le duele?
у меня́ боли́т голова́ — me duele la cabeza
у него́ боля́т зу́бы — le duelen las muelas
глаза́ боля́т от ды́ма, от рабо́ты — los ojos duelen debido al humo, al trabajo
у меня́ душа́ боли́т за него́ (о нём) — sufro por él
••у кого́ что боли́т, тот о том и говори́т погов. — ≈ cada uno pone la lengua donde le duele la muela
* * *v1) gener. (áúáü áîëüñúì) estar (caer) enfermo, (î áåëå, ÷àñáè áåëà, îðãàñå è á. ï.) causar dolor, contraer una enfermedad, doler, enfermar, duele2) colloq. ser hincha de algo (за что-л.), encojarse3) liter. (áåñïîêîèáüñà) preocuparse (por), ser hincha (de), sufrir (страдать; por)
См. также в других словарях:
поговѣти — ПОГОВѢ|ТИ (2*), Ю, ѤТЬ гл. 1.Проявить благоговение: сего ради поговѣи кр҃щнью. ˫ако достоино чти. (εὐλαβηϑῆναι) ГБ к. XIV, 33в. 2. Остеречься, проявить осмотрительность: но сих же понеже ни сердца къ б҃у приложисте истинна. пороптасте и не… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
погов. — погов. (abbreviation) поговорка Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
поговір — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
поговіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
погов. — погов. поговорка Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
поговірка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
поговірка — и, ж., розм. 1) Те саме, що поговір. 2) Об єкт осуду, розмов, пересудів. 3) Ходячий образний вислів; приказка … Український тлумачний словник
погов. — поговорка … Русский орфографический словарь
поговір — во/ру, ч. Свідомо неправдива або викликана необізнаністю з фактами чутка, звістка про кого , що небудь; плітка. || Поширення таких чуток, звісток; пересуди. || Недобра слава; поголоска … Український тлумачний словник
поговіти — і/ю, і/єш, док. Говіти якийсь час … Український тлумачний словник
поговір — [погоув’і/р] гово/ру, м. (на) гово/р і, мн. гово/рие, гово/р іў … Орфоепічний словник української мови
