Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

твой+друг

  • 41 dis-moi qui tu hantes, je te dirai qui tu es

    prov.
    скажи мне, кто твой друг, и я скажу тебе, кто ты

    L'ancien proverbe qui dit: "Dis-moi qui tu hantes, je te dirai qui tu es", est très juste et mérite d'être médité et bien compris. (Stendhal, Lettres intimes.) — Права старинная поговорка, которая гласит: "Скажи мне, кто твой друг, и я скажу тебе, кто ты". Над нею стоит поразмыслить и принять ее к сведению.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > dis-moi qui tu hantes, je te dirai qui tu es

  • 42 gehen / kommen

    ошибки в выборе глагола движения при переводе русского глагола идти (особенно в настоящем времени и в повелительном наклонении)
    Итак:

    géhen

    Geh an meinen Tisch, suche dort diese Zeitschrift. — Иди к моему столу, поищи там этот журнал.

    Da geht dein Freund. — Вот (там) идёт твой друг.

    kómmen

    Komm an meinen Tisch, suche hier diese Zeitschrift. — Иди [подойди] к моему столу, поищи здесь этот журнал.

    Da kommt dein Freund. — Вот (сюда) идёт твой друг.

    Gehst du schon? Nein, ich komme erst [bin erst gekommen]. — Ты уже уходишь? Нет, я только пришёл.

    Typische Fehler in der Anwendung der deutschen Sprache > gehen / kommen

  • 43 (a) man is known by his friends

    1) скажи мне, кто твой друг, и я скажу, кто ты
    2) a man is known by his friends (by the company he keeps) скажи мне, кто твой друг, и я скажу, кто ты

    English-Russian combinatory dictionary > (a) man is known by his friends

  • 44 -D530

    dimmi con chi bazzichi (или con chi vai, con chi pratichi) e ti dirò chi sei

    prov. скажи мне, кто твой друг, и я скажу, кто ты:

    ...e anche quello cos'era se non un'ennesima prova del «dimmi con chi vai e ti dirò chi sei?». (G. Testori, «Il Brianza e altri racconti»)

    ...разве это не доказывало в сотый раз справедливость пословицы «скажи мне, кто твой друг, и я скажу, кто ты»?

    Frasario italiano-russo > -D530

  • 45 tuyo

    1. adj pos

    esta pluma es tuya — э́та ру́чка - твоя́

    me ha llamado un amigo tuyo — мне звони́л оди́н твой друг

    mi coche es más caro que el tuyo — моя́ маши́на доро́же твое́й

    2. f

    la tuya predразг подходя́щий для тебя́ слу́чай, моме́нт; твой шанс

    ahora es la tuya — не упусти́ свой шанс; лови́ моме́нт!

    3. m
    1)

    lo tuyo predразг са́мое подходя́щее для тебя́ де́ло, заня́тие; твоё (де́ло)

    comprar y vender es lo tuyo — купи́ть-прода́ть - э́то для тебя́!

    2)

    los tuyosразг твои́ (родны́е, друзья́ и т п)

    - de las tuyas

    Diccionario Español-Ruso de Uso Moderno > tuyo

  • 46 ידידך

    ידידך

    твой друг

    יָדִיד ז'

    друг, приятель

    יְדִיד נֶפֶש

    закадычный друг

    הַיָדִיד

    Друг (прозвище английского офицера Орда Вингейта, много помогавшего евреям Палестины)

    יְדִידִים בַּלֵב וּבַנֶפֶש

    задушевные друзья

    יְדִיד הַכָּזָב (שֶל הַמְתַרגֵם)

    ложный друг (переводчика)

    Иврито-Русский словарь > ידידך

  • 47 ныбжьэгъу


    1) сверстник
    2) друг, товарищ
    ныбжьэгъур – гъуджэщ погов. друг – зеркало (соотв. скажи, кто твой друг, и я скажу, кто ты)

    Кабардинско-русский словарь > ныбжьэгъу

  • 48 Du

    БНРС > Du

  • 49 dein Freund ist wirklich ein Hirsch!

    прил.
    разг. твой друг-настоящий умелец!, твой дружок настоящий дока!

    Универсальный немецко-русский словарь > dein Freund ist wirklich ein Hirsch!

  • 50 man

    mæn
    1. сущ.
    1) человек fat manтолстый человек short man ≈ человек низкого роста tall man ≈ высокий человек thin man ≈ тоненький, худой человек handsome man ≈ красивый человек ugly man ≈ некрасивый человек straight manчестный человек, простак wise manмудрый человек grown man ≈ взрослый человек young man ≈ молодой человек middle-aged man ≈ человек среднего возраста old manстарик divorced man ≈ разведенный человек married man ≈ женатый человек single man ≈ одинокий, неженатый человек the man in the street ≈ "человек с улицы", рядовой человек - average man - Cro-Magnon man - Java man - Neanderthal man - Paleolithic man - Peking man - fancy man - hatchet man - hit man - idea man - ladies' man - organization man - self-made man - man on horseback - straw man - Renaissance man - right-hand man - professional man - family man - marked man Syn: individual, person, human being, human, living being, living soul, soul, one;
    anyone, somebody, someone
    2) в устойчивых сочетаниях: а) как представитель профессии;
    б) как обладатель определенных качеств man of lawадвокат, юрист man of lettersлитератор, писатель, автор, сочинитель man of officeчиновник man of ideasизобретательный, находчивый человек man of motleyшут university man ≈ человек с университетским образованием advance man enlisted men maintenance man newspaperman rewrite man stunt man second-story man man of the pen man of character man of no scruples man of sense man of great ambition
    3) мужчина The average man is taller than the average woman. ≈ Средний мужчина выше средней женщины. Syn: male, masculine person
    4) человеческий род, человечество Man cannot live by bread alone. ≈ Не хлебом единым жив человек. Syn: mankind, the human race, men and women, human beings, humankind, people, humanity, homo sapiens
    5) слуга;
    рабочий Hire a man to take care of the garden. ≈ Найми садовника, который будет следить за садом. Syn: handyman, workman, hired hand, hand, labourer;
    employee, worker;
    manservant, male servant, boy, waiter
    6) муж The minister pronounced them man and wife. ≈ Священник объявил их мужем и женой. Syn: married man, husband, spouse
    7) мн. солдаты, рядовые;
    матросы
    8) ист. вассал
    9) пешка, шашка( в игре) ∙ be one's own man
    2. гл.
    1) а) укомплектовывать кадрами;
    воен., мор. укомплектовывать личным составом б) размещать людей;
    ставить людей (к орудию и т. п.) ;
    сажать людей (на корабль и т. п.) в) занимать( позиции и т. п.) ;
    становиться( к орудиям и т. п.) The crew was ordered to man the lifeboats. ≈ Команде было приказано занять места в шлюпке. ∙ Syn: attend, staff, take up one's position in, take one's place at, get to one's post;
    supply with hands, furnish with men;
    equip, fit out, outfit;
    garrison
    2) мужаться, брать себя в руки Syn: encourage, cheer up
    3) охот. приручать мужчина, человек - there were three men and two women in the room в комнате было трое мужчин и две женщины - to play the * поступать /вести себя/, как подобает мужчине - to make a * of smb. сделать из кого-л. настоящего мужчину /человека/ - to bear smth. like a * мужественно переносить что-л. - be a *! будь мужчиной! - he is only half a * он не настоящий мужчина - * to *, between * and * как мужчина с мужчиной - a good * хороший /добрый, порядочный/ человек - a * of thirty мужчина /человек/ тридцати лет;
    тридцатилетний мужчина - a * of action человек дела /действия/, энергичный человек - a * of character волевой человек, сильная личность - a * of moods человек настроения - a * of peace мирный /миролюбивый/ человек - a * of principle принципиальный человек - a * of sense разумный /здравомыслящий/ человек - a * of wisdom мудрый /умный/ человек - a * of ideas изобретательный /находчивый/ человек - a * of many parts разносторонний человек - a * of genius гениальный человек - a * of honour честный /порядочный/ человек - a * of distinction /of mark, of note/ выдающийся /знаменитый/ человек - a * of taste человек со вкусом - a * of few words немногословный /немногоречивый/ человек - a * of many words многословный человек - a * of his word человек слова, господин /хозяин/ своего слова - a * of family семейный человек - a * of means /of property/ человек со средствами, состоятельный человек - a * of business деловой человек;
    агент;
    поверенный - you'll have to speak to my * of business вам придется поговорить с моим поверенным - a * of law законник;
    адвокат;
    юрист - a * of letters писатель, литератор;
    (устаревшее) ученый - he is the very * for this job он самый подходящий человек для этого дела - if you want a good music teacher, here's your * если вам нужен хороший учитель музыки, вот он( самый подходящий для вас человек) - if you want to sell the car, I'm your * если вы хотите продать машину, я куплю /я согласен купить/ - I feel a new * я чувствую себя обновленным, я как заново родился - if any * comes... если кто-нибудь /какой-нибудь человек/ придет... муж - * and wife муж и жена - to live as * and wife жить как муж с женой - he made them * and wife он обвенчал их (университетское) студент: окончивший, выпускник - a University * человек с университетским образованием - an Oxford * студент из Оксфорда;
    человек, окончивший Оксфордский университет, выпускник Оксфорда - senior * старшекурсник( пренебрежительное) приятель (в обращении) - speak up, *!, speak up, my (good) *! ну, говори же, друг! - hurry up, *!, hurry up, my (good) *! да поскорей же, приятель! - come along, *!, come along, my ( good) *! ну пошли, мой милый! - nonsense, *!, nonsense, my (good) *! чепуха! - well, * /my (good) */, where is it? ну, милый мой, так где же это? человек - the rights of * права человека - food not fit for * or beast пища, не пригодная для людей или животных - board at - per * пансион (стоит) один доллар с человека - *'s sense of himself самосознание - men say that... люди говорят, что... - any * could do that любой( человек) может это сделать - what can a * do? что (тут) поделаешь? - all men are brothers все люди братья - as one /a/ * все как один - to a * все до одного, все как один ( человек), все без исключения;
    единогласно - to the last * все до одного, все до последнего человека - all sorts and conditions of men, men of all conditions люди всякого рода, самые разные люди - to mistake one's * ошибиться в человеке - * overboard! человек за бортом! (без артикля) человечество, человеческий род слуга рабочий - the manager spoke to the men управляющий поговорил с рабочим - this factory employs 300 men на этой фабрике работает триста рабочих солдат, рядовой, матрос рядовой состав - officers and men офицеры и солдаты пешка шашка (в игре), фишка - to jump a * брать шашку игрокспорт. команде) (историческое) вассал сокр. от man-of-war, merchantman и т. п. (-man) как компонент сложных слов означает занятие, профессию - clergyman священник - postman почтальон - sportsman спортсмен - workman рабочий > the inner * внутреннее "я", душа;
    желудок > to refresh the inner * поесть, подкрепиться > the outer * плоть;
    внешность, костюм > to clothe the outer * одеться > odd * решающий голос;
    человек, выполняющий случайную работу > odd * out "третий лишний" (игра) > heavy * (театроведение) (профессионализм) актер, исполняющий трагические роли > one-dollar-a-year * (американизм) крупный капиталист, участвующий в деятельности правительственных органов и получающий номинальный оклад в один доллар в год > * of the house глава семьи > my old * мой отец > men of the day герои дня > a * of the world человек, умудренный опытом, бывалый человек;
    светский человек > a * about town светский человек, богатый повеса, жуир > a * of the turf завсегдатай скачек > a * of straw соломенное чучело;
    человек с небольшими средствами;
    ненадежный человек;
    подставное /фиктивное/ лицо;
    воображаемый противник > a * of God святой;
    духовное лицо > M. of Sorrows( библеизм) Муж скорбей > a * in a thousand редкий /исключительный/ человек;
    таких людей мало, такого человека редко встретишь;
    такого человека поискать надо > * in blue полицейский;
    моряк > men in blue (американизм) (историческое) федеральные войска > the * in the street( американизм) тж. the * in the car "человек с улицы", средний /рядовой/ гражданин > the next * (американизм) всякий другой, любой;
    первый встречный > a run-of-the-mill * заурядный человек > the * in the moon вымышленное лицо > * and boy с юных лет;
    (устаревшее) все как один > he lived there * and boy он всю жизнь прожил там > I have known him * and boy я его знаю с детства > * and boy turned out into the street все как один высыпали на улицу > the * for me, the * for my money этот человек мне подходит, этот человек меня устраивает > the * higher up начальник, хозяин, босс;
    высшая инстанция > the * at the wheel руководитель > M. Friday Пятница, верный /преданный/ слуга > no *'s land нейтральная територрия > to hit a * when he is down бить лежачего > to be one's own * прийти в себя;
    быть в норме;
    держать себя в руках;
    ни от кого не зависеть, свободно распоряжаться собой, быть хозяином своей судьбы > he is his own * он сам себе хозяин > a * or a mouse либо пан, либо пропал > like master like * у хорошего хозяина и работники хороши > every * to his (own) taste на вкус и цвет товарищей нет;
    о вкусах не спорят > (so) many men, (so) many minds (пословица) сколько голов, столько умов > a drowning * will catch at a straw (пословица) утопающий за соломинку хватается > every * has his hobby-horse у каждого есть свой конек /своя страсть, своя прихоть/;
    у каждого есть свои маленькие слабости > a * is known by the company he keeps (пословица) скажи мне, кто твой друг, и я скажу (тебе), кто ты > one *'s meat is another *'s poison( пословица) что полезно одному, то вредно другому;
    усопшему мир, а лекарю пир > a * can die but once двум смертям не бывать, а одной не миновать > * proposes but God disposes( пословица) человек предполагает, а Бог располагает > * alive! боже милостивый!, боже правый!;
    вот те на!, вот так так! укомплектовывать кадрами, персоналом( военное) (морское) укомплектовывать личным составом;
    занимать людьми;
    ставить людей (к орудию и т. п.) ;
    посадить людей (на транспорт) - to * a unit укомплектовать часть личным составом - to * a boat сажать гребцов на шлюпку - to * the pumps поставить людей к насосам /к помпам/ занять (позиции) ;
    стать( к орудиям) - to * the defenses занимать оборонительные позиции - to * the guns занимать места у орудий собрать все свое мужество, мужаться, взять себя в руки (охота) приручать (сокола и т. п.) ad ~ рекламный агент ad ~ специалист по рекламе to be one's own ~ быть независимым, самостоятельным;
    свободно распоряжаться собой to be one's own ~ прийти в себя, быть в норме;
    держать себя в руках contact ~ контактный человек contact ~ посредник contact ~ представитель delivery ~ курьер delivery ~ разносчик delivery ~ рассыльный delivery ~ экспедитор every ~ to his own taste = на вкус на цвет товарищей нет good ~! здорово!, здравствуй!;
    man and boy с юных лет;
    (all) to a man все до одного, как один (человек), все без исключения ~ слуга, человек;
    I'm your man разг. я к вашим услугам, я согласен ideas ~ рекл. носитель идей insurance ~ страховой агент maintenance ~ механик, выполняющий техническое обслуживание maintenance ~ техник по обслуживанию оборудования ~ in the street, амер. тж. man in the car заурядный человек, обыватель;
    man about town светский человек;
    прожигатель жизни town: ~ attr. городской;
    town house городская квартира;
    town water вода из городского водопровода;
    a man about town человек, ведущий светский образ жизни good ~! здорово!, здравствуй!;
    man and boy с юных лет;
    (all) to a man все до одного, как один (человек), все без исключения ~ муж;
    man and wife муж и жена ~ in the street, амер. тж. man in the car заурядный человек, обыватель;
    man about town светский человек;
    прожигатель жизни ~ in the street, амер. тж. man in the car заурядный человек, обыватель;
    man about town светский человек;
    прожигатель жизни street: street: the man in the ~ обыватель;
    заурядный человек;
    to walk the streets, to be on the streets заниматься проституцией ~ of courage храбрый, мужественный человек;
    man of decision решительный человек ~ of distinction (или mark, note) выдающийся, знаменитый человек ~ of ideas изобретательный, находчивый человек;
    man of pleasure сластолюбец ~ в устойчивых сочетаниях: как представитель профессии: man of law адвокат, юрист ~ of means состоятельный человек mean: ~ pl средства, состояние, богатство;
    means of subsistence средства к существованию;
    a man of means человек со средствами, состоятельный человек ~ of principle принципиальный человек;
    man of no principles беспринципный человек principle: man of high(est) ~ высокопринципиальный человек;
    a man of no principles беспринципный человек ~ of no scruples недобросовестный, бессовестный человек;
    man of sense здравомыслящий, разумный человек ~ of letters писатель, литератор, ученый;
    man of office чиновник;
    man of the pen литератор ~ of ideas изобретательный, находчивый человек;
    man of pleasure сластолюбец pleasure: ~ удовольствие, наслаждение;
    развлечение;
    to take pleasure (in smth.) находить удовольствие( в чем-л.) ;
    man of pleasure жуир, сибарит ~ of principle принципиальный человек;
    man of no principles беспринципный человек ~ of property собственник property: ~ имущество;
    собственность;
    хозяйство;
    a property земельная собственность, поместье;
    имение;
    a man of property собственник;
    богач ~ of no scruples недобросовестный, бессовестный человек;
    man of sense здравомыслящий, разумный человек sense: sense здравый смысл (тж. common sense, good sense) ;
    ум;
    a man of sense разумный человек ~ of straw воображаемый противник ~ of straw ненадежный человек ~ of straw подставное, фиктивное лицо ~ of straw соломенное чучело straw: a man of ~ воображаемый противник;
    not to care a straw относиться совершенно безразлично;
    a straw in the wind намек, указание a man of ~ ненадежный человек a man of ~ подставное, фиктивное лицо a man of ~ соломенное чучело ~ of taste человек со вкусом ~ of letters писатель, литератор, ученый;
    man of office чиновник;
    man of the pen литератор ~ of the world светский человек ~ of the world человек, умудренный жизненным опытом ~ of worth достойный, почтенный человек;
    сочетания типа family man, self-made man, medical man, leading man, etc. см. под family, self-made, medical, leading, etc. worth: ~ достоинства;
    a man of worth достойный, заслуживающий уважения человек;
    he was never aware of her worth он никогда не ценил ее по заслугам ~ подбодрять;
    to man oneself мужаться, брать себя в руки media ~ работник средств массовой информации ~ of worth достойный, почтенный человек;
    сочетания типа family man, self-made man, medical man, leading man, etc. см. под family, self-made, medical, leading, etc. medical: medical врачебный, медицинский;
    medical aid медицинская помощь;
    the medical profession медицинские работники, врачи ~ врачебный, медицинский ~ разг. студент-медик ~ терапевтический;
    medical ward терапевтическое отделение больницы ~ of worth достойный, почтенный человек;
    сочетания типа family man, self-made man, medical man, leading man, etc. см. под family, self-made, medical, leading, etc. medical: ~ man врач meter ~ весовщик meter ~ землемер meter ~ контролер на платной автостоянке reasonable ~ благоразумный человек reasonably prudent ~ осторожный человек prudent: reasonably ~ man расчетливый человек ~ of worth достойный, почтенный человек;
    сочетания типа family man, self-made man, medical man, leading man, etc. см. под family, self-made, medical, leading, etc. ~ of worth достойный, почтенный человек;
    сочетания типа family man, self-made man, medical man, leading man, etc. см. под family, self-made, medical, leading, etc. tally ~ контролер при погрузке и выгрузке товара tally ~ лицо, продающее товар по образцам tally ~ лицо, продающее товар в рассрочку tally ~ лицо, продающее товар в кредит tally ~ счетчик tally ~ тальман good ~! здорово!, здравствуй!;
    man and boy с юных лет;
    (all) to a man все до одного, как один (человек), все без исключения wealthy ~ богатый человек

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > man

  • 51 Aut Caesar, aut nihil

    Или Цезарь, или ничто (ср. русск. Или пан или пропал)
    Девиз Чезаре Борджиа, итальянского кардинала и военного авантюриста, изображенного в сочинении Николо Макиавелли "Государь".
    Источником для этого девиза послужили слова, приписываемые римскому императору Калигуле (12 - 41 гг.), известному своей расточительностью. Светоний рассказывает в "Жизнеописании двенадцати Цезарей" (Калигула, XXXVII): Nepotatus sumptibus omnium prodigorum ingenia superavit, commentus novum balnearum usum, portentosissima genera ciborum atque cenarum, ut calidis frigidisque unguentis lavaretur, pretiosissima margarita aceto liquefacta sorberet, convivis ex auro panes et opsonia apponeret: "aut frugi hominem esse oportere, dictitans, aut Caesarem". "Своей расточительностью он превзошел все придуманное когда-либо знаменитыми мотами, выдумав неслыханные омовения, диковинные яства и пиршества - купался в горячих и холодных душистых маслах, выпивал растворенные в уксусе драгоценные жемчужины, на пирах подавал гостям хлеб и кушанье на золотой посуде, приговаривая, что "жить надо либо во всем себе отказывая, либо по-Цезарски".
    ...Бонапарт, весьма вероятно, пришел к верному заключению, что теперь наступил момент пустить в ход свой главный козырь. Aut Caesar, aut nihil! Шутовская слава второй империи быстро исчезает, и требуется кровь, чтобы скрепить это чудовищное жульничество. (К. Маркс, Перспективы войны в Европе.)
    Итак, сердечно радуюсь, что ты поэзии предпочел науки точные: они остепенят тебя. Быть же просто стихотворцем, каких дюжины, - ты сам не захочешь. Здесь особенно справедливо: aut Caesar, aut nihil. (В. К. Кюхельбекер - И. Г. Глинке.)
    Ночь была нехороша. Больной много бредил - Доктор приехал поутру, покачал головой и прописал новые лекарства. - Еще далеко до кризиса, - сказал он, надевая шляпу. - А после кризиса? - спросил Берсенев. - После кризиса? Исход бывает двоякий: aut Caesar, aut nihil. (И. С. Тургенев, Накануне.)
    Каждый раз, как он берет в руки смычок, он сам внутренно принужден убедиться, что он ничто, нуль, а не артист. Теперь же, когда смычок лежит в стороне, у него есть хотя отдаленная надежда, что это неправда. Он мечтатель; он думает, что вдруг, каким-то чудом, за один раз станет знаменитейшим человеком в мире. Его девиз: aut Caesar, aut nihil, как будто Цезарем можно сделаться так, вдруг, в один миг. (Ф. М. Достоевский, Неточка Незванова.)
    Смешная, глупая выходка с моей стороны? Но я сказал: aut Caesar, aut nihil. Что мне за дело, что это глупо, смешно, наивно? (В. В. Вересаев, Воспоминания.)
    Послушай, Христиан, только твой друг осмелился поднять свои взоры к наивысшему (узнаешь его в этом?). Правда, похоже, что здесь он найдет и свою погибель. Но ты себе и представить не можешь, Христиан, как великолепна, как обаятельна погибель. "Aut Caesar, aut nihil" всегда было моим девизом. (Генрих Гейне - Христиану Зете, 27.X 1816.)
    Артист и поэт! Вот, друг мой, что воодушевляет меня. Но ведь уже давно решено, что я не буду заурядным человеком: aut Caesar, aut nihil. (Шандор Петефи - Лайошу Себерени, 2.XI 1842.)
    Между тем как Луи-Филипп продолжал таким образом с успехом играть роль "pauvre honteux" - стыдливого нищего, - министерство не решалось предложить Собранию увеличить содержание Бонапарта, а Собрание не казалось склонным разрешить эту надбавку, и Луи Бонапарт, как всегда, стоял перед дилеммой: aut Caesar, aut Clichy. [ Клиши - долговая тюрьма в Париже. - авт. ] (К. Маркс Классовая борьба во Франции с 1848 по 1850.)

    Латинско-русский словарь крылатых слов и выражений > Aut Caesar, aut nihil

  • 52 חברך

    חברך

    твой друг

    חָבֵר ז' [נ' חֲבֵרָה, חַברַת-]

    1.товарищ 2.близкий, интимный друг 3.член (организации), участник 4.компаньон

    חֲבֵר כּנֶסֶת

    депутат Кнессета

    חָבֵר לְחַיִים

    спутник жизни, сожитель

    חֲבֵר מוֹעָצָה

    член совета (напр. городского)

    חֲבֵר סֶגֶל

    член коллектива; штатный сотрудник

    חֲבֵר קִיבּוּץ

    член киббуца, киббуцник

    כָּל יִשׂרָאֵל חֲבֵרִים

    1.«все евреи – братья» 2.«Альянс» (еврейская общественная и филантропическая организация во Франции)

    פּרוֹפֶסוֹר חָבֵר ז'

    академическое звание, более низкое, чем звание профессора

    Иврито-Русский словарь > חברך

  • 53 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 54 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 55 отчего

    нареч. why отчего же! ≈ why not! вот отчегоthat is why, that's way;
    and as a result;
    and because of that
    why;
    ~ твой друг перестал бывать у нас? why has your friend stopped coming to see us?;
    ~ же? why not?;
    я не знаю, ~ он не пришёл I don`t know why he didn`t come;
    он засмеялся, ~ лицо его стало гораздо приятнее he laughed and this made his face far more pleasant.

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > отчего

  • 56 company

    company [ˊkʌmpǝnɪ] n
    1) о́бщество; компа́ния;

    to bear ( или to keep) smb. company составля́ть кому́-л. компа́нию, сопровожда́ть кого́-л.

    ;

    to keep company разг. уха́живать

    ;

    to keep company with smb. обща́ться, встреча́ться с кем-л.

    ;

    to keep good company встреча́ться с хоро́шими людьми́, быва́ть в хоро́шем о́бществе

    ;

    to keep bad company води́ться с плохи́ми людьми́

    ;

    to part company with smb. прекрати́ть связь, знако́мство с кем-л.

    ;

    he is good (poor) company он интере́сный (ску́чный) собесе́дник

    2) го́сти;

    to receive a great deal of company ча́сто принима́ть госте́й

    3) ком. това́рищество, компа́ния
    4) тру́ппа, анса́мбль арти́стов;

    stock company постоя́нная тру́ппа

    5) экипа́ж ( судна)
    6) воен. ро́та
    7) attr. воен. ро́тный
    8) attr.:

    company store фабри́чная ла́вка

    ;

    present company excepted о прису́тствующих не говоря́т

    ;

    for company за компа́нию

    ;

    a man is known by the company he keeps посл. скажи́ мне, кто твой друг, и я скажу́, кто ты

    Англо-русский словарь Мюллера > company

  • 57 company

    1. [ʹkʌmpənı] n
    1. общество, компания

    company manners - чинное поведение (в обществе; часто о детях)

    in company - в обществе, на людях

    in company with smb. - в обществе кого-л.

    to keep /to bear/ smb. company - составить компанию кому-л.

    to keep company with smb. - водить дружбу /встречаться/ с кем-л. (обыкн. о юноше и девушке)

    to keep good company - бывать в хорошем обществе, встречаться с хорошими людьми

    to keep bad company - бывать в плохой компании, водиться с плохими людьми

    to fall into company with smb. - случайно познакомиться с кем-л.

    to part company with smb. - прекратить знакомство /расстаться/ с кем-л.

    2. собеседник; партнёр по общению

    to be good [poor /bad/] company - быть интересным /приятным/ [неинтересным /неприятным/] собеседником

    he is poor company - с ним скучно /тяжело/

    3. эк. общество, компания, товарищество

    operating company - амер. фирма-производитель

    company union - амер. «компанейский» профсоюз, профсоюз, созданный предпринимателями и послушный им

    company gunmen /thugs/ - амер. разг. вооружённая охрана на частном предприятии

    company checkers /spotters/ - амер. сл. шпики, доносчики, нанятые предпринимателем

    4. разг. гости или гость; общество
    5. постоянная группа ( артистов); ансамбль
    6. экипаж ( судна)
    7. воен. рота

    company officers - амер. младший офицерский состав

    8. амер. проф. жарг. (the Company) ≅ «наша контора» ( о ЦРУ)

    to know a man by his company - ≅ скажи мне, кто твой друг, и я скажу, кто ты

    as a man is so is his company - посл. каков сам, таковы и твои друзья

    to sin in good company - ≅ кто не без греха?; праведников мало на свете

    two is company but three is none - посл. где двое, там третий лишний

    who keeps company with the wolf will learn to howl - посл. с волками жить - по-волчьи выть

    2. [ʹkʌmpənı] v
    1. редк. общаться, быть в компании
    2. арх. сопровождать, конвоировать

    НБАРС > company

  • 58 caballero

    1. adj
    2) (en) упорно настаивающий ( на чём-либо); упорно придерживающийся ( чего-либо)
    3) жив. перспективный
    2. m
    1) кабальеро, рыцарь; дворянин
    caballero novel — рыцарь, ещё не завоевавший себе герба
    armar caballeroпосвящать в рыцари
    3) рыцарь, джентльмен
    se portó como un caballeroон вёл себя как джентльмен
    ¡perdone usted, caballero! — простите (пожалуйста), сударь!
    6) всадник, верховой
    7) кавальер, земляной вал
    8) текст. остановочная игла, скобка, солдатик
    ••
    caballero de (la) industria — джентльмен удачи; мошенник, авантюрист
    caballero de (la) sierraлесной объездчик
    caballero del hábito ист. — рыцарь какого-либо ордена
    caballero gran cruz ист. — рыцарь большого креста
    de caballeroмужской (об обуви, платье)
    a caballero loc. adv. — с возвышения, с высоты
    de caballero a caballero, entre caballeros loc. adv. — по-джентльменски, как благородные люди
    poderoso caballero es don dinero погов.деньги всё могут; ≈ золотой молоток и железные ворота отпирает

    БИРС > caballero

  • 59 decirse

    se decía conocedor de las antigüedades — он считал себя знатоком древностей
    ••
    al menos que se dice, en menos que lo digo — в мгновение ока, вмиг
    andar en dimes y diretes con uno — пикироваться
    dar que decirseдать повод к сплетням
    ¡di!, ¡diga! — слушаю тебя (вас), что тебе (вам) угодно? (в ответ на обращение)
    dicho sea entre nosotrosмежду нами говоря
    ello dirá разг. — увидим; там видно будет
    eso se dice prontoлегко сказать
    ¡digo!, ¡no me diga! — что вы говорите!
    ¡haberlo dicho! — надо было раньше сказать
    ¿lo he de decirse cantado o rezado? разг. — как же ещё вам это втолковать?
    ¡no me digas!, ¡tú, qué tal dijiste! разг. — да что ты говоришь!
    por mejor decirse, mejor dicho — вернее говоря, лучше сказать
    que digamos (усилительный оборот при отрицании) — нисколько не...
    lo que todos dicen, o es, o quiere ser посл. ≈≈ нет дыма без огня
    quien dice lo que no debe, oye lo que no quiere посл. ≈≈ каков голосок, таков и отголосок; как аукнется, так и откликнется

    БИРС > decirse

  • 60 bazzicare

    Большой итальяно-русский словарь > bazzicare

См. также в других словарях:

  • "К***" («Когда твой друг с пророческой тоскою») — «К***» («Когда твой друг с пророческой тоскою»), стих. раннего Л. (дата не установлена). Осн. мотив стих. предчувствие собств. довременной гибели объединяет его со стихами провиденциального цикла («Не смейся над моей пророческой тоскою»,… …   Лермонтовская энциклопедия

  • "Когда твой друг с пророческой тоскою" — «КОГДА ТВОЙ ДРУГ С ПРОРОЧЕСКОЙ ТОСКОЮ», см. «К***». Лермонтовская энциклопедия / АН СССР. Ин т рус. лит. (Пушкин. Дом); Науч. ред. совет изд ва Сов. Энцикл. ; Гл. ред. Мануйлов В. А., Редкол.: Андроников И. Л., Базанов В. Г., Бушмин А. С., Вацуро …   Лермонтовская энциклопедия

  • Скажи мне, кто твой друг, и я скажу тебе, кто ты — Впервые эта мысль встречается у древнегреческого драматурга и поэта Еврипида (480 406 до н. э.). Но в настоящей, широко известной афористической форме она стала популярной благодаря испанскому писателю Мигелю Сервантесу де Сааведра (1547 1616),… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Твой любящий друг — Тип мультфильма рисованный с натурой Режиссёр Елена Баринова Автор сценария Андрей Хржановский Композитор …   Википедия

  • Твой любящий друг (мультфильм) — Твой любящий друг Тип мультфильма рисованный с натурой Режиссёр Елена Баринова Автор сценария Андрей Хржановский Композитор Владимир Быстряков …   Википедия

  • Друг — Мистерия чувств * Воспоминание * Желание * Мечта * Наслаждение * Одиночество * Ожидание * Падение * Память * Победа * Поражение * Слава * Совесть * Страсть * Суеверие * Уважение * …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • друг — ДРУГ, а, мн. друзья, зей, муж. 1. Человек, к рый связан с кем н. дружбой. Не имей сто рублей, а имей сто друзей (посл.). Старый д. лучше новых двух (посл.). Скажи мне, кто твой д., и я скажу, кто ты (посл.). Д. дома (друг семьи). Зелёный д. (о… …   Толковый словарь Ожегова

  • Наш друг Пишичитай — Тип мультфильма рисованный Жанр образовательный мультфильм Режиссёр Юрий Прытков Автор сценария …   Википедия

  • Накануне Великого поста православные просят друг у друга прощения — В последний день масленичных гуляний, перед началом Великого поста (в этом году пост начинается 10 марта), православные христиане собираются в храмах и просят друг у друга прощения. В последний день перед Постом в Прощеное воскресенье Церковь… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • "Расстались мы; но твой портрет" — «РАССТАЛИСЬ МЫ; НО ТВОЙ ПОРТРЕТ», стих. Л. (1837), восходящее к раннему стих. «Я не люблю тебя; страстей...» (1831), афористич. концовка к рого («Так храм оставленный все храм, / Кумир поверженный все бог!») без изменений перешла в данное стих.… …   Лермонтовская энциклопедия

  • ты моя — я твой — (иноск.) о любящих, принадлежащих, отдавшихся друг другу Ср. Тебя не вырвут у меня: На век я твой и ты моя. Скажи зачем , романс …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»