-
41 take
In1) захоплення, взяття; здобуття, одержання2) виручка; бариші; збір (театральний)3) розм. получка4) улов (риби)5) здобич (на полюванні)6) оренда (землі)7) орендована ділянка8) мед. вдале щеплення9) друк. урок складача10) кін. кінокадр, дубльgive and take — а) взаємні поступки, компроміс; б) обмін люб'язностями (ущипливими зауваженнями)
IIv (past took; p.p. taken)1) брати; хапатиto take smb. by the hand — узяти когось за руку
to take smb. to one's arms — обнімати когось
2) захоплювати, оволодівати, завойовуватиto take prisoners — захоплювати (брати) в полон
3) ловитиto take smb. by surprise — захопити когось зненацька
to take smb. at his word — спіймати когось на слові
4) привласнювати; брати без дозволу6) користуватися; діставати; набувати; одержуватиto take a taxi — брати (користуватися) таксі
I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю; сьогодні у мене вільний день
7) вибирати8) купуватиto take tickets — купувати (брати) квитки
I take bread here — я купую (беру) хліб тут
9) вигравати10) юр. успадковувати11) видобувати; збирати12) сприймати; реагуватиto take things as they are — сприймати речі такими, якими вони є
13) розуміти, тлумачитиto take smb. in the wrong way — неправильно зрозуміти когось
14) гадати, вважати15) охоплювати, оволодівати16) захоплювати; приваблювати17) мати успіх, ставати популярним18) записувати, реєструвати; протоколювати19) фотографувати, знімати20) виходити на фотографії21) використовувати як приклад22) уміщати23) чіплятися, застрявати; заплутуватися24) одружуватися; виходити заміж25):с.г. the cow took the bull — корова злучена
26) мед., с.г. прийматися; діяти27) споживати, приймати (їжу тощо)28) тех. тужавіти, тверднути29) їздити (на таксі тощо)30) орендувати; наймати31) запрошувати, наймати на роботу32) передплачувати (газету тощо)34) вступати (на посаду)38) набувати (вигляду, форми)39) переборювати, долати (перешкоди)40) відкривати (комусь таємницю)41) вивчати (ремесло тощо)42) вести (заняття тощо)to take the evening service — церк. правити вечерню
44) носити, мати розмір (ноги тощо)45) зазнавати (покарання, втрат тощо)46) витерплювати, зносити (неприємності тощо)47) заразитися; захворіти48) піддаватися (обробці тощо)49) убирати, поглинати, усмоктуватиtake aback — вразити, приголомшити; захопити зненацька
take about, take around — супроводжувати, показувати визначні місця
away — а) забирати, виносити; виводити; б) іти геть; тікати; в) відбирати; г) віднімати
to take away six from ten — від десяти відняти шість; д) захоплюватися
take down — а) знімати (з полиці тощо); б) зносити, руйнувати; в) збивати (в польоті); г) записувати; д) проковтувати; є) знижувати (ціни); є) розм. принижувати; ж) розбирати (на складові частини); з) супроводжувати; і) друк. розбирати (набір)
take from — знижувати, ослабляти
take in — а) приймати (когось), надавати притулок (комусь); б) брати (роботу додому); в) передплачувати, регулярно одержувати (газету тощо); г) включати, містити в собі; д) займати, приєднувати (територію); є) робити учасником; є) збирати; ж) розуміти сутність (чогось), усвідомлювати (щось); з) обдурювати, ошукувати; і) повірити (вигадкам); й) ушивати (одяг); к) супроводжувати; л) передавати; м) дивитися, бачити; амер. оглядати, відвідувати (визначні місця)
take off — а) знімати, нести геть, забирати; б) виводити, вивозити; в) усувати; г) відрізати, відтинати; д) ав. злітати, відриватися (відземлі); є) брати початок; є) убивати, знищувати; ж) знижувати (ціну); з) розм. починати; і) відскакувати; й) брати початок; к) відгалужуватися; л) відгалужувати; м) зменшуватися; припинятися; н) ковтати, пити залпом; о) наслідувати, копіювати, пародіювати; передражнювати
take on — а) брати (роботу); б) приймати, брати (на роботу); в) набувати, набирати (форми тощо); г) брати додатково; д) боротися, мірятися силами; приймати виклик; є) мати успіх, ставати популярним; є) дуже хвилюватися; сердитися, гніватися; ж) мор. брати на борт; з) військ. відкривати вогонь
take out — а) виймати; б) виводити (на прогулянку тощо); в) запросити, повести (в театр тощо); г) виводити (плями); д) виривати (зуби); є) вибирати, виписувати (цитати); є) одержувати (права тощо)
take over — а) приймати від когось (посаду тощо); б) перевозити; в) доставляти
take to — а) звикнути (до чогось); б) удаватися (до чогось)
take up — а) піднімати; б) підтягати; в) закріплювати; г) взяти, підвезти, підібрати (пасажирів); д) опікувати (когось); є) забирати (час); є) зайняти (місце); ж) братися (до чогось); займатися (чимсь); з) продовжити розпочате, повернутися до початого; і) розглянути (питання); й) прийняти, підхопити; к) перервати, спинити; л) арештовувати; м) поліпшуватися (про погоду); н) розм. зблизитися, зустрітися (з кимсь)
to take a back seat — відійти на задній план; зайняти скромне становище
to take a drop — випити, підпити
to take a leaf out of smb.'s book — наслідувати чийсь приклад, запозичити чийсь прийом
to take courage — кріпитися, мужатися
to take to earth — а) лізти в нору (про лисицю тощо); б) сховатися, причаїтися
to take fire — спалахувати, займатися
to take heart — мужатися; не занепадати духом
to take heed — а) звертати увагу, помічати; б) бути обережним
to take hold — а) схопити (щось — of); б) захоплювати, зацікавлювати
to take into account — брати до уваги (щось); зважати (на щось)
to take it easy — не поспішати, не напружувати сили
I take it that... — я гадаю, що...
to take notice of smth. — звертати увагу на щось, помічати щось
to take oath — присягати, давати клятву
to take part in smth. — брати участь у чомусь
to take place — траплятися, відбуватися
to take possession of smth. — оволодіти чимсь
to take rise from smth. — виникати з чогось
to take root — пускати коріння, укорінюватися
to take sides with smb. — бути на чиємусь боці, бути чиїмсь прихильником
to take smb. at his word — піймати когось на слові
to take the cake (biscuit) — розм. перевершити усіх
to take the chair — відкривати збори (засідання), головувати
to take the measure of smb.'s foot — придивлятися до когось; вивчати людину
to take the wind out of smb.'s sails — зруйнувати чиїсь плани
* * *I [teik] n1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получкаgreat take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)
5) популярна пісенька, п'єса6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,7) пoлiгp. "урок" складача8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль9) мeд. пересадка ( шкіри)••give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка
II [teik] von the take — корисливий, продажний
(took; taken)1) брати; схопитиto take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]
to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку
to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку
to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.
to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку
to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками
to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей
to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі
to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло
to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями
take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу
take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу
take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати
2) захоплювати; опановувати, завойовуватиto take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)
to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених
he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити
a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан
to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину
to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька
to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу
pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів
3) привласнювати, брати ( без дозволу)who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує
he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить
he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати
they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку
his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг
4) користатися; одержувати; здобуватиto take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]
to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]
to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]
when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати
I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати
to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.
which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях
take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати
you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)
I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити
to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)
he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати
according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття
5) діставати, добуватиto take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати
to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти
6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]
how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє
take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує
I'll take it — добре, я згодний
I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися
to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.
I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик
to take a wager /a bet/ — йти на парі
to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати
take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!
7) сприймати, реагуватиto take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smthI can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйозtake it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони єto take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдитиto take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smthkindly — доброзичливо поставитися до чого-н.I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист8) розуміти; тлумачитиI take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати
I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати
to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.
your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися
to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає
I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]
let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим
take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!
we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити
9) охоплювати, опановуватиhis conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті
what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає
he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]
to be taken ill /bad/ — занедужати
10) захоплювати, захоплюватися; подобатисяto take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву
the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися
he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)
11) записувати, реєструвати, протоколюватиto take dictation — писати під диктування; писати диктант
12) знімати, фотографуватиto take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі
he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії
he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний
take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію
14) уміщатиthe typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату
15) вимагати; відніматиit takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння
it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу
this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей
it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку
it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати
it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти
it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити
it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком
she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати
wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся
he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)
a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині
16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях17) женитися; виходити заміжshe wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла
he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит
18) с.-х. прийматиthe cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]
19) прийматисяbefore the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося
the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися
the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися
20) починатися, розходитися, набирати силу21) aмep. схоплюватися, замерзатиthe pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися
22) ставати, робитисяto take sick — занедужати; приболіти
23) приймати (їжу, ліки)to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]
to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)
to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)
the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює
24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)
26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командуванняto take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)
to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)
to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком
to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]
take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)
to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору
to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію
30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона
31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)
to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)
32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось
to take the evening service — цepк. служити вечерню
34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати35) носити, мати розмір( ноги)36) зазнавати (покарання, втрати)37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти38) занедужати; заразитися ( хворобою)39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)40) вбирати, поглинати ( рідину)41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)42) to take to a place направлятися кудисьto take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]
he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]
to take across smth — перетинати щось, йти через щось
43)to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось
to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись
what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)
44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось
to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось
to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось
to take to one's bed — злягти, занедужати
47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось
to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось
to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось
to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось
to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось
51) рятувати щось, когось від чогось, когосьto take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось
to take smb off the job — відсторонити когось від роботи
52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послаблятиto take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось
55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когосьto take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)
56) to take smb through smth змусити когось зробити щосьto take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)
58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусьthe ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя
61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменникаto take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися
to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися
to take a run — розбігтися [порівн. *]
to take a jump /a leap/ — стрибнути
to take a leak — cл. помочитися
to take a look /a glance/ — глянути
just take a look at that — (ти) тільки глянь на це
to take a risk /a chance/ — ризикнути
to take (a) breath — вдихнути; перевести подих
to take an oath — дати клятву, заприсягтися
62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характерto take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу
to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)
to take place — траплятися, відбуватися
to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]
to take root — пустити корені, укоренитися
to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)
to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити
to take aim /sight/ — прицілюватися
to take counsel — радити; радитися
to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради
to take account — брати до уваги, враховувати
to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)
to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення
to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль
to take comfort — заспокоїтися, утішитися
to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати
take courage! — мужайся!, не бійся!
to take cover — сховатися; ховатися
to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок
to take warning — остерігатися; зважати на попередження
to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу
to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності
to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось
to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось
to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад
take and — aмep.; дiaл. взяти
I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові
to take a drop — випити, підвипити
to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого
to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]
to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир
to take the floor — виступати, брати слово
63) піти танцюватиto take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру
to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато
to take smth to pieces — розібрати щось
take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно
to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад
to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися
to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]
to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь
to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось
to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони
to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону
to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки
to take one's nook — змотати вудки, дати тягу
to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися
to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз
it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!
to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь
to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]
to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]
to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]
to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л
not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)
to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися
to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]
to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось
to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом
to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися
to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось
to take a load from /off/ one's feet — сісти
to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось
to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)
to take smb to task — див
task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]
64)to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи
to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом
to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось
to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески
to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою
take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див
time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!
-
42 яра
Г. йӓ́рӓ1. прил. пустой, порожний; ничем не заполненный (о каком-л. вместилище). Яра печке пустая бочка; яра ведра пустое ведро.□ Яранцев писын вийнен шогале да ӱстембач яра кружкам руалтыш. П. Корнилов. Яранцев быстро выпрямился и схватил со стола пустую кружку. Яшлык ӱмбалне яра кленча-влак шогат. Д. Орай. На ящике стоят пустые бутылки. Ср. пуста.2. прил. пустой, порожний, свободный; не загруженный, не заполненный, не занятый кем-л. Яра вагон свободный вагон; яра кровать свободная кровать.□ Имне шогалташат яра вӱ там муыч. В. Иванов. И для размещения лошадей нашли свободный хлев. Демид лӱ ман еҥяра пӱ кеныш шинче. Д. Орай. Человек по имени Демид сел на свободный стул. Ср. пуста.3. прил. пустой, чистый; не заполненный ничем, не использованный для письма, рисунка и т. д. Яра кагаз чистая бумага; яра бланк чистый бланк.□ – Тиде яра ластык огыл, тушан мо-гынат сералтын дыр? И. Караев. – Это не пустой листок, там, наверно, что-нибудь написано?4. прил. голый, чистый; ничем не покрытый. Яра кӱ варыште малаш спать на голом полу.□ Йымалнем кроватьын яра пружинже веле. Я. Ялкайн. Подо мной лишь голые пружины кровати. Ср. чара.5. прил. свободный, не занятый; не заполненный каким-л. трудом, делом (о времени). Яра кече свободный день.□ Экзамен деч вара, тунемаш тӱҥалмешке, ик арня яра жап пуалтеш. А. Эрыкан. После экзаменов до начала занятий даётся одна неделя свободного времени. Страховой агентын яра жапше шуко. В. Косоротов. У страхового агента много свободного времени.6. прил. свободный; не занятый каким-л. трудом, делом; располагающий досугом. Шошо ага эртен кайыш, моло паша уке. Калык яра. А. Березин. Весенне-полевые работы прошли, других дел нет. Народ свободен. Лу шагатат шуэш, правленийыште ала-могай яра еҥ-влак тамакым тӱ ргыктен шинчат. «Ончыко». Скоро уже десять часов, в правлении какие-то свободные люди сидят и курят табак.7. прил. свободный; никем не занятый, не замещённый, вакантный (о должности в штате учреждения). Яра верна уло, литературный пашаеҥкӱ леш. М. Иванов. У нас имеется свободное место, нужен литературный работник. – Мемнан школыштат ик туныктышо ок сите, моло вереат яра вер уло. В. Иванов. – И в нашей школе не хватает одного учителя, и в других местах имеются вакансии (букв. свободные места).8. прил. свободный; не занятый чем-л. – Тугеже мешайышым, – яра кидше дене кепкыжым нӧ лталын, вуйжым удырале Яшмет. П. Корнилов. – Значит, помешал я, – свободной рукой приподняв свою кепку, Яшмет почесал голову.9. прил. бес6платный, без оплаты; даровой, полученный даром. Яра билет бесплатный билет; яра кинде даровой хлеб; яра тарзе даровой батрак; яра эмлалтмаш бесплатное лечение.□ Тунемше Любовь Алексеева яра путёвко почеш Венгрийыш миен коштын. «Ончыко». Ученица Любовь Алексеева по бесплатной путёвке посетила Венгрию. – Кузе коя ок лий, яра кормам пукшас! С. Музуров. – Как же не будет жирным, кормит даровым кормом!10. прил. пустой, чистый, голый; без примеси чего-л., добавления чего-л.; ничем не заправленный. Яра шӱ р пустой суп.□ Ушкал яра вӱ дым ок йӱ, шинчаланрак да пареҥге таман лийже. Ю. Артамонов. Корова не пьёт пустую воду, надо чтоб была немного солёной и со вкусом картофеля. Руашат яра вӱ дыштӧ яра гына кия ыле, руашлан пуштыланаш ру кӱ леш. «Ончыко». И тесто на пустой воде стояло бы так же, чтобы подниматься, тесту нужны дрожжи.11. прил. один лишь; без наличия чего-л. другого. Метри шкежат таче кочде ила. Икшывыштат кинде деч поснак яра пареҥгым веле кочкын шинчат. М. Ятманов. Метри и сам сегодня живёт без еды. И его дети (сидят и) едят одну лишь (букв. пустую) картошку без хлеба. – Кеч-мом ойло, а яра концентрат да комбикормалан веле ӱшанен илаш ок лий. М. Рыбаков. – Что ни говори, а нельзя надеяться на одни лишь концентраты и комбикорма.12. прил. прост. левый, побочный, незаконный (о работе, заработке). (Чащин:) Вет яра окса шкак кӱ сеныш пура. «Ончыко». (Чащин:) Ведь левые деньги сами идут в карман. (Чодыра промышленник) яра оксам мыняржым банкыш пыштен, ятыржым йӱ ын-кочкын, мотаен пытарен. В. Косоротов. Левые деньги лесной промышленник сколько-то вложил в банк, а большинство проел-пропил, промотал.13. прил. уст. частный; принадлежащий отдельному лицу, не государству, не обществу. Кооператив-влак, яра торговоят сатуштым (пазарыш) кондат, кевытлашке оптат, сакалат. М. Шкетан. Кооперативы, также частные торговцы свой товар привозят на базар, размещают его в магазинах, вывешивают.14. прил. уст. единоличный; представленный в одном лице. Яра кресаньык коклаште, колхозник коклаштат тӱ рлӧ -тӱ рлӧ шоя шарлыш. М. Шкетан. Среди единоличных крестьян, также среди колхозников распространились самые разные слухи.15. прил. перен. голый, чистый; ничем другим не гарантированный. – А тымарте тый, Петр Захарович, яра трудодня деч молым сӧ рен отыл. П. Корнилов. – А до сих пор ты, Петр Захарович, кроме голых трудодней ничего другого не обещал.16. прил. перен. пустой, голый; лишённый серьёзного значения, бесполезный; несодержательный; ничем не обоснованный. Яра мутланымаш пустые разговоры.□ – Тиде яра мут, нимогай доказательствет уке. С. Музуров. – Это пустые слова, у тебя нет никаких доказательств. – Раш, тыште нимогай поэзият уке, яра кычкырымаш, кукшо муторгаж веле. М. Казаков. – Ясно, здесь нет никакой поэзии, это лишь пустые выкрики, словесная шелуха. Ср. пуста.17. сущ. свобода, воля; отсутствие преград, затворов, работ. Кудывечыште шинчыр мучаште кок пий да яраште презе гай кугу пий кудалыштыт. Н. Лекайн. Во дворе бегают две собаки на привязи и одна большая, как телёнок, на свободе. Тыге паша дене илен тунемше еҥым ярашке лук-ян – тудо чылт таза айдеме тӱ сшым йомдара, шӱ м-кылже вургыжаш тӱҥалеш, ала-мом эн кӱ лешым йомдарыше гай койын кошташ тӱҥалеш. О. Шабдар. Отпусти-ка на свободу человека, привыкшего жить трудом – он совсем потеряет здоровый вид, начнёт переживать, будет ходить, как потерявший что-то самое важное. Ср. эрык.18. нар. пустым. свободным; не занятым кем-чем-л.; не заполненным. Яра шинчыше пӧ рт пустой (букв. пусто сидящий) дом.□ Лач Анян койкыжо гына яра шинча. Н. Лекайн. Лишь койка Ани свободная (букв. свободно стоит). (Аптылман кугыза) яра шогышо тала орваш каналташ возын улмаш. А. Юзыкайн. Оказывается, дед Аптылман лёг отдохнуть на пустую (букв. пусто стоящую) рабочую телегу.19. нар. без дела, без работы, без действия; ничем не занимаясь, ничем не занимая; просто так. Яра шогаш стоять без дела; яра шинчаш сидеть без дела; яра перныл кошташ слоняться без дела; яра илаш жить, не работая (без дела); жапым яра эртараш проводить время без дела (бездельничать).□ – Мом яра киет? Кидпашат уке, ужат? О. Тыныш. – Ты что бездельничаешь? Что, рукоделия нет? Пачемыш эре яра гына коштын, а мӱ кш эре пашам ыштен. «Ончыко». Оса всё только бездельничала (букв. ходила без дела), а пчела всё работала. Трактор, ынде пел кече лиеш, яра шога. Н. Лекайн. Трактор, вот уже полдня будет, простаивает (букв. стоит без действия).20. нар. попусту, впустую, даром, напрасно, зря, безрезультатно, без пользы. Книгам лудмыжо, политкружокым колыштмыжо яра эртен огыл. С. Чавайн. Чтение книг, посещение (букв. слушание) политкружка не прошли даром. (Зорин:) Игнаш --- кеҥежымак товарым ыштыктен, да акшым алят тӱ лен ок керт. Теве кызытат яра гына коштым. Н. Лекайн. (Зорин:) Игнаш ещё летом попросил сделать топор, да до сих пор не может заплатить. Вот и сейчас я ходил впустую. Ср. арам, арамеш, арамлан, так, ызыра, эпере.21. нар. просто, просто так, без причины, без основания, безосновательно, необоснованно. Яра ойлышташ безосновательно говорить.□ – Яра огыл тыланда бригадир пашакечым воза. В. Сапаев. Не просто так вам бригадир записывает трудодни. Ик орденымат, ик медальымат --- яра пуэн огытыл. М. Сергеев. Ни один орден, ни одну медаль не давали просто так. Ср. арам, так, ызыра, эпере.22. нар. порожняком, пустым; без груза, без пассажиров. – Эй, йокшӱ к, ойлем ыле ончылгоч. Ярак тольымыс. Шынден кондем ыле. П. Корнилов. – Эх, лешак, сказать бы раньше. Я же приехал порожняком. Привёз бы (тебя). 23. нар. пустым, без ничего. Яра пӧ ртылаш вернуться без ничего; яра ошкылаш идти без ничего.□ – Батюшкам яра колташ сай огыл, да мом ыштет. О. Тыныш. – Неудобно батюшку отпустить без ничего, но что поделаешь. Пазарыш кает гын, яра ит тол, Ваштар пура коркам налын тол. Муро. Если пойдёшь на базар, пустым не приходи, купи кленовый ковш для кваса.24. нар. так, бесплатно, даром; без оплаты, без какого-л. возмещения. Яра ышташ бесплатно делать (работать); яра кодаш огыл не оставить без оплаты; яра налаш бесплатно взять.□ Оза нимомат шулдо ак дене але яра ок пу. А. Юзыкайн. Хозяин ничего не отдаст по низкой (букв. дешёвой) цене или бесплатно. Тушто вӱ дымат яра от йӱ. Ю. Артамонов. Там и воды не попьёшь бесплатно.25. нар. так, зря, так просто, напрасно, без последствий. – Ынет ойло? Тиде номер тыланет яра ок эрте. Н. Лекайн. – Не хочешь говорить? Этот номер тебе так не пройдёт. Тышечак тендан пашада коеш. Тидым яра кодаш нигузе ок лий... П. Корнилов. – Отсюда же видно ваше дело. Это просто так оставить никак нельзя. Ср. так, тыгак, арам.◊ Чон яра деч от скуки, от пустоты в душе. См. чон. Чон яраш кодеш на душе пустота (о состоянии душевной опустошённости, отсутствии каких-л. интересов, стремлении). (Эчук:) Шӱ мем йӱ ла, чонем яраш кодеш. С. Николаев. (Эчук:) Сердце моё горит, на душе пустота. Яра вате одинокая женщина. Кок яра вате корныш тарванат. А. Филиппов. Две одинокие женщины отправляются в путь. Яра вер пустое место; ничего не значащий человек, ничтожество. – Кӧ улына ме калык шинчаште? Так, яра вер, арамлогар веле. А. Эрыкан. – Кто мы в глазах народа? Так, пустое место, лишь дармоеды. Яра вуй дене с пустыми руками; не имея ничего, не получив ничего (букв. с пустой головой). – Яра вуй дене миен от пуро, мом-гынат наледаш тӱҥалаш кӱ леш. В. Бояринова. – Не явиться же с пустыми руками, надо начинать покупать что-нибудь. Яра кеҥеж свободное время от завершения весенне-полевых работ до начала сенокоса (букв. свободное лето). Яра кеҥеж жап пеш сылне, да йорлылан огыл, поянлан веле. Н. Лекайн. Пора свободного лета прекрасна, но не беднякам, а только богатым. Яра кид дене (кида, кидын)1. с пустыми руками; не имея ничего, не получив ничего (прийти, уйти, отправить и т. д.). Яра кид дене мӧҥгыш она пӧ ртыл, оксам намиена. О. Тыныш. Мы не вернёмся домой с пустыми руками, привезём деньги. 2) голыми руками; не защищёнными руками, без всяких приспособлений. Урын пӱ йжӧ пӱ сӧ, тудым яра кид дене кучаш лӱ дмашан. В. Иванов. У белки зубы острые, брать её голыми руками опасно. 3) голыми руками; без орудий, будучи не вооружённым. Тушман виян. Тудым яра мут дене да яра кид дене от сеҥе. П. Корнилов. Враг сильный. Его пустыми словами и голыми руками не одолеешь. Яра кийыше мланде залежь; не распахиваемый, не обрабатываемый участок пашни. Яра кийыше мландын пайдаже уке. А. Эрыкан. Нет пользы от залежи. Яра логар дармоед, бездельник, тунеядец. Кычкырат яра логар-влак: «Свобода, свобода!» Эх, тендам «свободыдаге» моге пундашдыме ерыш шуҥгалтарышаш. Я. Ялкайн. Кричат тунеядцы: «Свобода, свобода!» Эх, бросить бы вас вместе с вашей «свободой» в бездонное озеро. Ср. арамлогар. Яра мланде пустошь, пустырь. Яра мӱ шкыр дене с голодным желудком (букв. животом). – Мыйынат паша ышташ ӱнарем ок сите, тыйынат яра мӱ шкыр дене тунем шинчымет ок шу. А. Ягельдин. – И у меня нет сил работать, и тебе не хочется учиться с голодным желудком. Яра шинча дене простым (невооружённым) глазом. Кушкыл клетке-влакым яра шинча дене от уж. Клетки растений невооружённым глазом не увидишь. Яра шинчыме деч от нечего делать, от безделья, от скуки. Яра шинчыме деч мыят сурт сомылкам ыштылам, пакча емыжым ончен куштем. П. Корнилов. От нечего делать и я занимаюсь домашним хозяйством, выращиваю овощи. Яраш кодаш -ам1. оставаться (остаться) так, даром, без последствий, без результата, без пользы. Эрикан тиде ойжо сай, туто пырчыла яраш ыш код. Ямет кӧ ргеш нереште. Д. Орай. Эти слова Эрики, словно хорошее, ядрёное зерно, не остались так. Они проросли внутри Ямета. 2) оставаться (остаться) так, без кого-чего-л., ни с чем. Тендан качыда яраш кодеш, Мемнан каче мужыраҥеш. МФЭ. Ваш жених останется ни с чем, наш жених женится. – Школ пашат деч яраш кодат. А. Асаев. – От работы в школе останешься ни с чем. Яраш кодаш -ем1. оставлять (оставить) так, даром, без последствий, без результата, без пользы. – Ой, шӱ мем шижеш, Васлий, Каритон тидым яраш ок кодо. К. Васин. – Ох, Васлий, сердце моё предчувствует, Каритон не оставит это так. 2) оставлять (оставить) кого-л. так, без оплаты, даром. – Кузе-гынат полшо, кугызай, яраш ом кодо, – сӧ рвала Ведот. З. Каткова. – Как-нибудь уж помоги, дядя, не оставлю так, – просит Ведот. -
43 яра
яраГ.: йӓрӓ1. прил. пустой, порожний; ничем не заполненный (о каком-л. вместилище)Яра печке пустая бочка;
яра ведра пустое ведро.
Яранцев писын вийнен шогале да ӱстембач яра кружкам руалтыш. П. Корнилов. Яранцев быстро выпрямился и схватил со стола пустую кружку.
Яшлык ӱмбалне яра кленча-влак шогат. Д. Орай. На ящике стоят пустые бутылки.
Сравни с:
пуста2. прил. пустой, порожний, свободный; не загруженный, не заполненный, не занятый кем-л.Яра вагон свободный вагон;
яра кровать свободная кровать.
Имне шогалташат яра вӱтам муыч. В. Иванов. И для размещения лошадей нашли свободный хлев.
Демид лӱман еҥ яра пӱкеныш шинче. Д. Орай. Человек по имени Демид сел на свободный стул.
Сравни с:
пуста3. прил. пустой, чистый; не заполненный ничем, не использованный для письма, рисунка и т. дЯра кагаз чистая бумага;
яра бланк чистый бланк.
– Тиде яра ластык огыл, тушан мо-гынат сералтын дыр? И. Караев. – Это не пустой листок, там, наверно, что-нибудь написано?
4. прил. голый, чистый; ничем не покрытыйЯра кӱварыште малаш спать на голом полу.
Йымалнем кроватьын яра пружинже веле. Я. Ялкайн. Подо мной лишь голые пружины кровати.
Сравни с:
чара5. прил. свободный, не занятый; не заполненный каким-л. трудом, делом (о времени)Яра кече свободный день.
Экзамен деч вара, тунемаш тӱҥалмешке, ик арня яра жап пуалтеш. А. Эрыкан. После экзаменов до начала занятий даётся одна неделя свободного времени.
Страховой агентын яра жапше шуко. В. Косоротов. У страхового агента много свободного времени.
6. прил. свободный; не занятый каким-л. трудом, делом; располагающий досугомШошо ага эртен кайыш, моло паша уке. Калык яра. А. Березин. Весенне-полевые работы прошли, других дел нет. Народ свободен.
Лу шагатат шуэш, правленийыште ала-могай яра еҥ-влак тамакым тӱргыктен шинчат. «Ончыко» Скоро уже десять часов, в правлении какие-то свободные люди сидят и курят табак.
7. прил. свободный; никем не занятый, не замещённый, вакантный (о должности в штате учреждения)Яра верна уло, литературный пашаеҥ кӱлеш. М. Иванов. У нас имеется свободное место, нужен литературный работник.
– Мемнан школыштат ик туныктышо ок сите, моло вереат яра вер уло. В. Иванов. – И в нашей школе не хватает одного учителя, и в других местах имеются вакансии (букв. свободные места).
8. прил. свободный; не занятый чем-л.– Тугеже мешайышым, – яра кидше дене кепкыжым нӧлталын, вуйжым удырале Яшмет. П. Корнилов. – Значит, помешал я, – свободной рукой приподняв свою кепку, Яшмет почесал голову.
9. прил. бесплатный, без оплаты; даровой, полученный даромЯра билет бесплатный билет;
яра кинде даровой хлеб;
яра тарзе даровой батрак;
яра эмлалтмаш бесплатное лечение.
Тунемше Любовь Алексеева яра путёвко почеш Венгрийыш миен коштын. «Ончыко» Ученица Любовь Алексеева по бесплатной путёвке посетила Венгрию.
– Кузе коя ок лий, яра кормам пукшас! С. Музуров. – Как же не будет жирным, кормит даровым кормом!
10. прил. пустой, чистый, голый; без примеси чего-л., добавления чего-л.; ничем не заправленныйЯра шӱр пустой суп.
Ушкал яра вӱдым ок йӱ, шинчаланрак да пареҥге таман лийже. Ю. Артамонов. Корова не пьёт пустую воду, надо чтоб была немного солёной и со вкусом картофеля.
Руашат яра вӱдыштӧ яра гына кия ыле, руашлан пуштыланаш ру кӱлеш. «Ончыко» И тесто на пустой воде стояло бы так же, чтобы подниматься, тесту нужны дрожжи.
11. прил. один лишь; без наличия чего-л. другогоМетри шкежат таче кочде ила. Икшывыштат кинде деч поснак яра пареҥгым веле кочкын шинчат. М. Ятманов. Метри и сам сегодня живёт без еды. И его дети (сидят и) едят одну лишь (букв. пустую) картошку без хлеба.
– Кеч-мом ойло, а яра концентрат да комбикормалан веле ӱшанен илаш ок лий. М. Рыбаков. – Что ни говори, а нельзя надеяться на одни лишь концентраты и комбикорма.
12. прил. прост. левый, побочный, незаконный (о работе, заработке)(Чащин:) Вет яра окса шкак кӱсеныш пура. «Ончыко» (Чащин:) Ведь левые деньги сами идут в карман.
(Чодыра промышленник) яра оксам мыняржым банкыш пыштен, ятыржым йӱын-кочкын, мотаен пытарен. В. Косоротов. Левые деньги лесной промышленник сколько-то вложил в банк, а большинство проел-пропил, промотал.
13. прил. уст. частный; принадлежащий отдельному лицу, не государству, не обществуКооператив-влак, яра торговоят сатуштым (пазарыш) кондат, кевытлашке оптат, сакалат. М. Шкетан. Кооперативы, также частные торговцы свой товар привозят на базар, размещают его в магазинах, вывешивают.
14. прил. уст. единоличный; представленный в одном лицеЯра кресаньык коклаште, колхозник коклаштат тӱрлӧ-тӱрлӧ шоя шарлыш. М. Шкетан. Среди единоличных крестьян, также среди колхозников распространились самые разные слухи.
15. прил. перен. голый, чистый; ничем другим не гарантированный– А тымарте тый, Пётр Захарович, яра трудодня деч молым сӧрен отыл. П. Корнилов. – А до сих пор ты, Пётр Захарович, кроме голых трудодней ничего другого не обещал.
16. прил. перен. пустой, голый; лишённый серьёзного значения, бесполезный; несодержательный; ничем не обоснованныйЯра мутланымаш пустые разговоры.
– Тиде яра мут, нимогай доказательствет уке. С. Музуров. – Это пустые слова, у тебя нет никаких доказательств.
– Раш, тыште нимогай поэзият уке, яра кычкырымаш, кукшо муторгаж веле. М. Казаков. – Ясно, здесь нет никакой поэзии, это лишь пустые выкрики, словесная шелуха.
Сравни с:
пуста17. сущ. свобода, воля; отсутствие преград, затворов, работКудывечыште шинчыр мучаште кок пий да яраште презе гай кугу пий кудалыштыт. Н. Лекайн. Во дворе бегают две собаки на привязи и одна большая, как телёнок, на свободе.
Тыге паша дене илен тунемше еҥым ярашке лук-ян – тудо чылт таза айдеме тӱсшым йомдара, шӱм-кылже вургыжаш тӱҥалеш, ала-мом эн кӱлешым йомдарыше гай койын кошташ тӱҥалеш. О. Шабдар. Отпусти-ка на свободу человека, привыкшего жить трудом – он совсем потеряет здоровый вид, начнёт переживать, будет ходить, как потерявший что-то самое важное.
Сравни с:
эрык18. нар. пустым. свободным; не занятым кем-чем-л.; не заполненнымЯра шинчыше пӧрт пустой (букв. пусто сидящий) дом.
Лач Анян койкыжо гына яра шинча. Н. Лекайн. Лишь койка Ани свободная (букв. свободно стоит).
(Аптылман кугыза) яра шогышо тала орваш каналташ возын улмаш. А. Юзыкайн. Оказывается, дед Аптылман лёг отдохнуть на пустую (букв. пусто стоящую) рабочую телегу.
19. нар. без дела, без работы, без действия; ничем не занимаясь, ничем не занимая; просто такЯра шогаш стоять без дела;
яра шинчаш сидеть без дела;
яра перныл кошташ слоняться без дела;
яра илаш жить, не работая (без дела);
жапым яра эртараш проводить время без дела (бездельничать).
– Мом яра киет? Кидпашат уке, ужат? О. Тыныш. – Ты что бездельничаешь? Что, рукоделия нет?
Пачемыш эре яра гына коштын, а мӱкш эре пашам ыштен. «Ончыко» Оса всё только бездельничала (букв. ходила без дела), а пчела всё работала.
Трактор, ынде пел кече лиеш, яра шога. Н. Лекайн. Трактор, вот уже полдня будет, простаивает (букв. стоит без действия).
20. нар. попусту, впустую, даром, напрасно, зря, безрезультатно, без пользыКнигам лудмыжо, политкружокым колыштмыжо яра эртен огыл. С. Чавайн. Чтение книг, посещение (букв. слушание) политкружка не прошли даром.
(Зорин:) Игнаш кеҥежымак товарым ыштыктен, да акшым алят тӱлен ок керт. Теве кызытат яра гына коштым. Н. Лекайн. (Зорин:) Игнаш ещё летом попросил сделать топор, да до сих пор не может заплатить. Вот и сейчас я ходил впустую.
21. нар. просто, просто так, без причины, без основания, безосновательно, необоснованноЯра ойлышташ безосновательно говорить.
– Яра огыл тыланда бригадир пашакечым воза. В. Сапаев. Не просто так вам бригадир записывает трудодни.
Ик орденымат, ик медальымат яра пуэн огытыл. М. Сергеев. Ни один орден, ни одну медаль не давали просто так.
22. нар. порожняком, пустым; без груза, без пассажиров– Эй, йокшӱк, ойлем ыле ончылгоч. Ярак тольымыс. Шынден кондем ыле. П. Корнилов. – Эх, лешак, сказать бы раньше. Я же приехал порожняком. Привёз бы (тебя).
23. нар. пустым, без ничегоЯра пӧртылаш вернуться без ничего;
яра ошкылаш идти без ничего.
– Батюшкам яра колташ сай огыл, да мом ыштет. О. Тыныш. – Неудобно батюшку отпустить без ничего, но что поделаешь.
Пазарыш кает гын, яра ит тол, ваштар пура коркам налын тол. Муро. Если пойдёшь на базар, пустым не приходи, купи кленовый ковш для кваса.
24. нар. так, бесплатно, даром; без оплаты, без какого-л. возмещенияЯра ышташ бесплатно делать (работать);
яра кодаш огыл не оставить без оплаты;
яра налаш бесплатно взять.
Оза нимомат шулдо ак дене але яра ок пу. А. Юзыкайн. Хозяин ничего не отдаст по низкой (букв. дешёвой) цене или бесплатно.
Тушто вӱдымат яра от йӱ. Ю. Артамонов. Там и воды не попьёшь бесплатно.
25. нар. так, зря, так просто, напрасно, без последствий– Ынет ойло? Тиде номер тыланет яра ок эрте. Н. Лекайн. – Не хочешь говорить? Этот номер тебе так не пройдёт.
Тышечак тендан пашада коеш. Тидым яра кодаш нигузе ок лий... П. Корнилов. – Отсюда же видно ваше дело. Это просто так оставить никак нельзя.
Идиоматические выражения:
– яра вате– яра вер -
44 Psycho
1960 – США (106 мин)Произв. PAR (Алфред Хичкок)Реж. АЛФРЕД ХИЧКОКСцен. Джозеф Стефано по одноименному роману Роберта БлокаОпер. Джон Л. РасселлМуз. Бернард ХеррманнТитры Сол БассВ ролях Энтони Пёркинз (Норман Бейтс), Дженет Ли (Мэрион Крейн), Вера Майлз (Лила Крейн), Джон Гэвин (Сэм Лумис), Мартин Болсэм (Милтон Арбогаст), Джон Макинтайр (шериф Чемберз), Лорин Таттл (миссис Чемберз), Пэт Хичкок (Кэролин), Фрэнк Олбертсон (Кэссади), Саймон Оукленд (доктор Ричмонд), Вон Тейлор (Джордж Лоури), Джон Андерсон (продавец машин), Морт Миллз (полицейский).→ Финикс, штат Аризона, пятница, 11 декабря, 14:43. Проведя обеденный перерыв в отеле с любовником Сэмом Лумисом, молодая женщина Мэрион Крейн говорит ему, что в последний раз встречается с ним тайком. Ей хочется, чтобы они поженились, но он не может: сначала ему нужно выбраться из финансовых передряг. Мэрион возвращается на работу в агентство по продаже недвижимости и получает от начальника поручение: перед самым закрытием на выходные положить в банк 40 000 долларов наличными, принесенные клиентом в качестве оплаты по сделке. Мэрион забирает деньги себе и едет к Сэму в Калифорнию. Ночует она в машине на обочине, чем привлекает внимание полицейского. После этой встречи она меняет машину, купив новую у случайно попавшегося торговца. Она снова отправляется в путь. Накатывает усталость, идет дождь, солнце садится – и Мэрион сворачивает в маленький мотель в нескольких километрах от Фейрвэйла, пустующий с тех пор, как главную дорогу отвели от него в сторону.Ее встречает управляющий – молодой человек Норман Бейтс. Видя, что Мэрион одна и проголодалась, он предлагает ей разделить с ним ужин. Чуть позже Мэрион слышит отзвуки ссоры Нормана с матерью: та ругает сына за то, что он пригласил на ужин незнакомку. Норман возвращается с подносом. За ужином Норман рассказывает Мэрион о своем увлечении таксидермией: больше всего он любит делать чучела птиц, которыми украшены стены комнатки, где они ужинают. Он догадывается, что Мэрион от чего-то бежит. Он говорит, что, по его мнению, каждый человек сам готовит себе западню и, что бы мы ни делали, вырваться из этой западни невозможно. Норман также рассказывает о матери, которая вырастила его после смерти отца. Ей пришлось также пережить трагическую гибель любовника, и с тех пор у нее бывают нервные срывы. Мэрион предлагает Норману поместить мать в лечебное заведение, но молодой человек реагирует на это очень плохо, и Мэрион закругляет разговор. Она говорит, что утром вернется в Финикс и попробует вырваться из той западни, которую сама себе расставила.Она возвращается в номер. Норман наблюдает через отверстие в стене за тем, как она раздевается, а потом возвращается в обветшалый готический дом, где живет с матерью. Мэрион в комнате подсчитывает деньги и идет в душ. Неожиданно за душевой занавеской появляется женский силуэт, и кто-то несколько раз с ожесточением бьет Мэрион поясом, а затем исчезает. Несколько мгновений спустя мы слышим крик Нормана в доме: «Господи, мама, это кровь, кровь!» Норман приходит в душевую, тщательно смывает все следы крови, заворачивает труп в душевую занавеску, собирает вещи Мэрион и, не заметив денег, спрятанных в газету, складывает все – и тело, и вещи ― в машину девушки, которую затем топит в близлежащем болоте.Лила Крейн, встревоженная исчезновением сестры, приходит в скобяной магазин Сэма, думая найти там Мэрион. За ней следит частный детектив Милтон Арбогаст, нанятый для розыска украденных денег. Он объясняет Сэму и Лиле, что начальник Мэрион предпочел бы уладить дело полюбовно, не обращаясь в полицию. Он убежден, что Мэрион где-то неподалеку. Вскоре скрупулезное расследование приводит его в мотель Бейтca. Поначалу Бейтс все отрицает, но Арбогаст без особого труда заставляет его признаться, что Мэрион ночевала в его мотеле. Однако когда детектив просит о встрече с его матерью, Норман категорически отказывает ему. Арбогаст уходит и по телефону рассказывает Сэму и Лиле о результатах расследования. Он уверен, что тут что-то неладно, и собирается вернуться в мотель. Действительно, он возвращается, пробирается в дом через черный ход, поднимается по лестнице к комнате миссис Бейтс… и в свою очередь гибнет под исступленными ударами ножа.Лила и Сэм очень обеспокоены его отсутствием. Сэм едет в мотель, но возвращается ни с чем: он не заметил Бейтса, стоявшего во тьме у болота, где он только что утопил машину Арбогаста, точно так же, как сделал это ранее с машиной Мэрион. Сэм и Лила приходят к местному шерифу Чемберзу и узнают от него, что мать Бейтса уже 10 лет как мертва. Она покончила с собой, отравив из ревности своего любовника. С тех пор Норман живет в мотеле отшельником. И все же Сэм уверен, что видел в окне дома женский силуэт. Тем временем в доме Норман скрепя сердце относит маму на руках в подвал. Так он хочет защитить ее от посторонних. Сэм и Лила думают, что Норман присвоил деньги Мэрион, и на следующий день приезжают в мотель и снимают комнату. Пока Сэм отвлекает Нормана разговорами. Лила исследует другие комнаты, предполагая, что Мэрион где-то держат взаперти. Затем она пробирается в дом. Она поднимается по лестнице, обходит пустые апартаменты миссис Бейтс, находит детскую Нормана и спускается по лестнице вниз. Норман внезапно разгадывает уловку Сэма и спрашивает его, где Лила. Он со всех ног бросается к дому. Лила видит его из-за занавески на двери и прячется в подвале, где видит женщину, неподвижно сидящую в кресле к ней спиной. Лила трогает ее за плечо, кресло разворачивается – и перед глазами Лилы оказывается жуткое лицо мертвой женщины, почти превратившейся в мумию. Лила кричит. В этот момент в комнате появляется женская фигура с ножом в руке. Сэм обезоруживает нападавшего, в котором оба узнают Нормана, переодетого в женское платье.После ареста Нормана психиатр растолковывает его случай Лиле, Сэму и следователю. Убив из ревности свою мать и ее любовника, Норман попытался снять с себя вину, превратившись в собственную мать. Время от времени, идентифицируя себя с ней, он чувствовал к девушкам, появлявшимся в его мотеле (а Мэрион была не первой его жертвой), ревность, которую, по его мнению, должна была испытывать к ним его мать. Присутствие в его сознании 2 личностей – собственной и личности матери – приводило к мощным конфликтам, которые завершались победой наиболее сильной личности. Теперь Норман полностью находится под властью матери. Он стал своей матерью. Полицейский приносит ему одеяло. Машину Мэрион поднимают на поверхность из трясины.► К 1959 г. Хичкок вот уже 5 лет (с момента выхода на экраны Окна во двор, Rear Window) выпускает по одному, а то и по 2 шедевра в год. Характерная черта творческого темперамента Хичкока: чем мощнее его талант, тем активнее он ищет обновления. Наряду с мастерским созданием напряжения (саспепса) или же интересом к коварным преступникам, постоянное обновление формы и сюжетов является одной из важнейших данностей в творчестве Хичкока. Психопат в этом отношении побил все рекорды – настолько, что на начальной стадии проект встревожил даже самых близких сотрудников режиссера. Ассоциированный продюсер Херберт Коулмен (Человек, который слишком много знал, The Man Who Knew Too Much; He тот человек, The Wrong Man; Головокружение, Vertigo; На север через северо-запад, North by Northwest) выходит из проекта еще до начала съемок. Верная Джоан Хэрриссон, работавшая с Хичкоком с 1935 г. (как секретарша, автор диалогов, сценарист и т. д.), просит повысить ей оклад вместо того, чтобы рассчитывать на долю с проката. Кинокомпания «Paramount» занимается прокатом фильма, но почти не вкладывается в производство; и Хичкок частично финансирует фильм на свои средства, а вместо гонорара получает в собственность 60 % негатива. «Paramount» даже не предоставляет для съемок свои студийные павильоны, что Хичкок, конечно, воспринимает как признак недоверия ― он снимает на студии «Revue», принадлежащей фирме «Universal», где под его руководством снимались 26-мин короткометражки из серии «Алфред Хичкок представляет». Так и получилось, что самая знаменитая декорация «Universal». одна из главных достопримечательностей Голливуда – мотель Бейтса и готический дом на его задворках, – была построена для фильма студии «Paramount».Главные упреки, адресованные Хичкоку до начала съемок и выражавшие опасения близких ему людей в жизнеспособности проекта, таковы: роман Роберта Блока, написанный на основе реального случая, произошедшего в Висконсине (дело Эда Гайна), недостоин мастера (этого мнения придерживался, к примеру, 2-й сценарист Джозеф Стефано, указанный в титрах как единственный автор сценария); с другой стороны, Хичкок заходит слишком далеко в «графическом» изображении насилия и нарушении голливудских табу (это мнение разделяла, в частности, Джоан Хэрриссон). Финансируя себя сам, Хичкок переживает сладкое для него ощущение, что приходится начинать с нуля – и решает начать съемки в режиме экономии (бюджет в 800 000 долларов эквивалентен в среднем 3 телевизионным короткометражкам; на сами съемки выделено 36 дней в декабре 1959-го и январе 1960 г.).Фильм будет черно-белым и изобразительно приближен к телевизионным картинам. Этот экономный подход только поспособствует оригинальности и формальной цельности фильма. Для Хичкока экономия сводится к тому, что фильм ничем не должен отвлекать зрителя от собственно хода повествования («изложения истории» [the telling of the tale], согласно цитате, приведенной Стивеном Ребелло, см. БИБЛИОГРАФИЮ). Как и на телевидении, все подчиняется 3 законам: скорость, реализм, документальность. Хичкок нанимает частного детектива, чтобы тот консультировал сценариста, и отправляет 2-ю группу ловить атмосферу Финикса и его окрестностей. Он просит оператора-постановщика использовать 50-мм объектив, который должен как можно точнее воспроизвести взгляд зрителя в каждом плане.Поскольку Роберт Блок в связи с занятостью отказался участвовать в написании сценария, а 1-й сценарист Джеймс П. Кавано был отстранен от работы через несколько недель, Хичкок нанимает Джозефа Стефано. Стефано восхищается Хичкоком. Он признается Стивену Ребелло, что почти довел мэтра до слез, сказав, что лучшим его фильмом считает Головокружение. (Обычно Хичкок в общении с сотрудниками и гостями хранил безмятежность Будды или же развлекал их шутками и анекдотами.) Тем не менее Стефано не чувствует интереса к этой работе, пока Хичкок не говорит ему, что подумывает нанять на роль Бейтса Энтони Пёркинза, тогда как в романе Бейтс – «тяжеловес» вроде Рода Стайгера. Чуть позже Хичкок нанимает Сола Басса «консультантом по изображению» (pictorial consultant). Помимо начальных титров, Сол Басс рисует не только сцену в душе, но и многие другие сцены, вошедшие или не вошедшие в фильм. На всех этапах работы – подготовки, съемок, монтажа и даже в последние недели перед выходом в прокат – Хичкок и его сотрудники сомневались в будущем успехе фильма. На демонстрации чернового монтажа все сидели с кислыми лицами; только Бернард Херрманн почувствовал выдающиеся достоинства картины и предложил Хичкоку партитуру, написанную исключительно для струнных инструментов. (Хичкок планировал обойтись без музыки в сцене в душе, а для фильма в целом предполагал джазовую партитуру.) Для проката Лью Вассермен, деловой партнер Хичкока (и председатель Американской музыкальной корпорации), предложил сразу же зарезервировать максимально возможное количество кинозалов по всей Америке. Стивен Ребелло так резюмирует ход его мыслей: даже если сарафанное радио погубит репутацию фильма, все равно имя Хичкока привлечет зрителей в первые 2 недели. Колоссальный успех фильма во всем мире стал потрясением для прокатчиков. Так Психопат преподнес небывалый сюрприз не только зрителям, но и (в 1-ю очередь) своим создателям.1-я оригинальная черта фильма связана с драматургией: исчезновение главной героини, которую жестоко убивают на 50-й мин (то есть примерно в середине повествования). Кстати, именно это и привлекло Хичкока в романе Роберта Блока. Хичкок сделал все возможное, чтобы после гибели героини публика, так или иначе идентифицировавшая себя с ней, оказалась в полной растерянности, небывалой для кинематографа; зритель остается в реальности драмы один, без поддержки, без укрытия, словно на краю пропасти. Кроме того, эта смерть устанавливает связь между относительно небольшой и случайной виновностью Мэрион Крейн и гораздо более глубокой и основательной виной Нормана Бейтса, порожденной глубинами его подсознания и серьезным душевным недугом. В одном из самых 1-х и проницательных отзывов, вызванных фильмом во Франции, Психопат сравнивается с концентрическим Адом Данте. «Этот фильм, – пишет Филипп Демонсаблон в статье „Письмо из Нью-Йорка“ (в журнале „Cahiers du cinéma“, № 111, 1960), – построен, как Дантов Ад, из концентрических кругов, раз от раза все более узких и глубоких. С самого начала устанавливается очень последовательное движение к удушливости, увязанию, без всякой зрелищной величавости, но и без купюр. Интонация скрупулезно реалистична и возрождает гипнотическое воздействие лучших моментов Тени сомнения, Shadow of a Doubt и Спасательной шлюпки, Lifeboat, с короткими прорывами небывалой жестокости». Смерть Мэрион Крейн мгновенно перебрасывает нас из одного круга в другой, поскольку ее вина теперь неразрывно связана с виной Нормана – человека, с которым зритель поневоле вынужден теперь себя идентифицировать. А виновность Нормана незаметно поднимает тему виновности всего человечества – процесс, часто встречающийся в фильмах Хичкока.Не переставая внушать зрителю беспокойство, Бейтс вызывает у него в равной степени сочувствие и ужас. При 1-м просмотре эти чувства сменяют друг друга, при последующих – уживаются рядом. И конечно же при пересмотре, когда саспенс и неожиданные повороты теряют свою силу, сочувствие берет верх. Помимо сочувствия и ужаса, фильм полон меланхолии, тайной грусти: как если бы самые интимные секреты персонажей вдруг проступали на стенах у всех на виду. В мотеле Бейтса не просто умирают люди: там раскрываются души. В этом отношении важнейшим эпизодом становится диалог Мэрион и Нормана в комнате с чучелами птиц. В конце этого эпизода Мэрион еще считает себя свободной, принимает решение сделать шаг назад, но не успевает и надает в пропасть.Как это часто происходит у Хичкока (в особенности в Случайных попутчиках, Strangers on a Train), именно в кульминационных сценах, твердо держа в руках публику, завороженную ожиданием, страхом или удивлением, режиссер с головой бросается в эксперименты – как, например, в знаменитой сцене в душе. Эта сцена, при всей своей необычности, всего лишь доводит до крайности монтажное решение, используемое на протяжении всего фильма. Хотя Хичкок многократно (Веревка, Rope; Под знаком Козерога, Under Capricorn) проявлял себя непревзойденным мастером длинных планов (в их крайней форме – «10-минутный план» [ten minutes take]), в Психопате он использует противоположную технику, разрезая сцены на мелкие кусочки и прибегая к относительно короткому монтажу. Сцена в душе насчитывает 70 планов за 45 сек. Она с дьявольской эффективностью чередует и удерживает в шатком равновесии настойчивость и умолчание; она показывает ровно столько, сколько скрывает; управляет зрительскими эмоциями, благодаря умело дозированным стимулам, но при этом удерживается от демонстрации главного (того, как нож входит в тело жертвы). Бесчисленные подражатели фильму все время забывают добрую половину секрета Мэтра, а именно: то, чего он не показывает, действует на нервы зрителю даже больше, чем то, что он показывает. Хичкок особенно гордился тем, что этим фильмом создал образец чистого кинематографа. «В Психопате, – признавался он Трюффо в беседах, опубликованных издательством „Laffont“ в 1966 г., – для меня не так важен сюжет, не так важны персонажи; для меня важно, чтобы общий ряд фрагментов фильма, изображение, звуки и прочие чисто технические элементы заставили зрителя вопить от ужаса… Публику привлекли не мысли, заложенные в сюжете. Публику потрясла не отличная актерская игра. Внимание публики привлек не именитый роман. Публику восхитил фильм в чистом виде». Тем не менее нельзя не заметить, что сила фильма – в крепкой драматургической конструкции, в изменяющемся темпе, в качестве диалогов и пауз, в остроте монтажа.N.В. Сол Басс настаивал, что авторство и даже постановка сцены в душе принадлежат ему. В самом деле, во время съемок Хичкок с гордостью показывал коллегам раскадровки (storyboanl) Сола Басса, сделанные для этой сцены и для многих других. Поскольку после съемок сцена стала самой знаменитой в фильме, а потом и во всем творчестве Хичкока, Мэтр стал хранить гробовое молчание по поводу неоспоримого вклада Сола Басса. Он ни разу не говорил об этом публично. Когда Трюффо задает ему вопрос: «Кажется, помимо начальных титров, Сол Басс сделал серию рисунков для фильма?» – он отвечает: «Только для одной сцены, и те я не смог использовать». После чего пересказывает в подробностях раскадровку сцены убийства Арбогаста, выпавшей из монтажа. Вполне объяснимо, что Сол Басс был потрясен подобной «забывчивостью», которая продолжалась вплоть до смерти Мэтра. Как он мог в такой ситуации настаивать на своей роли в создании этой сцены? После смерти Хичкока Сол Басс стал более спокойно смотреть на споры вокруг этого вопроса и говорил так: «Люди меня часто спрашивали: что вы думаете о том, что он [Хичкок] приписал себе целиком авторство сцены в душе? Я отвечал: меня ничуть не смущает, что я послужил инструментом, при помощи которого что-то было сделано. Психопат – на 100 % фильм Хичкока. Многие люди привносят в фильм что-то свое, и в Психопате мне посчастливилось быть одним из них, но правда заключается в том, что каждый элемент фильма зависел от решения Хичкока. Даже если бы моя роль не вызывала никаких разногласий, даже если бы все вокруг признавали, что я был режиссером этой сцены, она все равно бы целиком и полностью принадлежала Хичкоку» (цит. по статье С. Ребелло).После Психопата было снято 2 сиквела: 1-й, Психопат II (Psycho II, 1983), поставлен Ричардом Фрэнклином с Энтони Пёркинзом, Верой Майлз и Мег Тилли в главных ролях. Это честный хоррор (естественно, с фильмом Хичкока он в разных весовых категориях), ловко использующий отсылки к картине-первоисточнику; 2-й, Психопат III (Psycho III, 1986), поставлен Энтони Пёркинзом, который снова исполнил главную роль. Это уже совершенно халтурный фильм, в котором есть что-то нездоровое и даже тревожное – до такой степени, что поневоле задаешься вопросом, не снял ли его сам Норман Бейтс.БИБЛИОГРАФИЯ: реконструкцию фильма в 1300 фоторепродукциях (с полными диалогами) издал Ричард Энобайл в серии «Библиотека киноклассики» (Richard Anobile, Psycho, Film Classics Libraiy, Universe Books, New York, 1974). Как и во всех выпусках этой серии, начало и конец планов не указаны, поэтому настоящую последовательность планов фильма восстановить невозможно. Когда в издании указываются границы кадров (что происходит далеко не всегда), можно оценить в полной мере их невероятную красоту, еще больше усиленную неподвижностью фоторепродукций. Главный текст о Психопате – увлекательная статья Стивена Ребелло, опубликованная в журнале «Cinefantasnque», Нью-Йорк, в октябре 1986 г. В ней автор восстанавливает в мельчайших деталях всю историю создания фильма (большую часть фактов, изложенных выше, мы позаимствовали у него). Статья была перепечатана с добавлениями в издании: Alfred Hitchcock and the Making of Psycho, Dembner Books, New-York, 1990. См. также небольшую книгу: James Naremore, Filmguide to Psycho, Indiana University Press, 1973, и две книги Доналда Спото: Donald Spoto, The Art of Alfred Hitchcock, Hopkinson and Blake, New York, 1976 и The Dark Side of a Genius, Little, Brown and Company, New York, 1983. Психопат – один из тех фильмов, что лучше всего поддаются психоанализу. Прекрасный пример тому – статья Робина Вуда «Психоанализ Психопата » (Robin Wood, Psychanalise de Psycho) в журнале «Cahiers du cinéma», № 113 (1960). -
45 пора
1.1) ( момент) ora ж., momento м.••до сих пор — tuttora, finora
2) ( период) periodo м., tempo м., stagione ж.летняя пора — estate ж., periodo estivo
3) ( эпоха) epoca ж., periodo м., tempo м.••2. предик.è ora, è tempo••* * *ж.1) ( время) tempo m, stagione fлетняя / зимняя пора́ — estate f; stagione estiva; periodo estivo / inverno
пора́ жатвы — tempo della mietitura
в ночную пору — nottetempo avv
2) сказ. e tempo di...; e ora di...мне пора́ идти — devo andare
3) ( определённый момент)до сих пор... — finora, tuttora
с тех пор, как... — da quando...
в ту пору — a quel tempo; allora
на первых порах — all'inizio; in un primo momento
без поры, без времени — prima del tempo
до тех пор, пока — fino a quando
порою — qualche volta, alle volte
4) ( эпоха) epoca, stagione, periodoсмутная пора́ — tempi bui
••глухая пора́ — stagione morta
пора́ и честь знать — dobbiamo salutarvi; abbiamo importunato abbastanza
* * *n -
46 till
̈ɪtɪl I
1. предл.
1) до
2) до, не раньше ∙ Syn: until
2. союз (до тех пор) пока (не) The child could not go for a walk till his parents came. ≈ Ребенок не мог пойти гулять, пока не вернулись его родители. Syn: until II сущ.
1) а) денежный ящик, касса( в магазине или банке) б) ящик для хранения ценностей
2) сумма денег, которая находится в кассе III гл. возделывать землю, пахать Syn: cultivate IV сущ.;
геол. тиль;
валунная глина возделывать, обрабатывать, пахать (землю) - to * the land /the earth/ обрабатывать землю - to * a farm работать на ферме развивать, шлифовать (знания, ум) ;
разрабатывать (отрасль науки) - the fields( of science) *ed by the biologists области( науки), разрабатываемые биологами (американизм) заниматься землепашеством, обрабатывать землю денежный ящик, касса (разговорное) кубышка, загашник - do we have enough in the * for a vacation? хватит нам на каникулы того, что есть у нас в загашнике? (устаревшее) выдвижной ящик( для драгоценностей и т. п.) > to be caught with one's hand in the * быть пойманным на месте преступления, быть схваченным за руку класть деньги в ящик, в кассу (геология) тилль;
валунная глина указывает на момент, вплоть до которого совершается действие: до - * now до сих пор - * tomorrow до завтра - * morning до утра - from... * с /от/... до - from morning * night с утра до вечера - to work * late at night работать допоздна - wait * after the holidays подожди до конца праздников - she read * dawn она читала до рассвета - let's work * ten давайте поработайте до десяти - true * death верный до гроба - good-bye * Monday! до понедельника! указывает на момент, вплоть до которого действие не совершалось или не будет совершаться (после отрицаний): до, (только) после - he will not come * after dinner он придет только после обеда - he did not begin * 1960 он начал только в 1960 году - he did not learn of it * the next day он узнал об этом только на следующий день - I have never heard of it * new впервые слышу об этом( устаревшее) (шотландское) указывает на достижение какого-л. места: до - * the end до конца достижение какого-л. результата - he changed * a dragon он превратился в дракона вводит придаточные предложения и обстоятельственные обороты: указывающие на момент времени вплоть до которого совершалось действие: (до тех пор) пока (не) - wait * the rain has stopped /stops/ подождите, пока (не) пройдет дождь - do not leave * he comes не уходите, пока он не придет указывающие на момент времени вплоть до которого действие не совершалось (обыкн. после отрицаний): (только) после того как, прежде чем - he will not come * you invite him он не придет, пока вы его не пригласите;
он придет только после того, как вы его пригласите - we can't begin * he's finished мы не можем начать, пока он не кончит - it was not * I saw it myself that I believed it я поверил, только когда я сам увидел это указывающие на интенсивность действия: до (того, что) - to laugh * one cries смеяться до слез( американизм) указывает на время: без - five minutes * three без пяти три (диалектизм) чем - more * one can take больше, чем можно взять до - it seemed long * the dawn came время до рассвета тянулось долго в то время, как, пока - enjoy the roses * they flourish наслаждайтесь розами, пока они цветут (после scarcely, barely и т. п. в главном предложении) как - he scarcely reached home * the rain started не успел он добраться домой, как пошел дождь (для того) чтобы - come here * I see you подождите, чтобы я мог вас рассмотреть > * the cows come home очень нескоро;
неизвестно когда;
никогда;
когда рак свистнет (шотландское) приинфинитивная частица, употребляющаяся вместо to ~ prep до, не раньше;
he did not write us till last week до прошлой недели он ничего не писал нам service ~ абонементный ящик для быстрого обслуживания банковских клиентов till активы банка ~ возделывать землю, пахать ~ денежный ящик, касса (в магазине или банке) ~ денежный ящик ~ prep до, не раньше;
he did not write us till last week до прошлой недели он ничего не писал нам ~ prep до;
till then до тех пор ~ наличность кассы ~ (до тех пор) пока (не) ;
wait till I come подожди, пока я приду ~ геол. тиль;
валунная глина until: until = till ~ prep до;
till then до тех пор ~ (до тех пор) пока (не) ;
wait till I come подожди, пока я приду -
47 место
1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.* * *1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́наде́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта
име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти
к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно
-
48 пора
ж.в ночную пору — nottetempo avv2) сказ. e tempo di...; e ora di...3) ( определенный момент)до сих пор... — finora, tuttoraс тех пор, как... — da quando...в ту пору — a quel tempo; alloraдо поры( до времени) — fino a un certo momentoна первых порах — all'inizio; in un primo momentoбез поры, без времени — prima del tempoдо тех пор, пока — fino a quando•• -
49 П-359
ДО СИХ ПОР (ДО СИХ ПОР) PrepP these forms only adv fixed WO1. Also: ДО СЕЙ ПОРЫПО СЮ ПОРУ both obs until the present timeto this dayuntil (till, up till, up to) now to date thus (so) far up to the present day (time) hitherto heretofore still (as) yet (in limited contexts) even now (with negated predic) never.«До сих пор, как вспомню, не могу удержаться от смеха» (Войнович 4). "То this day when I think of it I can't help laughing" (4a).До сих пор он покойно жил, никого не боялся, любому и каждому мог без опаски смотреть в глаза (Тендряков 1). Up till now he had lived quietly, fearing no one, and able to look any man straight in the eye (1a).Если сказать правду, то до сих пор никаких иных отношений с женщинами, кроме заочных, у него (Алтынника) не было (Войнович 5)...If the truth be told, thus far Altinnik's relations with women had been confined to the mail (5a).«А тут на днях налог принесли». - «Налог?» - Михаил озадаченно посмотрел на мать. До сих пор налоги обходили их стороной (Абрамов 1). Then there's that tax thing they brought around the other day" "Taxes?" Mikhail gave his mother a puzzled look. So far, taxes had passed them by (1a)....Слушайте, я буду читать: „Только что вышедшая книга стихов до сих пор неизвестного автора, Фёдора Годунова-Чердынцева, кажется нам явлением столь ярким, поэтический талант автора столь несомненен". Знаете что, оборвем на этом...» (Набоков 1). "...Listen to this-I'm going to read it to you: The newly published collection of poems by the hitherto unknown author Fyodor Godunov-Cherdyntsev strikes one as such a brilliant phenomenon, and the poetic talent of the author is so indisputable...' You know what, I shan't go on..." (1a).(Елена:) Сказал, что приедет утром, а сейчас девять часов, и его нет до сих пор (Булгаков 4). (Е.:) Не said he'd come in the morning, but it's nine o'clock right now, and he still isn't here (4a).Обед этот в семейном и дружеском кругу человека, которым он так восхищался, прежде очень интересовал князя Андрея, тем более что до сих пор он не видал Сперанского в его домашнем быту но теперь ему не хотелось ехать (Толстой 5). The prospect of this dinner in the intimate home circle of the man he so greatly admired had seemed very interesting to Prince Andrei, especially as he had not yet seen Speransky in his domestic surroundings, but now he had lost all desire to go (5a).До сих пор я не знаю, как назвать это состояние... В нем не было ни капли восторженности. Наоборот, оно приносило покой и отдых (Паустовский 1). Even now I don't know what to call this mood....There was not a trace of exaltation in it On the contrary, it brought peace and quiet (1b).Удивительное дело, -размышлял Остап, - как город не догадался до сих пор брать гривенники за вход в Провал» (Ильф и Петров 1). "What а remarkable thing," mused Ostap, "that the town has never thought of charging ten kopeks to see the Drop..." (1a).2. (in refer, to s.o. 's reading, memorizing etc sth.) up to this placeup to hereup to this point this far this much.Я ещё не кончил статью, прочитал только до сих пор. I haven't finished the article yet. I've only read up to here. -
50 до сей поры
• ДО СИХ ПОР < ДО СИХ ПОР>[PrepP; these forms only; adv; fixed WO]=====1. Also: ДО СЕЙ ПОРЫ; ПО СЮ ПОРУ both obs until the present time:- to this day;- until (till, up till, up to) now;- to date;- hitherto;- heretofore;- still;- (as) yet;- [in limited contexts] even now;- [with negated predic] never.♦ "До сих пор, как вспомню, не могу удержаться от смеха" (Войнович 4). " То this day when I think of it I can't help laughing" (4a).♦ До сих пор он покойно жил, никого не боялся, любому и каждому мог без опаски смотреть в глаза (Тендряков 1). Up till now he had lived quietly, fearing no one, and able to look any man straight in the eye (1a).♦...Если сказать правду, то до сих пор никаких иных отношений с женщинами, кроме заочных, у него [Алтынника] не было (Войнович 5)....If the truth be told, thus far Altinnik's relations with women had been confined to the mail (5a).♦ "А тут на днях налог принесли". - "Налог?" - Михаил озадаченно посмотрел на мать. До сих пор налоги обходили их стороной (Абрамов 1). "Then there's that tax thing they brought around the other day" "Taxes?" Mikhail gave his mother a puzzled look. So far, taxes had passed them by (1a).♦ "...Слушайте, я буду читать: "Только что вышедшая книга стихов до сих пор неизвестного автора, Фёдора Годунова-Чердынцева, кажется нам явлением столь ярким, поэтический талант автора столь несомненен". Знаете что, оборвем на этом..." (Набоков 1). "...Listen to this - I'm going to read it to you: The newly published collection of poems by the hitherto unknown author Fyodor Godunov-Cherdyntsev strikes one as such a brilliant phenomenon, and the poetic talent of the author is so indisputable...' You know what, I shan't go on..." (1a).♦ [Елена:] Сказал, что приедет утром, а сейчас девять часов, и его нет до сих пор (Булгаков 4). [Е.:] He said he'd come in the morning, but it's nine o'clock right now, and he still isn't here (4a).♦ Обед этот в семейном и дружеском кругу человека, которым он так восхищался, прежде очень интересовал князя Андрея, тем более что до сих пор он не видал Сперанского в его домашнем быту; но теперь ему не хотелось ехать (Толстой 5). The prospect of this dinner in the intimate home circle of the man he so greatly admired had seemed very interesting to Prince Andrei, especially as he had not yet seen Speransky in his domestic surroundings, but now he had lost all desire to go (5a).♦ До сих пор я не знаю, как назвать это состояние... В нем не было ни капли восторженности. Наоборот, оно приносило покой и отдых (Паустовский 1). Even now I don't know what to call this mood....There was not a trace of exaltation in it On the contrary, it brought peace and quiet (1b).♦ "Удивительное дело, - размышлял Остап, - как город не догадался до сих пор брать гривенники за вход в Провал" (Ильф и Петров 1). "What a remarkable thing," mused Ostap, "that the town has never thought of charging ten kopeks to see the Drop..." (1a).2. (in refer, to s.o.'s reading, memorizing etc sth.) up to this place:- up to here;- this far;- this much.♦ Я ещё не кончил статью, прочитал только до сих пор. I haven't finished the article yet. I've only read up to here.Большой русско-английский фразеологический словарь > до сей поры
-
51 по сю пору
• ДО СИХ ПОР < ДО СИХ ПОР>[PrepP; these forms only; adv; fixed WO]=====1. Also: ДО СЕЙ ПОРЫ; ПО СЮ ПОРУ both obs until the present time:- to this day;- until (till, up till, up to) now;- to date;- hitherto;- heretofore;- still;- (as) yet;- [in limited contexts] even now;- [with negated predic] never.♦ "До сих пор, как вспомню, не могу удержаться от смеха" (Войнович 4). " То this day when I think of it I can't help laughing" (4a).♦ До сих пор он покойно жил, никого не боялся, любому и каждому мог без опаски смотреть в глаза (Тендряков 1). Up till now he had lived quietly, fearing no one, and able to look any man straight in the eye (1a).♦...Если сказать правду, то до сих пор никаких иных отношений с женщинами, кроме заочных, у него [Алтынника] не было (Войнович 5)....If the truth be told, thus far Altinnik's relations with women had been confined to the mail (5a).♦ "А тут на днях налог принесли". - "Налог?" - Михаил озадаченно посмотрел на мать. До сих пор налоги обходили их стороной (Абрамов 1). "Then there's that tax thing they brought around the other day" "Taxes?" Mikhail gave his mother a puzzled look. So far, taxes had passed them by (1a).♦ "...Слушайте, я буду читать: "Только что вышедшая книга стихов до сих пор неизвестного автора, Фёдора Годунова-Чердынцева, кажется нам явлением столь ярким, поэтический талант автора столь несомненен". Знаете что, оборвем на этом..." (Набоков 1). "...Listen to this - I'm going to read it to you: The newly published collection of poems by the hitherto unknown author Fyodor Godunov-Cherdyntsev strikes one as such a brilliant phenomenon, and the poetic talent of the author is so indisputable...' You know what, I shan't go on..." (1a).♦ [Елена:] Сказал, что приедет утром, а сейчас девять часов, и его нет до сих пор (Булгаков 4). [Е.:] He said he'd come in the morning, but it's nine o'clock right now, and he still isn't here (4a).♦ Обед этот в семейном и дружеском кругу человека, которым он так восхищался, прежде очень интересовал князя Андрея, тем более что до сих пор он не видал Сперанского в его домашнем быту; но теперь ему не хотелось ехать (Толстой 5). The prospect of this dinner in the intimate home circle of the man he so greatly admired had seemed very interesting to Prince Andrei, especially as he had not yet seen Speransky in his domestic surroundings, but now he had lost all desire to go (5a).♦ До сих пор я не знаю, как назвать это состояние... В нем не было ни капли восторженности. Наоборот, оно приносило покой и отдых (Паустовский 1). Even now I don't know what to call this mood....There was not a trace of exaltation in it On the contrary, it brought peace and quiet (1b).♦ "Удивительное дело, - размышлял Остап, - как город не догадался до сих пор брать гривенники за вход в Провал" (Ильф и Петров 1). "What a remarkable thing," mused Ostap, "that the town has never thought of charging ten kopeks to see the Drop..." (1a).2. (in refer, to s.o.'s reading, memorizing etc sth.) up to this place:- up to here;- this far;- this much.♦ Я ещё не кончил статью, прочитал только до сих пор. I haven't finished the article yet. I've only read up to here.Большой русско-английский фразеологический словарь > по сю пору
-
52 da
1. prep(с art determ образует сочленённые предлоги: dal, dallo, dall', dalla, dai, dagli, dalle; не элидируется, кроме некоторых наречных выражений, напр.: d'allora in poi с того времени, с тех пор)1) ((направления) движения, расстояния и места) из, от, с, кaccommiatarsi dalla compagnia — расстаться с компаниейdistare dal centro (città) — быть далеко от центра (города)andare dall'amico — пойти к приятелюpassare da una vecchia conoscenza — зайти к старому знакомому3) (происхождения, источника, причины или зависимости) от, из, с; в, наtremare dal terrore — дрожать от ужасаriconoscere dalla voce — узнать по голосу5) (действующ лица или причины - с глаголом в passivo; переводится без предлога)la diga è rovinata dall'acqua — плотина смыта течениемlavorare da segretaria — работать секретаршей7) ( различия) между8) (образа действия, сравнения; переводится различно, часто наречием)trattare qd da bambino — обращаться с кем-либо как с ребёнкомvivere da gran signore — жить барином / на широкую ногу9) (с личным местоимением - при указании на самостоятельность совершения действия) сам, самостоятельноva da sé — само собой разумеется2. prep(с art determ образует сочленённые предлоги: dal, dallo, dall', dalla, dai, dagli, dalle; не элидируется, кроме некоторых наречных выражений, напр.: d'allora in poi с того времени, с тех пор)1) ( назначения предмета) дляvaso da notte — ночной горшок(переводится также прилагательным) carta da lettere — почтовая бумагаfazzoletto da naso — носовой платокgesto da prode — геройский поступокcieco da un occhio — слепой на один глаз3. prep(с art determ образует сочленённые предлоги: dal, dallo, dall', dalla, dai, dagli, dalle; не элидируется, кроме некоторых наречных выражений, напр.: d'allora in poi с того времени, с тех пор)1) (при обозначении назначения, цели; переводится неопределённой формой глагола или существительным с предлогом) дляpreparare qualcosa da mangiare — приготовить чего-либо поесть2) (при обозначении необходимости, долженствования; часто переводится придаточным определительным)sono cose da ridere — это просто смешно3) (после глаголов avere и essere выражает необходимость или долженствование; переводится обычно безличным оборотом с глаголом в неопределённой форме)ho un sacco da fare — у меня масса дел4) (после некоторых прилагательных - при обозначении свойства предмета, определяемого прилагательным, переводится существительным с предлогом) для ( или сложным прилагательным)4. prep(с art determ образует сочленённые предлоги: dal, dallo, dall', dalla, dai, dagli, dalle; не элидируется, кроме некоторых наречных выражений, напр.: d'allora in poi с того времени, с тех пор)(входит в состав многочисленных наречных и предложных выражений)lontano / lungi da... — далеко / вдали от -
53 take
I [teik] n1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получкаgreat take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)
5) популярна пісенька, п'єса6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,7) пoлiгp. "урок" складача8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль9) мeд. пересадка ( шкіри)••give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка
II [teik] von the take — корисливий, продажний
(took; taken)1) брати; схопитиto take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]
to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку
to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку
to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.
to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку
to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками
to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей
to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі
to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло
to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями
take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу
take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу
take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати
2) захоплювати; опановувати, завойовуватиto take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)
to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених
he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити
a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан
to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину
to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька
to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу
pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів
3) привласнювати, брати ( без дозволу)who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує
he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить
he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати
they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку
his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг
4) користатися; одержувати; здобуватиto take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]
to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]
to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]
when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати
I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати
to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.
which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях
take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати
you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)
I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити
to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)
he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати
according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття
5) діставати, добуватиto take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати
to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти
6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]
how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє
take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує
I'll take it — добре, я згодний
I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися
to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.
I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик
to take a wager /a bet/ — йти на парі
to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати
take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!
7) сприймати, реагуватиto take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smthI can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйозtake it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони єto take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдитиto take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smthkindly — доброзичливо поставитися до чого-н.I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист8) розуміти; тлумачитиI take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати
I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати
to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.
your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися
to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає
I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]
let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим
take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!
we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити
9) охоплювати, опановуватиhis conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті
what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає
he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]
to be taken ill /bad/ — занедужати
10) захоплювати, захоплюватися; подобатисяto take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву
the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися
he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)
11) записувати, реєструвати, протоколюватиto take dictation — писати під диктування; писати диктант
12) знімати, фотографуватиto take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі
he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії
he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний
take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію
14) уміщатиthe typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату
15) вимагати; відніматиit takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння
it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу
this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей
it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку
it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати
it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти
it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити
it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком
she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати
wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся
he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)
a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині
16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях17) женитися; виходити заміжshe wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла
he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит
18) с.-х. прийматиthe cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]
19) прийматисяbefore the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося
the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися
the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися
20) починатися, розходитися, набирати силу21) aмep. схоплюватися, замерзатиthe pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися
22) ставати, робитисяto take sick — занедужати; приболіти
23) приймати (їжу, ліки)to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]
to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)
to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)
the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює
24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)
26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командуванняto take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)
to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)
to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком
to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]
take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)
to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору
to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію
30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона
31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)
to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)
32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось
to take the evening service — цepк. служити вечерню
34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати35) носити, мати розмір( ноги)36) зазнавати (покарання, втрати)37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти38) занедужати; заразитися ( хворобою)39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)40) вбирати, поглинати ( рідину)41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)42) to take to a place направлятися кудисьto take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]
he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]
to take across smth — перетинати щось, йти через щось
43)to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось
to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись
what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)
44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось
to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось
to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось
to take to one's bed — злягти, занедужати
47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось
to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось
to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось
to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось
to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось
51) рятувати щось, когось від чогось, когосьto take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось
to take smb off the job — відсторонити когось від роботи
52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послаблятиto take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось
55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когосьto take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)
56) to take smb through smth змусити когось зробити щосьto take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)
58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусьthe ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя
61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменникаto take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися
to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися
to take a run — розбігтися [порівн. *]
to take a jump /a leap/ — стрибнути
to take a leak — cл. помочитися
to take a look /a glance/ — глянути
just take a look at that — (ти) тільки глянь на це
to take a risk /a chance/ — ризикнути
to take (a) breath — вдихнути; перевести подих
to take an oath — дати клятву, заприсягтися
62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характерto take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу
to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)
to take place — траплятися, відбуватися
to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]
to take root — пустити корені, укоренитися
to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)
to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити
to take aim /sight/ — прицілюватися
to take counsel — радити; радитися
to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради
to take account — брати до уваги, враховувати
to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)
to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення
to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль
to take comfort — заспокоїтися, утішитися
to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати
take courage! — мужайся!, не бійся!
to take cover — сховатися; ховатися
to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок
to take warning — остерігатися; зважати на попередження
to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу
to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності
to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось
to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось
to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад
take and — aмep.; дiaл. взяти
I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові
to take a drop — випити, підвипити
to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого
to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]
to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир
to take the floor — виступати, брати слово
63) піти танцюватиto take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру
to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато
to take smth to pieces — розібрати щось
take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно
to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад
to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися
to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]
to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь
to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось
to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони
to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону
to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки
to take one's nook — змотати вудки, дати тягу
to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися
to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз
it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!
to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь
to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]
to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]
to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]
to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л
not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)
to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися
to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]
to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось
to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом
to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися
to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось
to take a load from /off/ one's feet — сісти
to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось
to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)
to take smb to task — див
task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]
64)to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи
to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом
to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось
to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески
to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою
take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див
time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!
-
54 time
1. n1) час2) час (міра тривалості)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
mean time — середній (сонячний) час
3) період часуfor a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу
in no time, in less than no time — дуже швидко, умить
for the time being — поки що; до певного часу
one time and another — іноді, час від часу
time of orbiting — астр. час обертання штучного супутника
4) сезон, пора5) година, точний часwhat is the time?, what time is it? — котра година?
to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)
to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)
6) момент, митьat the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно
some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь
7) час прибуття (від'їзду)8) строк, термінin (амер. on) time — у строк, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку
behind time — пізно, із запізненням
to make time — амер. прийти вчасно (за розкладом)
(it is) high time — саме час, давно пора
it is time to go to bed — пора (час) іти спати
the time is up — строк (термін) закінчився
time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається
9) доба, епоха, ераat all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи
from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен
10) вікat his time of life — в його віці, в його роки
11) період життя12) вільний час, дозвілляto have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися
to beguile (to while away) the time — коротати час
13) робочий часto work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день
14) плата за працю15) нагода, сприятливий момент17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм18) бібл. рік19) разevery time — щоразу, кожного разу
at a time — разом, одночасно
time after time — повторно, тисячу разів
nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків
two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять
time fire — військ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі
time in — спорт. відновлення гри після взятого часу
time out — спорт. хвилинна перерва
time schedule — розклад (руху поїздів тощо); графік
time trouble — шах. цейтнот
to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою
on time — амер. у розстрочку, на виплат
to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)
to sell time — амер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)
to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд
to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час
to talk against time — говорити, щоб виграти час
in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом
in bad time — невчасно; пізно, із запізненням
to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією
time cures all things — час — найкращий лікар
it beats my time — амер. я цього не розумію, це понад моє розуміння
time is money — присл. час — це гроші
2. v1) вибирати час; розраховувати за часом2) призначати (визначати) час; приурочуватиthe train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку
3) ставити (годинник)4) регулювати, установлювати темп5) засікати час; хронометрувати6) визначати тривалість7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)9) тех. синхронізувати* * *I [taim] n1) часabsolute [relative, objective] time — абсолютний час
space and time — простір, час
with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою
in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть
time will show — час покаже; = поживемо-побачимо
time presses /is short/ — час не терпить
the unity of time — театр, єдність часу
2) час (міра тривалості, система відліку)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час
daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)
machine time — обч. машинний час
3) період часуa long [a short] time — тривалий [короткий]час
it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився
what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє
all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]
they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами
one time and another — якось; час від часу
lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад
reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)
idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час
time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника
at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]
at one time — якось, колись [див. 4,;]
for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час
for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]
in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди
in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить
to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час
sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час
what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє
4) година, точний час; колиto fix /to appoint/ a time — призначити час
to tell time — aмep. визначати час за годинником
to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]
to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)
what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає
what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час
some time — у якийсь момент, у якийсь час
some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно
at times — часом, час від часу
at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]
at one time — одночасно [див. 3, 1]
at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]
at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час
between times — іноді, часом
the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час
in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]
on time = in time — [ порівн. О]
to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/
in due time — у свій час, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]
behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]
to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин
to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/
high time — давно час, самий час6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекордto run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час
to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху
at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]
in good time — згодом, із часом
you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно
to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно
in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням
on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]
once upon a time — давним-давно; колись
to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити
to have a thin time — див. thin I O
to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів
to make time — поспішати, квапитися
to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось
to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі
to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]
to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)
to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню
to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить
to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]
it beats my time — aмep. це вище мого розуміння
a stitch in time saves nine — див. stitch I O
II [taim] atime is money — приказ. час - гроші
time advantage — cпopт., перевага у часі
3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплатIII [taim] v1) вибирати час; розраховувати ( за часом)to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/
2) призначати або встановлювати час; пристосовуватиto time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)
4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесуto time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку
6) (to, with) робити в тактto time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон
7) тex. синхронізувати -
55 time
I [taim] n1) часabsolute [relative, objective] time — абсолютний час
space and time — простір, час
with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою
in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть
time will show — час покаже; = поживемо-побачимо
time presses /is short/ — час не терпить
the unity of time — театр, єдність часу
2) час (міра тривалості, система відліку)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час
daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)
machine time — обч. машинний час
3) період часуa long [a short] time — тривалий [короткий]час
it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився
what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє
all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]
they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами
one time and another — якось; час від часу
lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад
reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)
idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час
time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника
at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]
at one time — якось, колись [див. 4,;]
for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час
for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]
in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди
in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить
to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час
sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час
what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє
4) година, точний час; колиto fix /to appoint/ a time — призначити час
to tell time — aмep. визначати час за годинником
to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]
to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)
what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає
what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час
some time — у якийсь момент, у якийсь час
some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно
at times — часом, час від часу
at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]
at one time — одночасно [див. 3, 1]
at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]
at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час
between times — іноді, часом
the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час
in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]
on time = in time — [ порівн. О]
to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/
in due time — у свій час, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]
behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]
to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин
to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/
high time — давно час, самий час6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекордto run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час
to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху
at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]
in good time — згодом, із часом
you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно
to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно
in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням
on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]
once upon a time — давним-давно; колись
to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити
to have a thin time — див. thin I O
to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів
to make time — поспішати, квапитися
to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось
to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі
to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]
to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)
to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню
to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить
to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]
it beats my time — aмep. це вище мого розуміння
a stitch in time saves nine — див. stitch I O
II [taim] atime is money — приказ. час - гроші
time advantage — cпopт., перевага у часі
3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплатIII [taim] v1) вибирати час; розраховувати ( за часом)to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/
2) призначати або встановлювати час; пристосовуватиto time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)
4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесуto time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку
6) (to, with) робити в тактto time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон
7) тex. синхронізувати -
56 stand
1. I1) the table won't stand, one leg is broken стол не стоит, у него одна ножка сломана; don't trouble yourself, I can stand не беспокойтесь, я могу постоять /я постою/; I didn't know where to stand я не знал, где стать; the audience stood and applauded публика встала и начала аплодировать; he was commanded to stand ему приказали встать /подняться/; let the milk (the tea, the liquid, etc.) stand пусть молоко и т.д. постоит /отстоится/; keep /leave/ smth. standing not a stone was left standing камня на камне не оставила; get smth. to stand поставить что-л.2) stand! croft!; who goes there? stand and be identified стой! кто идет?; all stand! всем встать!3) the words (the passage, this translation, etc.) may stand эти слова и т.д. могут остаться /можно оставить/ без изменений; the enemy would not stand противник не устоит /не выдержит/; how much of his philosophy will stand? что можно взять /применить/ из его философии?; the contract (the agreement, the order, the bet, the bargain, his resolution, etc.) stands контракт и т.д. остается в силе; the same objection stands это возражение остается /не снимается/; the rule against lateness will stand правило, запрещающее опаздывать, будет действовать и впредь || as, matters /affairs, things/ stand при таком /создавшемся/ положении вещей /дел/; the passage must be printed as it stands отрывок должен быть напечатан /следует напечатать/ без изменений /в таком виде, как он есть/; as it stands как есть; how much for it as it stands? сколько вы хотите за все?, сколько это стоит как есть?4) these colours will (do not) stand это (не)стойкие краски2. II1) stand in some manner stand erectly (/squarely/, courageously, obediently, meekly, wistfully, sullenly, haughtily, etc.) стоять прямо и т.д.; stand at ease (at attention) стоять вольно (смирно); stand still! не двигайтесь!, не шевелитесь!, стойте спокойно!; he could hardly stand он едва держался на ногах; stand side by side (shoulder to shoulder) стоять рядом /бок о бок/ (плечом к плечу); he stood by helplessly он беспомощно стоял в стороне; the door stood ajar дверь была приоткрыта; stand somewhere don't just stand there, do something! что же ты стоишь, сделай что-нибудь!; stand aside (away, outside, etc.) стоять в стороне и т, т.д.; stand aside to let her pass посторонитесь и дайте ей пройти; stand back! осади!; the house stands back from the road дом стоит далеко от дороги; stand back or you'll be crushed посторонитесь, a то задавят; stand back from the barrier отойди от барьера; а tree which stood by дерево, которое стояло неподалеку; the box stands over there ящик стоит вон там; stand for some time I've been standing all day я простоял [на ногах] весь день; we had to stand all the way нам пришлось простоять всю дорогу; the ruins still stand руины сохранились до сих пор; а tall poplar tree (a huge oak, a house, etc.) once stood here здесь когда-то стоял высокий тополь и т.д. ; the corn is still standing хлеб еще стоит /не убран/2) stand in some manner stand alone а) стоять /быть/ одному; б) не иметь сторонников; in this opinion I don't stand alone я не один [придерживаюсь] такого мнения; the matter stands thus дело обстоит следующим образом; as things now stand I'll have to quit my job при создавшемся /нынешнем/ положении вещей /если положение не изменится,/ мне придется уйти с работы; this is how I stand такова моя позиция;. I wish I knew where I stood я хотел бы знать, что со мной будет; how do matters stand? как обстоят дела?; how does the dollar stand? каков курс доллара?3) stand for some time the works stood for a whole week завод не работал целую неделю3. III1) stand smth. stand an attack (a blow, a siege, rough handling, the enemy's fire, a loss, a shock, a rigid examination, raillery, etc.) выдерживать /выносить/ атаку и т, т.д.; stand heat (the cold weather, a damp soil, noise, his professional attitude, criticism, etc.) выдерживать /выносить/ жару и т.д.; stand the test /the trial/ выдержать испытание; he'll have to stand trial он должен предстать перед судом; stand much washing (much rain, etc.) не портиться от частой стирки и т.д.; these boots stood a good deal of wear эти ботинки долго носились /видали виды/; his eyes are strong enough to stand the glare у него хорошие глаза, они вполне выдержат такой яркий свет; the house will stand another century дом простоит еще сто лет; how does he stand the pain? как он переносит боль?; his nerves couldn't stand the strain у него нервы не выдержали напряжения; I can stand a good deal but I won't have insolence я многое могу стерпеть, но наглости не потерплю; stand smb. usually in the negative I can't stand this woman (the fellow, his father, etc.) я не выношу /не терплю, терпеть не могу, не перевариваю/ эту женщину и т.д.2) stand smth. stand six feet быть ростом в шесть футов; the score stood 18 to 14 счет был 18:143) stand smth. stand drinks (ice-cream, dinner, etc.) угощать вином и т.д.; who is going to stand treat? кто угощает?4) stand smb. stand sentry /sentinel/ (model, umpire, etc.) быть часовым /стоять на часах/ и т.д.; stand godfather (godmother, etc.) выступать в роли крестного отца /быть крестным отцом/ и т.д.4. IV1) stand smth. somewhere stand the lamp over there (the box here, etc.) поставьте лампу туда и т.д.2) stand smth., smb. for some time usually in the negative I can't stand it any longer я этого больше не выдержу, я больше не могу этого терпеть; I can't stand the man another day я не вынесу этого человека ни одного лишнего дня; she stood the shock well она мужественно перенесла этот удар5. Vstand smb. smth. coll. stand one's friend a dinner (you a drink, us champagne, etc.) угощать друга обедом и т.д.6. Xstand in some state stand ashamed (confused, abashed, bewildered, dishonoured, etc.) испытывать стыд и т.д.; stand uncovered стоять без головного убора, снять шапку; he stands accused of a crime его обвиняют в преступлении; he stands convicted of treachery его признали виновным в измене; you may stand assured of his protection можете рассчитывать на его защиту, можете быть уверенным в его покровительстве; stand indebted to this man быть обязанным этому человеку; stand unrivalled не иметь соперников; stand corrected признавать справедливость замечаний /свои ошибки/7. XIbe stood somewhere if he does it again he will be stood in the corner если он еще раз так сделает, его поставят в угол8. XIIIstand to do smth. stand to win /to gain/ (to be saved, etc.) иметь [все] шансы /все основания/ выиграть и т.д.; how much do you stand to lose? сколько вы при этом можете потерять?; what does he stand to lose? чем он рискует?; we stand to lose nothing мы ничего не теряем9. XIVstand doing smth.1) stand bowing (wondering, gazing at the scene, looking at me, looking over my shoulder, etc.) стоять и кланяться и т.д.; don't stand there arguing about it что вы стоите и спорите?; I am tired of standing here [and] waiting мне надоело тут стоять и ждать2) usually in the negative with can; I can't stand waiting (writing letters, taking care of kids, etc.) я не выношу /терпеть не могу/ ждать и т.д.; she can't stand being kept waiting (being looked at, being laughed at, being talked back at, etc.) она терпеть не может /не выносит/, когда ее заставляют ждать и т.д.10. XV1) stand silent (still, upright /erect/, close to smth., next to me, etc.) стоять молча и т.д.; stand straight, don't stoop стойте прямо, не горбитесь; the door stands open дверь открыта; the table (the wall, etc.) stands firm стол и т.д. устойчив /крепко стоит/ и т.д.2) stand firm стойко держаться; stand firm on the ground крепко стоять на ногах; stand firm in one's views иметь твердые убеждения; stand fast to one's resolution не отступать от своего решения; stand neutral сохранять нейтралитет, оставаться нейтральным; stand idle ничего не делать; the factory is standing idle фабрика не работает /простаивает/; stand ready быть наготове; he stood ready to run он был готов пуститься бежать; stand ready for anything быть готовым ко всему: stand high высоко цениться; stand high in one's class (in a competitive examination, in one's profession, etc.) быть одним из первых /лучших, ведущих/ в классе и т.д.; stand high in public esteem пользоваться всеобщим уважением; stand high in the opinion of /with/ his chief быть на хорошем счету у начальства; food (meat, corn, etc.) stands high (higher than ever) цены на продукты и т.д. высокие (выше, чем когда-либо); stand first on the list (second in his class, third in the line for promotion, etc.) быть первым в списке и т.д.; stand second to none никому не уступать, быть первым11. XVI1) stand by (against, in, etc.) smth. stand by the window (against a wall, before me, in the corner, in the doorway, in the middle of the table, etc.) стоять у окна и т.д.; the house (the building, the cottage, the chapel, etc.) stands in a garden (by the river, at the foot of a hill, etc.) дом и т.д. расположен /находится/ в саду и т.д.; don't stand in the rain (in the sun) не стойте под дождем /на дожде/ (на солнце); I hate standing in queues я ненавижу стоять в очередях; tears stood in her eyes у нее в глазах стояли слезы; stand in smb.'s way стоять у кого-л. на дороге, мешать кому-л.; stand out of the way не мешать, посторониться, уйти с дороги; the truck stood in their way грузовик загораживал им дорогу; nothing now stands in our way ничто больше нам не мешает; nothing stands between you and success ничто не мешает твоему успеху; stand without support стоять без опоры; stand on smth., smb. the vase stands on the top shelf ваза стоит на верхней полке; he stood on my foot (on the beetle, etc.) он наступил мне на ногу и т.д.; stand on tiptoe стоять на цыпочках; Paris stands on the Seine Париж стоит на Сене; sweat stood on his forehead у него на лбу были /проступили/ капли пота; his hair stood on end [with fright] [от страха] у него волосы встали дыбом; stand for some time the castle (the old house, etc.) has stood for centuries замок и т.д. простоял века; the walls are still standing after the fire стены уцелели после пожара; he has stood many years against storm and earthquake много лет он выдерживал бури и землетрясения; let the mixture stand for three hours оставьте смесь постоять /пусть смесь постоит/ три часа2) stand at (below, among) smth. stand at the head of his class быть лучшим в классе; stand below smb. in class уступать кому-л. в своем классе; it stands among the first four universities of the world это один из четырех лучших университетов мира; stand alone among one's colleagues (among one's contemporaries, etc.) выделяться среди своих коллег и т.д.; stand over smb. he stood over me all the time I was working он все время стоял у меня над душой, пока я работал; he won't work unless someone stands over him он не будет работать, если над ним никто не стоит; stand by smb. stand by one's friends (by you whatever happens, by him to the last, etc.) быть на стороне /не бросать, поддерживать/ своих друзей и т.д.; I'll always stand by you in case of trouble я всегда готов помочь вам, если вы попадете в беду; stand by smth. stand by an agreement (by one's promise, by one's principles, by one's word,-etc.) придерживаться /не отступать от/ договора и т.д.; I stand by all I said then я верен тому, что тогда сказал; stand (up)on /by/ smth. stand on one's rights (on one's claims, by one's decision, etc.) настаивать на сваях правах и т.д.; western civilization stands upon the foundation reared by the Greeks and the Romans западная культура зиждется на фундаменте, созданном древними греками и римлянами; the case,-s on his testimony все дело основывается /зиждется/ на его показаниях /зависит от его показаний/; we stand on the threshold of a peace settlement мы находимся накануне /на пороге/ мирного урегулирования; stand for smth. stand for loyalty (for liberty, for freedom and justice, for racial tolerance, for reform, for the same principles, etc.) выступать за верность /в защиту верности/ и т.д.; it's difficult to know just what he stands for трудно, собственно, понять, каких он придерживается убеждений /каковы его убеждения/; stand on one's own feet /on one's own legs/ стоять на [собственных] ногах; ни от кого не зависеть; stand with smb. stand well with one's employers быть на хорошем счету у руководства; how does it stand with him? как он к этому относится?; stand in smth. where /how/ do we stand in the matter? какова наша позиция в этом вопросе? || stand in the same relation to her (to his father, to both parties, etc.) находиться /быть/ в одинаковых /равных, таких же/ отношениях с ней и т.д.3) stand for smth. stand for "adjective" (for "postscript", for "cash on delivery", etc.) обозначать прилагательное и т.д.; i stands for "pound" знак i обозначает фунт стерлингов; what do these letters stand for? что означают /как расшифровываются/ эти буквы?; the olive branch stands for peace ветвь оливкового дерева символизирует мир; black stands for mourning черный цвет stand знак траура; in their code each number stands for a letter в их шифре каждой букве соответствует цифра4) stand at smth. the score stands at 3:4 счет 3:4; the thermometer stands at 40 " in the shade термометр показывает сорок градусов в тени; the balance stands at i 50 итог равен пятидесяти фунтам5) stand for smth. usually in the negative or interrogative I won't stand for that (for any nonsense, for this treatment, etc.) я этого и т.д. не потерплю; 1 don't have to stand for such insolence я не обязан терпеть /переносить/ такое нахальство; how can you stand for his insolence? как вы можете терпеть его наглость?6) stand for smth. stand for Parliament (for the presidency, for election, for re-election to Congress, etc.) баллотироваться /выдвигать кандидатуру/ в парламент и т.д.7) semiaux || stand in need of smth. нуждаться в чем-л.; stand in need of help (of food and clothing, of money, of sleep, 'of instruction, of continual watering, of relief from one's sorrows, etc.) нуждаться в немощи и т.д.; the house stands in need of repair дом необходимо отремонтировать; stand in fear /in dread/ of smth., smb. бояться /страшиться/ чего-л., кого-л.; stand in awe of smth., smb. благоговеть перед чем-л., кем-л.; he stood in danger of being killed ему грозила опасность быть убитым; stand in contrast to smb., smth. резко отличаться от кого-л., чего-л.; stand on ceremony with smb. соблюдать условности в отношениях с кем-л.; he stands on terms of friendship with him он с ним [находится] в дружеских отношениях12. XX1stand as smb. stand as a sentinel стоять на посту, быть часовым; stand as candidate for the presidency (as Labour Candidate, as sponsor for him, etc.) выступать в качестве кандидата на пост президента и т.д.; stand as smth. stand as a description (as a type of British humour, etc.) представлять собой описание и т.д.13. XXI11) stand smth., smb. in (by, on, etc.) smth. stand a chair in a corner (the armchair by the lamp, the box against the wall, the bottle on the table, the empty barrels on the floor, him-against the wall, etc.) поставить стул в угол и т.д.; stand some distance from smth. stand 15 yards from the road (10 feet from the ground, etc.) стоять в пятнадцати ярдах от дороги и т.д.2) abs stand six feet in his socks (in his shoes) он шести футов ростом; stand a giant among them он среди них великан3) stand smth. to smb. stand wine (a bottle, a treat, etc.) to the company угощать компанию вином и т.д., выставить вино и т.д. для всей компании4) stand smb. to /for/ smb. stand godfather (godmother) to the child быть крестным отцом (крестной матерью) ребенку; stand sponsor for him быть его покровителем14. XXVstand when... (till..., etc.) he stood when she entered the room он встал, когда она вошла в комнату; I stood there till I was tired я стоял там до тех пор, пока не устал -
57 закон убывающей предельной полезности
закон убывающей предельной полезности
Утверждает, что при потреблении блага общая полезность увеличивается, а предельная полезность по мере удовлетворения потребителя (насыщения потребности) сокращается с каждой дополнительной единицей блага. Закономерности перехода от социализма к капитализму, от плана к рынку (laws of transition from plan to market economy) - выявленный историческим опытом факт: во всех без исключения странах бывшего СССР и Восточной Европы, совершивщих в конце ХХ – начале ХХI века переход от социализма к капитализму, от централизованной системы планирования и управления экономикой к рыночной системе, или – кратко – от плана к рынку, наблюдалась сходная траектория развития.[1] Спад, стабилизация, подъем – вот то, что можно математически описать U–образной кривой и назвать универсальной логикой реформ [2]. В России до сих пор остается актуальной полемика о том, что произошло в «лихие девяностые» — по выражению одних, и «время надежд» — по мнению других. Первые говорят о тяжелейшем экономическом спаде 1990-х, когда все действительно катилось под гору: объемы производства сокращались, инфляция чудом остановилась на пороге разрушительной гиперинфляции, у всех на памяти финансовые пирамиды, разгул преступности, «назначение» близких к власти людей миллионерами, задержки с выдачей заработной платы и пенсий, кричащая бедность оставшихся без работы… Все это было. Но все это было и в остальных, без малого тридцати постсоциалистических странах! Вот в чем корень вопроса. Что же: везде к власти пришли бездарные руководители, да еще враги собственных народов? Но так, наверное, не бывает … Вторые сосредоточивают внимание на тех качественных переменах, которые происходили в России в 90-е годы. Они говорят о принятии судьбоносных решений, преобразивших страну, о накоплении элементов рыночной экономики, создании нового законодательства, новых организационных структур, о накоплении опыта предпринимательства, самостоятельности в действиях людей, о зачатках самоуправления. Не сразу (сказывается известное свойство инерционности экономических систем), но все же новые рыночные механизмы начинали действовать… Когда же, в начале 1999 года после известного кризиса, начался быстрый подъем экономики, и в конце этого же года пришел к власти В.В.Путин, ситуация изменилась. Подъем продолжался почти десять лет, и первое десятилетие ХХ1 века стали называть Путинским десятилетием. Таких темпов роста экономики и повышения жизненного уровня населения, по-видимому, не знала история России. (Заметим, правда, что в некоторых странах послекризисный подъем оказался даже еще круче – до 9-10% в год, а, например, Казахстан выполнил задачу удвоения ВВП за 10 лет, которую не удалось решить России, при всех ее успехах, хотя президентом такая задача была поставлена.). Для многих вывод из всего сказанного напрашивался простой: прежний, ельцинский, режим был плох, а путинский – хорош, успешен. Или еще проще и определеннее: президент Ельцин губил Россию, а президент Путин ее спас. Казалось бы, было найдено вполне убедительное объяснение того, что произошло со страной за последние два десятилетия. Все определяется личностью руководителя страны, его достоинствами и недостатками. Был плохой руководитель – в стране был спад; с хорошим руководителем начался подъем. Но, оказывается, не все так просто. Повторим. В 1990-е гг. почти три десятка стран отбросили оковы социализма и начали переход к рыночной экономической системе. Эти страны очень разные: по своей величине – от России до Эстонии; по уровню экономического развития – от ГДР до Монголии; по продолжительности существования в них социалистического строя, по степени былого подчинения Советской империи – от стран Балтии, сключенных в СССР до Албании, противника СССР; по жесткости внутренних режимов – от диктатуры в Туркмении до демократии в Чехии. Наконец, сам переход в разных странах осуществлялся по-разному: в одних – методом «шоковой терапии»; в других – постепенным, эволюционным путем; где-то он был сопряжен с кровавым переворотом (Румыния) или даже с войнами (Югославия, Закавказье), а где-то – с бархатной революцией. По-разному осуществлялся и важнейший процесс перехода к капитализму – приватизация государственной собственности. Применялся по меньшей мере десяток базовых моделей приватизации – ваучерной, денежной, массовой, аукционной, инсайдерской и так далее. Наконец, эти ранее социалистически ориентированные страны населяют народы, чрезвычайно непохожие друг на друга по историческому прошлому, традициям, культуре, национальному характеру, а также, как сказал бы Лев Гумилев, по пассионарности. К тому же нельзя не отметить разнообразие биографий, характеров и политических убеждений лидеров, возглавлявших эти государства на тех или иных этапах постсоциалистического перехода. Среди них оказались и бывшие партийные вожди (их большинство), и руководитель оборонного предприятия, и академический ученый, и даже писатель. И при таком разнообразии условий и обстоятельств, во всех без исключения государствах, о которых идет речь, траектория постсоциалистического перехода оказалась сходной! Различия – в глубине и продолжительности спада, в крутизне начавшегося подъема, сроках восстановления предреформенного уровня общественного производства. Тут, конечно, сказывались и объективные условия, и человеческий фактор. Можно по-разному анализировать эти различия. Есть экономисты, которые пытались противопоставить бывшие республики СССР и страны ЦВЕ – Центральной и Восточной Европы. В первых реформы в целом явно отставали от хода реформ во вторых. Значит, говорили эти экономисты, дело в зрелости социализма, в разной степени его «укорененности» в обществе. Но среди бывших советских республик – Эстония, где реформы прошли исключительно быстро и успешно, а среди стран ЦВЕ, например, Румыния, отстававшая в темпах преобразований даже от Украины, не говоря уже о России. Другие аналитики, обратив внимание на то, что путинское десятилетие совпало с крутым повышением мировых цен на нефть и газ, объясняли экономический рост России именно этим благоприятным обстоятельством. Но, оказывается, не меньшим экономическим ростом в эти годы отличился и ряд стран-импортеров нефти как в ЦВЕ, так и на постсоветском пространстве. Продолжительность спада производства и периода высокой инфляции – самая важная характеристика тех трудностей, которые испытывались населением постсоциалистических стран в процессе перехода к рынку и успешности этого перехода. Она оказалась очень разной. Наименьшая – в тех странах, которые провели «шоковую терапию», то есть либерализовали цены и ужесточили бюджетную политику, в ряде случаев решительно ввели новую национальную валюту, новые нормы валютного обмена. Такими были первопроходец «шоковой терапии» Польша, а также Эстония, Литва, Латвия, Словакия, Словения, Хорватия. Все они после спада начали подъем экономики уже в 1995-96 годах и восстановили дореформенный уровень ВВП уже к началу века. Напротив, наибольшие трудности испытали народы тех стран, власти которых предпочли постепенные, «щадящие» реформы, откладывали начало реформ (Украина, Румыния, Болгария и др.). Что касается России, то она вначале (при правительстве Ельцина-Гайдара) попыталась осуществить «шоковую терапию», но очень скоро отказалась от этого. Если быть точным, то «отменил» шоковую терапию VI Съезд народных депутатов, состоявшийся в первых числах апреля 1992 г., то есть через три месяца после начала реформ. Может быть, по этой причине России, например, до сих пор не удалось выйти из периода высокой инфляции, снизить ее до приемлемого уровня в 2–3% в год. (Частный пример: это обстоятельство ощущает на себе каждый, кто хотел бы воспользоваться ипотекой для покупки квартиры: проценты запретительно высоки.). Дореформенный уровень ВВП Россия восстановила лишь в 2006 – 2007 году. (К началу мирового кризиса, который вновь отбросил ее экономику вспять). Из этих сопоставлений можно сделать вывод, прямо противоположный приведенному выше: главное в таких исторических процессах – не выбор или смена действующих лиц. Их таланты, волевые качества, заслуги имеют значение, но дополнительное. Развитие экономики страны определяется экономическими законами, которые столь же не подвластны людям, как законы природы. В данном случае речь идет о законах экономики переходного периода. Разумеется, надо учесть, что описанная в этой статье закономерность (как и вообще любая реальная закономерность) прокладывает себе дорогу через колебания, отклонения, откаты назад и рывки вперед, проявляя себя, в целом, лишь как тенденция. Но она – очевидна. См.также: Градуализм, Транзитология, Трансформационная инфляция, Трансформационные структурные сдвиги, Трансформационные ценовые сдвиги в экономике, Трансформационные эффект., Финансовая стабилизация, «Шоковая терапия» [1] Китай и Въетнам не в счет: они начинали постсоциалистический переход в принципиально иных условиях: эти страны в то время еще не прошли этап индустриализации и располагали колоссальным резервуаром рабочей силы, позволявшим строить новую для них, капи талистическую экономику не вместо социалистической, а рядом с ней. [2] См. Лопатников Л.И. Универсальная логика реформ. «Известия» от 10 января 2006 г.
[ http://slovar-lopatnikov.ru/]Тематики
EN
Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > закон убывающей предельной полезности
-
58 law of diminishing marginal utility
закон убывающей предельной полезности
Утверждает, что при потреблении блага общая полезность увеличивается, а предельная полезность по мере удовлетворения потребителя (насыщения потребности) сокращается с каждой дополнительной единицей блага. Закономерности перехода от социализма к капитализму, от плана к рынку (laws of transition from plan to market economy) - выявленный историческим опытом факт: во всех без исключения странах бывшего СССР и Восточной Европы, совершивщих в конце ХХ – начале ХХI века переход от социализма к капитализму, от централизованной системы планирования и управления экономикой к рыночной системе, или – кратко – от плана к рынку, наблюдалась сходная траектория развития.[1] Спад, стабилизация, подъем – вот то, что можно математически описать U–образной кривой и назвать универсальной логикой реформ [2]. В России до сих пор остается актуальной полемика о том, что произошло в «лихие девяностые» — по выражению одних, и «время надежд» — по мнению других. Первые говорят о тяжелейшем экономическом спаде 1990-х, когда все действительно катилось под гору: объемы производства сокращались, инфляция чудом остановилась на пороге разрушительной гиперинфляции, у всех на памяти финансовые пирамиды, разгул преступности, «назначение» близких к власти людей миллионерами, задержки с выдачей заработной платы и пенсий, кричащая бедность оставшихся без работы… Все это было. Но все это было и в остальных, без малого тридцати постсоциалистических странах! Вот в чем корень вопроса. Что же: везде к власти пришли бездарные руководители, да еще враги собственных народов? Но так, наверное, не бывает … Вторые сосредоточивают внимание на тех качественных переменах, которые происходили в России в 90-е годы. Они говорят о принятии судьбоносных решений, преобразивших страну, о накоплении элементов рыночной экономики, создании нового законодательства, новых организационных структур, о накоплении опыта предпринимательства, самостоятельности в действиях людей, о зачатках самоуправления. Не сразу (сказывается известное свойство инерционности экономических систем), но все же новые рыночные механизмы начинали действовать… Когда же, в начале 1999 года после известного кризиса, начался быстрый подъем экономики, и в конце этого же года пришел к власти В.В.Путин, ситуация изменилась. Подъем продолжался почти десять лет, и первое десятилетие ХХ1 века стали называть Путинским десятилетием. Таких темпов роста экономики и повышения жизненного уровня населения, по-видимому, не знала история России. (Заметим, правда, что в некоторых странах послекризисный подъем оказался даже еще круче – до 9-10% в год, а, например, Казахстан выполнил задачу удвоения ВВП за 10 лет, которую не удалось решить России, при всех ее успехах, хотя президентом такая задача была поставлена.). Для многих вывод из всего сказанного напрашивался простой: прежний, ельцинский, режим был плох, а путинский – хорош, успешен. Или еще проще и определеннее: президент Ельцин губил Россию, а президент Путин ее спас. Казалось бы, было найдено вполне убедительное объяснение того, что произошло со страной за последние два десятилетия. Все определяется личностью руководителя страны, его достоинствами и недостатками. Был плохой руководитель – в стране был спад; с хорошим руководителем начался подъем. Но, оказывается, не все так просто. Повторим. В 1990-е гг. почти три десятка стран отбросили оковы социализма и начали переход к рыночной экономической системе. Эти страны очень разные: по своей величине – от России до Эстонии; по уровню экономического развития – от ГДР до Монголии; по продолжительности существования в них социалистического строя, по степени былого подчинения Советской империи – от стран Балтии, сключенных в СССР до Албании, противника СССР; по жесткости внутренних режимов – от диктатуры в Туркмении до демократии в Чехии. Наконец, сам переход в разных странах осуществлялся по-разному: в одних – методом «шоковой терапии»; в других – постепенным, эволюционным путем; где-то он был сопряжен с кровавым переворотом (Румыния) или даже с войнами (Югославия, Закавказье), а где-то – с бархатной революцией. По-разному осуществлялся и важнейший процесс перехода к капитализму – приватизация государственной собственности. Применялся по меньшей мере десяток базовых моделей приватизации – ваучерной, денежной, массовой, аукционной, инсайдерской и так далее. Наконец, эти ранее социалистически ориентированные страны населяют народы, чрезвычайно непохожие друг на друга по историческому прошлому, традициям, культуре, национальному характеру, а также, как сказал бы Лев Гумилев, по пассионарности. К тому же нельзя не отметить разнообразие биографий, характеров и политических убеждений лидеров, возглавлявших эти государства на тех или иных этапах постсоциалистического перехода. Среди них оказались и бывшие партийные вожди (их большинство), и руководитель оборонного предприятия, и академический ученый, и даже писатель. И при таком разнообразии условий и обстоятельств, во всех без исключения государствах, о которых идет речь, траектория постсоциалистического перехода оказалась сходной! Различия – в глубине и продолжительности спада, в крутизне начавшегося подъема, сроках восстановления предреформенного уровня общественного производства. Тут, конечно, сказывались и объективные условия, и человеческий фактор. Можно по-разному анализировать эти различия. Есть экономисты, которые пытались противопоставить бывшие республики СССР и страны ЦВЕ – Центральной и Восточной Европы. В первых реформы в целом явно отставали от хода реформ во вторых. Значит, говорили эти экономисты, дело в зрелости социализма, в разной степени его «укорененности» в обществе. Но среди бывших советских республик – Эстония, где реформы прошли исключительно быстро и успешно, а среди стран ЦВЕ, например, Румыния, отстававшая в темпах преобразований даже от Украины, не говоря уже о России. Другие аналитики, обратив внимание на то, что путинское десятилетие совпало с крутым повышением мировых цен на нефть и газ, объясняли экономический рост России именно этим благоприятным обстоятельством. Но, оказывается, не меньшим экономическим ростом в эти годы отличился и ряд стран-импортеров нефти как в ЦВЕ, так и на постсоветском пространстве. Продолжительность спада производства и периода высокой инфляции – самая важная характеристика тех трудностей, которые испытывались населением постсоциалистических стран в процессе перехода к рынку и успешности этого перехода. Она оказалась очень разной. Наименьшая – в тех странах, которые провели «шоковую терапию», то есть либерализовали цены и ужесточили бюджетную политику, в ряде случаев решительно ввели новую национальную валюту, новые нормы валютного обмена. Такими были первопроходец «шоковой терапии» Польша, а также Эстония, Литва, Латвия, Словакия, Словения, Хорватия. Все они после спада начали подъем экономики уже в 1995-96 годах и восстановили дореформенный уровень ВВП уже к началу века. Напротив, наибольшие трудности испытали народы тех стран, власти которых предпочли постепенные, «щадящие» реформы, откладывали начало реформ (Украина, Румыния, Болгария и др.). Что касается России, то она вначале (при правительстве Ельцина-Гайдара) попыталась осуществить «шоковую терапию», но очень скоро отказалась от этого. Если быть точным, то «отменил» шоковую терапию VI Съезд народных депутатов, состоявшийся в первых числах апреля 1992 г., то есть через три месяца после начала реформ. Может быть, по этой причине России, например, до сих пор не удалось выйти из периода высокой инфляции, снизить ее до приемлемого уровня в 2–3% в год. (Частный пример: это обстоятельство ощущает на себе каждый, кто хотел бы воспользоваться ипотекой для покупки квартиры: проценты запретительно высоки.). Дореформенный уровень ВВП Россия восстановила лишь в 2006 – 2007 году. (К началу мирового кризиса, который вновь отбросил ее экономику вспять). Из этих сопоставлений можно сделать вывод, прямо противоположный приведенному выше: главное в таких исторических процессах – не выбор или смена действующих лиц. Их таланты, волевые качества, заслуги имеют значение, но дополнительное. Развитие экономики страны определяется экономическими законами, которые столь же не подвластны людям, как законы природы. В данном случае речь идет о законах экономики переходного периода. Разумеется, надо учесть, что описанная в этой статье закономерность (как и вообще любая реальная закономерность) прокладывает себе дорогу через колебания, отклонения, откаты назад и рывки вперед, проявляя себя, в целом, лишь как тенденция. Но она – очевидна. См.также: Градуализм, Транзитология, Трансформационная инфляция, Трансформационные структурные сдвиги, Трансформационные ценовые сдвиги в экономике, Трансформационные эффект., Финансовая стабилизация, «Шоковая терапия» [1] Китай и Въетнам не в счет: они начинали постсоциалистический переход в принципиально иных условиях: эти страны в то время еще не прошли этап индустриализации и располагали колоссальным резервуаром рабочей силы, позволявшим строить новую для них, капи талистическую экономику не вместо социалистической, а рядом с ней. [2] См. Лопатников Л.И. Универсальная логика реформ. «Известия» от 10 января 2006 г.
[ http://slovar-lopatnikov.ru/]Тематики
EN
Англо-русский словарь нормативно-технической терминологии > law of diminishing marginal utility
-
59 Jahr
n -(e)s, -e1) годalle Jahre wieder — каждый год; из года в годdas bürgerliche Jahr — гражданский ( календарный) годein dürres Jahr — засушливый годein fettes Jahr — урожайный годein ganzes ( volles) Jahr — целый ( круглый) годein gesegnetes Jahr — счастливый ( удачный) годdas kommende Jahr — будущий( наступающий, следующий) годein mageres Jahr — неурожайный годdas neue Jahr — новый годes ist drei Jahre her — прошло три года, это было три года (тому) назадdrei Jahre lang — (целых) три года, в течение трех летdieses Jahres (сокр. d. J.) — этого года, текущего года, сего годаdes laufenden Jahres — текущего года, сего года (сокр. с.г.)drei Jahre nachher — спустя три годаein Jahr nach diesem Vorfall — год спустя после этого случаяsein Jahr ( seine Jahre) abdienen — отслужить свой срок (напр., в армии)j-m ein gesundes Jahr wünschen — пожелать кому-л. здоровья в новом годуj-m ein glückliches Jahr wünschen, j-m zum neuen Jahr(e) Glück wünschen — пожелать кому-л. счастья в новом годуumgerechnet auf ein Jahr — в расчёте на год, в среднем за годauf Jahre hinaus — на (долгие) годы; на много ( несколько) лет (вперёд)Jahr für Jahr, Jahr um Jahr — год за годомin einem Jahr — за один год; через годin den zwanziger ( dreißiger) Jahren des zwanzigsten ( vorigen) Jahrhunderts — в двадцатых ( тридцатых) годах двадцатого ( прошлого) векаnach Jahren — через много лет; много лет спустяohne Jahr — без указания года, без датыseit Jahren — (уже) много лет, с давних порseit drei Jahren — (уже) три года; в течение трёх лет ( до настоящего момента)über ein Jahr, übers Jahr — через годheute über ein ( übers) Jahr — ровно через год ( считая с сегодняшнего дня)vor einem Jahr — год ( тому) назадheute vor einem ( vorm) Jahr — ровно год назад, сегодня ровно год (как)vor Jahren — много лет (тому) назад, давным-давноnach ( über) Jahr und Tag — спустя много времени; со временем, когда-нибудь; ист. по истечении законного ( обычного) срока (в немецком средневековом обычном праве - один год шесть недель и три дня)seit Jahr und Tag — с давних пор; (уже) много лет; давным-давноdas ist nun über Jahr und Tag her — это было уже давным-давно2) год ( при обозначении возраста)er ist nur dreißig Jahre alt geworden — он дожил только до тридцати лет, он умер в тридцать летer hatte noch nicht die Jahre, um... — он ещё не достиг (нужного) возраста, чтобы...seine Jahre (voll) haben — достигнуть совершеннолетия; выслужить срок для пенсии; достигнуть пенсионного возрастаjünger sein ( aussehen) als seine Jahre — выглядеть моложе своих летaus den besten Jahren heraus sein — быть уже не молодым; стариться, начинать старетьbei Jahren sein — быть в летах, быть пожилымfür Kinder bis zu vierzehn Jahren — для детей (до) четырнадцати летin den Jahren sein, wo... — достигнуть возраста, когда...ein Mann in den besten Jahren — мужчина во цвете лет ( в расцвете сил)in gesetzten Jahren sein — быть в летах, быть пожилымin jüngeren Jahren — в более молодом возрасте, в молодые годы; молодой, нестарыйmit den Jahren — с возрастом, с годамиmit zwanzig Jahren — в двадцать лет, двадцати летer ist über zwanzig Jahre alt — ему больше двадцати летKinder unter vierzehn Jahren — дети моложе четырнадцати летvor seinen Jahren sterben — безвременно умереть, умереть молодымzu hohen Jahren kommen, zu (seinen) Jahren kommen — достигнуть преклонного возраста; дожить до (глубокой) старости -
60 עַד
* * *עַדдоעַד אֵין סוֹף1.без конца и края 2.до бесконечностиעַד אָנָהдоколеעַד בּוֹש1.(ждать) долго и без толку 2.до отчаянияעַד הֲלוֹםдосюда; до сих пор, до этой точки (лит.)עַד חֲצִי מַלכוּתполцарства (готов отдать)עַד כְּדֵי (חֵצִי)до (половины)עַד כֹּהдо сих порעַד לְהַשחִיתневыносимоעַד מְאוֹדочень; весьмаעַד מֵאָה וְעֶשׂרִים!до 120-ти (лет)! (поздравление ко дню рождения)עַד מְהֵרָהвскореעַד עָפָרв прах (унизить)עַד שֶ-, עַד אֲשֶרдо тех пор, покаעַד שֶלֹאпока неוְעַד בִּכלָלвключительно (после числа, даты)עֲדָיוдо него (лит.)
См. также в других словарях:
Без шансов — «Без шансов» Сингл Земфиры Выпущен 15 апреля 2011 Формат Радиоротация, цифровая дистрибуция Записан 2011 Жанры Рок … Википедия
пор-де-бра — * port de bras. Правильное движение рук в основных позициях с поворотом или наклоном головы, а также перегибом корпуса. Балет Энц. Выражение port de bras означает искусство переносить руки из одной позиции в другую. 1890. Цорн 109. Существует… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
порівнюватися — 1 дієслово недоконаного виду ставати рівним; бути порівняним з ким , чим небудь порівнюватися 2 дієслово недоконаного виду ставати рівним, без виступів порівнюватися 3 дієслово недоконаного виду наблизившись, опинятися на одній лінії з ким , чим… … Орфографічний словник української мови
Без оружия — Жанр: пьеса Автор: братья Стругацкие Язык оригинала: русский Год написания: 1989 Публикация: журнал «Железнодорожник Поволжья» … Википедия
ПОР-РОЯЛЯ ЛОГИКА — логич. учение, основанное на принципах философии Декарта и Паскаля. Систематически изложено в книге Арно и Николя Логика или искусство мыслить ( La logique ou l art de penser , P., 1662). Согласно П. Р. л., главная цель логики – формулировка… … Философская энциклопедия
порівнювати — I юю, юєш, недок., порівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. і без додатка. 1) з ким – чим, до кого – чого.Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. які небудь однорідні предмети, явища тощо, виявляти в них однакові риси або відмінності, переваги… … Український тлумачний словник
Пор-Рояль — Монастырь Пор Рояль Port Royal des Champs … Википедия
БЕЗ ПАМЯТИ — 1. любить Очень сильно, страстно, до самозабвения. Имеется в виду, что лицо (Х) полностью находится во власти своих чувств к другому лицу (Y), не замечая ничего вокруг. реч. стандарт. ✦ Х влюблён без памяти в Y а. неизм. В роли обст. Едва заметив … Фразеологический словарь русского языка
порівнюватися — I ююся, юєшся, недок., порівня/тися, я/юся, я/єшся, док. 1) перев. док., з ким – чим, у чому, чим. Стати, виявитися рівним, однаковим із ким , чим небудь у чомусь. 2) тільки недок. Пас. до порівнювати I 1). II ююся, юєшся, недок., порівня/тися … Український тлумачний словник
БЕЗ ПРАВА НА ДИВИДЕНД — EX DIVIDENDБез права получения дивиденда. По пятидневной схеме поставки (за исключением случаев, когда биржей установлено иное) акции продаются без дивиденда в четвертый рабочий день, предшествующий дате регистрации акционеров. Если эта дата… … Энциклопедия банковского дела и финансов
Без имени (фильм, 1999) — У этого термина существуют и другие значения, см. Без имени. Без имени Los sin nombre Жанр фильм ужасов … Википедия