позицію

См. также в других словарях:

• позиція — ї, ж. 1) Положення, постава тіла; поза. || У музикантів – певне положення рук, пальців під час гри на музичних інструментах. || У спорті – положення тіла, поза під час яких небудь вправ, при рухах. || У танцях – певне положення рук, ніг. Позиції… …   Український тлумачний словник

• позиційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• позиційність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• позиціонування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• позиціонувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• позиціонуватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• позиційний — а, е. 1) військ. Який ведеться на довгочасних бойових позиціях. 2) Стос. до позиції (у 5 знач.). 3) лінгв. Обумовлений місцем у слові (про звуки мови). •• Позиці/йна систе/ма чи/слення мат. система числення, яка ґрунтується на тому, що одна й та… …   Український тлумачний словник

• позицієнезалежний — а, е. Який не залежить від позиції …   Український тлумачний словник

• позиційність — ності, ж. Стан за знач. позиційний …   Український тлумачний словник

• позиційно — Присл. до позиційний …   Український тлумачний словник

• позиціювання — я, с., спец. 1) Переміщення і відновлення робочого органа пристрою в певну позицію. 2) У системах обробки інформації – встановлення вказівника на певний запис у базі даних …   Український тлумачний словник