поспішати

См. также в других словарях:

• поспішати — поспішити (старатися, намагатися щонайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), квапитися, хапатися, швидкувати; гнати(ся), бігти (намагатися швидше, вчасно прибути кудись) …   Словник синонімів української мови

• поспішати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• поспішати — а/ю, а/єш, недок., поспіши/ти, шу/, ши/ш, док. 1) з інфін., з чим і без додатка. Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що небудь, виконати якусь роботу; спішити, квапитися. || тільки док., перев. з інфін. Надто рано, передчасно зробити що… …   Український тлумачний словник

• поспіх — у, ч. 1) Дія і стан за знач. поспішати. Без поспіху. 2) заст., рідко.Успіх …   Український тлумачний словник

• поспішатися — а/юся, а/єшся, недок., поспіши/тися, шу/ся, ши/шся, док., розм. Те саме, що поспішати 1), 2) …   Український тлумачний словник

• поспішити — див. поспішати …   Український тлумачний словник

• поспішити — див. поспішати …   Словник синонімів української мови

• потщатися — поспішати, постаратися, подбати, потрудитися …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• бігти — біжу/, біжи/ш; мин. ч. біг, бі/гла, бі/гло; наказ. сп. біжи/, біжі/мо, біжі/ть; недок. 1) Прискорено пересуватися на ногах; рухатись, швидко переставляючи ноги. || розм. Поспішно йти кудись, до кого , чого небудь; поспішати, поспинатися,… …   Український тлумачний словник

• квапливий — (про людину схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), поспішливий, поквапливий, поквапний, сквапливий, сквапний, хапливий, похапливий …   Словник синонімів української мови

• непоспішливий — а, е. Якому не властива поспішливість, не схильний поспішати; неквапливий, повільний. || Який відбувається, здійснюється неквапливо, повільно …   Український тлумачний словник