-
1 geraten
an die falsche Adresse [an den Unrechten] geraten попа́сть [обрати́ться] не по а́дресу (тж. перен.)an den rechten Mann geraten напа́сть на ну́жного [подходя́щего] челове́каauf den Einfall geraten напа́сть на мысль [на иде́ю]auf j-s Spur geraten напа́сть на чей-л. следaus den Schienen geraten сойти́ с ре́льсовin eine Falle geraten попа́сть в лову́шку (тж. перен.)in die Klemme geraten попа́сть в беду́ [в затрудни́тельное положе́ние, впроса́к]unter die Feinde geraten попа́сть в ру́ки враго́вaußer sich (D) geraten выходи́ть из себя́in Aufregung geraten прийти́ в волне́ние, взволнова́тьсяin Brand geraten загоре́тьсяin Schulden geraten влезть в долги́in Schweiß geraten вспоте́тьin Vergessenheit geraten забыва́ться, быть пре́данным забве́ниюin Verzweiflung geraten прийти́ в отча́яниеin Wut [in Zorn] geraten прийти́ в я́ростьseine Arbeit ist gut geraten его́ рабо́та удала́сь, у него́ уда́чная рабо́таdas Getreide ist gut geraten хлеб хорошо́ уроди́лсяer ist nach seinem Vater geraten он похо́ж на своего́ отца́; он пошё́л по пути́ своего́ отца́zu klein geraten не вы́йти ро́стомgeraten II part adj уда́чный; nicht geraten, schlecht geraten неуда́вшийся, испо́рченныйgeraten II part adj : ich halte es für geraten... я счита́ю целесообра́зным...; es ist das geratenste... са́мое лу́чшее..., са́мый разу́мный вы́ход... -
2 Schwarze
das Schwarze im Aug зрачо́кich habe nichts Schwarzes anzuziehen у меня́ нет ничего́ чё́рного (наде́ть); у меня́ нет чё́рного костю́ма; у меня́ нет чё́рного пла́тьяins Schwarze schießen стреля́ть в я́блоко мише́ни; стреля́ть в цельins Schwarze treffen попа́сть в я́блоко мише́ни; попа́сть в я́блочко мише́ни; попа́сть в центр мише́ни, попа́сть в цельins Schwarze treffen перен. попа́сть в то́чку, попа́сть в са́мую то́чку; попа́сть в я́блочко; попа́сть не в бровь, а в глазein Schuss ins Schwarze попада́ние в я́блоко мише́ни, попада́ние в центр мише́ни, попада́ние в цельein Schuss ins Schwarze перен. уда́р в са́мую то́чку; попада́ние в то́чку; ме́ткое замеча́ниеnicht das Schwarze unter dem Nagel haben разг. не име́ть ни гроша́j-m nicht das Schwarze unter dem Nagel gönnen разг. во всём зави́довать кому́-л.j-m das Schwarze unter dem Nagel herauslocken разг. вы́пытать всю подного́тную, вы́ведать всю подного́тную у кого́-л. -
3 kommen
kómmen* vi (s)1. приходи́ть, идти́ (сюда́); приезжа́ть, прибыва́ть; (о корреспонденции и т. п. тж.) поступа́тьgut, daß du kommst — хорошо́, что ты пришё́л
2. идти́, пойти́, попада́ть (куда-л.); ока́зываться (где-л.)wie kó mme ich von hier aus nach Pó tsdam? — как мне отсю́да попа́сть в Потсда́м [добра́ться до Потсда́ма]?
3. приходи́ть, возвраща́тьсяich kó mme gerá de von ihm — я то́лько что от него́
4. поступа́ть, вступа́тьauf die Universitä́t kó mmen — поступи́ть в университе́т
5. идти́, сле́довать ( по очереди)6. возника́ть, появля́ться; доноси́ться ( о звуках)7. приближа́ться, наступа́тьder Tag wird kó mmen, da … высок. — насту́пит [придё́т] тот день, когда́ …
das lé tzte Stǘ ndlein kommt — приближа́ется после́дний час ( час смерти)
8. происходи́ть, случа́тьсяdas dú rfte nicht kó mmen — э́то не должно́ бы́ло случи́ться
das sah ich schon lá nge kó mmen — э́то я уже́ давно́ предви́дел
das kommt mir sehr gelé gen — э́то для меня́ о́чень кста́ти
wie kommt es, daß …? — чем объясня́ется то, что …?
wie es gerá de kommt — как придё́тся
9. доходи́ть (до чего-л.)es kam zu Stré itigkeiten — де́ло дошло́ до ссо́ры
es nicht zum ä́ ußersten kó mmen lá ssen* — не доводи́ть де́ло до кра́йностиes ist dazú [sowéit] gekó mmen, daß … — де́ло дошло́ до того́, что …
dahí n darf man es nicht kó mmen lá ssen* разг. — нельзя́ доводи́ть до э́того, э́того нельзя́ допусти́ть10. разг.:etw. kommt dorthín — ме́сто чего́-л. где-л.
dí eses Buch kommt in den Schrank — э́той кни́ге ме́сто в шкафу́
der Artí kel kommt in die nä́ chste Nú mmer der Zé itschrift — статья́ бу́дет [должна́ быть] помещена́ в сле́дующем но́мере журна́ла
11. ( с inf + zu) в начинательном значении часто не переводится; оказа́тьсяné ben j-m zu sí tzen kó mmen — оказа́ться ( сидеть) ря́дом с кем-л.
12. разг. ( с part II):13. ( mit D) разг. пристава́ть (с чем-л.); (D) обраща́ться, обходи́ться (с кем-л.)er kommt wí eder mit á lten Geschí chten — он опя́ть толку́ет о ста́ром
so mußt du mir nicht kó mmen! — так нельзя́ со мной обраща́ться!
kommst du mir so? — ты так со мной разгова́риваешь?
so lá sse ich mir nicht kó mmen! — я не позво́лю так с собо́й обраща́ться!
14. ( auf A) приходи́ться (на долю кого-л.); (an A) достава́ться (кому-л.)es kó mmen auf jé den hú ndert Mark — на ка́ждого прихо́дится (по́) сто ма́рок
15. ( auf A) доду́маться (до чего-л.); дога́дываться (о чём-л.)1) как э́то пришло́ вам в го́лову?; как вы догада́лись?2) что вам взду́малось?1) тепе́рь я дога́дываюсь2) тепе́рь я припомина́юich kann nicht auf den Ná men kó mmen — я не могу́ вспо́мнить и́мя
16. ( hinter A) прони́кнуть (мы́сленно) (во что-л.); разгада́ть (умысел и т. п.)hí nter ein Gehé imnis kó mmen — узна́ть та́йну [секре́т]
hí nter j-s Plä́ne [Schlíche, Kníffe] kó mmen — разгада́ть чьи-л. пла́ны [интри́ги, уло́вки]
17. (um A) лиши́ться (чего-л.)18.:nicht weit kó mmen — не далеко́ пойти́
damít kommst du nicht weit bei mir — таки́м о́бразом ты у меня́ ничего́ не добьё́шься
hart aneiná nder kó mmen — име́ть столкнове́ние с кем-л.
an den Tag [ans Licht] kó mmen — обнару́житься
auf j-n nichts kó mmen lá ssen* — не дава́ть в оби́ду кого́-л.plö́ tzlich auf é twas á nderes kó mmen — поверну́ть разгово́р, заговори́ть о чём-л. друго́м
1) окупи́ть свои́ расхо́ды2) перен. не оста́ться внакла́де; хорошо́ повесели́тьсяdie Veré hrer der lé ichten Mú se ká men auch auf í hre Kó sten — покло́нники лё́гкого жа́нра то́же оста́лись дово́льны
é iner Sá che (D ) auf den Grund kó mmen — иссле́довать что-л. основа́тельно
j-m, é iner Sá che (D ) auf die Spur kó mmen — напа́сть на след кого́-л., чего́-л.
1) прожи́ть жизнь2) проби́ться в жи́зни1) ушиби́ться, повреди́ть себе́ что-л.2) понести́ убы́ток◇an den réchten Mann [an den Ríchtigen] kó mmen — попа́сть по а́дресу, напа́сть на того́, кого́ и́щешь ( на подходящего человека)
ú nter die Rä́ der kó mmen перен. разг. — поги́бнуть
kommt Zeit, kommt Rat посл. — ≅ поживё́м — уви́дим; у́тро ве́чера мудрене́е
-
4 geraten
geráten* I vi (s)1. удава́тьсяsé ine Á rbeit ist gut gerá ten — его́ рабо́та удала́сь, у него́ уда́чная рабо́та
das Getré ide ist gut gerá ten — хлеб хорошо́ уроди́лся
das Kleid ist zu kurz gerá ten разг. — пла́тье получи́лось сли́шком коро́тким
er ist nach sé inem Vá ter gerá ten — он похо́ж на своего́ отца́
2. попа́сть, очути́тьсяan den ré chten Mann gerá ten — напа́сть на ну́жного челове́ка
auf j-s Spur gerá ten — напа́сть на чей-л. след
3. (in A) прийти́ (в какое-л. состояние)in Schweiß gerá ten — вспоте́ть
in Wut [in Zorn] gerá ten — прийти́ в я́рость
geráten III part II от geratenII part adj уда́чныйgeráten IIII part II от ratenII part adj:es ist das gerá ten sie … — са́мое лу́чшее …, са́мый разу́мный вы́ход …
-
5 auswendig
etw. auswendig und inwendig kennen знать (что-л.) как свои́ пять па́льцевauswendig наизу́сть, на па́мятьetw. auswendig hersagen сказа́ть (что-л.) наизу́сть; прочита́ть (что-л.) наизу́стьetw. auswendig können знать (что-л.) наизу́стьetw. auswendig wissen знать (что-л.) наизу́сть -
6 Auswendiglernen
зау́чивание наизу́сть. zum Auswendiglernen Gedicht для зау́чивания наизу́сть. jdm. fällt das Auswendiglernen schwer, jdm. macht das Auswendiglernen Mühe кому́-н. не даётся зау́чивание наизу́сть, кому́-н. тру́дно зау́чивать наизу́сть. das Auswendiglernen von Gedichten fällt jdm. leicht кто-н. легко́ зау́чивает стихи́ наизу́сть -
7 fallen
1) herabfallen, stürzen па́дать упа́сть. v. Putz сы́паться. in < auf> etw. fallen vor Müdigkeit, Erschöpfung niedersinken па́дать /- на что-н. aus der Hand fallen выпада́ть вы́пасть из рук. gegen etw. fallen ната́лкиваться /-толкну́ться на что-н. über etw. fallen спотыка́ться споткну́ться обо что-н. | fallen lassen упуска́ть /-пусти́ть, роня́ть урони́ть | fallen паде́ние. im fallen при паде́нии, па́дая2) sinken a) v. Wasser спада́ть /- пасть. um zehn cm fallen спада́ть /- на де́сять сантиме́тров | fallen спад b) v. Temperatur, Barometer, Preisen, Akten па́дать упа́сть c) v. Aussichten, Einfluß уменьша́ться уме́ньшиться. jds. Ansehen fällt чей-н. авторите́т па́дает3) umkommen: v. Pers погиба́ть /-ги́бнуть, пасть pf. v. Vieh па́дать. erobert werden пасть. beseitigt, aufgehoben werden: v. Hindernis, Gesetz, Vertrag отменя́ться быть отменённым. v. Antrag, Vorschlag отклоня́ться быть отклонённым. das Verbot fiel запре́т сня́ли, запре́т был снят4) (nach <gegen, zu> etw.) abfallen: v. Weg, Ebene спуска́ться /-пусти́ться (к чему́-н.)5) in etw. gewaltsam eindringen: v. Feind вторга́ться вто́ргнуться во что-н.6) einfallen: v. Licht, Schatten па́дать /(у)па́сть7) in etw. in best. Zustand впада́ть /- пасть во что-н. in andere Sprache, Tonart переходи́ть перейти́ на что-н. in Ohnmacht fallen па́дать упа́сть в о́бморок. jd. fällt in Angst кого́-н. охва́тывает страх. jd. fällt in Schande на кого́-н. па́дает позо́р. in Trab fallen переходи́ть /- на рысь8) auf <in> etw. v. Zeitpunkt, Termin па́дать пасть <приходи́ться /прийти́сь> на что-н. Ostern fällt dieses Jahr früh в э́том году́ ра́нняя па́сха9) in etw. zu best. Bereich, in best. Kategorie gehören относи́ться к чему́-н.10) unter etw. unter Gesetz, Bestimmung подпада́ть /-па́сть подо что-н. jd. fällt nicht unter die Maßnahmen на кого́-н. э́то не распространя́ется13) auf jdn./etw. v. Wahl па́дать пасть на кого́-н. что-н. die Entscheidung fällt heute реше́ние бу́дет вы́несено <при́нято> сего́дня14) zu hören sein: v. Bemerkung; Schuß раздава́ться /-да́ться. v. Worten произноси́ться быть произнесённым. es fielen beleidigende Worte бы́ли произнесены́ оскорби́тельные слова́. im Gespräch fiel dieser Name [Satz] в разгово́ре бы́ло упомя́нуто э́то и́мя [предложе́ние] -
8 fallen
fállen* vi (s)1. па́датьder Lä́ nge nach auf die É rde fá llen — растяну́ться во весь рост
ǘ ber é inen Stein fá llen — упа́сть, споткну́вшись о ка́мень
j-m um den Hals fá llen — бро́ситься кому́-л. на ше́ю
einá nder in die Á rme fá llen — бро́ситься в объя́тия друг дру́га
es fiel ihm wie Schú ppen von den Á ugen — у него́ сло́вно пелена́ с глаз упа́ла
fá llen lá ssen* — урони́ть; см. тж. fallenlassenÁ ndeutungen fá llen lá ssen* — де́лать намё́ки, намека́ть2. па́дать, понижа́ться3. пасть, поги́бнуть ( на поле боя)4. па́дать, ги́бнуть ( о скоте)5. пасть, сда́ться (о городе, крепости); пасть, быть све́ргнутым ( о правительстве)7. идти́ (о снеге, дожде); выпада́ть ( о росе)8. па́дать (о свете, тени)9. разда́ться, прозвуча́тьein Schuß fiel — гря́нул вы́стрел
10. па́дать, приходи́ться (на какое-л. число); подпада́ть (под правило, закон и т. п.)11. па́дать, выпада́ть на до́лю; достава́тьсяdas ist ihm (mǘ helos ) in den Schoß gefá llen — он получи́л э́то [ему́ э́то доста́лось] без мале́йшего труда́
12.:das fällt ihm schwer [leicht] — э́то даё́тся ему́ с трудо́м [легко́]
die Entsché idung fiel ihm leicht [schwer] — он легко́ [с трудо́м] реши́лся
die Entsché idung ist gefá llen — реше́ние при́нято, решено́
die Entsché idung fiel zu sé inen Gú nsten — реше́ние при́нято в его́ по́льзу
13.:j-m auf die Né rven fá llen — раздража́ть кого́-л., де́йствовать кому́-л. на не́рвы
den Pfé rden in die Zǘ gel fá llen — схвати́ть лошаде́й под уздцы́
dem Feind in den Rǘ cken fá llen — напа́сть на проти́вника с ты́ла
j-m in die Hä́ nde fá llen — попа́сть кому́-л. в ру́ки
j-m ins Wort [in die Réde] fá llen — прерва́ть кого́-л.
dí eser Ú mstand fällt schwer ins Gewí cht — э́то обстоя́тельство игра́ет большу́ю роль
die Á ussage fällt schwer in die Wá agschale — э́то показа́ние о́чень ве́ско
j-m zur Last fá llen — быть кому́-л. в тя́гость
14. спорт. заби́ть, пропусти́ть (гол, мяч)in der 1. Há lbzeit war noch kein Tor gefá llen — в пе́рвом та́йме не́ было заби́то [пропу́щено] ни одного́ го́ла [мяча́]
-
9 Klemme
Klemme f =, -n тех. зажи́мKlemme f =, -n эл. зажи́м, кле́ммаKlemme f =, -n мор. сто́пор (тро́са)Klemme f =, -n зако́лка-невиди́мка (для воло́с), in der Klemme sein [sitzen, stecken] разг. быть в тиска́х (нужды́); попа́сть в беду́; быть в стеснё́нном [затрудни́тельном] положе́нии; сиде́ть на мели́in die Klemme geraten разг. попа́сть в тиски́ (нужды́); попа́сть в беду́; попа́сть в стеснё́нное [затрудни́тельное] положе́ние; сесть на мельj-n in die Klemme treiben разг. зажа́ть в тиски́, поста́вить в тяжё́лое положе́ние кого́-л.; прижа́ть к сте́нке кого́-л.sich aus der Klemme ziehen разг. вы́йти [вы́путаться] из затрудне́нияj-m aus der Klemme helfen разг. вы́зволить кого́-л. из беды́ -
10 kommen
j-n kommen lassen позва́ть кого́-л., веле́ть кому́-л. прийти́er kommt wie gerufen он пришё́л о́чень кста́тиder soll mir nur kommen, laß ihn nur kommen разг. пусть он то́лько придё́т!der Brief kommt und kommt nicht письма́ всё нетmir kamen die Tränen у меня́ слё́зы вы́ступили на глаза́хmir kamen Bedenken у меня́ появи́лись сомне́нияein Gedanke kam ihm ему́ в го́лову пришла́ мысльdahin darf man es nicht kommen lassen разг. э́того нельзя́ допусти́тьes nicht zum äußersten kommen lassen не доводи́ть де́ло до кра́йностиes ist dazu [soweit] gekommen, dass... де́ло дошло́ до того́, что...ich komme nicht dazu у меня́ до э́того ру́ки не дохо́дят, у меня́ нет вре́мени э́то сде́латьzu nichts kommen разг. ничего́ не доби́тьсяhinter ein Geheimnis kommen узна́ть та́йну [секре́т]kommen vi (s) идти́, пойти́, попада́ть (куда́-л.), dieses Buch kommt In den Schrank э́той кни́ге ме́сто в шкафу́nicht an die Luft [nicht aus dem Hause] kommen не выходи́ть на во́здух [из до́му]an den rechten Mann [an den Richtigen] kommen разг. попа́сть по а́дресу; попа́сть в хоро́шие ру́киunter die Räder kommen перен. разг. поги́бнуть (букв. попа́сть под колё́са)nicht weit kommen недалеко́ пойти́damit kommst du nicht weit bei mir таки́м о́бразом ты у меня́ ничего́ не добьё́шьсяkommen vi (s) идти́, сле́довать (по о́череди); jetzt kommt ein Beispiel тепе́рь идё́т [сле́дует] приме́р; er kam an die Reihe тепе́рь бы́ла его́ о́чередьdas kommt davon, dass... э́то явля́ется сле́дствием того́, что...das durfte nicht kommen э́то не должно́ бы́ло случи́ться; разг. э́того не сле́довало говори́ть; э́то замеча́ние лу́чше бы́ло оста́вить при себе́das kommt mir sehr gelegen э́то для меня́ о́чень кста́тиkomme, was da wolle будь что бу́детwie es gerade kommt как придё́тсяes kam anders вы́шло [получи́лось] ина́че (чем ожида́ли)auf j-n nichts kommen lassen разг. не дава́ть в оби́ду кого́-л.ein Unglück kam über ihn его́ пости́гло несча́стьеkommen vi (s) (D) подходи́ть (к кому́-л.), обраща́ться, обходи́ться (с кем-л.)j-m zu nahe kommen позво́лить себе́ ли́шнее с кем-л.so darfst du mir nicht kommen! разг. так нельзя́ со мной обраща́ться!kommen Sie mir nicht damit не говори́те мне об э́томdem kommt keiner он не дура́к, он не так простes kommt auf jeden hundert Mark на ка́ждого прихо́дится по сто ма́рокdas kommt mir zu teuer э́то для меня́ сли́шком до́рогоauf einen Gedanken kommen напа́сть на каку́ю-л. мысльwie kommen Sie darauf? как э́то пришло́ вам в го́лову?, что вам взду́малось?; как вы сме́ете?jetzt komme ich darauf тепе́рь я дога́дываюсь; тепе́рь я припомина́юkommen vi (s) . (um A) лиши́ться (чего-л.); потеря́ть (что-л.); um sein (ganzes) Geld kommen лиши́ться де́нег; ums Leben kommen поги́бнутьdie Sachen kamen oben zu liegen ве́щи оказа́лись наверху́neben j-m zu sitzen kommen разг. оказа́ться (сиде́ть) ря́дом с кем-л.teuer zu stehen kommen до́рого обойти́сь (тж. перен.)auf j-n, auf etw. (A) zu sprechen kommen заговори́ть (о ком-л., о чём-л.)kommen vi (s) . (с part II): angefahren [gefahren] kommen подъе́хать; angelaufen [gelaufen] kommen прибежа́ть, подбежа́ть; da kommt er gegangen вот он идё́т (сюда́)kommen vi (s) в соста́ве усто́йчивых словосочета́ний с существительными: von Kräften kommen ослабева́тьvon Sinnen kommen сойти́ с ума́, потеря́ть го́ловуzu Kräften kommen окре́пнутьzu Besinnung [zu sich] kommen прийти́ в себя́, опо́мнитьсяzum Ausdruck kommen выража́ться, обнару́живатьсяzum Abschluß kommen конча́ться, заверша́тьсяzum Ausbruch kommen гря́нутьkommt Zelt, kommt Rat посл. поживё́м - уви́дим; у́тро ве́чера мудрене́е; придё́т беда́, ку́пишь ума́wer zuerst kommt, mahlt zuerst посл. чей черё́д, тот и берё́т -
11 abessen
1) etw. (von etw.) Streusel, Zuckerguß (vom Kuchen) объеда́ть /-е́сть что-н. (с чего́-н.)2) etw. leer essen a) Teller подчища́ть /-чи́стить что-н. b) Baum, Strauch съеда́ть /-е́сть все фру́кты [ Beeren я́годы] с чего́-н. umg объеда́ть /-е́сть что-н.4) Essen beenden: Mittagessen отобе́дать pf. Abendbrot оту́жинать pf. Frühstück: umg отза́втракать pf -
12 sinken
1) schwebend fallen: v. Nebel, Tuch, Fallschirm; v. Blatt, Schneeflocke; übertr : v. Nacht опуска́ться /-пусти́ться. v. Blatt, Schneeflocke auch па́дать упа́сть. v. Dunkelheit, Nacht auch наступа́ть /-ступи́ть. auf etw. [zu Boden] sinken опуска́ться /- на что-н. [на зе́млю] | bei < mit> sinkender Dämmerung с наступле́нием су́мерек2) untergehen a) v. Sonne, Stern заходи́ть зайти́ | im sinken (begriffen) sein заходи́ть | sinkend Sonne заходя́щий jds. Stern ist im sinken чья-н. звезда́ зака́тывается b) untergehen: in Flüssigkeit тону́ть по- | ins sinken kommen начина́ть нача́ть тону́ть. | der Sturm brachte das Boot zum sinken бу́рей потопи́ло <бу́ря потопи́ла> кора́бль3) in etw. einsinken a) in Schlamm, Schnee увяза́ть /-вя́знуть в чём-н. b) in Boden: v. Bauwerk оседа́ть /-се́сть4) niedersinken опуска́ться /-пусти́ться. zu jds. Füßen sinken опуска́ться /- к чьим-н. нога́м. auf <in> die Knie sinken па́дать упа́сть <опуска́ться/-> на коле́ни. etw. sinken lassen Gegenstand, Hand, Arm опуска́ть /-пусти́ть (что-н.). den Kopf sinken lassen опуска́ть /- [übertr ве́шать/пове́сить ] го́лову5) jdm. in die Arme sinken, in jds. Arme <an jds. Brust < Herz>> sinken броса́ться бро́ситься кому́-н. в объя́тия6) sich verringern: v. Wasserstand, Quecksilber, Temperatur, Fieber, Preis, Wert, Leistungsstand, Laune, Lebensstandard; v. Produktion понижа́ться пони́зиться. v. Einkünften, Quoten, Spannung, Aufmerksamkeit auch уменьша́ться уме́ньшиться. v. Preis, Wert, Stimmung auch; v. Ansehen, Autorität па́дать упа́сть. v. Einfluß auch ослабева́ть /-слабе́ть. im Preis sinken па́дать /- в цене́. jds. Stimmung sank auf Null у кого́-н. совсе́м <по́лностью> упа́ло настрое́ние. jds. Ruhm sinkt кто-н. теря́ет сла́ву. in jds. Achtung [in der Gunst des Publikums] sinken па́дать /- в чьих-н. глаза́х [в глаза́х пу́блики]. die < alle> Hoffnung sinken lassen теря́ть по- наде́жду. etw. hebt jds. gesunkenen Mut v. Erfolg что-н. поднима́ет чей-н. упа́вший дух. jds. Vertrauen zu jdm. sinkt кто-н. теря́ет дове́рие к кому́-н. | sinkend Preis, Temperatur понижа́ющийся. Preis auch па́дающий -
13 zerfressen
1) durch Fraß beschädigen проеда́ть /-е́сть. v. Motten - Pelz-, Wollsachen auch изъеда́ть изъе́сть. v. Nagetieren - Holz прогрыза́ть /-гры́зть. v. Würmern - Holz auch иста́чивать /-точи́ть. ein von Motten zerfressener Pelz изъе́денный <тра́ченный> мо́лью мех2) durch chemische Vorgänge beschädigen изъеда́ть изъе́сть. v. Säuren - Gewebe auch разъеда́ть разъе́сть. v. Eiter - Knochen; v. Geschwür - Organ разруша́ть /-ру́шить etw. zerfrißt jdm. das Herz v. Gram, Eifersucht, Zweifel что-н. гло́жет <грызёт, снеда́ет> чьё-н. се́рдце -
14 Rad
Fortunas Rad колесо́ форту́ныdas Rad herumwerfen перен. ре́зко измени́ть курс, сде́лать поворо́т на 180 гра́дусовdas Rad der Geschichte zurückdrehen поверну́ть вспять колесо́ исто́рииein Rad schlagen кувырка́ться: перен. ходи́ть колесо́м, быть вне себя́ (от ра́дости)in die Räder der Maschine kommen попа́сть (руко́й) в маши́нуins Rad greifen перен. задержа́ть ход [бег] собы́тийunter die Räder kommen попа́сть под колё́са [под по́езд, под маши́ну]; разг. пропа́сть, поги́бнуть, оказа́ться сло́мленным жи́зньюRad n -(e)s, Räder велосипе́д; er fährt Rad он е́здит на велосипе́де (см. radfahren); zu Rad (e) на велосипе́деRad n -(e)s, Räder колесо́ (ору́дие ка́зни), колесова́ние; aufs Rad binden [flechten] колесова́ть; zum Rad verurteilen приговори́ть к колесова́ниюRad n -(e)s, Räder колесо́; переворо́т бо́ком (гимна́стика); ein halbes Rad перема́х вне и в те́мпе наза́д; ein Rad schlagen ходи́ть колесо́м; сде́лать переворо́т бо́комRad n -(e)s, Räder хвост пти́цы (веерообра́зный), das Rad schlagen распуска́ть хвост (о павли́не, индюке́)fünftes Rad am Wagen sein погов. быть пя́тым колесо́м в теле́геbei ihm fehlt ein Rad, bei ihm ist ein Rad locker разг. у него́ не все до́ма, у него́ ви́нтика не хвата́етdas schlechteste Rad knarrt am meisten посл. худо́е колесо́ пу́ще скрипи́т; поро́жняя бо́чка пу́ще греми́т -
15 Schuß
Schuß I m..sses, Schüsse вы́стрел, за́пуск (раке́ты)ein blinder Schuß холосто́й вы́стрел; вы́стрел холосты́м патро́номein direkter Schuß прямо́й вы́стрел; вы́стрел прямо́й наво́дкойein scharfer Schuß вы́стрел боевы́м патро́ном; ме́ткий вы́стрелein Schuß ins Blaue про́махes war ein Schuß ins Blaue э́то зна́чило попа́сть па́льцем в не́боein Schuß ins Schwarze попада́ние в цель [в я́блоко, в центр мише́ни]; перен. уда́р в са́мую то́чку; ме́ткое словцо́ein Schuß nach der Scheibe вы́стрел в мише́ньes fiel ein Schuß, ein Schuß loste sich [ging los] разда́лся вы́стрелSchüsse knallten [krachten, knatterten] раздали́сь вы́стрелыeinen Schuß abgeben [abfeuern, tun] произвести́ вы́стрел, вы́стрелитьeinen Schuß weit на расстоя́нии вы́стрелаetw. auf den ersten Schuß treffen попа́сть во что-л. с пе́рвого вы́стрелаweit vom Schuß bleiben остава́ться вне ли́нии огня́; быть вне опа́сности; держа́ться [остава́ться] в стороне́ [от греха́ пода́льше]j-m vor den Schuß kommen, j-m in den Schuß laufen попа́сть под ого́нь кого́-л.; попа́сться кому́-л. в ру́ки; столкну́ться с кем-л.ich bin nur einmal zum Schuß gekommen мне удало́сь вы́стрелить то́лько оди́н разSchuß I m..sses, Schüsse огнестре́льная ра́на; einen Schuß bekommen быть ра́неным; einen Schuß haben получи́ть ране́ние; разг. влюби́тьсяSchuß I m..sses, Schüsse спорт. уда́р; бросо́кgut placierte Schüsse спорт. то́чные уда́ры; то́чные броски́ein Schuß ins Tor уда́р по воро́тамden Schuß zur Ecke abfälschen отби́ть мяч на углово́й (футбо́л)Schuß I m..sses, Schüsse горн. шпурSchuß I m..sses, Schüsse взрыв (шпу́ра)Schuß I m..sses, Schüsse заря́д (шпу́ра)Schuß I m..sses, Schüsse тех. звено́ (трубы́)Schuß I m..sses, Schüsse тех. обеча́йка (напр., котла́)Schuß I m..sses, Schüsse небольша́я до́за, небольшо́е коли́чество (при́меси), щепо́ткаer hat einen Schuß Leichtsinn im Blute он немно́го легкомы́сленныйTee mit einem Schuß Rum чай с ло́жечкой [ка́пелькой] ро́маeine Weiße mit Schuß кру́жка све́тлого пи́ва с мали́новым со́комkeinen Schuß Pulver wert sein ло́маного гроша́ не сто́итьSchuß I m..sses, Schüsse. текст. уто́к, уто́чина, уто́чная нитьSchuß I m..sses, Schüsse. вы́печка (па́ртия хле́ба), поса́дка в печь (хле́ба)Schuß II : etw. in Schuß bringen разг. нала́дить, продви́нуть, пусти́ть в ход что-л.; вдохну́ть жизнь во что-л.etw. in Schuß halten (со)держа́ть что-л. в по́лном поря́дкеin Schuß kommen разг. приходи́ть в поря́док, идти́ на лад, успе́шно развива́тьсяer hat seine Sache im Schusse разг. он своё́ де́ло сде́лал [обстря́пал], его́ де́ло на ма́зиin Schuß [im Schusse] sein разг. быть в де́йствии [в разга́ре], идти́ по́лным хо́дом, расти́, идти́ в рост [в ботву́] (о расте́ниях), быть в поря́дкеich bin nicht in Schuß разг. мне нездоро́вится; я не в фо́рме [в уда́ре]der Ofen ist in Schuß разг. печь хорошо́ гори́т -
16 sinken
auf den Boden [zu Boden] sinken упа́сть [опусти́ться] на зе́млюj-m in die Arme sinken бро́ситься [упа́сть] кому́-л. в объя́тияin Ohnmacht sinken па́дать в о́бморокin tiefen Schlaf sinken погрузи́ться в глубо́кий сонdie Stadt sank in Trümmer [in Asche] го́род преврати́лся в разва́линыins Grab sinken сойти́ в моги́лу, умере́тьer möchte vor Scham last in die Erde [in den Boden] sinken он гото́в сквозь зе́млю провали́ться от стыда́der Abend sinkt (her) nieder ве́чер опуска́ется на зе́млю, вечере́етder Nebel einkt aufs Tal тума́н опуска́ется на доли́нуdie Sonne sinkt со́лнце захо́дитsinken vi (s) перен. па́дать, опуска́ться; er ist sittlich gesunken он пал [опусти́лся] мора́льно; er ist in meiner Achtung gesunken он упа́л в мои́х глаза́хsein Einfluß sank его́ влия́ние осла́блоseine Kräfte sinken си́лы его́ оставля́ютim Preise sinken подешеве́ть, упа́сть в цене́die Stimme sinken lassen пони́зить го́лосsinken vi (s) : die Hände in den Schoß sinken lassen перен. опусти́ть ру́киdie Hoffnung nicht sinken lassen не теря́ть наде́жды; не отча́иватьсяden Kopf sinken lassen опусти́ть го́лову; пове́сить го́лову, пасть ду́хомden Mut sinken lassen пасть ду́хом; стру́сить -
17 Teufel
ein kleiner Teufel чо́ртик; чертё́нок, дьяволё́нок (тж. перен.), einTeufel von einem Weibe розг. черто́вка; су́щая ве́дьмаer ist ein Teufel in Menschengestalt он чорт [дья́вол] в челове́ческом о́бразеein Kind des Teufels чо́ртово отро́дье [се́мя], исча́дие а́даder Teufel ist los! разг. пошла́ кутерьма́!; там тако́е твори́тся'der Teufel ist in ihn gefahren разг. в него́ всели́лся бесder Teufel ist [steckt] in ihm разг. чорт в него́ всели́лся; э́то су́щий дья́волhol dich der Teufel ! разг. иди́ к чо́рту!soll mich der Teufel holen [braten], wenn..., hol mich der Teufel, wenn... разг. чорт меня́ побери́, е́сли...hol's der Teufel! разг. к чо́рту!, чорт возьми́!, чорт побери́!ihn plagt [reitet] der Teufel, er wird vom Teufel geritten разг. в него́ бес всели́лся; он спя́тил; он как с це́пи сорва́лсяwarum mußte mich der Teufel reiten (das zu tun) ? разг. чорт дё́рнул меня́ (сде́лать э́то, пойти́ на э́то)kein Teufel kann daraus klug [schlau] werden разг. тут сам чорт не разберё́тсяweiß der Teufel..! разг. чорт зна́ет..., чорт-те что...sie hat den Teufel im Leibe разг. у неё́ дья́вольский темпера́ментsich dem Teufel verschreiben прода́ть свою́ ду́шу дья́волуer ist vom Teufel besessen он одержи́м; его́ бес обуя́лer ist vom Teufel des Neides geplagt [besessen] его́ гло́жет за́вистьzum Teufel! к чо́рту!geh [scher dich] zum Teufel! груб. пошё́л к чо́рту!, убира́йся!, прова́ливай!; ну тебя́ к ле́шему!sein ganzes Geld ist zum Teufel gegangen разг. все его́ де́ньги пошли́ пра́хом [пошли́ к чо́рту]: j-n zum Teufel jagen посла́ть кого́-л. к чо́ртуmag er sich zum Teufel scheren! чорт с ним!j-n zu allen Teufeln wünschen разг. жела́ть кому́-л. провали́ться в тартарары́; посыла́ть кого́-л. (мы́сленно) ко всем чертя́мich frage den Teufel danach!, ich schere mich den Teufel darum! разг. мне наплева́ть на э́то!er werß den Teufel davon разг. он об э́том ничего́ не зна́етden Teufel werde ich tun! разг. чо́рта с два!, держи́ карми́н ши́ре!bist du des Teufels! разг. ты что, спя́тил?er ist des Teufela он одержи́м; у него́ дья́вольский темпера́мент; он дья́вольски предприи́мчивman möchte [könnte] des Teufels werden разг. э́то хоть кого́ взбе́ситich will des Teufels sein, wenn... разг. провали́сь я на э́том (са́мом) ме́сте, е́сли...Teufel m -s в восклица́тельных предложе́ниях междоме́тного хара́ктера: Teufel auch! разг. а чорт!; pfui Teufel!, ei der Teufel! разг. тьфу, про́пасть!Teufel m -s : ein armer Teufel бедня́гаein gutmütiger Teufel сла́вный ма́лый; добря́кso ein dummer Teufel! вот дурачо́к!der Teufel hat auf ihm Erbsen gedroschen разг. че́рти на нём горо́х молоти́ли (о рябо́м), dem Teufel ein Licht [eine Kerze] anzünden служи́ть мамо́не; быть а́лчным [эгоисти́чным]dem Teufel das Pferd satteln быть (нево́льным) посо́бником в преступле́нииdem Teufel in den Rachen laufen попа́сть чо́рту в зу́быden Teufel durch [mit] Beelzebub austreiben пуга́ть чо́рта дья́волом; клин кли́ном вышиба́тьder fängt den Teufel auf freiem Felde сам чорт ему́ не братden Teufel an die Wand malen рисова́ть вся́кие у́жасы; запу́гивать; накли́кать беду́man soll den Teufel nicht an die Wand malen не сле́дует игра́ть с огнё́м [испы́тывать судьбу́]wenn man den Teufel an die Wand malt, dann kommt er лё́гок на поми́неbeim Teufel seiner Großmutter wohnen жить у чо́рта на кули́чкахj-n in des Teufels Küche bringen бро́сить кого́-л. в са́мое пе́клоin Teufels Küche kommen [geraten] попа́сть [угоди́ть] в са́мое пе́кло; попа́сть в переплё́тmit dem Teufel auf den Höllenjahrmarkt marschieren быть гото́вым на всё; ни бо́га, ни чо́рта не боя́тьсяetw. fürchten wie der Teufel das Weihwasser боя́ться чего́-л. как чорт ла́данаder Teufel läßt keinen Schelmen sitzen посл. чорт бе́са не подведё́т; во́рон во́рону глаз не вы́клюет -
18 unrecht
an die unrechte Adresse kommen, an die unrechte Tür klopfen перен. обрати́ться не по а́дресу: etw. an dem unrechten Ende anfangen начина́ть како́е-л. де́ло не с того́ конца́in die unrechten [in unrechte] Hände fallen попа́сть не в те ру́ки, попа́сть не к тому́, к кому́ ну́жноin die unrechte Kehle kommen попа́сть не в то го́рлоzur unrechten Zeit не во́времяunrecht Gut gedeihet nicht посл. чужо́е добро́ впрок не идё́тunrecht II : unrecht bekommen оказа́ться непра́вымj-m unrecht geben счита́ть непра́вым кого́-л., не признава́ть чью-л. правоту́unrecht haben быть непра́вым, ошиба́тьсяunrecht tun поступа́ть непра́вильно [несправедли́во] -
19 abfallen
1) (von etw.) herabfallen a) v. Früchten (von Baum, Strauch) осыпа́ться /-сы́паться <опада́ть/-па́сть> (с чего́-н.) | abfallen опаде́ние b) v. Gips, Kalk, Mörtel, Putz осыпа́ться /- (с чего́-н.), отпада́ть /-па́сть [umg отва́ливаться/-вали́ться ] (от чего́-н.) c) übertr.: v. Fesseln, Ketten па́дать пасть. v. Maske спада́ть /- пасть2) sich neigen, senken: v. Gelände, Gebirge, Berg, Hang, Ufer понижа́ться. steil, schroff auch (кру́то) обрыва́ться. allmählich auch име́ть лёгкий накло́н / поло́го спуска́ться <понижа́ться> | abfallen des Gelände понижа́ющаяся <¯o«ó‘aö> ме́стность. e in sanft abfallen des Ufer поло́гий бе́рег3) von jdm./etw. abtrünnig werden, sich abwenden von Gott, Glauben, kirche отрека́ться отре́чься <отходи́ть /отойти́> от кого́-н. чего́-н. von Gesinnungsgenossen, Organisation отка́лываться /-коло́ться от кого́-н. чего́-н. v. Kunden уходи́ть уйти́ (от кого́-н.). die Niederlande sind von Spanien abgefallen Нидерла́нды отдели́лись от Испа́нии | ein abgefallener Engel па́дший а́нгел4) (von jdm.) weichen: v. Last спада́ть /-пасть с кого́-н. <с чьих-н. плеч>. v. Furcht, Sorgen, Traurigkeit исчеза́ть /-че́знуть. etw. war plötzlich wie abgefallen что-н. как руко́й сня́ло5) (für jdn.) übrigbleiben перепада́ть /-па́сть (кому́-н.). beim Hobeln fallen Späne ab при строга́нии па́дают стру́жки. beim Zuschneiden fallen Flicken ab при кро́йке остаю́тся лоскуты́ <лоскутки́>. dabei wird nicht viel abfallen zu verdienen sein мно́го на э́том не зарабо́таешь6) (gegen jdn./etw.) schlechter sein уступа́ть /-ступи́ть кому́-н. чему́-н. ( immer) mehr und mehr abfallen immer schwächer werden станови́ться всё слабе́е и слабе́е -
20 absinken
1) sich senken: v. Gelände, Boden; Gebäude оседа́ть /-се́сть3) niedriger werden a) v. Wasserspiegel, Fieber па́дать упа́сть, спада́ть /- пасть b) v. Temperatur понижа́ться пони́зиться c) v. Anzahl уменьша́ться уме́ньшиться4) sich verschlechtern; schwächer werden: v. Leistung, Niveau, Lebensstandard снижа́ться сни́зиться. schnell па́дать упа́сть. v. Interesse уменьша́ться уме́ньшиться, ослабева́ть /-слабе́ть
См. также в других словарях:
-сть — суффикс; = сти Формообразовательная единица, являющаяся показателем неопределенной формы глагола инфинитива (блюсти, брести, вести, гнести, грести, класть, мести, обрести, плести, прочесть, прясть, сесть, скрести, цвести и т.п., а также… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
єсть — 1 присудкове слово застаріла і просторічна форма теперішнього часу від бути незмінювана словникова одиниця рідко єсть 2 вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
-сть и -сти — суффикс 1. Формообразовательная единица, являющаяся показателем неопределенной формы глагола инфинитива (блюсти, брести, вести, гнести, грести, класть, мести, обрести, плести, прочесть, прясть, сесть, скрести, цвести и т.п., а также производные… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
єсть — I рідко. Те саме, що є II. II виг., військ. Уживається як відповідь підлеглого на наказ, розпорядження командира у знач. зрозуміло, буде виконано і т. ін … Український тлумачний словник
нѣ(сть) — НѢСМЬ, НѢСИ, НѢ(СТЬ) и т. д. (нѣ(сть)2000) гл. 1. Формы наст. врем. гл. быти с отрицанием. Не быть, не находиться: мы... ѹже нѣсмы подъ закономъ. но подъ блг(д)тию. КР 1284, 212в; что ищете живаго съ мр҃твми: нѣ(с) сдѣ КТур XII сп. XIV, 13; || не … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣсть — ПОВѢСТ|Ь (128), И с. 1.Сказание, повествование, рассказ: нъ ны ѹво [в др. сп. ѹбо] врем˫а. на коньць бл҃жнаго зовѣть ѥмѹже проити ѹбо слово лѣнить(с). проидѣть же ѡбако аще и дрѧхла ѥсть повѣсть. (τὸ διήγημα) ЖФСт к. XII, 162; о семь сътворивъше… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вартість — тості, ж. 1) Виражена у грошах ціна чого небудь. 2) Позитивна якість, цінність. 3) ек. Економічна категорія, властива товарному виробництву, яка становить втілену й уречевлену в товарі суспільно необхідну працю. Балансова вартість активу.… … Український тлумачний словник
повѣсть — Повесть повѣсть (2) 1. Рассказ, повествование о чем л.: Не лѣпо ли ны бяшетъ, братіе, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстіи о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича! 1. Почнемъ же, братіе, повѣсть сію отъ стараго Владимера до нынѣшняго Игоря. 5.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
надлишковість — вості, ж. 1) Абстр. ім. до надлишковий. 2) Наявність у системі додаткових засобів понад ті, які б могли забезпечити їх нормальне функціонування. •• Енергети/чна надлишко/вість запас потужностей, який може бути використаний у більш тяжких умовах… … Український тлумачний словник
послідовність — ності, ж. 1) Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. || Лад, систематичність у чомусь. || Події, предмети, що йдуть слідом один за одним. || Множина елементів, які можуть бути послідовно пронумеровані… … Український тлумачний словник
ємність — ності, ж. 1) Здатність умістити в собі певну кількість кого , чого небудь; місткість. •• Є/мність ри/нку потенційно можливий обсяг продаж певного товару на ринку протягом заданого періоду. Сорбці/йна є/мність кількість сорбату, яка може бути… … Український тлумачний словник