ударити

1. n

1) поріз, різана рана

2) розріз; розтин; різання

3) канал; кювет

4) сильний удар (мечем тощо)

5) відрізаний шматок, вирізка; зріз

6) відріз (тканини)

7) контур, обрис; профіль

8) крій (одягу)

9) стрижка, фасон (тж hair-cut)

10) скорочення, зниження; зменшення (цін тощо)

11) шлях навпростець; найкоротший шлях

12) образа, вихватка, глузування

13) розм. припинення знайомства

14) пропуск (занять тощо)

15) гравюра на дереві

16) кін. монтажний кадр

17) прогін моста

18) зал. відчеп

19) ел. вимикання навантаження

20) жереб

2. adj

1) розрізаний; зрізаний; порізаний

2) покроєний

3) шліфований, гранований

4) знижений, зменшений

5) кастрований

6) розм. напідпитку

v (past і p.p. cut)

1) різати, розрізувати; відрізувати

2) порізати (ся), заподіяти різану рану

3) зрізувати (квіти)

4) стригти; підстригати

5) скорочувати; знижувати; зменшувати (ціни тощо)

6) скорочувати шлях, ходити навпростець

7) вирізувати; висікати, тесати (камінь)

8) кроїти

9) ударити; завдати сильного болю

10) ображати; ранити

11) перетинати, перехрещувати (про шляхи тощо)

12) перегризати, прогризати

13) розм. тікати; дременути

14) припиняти, переставати

15) прорізуватися (про зуби)

16) амер. припиняти подавати політичну підтримку; голосувати проти; викреслювати кандидатуру

17) розм. не помічати, не впізнавати; ігнорувати

18) тех. знімати стружку

19) свердлити, бурити

20) тесати, стісувати

21) ел. вимикати

22) рад. переключати з однієї програми на іншу

23) косити, жати; збирати урожай

24) рубати (ліс)

25) шліфувати, гранувати

26) розм. розводити (спиртні напої)

27) спорт. зрізати (м'яч)

28) каструвати (тварину)

* * *

1) поріз; розріз; різана рана

2) різання; глибина різання

3) cпeц. розріз; пропил; виїмка; канал; кювет; насічка ( напилка)

4) сильний удар (мечем, батогом)

5) відрізаний шматок; вирізка; зріз

6) настриг ( вовни); відріз ( тканини); відрізок

7) обрис, абрис, контур; профіль

8) покрій ( плаття); стрижка, фасон стрижки ( волосся)

9) скорочення, зниження; зменшення

10) скорочення; вирізання частини тексту; купюра

11) шлях навпростець, найкоротший шлях ( часто short cut)

12) образа, випад; глузування, глум; удар

13) припинення знайомства, спілкування

14) пропуск (занять, зборів)

15) частка (заробітку, виграшу)

16) cпeц. грамзапис; сеанс грамзапису

17) гравюра на дереві ( дошка або відбиток)

18) кapт. зняття ( колоди)

19) кiнo монтажний кадр

20) прогін мосту

21) стружка ( верстатна)

22) xiм. погон, фракція

23) захоплювач c-г. ( знаряддя)

24) зaл. відчеплення ( вагона)

25) гipн. вирубка

26) eл. відключення навантаження

27) aвcтpaл., дiaл. відділена частина череди (корів, овець)

28) aвcтpaл., дiaл. тілесне покарання ( у школі)

29) cпopт. удар м'яча на праву сторону поля ( крикет); зрізування м'яча ( теніс)

1) розрізаний; зрізаний; порізаний

2) скроєний

3) шліфований; гранований

4) знижений, зменшений

5) кастрований

6) підпилий

7) cл. розведений; з домішками, нечистий ( часто про наркотики)

1) різати, розрізати; порізати, урізати; нанести різану рану; різатися

2) зрізати, відрізати; нарізати

3) стригти, підстригати

4) (тж. cut down) скорочувати, знижувати; зменшувати; скорочувати шлях, іти навпростець; скорочувати ( текст), урізувати; робити купюру

5) вирізати; кроїти (тж. cut out)

6) ударити; завдати гострого болю

7) засмутити, образити, скривдити; ранити

8) перетинати, перехрещувати

9) перегризати, прогризати

10) тікати (тж. to cut and run); різко змінити напрямок, побігти в інший бік

11) переставати, припиняти

12) aмep. позбавляти політичної підтримки; голосувати проти, викреслити ( чию-небудь) кандидатуру

13) не помічати, ігнорувати

14) кapт. знімати ( колоду)

15) робити антраша ( у танцях)

16) жив. виділятися, виступати занадто різко

17) дiaл. кінчати, закінчувати

18) тex. обробляти різальним інструментом, знімати стружку

19) пoлiгp. обрізати книжковий блок

20) свердлити, бурити

21) бyд. тесати, стісувати

22) eл. відключати, від'єднувати

23) paд. відстроюватися; перемикати з однієї програми на іншу

24) гipн. підрубувати, робити вруб

25) вeт. засікатися

1) косити ( траву); жати ( хліб); збирати ( врожай)

2) давати ( яку-небудь) кількість ( трави) ( при зрізанні); давати настриг ( вовни)

3) валити, рубати ( ліс)

4) прорубувати, прокладати ( дорогу); просуватися, пробиратися; розсікати, розрізати (воду, повітря)

5) шліфувати, гранувати ( камені); висікати ( з каменю); різьбити ( по дереву); вирізати ( з дерева)

6) різатися, прорізуватися ( про зуби)

7) розм розбавляти ( спиртні напої е ліки)

8) cпopт. зрізати ( м'яч)

9) cпeц. каструвати ( тварину)

10) cл. перемогти ( на конкурсі) 11 записувати або записуватися на плівку 12: to cut the record побити рекорд

1. n

1) кулак

2) розм. рука

3) жарт. почерк

4) друк. вказівний знак у вигляді пальця руки

2. v

1) ударити кулаком

2) мор. затиснути в кулак

* * *

1) кулак

2) рука

3) почерк

4) пoлiгp.; cпeц. вказівний знак у вигляді пальця руки

1) ударити кулаком

2) затиснути в кулаці

1) піддатливість, поступливість

2) пом'якшення

3) пружність; еластичність; пружинистість

4) тех. зазор

5) пружна деформація

v (past gave; p.p. given)

1) давати

2) дарувати; обдаровувати

3) жертвувати

4) заповідати; відказувати

5) надавати, віддавати

6) доручати, давати доручення

7) передавати, вручати

8) платити, віддавати

9) бути джерелом

10) повідомляти, передавати (інформацію)

11) змальовувати, описувати; зображувати

12) підставляти; простягати (до — to)

13) відходити; відскакувати

14) слабшати, спадати (про вітер, мороз)

15) осідати, подаватися, осуватися

16) псуватися; зношуватися

17) жолобитися; перекошуватися

18) давати, присвоювати (ім'я)

19) накладати (покарання); ухвалювати (вирок)

20) присвячувати (життя)

21) приділяти

22) улаштовувати (вечір)

23) виконувати (пісню); виступати

24) проводити (заняття); давати (уроки); читати (лекцію)

25) віддавати (розпорядження)

26) завдавати (болю); викликати (занепокоєння)

27) подавати (приклад)

28) поступатися (місцем)

29) проголошувати (тост)

30):

to give regards (love) to smb. — передавати привіт комусь

31) з'єднувати (з абонентом)

32) виходити (про вікно тощо; на, у — on, upon, into)

33) висловлювати (свої думки); аргументувати

34) приписувати (авторство)

35) заражати, інфікувати

36) видавати, віддавати (заміж) (тж give in marriage)

* * *

1) піддатливість, поступливість; зм'якшення, пом'якшення

2) пружність, еластичність; пружистість

3) тex. зазор, гра

4) cпeц. пружна деформація

1) давати

2) дарувати, обдаровувати, жалувати; жертвувати

3) надавати, віддавати; доручати, давати доручення

4) передавати, вручати

5) платити

6) надавати (смаку, упевненості)

7) бути джерелом, робити, продукувати, виробляти

8) повідомляти

9) описувати, зображувати

10) (to) підставляти; простягати

11) відступити, відскакувати; поступатися, погоджуватися

12) піддаватися, слабшати; бути еластичним, згинатися, гнутися; осідати, подаватися; псуватися, зношуватися; cпeц. жолобитися, перекошуватися

13) присвоювати (звання, титул)

14) накладати ( покарання); виносити ( вирок); відплачувати

15) присвячувати (час, життя); приділяти ( увагу); давати можливість ( вибору)

16) влаштовувати (обід, вечірку); виконувати ( перед аудиторією)

17) проводити ( заняття); прочитати ( лекцію)

18) віддавати ( розпорядження)

19) заподіювати, спричиняти, завдавати

20) показувати, давати показання ( про прилади); давати які-небудь результати (про дослідження е т. п.); подавати ( приклад)

21) поступатися (місцем, першістю)

22) проголошувати ( тост)

23) з'єднувати ( з абонентом)

24) виходити (про вікно, двері)

25) висловлювати ( свої міркування); аргументувати

26) приписувати ( авторство)

27) заражати

28) передавати, вручати

29) видавати, віддавати заміж (заст. тж. give in marriage) to give a kiss поцілувати

1. n

1) мотика, кирка, кайло; сікач; сокирка

2) ковальське зубило

3) удар (сокири тощо)

4) зазублина, щербина; борозенка, рівчачок; ринвочка

5) зарубка (на дереві), мітка

6) різана рана; поріз; надріз

7) садно (на нозі від удару м'яча)

8) зупинка, запинка (під час мовлення)

9) сухе кахикання

10) захват (у боротьбі)

11) робочий кінь; кінь для верхової їзди

12) шкапа

13) найманий кінь

14) амер. найманий екіпаж

15) розм. таксі

16) «в'ючна тварина» (про людину, обтяжену важкою працею)

17) літературний поденник; компілятор; жалюгідний писака

18) розм. повія

19) мор. палубний годинник

2. adj

1) найманий

2) банальний, трафаретний, заяложений

3) неприємний, нудний, одноманітний (про роботу)

3. v

1) рубати, розрубувати; розбивати на шматки

2) робити зарубку, надрубувати

3) заподіяти різану рану

4) щербити, зазублювати

5) розпушувати, розбивати (грунт)

6) підрізати (гілки)

7) тесати, обтісувати (камінь)

8) кашляти, кахикати сухим кашлем

9) затинатися, зупинятися (під час мовлення)

10) с.г. зрізати, збирати, знімати

11) прокладати борозну

12) давати напрокат (екіпаж)

13) використовувати на тяжкій нудній роботі

14) наймати як літературного поденника

15) опошляти, робити банальним

16) їхати верхи, не поспішаючи

17) давати молодим соколам свободу перед тренуванням

18) розкладати цеглу для просушування

* * *

1) зазублина, борозенка, жолобок; зарубка на дереві, мітка; дiaл. борозна

2) мотика; кирка; кайло; сікач, сокирка; ковальське зубило

3) удар ( сокири)

4) різана рана; поріз, надріз

5) удар по нозі ( у регбі); садно на нозі від удару ( у регбі)

6) зупинка або затримка в мові

7) сухе покашлювання

8) cпopт. захват ( боротьба)

1) рубати, розрубувати; надрубувати; заподіювати різану рану; пробивати, прорубувати, прокладати ( дорогу); робити зарубку; зазублювати

2) розбивати, розпушувати ( мотикою)

3) підрізати ( сучки)

4) тесати, обтісувати ( камінь)

5) різко скоротити, урізати; обкраяти

6) кашляти сухим, уривчастим кашлем

7) icт., дiaл. запнутися, зупинитися ( підшукуючи потрібне слово)

8) дiaл. прокладати борозну

9) cпopт. ударити по нозі ( у регбі)

10) c-г. зрізати, знімати, збирати

1) робочий кінь; кінь, який використовується для верхової їзди, напівкровка; шкапа

2) найманий кінь

3) людина, яка виконує будь-яку важку, нудну роботу; літературний поденник, "негр" ( literary hack); писака

4) aмep. найманий екіпаж; таксі

5) aмep.; cл. тюремний охоронець

6) cл. повія ( garrison hack)

7) мop. палубний годинник ( hack watch)

1) найманий

2) банальний, заїжджений, трафаретний

3) неприємний, нудотний, нудний, одноманітний ( про роботу)

1) здавати внайми, давати напрокат

2) використовувати на нудній, марудній, важкій роботі; наймати як літературного поденника; працювати літературним поденником

3) робити банальним, заяложеним

4) їхати верхи не поспішаючи

5) aмep. працювати водієм таксі; їхати в таксі

6) cл. терпіти, зносити; миритися ( з чим-небудь)

1) миcл. дошка для годівлі сокола; напіввільне утримання ( сокола перед тренуванням)

2) c-г. ясла

3) рама для просушування цегли, риби, сиру

4) бyд. штабель сирцю ( покладений для просушування)

1) миcл. надавати ( молодим соколам) відносну волю перед тренуванням

2) розкладати для просушування ( цеглу)

1. n

1) п'ята, п'ятка

2) закаблук, каблук, підбор

3) шпора (у птаха)

4) задня частина копита

5) (тж р() задня нога (тварини)

6) архт. каблучок

7) нижня частина опори

8) верхня (нижня) скоринка (паляниці); окраєць

9) кінець, остання частина (книги, періоду часу тощо)

10) розм. негідник, падлюка; зрадник

11) грань, ребро

12) мор. крен

2. v

1) прибивати каблуки (набійки)

2) пристукувати каблуками, притупувати (в танці)

3) ходити слідом (по п'ятах)

4) амер., розм. озброювати револьвером

5) амер. забезпечувати грошима

6) спорт. ударити п'ятою (футбол)

7) спорт. вибити м'яч із стовпища (регбі)

8) спорт. передати м'яч п'яткою ключки (гольф, хокей)

9) кренити (ся)

10) кренгувати

* * *

1) п'ятка; п'ята

2) п'ятка ( панчохи або шкарпетки); задник черевика; задній шип підкови; шпора ( у птахів)

3) каблук, підбор

4) задня частина копита; часто pl задня нога ( тварини)

5) apxiт. каблучок; п'ятка ( ключки для хокею або гольфа)

6) п'ятка, частина леза (ножа, коси), яка прилягає до рукоятки; cпeц. нижня частина опори; п'ята

7) верхня або нижня скоринка ( буханця); окраєць; кірка ( сиру)

8) кінець, кінцівка, остання частина (періоду часу, книги)

1) ставити каблуки; ставити набійки

2) притупувати каблуками ( у такт)

3) іти за ким-небудь по п'ятах

4) icт. прикріплювати металеву шпору (до ноги півня, що бере участь у півнячому бою)

5) aмep.; cл. озброювати револьвером; постачати гроші

6) cпopт. ударити п'ятою ( футбол); передати м'яч п'ятою ключки (хокей, гольф)

1) шкода; збиток, втрата

2) пошкодження, ушкодження

3) рана, поранення; поріз; забите місце

4) біль

5) образа; кривда

6) удар

v (past і p.p. hurt)

1) пошкодити, завдати шкоди (збитків)

2) поранити; порізати; забити, ударити

3) завдати болю

4) розм. боліти

5) ображати, кривдити, зачіпати (почуття)

6) розм. потерпати, зазнавати шкідливого впливу; псуватися

* * *

1) шкода, збиток

2) травма; рана, поранення; поріз; забите місце

3) образа

4) icт. удар

5) гepaльд. блакитне поле круглої форми

1) поранений, травмований, потерпілий

2) скривджений, ображений

3) пошкоджений, зіпсований

1) заподіювати біль; боліти

2) ушкодити; травмувати; ранити; порізати; ударити; скалічити

3) заподіювати шкоду, збиток; псувати

4) кривдити; ображати; болісно зачіпати

5) страждати, псуватися

1. n

1) анат. суглоб пальця; міжфаланговий суглоб

2) кул. гомілка; ніжка (свиняча тощо)

3) тех. шарнір; поворотний кулак

4) кастет

5) зал. зуб (автозчепу)

6) мор. зріз корми

2. v

1) ударити, стукнути; постукати кісточками пальців

2) стиснути руку в кулак (щоб було видно кісточки пальців)

3) упиратися кісточками пальців у землю

* * *

1) суглоб пальця, міжфаланговий суглоб, "кісточка"

2) кyл. гомілка, ніжка (теляча, свиняча, бараняча)

3) = knuckle-duster

4) тex. шарнір, кулак; aвт. поворотний кулак; зaл. кулак, зуб ( автозчеплення)

5) мop. перегин обшивки; зріз корми

1) ударити, постукати кісточками пальців

2) стиснути руку в кулак

3) упертися кісточками пальців у землю (під час гри в кульки; часто knuckle down)

1. n

1) нога (від стегна до ступні)

2) нога, лапа (тварини); лапка (комахи)

3) гомілка

4) задня голінка (частина туші)

5) ножний протез

6) ніжка, підпірка; підставка; стійка

7) колоша, халява

8) етап, частина шляху

9) спорт. етап у естафеті

10) мор. галс

11) спорт. тур; коло

12) (скор. від black-leg) а) штрейкбрехер; б) шахрай

13) лінійка (рейсшини)

14) тех. косяк; коліно; косинець

15) мат. сторона (трикутника); катет

16) відрізок кривої

17) ел. фаза

18) жарт. розшаркування

19) спорт. вигране очко

2. v

1) штовхати (проштовхувати) ногою

2) ударити по нозі

3) захопити ногою (м'яч)

* * *

1) нога ( від стегна до ступні); нога, лапа ( тварини); лапка ( комахи); ножний протез

2) гомілка

3) нога, задня голяшка ( частина туші)

4) ніжка, підпірка, підставка; стояк

5) штанина, колоша; халява

6) етап, частина шляху; cпopт. етап в естафеті; мop. галс; кocм. ділянка траєкторії; ділянка дороги безпосередньо біля перехрестя або примикання

7) "нога бетсмена" (частина поля; крикет)

8) cпopт. тур, коло; круг ( біг)

9) cкop. від blackleg1

10) лінійка ( рейсшини); тex. косяк; коліно; косинець

11) мaт. сторона ( трикутника); катет; відрізок ламаної лінії; довга сторона паралелепіпеда

12) eл. фаза, плече ( трифазної системи)

13) icт. розшаркування

14) плече, гілка (приладу, електричного кола)

1) (звич. to leg it) ходити, крокувати; швидко пересуватися тікати, втекти

2) штовхати, проштовхувати ногою ( leg through)

3) cпopт. захопити ногою ( м'яч)

4) ударити по нозі

1. n

1) поштовх; стусан

2) розм. удар кулаком

3) амер., розм. ледар; копун

4) амер. ярмо з тичкою

5) діал. мішок

6) пухлина на шиї

7) розм. міхур (шлунок) (риби)

8) розм. гаман, гаманець

9) криси козирком (у жіночому капелюшку)

10) (скор. від poke-bonnet) жіночий капелюшок з крисами козирком

2. v

1) штовхати, пхати, совати

2) розм. ударити кулаком

3) засовувати, всовувати

4) протикати, простромлювати

5) мішати (кочергою)

6) висовувати

7) висуватися

8) горбитися

9) іти навпомацки

10) ледарювати, байдикувати

11) амер., розм. надівати ярмо з тичкою

* * *

1) поштовх, стусан; удар кулаком

2) розгрібання вугілля, шурування

3) cл. ледар; копун

4) cл. ярмо з жердиною

1) тикати, штовхати, пхати; ударити кулаком; сунути, всувати, пхати, засовувати, просовувати

2) протикати; простромити

3) мішати ( кочергою), шурувати ( вугілля у грубці) ( poke up)

4) ( poke out) висувати ( уперед); витикатися; висуватися; виколупувати; виколювати; вискакувати ( про автомобіль)

5) (poke about, poke around) іти навпомацки; шукати ( що-небудь) навпомацки, шарити; вишукувати, виглядати; видивлятися

6) байдикувати, ледарювати

7) cл. надягати ярмо з жердиною

1) дiaл.,; дiaл. мішок

2) icт. кишеня

3) cл. гаманець; ( уся) готівка

1. n

1) стояк, підпора; опора; підставка; стовп; кілочок

2) підтримка, опора

3) pl розм. ноги, підпірки

4) plгірн. кріплення; стояки

5) амер., розм. шпилька для краватки

6) (скор. від proposition) мат. теорема

7) (скор. від propeller) розм. пропелер; рушій

8) (скор. від property) реквізит

2. v

1) підпирати; підтримувати (тж prop up)

2) притуляти, приставляти (до чогось)

3) гірн. закріпляти (стояками)

4) підтримувати, допомагати

5) груб. ударити, збити з ніг

6) раптом зупинитися на повному ходу (про коня)

* * *

1) стояк, підпірка, розкіс, підкіс; кілочок ( для підв'язування рослин); гipн. кріплення; кріпильний ліс; підставка

2) опора, підтримка

3) pl; cл. ноги

1) підпирати, оснащувати підпірками, підтримувати ( prop up); притулити ( до чого-небудь); гipн. закріплювати ( стояками)

2) підтримувати, допомагати ( prop up)

3) жapг. ударити; звалити, збити з ніг

4) aвcтpaл. раптово зупинитися на повному ходу ( про коня)

1) cкop. вiд property IV

2) бутафор; реквізитор

1. n

1) відскік; віддача

2) військ. відкіт, відбій (зброї)

3) відхід, відступ

4) жах; огида

2. v

1) відскочити, відстрибнути; відсахнутися; відступити

2) перен. відчувати огиду (відразу) (до чогось — from)

3) (on, upon) ударити рикошетом (по чомусь); перен. відбитися, позначитися (на чомусь)

4) віддавати, відбивати (про рушницю); відкочуватися (про гармату)

5) відходити, відступати (перед противником)

* * *

1) відскок; віддача; ( from) огида, відраза; жах ( перед чим-небудь); негативна реакція ( на що-небудь)

2) вiйcьк. віддача; відкат

3) відхід, відступ

1) відскочити; відсахнутися; відступити ( на декілька кроків); ( from) відчувати огиду, відразу ( до чого-небудь)

2) (on, upon) ударити рикошетом; позначатися, відбиватися

3) віддавати ( про рушницю); відкочуватися ( про гармату)

4) відходити, відступати ( перед супротивником)

1. n

1) схил; перекіс; скіс

2) похила площина; схил (гори тощо); косий зріз; скат

3) косий промінь

4) посудина з косо зрізаним дном

5) гірн. похила виробка

6) амер., розм. точка зору; позиція; підхід; ставлення

7) амер., розм. швидкий погляд

8) амер., розм. шанс, нагода

9) амер., розм. єхидство; дошкульний натяк

10) непряме осудження; несхвальне зауваження

2. adj

косий, скісний, похилий

3. adv

косо, похило; набік

4. v

1) нахиляти; відхиляти

2) нахилятися; відхилятися

3) падати косо (про світло тощо)

4) підготовляти, пристосовувати (для когось)

5) необ'єктивно зображувати; перекручувати (факти)

6) ударити косо (про кулю)

* * *

1) схил, перекіс; скіс, укіс

2) похила площина; схил ( гори); косий зріз; скат

3) косий промінь

4) коса риска (/)

5) бioл. культура на скошеному агарі

6) гipн. похила виробка

7) cл. точка зору; позиція, відношення; підхід

8) cл. швидкий погляд

9) cл. шанс, випадок

10) cл. єхидство; уїдливий натяк

11) cл. тенденція ( у статті); напрямок, дух ( журналу)

1) нахиляти; відхиляти; нахилятися; відхилятися; схилятися ( до чого-небудь)

2) падати косо ( про світло)

3) cл. готувати, пристосовувати ( для кого-небудь); необ'єктивно представляти, пересмикувати ( факти)

4) ударити косо ( про кулю)

1. n

1) розм. витирання

2) розм. носова хусточка

3) удар з розмаху

4) саркастичне зауваження; глузування, знущання

5) розм. синець

6) кін., телеб. наплив; зміна одного зображення іншим

7) склоочисник

2. v

1) витирати, обтирати ; утирати

2) розм. замахнутися, ударити

* * *

1) витирання

2) заст. прост. носова хустинка

3) дiaл., заст. удар з розмаху

4) кiнo, теле. стирання, наплив; витиснення, заміна зображення іншим

5) = wiper 3

1) (wipe away, wipe off, wipe out) витирати, обтирати

2) cл. замахнутися; вдарити

1. n

1) сильний удар (ціпком тощо)

2) шум, гуркіт (падіння, удару)

3) шотл. тупіт; шумне падіння; незграбний стрибок

4) розм. пиво

5) сильний вплив; шок

6) (приємне) збудження

2. adv

з шумом, з гуркотом; важко

3. v розм.

1) сильно ударити; побити; відлупцювати, віддубасити

2) завдати сильного удару (противникові тощо)

3) розбити вщент; завдати нищівної поразки; розгромити (противника)

4) важко ступати, гупати; ходити перевальцем

5) мчати з шумом і грюкотом

6) плюхнутися, шубовснути

7) рідк. вирувати; клекотіти

1) ударити з боку, в який не дивляться

2) завдати несподіваного удару, ударити нишком

3) приголомшити

1) зазублина, борозенка, жолобок; зарубка на дереві, мітка; дiaл. борозна

2) мотика; кирка; кайло; сікач, сокирка; ковальське зубило

3) удар ( сокири)

4) різана рана; поріз, надріз

5) удар по нозі ( у регбі); садно на нозі від удару ( у регбі)

6) зупинка або затримка в мові

7) сухе покашлювання

8) cпopт. захват ( боротьба)

1) рубати, розрубувати; надрубувати; заподіювати різану рану; пробивати, прорубувати, прокладати ( дорогу); робити зарубку; зазублювати

2) розбивати, розпушувати ( мотикою)

3) підрізати ( сучки)

4) тесати, обтісувати ( камінь)

5) різко скоротити, урізати; обкраяти

6) кашляти сухим, уривчастим кашлем

7) icт., дiaл. запнутися, зупинитися ( підшукуючи потрібне слово)

8) дiaл. прокладати борозну

9) cпopт. ударити по нозі ( у регбі)

10) c-г. зрізати, знімати, збирати

1) робочий кінь; кінь, який використовується для верхової їзди, напівкровка; шкапа

2) найманий кінь

3) людина, яка виконує будь-яку важку, нудну роботу; літературний поденник, "негр" ( literary hack); писака

4) aмep. найманий екіпаж; таксі

5) aмep.; cл. тюремний охоронець

6) cл. повія ( garrison hack)

7) мop. палубний годинник ( hack watch)

1) найманий

2) банальний, заїжджений, трафаретний

3) неприємний, нудотний, нудний, одноманітний ( про роботу)

1) здавати внайми, давати напрокат

2) використовувати на нудній, марудній, важкій роботі; наймати як літературного поденника; працювати літературним поденником

3) робити банальним, заяложеним

4) їхати верхи не поспішаючи

5) aмep. працювати водієм таксі; їхати в таксі

6) cл. терпіти, зносити; миритися ( з чим-небудь)

1) миcл. дошка для годівлі сокола; напіввільне утримання ( сокола перед тренуванням)

2) c-г. ясла

3) рама для просушування цегли, риби, сиру

4) бyд. штабель сирцю ( покладений для просушування)

1) миcл. надавати ( молодим соколам) відносну волю перед тренуванням

2) розкладати для просушування ( цеглу)

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

(несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)

I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].

II. Наносить, нанести и нанесть -

1) см. I. Наносить;

2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.

I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;

3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];

4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;

5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;

6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;

7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;

8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];

9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;

10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -

1) см. под

I. Наносить:

2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;

3) занесений, позаношений;

4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;

5) зазначений, позазначуваний;

6) накиданий, понакид(ув)аний;

7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;

8) набитий, підбитий.

* * *

1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити

2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

I. см. Нападывать.

II. напасть

1) нападати, напасти на кого и кого, (со всех сторон) о(б)падати, о(б)пасти, (шутл.) обаранювати, обаранити, (обседать) обсідати, обсісти кого, (о мног.) понападати, поо(б)падати, пообсідати; (о войске и перен. ещё) бити, ударяти, ударити на кого, чинити, учинити напад, (делать набег) наскакувати, наскочити на кого. [Аж тут раптом двадцять тисяч на них (козаків) нападають (Рудан.). Сорок комісарів в замку цім мене напали (Грінч.). Собаки обпали тих людей (Бердич.). Опала його сарана (Куліш). Діти обаранили мене за гостинцями (Н.-Лев.). Бджоли як обаранили його! (Манж.). А тим часом орендарів обсіли комахи (Рудан.). І хоче ворогом на тебе бити (Куліш). Ми вдарим несподівано на їх (Грінч.). Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.)]. -пасть врасплох - напасти несподівано (зненацька) на кого и кого, заскочити несподівано, збігти кого. [Тепер ляхи збіжать нас п'яних (Куліш)]. -дать, -пасть на еду - допадатися (припадати), допастися (припасти) до їжі, накидатися, накинутися на їжу;

2) (взъедаться, напускаться, на кого) нападатися, напастися, напосідатися, напосістися, насідатися, насістися на кого, насідати, насісти кого, накопуватися, накопатися, нагрібатися на кого, напастувати кого, (приставать к кому) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, накасуватися и накасатися (несов.), накасатися (сов.) наважувати на кого. [Жінки найбільше нападалися на Ївгу (Грінч.). Напосілися злодії раз на мужика (Рудан.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Кониськ.). Чого це ви всі накопалися на мене? (Звин.). Я вам усе даю, а ви ще й нагрібаєтеся на мене! (Звин.). Чого це ти на парубка наскіпався? що він зробив тобі таке? (Мирний). Та чого ти накасаєшся на мене? (Харківщ.). Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю!» (Г. Барв.). Защо ви всі наважуєте на мене? (М. Вовч.)]. -дать, -пасть на что (осуждать, критиковать) - нападати(ся), напасти(ся), ударяти, ударити на що, напастувати що. [На цю книгу часом нападалися (Грінч.). Ударив з своєю критикою на двоперсне знамення (Короленко). Духовний уряд гостро напастує шлюбну розлуку (Доман.)];

3) (наталкиваться, встречать) нападати, напасти на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого и кого, на що, наскакувати, наскочити на кого, на що, упадати, упасти на кого, надибати, надибати, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що. [Ходив, ходив і таки напав на таких (Стор.). Чув якесь незадоволення, не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Заблудив у лісі, та на щастя надибав карбівничого (Сл. Ум.). Ходив лісом та нагибав стільки полуниць (Грінч.). Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на след - напасти (натрапити) на слід, узяти слід кого, чий. [Нах тільки слід мерщій-би взяти, то не сховаються вони й у хмарах (Тобіл.)];

4) (овладевать, одолевать) нападати, напасти кого и на кого, опадати, опасти кого, находити, найти на кого. [Щоб не потерпіти від диких капризів, що нападали його якось раптом (Франко). Хіба не всякого з вас иноді нападав безпричинний смуток? (Крим.). Чогось мене позіхи напали (Переясл.)]. На него -пала лень - його обсіли лінощі (ліньки, баглаї). На меня -пал сон - на мене найшов сон, мене взяв сон. -дает, -пал страх - страх нападає (падає, находить), напав (найшов) на кого, страх опадає (посідає), опав (посів) кого. [Такий страх на мене пада, що й сказати вам не можу (Поділля). Находили на неї якісь страхи (Сл. Гр.)].

* * *

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *