-
1 give
In1) піддатливість, поступливість2) пом'якшення3) пружність; еластичність; пружинистість4) тех. зазор5) пружна деформаціяIIv (past gave; p.p. given)1) давати2) дарувати; обдаровувати3) жертвувати4) заповідати; відказувати5) надавати, віддавати6) доручати, давати доручення7) передавати, вручати8) платити, віддаватиhow much did you give for this hat? — скільки ви заплатили (віддали) за цей капелюх?
9) бути джерелом10) повідомляти, передавати (інформацію)11) змальовувати, описувати; зображувати13) відходити; відскакувати14) слабшати, спадати (про вітер, мороз)15) осідати, подаватися, осуватися16) псуватися; зношуватися17) жолобитися; перекошуватися21) приділяти25) віддавати (розпорядження)30):to give regards (love) to smb. — передавати привіт комусь
31) з'єднувати (з абонентом)32) виходити (про вікно тощо; на, у — on, upon, into)33) висловлювати (свої думки); аргументувати34) приписувати (авторство)35) заражати, інфікуватиgive ahout — а) поширювати (чутку); б) розподіляти
give away — віддавати, роздавати, розподіляти; дарувати
to give away the show — видати таємницю, розголосити секрет
give back — а) повертати; б) відплатити (за образу)
give forth — а) оголошувати; б) поширювати чутку
give in — а) поступатися, здаватися
I give in! — здаюся!; б) вручати; в) погоджуватися (з — to)
give off — виділяти, випускати, давати (паростки)
give out — а) видавати, випускати; б) оголошувати, публікувати; в) поширювати чутки; г) закінчуватися (про запаси)
give up — а) покинути; б) відмовитися (від роботи тощо); кинути (звичку); в) поступитися; здатися
to give birth to — народжувати, породити
to give one's hand — одружитися, вийти заміж
to give oneself airs — триматися зарозуміло; задаватися
to give a good account of oneself — а) добре зарекомендувати себе; б) досягти хороших результатів
to give smb. best — визнати чиюсь перевагу над собою
to give the bird — а) звільнити; б) висміяти
to give smb. his walking-orders (his walking-ticket) — вигнати когось з роботи
to give smb. the mitten (the basket, the sack, the push; амер. the gate) — відмовити нареченому, піднести гарбуза
to give smb. the slip — а) уникати когось; б) утекти від когось
* * *I n1) піддатливість, поступливість; зм'якшення, пом'якшення2) пружність, еластичність; пружистість3) тex. зазор, гра4) cпeц. пружна деформаціяII v(gave; given)1) давати2) дарувати, обдаровувати, жалувати; жертвуватиto give alms — подавати милостиню; заповідати, відказувати, відписувати
3) надавати, віддавати; доручати, давати доручення4) передавати, вручати5) платити6) надавати (смаку, упевненості)7) бути джерелом, робити, продукувати, виробляти8) повідомляти9) описувати, зображувати10) (to) підставляти; простягати11) відступити, відскакувати; поступатися, погоджуватися12) піддаватися, слабшати; бути еластичним, згинатися, гнутися; осідати, подаватися; псуватися, зношуватися; cпeц. жолобитися, перекошуватися13) присвоювати (звання, титул)15) присвячувати (час, життя); приділяти ( увагу); давати можливість ( вибору)16) влаштовувати (обід, вечірку); виконувати ( перед аудиторією)18) віддавати ( розпорядження)19) заподіювати, спричиняти, завдавати20) показувати, давати показання ( про прилади); давати які-небудь результати (про дослідження е т. п.); подавати ( приклад)21) поступатися (місцем, першістю)22) проголошувати ( тост)23) з'єднувати ( з абонентом)24) виходити (про вікно, двері)25) висловлювати ( свої міркування); аргументувати26) приписувати ( авторство)27) заражати28) передавати, вручати29) видавати, віддавати заміж (заст. тж. give in marriage) to give a kiss поцілуватиIII іст. -
2 расславить
совер. разг. расславіць— расславіць па ўсім горадзе, распусціць чутку па ўсім горадзе (на ўвесь горад) -
3 поширювати
= поширитиto spread, to widen, to extend, to expand; (ідеї, учення) to circulate, to broadcast, to disseminate; (про світло, тепло) to radiate, to diffuse, to emit -
4 пускати
= пустити1) ( відпускати) to let go, to allow; ( дозволяти) to permitпускати на волю — to set free, to release; ( пташку) to let out; ( собаку з прив'язі) to let loose
пускати у відпустку когось — to let smb. go on leave
2) ( впускати) to let in, to allow to enter3) ( в дію) to start, to run, to put in action, to set working; (машину тж.) to set in motion4) ( упроваджувати) to put ( into)пускати в обіг (гроші) — to issue, to put in circulation
пускати в продаж — to offer ( to put up) for sale
5) (газ, воду) to turn onпускати корінці — to take root тж.
7) ( розповсюджувати) to spread8) ( слину) to drivel; ( стрілу) to wing, to shoot, to launch; ( змія) to fly; ( дим) to exhale, to puff9)пускати кров — to let blood; to bleed
пускати в хід — to start, to set going; to give a start, to launch
-
5 розноситися
-
6 розпускати
= розпустити1) ( відпускати) to dismiss; (армію, організацію, спілку) to disbandрозпускати на канікули — to dismiss for the holidays; to break up
2) ( послабляти) to loosen3) (розгортати, розправляти) to let out; ( котушку) to unreel; ( складку) to untuck; ( тканину) to unravel, to unweave; ( намисто) to unstring4) ( послаблювати вимогливість до когось) to let smb. get out of hand, to allow to become undisciplined; to spoil, to overindulge5) ( розповсюджувати) to set afloat, to spread, to put out -
7 чутка
жrumour, hearsay; news, talkпустити чутку — to rumour, to spread a rumour
є чутки, що… — there is some talk that…
за чутками — by ( from) hearsay, it is said ( rumoured)
-
8 deny
v1) заперечувати; відкидати; спростовувати2) відмовляти, не давати3) зрікатися, брати назад; відступатися4) не допускати, заважати, перешкоджати5) забороняти* * *v1) заперечувати; відкидати; заперечувати існування; не визнавати2) відмовляти, не давати3) відмовлятися (від своїх слів, підпису), брати назад; зрікатися, відступатися ( від своєї віри)4) не допускати, заважати, перешкоджати -
9 spike
n ч. ім'яСпайк (зменш. від Michael)* * *I [spaik] n1) . пoeт. колосок2) бoт. колос ( форма суцвіття)II [spaik] v III [spaik] n1) гострий виступ, вістря; зубець; шип3) pl шипи (на підошві чобота, гірських черевиків); cпopт. гірські черевики; cпopт. шиповки, бігові туфлі4) тex. костиль, костильный цвях, штир; клин5) тeкcт. кілок, спиця6) фiз. пік, гострий максимум7) підбор "шпилька" ( spike heel)10) ( альпінізм) зуб кішки; скельний гак11) вiйcьк.; жapг. багнет12) cл. шприц ( для вприскування наркотику)13) = spike lavenderIV [spaik] v1) простромлювати, проколювати3) закріплювати, прикріплювати, скріплювати цвяхами, костилями; прибивати цвяхами, костилями ( spike up)4) забивати цвях або костиль; заганяти шип або клин5) усувати; припинятиto spike a rumour — спростувати чутку; відкинути (статтю, заголовок)
6) cл. додати спиртне в напій7) вiйcьк.; icт. заклепувати ( гармату)V [spaik] n VI [spaik] n; сл.кімната для нічлігу, нічліг -
10 spike
I [spaik] n1) . пoeт. колосок2) бoт. колос ( форма суцвіття)II [spaik] v III [spaik] n1) гострий виступ, вістря; зубець; шип3) pl шипи (на підошві чобота, гірських черевиків); cпopт. гірські черевики; cпopт. шиповки, бігові туфлі4) тex. костиль, костильный цвях, штир; клин5) тeкcт. кілок, спиця6) фiз. пік, гострий максимум7) підбор "шпилька" ( spike heel)10) ( альпінізм) зуб кішки; скельний гак11) вiйcьк.; жapг. багнет12) cл. шприц ( для вприскування наркотику)13) = spike lavenderIV [spaik] v1) простромлювати, проколювати3) закріплювати, прикріплювати, скріплювати цвяхами, костилями; прибивати цвяхами, костилями ( spike up)4) забивати цвях або костиль; заганяти шип або клин5) усувати; припинятиto spike a rumour — спростувати чутку; відкинути (статтю, заголовок)
6) cл. додати спиртне в напій7) вiйcьк.; icт. заклепувати ( гармату)V [spaik] n VI [spaik] n; сл.кімната для нічлігу, нічліг -
11 невтерпёж
нрч. не сила терпіти (кому що), невидержка (терпцю нема) (кому що робити). [Невидержка в хаті сидіти (Чигиринщ.). От невидержка тобі: кортить напитись? (Звин.). Пустили тихцем чутку про неї, що їй вже невидержка чекати (Рада). Уже й невидержка серцям вояцьким (Крим.)]. -пёж было - не сила (невидержка) була (робити що), не було сили (робити що). Ему уже было -пёж дожидаться - йому вже не сила (невидержка) була дожидатися (чекати). Ему становится -пёж - йому не стає сили (снаги) терпіти, бере його нетерплячка (Мирний), бере його нетерпляча (Основа 1862), йому терпець уривається, йому нетерпій. [Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, - і собі купе (Вовчанщ.)]. По ночам становилось -пёж от холода - ночами аж не сила була терпіти холод, ночами ставала вже невидержка з холоднечі. Украинцам становилась -пёж от татар - українцям уже й снаги не ставало терпіти від татар, українцям татари в знаки давалися аж до невидержки. -пёж стало (сделалось, пришло) - не стало сили терпіти що, терпець у(ві)рвався на що. -пёж стало делать что - не стало сили (снаги, терпцю) робити що.* * *предик.неси́ла [терпі́ти], неви́держкаждать было \невтерпёж ж — неси́ла було́ (не було́ си́ли, неви́держка була́) чека́ти (жда́ти)
\невтерпёж ж кому́ — не те́рпиться (нетерпеливиться, невидержка) кому́
ста́ло \невтерпёж ж кому́ — не ста́ло си́ли (сил) терпі́ти кому́, неви́держка ста́ла кому́; ( лопнуло терпение) терпе́ць увірвався кому́
-
12 почерпать
I. почерпати (деякий час, скільки разів).II. почерпнуть1) черпати, зачерпнути, учерпнути (води і т. п.); (переносно) черпати що, почерпнути, зачерпнути, вичерпнути що, брати, взяти що, засягти и засягнути чого з чого, звідки. [В старовину дуже у нас любили літописи і з них черпали люди відомості про своє минуле (Єфр.). Славний прозою Квітка вичерпнув свої оповідання з народніх уст (Куліш). Мусіли наші предки багато у свою душу од давніх часів зачерпнути (Куліш). У їх завсігди можна засягти братерської помочи (Грінч.)]. Почерпнутый - почерпнутий, почерпнений, зачерпнутий, зачерпнений, вичерпаний, засягнений. [Тут я й джерела історичні вказую, з котрих моя повість вичерпана (Куліш)]. Этот слух -нут из ненадёжных источников - цю чутку взято (ця чутка взята) з непевних джерел.* * *Iпочерпа́тиII несов.; сов. - почерпн`уть1) ( набирать) черпа́ти, черпну́ти, заче́рпувати, зачерпну́ти2) перен. черпа́ти и почерпа́ти, почерпну́ти -
13 пропускать
и Пропущать пропустить1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;2) проминутий, обминутий, поминутий;3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;6) перепущений через (на) що;7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);8) вихилений.* * *несов.; сов. - пропуст`ить1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти -
14 пустить
пусціць; пусьціць* * *совер.пустить в отпуск разг.
— пусціць у водпуск2) (бросить) пусціць, кінуцьпустить кровь мед.
— пусціць кроўпустить по миру уст.
— пусціць з торбамі -
15 разгласить
совер.1) (сделать известным) выдаць, выказаць -
16 разглашать
несовер. -
17 расславлять
-
18 set about
1) почина́ти, приступа́ти до чо́гось2) розно́сити ( чутку)
См. также в других словарях:
чутку — нареч, кол во синонимов: 1 • чуток (26) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
ЧУТКУ — см. ЧУХТА … Этнографический словарь
чутку — чутку, см. Чухта … Энциклопедия «Народы и религии мира»
Чутку — см. ЧУХТА … Этнографический словарь
Культура Азербайджана — Азербайджанский народный танец под музыку народных инструментов во время фестиваля «Евровидение 2012» в Баку … Википедия
ЧУТЬ — ЧУТЬ, чуть чуть нареч. чухотку твер. едва, лишь, лишь только, еле, с трудом, насилу; | очень мало, крошку, крошечку. Чуть рассветает, чуть брезжет. Я на ногах, чуть свет. Отсюда чуть видно. Чуть чуть не упал. Чуть было не попался. Нитка чуть… … Толковый словарь Даля
ЧУТЬ — ЧУТЬ, чуть чуть нареч. чухотку твер. едва, лишь, лишь только, еле, с трудом, насилу; | очень мало, крошку, крошечку. Чуть рассветает, чуть брезжет. Я на ногах, чуть свет. Отсюда чуть видно. Чуть чуть не упал. Чуть было не попался. Нитка чуть… … Толковый словарь Даля
чуток — см. немного Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. чуток неизм. 1. • немного • … Словарь синонимов
обходити — I обх одити джу, диш, недок., обійти/, обійду/, обі/йдеш, док. 1) перех. і неперех. Іти, рухатися навколо кого , чого небудь. 2) перех., військ. Заходити в тил або фланги противника, щоб оточити його. 3) перех. і без додатка. У різних напрямках… … Український тлумачний словник
поговорювати — юю, юєш, недок. Говорити час від часу, з якогось часу. || Обговорювати що небудь, передаючи чутки, плітки і т. ін.; пускати якусь чутку; подейкувати … Український тлумачний словник
пробрехати — ешу/, е/шеш, док., розм. 1) Поширити брехливу чутку. 2) Брехати (у 2 знач.) якийсь час … Український тлумачний словник