-
1 присвоювати
= присвоїти1) ( заволодіти) to appropriate2) ( комусь) to confer (to, on); to award; to attribute (to); to assign (to), to allot (to)присвоювати звання військ. — to give ( to confer) the rank
присвоювати комусь науковий ступінь — to confer a scientific degree on smb., to award smb. a science degree
присвоювати ім'я — to name ( after)
-
2 присвоювати
( звання) create -
3 присвоювати
= присво́їти1) присва́ивать, присво́ить2) (предоставлять что-нибудь, наделять чем-нибудь) присва́ивать, присво́ить -
4 присвоювати
მითვისება -
5 присвоювати звання
advance in rank, instate, titleУкраїнсько-англійський юридичний словник > присвоювати звання
-
6 присвоювати чергове звання
Українсько-англійський юридичний словник > присвоювати чергове звання
-
7 advance in rank
-
8 მითვისება
присвоювати; присвоєння -
9 bestow
v1) дарувати, обдаровувати (когось — on, upon); нагороджувати, присвоювати2) присвячувати, віддавати, витрачати (час тощо)3) віддавати на зберігання; класти4) видавати (віддавати) заміж5) дати притулок, прихистити* * *v1) піднес. (on, upon) дарувати; присуджувати, надавати2) присвячувати, віддавати, витрачати (час, енергію)3) заст. видавати заміж4) заст. дати притулок -
10 give
In1) піддатливість, поступливість2) пом'якшення3) пружність; еластичність; пружинистість4) тех. зазор5) пружна деформаціяIIv (past gave; p.p. given)1) давати2) дарувати; обдаровувати3) жертвувати4) заповідати; відказувати5) надавати, віддавати6) доручати, давати доручення7) передавати, вручати8) платити, віддаватиhow much did you give for this hat? — скільки ви заплатили (віддали) за цей капелюх?
9) бути джерелом10) повідомляти, передавати (інформацію)11) змальовувати, описувати; зображувати13) відходити; відскакувати14) слабшати, спадати (про вітер, мороз)15) осідати, подаватися, осуватися16) псуватися; зношуватися17) жолобитися; перекошуватися21) приділяти25) віддавати (розпорядження)30):to give regards (love) to smb. — передавати привіт комусь
31) з'єднувати (з абонентом)32) виходити (про вікно тощо; на, у — on, upon, into)33) висловлювати (свої думки); аргументувати34) приписувати (авторство)35) заражати, інфікуватиgive ahout — а) поширювати (чутку); б) розподіляти
give away — віддавати, роздавати, розподіляти; дарувати
to give away the show — видати таємницю, розголосити секрет
give back — а) повертати; б) відплатити (за образу)
give forth — а) оголошувати; б) поширювати чутку
give in — а) поступатися, здаватися
I give in! — здаюся!; б) вручати; в) погоджуватися (з — to)
give off — виділяти, випускати, давати (паростки)
give out — а) видавати, випускати; б) оголошувати, публікувати; в) поширювати чутки; г) закінчуватися (про запаси)
give up — а) покинути; б) відмовитися (від роботи тощо); кинути (звичку); в) поступитися; здатися
to give birth to — народжувати, породити
to give one's hand — одружитися, вийти заміж
to give oneself airs — триматися зарозуміло; задаватися
to give a good account of oneself — а) добре зарекомендувати себе; б) досягти хороших результатів
to give smb. best — визнати чиюсь перевагу над собою
to give the bird — а) звільнити; б) висміяти
to give smb. his walking-orders (his walking-ticket) — вигнати когось з роботи
to give smb. the mitten (the basket, the sack, the push; амер. the gate) — відмовити нареченому, піднести гарбуза
to give smb. the slip — а) уникати когось; б) утекти від когось
* * *I n1) піддатливість, поступливість; зм'якшення, пом'якшення2) пружність, еластичність; пружистість3) тex. зазор, гра4) cпeц. пружна деформаціяII v(gave; given)1) давати2) дарувати, обдаровувати, жалувати; жертвуватиto give alms — подавати милостиню; заповідати, відказувати, відписувати
3) надавати, віддавати; доручати, давати доручення4) передавати, вручати5) платити6) надавати (смаку, упевненості)7) бути джерелом, робити, продукувати, виробляти8) повідомляти9) описувати, зображувати10) (to) підставляти; простягати11) відступити, відскакувати; поступатися, погоджуватися12) піддаватися, слабшати; бути еластичним, згинатися, гнутися; осідати, подаватися; псуватися, зношуватися; cпeц. жолобитися, перекошуватися13) присвоювати (звання, титул)15) присвячувати (час, життя); приділяти ( увагу); давати можливість ( вибору)16) влаштовувати (обід, вечірку); виконувати ( перед аудиторією)18) віддавати ( розпорядження)19) заподіювати, спричиняти, завдавати20) показувати, давати показання ( про прилади); давати які-небудь результати (про дослідження е т. п.); подавати ( приклад)21) поступатися (місцем, першістю)22) проголошувати ( тост)23) з'єднувати ( з абонентом)24) виходити (про вікно, двері)25) висловлювати ( свої міркування); аргументувати26) приписувати ( авторство)27) заражати28) передавати, вручати29) видавати, віддавати заміж (заст. тж. give in marriage) to give a kiss поцілуватиIII іст. -
11 instate
v1) призначати на посаду; присвоювати звання2) забезпечувати, добиватися* * *[in'steit]v1) призначати на посаду; присвоювати звання2) забезпечувати, домагатися -
12 приручать
приручить освоювати, освоїти, (реже) присвоювати, присвоїти, присвійчувати, присвійчити, приручати, приручити, придомашнювати, придомашнити (звірів). [Люди навчились освоювати диких звірів (Л. Укр.). Єгиптяни з давніх дуже часів уміли присвоювати звірів (Л. Укр.)]. Приручённый - освоєний, присвоєний, присвійчений, приручений, придомашнений. -ное состояние - см. Приручённость.* * *несов.; сов. - прируч`итьприруча́ти, приручи́ти; ого́втувати, ого́втати, обго́втувати, обго́втати; диал. осво́ювати, осво́їти -
13 bestow a title
дарувати титул; присуджувати (присвоювати) звання -
14 confer the next rank
(on smb.) присвоювати чергове звання ( комусь) -
15 create
викликати; творити, утворювати; породжувати, створювати (наслідки, відносини, закон тощо); передбачати у правовій нормі; присвоювати ( звання)- create a corporation
- create a court
- create a democracy
- create a distinct offence
- create a distinct offense
- create a job
- create a law
- create a mortgage
- create a national state
- create a new criminal offence
- create a new criminal offense
- create a new law
- create a new legal order
- create a new ministry
- create a new offence
- create a new offense
- create a new right
- create a new rule
- create a nuisance
- create a precedent
- create a presumption
- create a right
- create a rule
- create a state
- create a state of belligerency
- create a statutory foundation
- create a trust
- create a writ
- create a work of authorship
- create an easement
- create an economic zone
- create an obligation
- create an offence
- create an offense
- create an office
- create criminal personality
- create danger
- create disturbance
- create disturbances
- create laws
- create the status of marriage -
16 entitle
1) право давати ( щось)2) (на)давати право, надавати правовий титул; уповноважувати; давати назву (заголовок); присвоювати титул (звання) -
17 give the higher rank
= give the next rank присвоювати чергове звання -
18 instate
затверджувати ( в правах); призначати ( на посаду); присвоювати звання -
19 title
1) заголовок, назва, найменування; розділ ( Кодексу законів США); правооснова, правопідстава; титул; правовий титул, право власності; право на позов- titled- titleless•- title by conquest
- title by prescription
- title by succession
- title deed
- title-deed
- title dispute
- title examiner
- title for business enterprise
- title-holder
- title in fee-simple
- title insurance
- title leaf
- title nation
- title number
- title of act
- title of case
- title of cause
- title of honor
- title of honour
- title of law
- title of nobility
- title of record
- title page
- title passing
- title reversed
- title to land
- title to office
- title to real estate
- title to real property
- Title Register
- title registration -
20 присвоїти
док. див. присвоювати
См. также в других словарях:
присвоювати — юю, юєш, недок., присво/їти, о/ю, о/їш, док., перех. 1) Робити що небудь чуже своєю власністю; привласнювати. || Видавати що небудь чуже за своє. Присвоювати владу. || заст. Сприймати, засвоювати. || рідко. Робити що небудь своєю постійною… … Український тлумачний словник
присвоювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
давати — даю/, дає/ш; мин. ч. дава/в, дава/ла, дава/ло; наказ. сп. дава/й; недок., да/ти, дам, даси/, дасть; дамо/, дасте/, даду/ть; мин. ч. дав, дала/, дало/; наказ. сп. дай; док. 1) перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь… … Український тлумачний словник
підвищувати — і рідко підви/шувати, ую, уєш, недок., підви/щити, щу, щиш і рідко підви/сити, и/шу, и/сиш, док., перех. 1) Робити вищим. Підвищити рівень води. 2) Збільшувати кількість, розмір, тривалість і т. ін. чого небудь. || Збільшувати, посилювати вияв… … Український тлумачний словник
пошивати — а/ю, а/єш, недок., поши/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) заст. Покривати соломою яку небудь будівлю. 2) у кого – що, у сполуч. з ім. у мн., перен., розм. Вважати кого небудь належним за певними ознаками до якоїсь групи людей за знач. ім. ||… … Український тлумачний словник
привласнювати — юю, юєш, недок., привла/снити, ню, ниш, док., перех. Робити що небудь своєю власністю, присвоювати чуже. || Видавати що небудь за своє, приписувати собі щось. || Видавати за своє чиє небудь прізвище, ім я … Український тлумачний словник
приймати — а/ю, а/єш, недок., прийня/ти, рідко приня/ти і діал. прийми/ти, прийму/, при/ймеш, док., перех. 1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого , що небудь. || Ловити що небудь кинуте. || Відбивати удар (м яча). Прийняти м яча на … Український тлумачний словник
присвоїти — див. присвоювати … Український тлумачний словник
присвоювання — я, с. Дія за знач. присвоювати. ||У системах обробки інформації: а) операція зміни значення змінної, регістра або ін. елемента даних; б) надання пристрою або ін. ресурсу імені, за яким до них можуть звертатися програми … Український тлумачний словник
присвоюватися — ююся, юєшся, недок., присво/їтися, о/юся, о/їшся, док. 1) розм. Ставати близьким, своїм; зріднюватися, освоюватися, зживатися з ким небудь. 2) тільки недок. Пас. до присвоювати … Український тлумачний словник
віндикувати — Віндикувати: жадати повернення [46 2] жадати повернення, повертати [46 1] захищати, відстоювати [47] оголошувати, стверджувати [33;29] присвоювати [IV] … Толковый украинский словарь
