покарання

См. также в других словарях:

• покарання — я, с. 1) Дія за знач. покарати. 2) Засіб впливу на того, хто вчинив який небудь злочин, має якусь провину і т. ін. Кримінальне покарання. || Розплата за які небудь нерозважливі вчинки, дії і т. ін …   Український тлумачний словник

• покарання — (засіб впливу на того, хто скоїв якийсь злочин, має якусь провину тощо), кара, покута, покара; розправа (жорстоке / несправедливе); екзекуція (тілесне); прочухан; стягнення (офіційне, за невиконання / порушення чогось); самосуд (самочинне, без… …   Словник синонімів української мови

• покарання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• вигнання — (покарання через примусове перебування в якій н. місцині; місце, де відбувають покарання), заслання, вислання, поселення …   Словник синонімів української мови

• заслання — (покарання через примусове перебування в якій н. місцевості; місце, де відбувають покарання), вигнання, вислання, поселення …   Словник синонімів української мови

• штраф — у, ч. Грошове стягнення, що накладається як покарання, перев. в адміністративному або судовому порядку. || Покарання, стягнення за невиконання чого небудь, порушення умов, правил гри, етикету і т. ін. || Покарання (плата) за порушення однією з… …   Український тлумачний словник

• Уголовное наказание — Специфичные для российского права характеристики уголовного наказания рассматриваются в статье «Наказание в уголовном праве России». Наказание в уголовном праве  это меры государственного воздействия, применяемые к лицу, совершившему… …   Википедия

• безкарний — а, е. Який не дістав покарання, залишається без покарання …   Український тлумачний словник

• екзекуція — ї, ж., заст. 1) Тілесне покарання. 2) Виконання судового чи адміністративного вироку про смертну кару, тілесне покарання, стягнення боргу, податку і т. ін …   Український тлумачний словник

• каторга — и, ж. 1) Вид кримінального покарання, що полягає в позбавленні волі, поєднаному з найтяжчими примусовими роботами, а також місце відбування такої кари. 2) перен. Надзвичайно тяжка, зморна праця; тяжке, нестерпне життя. 3) Старовинне морське… …   Український тлумачний словник

• покута — и, ж. 1) Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття. 2) Покарання за вчинений злочин, провину, поганий учинок і т. ін. 3) іст. Церковне покарання за злочини або гріхи; епітимія. Накласти покуту. Нести покуту …   Український тлумачний словник