Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

розуму

  • 1 Розуму палата, а ключі від неї загублені

    Tiene el palacio lleno de sabiduría pero se han perdido llaves de él.

    Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Розуму палата, а ключі від неї загублені

  • 2 Ѡстрость розуму

    Ѡстрость розуму бл̃горазумїе, ѡстроумїе

    Синонїма Славеноросскаѧ > Ѡстрость розуму

  • 3 брак розуму

    Українсько-англійський юридичний словник > брак розуму

  • 4 зводити з розуму

    Українсько-англійський юридичний словник > зводити з розуму

  • 5 мати затьмарення розуму

    Українсько-англійський юридичний словник > мати затьмарення розуму

  • 6 позбавлення розуму

    Українсько-англійський юридичний словник > позбавлення розуму

  • 7 Не бажай синові багатства, а бажай розуму

    Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Не бажай синові багатства, а бажай розуму

  • 8 ум

    глузд; разумнасць; разумнасьць; розум
    * * *
    муж.
    1) розум, -му муж.
    2) чаще мн. (общественная мысль) розум, -му муж.
    (грамадская) свядомасць, грамадская думка
    (люди) людзі, -дзей ед. нет

    направление умов — кірунак (грамадскай) свядомасці, грамадскай думкі

    настроение умов — настрой грамадскай думкі (грамадства, людзей)

    без ума (быть) от кого-либо, чего-либо — у захапленні (быць), траціць розум (вар'яцець) ад каго-небудзь, чаго-небудзь

    выжить из ума — выжыць з розуму, здурнець

    держать в уме — трымаць у галаве, помніць

    из ума вон — з розуму сышло, з галавы вылецела

    на ум наставить — давесці да розуму, вывесці на правільную дарогу

    на уме (в уме) — наўме, у думках, у галаве

    и в уме не было — і наўме (і ў думках, і ў галаве) не было

    у него другое на уме — у яго іншае наўме (у думках, у галаве)

    у него что на уме, то и на языке — у яго што наўме (у галаве), тое і на языку, ён што думае, тое і гаворыць

    не его (моего, твоего) ума дело — не з яго (з маім, з тваім) розумам (рабіць што-небудзь, разважаць пра што-небудзь), не яго (мая, твая) справа

    в уме (считать, прикинуть)у галаве

    повреждённый в уме — ненармальны, вар'ят

    сойти с ума — звар'яцець, страціць розум, з глузду з'ехаць

    он (она) себе на уме — ён (яна) хітры (хітрая), яго (яе) не ашукаеш

    сколько голов, столько умов — што галава, то і розум

    ум хорошо, а два лучше — адна галава добра, а дзве яшчэ лепш

    уму непостижимо — розуму недаступна, розум не можа знесці, незразумела

    Русско-белорусский словарь > ум

  • 9 Кант, Іммануїл

    Кант, Іммануїл (1724, Кенігсберг, нині Калінінград - 1804) - нім. філософ. Видатне місце К. в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив і узагальнив основні проблеми філософії взагалі і особливо Нового часу, подав їх у вигляді співвідношень: чуттєвість і мислення, розсудок і розум, річ у собі і явище, апріорне й апостеріорне, свобода і причинність, пізнаваність світу та її межі Г. оловна риса його вчення - проблемність і проблематичність. К. по суті зібрав класичні нерозв'язані проблеми і зробив спробу їх самостійного осмислення. Під таким кутом зору його філософія стала своєрідною системою проблем, а оскільки в його підходах до їхнього розв'язання виявилося багато суперечливого і, отже, проблемного, то його вчення в цілому стало першою ланкою нім. класичної філософи, яка прямо чи опосередковано вирішувала низку фундаментальних філософських проблем. Тому К. підставово вважають засновником нім. класичної філософії. Еволюція поглядів К. охоплює три періоди. Перший із них - докритичний, коли він займався багатьма питаннями природознавства і філософії. Найважливіші досягнення цього періоду: розробка космогонічної гіпотези і підхід до критичної філософії (в дис. "Про форму і принципи чуттєвосприйманого і умопізнаваного світу", 1770). В другий, критичний, період увага К. була зосереджена на трьох головних проблемах: Що я можу знати? Що я повинен робити? На що можу сподіватися? На перше питання відповідь дала "Критика чистого розуму" (1781), на друге - "Критика практичного розуму" (1788), на третє - "Релігія в межах тільки розуму" (1793). "Критика здібності судження" (1790) мала за мету поєднати трансцендентальне і трансцендентне через естетику і телеологію. В 1793 р. намітився третій період еволюції К.— антропологічний (з листа до Штейдліна від 4 травня 1793 р.) і коло питань розширилося. Це було наслідком того, що К. розрізняв два поняття філософії: шкільне і таке, що охоплює все життя людини, всю сукупність її відношень до світу і суспільства. В "Логіці" (1800) К. до вищезазначених проблем додає четверту: Що таке людина? У цей період К. вважає, що на перше питання відповідає метафізика, на друге - мораль, на третє - релігія і на четверте - антропологія. Але по суті все це можна було б звести до антропології, бо три перших питання відносяться до останнього. Можливість такого віднесення у К. ґрунтується на тому, що сутність людини він вбачав у її душі, а всі без винятку здібності останньої зводяться до трьох: пізнавальної, почуття задоволення і незадоволення, бажання. К. наполягав, що друга і третя з них не вичерпуються першою. Система філософії К. є зображенням такої "системи всіх здібностей людської душі", в якій вони знаходяться в певній субординації, а знання підпорядковане вищим цілям людського існування. Саме тому К. і обмежив знання, щоб дати місце вірі, бо саме в сфері моралі і релігії зосереджуються кінцеві цілі життя. Але слід додати, що обмеження знання вірою є і зворотне обмеження віри, бо при цьому виокремлюється сфера досвіду, яка їй непідвладна, і відносно самостійна сфера моралі Ц. і обмеження загалом мають таку структуру: існують речі в собі, вони впливають на чуттєвість і викликають почуття, які, однак, не мають нічого спільного з речами в собі. Почуття впорядковуються формами споглядання - простором і часом, котрі мають апріорний характер (див. апостеріорі і апріорі). Таке поєднання породжує явища як предмет пізнання С. аме пізнання - синтез явищ і мислення та його форм - категорій, які також апріорні. Сукупністю такого знання є досвід, а мисленням, в даному застосуванні, - розсудок (див. розсудок і розум) Ч. уттєвість і розсудок передують досвіду, обумовлюють його, становлять трансцендентальні умови пізнання. За межами їх залишаються речі в собі: вони трансцендентні, непізнаванні. Але розсудок прагне осягнути і їх і перелітає по той бік досвіду, внаслідок чого перетворюється на чистий розум, тобто такий, що не поєднується з чуттєвими даними. Спроби такого осягнення породжують суперечності, яких К. виділяє три групи: антиномії, паралогізми, ідеал чистого розуму. Недолік теоретичного розуму долає практичний, моральний, який формулює основний закон - категоричний імператив - у його різних формах. Цей закон виражає свободу волі, її незалежність від чуттєвого світу, в якому живе людина. Щоб спонукати її виконувати закон і підтримати в такому виконанні, необхідні опори, підстави, які К. назвав постулатами; існують Бог, свобода волі, безсмертя душі - так відбувається перехід у сферу релігії. Предмети постулатів - це найважливіші для життя речі в собі. їх буття стверджується не знанням, а вірою. Таким чином теоретичний розум внаслідок своєї обмеженості переходить в практичний, а останній - в релігію, яка виконує також обмежену, але дуже важливу роль: моральний закон випливає не з неї, а тільки підтримується нею. Ця її обмеженість очевидна з загальної формули К., котра знайшла свій відбиток в одній із головних його праць "Релігія в межах тільки розуму". Всі види розуму і віра в сукупності становлять сутність людини, а вся система К. - антропологію.
    [br]
    Осн. тв.: "Загальна природна історія і теорія неба" (1755); "Критика чистого розуму" (1781); "Пролегомени..."(1783); "Критика практичного розуму" (1788); "Критика здатності суджень" (1790); "Антропологія з прагматичної точки зору" (1798)та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Кант, Іммануїл

  • 10 находиться

    нахаживаться, найтись
    I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.
    I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);
    2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];
    3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);
    4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).
    II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.
    * * *
    I несов.; сов. - найт`ись
    1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

    какой нашёлся! — яки́й знайшо́вся (найшо́вся)!

    2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

    не нашёлся, что ответить — не знайшов (не добрав розуму, не дібрав розуму, не зміркував), що відповісти

    3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

    \находиться диться за границей — бути (перебувати; пробувати) за кордоном

    Цейло́н \находиться ходится волизи индостана — Цейлон лежить поблизу (близько) Індостану

    4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути
    5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується
    II сов.
    находи́тися, -ходжуся, -ходишся; (много, вдоволь) попоходи́ти, -ходжу, -ходиш; ( устать) підтопта́тися, -топчуся, -топчешся, підту́патися

    Русско-украинский словарь > находиться

  • 11 німецька класична філософія

    НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ - складова частина західноєвропейської філософії Нового часу, в яку входять, крім нім., також англ., франц., нідерланд. філософії. Засновником англ. класичної філософії є Бекон, франц. - Декарт, нідерланд. - Спінова. Рівна їм велика постать у Німеччині з'являється лише після Тридцятирічної війни у друг, пол. XVII ст. в особі Ляйбніца. Термін "класична філософія" має подвійний зміст. По-перше, це - філософія розуму, свідомості і самосвідомості, пізнання В. она виникає з Декарта і Бекона і завершується вченням Гегеля. В такому широкому розумінні Н.к.ф. поділяється на чотири періоди: 1) філософські пошуки в межах Реформації і містики Н. айбільш видатною фігурою тут є Беме; 2) засвоєння беконівського емпіризму, картезіанства, спінозизму і матеріалізму, філософії права Греція і Гоббса, а також початок вироблення власної думки (Юнгій, Штурм, Пуфендорф, Вольф та ін., XVII ст.); 3) період нім. просвітництва XVIII ст., на який припадає і поява основних творів Ляйбніца та його учнів, котрі згуртувалися навколо Вольфа і утворили школу, яка відіграла основну роль в нім. просвітництві; 4) філософська думка від Канта до Фоєрбаха. По друге, "класична філософія" означає зразкова. Таким у нім. історії є переважно четвертий період - починаючи "з Канта". Поділ історії філософії на філософію до Канта і од Канта проведено Віндельбандом, Гартманом і продовжено в марксизмі. Основну рису цього періоду становлять різноманітні варіанти діалектичного світорозуміння, заснованого на поєднанні фундаментальних протилежностей. Потяг до такого синтезу помітний і в попередній думці. Найбільш характерним у Беме є його діалектика в тлумаченні Бога, природи, людини. Головні зусилля Ляйбніца були спрямовані на примирення і узгодження конкуруючих ідей і концепцій: раціоналізму і сенсуалізму, апріорного та апостеріорного, телеології і механіцизму, аж до об'єднання церков різних конфесій та численних нім. князівств в одну державу. Потяг до синтезу стає всеохопним у четвертий період, який і визначає всі основні особливості Н.к.ф. Саме тепер діалектика як така була усвідомлена і піддана всебічному аналізу, розробці і критиці. Головні його представники: Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фоєрбах. Н.к.ф. має цілий спектр загальних властивостей Н. а першому місці - установка на розум і як об'єкт пізнання, і як пізнавальну здатність. Такими є Кантові "Критики" чистого і практичного розуму, відповідні дві основні частини "Науковчення" Фіхте та "Системи трансцендентального ідеалізму" Шеллінга, всі великі твори Гегеля ("Феноменологія духу", "Логіка", "Енциклопедія філософських наук"), в яких розум постає або у своїй власній формі, або ж як сутність духу. Головна функція розуму регулятивна: подати знання у вигляді системи. Всі філософи від Канта до Гегеля свідомо будують свої вчення як системи. Це важлива відмінність від попередників. Коли в останніх і знаходимо системи, напр., "Етику" Спінози чи "Систему природи" Гольбаха, спосіб береться або з іншої науки, або ж ототожнюється з повнотою висвітлення матеріалу з певних проблем. Для побудови системи потрібен певний метод. У Канта загалом це метод трансцендентальний, в який входять декілька складових.Усе вчення, викладене в трьох "Критиках", базується на "системі найвищих здібностей душі": пізнавальна, почуття задоволення і незадоволення, бажання. "Критика чистого розуму" в цілому структурується трьома питаннями: Як можлива чиста математика? Як можливе теоретичне природознавство? Як можлива метафізика як наука? На перший відповідає "трансцендентальна естетика": апріорні простір і час обумовлюють геометрію та арифметику. Можливість другого покладається таблицею апріорних понять розсудку - категорій. Цілісність метафізики утворюється системою суперечностей: антиномій, паралогізмів, ідеалу чистого розуму. Аналогічно відбувається структурація інших творів Канта. Фіхте назвав свій метод синтетичним, бо він полягає у поєднанні парних категорій - суб'єкта й об'єкта, причини і наслідку, субстанції й акциденції завдяки їх кількісній подільності, і в певній послідовності самих пар. Новий варіант діалектичного способу мислення знаходимо у Шеллінга: суть його в переході однієї крайності в іншу. Найбільш розвинутим є метод Гегеля, який він спеціально дослідив у "Передмові" до "Феноменології духу", в "Науці логіки", "Історії філософії". Завдяки цьому врешті-решт було відкрито перший специфічно філософський метод, відмінний від математичних та емпіричних методів знання Н. аслідком великої уваги до методології дослідження і викладу стала висока теоретичність, проблемність і проблематичність даних вчень, через які вони справили надзвичайний вплив на сучасність і майбутнє. Висновком було і таке явище, як піднесення філософії над спеціальнонауковим знанням, погляд на неї як на взірець для інших його галузей, тлумачення філософії як науки наук. Таке становище виникає тоді, коли певна наука досягає помітних успіхів в збагаченні своїх змісту і форми. Так було з математикою, на яку свого часу із заздрістю дивилися філософи і вважали за благо користуватися її досягненнями; з науками досвідними, методи яких переймали у XVII - XVin ст. Як на зворотний приклад можна послатися на Евкліда: метод побудови його "Начал" був запозичений із творів Аристотеля - з логіки і метафізики. З цим пов'язана і така риса розглядуваних вчень, як перевага загального над одиничним, цілісного над окремим. Системним вважалося не лише філософське знання, а й сама природа і суспільство. Особа поставала моментом чи елементом суспільно-державної тотальності. Така установка особливо притаманна концепціям Гегеля Н. арешті, з усього наведеного випливає переважно ідеалістичний зміст філософії даного періоду. У Канта маємо певне поєднання суб'єктивного ідеалізму з елементами матеріалізму. Фіхте у першому варіанті "Науковчення" - суб'єктивний ідеаліст у чистому вигляді. Поступово його система переросла у пантеїзм релігійно-моральнісного ґатунку. Шеллінг подолав суб'єктивний ідеалізм, додавши до нього натурфілософію як другу філософську перінонауку, а потім - через "філософію тотожності". Він перший в історії думки усвідомив обмеженість і матеріалізму, й ідеалізму, намагався стати на більш загальну точку зору, яку він, як і згодом Гегель, називав абсолютним ідеалізмом. Тільки Фоєрбах був у другий період творчості (од 1839 р.) послідовним матеріалістом.Всі зазначені загальні риси Н.к.ф. були сконцентровані в творах Гегеля, які і стали предметом дружньої і всебічної критики з боку різних опонентів. Шопенгауер протиставив розуму волю, пізній Шеллінг "негативній філософії" розуму - "позитивну філософію" релігійного типу, Конт філософській метафізиці - позитивні науки, Фоєрбах ідеалізму - матеріалізм, Маркс теоретичній спекуляції - практику, а К'єркегор захищав занедбану особу. Всі разом відкидають системність, більшість - діалектику. Такий суцільний напад свідчив про перехід до нової, післякласичної доби філософування. Останнє мало і свої переваги, але і недоліки в культурно-світоглядному відношенні. Цим пояснюється відродження й оновлення, переробка Н.к.ф. в XIX - XX ст.
    М. Булатов

    Філософський енциклопедичний словник > німецька класична філософія

  • 12 філософія серця

    ФІЛОСОФІЯ СЕРЦЯ - філософське вчення, що спирається на біблійну традицію ототожнювати духовну реальність із серцем. Така виняткова оцінка серця (властива переважно східній гілці християнства) з'являється внаслідок уявлень про серце як нібито безпосереднє місцеперебування душі у людському тілі - звідси серце й стає своєрідним богословським символом душі. Ф.с. протиставляє дух (серце) не тілесності як такій, а лише неодухотвореній тілесності (нелюдській природі) і так само оприродненому духу - розуму (ratio) з його дискурсивною логікою, оскільки останні через свою уподібненість природі (і необхідності) є по суті "знедуховленим духом" Т. аке розуміння знаходить, вірогідно, перше своє послідовне проведення у т. зв. "Корпусі ареопагітики" - авторитетному богословському тексті V ст. Споріднену філософську позицію зустрічаємо у витоках давньоукр. філософії ще Княжої доби (київський митрополит Іларіон, шануючи князя Володимира за хрещення Русі, відзначає, що "в серці князя засяяв розум"). То ж не дивно, що перекладений у 1371 р. на староукр. мову "Корпус ареопагітики" дав могутній поштовх поширенню Ф.с. в Україні, зокрема у творчості українських філософів-полемістів XVI - XVII ст. (Вишенський, Ставровецький та ін.), наснажених бароково-реформаційними (антикатолицькими) інтенціями, так само як і богословськофілософською спадщиною східних "отців церкви", що виходила з ідеї "внутрішньої" (духовної) людини всупереч ідеям "зовнішньої" (формальної) людини західних "отців церкви", творців схоластичного раціоналізму. Ця традиція продовжується Сковородою ("Глибоке серце людина є, - наголошує Сковорода, - а що ж є серце, коли не душа?"), Кулішем, Гоголем, Шевченком. Але класичної зрілості набуває названа традиція у Юркевича, стосовно позиції якого Мірчук і Чижевський чи не вперше вживають сам термін "Ф.с.". В Зх. Європі Ф.с. поширюється (так само від лат. перекладу "Корпусу ареопагітики", IX ст.) під назвою "кордоцентризм" через Екгарта, Сузо, Таулера, Веме; зрілої форми набуває у протистоянні схоластичному раціоналізму Суареса і "казуїстиці" Ескобара-і-Мендози - в рамках протистояння Реформаційного руху (нім. пієтизм і франц. янсенізм) і ренесансного раціоналістичного натуралізму. На противагу нав'язаному Ренесансом культу розуму янсеніст Паскаль, визнаючи важливу роль розуму в пізнанні, наголошує на незаперечному пріоритеті серця, - "логіки серця" перед "логікою голови" (розуму) М. и пізнаємо істину не одним розумом, але й серцем; "саме серцем ми осягаємо перші начала, на які потім спирається розум". Кордоцентричну лінію у XVin - XIX ст. продовжують у Німеччині гердерівська група "Sturm und Drang" і нім. романтизм, які спираються на ідеї голландськ. філософа Гемстергейса; останній наголошував, що світ є не тільки фізичним феноменом, а рівною мірою й моральним. Моральний аспект світу, одначе, закритий для розуму, та людина долає цю "закритість" за допомогою притаманного їй особливого "морального органу". Один із провідних представників нім. романтизму Новаліс однозначно тлумачить цей орган як серце. У своєму подальшому розвитку Ф.с. і її західноєвропейський варіант (кордоцентризм) стають потужним джерелом сучасної екзистенційної філософії - на Заході через Шеллінга і К'єркегора, на Сході через Київську екзистенційну школу Бердяєва і Шестова.
    І. Бичко

    Філософський енциклопедичний словник > філософія серця

  • 13 dotard

    1. n
    старий дурень; старик, що вижив з розуму
    2. adj
    1) одряхлілий; що вижив з розуму; що впав у дитинство
    2) згнилий, струхлявілий (про дерево)
    * * *
    I n
    старий дурень; старий, що вижив з розуму
    II a
    одряхлілий, який вижив з розуму; який впав у дитинство

    English-Ukrainian dictionary > dotard

  • 14 turn

    1. n
    1) поворот

    to make (to take) a turn — повернути

    2) оберт
    3) обертання; обертальний рух
    4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)
    5) зміна напряму
    6) поворотний пункт
    7) зміна (стану)

    turn of the tide — помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі

    8) виток
    9) черга

    turn and turn about, in turn(s), by turns — по черзі

    to take turns — робити щось по черзі, чергуватися, змінюватися

    10) послуга

    to do smb. a good (an ill) turn — зробити комусь добру (погану) послугу

    11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія
    12) виконавець номера
    13) коротка прогулянка; поїздка

    to take a turn, to go for a turn — прогулятися

    14) короткий період діяльності
    15) робоча зміна
    16) здібність; склад (характеру)
    17) стиль, манера
    18) форма, будова
    19) приступ, припадок; спалах
    20) потрясіння, шок

    to give smb. a turn — шокувати когось

    21) зворот, будова (фрази)
    22) розм. робота
    23) pl менструації
    24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)
    25) друк. чорниш
    26) зал. обхідна колія
    27) ав. розворот
    28) муз. групето

    turn indicatorав. покажчик повороту

    turn meterав. покажчик швидкості повороту

    at every turn — на кожному кроці; всюди; постійно

    turn of lifeмед. клімактерій

    to serve one's turn — годитися, бути придатним (для певної мети)

    one good turn deserves (asks) another — присл. послуга за послугу

    not to do a hand's turn — сидіти, склавши руки

    2. v
    1) повертати

    to turn one's head — повернути голову, обернутися, оглянутися

    2) повертатися
    3) обертати
    4) обертатися
    5) паморочитися
    6) перевертати, перегортати (сторінки)
    1) перевертатися, крутитися (в ліжку)
    8) перевертати догори дном, перекидати
    9) перевертатися догори дном, перекидатися
    10) загинати, закручувати, відгинати
    11) загинатися; закручуватися; відгинатися
    12) спрямовувати
    13) прямувати
    14) націлювати (зброю)
    15) зосереджувати (увагу)

    to turn one's mind to smth. — зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось

    16) змінювати напрям; відхилятися
    17) повертати назад, у зворотному напрямі
    18) обходити, огинати
    19) військ. охоплювати фланг
    20) змінювати
    21) змінюватися; зазнавати змін
    22) вивертати (навиворіт) (тж to turn inside out)
    23) перелицьовувати (одяг)
    24) точити, обточувати (на токарному верстаті)
    25) оброблятися (на верстаті)
    26) обмірковувати (проблеми тощо)
    27) змінювати (тему); переводити розмову
    28) перекладати (на іншу мову)
    29) сформулювати інакше
    30) досягти (певного віку, моменту тощо)
    31) змінити (колір, забарвлення)
    32) змінитися (про колір, забарвлення)
    33) пускати в обіг (гроші)
    34) бути в обігу
    35) псувати
    36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)
    37) зігнути; затупити (лезо)
    38) зігнутися; затупитися
    39) виганяти (худобу)
    40) зрізати шкіру смужкою
    41) орати; перевертати (шар)
    43) повстати (протиagainst)
    44) обертатися проти когось, чогось
    45) перетворювати (наinto)
    46) перетворюватися на щось
    47) робитися, ставати

    turn about — а) обертатися; б) повернутися на 180°

    turn asideвідхиляти (ся), повертати вбік

    turn awayа) відвертати (ся); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огиду); д) виявляти відразу (огиду); є) збиватися з правильного шляху

    turn back — а) прогнати; б) повернути назад; відступити; в) обернутися; г) відігнути

    turn downа) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; є) кантувати

    turn in — а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайти мимохідь; г) розм. лягти спати; д) с.г. заорювати; є) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати

    turn inside out — а) вивертати навиворіт; б) вивертатися навиворіт

    turn offа) вимкнути (радіо); б) закрити (кран); в) погасити (світло); г) вигнати, звільнити (з роботи); д) звертати (на інший шлях); є) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в'янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повісити

    turn onа) вмикати (радіо, світло); б) відкривати (кран)

    to turn on the waterworksрозм. розплакатися; в) залежати (від чогось)

    turn outа) гасити (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; є) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка)

    1) виявитися (кимсь, якимсь)
    1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобу

    turn over — а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) передавати іншому; д) обмірковувати; є) відновлювати, поповнювати запаси (товарів); є) тех. зривати (нарізку)

    turn round — а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо); в) примушувати змінити (думку тощо); г) раптово напасти (на когось — on, upon); д) перевертати

    turn underс.г. заорювати

    turn upа) піднімати (ся) угору; загинати (ся); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); є) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо)

    1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинувачень

    to turn over a new leaf — а) розпочати нове життя; б) виправитися

    to turn one's coatзмінити свої переконання (погляди); перейти на сторону противника

    to turn the day against smb. — зменшити чиїсь шанси; змінити співвідношення сил на чиюсь користь

    to turn smb.'s brain — а) засмутити; б) звести з розуму

    to turn smb.'s head — запаморочити комусь голову

    to turn the tables on — помінятися ролями, бити противника його ж зброєю

    to turn the trick — добитися бажаного ефекту, одержати бажаний результат

    to turn a deaf ear — не слухати, не звертати уваги

    to turn the other cheekбібл. не чинити опору злу

    to turn one's back, to turn one's tail — утекти

    to turn one's back on smb., smth. — а) відвернутися від когось, чогось; покинути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися виконати щось

    to turn smb. round one's little finger — обвести когось навколо пальця

    not to know»which way to turn — не знати, що робити

    to turn up one's heels (toes)розм. урізати дуба, простягти ноги, умерти

    * * *
    I n

    at each turnпри кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)

    to give smth; a turn — повернути що-н.

    to give smb; a turn — покружляти кого-н.

    no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот

    a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]

    to make /to take/ a turn — повернути

    backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)

    downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)

    about turn! — кругом!; aвт. розворот

    loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту

    a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець

    at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]

    at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)

    the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться

    turn of the tideмop. зміна приливо-отливної течії [див. є]

    what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)

    the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]

    a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]

    to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.

    there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася

    turn of a bandage — оборот /хід/ бинта

    dead turnseл. мертві витки

    in turn (s), by turns, turn and turn about — по черзі

    laughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши

    he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод

    out of turn — поза чергою [див. є]

    to take turn sробити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися

    my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття

    7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедія
    short turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номер
    to do one's turnвиконувати номер ( програми); виконавець номера
    7)
    коротка прогулянка, поїздка

    to take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)

    to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді

    8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботи

    to take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами

    to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу

    10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)

    peculiar turn of the Greek characterособливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація

    11) здатність; дар; жилка

    he is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики

    12) будова, форма

    the turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)

    I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот

    13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шок

    to give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.

    to have (quite) a turn — відчути шок

    I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину

    14) pl менструації
    15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)
    16) пoлiгp. марашка
    17) з.- д. обхідний шлях; виток
    18) мyз. группетто
    19) aв. розворот
    ••

    turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]

    turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]

    turn of lifeмeд. перехідний період, клімактерій

    to a turn — точно; як потрібно

    done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)

    at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу

    travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців

    out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]

    to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано

    to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)

    to do smb; a good turn — надати кому-н. добру послугу

    to do smb; a bad /an ill/ turn — пошкодити кому-н., надати кому-н. погану послугу

    to serve smb the good turn (of) — = відслужити кому-н добру службу

    to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити

    to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі

    not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити

    one good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу

    II v

    to turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]

    he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися

    to turn one's head — обернутися, повернути голову

    he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися

    he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся

    the tap won't turnкран не відкривається (, не закривається)

    my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити

    she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала

    he kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися

    the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися

    to turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу

    the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися

    to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]

    4) перекидати; перевертати вверх дном

    to turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати

    to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл

    5) загинати; закручувати; відгортати

    to turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися

    to turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги

    to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]

    to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати

    not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]

    I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)

    it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду

    shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє

    7) відхиляти, змінювати напрям

    to turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]

    this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям

    8) (on, upon) націлювати, направляти

    to turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.

    9) огинати, обходити

    to turn a corner — повертати за ріг [ср. є]

    to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]

    10) точити, обточувати на токарному верстаті

    to turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці

    to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)

    11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися зміні

    manners turn with time — з часом, вдача змінюється

    12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати
    14) icт. мати протилежний результат ІІ a
    16) робити, виконувати (стрибок, вправ)

    to turn a somersault — робити /крутити/ сальто

    to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"

    17) обдумувати (питання, проблеми)

    to turn smth in one's head — обдумувати що-н.

    he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг

    he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати

    18) змінювати ( тему); переводити ( розмову)

    to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)

    the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів

    20) змінювати (колір, забарвлення)

    autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути

    the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)

    the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється

    21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)

    to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)

    23) продаватися, йти ( про товар)
    24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)
    25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)

    to turn the edge (of a knife)затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)

    26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)
    27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)
    28) орати, обертати ( пласт)
    29) стр. виводити (зведення, арку)
    31) to turn smth

    to smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.

    to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі

    to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше

    32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)

    his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.

    let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]

    when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему

    33) to turn to smb звертатися до кого-н.

    I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.

    34) to turn to smth звертатися до чого-н.

    to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]

    35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодою

    to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя

    36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.

    to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.

    to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди

    37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівців

    to turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]

    38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягуза

    the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом

    39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцем

    the rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг

    40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.

    she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою

    how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше

    41) to turn smth against smb; smth обертати що-н. проти кого-н., чого-н.
    42) to turn smb against smb; smth відновлювати кого-н. проти кого-н., чого-н.
    43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.

    he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.

    44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.

    to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку

    45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.

    to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу

    when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення

    46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.

    the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.

    the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції

    47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.

    the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a

    48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставати

    to turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]

    to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]

    both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися

    to turn sulky — похмурніти; надутися

    49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) стан

    to turn short — раптово зупинитися, завмерти

    to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)

    to turn tailдив. tail III

    to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.

    to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути

    to turn turtleдив. turtle II

    to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)

    to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)

    to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат

    to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]

    to turn the scale /the balance/ (at)показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)

    hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви

    to turn the other cheekpeл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові

    to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму

    to turn smb 's head — закрутити кому-л голову

    to turn headicт. мужньо чинити опір

    to turn the /one's/ back — відвернутися, піти

    to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.

    to turn the tables on smbдив. table I

    to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]

    to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/

    to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію

    turn — "змінити шкуру"

    not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути

    not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути

    to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)

    to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]

    to turn loose on smb — накинутися на кого-н.

    to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.

    to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.

    to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння

    to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом

    to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи

    he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки

    to turn ones hand upon smbicт. убити кого-н.

    to turn smb; smth to ridicule — піддавати кого-н., що-н. насмішкам, висміювати кого-н., що-н.

    to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.

    we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.

    to turn smth on its head — перевернути що-н. вверх дном, поставити що-н. ( з ніг) на голову

    to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності

    to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.

    to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще

    not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]

    it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/

    to turn smth inside out — вивертати навиворіт

    to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном

    to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном

    English-Ukrainian dictionary > turn

  • 15 надоумливать

    и Надоумлять надоумить напоумляти, напоумити, наумляти, наумити, доумляти и (редко) доумити, доумити кого, (редко понаумити кому), нарозумляти, нарозумити кого, настановляти, настановити на (добрий) розум кого, на розум посилати, послати кому, (советовать) радити, нарадити, раяти, нараювати, нараяти, дорадити, дораяти кого, кому, (наставлять) напучувати и напучати, напутити, навчати, навчити кого. [Напоумте мене, скажіть, як лихові моєму запобігти (Богодух.). Наумив її, щоб вона вчила такою мовою, якою вони говорять (Н.-Лев.). Почала доумити мене (Кониськ.). Вона понаумила чоловікові застановити ґрунт (Яворн.). Нарозумив він мене почати справу (Канівщ.). Спасибі господу, що тобі на розум послав уклонитися від зла (Квітка). Спасибі добрим людям: нараяли мене позивати громаду (Київщ.). Нічого не можна було йому зробити, та дораяли люди: «Піди, розкажи батькові» (Звин.). Напутьте-ж мене, що мені з такою людиною діяти (Короленко)]. Надоумленный - напоумлений, наумлений, нарозумлений. -ться -
    1) (стр. з.) напоумлятися, нарозумлятися, настановлятися на (добрий) розум, напучуватися и напучатися, бути напоумлюваним, напоумленим и т. п.;
    2) (ср. з.) напоумлятися, напоумитися, доумлятися, доумитися, добирати, добрати розуму, дорозуміватися, дорозумітися, надумуватися, надуматися, (набираться ума) набиратися, набратися розуму. Наконец то -мился приехать - нарешті добрав розуму (надумався) приїхати. Надоумляя других, и сам -шься - инших напоумляючи, і сам розуму наберешся.
    * * *
    несов.; сов. - надо`умить
    (кого) напоумля́ти, напоу́мити, -млю, -миш (кого); ( наставлять) напу́чувати, -чую, -чуєш и напуча́ти, напу́тити, -пу́чу, -пу́тиш, навча́ти, навчи́ти (кого); ( советовать) ра́дити, -джу, -диш, пора́дити, ра́яти, пора́яти (кому, кого)

    Русско-украинский словарь > надоумливать

  • 16 he who is born a fool is never cured

    var: he that is born a fool is never cured
    того, хто народився дурнем, не вилікуєш ≅ хто дурнем уродивсь, тому дурнем і вмерти дурне вродилось, дурне й згине як нема розуму від роду, то не буде й до гробу дурного учить – як мертвого лікувати дірявого мішка не надуєш, а дурня не навчиш горбатого могила виправить у кого нема розуму вродженого, не буде й навороженого нема ума – вважай – каліка не купити ума, як нема як нема розуму, то в сусіда не позичиш як нема в голові, то на базарі не купиш скоріш дурень обдурить розумного, ніж розумний дурня на розум наведе п'яниця проспиться, дурень – ніколи коли замолоду немає розуму, то на старість не жди дурному і світ розум не дасть

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > he who is born a fool is never cured

  • 17 ахыл

    (ахлы, ахылы)
    1. розум, глузд, мудрість, розуміння; ахыл дӱгӱль, баш беласы не розум, а голова є причиною нещастя — лихо тому, хто живе не розумом, а почуттями СБА; ахыл да стӱндэн ахыл, ахыллайлер один розумніший за другого — вихваляються розумом ВН; ахыл т'ели, аман т'еч т'ели СБЧ, ахыл д'елий, ама д'еч д'елий СГ розум приходить, але приходить запізно; ахыл (ын) ал- [m1]забрати розум, підкорити СК; ахыл алдыр- дати себе ошукати, дозволити забрати розум СК; ахылын бар мы? розум у тебе є? Б; ахыл җой- втрачати розум ВН; ахылы йохтур розуму в нього немає СЛ; бала доғғанда ахылы олмаса, сора хойсан да, турмай коли в дитини від народження розуму немає, то пізніше, скільки не вкладай, не затримається СЛ; ахылға талав тимеген
    биңниң йарысы — беш йӱз на розум він не страждає, бо знає
    півтисячі — це п'ятсот СБЧ; баланың ахылына болма не впадай у дитинство СБЧ; коп ахыл т'ерекмей багато розуму не треба СБФ; ахылдан тай- з'їхати з глузду; ахылындан тайды він з'їхав з глузду СЛ; ахылындан таймаа чаре вар можна з'їхати з глузду СГ; ахыл (ын) дан тӱш- з'їхати з глузду НБЄ, П, К, СК; ахылым т'есмей я не розумію О, К; ахылы т'ечмей йому не доходить Б; ахылыны чек- піддурювати СЛ; ахыл (ын) шашыр- розгублюватися, втрачати глузд, непритомніти ВН, Б, У, Г, СГ; ахылым шашырды я втратив розум, розгубився Г, К, СГ; ғарип тойға варғанда ахылын шашырыр бідний, ідучи на весілля, втрачає розум — не знає, що понести на подарунок СЛ, СГС; ахылың биле чувалға т'ир СБЧ, ахылыннан чувала д'ир СГ зі своєю мудрістю залазь у чувал — натяк на розв'язку байки, коли хитруна врешті самого заманюють залізти в чувал.
    2. пам'ять, свідомість, думки; ахлым тэрен энди пам'ять моя тепер глибока СБ; ӧле празниклери ахылма такі свята тепер у мене в пам'яті М; сеэң ахылңа бар ым? ти не пам'ятаєш? СМ; ахылма йох не пам'ятаю СМ; ахылна тут- пам'ятати НКД; ахылна тӱшйен прийшло на пам'ять П; ахылна тӱший доходить, згадує П; тӱшмий ахылма мені не пригадується СК; тӱшт'ен ахылна т'ийик эти він пригадав м'ясо дикої кози Г; ахылма т'ельди я пригадав Б; ахылма т'ельмей я не можу пригадати СБ; ахыл т'ес- розбирати, розуміти; чыхармам ахлымдан, йар, фит'иримдэн сени не викину з пам'яті, з думок тебе, моя мила СК; ахыллара эр- укладатися в розумі, доходити до свідомості Кб..
    3. думка, задум, намір, позиція СБ; ахлымфит'ирим ичмеге йарын буғаны у мене на думці лише одне — завтра пропити бугая СБ; ахыл сор- питати думку СЛ; ахыл сынап сора- випитувати думку, ставлення, вивіряти розуму СБЧ; тӱшӱндӱк бир ахыл ми задумали одну мудру річ Г; бир ахыл бле т'ет- бути однодумцями, мати спільну думку П; эт'и ахылға т'ет- не мати спільної думки П.
    4. порада; ахыл ал- просити поради СБ; ахыл бер- / вер- радити, давати пораду ВН-У / Г-СК; ахылына бахма ти не слухай його порад СБЧ.

    Урумско-украинский словарь > ахыл

  • 18 Декарт, Рене

    Декарт, Рене (1596, Лає, Турень - 1650) - франц. філософ, математик і природознавець, основоположник європейського класичного раціоналізму. Виступаючи, як і Бекон, з програмою переосмислення попередньої традиції філософування, Д., на відміну від нього, спирався не на досвід та емпіричні спостереження, а на розум, мислення й самосвідомість. Наголошуючи на ідеї єдності наук, Д. вважав, що автентичним засобом її осмислення є філософія, фундамент якої становить метафізика. Найочевиднішим і водночас достовірним твердженням, яке може слугувати за наріжний камінь єдиної системи наук є, за Д., теза "мислю, отже існую". Слідом за Августином Д. наполягав на тому, що можна піддати сумніву все, окрім існування того, хто сумнівається. Означений принцип поєднує платонівське переконання в онтологічній домінанті умоосяжного стосовно чуттєвого і сформоване в надрах християнської традиції загострене відчуття високої значущості особистісного начала. Істинність і дієвість принципу самосвідомості як основоположного принципу філософування забезпечується Богом, який надав людині природне світло розуму. Через основоположне, найвірогідніше судження нам, за Д., даний також первинний, достеменно безпосередній предмет пізнання, яким є мисляча субстанція. Інша ж, матеріальна, субстанція виявляється суб'єктом пізнання вже опосередковано. При цьому матеріальна субстанція, на відміну від мислячої, як непротяжної й тому неподільної, характеризується рухом і величиною, тобто протяжністю (має ширину, глибину і довжину, а, отже, - поділяється на частини й може набувати окреслень фігури). Означені якості Д. вважав такими, що справді існують, тобто первинними, тоді як запах, смак, твердість, світло, тепло - вторинними, наслідком впливу первинних якостей на людське тіло. Інструментом людського пізнання є метод, основні правила якого такі: 1) розпочинати з простого і очевидного; 2) поділяти кожний складний об'єкт (чи проблему), що підлягають вивченню, на прості частини; 3) розташовувати свої думки в певному порядку, не допускаючи жодних прогалин, щоб зберегти безперервність у ланцюгу умовиводів; 4) вважати істинними тільки такі положення, які є чіткими й виразними і ні в кого не викликають сумнівів. Зразком методу для Д. є математика, а засадничими його характеристиками—числення і порядок. Тварини в системі Д. це унітарні автомати, людина ж роздвоюється на тіло (яке також тлумачиться як автомат) і розумну душу (почуття і уява в ній є лише модусами розуму). Уможлививши подолання телеології, такий підхід поставив, однак, Д. перед проблемою зв'язку в людині духовного й тілесного начал. В духовному житті пильну увагу Д. привертали проблеми моралі, які він також розглядав з послідовно раціоналістичних позицій. Основне покликання моралі полягає, за Д., в тому, щоб забезпечити панування розуму над стихійною деспотією волі й почуттів шляхом підпорядкування останніх звичаєвим нормам та законам країни. Прояснені світлом розуму, почуття та воля перестають спонукати до гріха, який тлумачиться Д. з ухилом у гносеологізм, - як омана, що зумовлюює недобрі вчинки. Роль ідей Д. в подальшому розвитку філософської класики виявилась, зокрема, у їхньому впливові - на формування оказіоналізму, вчення Спінози, логіки Пор-Рояля та низки концепцій європейського Просвітництва. По-новому, але не менш продуктивно, ці ідеї використовуються й на сучасному, некласичному етапі поступу філософської думки, зокрема, у межах феноменологічного напряму (Гуссерль), нео- і постпозитивізму (Поппер), "натуральної" філософії Мамардашвілі тощо.
    [br]
    Осн. тв.: "Міркування про метод" (1637); "Геометрія" (1937); "Метафізичні роздуми" (1641); "Основи філософії" (1644); "Пристрасті душі" (1649).

    Філософський енциклопедичний словник > Декарт, Рене

  • 19 метафізика

    МЕТАФІЗИКА ( від грецьк. μετά; φνσικά - після фізики) - філософське вчення про надчуттєві принципи та першооснови буття. Термін "М." ввів систематизатор творів Аристотеля Андронік Родоський (І ст. до н. е.), стосовно групи трактатів про "буття саме по собі". Сам Аристотель називав науку, що викладена в цих книгах, "першою філософією", "наукою про божество" ("теологією"), або просто "мудрістю". Умоосяжний, теоретичний характер цієї науки протиставляв сфері практичного досвіду, чим утверджується вища цінність М. Аристотель тут виступав як учень Платона. Однак, якщо для Платона існує лише одна філософія - мудрість, що спрямована на пізнання істинно сущого, тобто ідей, то Аристотель відрізняє "першу філософію" від другої ("фізики") і в такий спосіб закріплює за М. статус вищого знання про першопричини буття, знання, що існує як мета людського життя і джерело насолоди. Середньовічна філософія вважала М. вищою формою раціонального пізнання буття, але такою, що підпорядкована одкровенню. В її річищі детально тлумачилися проблеми співвідношення свободи і необхідності, загальних понять, можливості богопізнання за аналогією з пізнанням вищих родів сущого - блага, істини тощо. М. Нового часу долає межі теології. Зазнавши значного впливу натурфілософських ідей Відродження, М. насичується природничонауковою тематикою і водночас актуалізує у своєму проблемному корпусі питання гносеології. М. раціоналізму Щекарт, Спіноза, Ляйбніц) розвивалася в тісному зв'язку із традиційною онтологією. "Емпірична М." різко виступала проти гіпостазування сутностей, характерного для схоластичної філософії. У XVI - XVII ст. формується т. зв. нім. "шкільна", або "університетська", Неосхоластична М. Вона виникла внаслідок перенесення на нім. протестантський ґрунт ісп. єзуїтської М., що набула розвитку у працях Суареса. У нім. "шкільній" М. предмет визначається за Аристотелем: суще, стани сущого і види сущого; суб'єкт розглядається як: суб'єкт пізнання, граматичний суб'єкт, предмет дослідження. Одними із перших нім. проф. М. були Корнеліус Мартині (1568 - 1621), Якоб Мартині (1570 - 1649), Клеменс Тимплер, Абрахам Калов (1612 - 1686). Класична М., що репрезентована насамперед творами Вольфа, становить своєрідну трансформацію "шкільної" неосхоластичної М. Вольф вводить у М. картезіанський принцип "cogito, ergo sum." Це змінює характер викладу матеріалу та його послідовність: онтологія, загальна космологія, емпірична психологія, раціональна психологія, природна теологія. Кант звернув увагу на здатність М. періодично відновлюватися в культурі. М. є завершенням культури людського розуму і, за Кантом, можлива як систематичне знання, виведене із чистого розуму. Він вводить розрізнення М. природи і М. звичаєвості; остання є такою сферою, де суперечності чистого розуму знаходять практичне розв'язання. Проте Кант не побудував системи М., обмежившись дослідженням протиріч, в які доконче потрапляє розум у намаганні синтезувати завершену картину світу. Фіхте і Шеллінг, спираючись на кантівський принцип активності суб'єкта, прагнули створити позитивну М. З цією метою вони тлумачать діалектику розуму не як теоретичну безвихідь, а як рушій мислення, що веде до істини. Гегель вперше протиставив М. і діалектику як два різних методи пізнання. Разом з тим він розумів свою власну філософію як "істинну М.", "науку наук". У марксизмі зберігається тлумачення М. як методу, протилежністю якого є діалектика - спосіб мислення і вчення про розвиток буття і мислення. У друг. пол. XIX ст. складається негативне ставлення до М., особливо її гегелівської версії. Антиметафізичну спрямованість має антропологія Фоєрбаха, ірраціоналізм К'єркегора, волюнтаризм Шопенгауера. Проти М. були налаштовані позитивізм і неокантіанство. З критикою позитивного ставлення до М. виступили академічні й університетські філософи України (Юркевич, Гогоцький, Ліницький, Козлов). У рос. філософській традиції В. Соловйов розробив пантеїстичну "М. Всеєдності". Флоренський, Булгаков, Франк поєднували пошуки М. із проблемою антроподицеї. На Заході Гартман, спираючись на критичну онтологію, прагнув по-новому осмислити проблеми М. Неотомісти (Жильсон, Маритен) актуалізували метафізичні принципи середньовічної схоластики. У певний спосіб відновлюються підставові принципи традиційної М. також у філософії процесу Вайтгеда, феноменології Гуссерля, екзистенціалізмі. Гайдеггер, критикуючи М. як тип західноєвропейської культури, намагався повернутися до М. в її доплатонівській формі Н. еопозитивісти, спочатку відкинувши М. (напр., ранній Вітгенштайн), врешті-решт приходять до визнання проблематики М. Критичний раціоналізм Поппера також стверджує право М. на існування. У теорії "трьох світів" він обґрунтовує буття фізичного і ментального світів, а також світу об'єктивного знання. Постструктуралістський філософський дискурс перейнявся метою "деконструкції" (Деррида) попередньої метафізичної традиції. Дельоз і Гваттарі вважають, що клас філософії буття, починаючи з Платона й Аристотеля, оперує незмінними бінарними опозиціями типу "субстанція - акциденція", "об'єкт - суб'єкт", і протиставляють їм філософію становлення. Разом з тим сучасний філософський дискурс залишає за М. право на осмислення ситуації буття людини у світі.
    Ю. Іщенко

    Філософський енциклопедичний словник > метафізика

  • 20 раціональності концепція

    РАЦІОНАЛЬНОСТІ КОНЦЕПЦІЯ - філософське вчення про всезагальність мірок розуму в життєдіяльності та пізнанні. Р.к. в пізнанні набуває вигляду ідеї раціоналізму, що використовує тезу про всезагальність мірок розуму для затвердження пріоритетності мислення по відношенню до почуттів та емпіричної сфери взагалі. У пізнавальному процесі Р.к. виникла в Античності як альтернатива міфології, містицизму, релігійному екстазу, стихійно-емоційній (діонісійській) поведінці, фантастичним вигадкам В. цьому ракурсі Р. к. виступає у вигляді апеляції до розуму як засобу чіткого, логічно визначеного законовідповідного пізнання, здатного (на відміну від почуттів) до самокритичності, самообґрунтування, аналітико-синтетичної діяльності. В сучасному розумінні Р.к. не зводиться лише до ознак логічності, а включає, окрім методологічних настанов, гносеологічні та світоглядні принципи. До останніх належать: принцип природності (недовіри до всього того, що принципово суперечить науковій картині світу); переконання в конструктивній силі істини як однієї з найвищих цінностей; принципи рішучості (мужності підкорятися настановам розуму, керуватись істиною) та оптимізму (віри у здійсненність цілей, подолання хаосу, непорожнечу майбутнього й осмисленість наших зусиль). Серед гносеологічних та методологічних настанов Р.к. знаходяться: принцип підконтрольності пізнавальних результатів практичній та теоретичній перевірці на істинність, у т.ч. вимога сократичної іронії, самокритичного використання власних тез в діалозі з опонентом; принцип інтелектуальної співрозмірності буття (ізоморфізму пізнавального та пізнаваного), аналітичне уявлення про складні явища як композицію більш простих компонентів; переконання у можливості чіткого розрізнення істини та брехні; у тяжінні явищ, що пізнаються, до норми тощо. Серцевину Р.к. становлять принципи міровизначеності (розгляд будь-якого феномена у визначених лімітах, обмеженнях, інтервалах, фазах, нормах, числових характеристиках, що виключає будь-яке свавілля) та принцип впорядкованих послідовностей, який стверджує необхідність уявлення досліджуваних явищ у певній системі очікувань, причинній матриці, історичній чи логічній послідовності дій, що визначають пізнавальний результат. Р.к. дозволяє описувати як теоретичні, так і практичні ситуації, аж до проблеми ефективності, збалансованості, технологічності та доцільності людської діяльності. Р.к. не є самодостатньою і потребує обґрунтування в системі загальнофілософських доктрин та корекції з боку спеціальних дисциплін типу теорії операцій, теорії рішень, логіки практичних дій та теорії гри.
    С. Кримський

    Філософський енциклопедичний словник > раціональності концепція

См. также в других словарях:

  • зводити з розуму — доводити до божевілля …   Словник лемківскої говірки

  • недорозум — у, ч. Відсутність, брак розуму, розсудливості; дурість. || Нездатність глибоко і ґрунтовно мислити, вірно розуміти що небудь. •• З (із) недоро/зуму через нерозсудливість, через брак розуму …   Український тлумачний словник

  • розумовий — (який стосується діяльности розуму, пов язаний із проявами розуму), інтелектуальний …   Словник синонімів української мови

  • Воробкевич Николай Андреевич — украинский писатель. Помещал стихи в Основе под псевдонимом Миколайчик Белокопытый. Общий их тон гуманный: братив меньших бидных розуму навчаты, щоб легше було з ними давне лихо одбуваты . Н. С …   Биографический словарь

  • Самойлович, Иван Самойлович — гетман запорожского войска, сын священника, уроженец правобережной Украины; "во время тогобочной руины и раззорения" С. вместе с отцом своим переселился в местечко Красный Колядин (Черниговской губ.), где отец его получил приход.… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Лавель Луи — Лавель (Lavelle) Луи (15.7.1883), Сен Мартен де Вильреаль, ≈ 1.9.1951, там же), французский философ, один из основоположников «философии духа». Профессор в Коллеж де Франс (с 1941), член Академии моральных и политических наук (1947).… …   Большая советская энциклопедия

  • Лавель — (Lavelle)         Луи (15.7.1883), Сен Мартен де Вильреаль, 1.9.1951, там же), французский философ, один из основоположников «философии духа». Профессор в Коллеж де Франс (с 1941), член Академии моральных и политических наук (1947).… …   Большая советская энциклопедия

  • КАМЮ — (Camus) Альбер (1913 1960) фр. философ, писатель, публицист, лауреат Нобелевской премии по литературе (1957). Сформировался под влиянием идей С. Кьеркегора, Э. Гуссерля, Ф.М. Достоевского, Л. Шестова. В центре внимания К. этические проблемы («Я… …   Философская энциклопедия

  • ОТЧУЖДЕНИЕ — (нем. Entfremdung, англ. alienation) 1) отношения между субъектом и к. л. его функцией, складывающиеся в результате разрыва их изначального единства, что ведет к обеднению природы субъекта и изменению, извращению, перерождению природы отчужденной …   Философская энциклопедия

  • ЛЕ СЕНН — (Le Senne) Рене (род. 8 июля 1882, Эльбеф, Нижняя Сена – ум. 1 окт. 1954) – франц. метафизик. Исходил из идей Гамелена и Бергсона, близко стоял к христ. экзистенциализму. Свою философию он называл «идео экзистенциальным персоналистическим… …   Философская энциклопедия

  • ЛЕРУА — (Le Roy) Генрих (род. 1598 ум. 1679) – голл. врач и философ; профессор Утрехтского ун та; основатель материалистической школы картезианства (последователей Р. Декарта). Отойдя от дуализма картезианской философии, считал невозможным существование… …   Философская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»