-
1 зблізіць
-
2 зблізу
-
3 збліжэньне
см. збліжэнне -
4 збліднути
-
5 зблідлий
побледне́вший; побледне́лый -
6 збліднути
побледне́ть -
7 зблідлий
zblidłyjприкм. -
8 збліднути
zblidnuryдієсл. -
9 зблізку
-
10 зблідлий
бледы -
11 збліжацца
lat. sbligite sy -
12 збліжэнне
-
13 зблізіцца
lat. sblisete sy -
14 побледнеть
збліднути, побліднути, збіліти, побіліти; (сделаться ещё более бледным) побліднішати. -неть как полотно - сполотніти, пополотніти, (образно) взятися крейдою, побіліти, як стіна (як смерть). Он -нел с испугу как полотно, как смерть - він зблід (поблід) з переляку як стіна (як крейда), він сполотнів (пополотнів) з переляку, як смерть. [Олеся зблідла, аж пополотніла як смерть (Н.-Лев.)]. Отчего ты так -нела - чого ти так зблідла (збіліла)? Несколько -неть - прибліднути (трохи). Он похудел, -нел в лице - він схуд і зблід (зблякнів) на виду. Небо ещё более -нело перед рассветом - небо ще побліднішало перед світом. Побледневший - см. Побледнелый.* * *зблі́днути, поблі́днути; ( слегка) приблі́днути; ( о человеке) поблі́днути на виду́, ( как полотно) пополотні́ти, сполотні́ти; ( потускнеть) збля́кнути, побля́кнути; ( выцвести) ви́цвісти; диал. ви́бліднути -
15 сближение
збліжэнне; збліжэньне* * * -
16 сближаться
* * *возвр., страд. прям., перен. збліжацца -
17 сблизить
-
18 сблизиться
-
19 с близкого расстояния
зблізку; зблізу -
20 zblednąć
[зблєднǒчь]v.dk
См. также в других словарях:
зблідніти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
збліднути — [збл’і/днутие] ну, неиш; мин. збл ід, збл і/дла і нуў, нула; нак. дние, д(‘)н іт … Орфоепічний словник української мови
збліднути — зблідну, мин. ч. зблід, Пр. Стати блідим на обличчі … Словник лемківскої говірки
зблідлий — [збл’і/длией] м. (на) длому/ д л ім, мн. д л і … Орфоепічний словник української мови
зблідлий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
збліднення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
збліднілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
збліднути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
збліднути — ну, неш; мин. ч. зблід, ла, ло, мн. зблі/дли; док. 1) Втратити природний колір обличчя, стати блідішим. || Змарніти. 2) перен. Стати світлішим або менш яскравим. || Втратити виразність, барвистість. || Втратити свіжість, яскравість кольору … Український тлумачний словник
зблідлий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до збліднути … Український тлумачний словник
зблідлість — лості, ж. Стан за знач. зблідлий … Український тлумачний словник