-
1 одяг
чверхній одяг — overcoat, outer clothing
одяг для відпочинку — leisure wear, resort wear
одяг масового виробництва — ready-for-wear garment, ready-made garment, ready-to-wear garment, ready-to-wear
одяг одноразового використання — disposables, disposable
2) тех. revetment -
2 одяг
-
3 одяг
-уоде́жда, одея́ние; одёжа; оде́жды (мн. ч.); (совокупность предметов, носимых поверх белья) пла́тье; (церк.) облаче́ние -
4 одяг
vêtement, habit, tenue -
5 одяг
техн. оде́жда ( носильная) -
6 одяг
ტანსაცმელი, ტანისამოსი, სამოსი -
7 одяг
адзежаадзежынаадзеннеадзеньнеапранаццаапранацьапрануццаапрануцьвопраткакажушынасукенка -
8 одяг
urba, kiyim -
9 захисний одяг
( робочий тощо) protective clothing -
10 носити арештантський одяг
Українсько-англійський юридичний словник > носити арештантський одяг
-
11 смугастий одяг
( ув'язнених) striped clothing -
12 тюремний одяг
-
13 формений одяг
-
14 цивільний одяг
-
15 носильний одяг
everyday clothes; wear -
16 асфальтовий одяг
асфа́льтовая оде́ждаУкраїнсько-російський політехнічний словник > асфальтовий одяг
-
17 бетонний одяг
бето́нная оде́жда -
18 верхній одяг
ве́рхняя оде́жда -
19 камінний одяг
ка́менная оде́жда -
20 непромокальний одяг
ве́рхняя оде́ждаУкраїнсько-російський політехнічний словник > непромокальний одяг
См. также в других словарях:
одяг — у, ч. Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. •• Ве/рхній о/дяг одяг, якого носять поверх костюма, сукні і т. ін. Технологі/чний о/дяг комплект одягу та взуття, призначений для тих, хто працює у чистому… … Український тлумачний словник
одяг — (сукуп виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), одежа, у[в]брання, у[в]бір, туалет; стрій, однострій (зазв. військовий); одежина, манаття, ряднина, плаття; ґардероб (про сукуп таких виробів для однієї людини); костюм (звичайно… … Словник синонімів української мови
одяг богослужбовий — Спеціальний одяг, який одягають священно та церковнослужителі для здійснення богослужіння; ризи мн.; облачення ми.; рідко священний одяг; літургійні шати; розм. церковні шати; заст. ризниця … Словник церковно-обрядової термінології
одяг священнослужителя повсякденний — Спеціальний одяг, який священнослужитель носить увесь час, коли не здійснює богослужіння та на який одягає богослужбовий одяг … Словник церковно-обрядової термінології
одяг священний — див. богослужбовий одяг … Словник церковно-обрядової термінології
одяг — [о/д аг] гу, м. (ў) о/д аз і, мн. гие, г іў … Орфоепічний словник української мови
одяг — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
богослужбовий одяг священнослужителя — Одяг, у який одягається священнослужитель для здійснення богослужіння … Словник церковно-обрядової термінології
богослужбовий одяг церковнослужителя — Одяг, у який одягається церковнослужитель для здійснення богослужіння … Словник церковно-обрядової термінології
одяг фортифікаційний — Штучне облицювання земляних елементів від обвалів. Виконується з дерну, фашин, хмизу, жердин, дощок, мішків із землею … Архітектура і монументальне мистецтво
одяг до покривання Святих Дарів — Те саме, що покрівці священні … Словник церковно-обрядової термінології