-
1 в'язати
I1) ( зв'язувати) to bind, to tie upв'язати пучки — to bunch, to bundle
в'язати снопи — to bind sheaves, to sheave
в'язати фашини — to faggot, to fagot
2) ( плести спицями) to knit; ( гачком) to crochetII -
2 пов'язати
I II док. див. пов'язувати -
3 зав'язати
I док. див. зав'язуватизав'яз`атиII = зав'язнутизав'яз`ати -
4 відв'язати
= відв'язатися; док. див. відв'язувати, відв'язуватися -
5 зв'язати
= зв'язатися; док. див. зв'язувати, зв'язуватися -
6 зобов'язати
= зобов'язатися; док. див. зобов'язувати, зобов'язуватися -
7 нав'язати
док. див. нав'язувати -
8 надв'язати
док. див. надв'язувати -
9 обв'язати
док. див. обв'язувати -
10 перев'язати
= перев'язатися; док. див. перев'язувати, перев'язуватися -
11 підв'язати
= підв'язатися; док. див. підв'язувати, підв'язуватися -
12 прив'язати
= прив'язатися; док. див. прив'язувати, прив'язуватися -
13 розв'язати
= розв'язатися; док. див. розв'язувати, розв'язуватися -
14 ув'язати
док. див. ув'язувати -
15 вив'язати
I1) ( что-нибудь завязанное) вы́вязать2) (обвёртывать, завязав концы) повяза́тьIIвы́вязатьIII см. вив'язувати I -
16 відв'язати
см. відв'язуватиотвяза́ть -
17 в'язати
вяза́ть; (перен.) свя́зывать -
18 дов'язати
см. дов'язувати -
19 зав'язати
I см. зав'язувати II несоверш.; = зав'я́знути; зав'я`зти( в чём-нибудь) завяза́ть, завя́знуть, увяза́ть, увя́знуть -
20 зв'язати
свя́зывать, связа́ть; (перен.: лишать свободы действий, ограничивать в чём-нибудь) стесня́ть, стесни́ть
См. также в других словарях:
вив'язати — 1 дієслово доконаного виду розв язуючи зав язане, вийняти вив язати 2 дієслово доконаного виду зв язати з ниток … Орфографічний словник української мови
недов'язати — жу/, жеш, док. Не дов язати що небудь до кінця, не закінчити в язати що небудь … Український тлумачний словник
попов'язати — в яжу/, в я/жеш, док., перех. і без додатка, розм. В язати тривалий час; пов язати багато … Український тлумачний словник
вв'язати — 1 дієслово доконаного виду щільно обв язати, прив язати вв язати 2 дієслово доконаного виду вплести … Орфографічний словник української мови
ув'язати — 1 дієслово доконаного виду вплести ув язати 2 дієслово доконаного виду щільно обв язати, прив язати … Орфографічний словник української мови
вв'язати — I див. вв язувати I. II див. ув язати II … Український тлумачний словник
зав'язати — I [завйаза/тие] а/йу, а/йеиш (застрявати) II [завйаза/тие] йажу/, йа/жеиш; нак. йажи/, йаж і/т (зв язати) … Орфоепічний словник української мови
зав'язати — 1 дієслово доконаного виду зв язати зав язати 2 дієслово недоконаного виду застрявати … Орфографічний словник української мови
вив'язати — I див. вив язувати I. II див. вив язувати II … Український тлумачний словник
відв'язати — див. відв я/зувати … Український тлумачний словник
в'язати — в яжу/, в я/жеш, недок., перех. 1) у що, чим і без додатка. З єднувати, скріплювати що небудь, обвиваючи мотузкою і т. ін.; зв язувати. || з ким – чим і без додатка, перен. Єднати, сполучати. || Прив язувати до чого небудь. || у що і без додатка … Український тлумачний словник
