без+мала

* * *

1) см kicsi

2) ме́лкий

3)

4) строчно́й ( о буквах)

5) ма́ленький (о детях, о детёнышах)

6) незначи́тельный, несуще́ственный

* * *

[kicsit, \kisebb] (csak jelzőként) 1. (térbelileg) маленький, небольшой, малый;

2. (kisbetűvel írt/nyomtatott) строчной, строчный;

3. (fiatal) молодой;

4.

5. (kisszámú) малый;

6.

7. (gyenge) мелкий, слабый;

8. (jelentéktelen;

9. átv. (társadalmi és gazdasági vonatkozásban) мелкий;

10.

12.

1. n

1) низький (найнижчий) рівень

2) звич. pl низина, оболонь; низько розташована ділянка (землі)

3) зона низького атмосферного тиску

4) спорт. найнижчий рахунок

5) перша (найнижча) передача (швидкість) (автомобіля)

6) мукання, ревіння

2. adj

1) низький; невисокий; невеликий

2) нижчий від звичайного рівня, нижчий від норми

3) тихий, неголосний

4) низького походження, низького соціального стану

5) невисокорозвинутий; що стоїть на низькому рівні цивілізації

6) вульгарний, грубий; невихований; підлий, непристойний

7) слабкий, знижений, невеликий

8) пригнічений

9) принижений

10) несприятливий, поганий

11) убогий, бідний; недостатній; непоживний; виснажений; вичерпаний

12) недавній (про дату)

3. adv

1) низько

2) принижено

3) тихо, неголосно; слабо, ледь

4) на низьких нотах

5) дешево, по дешевій ціні

6) убого, бідно, злиденно, у бідності

7) пізно, недавно

4. v

мукати, ревти

* * *

1) найнижчий рівень

2) pl низина

3) мeтeop. область низького барометричного тиску; циклон

4) кapт. молодший козир; фоска ( гральна карта від двійки до десятки)

5) cпopт. найменший рахунок

6) aвт. перша, нижча швидкість

1) низький, невисокий; низький, низинний

2) низький, нижчий від звичайного або бажаного рівня

3) тихий, неголосний; низький ( про звук)

4) низького походження, низького соціального стану

5) невисокорозвинений, який стоїть на низькому ступені цивілізації; бioл. нижчий

6) вульгарний, грубий; низький; невихований; ниций, підлий

7) слабкий, знижений, невеликий

8) поганий, несприятливий

9) убогий, недостатній; непоживний; виснажений, вичерпаний

10) порівняно недавній ( про дату)

11) цepк. ( часто Low) який належить до низької церкви [див. Low Church]

1) низько

2) тихо, неголосно; на низьких нотах

3) дешево, за дешевою ціною

4) убого, мізерно, бідно, скудно; у злиднях

5) слабко

6) пізно, недавно

1) (деньги) казна, скарб (-бу), гріш (гроша). [Треба-ж і зодягти, і зобути; на усе, на усе треба казни (Квітка). Що мені з тобою бідність і харпацтво? Що мені без тебе скарби та багатство? (Крим.)]. У него -зны много - у нього грошви багато. Тут нужна -зна немалая - сюди треба чималого гроша;

2) (госуд. имущество) казна, скарб (-бу). [Відібрали до скарбу всі маєтності (Н.-Лев.). Усе розпізнає: скільки казна колись мала, скільки тепер має (Рудан.). Озирнись і ти, що сталось з нашою Річчю Посполитою: законів не поважають, скарб без грошей (Стор.)];

3) (касса оффиц.) скарб (-бу), скарбі[о]вня. [Подать в скарбовню міську складати (Куліш)];

4) (казённая часть в ружье) магазин (-ну), задок (-дка).

* * *

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

* * *

1) што (род. чаго, дат. чаму, вин. што, твор., пред. чым)

2) (в знач.: «как», «какой») як, які, што

3) (в знач.: «почему», «зачем») чаго, што

4) (в знач.: «сколько») колькі, што

5) (в относительном употреблении) што, які

(одно-другое-третье) разг. адно-другое-трэцяе, што-што-што

7) (в риторических вопросах и восклицательных предложениях — как) як

(изредка) што

(какой) які

8) (в знач.: что я говорю?, даже не) ды што там

1) што

2) (в знач. сравнительного союза) як

1. to want; 2. to wish; 3. to feel like doing smth; 4. wouldn't mind; 5. would not say no; 6. would like; 7. to be willing; 8. to fancy; 9. to take smb's fancy; 10. to be interested; 11. to be keen on/to be keen on doing smth; 12. to be eager to do smth; 13. to be anxious to do smth; 14. would do anything/would give anything; 15. can't wait; 16. to be itching to do smth; 17. to be dying; 18. to set one's heart on; 19. to dream of; 20. to long; 21. to yearn; 22. to crave; 23. to hanker after; 24. to aspire; 25. to need

Русский глагол хотеть используется для выражения желания любого типа, как того что реально происходит, так и того что может произойти с малой долей вероятности или вообще уже не может произойти. Английские соответствия подчеркивают реальность, нереальность, а также малую вероятность исполнения желания, степень желательности и относятся к разным стилям речи.

1. to want — хотеть, желать, испытывать желание ( не употребляется в Passive и Continuous): to want smth — желать чего-либо/хотеть чего-либо; to want smb to do smth — хотеть, чтобы кто-либо сделал что-либо; to want to do smth — хотеть что-либо сделать I want to talk with you. — Я хочу поговорить с тобой. I want you to talk with her. — Я хочу, чтобы ты поговорил с ней. The dog wants out. — Собака хочет выйти погулять. Your mother wants you. — Мама тебя зовет. I want some carrots. — Я хочу немного моркови./Мне моркови, пожалуйста. She said she didn't want to get married. — Она сказала, что не хочет выходить замуж. Please, let me pay half, I really want to. — Разрешите и мне заплатить половину, я действительно хочу это сделать. You could go back to bed for a while, if you want to. — Ты можешь еще немного поспать, если хочешь. The doctor wants me to go for another check up in two weeks' time. — Врач хочет, чтобы я прошла контрольное обследование через две недели. We wanted her to go with us, but she could not get the time off work. — Мы хотели, чтобы она поехала с нами, но она не могла уйти с работы. I know you want the party to be a success. — Я знаю, что ты хочешь, чтобы вечер прошел удачно. She wants the room fixed before we go. — Она хочет, чтобы навели порядок в комнате до нашего отъезда. What do you want to be when you grow up? — Кем ты хочешь стать, когда вырастешь? Состояние хотения ассоциируется с желанием еды и питья, а исполнение желания с процессом поедания, что проявляется в явном виде в ряде следующих словосочетаний: They are power-hungry and will stop at nothing. — Они жаждут власти и ни перед чем не остановятся. They are greedy for power. — Они жаждут власти. My grandmother had huge appetite for life. — Моя бабушка очень любила жизнь./Моя бабушка имела вкус к жизни. We are salivating for interesting things to do. — Мы изголодались по интересной работе. I have developed a taste for foreign travel. — Я вошел во вкус путешествий по разным странам. Here's something to whet your appetite. — Вот кое-что, что может возбудить твой аппетит. She hungered to see him again. — Она истомилась желанием увидеть его снова./Оыа жаждала увидеть его снова. They have thirst for knowledge. — У них жажда к знаниям. I devoured every book on the subject thai I could find. — Я с жадностью проглатывал/поглощал все книги по этому вопросу, которые мог найти.

2. to wish — хотеть, желать (не употребляется в Passive и Continuous; в условных и дополнительных придаточных предложениях имеет значение хотеть того, что может случиться с малой долей вероятности): to wish smb well (ill) — желать кому-либо добра (зла) The chief wishes to see you. — Начальник хочет вас видеть. I wish I could help you. — Если бы только я мог вам помочь. I wish to goodness that music would stop. — Господи, хоть бы эта музыка смолкла. I wished him all the best. — Я пожелал ему всего самого лучшего. I wished him a good trip. — Я пожелал ему доброго пути. They wished me a happy birthday. — Они поздравили меня с днем рождения. What more could one wish her? — Чего еще можно ей пожелать? The weather was everything we could wish. — Погода была как на заказ. Anyone wishes to order the book should send a cheque to the publisher. — Все, кто желают приобрести эту книгу, должны выслать чек на имя издателя. I wish you would shut up! — Если бы ты замолчал!/Хоть бы ты замолчал! Where is that postman? I wish he would hurry up. — Куда девался этот почтальон? Хотелось бы, чтобы он поторопился./Хоть бы он поторопился. I wish the rains would stop. — Когда-нибудь кончатся эти дожди? I wish I had a car like that. — Как бы мне хотелось иметь такую же машину. I've come to wish you a happy New Year. — Я пришел, чтобы пожелать вам счастливого Нового года./Я пришел, чтобы поздравить вас с Новым годом.

3. to feel like doing smth — быть в настроении что-либо сделать, хотеть что-либо сделать (или иметь, особенно потому, что вам это может доставить удовольствие): to feel like doing smth — хотеть что-либо сделать/быть в состоянии что-либо сделать Do you feel like dancing? — Вам не хочется потанцевать? I feel like saying to him: «Paul, you are the world's biggest idiot». — Мне так и хотелось ему сказать: «Павел, ты самый большой идиот/дурак в мире». It is so hot today, I really feel like an ice-cream. — Сегодня так жарко, что мне очень хочется мороженого.

4. wouldn't mind — хотеть, не прочь (используется в ситуациях, когда вам хочется иметь что-либо или сделать что-либо, даже в тех случаях, когда вероятность получить мала): I wouldn't mind looking like Elisabeth Taylor when 1 am her age. — Я бы была не против выглядеть как Элизабет Тейлор, когда буду в том же возрасте. I would not mind his job, he is always eating at expensive restaurants and stays at exclusive hotels. — Я бы не возражала иметь такую как у него работу, он питается в дорогих ресторанах и живет в шикарных гостиницах./Я хотела бы иметь такую как у него работу, он питается в дорогих ресторанах и живет в шикарных гостиницах. Would you like another beer? —Yes, I wouldn't mind. — Хотите еще пива? — Да, я бы не прочь.

5. would not say no — не откажусь (используется в ситуациях, когда вам очень хочется иметь или сделать что-либо): I would not say no to a glass of whisky! — Я бы не отказался от рюмочки виски! How about a night out of town? — I certainly would not say no. — He провести ли нам ночь за городом? — Конечно, я бы не отказался.

6. would like — хотеть, желать (чтобы кто-либо что-либо сделал, особенно в вежливых просьбах, инструкциях и указаниях): We would like you to record all your conversations. — Мы бы хотели, чтобы вы записали на пленку все эти беседы. I would like you to see her and visit my family in Kiev, when you are there. — Я бы хотел, чтобы вы, когда будете в Киеве, повидались с ней и зашли к моим родителям. Would you like another cup of tea? — Хотите еще чашечку чая?

7. to be willing — хотеть что-либо сделать, охотно что-либо сделать (используется для выражения готовности сделать что-либо по своей воле, без принуждения): to be willing to do smth — охотно что-либо сделать He is willing to tell the police everything he knows. — Он готов рассказать полиции все, что знает. Have a word with the manager and see if he is willing to reduce the price. — Поговори с управляющим и выясни, хочет ли/готов ли он снизить цену. We needed a new secretary but no one was willing to take the job. — Нам был нужен новый секретарь, но никто не хотел взяться за эту работу.

8. to fancy — хотеть, нравиться, приходить в голову ( используется в неофициальной речи): I don't fancy this car. — Мне не нравится эта машина./Я бы не хотел иметь такую машину. The patient can eat whatever he fancies. — Больной может есть все, что ему захочется/Больной может есть все, что ему вздумается./Больной может есть все, что ему заблагорассудится. Do you fancy a drink? — Хочешь выпить? I think he has always fancied a house like that. — Мне кажется, ему всегда хотелось иметь такой дом. I really fancy going for a swim. — Мне действительно хочется выкупаться. What do you fancy for dinner? — Что бы ты хотел на обед? I quite fancy the idea of lazing around. — Я совсем не прочь побездельничать. I don't fancy staying in tonight. — Мне не хочется сегодня вечером сидеть дома.

9. to take smb's fancy — приглянуться, вызвать желание иметь что-либо, захотеть, привлечь чем-либо, захотеть иметь чтолибо, захотеть приобрести что-либо ( используется в обыденных ситуациях): We could go to the movie or go out for a meal — wherever takes your fancy. — Мы можем пойти в кино или куда-нибудь поесть — куда тебе хочется./ Мы можем пойти в кино или куда-нибудь поесть — куда тебе больше нравится. We wandered around the market stopping occasionally at the stalls to buy something that took her fancy. — Мы ходили между разными лотками, останавливаясь время от времени и покупая то, что привлекло ее./Мы ходили по рынку, останавливаясь время от времени у разных лотков, и покупая то, что ей хотелось./Мы ходили между разными лотками, останавливаясь время от времени и покупая то, что ей казалось привлекательным.

10. to be interested — хотеть, иметь желание (хотеть что-то сделать и быть с кем-либо связанным или иметь к этому отношение, особенно, если вас об этом просили): I don't know if I can tell you much, but I would be very interested in coming to the meeting. — He знаю, смогу ли я много рассказать, но я бы хотел прийти на собрание. Would you be interested in going to the theatre with me on Friday? — Хотите пойти со мной в театр в пятницу? We are going for a walk, are you interested? — Мы идем гулять, а ты не хочешь пойти с нами?

11. to be keen on/to be keen on doing smth — очень хотеть что-либо сделать (особенно потому, что вы думаете это будет интересно и доставит удовольствие или поможет другим людям): He's really keen to meet you. — Ему правда очень хочется познакомиться с вами. Diana is very keen to prove her worth to our group. — Диане очень хочется доказать, что она полезна нашей группе. The government is keen to avoid further conflicts with the Trade Union. — Правительство стремится к тому, чтобы избежать дальнейших конфликтов с профсоюзами./Правительство очень заинтересовано в том, чтобы избежать дальнейших конфликтов с профсоюзами. We are very keen to encourage more local employers to work with us. — Нам очень хочется, чтобы многие местные предприниматели работали с нами./Мы заинтересованы втом, чтобы больше местных предпринимателей сотрудничало с нами.

12. to be eager to do smth — хотеть что-либо сделать, стремиться что-либо сделать: I was very eager to get my hand on those rare recordings. — Мне очень хотелось заполучить эти редкие записи/пластинки. Не is so eager to learn that he stayes late every evening. — Он так стремится к знаниям, что сидит (за занятиями) подолгу по вечерам. Some patients are only too eagerto tell you exactly how they feel. — Некоторые пациенты горят желанием подробно рассказать ( врачу) о своих ощущениях./Некоторые пациенты стремятся в подробностях рассказать ( врачу) 0 своих ощущениях.

13. to be anxious to do smth — стремиться что-либо сделать, очень хотеть что-либо сделать (приложить большие усилия к тому, чтобы произвести хорошее впечатление или успешно справиться с новой работой): Не was anxious to gain approval. — Ему хотелось, чтобы его работа была одобрена./Он старался, чтобы его действия были одобрены./Он старался добиться похвалы. We are anxious to hear from anyone who can help. — Мы стремимся связаться со всеми, кто может оказать помощь. We are anxious that the food should be of the best quality. — Мы стремимся к тому, чтобы еда здесь была самого лучшего качества./Мы очень хотим, чтобы еда здесь была самого лучшего качества,/Мы очень стараемся, чтобы еда здесь была самого лучшего качества.

14. would do anything/would give anything — хотеть сделать все возможное (используется в ситуациях, когда вам очень хочется сделать что-либо): When she began writing she would have done anything to get her articles printed. — Когда она начала писать, она была готова на все, чтобы ее статьи были напечатаны./Когда она начала писать, она очень стремилась к тому, чтобы ее статьи были напечатаны./Когда она начала писать, она очень хотела, чтобы ее статьи были напечатаны. She would do anything to marry Ben, but he just won't ask her. — Она отдала бы все, чтобы выйти замуж за Бена, но он не делает ей предложение. 1 would do anything for a cup of coffee. — Я бы все отдал за чашечку кофе.

15. can't wait — не могу дождаться, мне не терпится (используется в ситуациях, когда вам чего-либо очень хочется, чтобы это произошло как можно скорее, особенно потому, что вы довольны, счастливы от предвкушения и возбуждены): After his trip to the Zoo, Philip could not wait to tell his club fellows about it. — После посещения зоопарка Филиппу не терпелось рассказать обо всем своим товарищам по клубу. She can't wait to get out onto the ski slopes this year. — Ей не терпится и в этом году вновь попасть в горы покататься на лыжах. I can't wait for Christmas it will be great to see the family again. — Я жду не дождусь Рождества, здорово будет повидать всю семью снова. Another two weeks and we will be together — I can't wait. — Еще две недели, и мы будем вместе — я жду не дождусь этого дня./Еще две недели, и мы будем вместе — я вся в нетерпении.

16. to be itching to do smth — гореть желанием что-либо сделать, не терпится что-либо сделать, руки чешутся сделать что-либо (нетерпеливо ждать чего-либо, чего вы не имели возможности сделать или иметь до сих пор): The guard stood aggressively, gun in hand, they were itching to shoot someone. — Охранники стояли в агрессивной позе, с ружьями наготове, им не терпелось в кого-нибудь выстрелить. She is just itching to tell you about your husband's affair, she doesn't realize you know already! — Она изнывает от желания рассказать вам о любовных интрижках вашего мужа, она не знает, что вы уже об этом знаете./ Ей не терпится рассказать вам о любовных интрижках вашего мужа, она не подозревает, что вы уже об этом знаете.

17. to be dying — горячо желать чего-либо, до смерти хотеть чего-либо (потому, что вам это действительно очень нужно или потому, что это доставит вам большое удовольствие): I'm dying for a drink. — Let's go to the bar. — Умираю, хочу пить. — Пошли в буфет. I'm dying to go to the toilet — can we walk a bit faster? — Нельзя ли нам идти побыстрее, мне очень надо в туалет. She is dying to find out what happened. — Ей очень хочется выяснить, что случилось. Paul was dying for someone to recognize him after his appearance on TV. — Павлу смерть как хотелось, чтобы его узнавали, после того как он выступил по телевидению.

18. to set one's heart on — хотеть добиться чего-либо, быть готовым добиваться чего-либо (так сильно хотеть чего-либо, что вы все время об этом думаете и если вы этого не добьетесь, то будете очень огорчены): We have set our hearts on this house in the country. — Мы очень хотели приобрести этот домик за городом./Этот домик за городом запал нам в душу. I've set my heart on becoming a pilot. — Я твердо решил стать пилотом.

19. to dream of — хотеть, мечтать ( о чем-либо) (хотеть чего-либо, что хотелось иметь давно; хотеть то, что вам хочется иметь, но вы вряд ли сумеете получить): Не dreams of becoming a famous novelist. — Он мечтает стать известным романистом. То think that what I have dreamt of all my life is coming true! — Подумать только, что сбывается то, о чем я мечтала всю жизнь! Не owns the biggest business anyone could dream of. — Он владеет самым большим предприятием, о каком любой могбы только помечтать./ Он владеет самым большим бизнесом, какой любой хотел бы иметь.

20. to long — горячо желать, сильно хотеть, стремиться, с нетерпением ждать (сильно хотеть или сделать что-либо, особенно, если это уже случалось в прошлом или о том, что может произойти в будущем; предполагает тоску по несбыточному): Не longed for the good old days when teachers were shown respect. — Он мечтал о тех прежних временах, когда учителей уважали./Он мечтал о прежних временах, когда учителям оказывали уважение. Не was longing for everyone to live so that he might think in peace about what had happened that day. — Он очень хочет, чтобы наступило такое время, когда каждый сможет спокойно подумать о том, что произошло в тот день. More than anything I long to have someone who loves me for myself. — Я больше всего мечтаю о том, чтобы у меня был кто-то, кто любил бы меня ради меня самой./Я больше всего хочу, чтобы у меня был кто-то, кто любил бы меня ради меня самой. The day I have longed for eventually came. — Наконец наступил тот день, о котором я мечтал.

21. to yearn — очень сильно хотеть, мечтать, стремиться, жаждать (так сильно хотеть чего-либо, что без этого вы не будете счастливы и довольны; часто желать того, на что мало вероятности рассчитывать): Above all the prisoners yearned for freedom. — Больше всего на свете узникам хотелось свободы. By this time some career women begin to yearn for motherhood. — В наше время некоторые женщины, сделавшие себе карьеру, начинают мечтать о том, чтобы иметь ребенка. I have always yearned to travel. — Я всегда очень хотел путешествовать./Я всегда стремился путешествовать. They were yearning to have a baby. — Им очень хотелось иметь ребенка.

22. to crave — желать ( чего-либо) (счастья, любви так сильно, что ни чем другом вы не можете думать; часто хотеть так, что трудно себя контролировать): have always craved for love and acceptance. — Я всегда мечтал о том, чтобы меня любили и признавали. Не at last gained a recognition he craved for. — Наконец он получил признание, о котором мечтал. Не craved forthe attention ofthe older boys. — Ему очень хотелось, чтобы старшие ребята обращали на него внимание.

23. to hanker after — хотеть, мечтать, страстно желать (постоянно думать о чем-либо, что вам хочется иметь и огорчаться по поводу того, что у вас этого нет; обычно используется в разговорном стиле речи): After two months abroad he began to hanker after/about home cooking. — После двухмесячного пребывания за границей, он начал мечтать о домашней еде. I still hanker after a career in politics. — Я все еще мечтаю о политической карьере. She always hankered after thick curly hair. — Ей всегда очень хотелось, чтобы у нее были густые курчавые волосы.

24. to aspire — хотеть, стремиться, мечтать (стремиться достичь успеха, особенно в карьере): to aspire to fame — стремиться к славе/гнаться за славой Не was a young writer, aspiring to fame. — Он был молодым писателем, стремящимся к славе. Не aspired to artistic perfection in all his painting. — Во всех своих картинах он стремился к художественному совершенству. She aspired to nothing less than the head of the company. — Ей очень хотелось стать во главе компании и не меньше.

25. to need — хотеть, нуждаться (используется в разговорных ситуациях для выражения желания получить что-либо обычное): I need a drink — I'm off to the bar. — Я хочу пить — я пошел в буфет. Не looks like he badly needs a holiday. — У него такой вид, как будто ему срочно нужен отпуск.

119 П (кр. ф. мал, \малыйа, \малыйо, \малыйы; сравн. ст. меньше, меньший 124, van. менее, превосх. ст. малейший 124, меньший 124)

1. väike(-), kasin, vähene, napp; \малыйый круг кровообращения anat. väike vereringe, \малыйое напряжение el. väikepinge, \малыйая механизация väikemehhaniseerimine, -mehhanismid, \малыйые формы arhit., kunst väikevormid, с \малыйых лет maast madalast, \малыйая калория (gramm)kalor, \малыйый ход mer. tasane käik;

2. (без полн. ф.) кому, для кого on väike v napp; пальто ему \малыйо mantel on talle väike; ‚

мал \малыйа меньше kõnek. üks väiksem kui teine, nagu oreliviled;

от \малыйа до велика,

стар и мал kõnek. nii vanad kui noored, nii vanadusest väetid kui noorusest nõdrukesed;

куча мала! kõnek. teeme kuhja v külakuhja! (mängus);

без \малыйого (сто) kõnek. pisut vähem kui sada, ligi sada, sadakond;

\малыйую толику kõnek. õige pisut;

за \малыйым дело стало ka iroon. õige pisut jäi puudu

1 С м. неод.

1. (без мн. ч.) kasvamine, (juurde)kasv, iibamine; tõus; \рост растений taimede kasvamine, верхушечный \рост ladva v tipu kasv, хлеба идут на \рост vili kasvab jõudsasti, \рост волос juuste kasvamine, juuksekasv, шить на \рост kasvamise jagu suurema õmblema, \рост посевной площади külvipinna laienemine, \рост культурного уровня kultuuritaseme tõus, \рост заработной платы palga tõus, \рост народонаселения rahvastiku juurdekasv v iive, \рост поголовья скота loomade arvu suurenemine;

2. (без мн. ч.) kasv, pikkus; высокого \роста человек pikk v pikka kasvu v pikakasvuline inimene, она мала \ростом ta on väikest v lühikest kasvu, в \рост человека inimesepikkune, во весь v в полный \рост täies pikkuses, одного \роста ühepikkused, ühte kasvu, построить по \росту pikkuse järgi üles rivistama, он не вышел \ростом kõnek. ta on pisikest kasvu, tal jääb pikkusest v pikkust vajaka, ta ei anna pikkuse poolest mõõtu välja, одежда ему по \росту riided on talle parajad, \рост шрифта trük. (trüki)kirjakõrgus;

3. van. intress; отдавать деньги в \рост raha intressi peale panema

ІДЕОЛОГІЯ - сукупність взаємопов'язаних ідей, уявлень та переконань, призначених об'єднувати людей заради спільного життя та спільних дій. Як свідчать історичні дослідження, ніколи не існувало суспільств без наявності в них певних світорозумінь і норм поведінки, тобто ідеологій-світоглядів. Загальноприйняті норми поведінки (основою яких є цінності) завжди забезпечували здатність людей до спільних дій. Хоч слово "І." іноді застосовують як синонім вислову "політична І.", але доцільніше політичні І. вважати тільки одним із різновидів І. (напр., історики, досліджуючи світогляди різних суспільств та цивілізацій, називають ці світогляди "І."). Слово "І." наприкінці XVIII ст. увів у мову філософії франц. філософ Дестют де Трасі (1754 - 1836), який позначав ним "науку про ідеї" (словом "ідеї" в той час позначали не тільки розумові побудови, а й будь-які уявлення). "Наука про ідеї", на думку Дестют де Трасі, повинна була досліджувати виникнення ідей, щоб відділити різного роду упередження та забобони від науково обґрунтованих уявлень. Ця наука мала базуватися на просвітницькій парадигмі мислення, що продовжувала програму Бекони - усунути владу "ідолів" над свідомістю з метою створити основу для реформування суспільства на науковій основі. У розробці поняття "І." важлива роль належить Марксу та Енгельсу. У їхній спільній праці "Німецька ідеологія" термін "І." віднесено до сукупності ідей, що виражають інтереси, упередження та ілюзії певної соціальної верстви ("класу") З. гідно з класовим принципом соціальної філософії вони твердили, що у класовому суспільстві як гнобителі, так і пригноблені не можуть правдиво осмислювати світ та суспільство: розуміння світу та суспільства у таких суспільствах є неминуче хибним, ілюзорним, отже, і колективна свідомість є хибною свідомістю Ц. ю ілюзорну свідомість вони позначили терміном "І.". Для успішного захисту егоїстичних класових інтересів ідеологи панівного класу прагнуть подавати їх під виглядом загальнолюдських; посилаючись при цьому на загальнолюдську етику, істину і т.п. Тому І. завжди є оманою і самооманою. Звідси випливало, що теоретична критика І. є безсилою: хибність суспільної свідомості зумовлена класовою структурою суспільства, а тому тільки ліквідація класів шляхом соціальної революції дозволить замінити "хибну свідомість" правдивою, тобто науково обґрунтованим світорозумінням З. аслуга Маркса і Енгельса полягала у тому, що вони звернули увагу на соціальну зумовленість (детермінованість) ідей та світоглядів. У цьому вони продовжили зведення релігії до "земної основи", здійснене Фоєрбахом; цей напрям мислення був пізніше розвинутий у "соціології знання", у критичній філософії Франкфуртської школи та комунікативній філософії Апеля й Габермаса. Але принциповою вадою марксистського розуміння І. були, по-перше, припущення, що І. можна замінити науково обґрунтованим світорозумінням (тема "смерті І."), а, по-друге, економічний редукціонізм - намагання пояснити природу всіх установ та ідей як зумовлених "економічним базисом". Маркс і Енгельс вважали, що всі теоретичні філософські і суспільно-політичні ідеї є ідеологічними. Твердження, що можна замінити І. (як колективний світогляд та як філософію) "науковим світорозумінням" є доказом того, що, попри всю відмінність між розумінням І. у Дестют де Трасі і марксистським, вони поділяють переконання в тому, що наукове пізнання здатне зняти з людини відповідальність за вибір ціннісних орієнтацій. Нерозуміння різниці між істиною і цінністю властиве для обох. У сучасних демократичних суспільствах різні люди, групи людей та суспільні верстви, як правило, мають неоднакові ціннісні пріоритети та ієрархію цінностей (розходження стосуються навіть того, які саме цінності мають бути віднесені до найважливіших) Ц. е ситуація ідеологічного плюралізму Ц. ей плюралізм, одначе, не може виключати прийняття деяких найважливіших цінностей та норм, без яких не може існувати жодне демократичне суспільство. До таких норм належать також деякі аксіоми етики спілкування, які забезпечують можливість цивілізованого ідеологічного дискурсу (див. філософія комунікативна). Дотримання цих норм дозволяє уникнути ситуацій, коли Суперечка ціннісних орієнтацій та І. переростає у насильницький конфлікт. У сучасній Україні дослідження І. лише розпочинається: укр. філософська думка у цій ділянці досліджень сьогодні знаходиться у стані освоєння підставових праць західних філософів. Вплив марксистського розуміння ідеології в Україні є дуже відчутним: поняття І. визначають, як правило, через потреби та інтереси, що об'єднують людей у групи (переважно мають на увазі економічні інтереси). З іншого боку, вплив марксистської тези про майбутнє витіснення І. схиляє до позитивістського нехтування ролі І. у суспільному житті. Вплив марксистського розуміння І. тут сягає поза межі критичного виокремлення позитивного внеску Маркса в дослідження І.

СВОБОДА і НЕОБХІДНІСТЬ - філософські категорії, що відбивають одну з основних властивостей людини - суперечливе відношення об'єктивних законів природи та суспільства і піднесення над ними завдяки свідомій діяльності. Ця проблема виникла ще в античній філософії, міфології і літературі. Класичним виразом відношення С. і Н. був цикл легенд про Едипа та їх відтворення в Софоклових трагедіях, де свобода індивіда цілком поглиналася сліпою необхідністю долі, фатуму, року. Епікур першим зробив спробу теоретично подолати таку необхідність, припустивши у своїй атомістиці самочинне, довільне відхилення атомів від прямої лінії, що було підставою для пояснення реальної свободи людей. У Новий час ця проблема отримала нові імпульси для свого осмислення завдяки розвитку знань про закономірні зв'язки дійсності і активності людей в їх теоретичному і практичному освоєнні С. піноза визначив свободу як пізнання необхідності. Така свобода мала етичний зміст: пізнаючи речі як необхідні, душа набуває більшої влади над своїми пристрастями, афектами і менше страждає від них. Аналогічне визначення свободи дав Гегель, який поклав його в основу розуміння історії: на його думку, всесвітня історія є прогрес в усвідомленні свободи, прогрес, який потрібно пізнати в його необхідності. В історичному плані свобода постає як властивість свободної діяльності людини і не зводиться до її пізнання. Це знайшло відображення у трактуванні її Енгельсом: свобода полягає в заснованому на пізнанні необхідностей пануванні людини над собою й над зовнішньою природою. Наведені визначення мають певний сенс, бо без свідомості, пізнання і реальної діяльності свободи не існує. Але вони й обмежені, бо сукупність зв'язків дійсності не вичерпується необхідністю. Розширення і поглиблення поняття свободи відбулося після того, як було доведено, що необхідність пов'язана з випадковістю, можливостями, умовами як атрибутами дійсності і діяльності. Наявність можливостей дозволяє робити вибір серед них. Залежно від умов існування людини свобода завжди має ситуативно й історично обумовлений характер і зміст. Абсолютна свобода, тобто свобода без будь-якої детермінації (див. детермінізм), приписується лише Богові або людині в деяких варіантах негативної діалектики.

1. трудное или тяжёлое положение

2. редк. свалка вокруг мяча ( регби)

1. 1) туго завязанный, тугой

2) крепкий

2. 1) плотный, непроницаемый; компактный; герметический

2) плотно закрытый

3) плотно пригнанный

3. тесный, обуженный, узкий; облегающий

4. туго натянутый, напряжённый

5. 1) плотно забитый, набитый, заполненный

2) плотный; заполненный, напряжённый

6. сл. навеселе, под мухой, на взводе

7. 1) трудный, тяжёлый

2) трудно добываемый

8. 1) строгий, жёсткий

2) сжатый, скупой; скованный, ( о языке)

3) скрытный, сдержанный, неразговорчивый

9. разг. скупой, скаредный, прижимистый

10. диал. опрятный, аккуратный

11. диал. живой; способный, искусный; ловкий

12. спорт. почти равный ( о шансах)

1. плотно, крепко, туго

2. плотно, тесно

3. диал., амер. крепко, глубоко, основательно

1) большой, крупный; обширный

2) большой, взрослый

3) великий; возвышенный, благородный (о характере, поступке)

4) значительный; важный

5) большой, торжественный

6) великий ( в именах исторических лиц)

1) от мала до велика

2) (всё) подряд, без разбора (продавать, покупать)

1) ( маленький) pequeño, chico; mínimo ( очень маленький)

2) ( незначительный) insignificante, sin importancia, exiguo

3) ( малолетний) menor, menor de edad, de poca edad

1) прост. ( подросток) mozo m, muchacho m, chaval m

2) разг. (человек, обладающий каким-либо качеством)

величие

* * *

גדולה

ед. ч. ж. р. /

גָדוֹל

большой; великий; взрослый

גָדוֹל עָלָיו

1.велик на него 2.где уж ему!

מִקָטוֹן וְעַד גָדוֹל, מִגָדוֹל וְעַד קָטָן

все без исключения, от мала до велика

גדוֹל הַדוֹר

выдающийся современник

גדוֹלֵי יִשׂרָאֵל

выдающиеся раввины и мудрецы еврейского народа

גדוֹלוֹת נ"ר

важные, великие дела

גדוֹלוֹת וּנְצוּרוֹת נ"ר

чудеса

כּנֶסֶת הַגדוֹלָה

Великое собрание (ист.) (верховный орган, в котором заседали мудрецы еврейского народа)

גָדוֹל מִנשׂוֹא

невыносимый, слишком большой

קצָת גָדוֹל (עָלָיו)

великоват

גָדוֹל

большой; великий; взрослый

גָדוֹל עָלָיו

1.велик на него 2.где уж ему!

מִקָטוֹן וְעַד גָדוֹל, מִגָדוֹל וְעַד קָטָן

все без исключения, от мала до велика

גדוֹל הַדוֹר

выдающийся современник

גדוֹלֵי יִשׂרָאֵל

выдающиеся раввины и мудрецы еврейского народа

גדוֹלוֹת נ"ר

важные, великие дела

גדוֹלוֹת וּנְצוּרוֹת נ"ר

чудеса

כּנֶסֶת הַגדוֹלָה

Великое собрание (ист.) (верховный орган, в котором заседали мудрецы еврейского народа)

גָדוֹל מִנשׂוֹא

невыносимый, слишком большой

קצָת גָדוֹל (עָלָיו)

великоват

גדוֹל הַדוֹר

выдающийся современник

גָדוֹל

большой; великий; взрослый

גָדוֹל עָלָיו

1.велик на него 2.где уж ему!

מִקָטוֹן וְעַד גָדוֹל, מִגָדוֹל וְעַד קָטָן

все без исключения, от мала до велика

גדוֹלֵי יִשׂרָאֵל

выдающиеся раввины и мудрецы еврейского народа

גדוֹלוֹת נ"ר

важные, великие дела

גדוֹלוֹת וּנְצוּרוֹת נ"ר

чудеса

כּנֶסֶת הַגדוֹלָה

Великое собрание (ист.) (верховный орган, в котором заседали мудрецы еврейского народа)

גָדוֹל מִנשׂוֹא

невыносимый, слишком большой

קצָת גָדוֹל (עָלָיו)

великоват

גָדוֹל מִנשׂוֹא

невыносимый, слишком большой

גָדוֹל

большой; великий; взрослый

גָדוֹל עָלָיו

1.велик на него 2.где уж ему!

מִקָטוֹן וְעַד גָדוֹל, מִגָדוֹל וְעַד קָטָן

все без исключения, от мала до велика

גדוֹל הַדוֹר

выдающийся современник

גדוֹלֵי יִשׂרָאֵל

выдающиеся раввины и мудрецы еврейского народа

גדוֹלוֹת נ"ר

важные, великие дела

גדוֹלוֹת וּנְצוּרוֹת נ"ר

чудеса

כּנֶסֶת הַגדוֹלָה

Великое собрание (ист.) (верховный орган, в котором заседали мудрецы еврейского народа)

קצָת גָדוֹל (עָלָיו)

великоват