(про+вир)

1. ком. переговори; обговорення умов; 2. фін. передача; продаж, дисконт, виплата

1. процес взаємного обміну думками, інформацією тощо з метою домовитися про що-небудь або з'ясувати якісь питання; 2. переуступлення, облік векселя; виплата за чеком, за векселем.

═════════■═════════

bilateral negotiations двосторонні переговори; business negotiations ділові переговори; commercial negotiations комерційні переговори; constructive negotiations конструктивні переговори; contract negotiations обговорення умов контракту • переговори щодо контракту; direct negotiations прямі переговори; final negotiations завершальні переговори; intergovernmental negotiations міжурядові переговори; intricate negotiations складні переговори; meaningful negotiations змістовні переговори • конструктивні переговори; multilateral negotiations багатосторонні переговори; on-going negotiations переговори, які тривають; painstaking negotiations ретельні переговори; preliminary negotiations попередні переговори; preparatory negotiations підготовчі переговори • попередні переговори; previous negotiations попередні переговори; price negotiation переговори про ціни; private negotiations закриті переговори • неофіційні переговори • приватні переговори; protracted negotiations довгі переговори • затяжні переговори • тривалі переговори; sales negotiations переговори про продаж; stalled negotiations переговори, які зайшли в безвихідь; substantive negotiations суттєві переговори; successful negotiations успішні переговори; sustained negotiations довгі переговори • тривалі переговори; tariff negotiations переговори про митні тарифи; technical negotiations технічні переговори; top-level negotiations переговори на вищому рівні; trade negotiations торговельні переговори; wage negotiations переговори щодо заробітної плати

═════════□═════════

by negotiations шляхом переговорів; minutes of the negotiations протокол переговорів; negotiation against documents переговори проти документів; negotiations for reconciliation переговори з метою узгодження • переговори з метою погодження; negotiation of a bill виплата за векселем; negotiation of a cheque виплата за чеком; to begin negotiations починати/почати переговори; to be in negotiations проводити/провести переговори • вести переговори; to boycott negotiations бойкотувати переговори; to break off negotiations припиняти/припинити переговори; to cancel negotiations закривати/закрити переговори • скасовувати/скасувати переговори; to carry on negotiations проводити/провести переговори • вести переговори; to conduct negotiations проводити/провести переговори • вести переговори; to defer negotiations відкладати/відкласти переговори; to discontinue negotiations припиняти/припинити переговори • закривати/закрити переговори • скасовувати/скасувати переговори; to enter into negotiations починати/почати переговори • розпочинати/розпочати переговори; to fail in negotiations зазнавати/зазнати невдачі в переговорах; to finalize negotiations завершувати/завершити переговори; to handle negotiations проводити/провести переговори • вести переговори; to hold negotiations проводити/провести переговори • вести переговори; to initiate negotiations починати/почати переговори • розпочинати/розпочати переговори; to open negotiations починати/почати переговори • розпочинати/розпочати переговори; to participate in negotiations брати/взяти участь у переговорах; to postpone negotiations відкладати/відкласти переговори; to put off negotiations відкладати/відкласти переговори; to reopen negotiations відновлювати/відновити переговори; to restart negotiations відновлювати/відновити переговори; to resume negotiations відновлювати/відновити переговори; to settle by negotiation вирішувати/вирішити шляхом переговорів; to speed up negotiations прискорювати/прискорити переговори; to start negotiations починати/почати переговори; to stop negotiations припиняти/припинити переговори; to suspend negotiations припиняти/припинити переговори

* * *

1. n

1) лінія

2) риска, штрих

3) особливість, риса

4) кордон; прикордонна лінія (смуга); межа

5) борозна; зморшка, складка

6) pl обриси, контур

7) ряд, лінія, стрій

8) лінія (зв'язку, трамвайна тощо)

9) конвеєр, потокова лінія; трубопровід

10) зал. колія

11) (the L.) екватор

12) напрям; курс; шлях

13) поведінка; спосіб дії

14) рід діяльності, заняття; спеціальність, фах; сфера інтересів

15) походження, родовід, генеалогія, сім'я

16) шнур; вірьовка; мор. лінь

17) волосінь (для вудки)

18) провід

19) лінія долоні

20) ряд; амер., тж черга, хвіст

21) рядок

22) pl театр. роль

23) pl вірші

24) pl свідоцтво про шлюб (тж marriage lines)

25) військ. розгорнутий стрій; лінія фронту; лінія траншей

26) ком. партія (товарів)

27) pl доля

28) телеб. рядок (зображення)

2. v

1) проводити лінії; лініювати

2) вишиковувати в ряд (у лінію); установлювати (ставити) в ряд

3) стояти, простягатися уздовж (чогось)

4) тех. центрувати, вирівнювати, правильно установлювати (звич. line up)

5) зав'язувати, обв'язувати (шнуром, дротом)

6) амер. вудити

7) класти на підкладку, підбивати

8) оббивати (обшивати) зсередини; вистилати

9) тех. обкладати, облицьовувати

10) тех. прокладати

11) мет. футерувати

12) наповнювати, набивати

* * *

1) лінія (мaт.); миcт. лінія; лінії, контур; риса, штрих; мyз. лінійка; риса, особливість, штрих

2) мотузка, шворка; провід; волосінь ( вудки); мop. лінь; пoeт. нитка ( павутини)

3) межа, границя; кордон, прикордонна лінія

4) зморшка, складка ( шкіри); лінія долоні

5) pl контур, обриси; обводи ( корабля); план, теоретичне креслення

6) ряд, лінія; стрій, ряд; вiйcьк. розгорнутий стрій; мop. стрій фронту; черга, хвіст ( у магазині)

7) тex. конвеєр, потокова лінія ( assembly line); трубопровід

8) лінія зв'язку

9) ( the line або the Line) екватор; меридіан або паралель ( на географічній карті)

10) напрямок; курс, шлях; напрямок, хід

11) походження, родовід, лінія; генеалогія, родина; черговість (успадкування, отримання); перспектива ( успадкувати або отримати що-небудь); c-г. генеалогічна лінія (тварини; line of breeding)

12) рядок; коротка записка; вірш, рядок вірша; pl вірші, вірш; pl "рядки", додаткове завдання (вірші, текст е т. п., які учень повинен переписувати як покарання за що-небудь)

13) pl; миcт. роль, слова ролі

14) pl свідоцтво про шлюб ( marriage lines); медичне свідоцтво

15) рід занять, рід діяльності; спеціальність; область інтересів

16) кoм. асортимент; партія товарів; серія виробів

17) pl доля

18) вiйcьк. лінія фронту; оборонний рубіж; укріплена лінія

19) (on) відомості, інформація

20) риска, лінія ( в іграх); нападаючі, нападники (в aмep. футболі)

21) вiйcьк. піхотні частини ( у Великій Британії); aмep. стройові війська ( line troops)

22) тб. рядок ( зображення)

1) проводити лінії; лініювати (line off, line out)

2) шикувати, вишиковувати в ряд, у лінію

3) стояти, тягтися уздовж ( чого-небудь)

4) тex. центрувати, вирівнювати, правильно встановлювати (звич. line up)

5) зав'язувати, обв'язувати мотузкою, дротом

6) aмep. вудити

1) класти на підкладку, підбивати; служити підкладкою

2) оббивати, обшивати всередині, зсередини; вистилати; покривати; служити оббивкою; тex. обкладати, облицьовувати; тex. прокладати; метал. футерувати ( line up)

3) наповнювати, набивати

представить

1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;

2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);

3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;

4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;

5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];

6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];

7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?

8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];

9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];

10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];

11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.

* * *

несов.; сов. - предст`авить

1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́

2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти

3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)

4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)

5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти

6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити

7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)

8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)

9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]

10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 1

11) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти

СУБСТАНЦІЯ (лат. substantia - сутність, дещо засадниче, підстава) - гранична засада, що дозволяє зводити багатоманітність і змінність властивостей до чогось постійного, відносно сталого і самостійно існуючого; деяка реальність, розглянута в аспекті її внутрішньої єдності. В історії філософії С. тлумачилась по-різному: як субстрат, як сутнісна властивість, як те, що здатне до самостійного існування, як підстава і центр змінності предмета, як логічний суб'єкт. В онтологічному аспекті залежно від загальної спрямованості філософських учень вирізнялися одна (монізм), дві (дуалізм), множина (плюралізм) С. Як специфічно філософський (матафізичний і логічний водночас) термін "С." вводить Аристотель, який ототожнював С. із першою сутністю ("усією"), тобто чимось засадничим, котре невід'ємне від речі в її індивідуальності, і разом з тим характеризував С. як логічну категорію, якій у висловлюванні (реченні) відповідає підмет. У давньогрецьк. філософії релевантно до її загальної онтотеологічної інтенції можна говорити і про тлумачення С. як субстрату і першопринципу змінності речей (напр., стихії мілетців, "вогонь-логос" Геракліта, "атоми" Демократа). Тлумачення Аристотелем форми як першопричини, що зумовлює визначеність речей, започаткувало розрізнення тілесної і духовної С., котре у середньовічній філософії вилилось у спір між номіналізмом і реалізмом про "субстанційні форми" сущого. У Новий час онтологічне розуміння С. як граничної засади буття започатковане в емпіризмі Бекона, який ототожнив С. із формою конкретних речей. Декарт цій якісній інтерпретації протиставив раціоналістичне вчення про дві С.: матеріальну (для якої характерна протяжність і кількісне вимірювання) і духовну (мислительну). Спіноза долає цей дуалізм на ґрунті пантеїстичного монізму: мислення і протяжність - не дві С., а два атрибути єдиної С. Ляйбніц у вченні про монади вирізняє множинність простих і неподільних С., які характеризуються самодіяльністю, відповідно - активністю і змінністю. Гносеологічне осмислення С. як поняття було запропоноване Локком, для якого С. є однією із складних ідей В. ерклі заперечував поняття матеріальної С., а Г'юм, відкидаючи існування як матеріальної, так і духовної С., вбачав в ідеї С. деяку цілісну гіпотетичну асоціацію. Кант долає як "онтологізм", так і "гносеологізм" тлумачення С. Остання необхідна для теоретичного пояснення явищ, оскільки є умовою можливості досвіду. Відтак С. - це не незмінний речовий субстрат, а внутрішньозмінне діалектичне поняття. Цю думку підхоплює Гегель, який, ототожнюючи мислення і буття, вказує на внутрішню суперечність як джерело саморозвитку С., поєднуючи її у такий спосіб із самодіяльністю суб'єкта. С. - ступінь розвитку абсолютної ідеї і свідомості суб'єкта. У діалектико-матеріалістичній течії марксизму С. витлумачується як матерія в розвитку форм її руху, а світ, що розкривається, - як універсум діяльності людини. Критикуючи метафізику, позитивізм і неопозитивізм, відкидають і поняття С. як рудимент буденної свідомості і хибного натуралістичного подвоєння дійсності в процедурах та мові науки. Як і у позитивізмі, традиційна логіка і гносеологія, що базувались на понятті С., заперечуються прагматистами у фікціоналізмі Файхінгера. Кассирер дає функціональне витлумачення С., а Гуссерль, вбачаючи у фізичному предметі лише мислительну єдність, вказує, що субстантивація свідомості є наслідком кризи європейської науки і європейської культури. Розкриваючи засади останніх як власне метафізичні, Гайдеггер у субстанційному тлумаченні світу як реально сущого і підвладного людині вбачає наслідок його метафізичного суб'єкт-об'єктного роздвоєння. Виникнення категорій суб'єкта і об'єкта Гайдеггер пов'язує із структурою європейських мов. Із розвитком лінгвокультурологічних досліджень С. прочитується як текст, але у постструктуралізмі Дерриди текст - як наслідок тотальної "деконструкції" логоцентризму і метафізики - перестає бути субстанційною константою. Європейська метафізика і логіка заперечуються "плюралістичною онтологією" і "логікою місця" Нісиди Кітаро, відтак відкидається й аристотелівська традиція тлумачення С., ототожнення її із формою, самодостатнім існуванням К. ласичне тлумачення С. зберігається в бергсоніанстві, реалізмі і неореалізмі, неотомізмі.

1. n

1) різання; розрізання; вирізування; прорізування (зубів)

2) надріз, розріз

3) вирізка (з газети тощо)

4) тесання; гранування; висікання; вирізьблення

5) гірн. зарубка, підрубування

6) pl тирса; стружки; обрізки

7) рубка (лісу)

8) pl відходи лісорубки

9) зниження, зменшення

10) черешок, живець

11) вихід на вільне місце (баскетбол)

2. adj

1) різальний, ріжучий

2) колючий, ущипливий; різкий

3) пронизливий (вітер)

* * *

1) різання; розрізування; вирізання; прорізування; надріз, розріз

2) вирізка (з газети, журналу); вирізана фігура

3) зниження, зменшення

4) cпeц. різання; тесання; гранування; висікання

5) кiнo монтаж; різання (кіноплівки, фонограми)

6) бyд. виїмка

7) гipн. зарубка, підрубка

8) бyд. черпання ( ковшем екскаватора)

9) pl ошурки; обрізки; висічки; стружки

10) рубання або вируб ( лісу); pl відходи вирубки лісу

11) черешок, живець, чубук, відсадок, відгілок

12) вихід на вільне місце ( баскетбол)

1) різальний

2) пронизливий ( про вітер)

3) різкий, уїдливий

ФУНДАМЕНТАЛЬНІ і ПРИКЛАДНІ НАУКИ - підрозділи наукових дисциплін, що є наслідком традиційного поділу наук за принципом їх цілеспрямованості, відношення до практики, розв'язання соціально-практичних проблем Ф. ункція фундаментальних наук полягає у пізнанні основних законів реальної дійсності, що розкривають сутність складних процесів і явищ, організацію базисних структур неживої, живої та мислячої природи; функція прикладних наук - у дослідженні на основі законів, отриманих фундаментальними науками, більш конкретних форм їхнього прояву і вирішенні проблем соціально-практичного характеру. Фундаментальні науки покликані пояснювати предметний світ, а прикладні, спираючись на їхні досягнення, результати, - відповідно перетворювати, змінювати і водночас оберігати його. Провідне місце у системі наук належить фундаментальним наукам, які у своєму розвитку випереджають, як правило, прикладні науки, охоплюючи передній край досліджень. їхні закони і методи відзначаються більш загальним характером, ніж прикладних - більш спеціальних, конкретних. Власне, уже сама назва фундаментальних наук свідчить про те, що їхні базові досягнення становлять надійну основу для проведення різноманітних прикладних досліджень І. з зазначеного видно, що ці науки органічно пов'язані між собою, перебувають у тісній взаємодії, яка має тенденцію до невпинного посилення. Фундаментальні науки, відіграючи разом із соціальною практикою вирішальну роль у визначенні основних напрямів розвитку прикладних досліджень, значною мірою сприяють їх прогресу. Прикладні науки, у свою чергу, справляють зворотний вплив на фундаментальні науки, оскільки їхні результати можуть бути реалізовані на практиці тільки через прикладні науки. Об'єктивним критерієм ефективності фундаментальних наук виступав не тільки значний успіх у досягненні базових знань про об'єктивний світ, а й реальна чи потенціальна можливість практичного застосування цих знань. У свою чергу, ефективність прикладних наук визначається як міра задоволення практичних потреб, соціального замовлення та здатність пояснити процеси та явища довколишнього світу. Здійснюваний поділ наук на фундаментальні і прикладні є загальноприйнятим і має принципово важливе значення, особливо у плані регулювання оптимального співвідношення їхнього розвитку. Нерідко він здійснюється за принципом "теоретичне - емліричне". Існує також внутрішній поділ наук на фундаментальні й прикладні галузі. Особливо складна ієрархічна структура співвідношення фундаментальних і прикладних галузей має місце у сучасній фізиці, де квантовій теорії та термодинаміці відводиться фундаментальна роль, тоді як їх застосування у дослідженні конкретних предметних галузей утворює ряд наукових дисциплін, що належать до т. зв. теоретичних прикладних наук - фізики металів, фізики напівпровідників та ін. У свою чергу, використання їх у вирішенні проблем практичного характеру породжує відповідно ряд галузей - металознавство, напівпровідникову технологію тощо, що складають уже суто практичні прикладні науки, безпосередній зв'язок яких із соціальною практикою реалізується через відповідні конкретні практичні розробки.

1. ком. угода; договір; 2. врр. згода; домовленість

1. взаємна домовленість, досягнута порозумінням між окремими особами, підприємствами, установами, державами; 2. питання чи будь-які пропозиції, що вирішуються за домовленістю між працедавцями (employer) та працівниками (employee) чи профспілками (trade union)

═════════■═════════

adjustment agreement регулююча угода; advance agreement попередня домовленість • попередня угода; advertising agreement угода стосовно реклами; affiliation agreement угода про приєднання на правах філіалу; agency agreement агентська угода • агентський договір; arbitration agreement арбітражна угода • угода про арбітраж; assignment agreement угода про передачу • угода про надання прав; bank agreement міжбанківська угода; bargaining agreement угода за результатами проведених переговорів • угода як наслідок переговорів • колективний договір; barter agreement угода про товарообмін • бартерна угода; bilateral agreement двостороння угода • двосторонній договір; binding agreement зобов'язальна угода; blanket agreement акордна угода; brokerage agreement умова про брокерську комісію; business agreement ділова угода; cartel agreement картельна угода; certified agreement посвідчена угода; clearing agreement клірингова угода • угода стосовно клірингового розрахунку; collateral agreement побічний договір • угода із заставою; collective agreement колективний договір; commercial agreement торговельна угода; commodity agreement товарна угода; common-law agreement за нормами загального права; compensation agreement угода стосовно відшкодування; conference agreement угода між судновласниками • картельна угода судновласників; consignment agreement договір консигнації • консигнаційна угода; contractual agreement договір за контрактом • контракт; cooperation agreement договір про співробітництво • угода про кооперацію; cooperative merchandising agreement угода про спільне просування товарів • угода про спільне розповсюдження товарів; coproduction agreement угода про спільне виробництво; corporate buy-back agreement угода про викуп фірмою; credit agreement кредитна угода; credit sale agreement договір про продаж на виплат; credit trading agreement договір про продаж на виплат; cross-licensing agreement угода про обмін ліцензіями; current agreement чинна угода • діюча угода; domestic agreement внутрішня угода; double tax agreement угода про подвійне оподаткування; draft agreement проект угоди; economic agreement господарський договір; employment agreement угода особистого найму; enterprise agreement підприємницька угода; enterprise bargaining agreement угода стосовно підприємницьких переговорів; exclusive agreement угода з наданням виключного права; exclusive agency agreement виключна агентська угода; exclusive territorial agreement угода про право на виключну територію діяльності; fair-trade agreement угода про торгівлю на умовах взаємної вигоди; final agreement остаточна угода; financial agreement фінансова угода; fixed-term agreement угода зі встановленим терміном • угода з обмеженим терміном; foreign economic agreement зовнішньоекономічний договір; foreign trade agreement зовнішньоторговельна угода; formal agreement офіційна угода; forward rate agreement курс за строковою угодою; framework agreement базова угода; franchise agreement угода франшизи; free-trade agreement угода про право вільної торгівлі; gentlemen's agreement; government agreement міжурядова угода; hire-purchase agreement договір про продаж на виплат; indemnity agreement угода про відшкодування збитків; industrial agreement угода про взаємовідносини робітників і роботодавців; intergovernmental agreement міжурядова угода; interim agreement тимчасова угода; international agreement міжнародна угода; international commodity agreement міжнародна товарна угода; international economic agreement міжнародна економічна угода; interstate agreement угода між штатами; joint marketing agreement угода про спільний маркетинг; joint venture agreement договір про спільне підприємство; knock-for-knock agreement угода про взаємний розрахунок між страховими підприємствами стосовно претензій; labour agreement трудова угода; lease agreement угода про оренду • договір оренди; leasing agreement угода про оренду; license agreement ліцензійна угода; licensing agreement ліцензійна угода; loan agreement договір про позику • контракт про одержання кредиту; local agreement місцева угода; long-term agreement довгострокова угода; maintenance agreement угода про технічне обслуговування; management agreement управлінська угода; market sharing agreement угода про поділ ринку; model agreement типова угода; monetary agreement валютна угода; multilateral agreement багатостороння угода; mutual agreement взаємна угода; national agreement національна угода; negotiated agreement угода, досягнута через переговори; non-binding agreement незобов'язальна угода; open-ended agreement договір без обумовленого строку дії; operating agreement оперативна угода; original agreement первісна угода; package agreement комплексна угода; partnership agreement угода партнерів • партнерська угода; patent agreement патентна угода; payments agreement платіжна угода; plant agreement фабрична угода • заводська угода; preferential trade agreement угода про надання виключних прав продажу; price agreement угода про ціни; price fixing agreement угода про встановлення цін • угода про встановлення й підтримку цін на визначеному рівні; price maintenance agreement угода про підтримку цін; private agreement приватна угода; production cooperation agreement угода про спільне виробництво; provisional agreement тимчасова угода; project agreement угода про проект; publisher's agreement видавнича угода; purchase agreement договір купівлі-продажу; reciprocal agreement взаємна угода; registered agreement зареєстрована угода; rental agreement договір про оренду; repurchase agreement угода про зворотну купівлю • угода про викуп проданого товару за визначеними умовами; revolving credit agreement угода про відновлення кредиту; salvage agreement договір про рятування майна • угода про реалізацію зіпсованого майна • угода про переробку відходів виробництва; self-enforcing agreement самовиконувана угода; service agreement угода про обслуговування; short-term agreement короткострокова угода; side payment agreement угода з побічними платежами; sole-agency agreement монопольна агентська угода; standard agreement типова угода; standby agreements резервні угоди • угоди про надання позичальнику обумовленої суми кредиту на момент звернення до банку; standstill agreement угода про мораторій; station affiliation agreement угода зі станцією про ретрансляцію; statutory agreement статутна угода; sublicense agreement угода про субліцензію; supply agreement договір на постачання; syndicate agreement угода про організацію синдикату; tacit agreement мовчазна угода; tariff agreement митна угода; tax exemption agreement угода про звільнення від оподаткування; temporary agreement тимчасова угода; tenancy agreement договір оренди приміщення; tentative agreement попередня угода • попередня домовленість; term agreement строкова угода; trade agreement торговельна угода; trade and economic agreement торговельно-економічна угода; trade-and-payments agreement торговельно-платіжна угода; trademark agreement угода про торговельні знаки; trust agreement трастовий договір; trusteeship agreement угода про виконання довірчих функцій; tying agreement договір про примусовий асортимент; unilateral agreement односторонній договір; verbal agreement усна домовленість; wage agreement угода про ставку заробітної плати; working agreement робоча угода • тимчасова угода; works agreement фабрична угода • заводська угода; workshop agreement цехова угода; written agreement письмова угода

═════════□═════════

agreement for a lease договір оренди; agreement for exclusiveness угода про виключне право; agreement in force чинна угода; agreement in general terms угода у загальних рисах; agreement in writing письмова угода; agreement of intent угода про намір; agreement on cooperation угода про співпрацю; agreement on transfer угода про передачу; agreement to sell угода про продаж; alleged breaches of agreement допущені порушення угоди • припущені порушення угоди; by mutual agreement за взаємною згодою; investment in bottler's agreements інвестиція за домовленістю на постачання пляшок; subject of an agreement зміст угоди; to amend an agreement вносити/внести зміни в угоду; to annul an agreement анульовувати/анулювати договір • скасовувати/скасувати договір; to break an agreement порушувати/порушити договір; to bring an agreement into force надавати/надати чинності угоді; to cancel an agreement анульовувати/анулювати договір • розривати/розірвати угоду; to come to an agreement домовлятися/домовитися; to conclude an agreement укладати/укласти угоду; to confirm an agreement затверджувати/затвердити угоду • ратифікувати угоду; to dissolve an agreement розривати/розірвати угоду; to enter into an agreement укладати/укласти угоду; to finalize an agreement остаточно оформлювати/оформити угоду; to initial an agreement парафувати договір; to keep an agreement дотримуватися/дотриматися договору • додержуватися/додержатися договору; to make an agreement укладати/укласти договір; to ratify an agreement ратифікувати угоду; to reach an agreement досягати/досягти домовленості; to renew an agreement відновлювати/відновити договір; to rescind an agreement анульовувати/анулювати договір; to revise an agreement переглядати/ переглянути угоду; to sign an agreement підписувати/підписати договір; to terminate an agreement розривати/розірвати договір; to violate an agreement порушувати/порушити договір; under agreement в рамках угоди

▹▹ contract

1. n

1) кипіння; розм. точка кипіння

2) перен. хвилювання; шаленість

3) кипляча рідина

4) вискакування риби з води (за принадою)

5) амер. вир (на поверхні води)

6) фурункул, нарив

7) пузир (на пофарбованій поверхні)

2. v

1) кип'ятити (ся); варити (ся)

2) кипіти, вирувати

3) сердитися, гніватися; гарячитися, кип'ятитися

4) вистрибувати з води (про рибу)

* * *

1) кипіння

2) хвилювання; шаленство, збудженість

3) рідко кипляча рідина

4) стрибок риби з води

5) aмep. вир ( на поверхні води)

1) кип'ятити; варити (тж. boil up); кип'ятитися; варитися; кипіти, клекотати, вирувати

2) гніватися, гарячитися (тж. boil over)

3) вистрибувати з води ( про рибу)

1) фурункул, нарив, чиряк

2) пузир, бульбашка ( на фарбованій поверхні)

1) робити рівним (плоским, гладким), розгладжувати; вирівнювати

2) ставати рівним (плоским, гладким)

3) стихати, вщухати (про вітер)

4) повалити, збити з ніг

5) спорт. нокаутувати

6) роздавити, роздушити

7) пригнічувати, засмучувати

8) розм. завдати поразки

9) розм. розоряти

10) жив. надавати матового відтінку

11) муз. детонувати, знижувати на півтону

12) тех. розплющувати

13) видихатися, втрачати смак (про вино тощо)

14) ставати млявим (нудним)

* * *

1) робити плоским, рівним, гладким; розгладжувати; згладжувати; вирівнювати; ставати плоским, гладким, рівним

2) стихати, ущухати; слабшати (про вітер, бурю)

3) повалити; збити з ніг; cпopт. нокаутувати

4) роздавити; розчавити

5) завдавати суму, пригнічувати

6) розбити, завдати поразки

7) розорити ( flatten out)

8) жив. надавати матового відтінку

9) мyз. детонувати; знижувати на півтон

10) тex. плющити; розкочувати

1. n

1) раптовий приплив, потік (води)

2) прилив крові; рум'янець; раптове почервоніння (обличчя)

3) поет. заграва

4) порив, поривання (почуттів)

5) збудження, захоплення

6) приступ (кашлю)

1) буйний ріст (зелені тощо)

8) молода поросль

9) розквіт; приплив сил (енергії)

10) паросток, пагін

11) сполоханий табун птахів

12) карти однієї масті (на руках)

2. adj

1) повний (по вінця)

2) сповнений життя, життєрадісний; повнокровний

3) багатий (на щось)

4) щедрий, марнотратний (with)

5) прямий, рішучий, певний

6) тех. що перебуває на одному рівні

7) тех. прихований; загнаний, забитий врівень

8) що має карти однієї масті

3. v

1) почервоніти, зашарітися, розчервонітися

2) примусити червоніти (запашіти)

3) збуджувати, запалювати

4) раптово политися (ринути); литися

5) приливати (про кров)

6) затопляти, наповнювати вщерть (по вінця); линути

7) змивати

8) вирівнювати; заповнювати урівень

9) давати паростки (пагони)

10) сприяти ростові

11) полохати, лякати (дичину)

12) злітати; пурхати

* * *

1) раптовий приплив, потік ( води)

2) ( раптовий) прилив крові ( до обличчя); рум'янець

3) порив, спалах ( почуття)

4) приступ, напад ( лихоманки)

5) буйний ріст ( зелені); свіжа, молода поросль; розквіт; прилив сил, енергії

6) бoт. відросток, пагін

7) cпopт. змійка ( фігура слалому)

1) повний ( до країв)

2) сповнений життя, повнокровний; життєрадісний

3) багатий ( на що-небудь)

4) прямий, рішучий

5) який знаходиться на одному рівні; тex. схований, прихований; на одному рівні

1) впритул

2) прямо, точно

1) спалахнути, почервоніти, зашарітися; розчервонітися; рум'янити, змушувати почервоніти; збуджувати, запалювати

2) раптово хлинути, ринути; текти ( потоком), литися; приливати (про кров, рум'янець); затопляти; наповнювати до країв

3) промивати сильним напором струменя; змивати ( при гідромеханізації); очищати

4) тex. вирівнювати; розташовувати врівень

5) вiйcьк. застати зненацька

6) давати відростки, пагони ( про рослину); сприяти росту

1) сполошити, налякати ( дичину); (from, out of) сполошити, лякати, виганяти ( людей)

2) спурхувати, злітати

1) ігнорувати; цуратися ( кого-небудь); третирувати

2) ( to flush it) провалити ( іспит); провалитися ( на іспиті)

1. n

1) спокій; відпочинок; сон

2) перен. вічний спокій, смерть

3) перерва, пауза, перепочинок

4) військ. позиція «вільно»

5) нерухомість

6) місце відпочинку, клуб (для моряків)

1) тех. упор, опора

8) тех. супорт

9) муз. пауза

10) поет. цезура

11) (the rest) залишок; решта

12) решта, інші

13) (the rest) фін. залишкова сума

14) фін. резервний фонд

2. v

1) відпочивати; лежати; спати

2) покоїтися

3) не працювати, відпочивати

4) давати відпочинок (спокій)

5) бути спокійним, не хвилюватися

6) класти (на щось); притуляти (до чогось)

7) спиратися (на щось)

8) обґрунтовувати

9) ґрунтуватися (на чомусь)

10) покладатися (на когось, на щось)

11) покладати (відповідальність на когось, на щось — on, upon, in)

12) бути віднесеним (на когось); лежати (на комусь; про відповідальність, провину тощо)

13) залишатися без змін

14) с.г. залишати під паром

15) с.г. бути під паром

16) юр. закінчувати виступ обвинувачення (захисту)

17) залишатися

18) арештовувати

19) накладати арешт

* * *

1) спокій, відпочинок; сон; вічний спокій, смерть

2) перерва, пауза, перепочинок

3) вiйcьк. положення "вільно"

4) нерухомість, непорушність

5) місце відпочинку, клуб ( для моряків)

6) cпeц. упор, опора; тex. супорт; люнет

7) cпopт. упор ( точка опори нижче рівня плечей)

8) мyз. пауза; пoeт. цезура

1) відпочивати; лежати; спати; спочивати, покоїтися; лежати, спочивати (нaпp., про погляд)

2) відпочивати ( від справ), не працювати

3) бути спокійним, не хвилюватися

4) (on, against) класти ( на що-небудь); притуляти ( до чого-небудь); обґрунтовувати

5) (on) опиратися, спиратися ( на що-небудь); спочивати ( на чому-небудь); (upon, on, in) спиратися (на кого-небудь, що-небудь)

6) (on, upon, in) покладати (відповідальність на кого-небудь, що-небудь); ( with) покладатися ( на кого-небудь); лежати (на кому-небудь; про відповідальність)

7) залишатися без змін; продовжувати бути в якому-небудь стані

8) c-г. бути під паром, парувати; залишати під паром

9) юp. закінчувати виступ обвинувачення або захисту, надання доказів

1) ( the rest) залишок, решта; інше; інші; решта

2) eк. ( the rest) залишок, сума, що залишається; резервний фонд

1. n

1) верхній кінець; верхівка; кінчик; кінцівка

2) наконечник

3) мундштук

4) приварний (припаяний) кінець ріжучого інструмента

5) тонкий пензлик (з верблюдячої вовни)

6) дотик, легкий удар

7) розм. чайові; невеликий грошовий подарунок

8) натяк, порада; відомості, одержані приватно (на перегонах, на біржі)

9) нахил

10) естакада

11) перекидна вугільна вагонетка

12) звалище, смітник

13) удар кеглі

2. v

1) приставляти (надівати) наконечник

2) зрізати верхівки (куща, дерева); підрізати; підстригати (волосся)

3) ходити навшпиньки

4) нахиляти (тж tip up); схиляти

5) нахилятися (тж tip up)

6) перевертати, перекидати

7) перевертатися, перекидатися

8) звалювати, скидати; спорожняти

9) вивалюватися; спорожнятися

10) випивати, вихиляти (чарку)

11) усунути силою, убити, пристукнути, уколошкати

12) злегка торкатися (ударяти)

13) зрізати м'яч (крикет)

14) давати на чай

15) давати приватну інформацію

16) натякати; застерігати, попереджати

* * *

1) ( верхній) кінець; верхівка, кінчик; край

2) наконечник

3) приварний або припаяний кінець ріжучого інструменту; отпай ( невеликий виступ на склі після відпаювання)

4) тонка щіточка ( з верблюжої шерсті)

••

1) υl. приставляти або надягати наконечник

2) зрізати, підрізати, підстригати

3) ходити навшпиньки

4) напувати тверду пластинку ( на різець); вклеювати ( у книгу) ( кольорові) ілюстрації

1) υl. злегка торкатися, вдарити

2) злегка зачепити м'яч гилкою, зрізати м'яч ( крикет)

••

1) υl. давати "на чай"

2) підкинути, видати (що-н. кому-н.); to tip smb; a note of thanks черкнути кому-н. декілька рядків на знак подяки

n натяк, порада; відомості, отримані приватно (особ., на перегонах або на біржі)

1) υl. давати приватну інформацію (особ. вказувати на ймовірного переможця)

2) cпopт., жapг. займатися ремеслом жучка ( на скачках)

••

1) нахил

2) естакада ( для розвантаження вагонів біля відвалу)

3) вагонетка, що перекидається ( вугільн)

4) звалище ( сміття)

5) icт. удар кеглі ( що збиває іншу кеглю)

1) υl. нахиляти

2) перекидати ( tip over)

3) вивалювати, спорожняти ( часто tip out)

4) диал. випивати, "закладати"; перекидати ( чарку)

5) . усунути силою, убити, вбити, прибрати

1. n

1) рішення; намір

2) амер. резолюція, ухвала

3) поет. рішучість, сміливість

2. v

1) вирішувати; приймати рішення

2) ухвалювати резолюцію; вирішувати голосуванням

3) зважуватися (на щось)

4) відкидати (сумніви), усувати (неясність)

5) розв'язувати (проблему)

6) спонукати

7) розкладати (ся) (на частини)

8) розчиняти (ся)

9) перетворювати (ся) (на — into); зводити (ся) (до чогось)

10) мед. розсмоктувати (ся)

* * *

1) рішення, намір; aмep. резолюція, рішення

2) політ. рішучість, сміливість

1) вирішувати, приймати рішення; приймати рішення, резолюцію; вирішувати голосуванням, постановляти

2) зважуватися

3) розв'язувати ( сумніви); усувати ( неясність); вирішувати ( проблему); пояснювати

4) спонукувати

5) розкладати ( на складові частини); розпадатися, розкладатися ( на складові частини)

6) ( into) перетворювати ( на що-небудь); зводити ( до чого-небудь); refl перетворюватися; зводитися

7) мeд. розсмоктувати; розсмоктуватися

8) мyз. розв'язувати ( дисонанс); розв'язуватися ( про дисонанс)

9) фiз. розкладати зображення на найменші складові деталі - точки або лінії

n розм.

1) міркування

2) думка, гадка

v (past і p.p. thought)

1) думати, міркувати, мислити (про — about, of); обдумувати, обмірковувати

2) вважати, гадати, припускати

3) мати думку

4) розуміти, уявляти собі

5) (of) придумувати (щось), додумуватися (до чогось)

6) мати на увазі, мати намір, замишляти, задумувати

7) очікувати, розраховувати, припускати; сподіватися

8) пригадувати, згадувати

9) постійно думати, мріяти

10) піклуватися, турбуватися, дбати

11):

to think black thoughts — плекати чорні задуми

* * *

1) міркування

2) думка; роздуми

1) думати, міркувати; мислити

2) думати, вважати; припускати

3) придумувати, знаходити

4) мати на увазі, мати намір; задумувати

5) очікувати, припускати, розраховувати

6) згадувати

7) постійно думати, мріяти

8) піклуватися, турбуватися

9) refl доводити себе роздумами до якогось стану

10) пpикм. розумовий; інтелектуальний, філософський

1. n

1) площина, плоска поверхня

2) рівнина, низина

3) фаска, грань

4) мілина; плоска обміль

5) плоскодонка; баржа; шаланда

6) широкий неглибокий кошик

7) pl черевики без підборів

8) амер. крислатий бриль

9) розм. роззява; тупоголовий

10) муз. бемоль

11) амер., розм. спущена шина

12) буд. настил

13) бойок молотка

14) зал. горизонтальна ділянка

15) квартира (розташована на одному поверсі)

16) pl будинок з кількох квартир

17) поверх

2. adj

1) плоский, рівний; горизонтальний

2) розпластаний

3) що перебуває в тій самій площині

4) нерельєфний

5) мілкий, неглибокий

6) плоскодонний (про судно)

7) без підбора, на низькому підборі

8) друк. флатовий (про папір)

9) нудний, нецікавий; монотонний; в'ялий

10) дурний; тупий

11) пригнічений

12) несмачний

13) глухий, невиразний; фальшивий

14) муз. бемольний

15) тьмяний (про фарбу); бляклий; матовий

16) фот. неконтрастний

17) прямий, категоричний, ясний, остаточний

3. adv

1) плоско, рівно, гладко

2) плиском, навзнаки

3) ясно, прямо, категорично

4) цілком

5) точно, якраз

6) фін. без процентів

4. v

1) робити рівним (гладким); вирівнювати

2) надавати матового відтінку

3) муз. знижувати на півтону

* * *

1) площина, плоска поверхня

2) фаска, грань

3) рівнина, низина; обмілина; плоска мілина або банка; низький берег

4) плоскодонка; баржа; шаланда

5) широкий неглибокий кошик

6) pl туфлі без підборів

7) aмep. солом'яний капелюх з низькою тулією е широкими крисами

8) cл. роззява, йолоп; тупиця

9) мyз. бемоль

10) театр. задник

11) гриб-шляпух

12) aмep. спущена шина

13) cл. журнал великого формату, надрукований на тонкому папері

14) гeoл. горизонтальний пласт; пологий поклад

15) бyд. настил

16) тex. бойок молотка

17) зaл., гipн. горизонтальна ділянка

18) = flatcar

19) гipн. приствольний двір ( у шахті)

1) плоский, рівний, гладкий

2) який простягся у всю довжину, плиском

3) ( який знаходиться) у тій же площині; нерельєфний, плоский

4) дрібний, неглибокий

5) плоскодонний ( про судно)

6) без підборів, на низькому каблуці

7) штабовий, смуговий ( про залізо)

8) вiйcьк. настильний

9) пoлiгp. несфальцьований; листовий, флатовий ( про папір)

10) гeoл. Полого спадний

11) нудний, нецікавий; вя'лий, монотонний; заяложений ( про жарт); тупий, дурний

12) кoм. млявий, нежвавий ( про торгівлю)

13) у поганому настрої, пригнічений

14) який видихався, позбавлений смаку (про пиво, газовану воду); який спустив повітря, спущений ( про шину); cл. без гроша, який розорився

15) однаковий, однорідний

16) неясний, глухий, нечистий, фальшивий

17) мyз. бемольний; малий ( про інтервал)

18) бляклий ( про колір); тьмяний ( про фарбу); матовий

19) фoтo неконтрастний

20) гpaм. який не має частки to ( про інфінітив); який не має відповідного граматичного або словотворчого показника (прислівник без-1у и т. п.)

21) гpaм. середнього підйому ( голосний); дзвінкий ( про приголосний)

22) прямий, ясний, певний

1) плоско, рівно, гладко

2) плиском

3) ясно, прямо, виразно, певно, категорично; зовсім

4) точно, саме, рівно

5) eк. без відсотків

1) квартира ( розташована на одному поверсі)

2) поверх

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

1) визначати

2) вимірювати, обчислювати

3) обумовлювати, детермінувати

4) спонукати; примушувати; стимулювати

5) вирішувати, розв'язувати

6) приймати рішення, зважуватися, робити вибір

7) закінчувати

8) юр. закінчуватися, завершуватися

9) робити висновок, виводити

10) зумовлювати, прирікати

* * *

1) визначати, встановлювати; вимірювати, обчислювати

2) обумовлювати, детермінувати

3) спонукувати, змушувати; штовхати, підштовхувати

4) розв'язувати, вирішувати; вирішуватися, приймати рішення; робити вибір

5) закінчувати; юp. минати, закінчуватися ( про термін дії)

6) обмежувати ( поняття)

1. n

1) непарна річ

2) непарне число

3) карт. вирішальна взятка

4) (the odd) перевага в один удар, що надається слабкішому гравцеві (гольф)

2. adj

1) непарний

2) непарний (про річ)

3) розрізнений; різний

4) зайвий, додатковий

5) випадковий, нерегулярний

6) чудний, дивний, чудернацький, ексцентричний

7) незайнятий, вільний

* * *

1) непарна річ

2) непарне число

3) дивність, дивина; випадковість

4) Спорт. додатковий, зайвий удар ( у гольфі); фора

5) кapт. вирішальна взятка

1) непарний

2) непарний

3) перевищуючий ( кругле число); дещо більший; додатковий; зайвий, надлишковий ( понад потрібну кількість)

4) розрізнений

5) випадковий, нерегулярний

6) дивний, незвичайний, ексцентричний

7) віддалений, далекий; занедбаний

1) захоплення, взяття; здобуття, одержання

2) виручка; бариші; збір (театральний)

3) розм. получка

4) улов (риби)

5) здобич (на полюванні)

6) оренда (землі)

7) орендована ділянка

8) мед. вдале щеплення

9) друк. урок складача

10) кін. кінокадр, дубль

11) популярна пісенька (п'єса)

12) шах. взяття (фігури)

v (past took; p.p. taken)

1) брати; хапати

2) захоплювати, оволодівати, завойовувати

3) ловити

4) привласнювати; брати без дозволу

5) відбирати, забирати (у когось — from)

6) користуватися; діставати; набувати; одержувати

7) вибирати

8) купувати

9) вигравати

10) юр. успадковувати

11) видобувати; збирати

12) сприймати; реагувати

13) розуміти, тлумачити

14) гадати, вважати

15) охоплювати, оволодівати

16) захоплювати; приваблювати

17) мати успіх, ставати популярним

18) записувати, реєструвати; протоколювати

19) фотографувати, знімати

20) виходити на фотографії

21) використовувати як приклад

22) уміщати

23) чіплятися, застрявати; заплутуватися

24) одружуватися; виходити заміж

25):

с.г. the cow took the bull — корова злучена

26) мед., с.г. прийматися; діяти

27) споживати, приймати (їжу тощо)

28) тех. тужавіти, тверднути

29) їздити (на таксі тощо)

30) орендувати; наймати

31) запрошувати, наймати на роботу

32) передплачувати (газету тощо)

33) брати (керівництво); нести (відповідальність)

34) вступати (на посаду)

35) займати (місце)

36) займати (позицію); дотримуватися (точки зору)

37) триматися (якогось напряму), рухатися (в певному напрямі)

38) набувати (вигляду, форми)

39) переборювати, долати (перешкоди)

40) відкривати (комусь таємницю)

41) вивчати (ремесло тощо)

42) вести (заняття тощо)

43) визначати (розмір тощо); знімати (показання приладу)

44) носити, мати розмір (ноги тощо)

45) зазнавати (покарання, втрат тощо)

46) витерплювати, зносити (неприємності тощо)

47) заразитися; захворіти

48) піддаватися (обробці тощо)

49) убирати, поглинати, усмоктувати

* * *

1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)

2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

3) улов ( риби)

4) оренда ( землі); орендована ділянка

5) популярна пісенька, п'єса

6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,

7) пoлiгp. "урок" складача

8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль

9) мeд. пересадка ( шкіри)

10) запис ( на плівку)

••

1) брати; схопити

2) захоплювати; опановувати, завойовувати

3) привласнювати, брати ( без дозволу)

4) користатися; одержувати; здобувати

5) діставати, добувати

6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

7) сприймати, реагувати

8) розуміти; тлумачити

9) охоплювати, опановувати

10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

11) записувати, реєструвати, протоколювати

12) знімати, фотографувати

13) використовувати як приклад

14) уміщати

15) вимагати; віднімати

16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях

17) женитися; виходити заміж

18) с.-х. приймати

19) прийматися

20) починатися, розходитися, набирати силу

21) aмep. схоплюватися, замерзати

22) ставати, робитися