(в+сторону)

замаслить

1) (маслом) замаслювати, замаслити, (пров.) замасльонювати, замасльонити, (постн. маслом) заоліювати, заоліїти; (вообще чем-л. жирным) заяложувати, заялозити, засмальцьовувати, засмальцювати; срвн. Засаливать;

2) (склонять на свою сторону словами) загоджувати, загодити (масним язиком), улещати, улестити кого, хлібити, підхлібляти, підхлібити кого, (выпивкой) підмогоричувати, підмогоричити кого, (подарками, взятками) підмаслювати, підмаслити комусь лапу, задарювати, задарити, підмазувати, підмазати кого. Замасленный - замаслений, замасльонений, заолієний, заялож[з]ений, засмальцьований; загоджений; підмогоричений.

* * *

несов.; сов. - зам`аслить

1) (пачкать чем-л. жирным) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш и мног. позаяло́жувати, засмальцьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, засмальцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш и мног. позасмальцьо́вувати

2) (перен.. добиваться расположения лестью, подкупом) підма́слювати, підма́слити; ( давая взятку) підма́зувати, підма́зати, -ма́жу, -ма́жеш

искривиться с[ви]кривлятися, с[ви]кривитися, (о линии) закривлятися, закривитися, (о черте) кривуля[и]тися, скривулитися, (безобразно) карлючитися, скарлючитися, карлючкуватіти, скарлючкуватіти, бути скривленим, викривленим и т. д. -ться на сторону - перекривитися набік, збочитися. -ться дугой (о сутулых) - гнутися, вилучатися.

* * *

несов.; сов. - искрив`иться

1) скривля́тися и скри́влюватися, скриви́тися, криви́тися, покриви́тися, викривля́тися, ви́кривитися, перекривля́тися и перекри́влюватися, перекриви́тися

2) перен. викривля́тися, ви́кривитися

качиваться, качнуться хитатися, хитнутися, схитнутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, колих[в]атися, (с)колихнутися, киватися, кивнутися, хибатися, хибнутися, схибнутися. [Іде і не схитнеться (Київ). Голова, схитнулась, коса розвинулась (Рудан.). Кожна гілка сколихнулась (Грінч.). Кулак упав парубкові на шию важко - голова хильнулась набік (Грінч.). Яка ти бліда і страшна - аж хиляєшся (Г. Барв.). Глечик схитнувся і впав (Звиног.). Ой п'є Байда та й кивається (АД.)]. -ться (в люльке гамаке, на качелях и т. п.) - колих[с]атися (-шуся, -шешся), колихнутися, гойдатися, гойднутися, (сильно) вихатися, вихнутися. [А на вітах гойдаються нехрищені діти (Шевч.). Що гойднеться (павук), то нитка порветься (Л. Укр.)]. -ться от ветра (о растениях) - хитатися, хитнутися, гойдатися, гойднутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, коливатися, киватися, кивнутися, (о флаге) маяти. [Хитнувся вперед, немов верба од вітру (Коцюб.). Вітер повіває, сосна ся хиляє (Гол.). Очерет кивається над водою (Харківщ.). Прапори маяли од вітру (Київ)]. -ться от неустойчивости - хитатися, (с)хитнутися, хибатися, (с)хибнутися. [Пливе човен води повен, коли б не схитнувся (Пісня). Дошка хибається, не ступайте на ню (Звиног.). Човен хибається (Звиног.)]. Лодка -тся на волнах - човен гойдається (хитається) на хвилях. Маятник -тся - вагало хитається. Итти, -чаясь из стороны в сторону (о больном, пьяном) - іти хиляючись (коливаючись). Качающийся - що хитається, гойдається и т. д.

* * *

несов.; сов. - качн`уться

1) (в гамаке, на качелях) гойда́тися, гойдну́тися; хилита́тися, хилитнутися; ( колыхаться) колиха́тися, колихну́тися, хиба́тися, хибну́тися, хи́бати, хибну́ти; ( колебаться) колива́тися, коливну́тися; ( шататься) хита́тися, хитну́тися

2) (несов.: при убаюкивании) колиса́тися

3) ( о маятнике) колива́тися, коливну́тися, хита́тися, хитну́тися

хилитися, гнутися, (никнуть) никнути. [Звялена трава хилилась додолу (Мирн.). Неначе п'яний очерет без вітру гнеться (Шевч.). А голова никне набік, никне (Г. Барв.)]. К чему это -нится - до чого, на що йдеться, на що заноситься де. [Догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Не знав, до чого діло йдеться (Крим.). Аж воно, бачу, не на те йдеться (Мова). Заносилося на війну (Крим.)]. Солнышко -тся к западу - сонечко схиляється (хилиться) на захід. -тся, -лось к вечеру - схиляється, схилялося над вечір. -ться к упадку - хилитися до занепаду. [Далі письменник іде вниз, хилиться до занепаду (Єфр.)]. Государство -тся к упадку - держава хилиться до занепаду. Победа -лась на сторону неприятеля - ворог починав здобувати перемогу, перемога схилялася на ворожий бік. К чему -нятся ваши речи - до чого ви провадите (ведете) свою мову? куди ви гнете свою мову? Клонящийся - що хилиться. -щийся к упадку - близький (до) занепаду. Строение, - щееся к разрушению - будівля, що почала руйнуватися, що йде до руйнації.

* * *

1) хили́тися, клони́тися; нахиля́тися, похиля́тися; схиля́тися; гну́тися; ( никнуть) ни́кнути

2) (приближаться к какому-л. пределу, моменту своего развития, течения) хилитися, схиля́тися

3) спрямо́вуватися, скеро́вуватися, вести́ся, хили́тися

1) (свить, ссучить, замесить, сварить) круто, ум. крутенько. [Нитки зсукані дуже круто (Харківщ.). Тісто замісила круто (Київщ.)];

2) (о наклоне) круто; (очень -то) стрімко, прикро, круто. [Драбина стоїть круто (стрімко, прикро). Круто спускалася гора (Стор.). Круто з'їздити сюдою (Сл. Гр.). Стрімко крокви поставив (Канівщ.)];

3) -то повернуть, свернуть в сторону - круто (прикро) повернути, звернути вбік. [Круто звернув з шляху. Круто (прикро) повернув коня (М. Грінч.)]. Он повернул -то этим делом - він круто повернув цюю справу. -то поворачивающий (о повороте) - залі[о]мний, заломистий. [Залімний берег];

4) -то приходится (пришлось) кому - сутужно, круто, скрутно, до скруту приходить (прийшлося, довелося) кому; круто було з ким; (насм.) урвався бас кому. -то добыть что - сутужно з чим. [Сутужно з грішми тепер. В Звиногородці сутужно з землею (Звиног.)]. -то обходиться с кем - суворо (круто) поводитися з ким; суворим бути до кого.

* * *

лівий. [Повернувся козак Нечай на лівеє плече (Дума)]. По -вой стороне, по -вую сторону - ліворуч. [Ліворуч гуральня, праворуч - двір (Коцюб.)]. С -вого берега - лівобіч чого. [Раяли спорудити лівобіч Дніпра школу лицарську (Куліш)]. По -вую руку - ліворуч (кого, чого). -вый вол, конь (в парной запряжке) - підручний, кінь (віл). -вое крыло партии, парламента - ліве крило, лівиця партійна, парламентарна. -вым становиться - см. Леветь.

* * *

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

навалиться

1) (стр. з.) навалюватися, бути навалюваним, наваленим, понавалюваним и т. п.; срв. Наваливать. На тачку -тся до 40 пудов земли - на тачку накидається пуд(ів) із сорок землі;

2) нахилятися, нахилитися, (о мног.) понахилятися. Стена -лилась на эту сторону - стіна нахилилася на цей бік;

3) напирати, наперти, навалюватися, навалитися, спиратися, спертися, злягати, налягати, налягти, (о мног.) понапирати, понавалюватися, поспиратися, поналягати на кого, на що. Не -тесь на меня - не напирайте (не навалювайтесь, не спирайтесь, не злягайте, не налягайте) на мене. -литься на дверь - наперти (на) двері. [А биймо двері… - напрімо скільки сили (Куліш)]. -вались дружнее (поощрение гребцам, рабочим на тяге) - візьмися (наляж) жвавіше;

4) (жадно нападать на еду) допадатися, допастися до чого. -лился как бык на барду - допався як віл до браги (як кіт до сала, як муха до меду);

5) навалюватися, навалитися, (нападать) нападати, (насыпаться) насипатися, насипатися, (о мног.) понавалюватися, понасипатися куди. В колодец -лилось много земли - у колодязь (у криницю) навалилося (насипалося, нападало) багато землі.

* * *

1) нава́люватися, -лююся, -люєшся, навали́тися, -валю́ся, -ва́лишся; ( налегать) наляга́ти, налягти́, -ля́жу, -ля́жеш

2) ( на что - набрасываться с жадностью) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -падешся (до чого)

3) ( падать во множестве) нава́люватися, навали́тися; ( насыпаться) насипа́тися, наси́патися, -плеться; (сов.: нападать) напа́дати

4) страд. несов. нава́люватися, -люється: накида́тися, наверта́тися; приверта́тися

надія, (редко надіяння), сподівання, сподіванка на що и що (з)робити. [На вас уся моя надія (Кониськ.). Я зрікся надії дізнатися чогось (Крим.). Надіялись були ми, та й те надіяння уже пропало (М. Костом.). Уже (мені) важко - нема сподівання (Крим.). Билося наше серце солодкими сподіванками (Куліш). Не буде вже сподіванки на життя і радість (Крим.)]. Несбыточная, неосуществимая -жда - незбутня, нездійсненна надія (сподіванка), химера. Слабая -жда - мала надія. Твёрдая -жда - найпевніша надія. Тщетная -жда - марна (даремна) надія (сподіванка). Быть в -жде на что - мати надію на що, сподіватися чого. Нет ни малейшей -жды - найменшої надії нема(є). Нет -жды, что-(бы) - нема надії, що(б); не надійно, що(б). [Не надійно, щоб сі любощі скоренити (Г. Барв.)]. -жда овладела его душой - надія опанувала йому душу. Возлагать, полагать -жду на кого - покладати (складати, держати, мати) надію на кого, уповати на кого. [Всі надії покладати на чужу, незнану сторону, де ніби-то жити краще буде (Рада). Не складала на неї великих надій (Мирний). Я вповала на неї, а вона он що зробила мені! (Звин.)]. Лелеять, питать -жду - см. Лелеять. Льстить, тешить себя -ждой - тішити себе надією; срв. Льстить 2. Оправдывать -жды - см. Оправдывать 2. Не оставлять -жды - не покидати (не кидати) надії (сподіванки), не кидатися надії (сподіванки). -жда осуществилась - надія (сподіванка) справдилася (здійснилася). Подавать -жду, большие -жды - см. Подавать. Подающий большие -жды - великонадійний, надійний. Поддерживать -жду в ком - підтримувати (підживляти) надію в кому, чию; гріти надію; срв. Поддерживать. Потерять -жду, лишиться -жды - втратити (згубити) надію, збутися надії, збезнадіятися и (пров.) знадіятися, зневіритися; см. Потерять и Лишаться. [Знадіявся зовсім, щоб її бачити (Васильч.)]. Потерявший -жду - зневірений. Исполненный, полный -дежд - сповнений, повний надій.

* * *

надія, (редко надіяння), сподівання, сподіванка на що и що (з)робити. [На вас уся моя надія (Кониськ.). Я зрікся надії дізнатися чогось (Крим.). Надіялись були ми, та й те надіяння уже пропало (М. Костом.). Уже (мені) важко - нема сподівання (Крим.). Билося наше серце солодкими сподіванками (Куліш). Не буде вже сподіванки на життя і радість (Крим.)]. Несбыточная, неосуществимая -жда - незбутня, нездійсненна надія (сподіванка), химера. Слабая -жда - мала надія. Твёрдая -жда - найпевніша надія. Тщетная -жда - марна (даремна) надія (сподіванка). Быть в -жде на что - мати надію на що, сподіватися чого. Нет ни малейшей -жды - найменшої надії нема(є). Нет -жды, что-(бы) - нема надії, що(б); не надійно, що(б). [Не надійно, щоб сі любощі скоренити (Г. Барв.)]. -жда овладела его душой - надія опанувала йому душу. Возлагать, полагать -жду на кого - покладати (складати, держати, мати) надію на кого, уповати на кого. [Всі надії покладати на чужу, незнану сторону, де ніби-то жити краще буде (Рада). Не складала на неї великих надій (Мирний). Я вповала на неї, а вона он що зробила мені! (Звин.)]. Лелеять, питать -жду - см. Лелеять. Льстить, тешить себя -ждой - тішити себе надією; срв. Льстить 2. Оправдывать -жды - см. Оправдывать 2. Не оставлять -жды - не покидати (не кидати) надії (сподіванки), не кидатися надії (сподіванки). -жда осуществилась - надія (сподіванка) справдилася (здійснилася). Подавать -жду, большие -жды - см. Подавать. Подающий большие -жды - великонадійний, надійний. Поддерживать -жду в ком - підтримувати (підживляти) надію в кому, чию; гріти надію; срв. Поддерживать. Потерять -жду, лишиться -жды - втратити (згубити) надію, збутися надії, збезнадіятися и (пров.) знадіятися, зневіритися; см. Потерять и Лишаться. [Знадіявся зовсім, щоб її бачити (Васильч.)]. Потерявший -жду - зневірений. Исполненный, полный -дежд - сповнений, повний надій.

* * *

1) (действие) нахиляння, похиляння, схиляння, перехиляння, нагинання, оконч. нахилення и нахиління, похиле[і]ння, схиле[і]ння, перехиле[і]ння, нагнуття чого до кого, до чого, над ким, над чим; прихиляння, пригинання, оконч. прихиле[і]ння, пригнуття чого до кого и кому, до чого; (в одну сторону пров.) перехняблювання, оконч. перехняблення чого (набік, на один бік); (в разные стороны) розхиляння, оконч. розхиле[і ]ння чого;

2) (наклонённость) - см. Наклон 2. -ние земной оси к эклиптике - похил (нахил, нахилення) земної оси до екліптики. Угол -ния - кут похилу (нахилу, хилу);

3) грам. - спосіб (-собу). Из'явительное, повелительное, сослагательное -ние - дійсний, наказовий, умовний спосіб. Неопределённое -ние - дієйменник (-ка).

* * *

1) ( действие) на́хил, -у, нахи́лення, похи́лення, (неоконч.) нахиля́ння, похи́ле́ння; ( нагибание) нагина́ння

2) ( наклонное положение) нахи́лення, похи́лення

3) см. наклон 3)

нрч. похило, похилисто, нахило, похилом, насхил(ь), схилисто, (покато) спохова, спухова, (в меньшей мере) спо[у]ховато, (в одну сторону) набокувато, (косо) скісно. [Стовп стоїть похило (Київщ.). Пускайте-бо сторч, а не похилом (Звин.). Треба, щоб було тут не круто, а спохова (Звин.). Вашгерд ставлять скісно, насипають у короб піску й пускають у нього воду (Троян.)].

* * *

1) (в обратную сторону, задом наперёд, изнанкой вверх) навпаки, навспак, навиворі[о]т, навідворіт(ь), назворі[о]т, (диал.) навбакир, нав(в)ерле; (обратно) відворотно. [Дарма, що вкупі ночували, а тільки одно туди, а друге туди, головами навпаки (Г. Барв.). Що не загадай, усе зробить навпаки (Гр. Григор.). В житті частенько трапляється навпаки (Крим.). Або навпаки: попереду викладається якась теорія, а потім… (Крим.). Він тепер зробився забобонний, як-раз навиворіт, ніж перше (Куліш). І навідворіть: де-б мало бути «ъ», там видавці видрукували «ь» (Крим.). І все робили назворот (Котл.). Вони прийняли мої слова як-раз навбакир (Сл. Гр.). Наверле становиш стовпа, - товщим краєм угору: треба товщим у землю (Вовчанщ.). Під 50° полудневої ширини є найнижчий стан сонця, тоді як у нас найвищий, і відворотно (Калит.)]. -рот пошло дело - навпаки пішла справа, на переверт пішло діло (Н.-Лев.);

2) (напротив) навпаки. [Із тих грошей він не стратив ані шеляга, - навпаки, доложив до них іще пару ренських (Франко). Навпаки, історія дала нам зовсім инші приклади (Грінч.)]. А -рот - а навпаки. [Зовсім не старалися роз'ясняти свої догмати, а навпаки ще їх затемнювали (Л. Укр.)].

* * *

направиться

1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);

2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];

3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;

4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];

5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];

6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);

7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.

* * *

несов.; сов. - напр`авиться

1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш

2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися

3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться

4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться

5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

натянуть

1) (напрягать) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, напружувати, напружити, (натуживать) натужувати, натужити, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати и т. п. що. [Не натягай так віжок! (Сл. Гр.). Як не натягнете свого лука, то становіться на баталію (ЗОЮР I). Увесь свій вік я лука напинав (Грінч.). Як напне стрілець тятивочку (Рудч.)]. -ть струну - натягати (напинати), натяг(ну)ти (напнути), (подкручивать) накручувати, накрутити струну;

2) что над кем, чем, поверх чего, между чем - натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати що над ким, над чим, поверх чого, (по)між чим. [А павук собі швиденько від верха до споду входу нитку натягав (Франко). Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв (Чуб. V)];

3) (надевать с усилием) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о тесной одежде, обуви ещё) нацуплювати, нацупити, (о мног.) понатягати и понатягувати и т. п. що на кого, на що. [Шину натягти на колесо (Сл. Гр.). Земля напнула буденну одежу (Коцюб.). Соня соромливо напинала щось на голі плечі (Васильч.). Нацупив на себе сорочку (Кониськ.). Постоли як-же позсихались!.. насилу нацупив (Основа 1862)];

4) (изв. время, сов.) натяг(ну)ти, попотяг(ну)ти (досхочу) кого, що и т. п.; срв. Тянуть;

5) (перен.) -вать дело - навертати справу, повертати справу на чию користь, по-сторонничому (не по правді, небезсторонно) судити, сприятельствувати (приязнити, догоджати) кому в справі. -вать на чью сторону - тяг(ну)ти за ким, (реже) за кого. [Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом (Куліш)]. - нуть кому нос - а) (осадить) утерти носа кому, наставити (довгого) носа кому; б) (отказать) дати відкоша кому, вдарити по носі кого. Как-нибудь да -нем (изворотимся) - якось викрутимося. Натянутый -

1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, напружений, натужений, понатяг(ув)аний, понапинаний и т. п.; накручений. [Мов стріли з нап'ятого лука - летіть! (Франко). Нерви йому аж тріпотять, наче накручені струни (Крим.)]. -тые нервы - напружені нерви;

2) натягнутий и натягнений и т. п.;

3) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, нацуплений, понатяг(ув)аний и т. п.;

4) прлг. - см. отдельно. -ться -

1) натягатися и натягуватися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п. [Струни ослабли, пошарпані грубими пучками, а тепер натягуються знову (Коцюб.). Струна напинається (Сл. Гр.)];

2) насмоктуватися, насмоктатися, набиратися, набратися; см. Напиваться 2;

3) (вдоволь, сов.) - а) (тянучи) натяг(ну)тися, попотяг(ну)ти (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися; б) (тянучись) натяг(ну)тися, попотяг(ну)тися (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися и т. п.; срв. Тянуть, -ся.

* * *

несов.; сов. - натян`уть

обернуть

1) см. Обвёртывать, обвернуть. -нуть книгу в бумагу - обгорнути (несов. обгортати) книгу (книжку) в папір, папером;

2) (перевёртывать) обертати, обернути, повертати, повернути, перегортати, перегорнути. [Треба обернути тоншим боком]. См. ещё Оборачивать. -нуть страницу в книге - перегорнути (несов. перегортати) лист(ок) у книзі;

3) (о пути: сходить или съездить туда и обратно без отдыха) обертати, -ся, обернути, -ся. [Тричі обернувся з снопами до обід];

4) (поворачивать, заворачивать на лошадях) обертати, обернути. [Тут не обернеш воза з кіньми, бо тісно]; (возвращать) повертати, повернути що кому;

5) (превращать) обертати, обернути кого, що ким, чим, на кого, на що, перекидати, перекинути кого ким, чим, в кого, в що. См. ещё Превращать. Обёрнутый - обернутий, обернений, повернутий, повернений, перегорнутий, -нений.

* * *

несов.; сов. - оберн`уть

1) обгорта́ти, обгорну́ти и пообгорта́ти; ( завёртывать) загорта́ти, загорну́ти и позагорта́ти; ( обкручивать) обкру́чувати, обкрути́ти и пообкру́чувати; ( обматывать) обмо́тувати, обмота́ти и пообмо́тувати

2) (поворачивать в какую-л. сторону) оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти, поверта́ти, поверну́ти и поповерта́ти

3) (перевёртывать, опрокидывать) переверта́ти, переверну́ти и попереверта́ти

4) (пустив в оборот, возвращать - о капитале) оберта́ти, оберну́ти

5) ( проделывать путь туда и обратно) оберта́тися, оберну́тися

6) (справляться с чем-л.) справля́тися, спра́витися, несов. упо́ратися, упо́рати

7) см. оборачивать 7)

обернуться

1) см. Обвёртываться, обвернуться;

2) (обращаться назад, другой стороной, быть обращаему в иную сторону) обертатися, обернутися; (возвращаться) обертатися, обернутися. [Наче на крилах обернувся]. См. Возвращаться;

3) (оглядываться) обертатися, обернутися на кого, до кого. [Обернімось трошки на себе та поміркуймо]. См. ещё Оглядываться;

4) (изворачиваться, обходиться) обертатися, обернутися чим [Якось обернувся і цими грішми], обкручуватися, обкрутитися. См. ещё Обходиться;

5) (превращаться) обертатися, обернутися ким, чим, в кого, в що, на кого, на що, перекидатися, перекинутися ким, чим, в кого, в що, скидатися, скинутися ким, чим. [Обернися порося на карася. Знов перекинувся в людину. Скидайся ти гадюкою, а я білим каменем стану].

* * *

несов.; сов. - оберн`уться

1) (поворачиваться, поворачивать голову) оберта́тися, оберну́тися и пооберта́тися, поверта́тися, поверну́тися и поповерта́тися

2) (неожиданно изменяться) оберта́тися, оберну́тися

3) ( делать оборот - о капитале) оберта́тися, оберну́тися

4) (проделывать путь туда и обратно) оберта́тися, оберну́тися

5) ( справляться) справля́тися, спра́витися, несов. упо́ратися, упо́рати

6) см. оборачиваться 5)

7) обгорта́тися, обгорну́тися; ( завёртываться) загорта́тися, загорну́тися; ( обкручиваться) обкру́чуватися, обкрути́тися; ( обматываться) обмо́туватися, обмота́тися

поворотний, зворотний, відворотний. [Я хтів зберегти сили на поворотну путь. Зворотні хвилі. Світ вертається назад, проходить одворотну еволюцію]. На -ном пути - поворітьма, наповорітьма. -ные лошади - поворотні коні. -ный ямщик - ямщик з поворотом. В -ную сторону - назопак, навпаки, взадгузь. [Писав взадгузь від правої руки до лівої. Коли сонечко назопак зійде, тоді до тебе братік прийде. Покрутни навпаки]. -ной (тыльной) стороной руки - навідворіть руки. [Помащу тією мастю, та й розтираю навідворіть руки].

* * *

1) ( ведущий назад) зворо́тний, зворо́тній; (возвращающийся назад, возвратный) поворо́тний

2) ( изнаночный) зворотний

3) ( противоположный) протиле́жний

4) мат. обе́рнений

отвертеть, отвернуть

1) відкручувати, відкрутити. Я тебе голову -ну - я тобі голову відкручу;

2) відкручувати, відкрутити, відві[е]рчувати, відвертіти, відвернути. -нуть винт, кран - відкрутити, відвертіти ґвинт, відкрутити, відвернути крант;

3) (отворачивать) відвертати, відвернути, відгортати, відгорнути, закочувати, закотити, закасувати, закасати. -нуть пласт земли - відвернути, відгорнути скибу землі. -нуть полу - відгорнути полу. -нуть воротник, рукава - відгорнути (відвернути, відкотити, закотити) комір, закачати (закотити, закасати) рукава. -нуть кожу - залупити шкуру. -нуть лицо, глаза - відвертати, відвернути (о многих повідвертати) лице, очі від кого, від чого, відводити, відвести очі від кого, від чого. Отвёрнутый, отверченный - відкручений, відвірчений, відвернений и відвернутий, відгорнений и відгорнутий, відкочений, закочений.

* * *

несов.; сов. - отверн`уть

1) ( повёртывать) відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти

2) ( отвинчивать) відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати; відві́рчувати, відверті́ти

3) (вертя, отламывать) відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати, скру́чувати, скрути́ти и поскру́чувати; відла́мувати, відлама́ти, відло́млювати, відломи́ти

4) (отгибать край чего-л.) відгорта́ти, відгорну́ти и повідгорта́ти, відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти, відко́чувати, відкоти́ти и повідко́чувати; (штанину, рукав) відка́чувати, відкача́ти и повідка́чувати; ( откидывать) відкида́ти, відки́нути и повідкида́ти; (загнув, завёртывать) загорта́ти, загорну́ти и позагорта́ти, зако́чувати, закоти́ти и позако́чувати, (штанину, рукав) зака́чувати, закача́ти и позака́чувати

5) ( сворачивать в сторону) зверта́ти, зверну́ти