Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(в+сторону)

  • 61 отвлекать

    отвлечь
    1) что от чего куда - відтягати, відтягти, відволікати, відволокти що від чого куди;
    2) кого от чего - відтягати, відтягти, відвертати, відвернути, відривати, відірвати, відхиляти, відхилити, відводити, відвести кого від чого. -кать кого-либо от работы - відвертати, відтягати кого від роботи, заважати кому робити (в роботі). -влечь кого от зла, от греха, от мысли - відвернути, відвести кого від зла, від гріха, відвернути кого від думки. Театр -кает людей от кабака - театр відтягає людей від шинку. -кать чьё- либо внимание от чего - відвертати, відвернути чию увагу від чого. -влечь кого-л. от союза с кем - відвернути, відманити кого від спілки з ким;
    3) мед. - відвертати, відвернути, відтягати, відтягти;
    4) (абстрагировать) абстрагувати, забстрагувати, відмишляти, відмислити, відлучати, відлучити що від чого. Отвлечённый -
    1) відтягнений, відвернений и відвернутий, відірваний;
    2) см. Отвлечённый.
    * * *
    несов.; сов. - отвл`ечь
    1) відверта́ти, відверну́ти; ( отклонять) відхиля́ти, відхили́ти; (отводить, отклонять в сторону) відтяга́ти и відтя́гувати, відтягти́ и відтягну́ти; ( отрывать) відрива́ти, відірва́ти
    2) ( абстрагировать) абстрагува́ти несов., сов.; ( выделять) виділя́ти, ви́ділити; ( отделять) відокре́млювати, відокре́мити

    Русско-украинский словарь > отвлекать

  • 62 отвлекаться

    отвлечься відвертатися, відвернутися, відриватися, відірватися. -ться от работы - відриватися, відвертатися від роботи (від праці).
    * * *
    несов.; сов. - отвл`ечься
    відверта́тися, відверну́тися; ( отклоняться) відхиля́тися, відхили́тися; (несов.: отклоняться в сторону) відтяга́тися, відтя́гуватися; ( отрываться) відрива́тися, відірва́тися; ( абстрагироваться) абстрагува́тися несов., сов.; ( оставлять в стороне) залиша́ти о́сторонь, залиши́ти о́сторонь; строит. (несов.) відверта́тися; відхиля́тися; відтяга́тися, відтя́гуватися; відрива́тися; абстрагува́тися; відокре́млюватися

    Русско-украинский словарь > отвлекаться

  • 63 отводить

    отвести и отвесть
    1) відводити, відвести, відпроваджувати, відпровадити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити кого куди. -ди его домой - відведи його додому. -сти кого в тюрьму - відпровадити, запровадити кого до в'язниці. -ведите лошадь в конюшню - заведіть коня до стані. -сти кого в сторону (от чего) - відвести кого на бік (від чого);
    2) (отвратить) відводити, відвести, відвертати, відвернути кого, що від чого. -сти кого от греха, от ссоры - відвести, відвернути кого від гріха, від сварки. -сти воду, дождь, громовой удар - відвернути воду, дощ, грім. -сти удар чем-либо - відхилити удар чим. -сти что-либо рукою - відхилити що рукою. -дить глаза - відводити (відвертати) очі від чого (личн. и безл.), (морочить) ману (на)пускати, (на)пустити на кого, очі заснітити кому. -дить боль - здіймати, гамувати біль. -дить душу, сердце на чём - розважати, розважити душу, серце чим, спочити душею, серцем на чому, відводити, розводити душу з ким. Не в силах -сти голос - голосу не відтягне. -сти дух - відсапнути;
    3) приділяти, приділити, призначати, призначити кому що. -дить солдатам квартиры - приділяти козакам приміщення, ставити козаків на постій. -сти землю колонистам - приділити землю колоністам (осадникам);
    4) -дить свидетелей, юрид. - усувати, усунути свідків;
    5) -дить деревья - відсаджувати дерева. Отведённый -
    1) відведений, відпроваджений;
    2) відвернений, відхилений;
    3) приділений;
    4) юрид. - усунений.
    * * *
    I несов.; сов. - отвест`и
    1) відво́дити, відвести́; ( отклонять) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; ( отвращать) відверта́ти, відверну́ти
    2) сад. відса́джувати, відсади́ти
    II несов.
    відводи́ти

    Русско-украинский словарь > отводить

  • 64 откладывать

    откладать) откласть и отложить
    1) (класть в сторону, особо) відкладати (відкладувати), відкласти, відложити що. [Відкладіть ці книжки, я візьму їх з собою]. -вать от чего (отбирать) - відбирати, відібрати. -жите мне лучших яблок - відберіть мені кращ(еньк)их яблук. -вать часть (масла, мёду и т. д.) - надкладати, надкласти (масла, меду). Ежемесячно -вать из (от) жалованья - що-місяця відкладати з платні;
    2) -вать, -жить (отсрочивать) - відкладати (відкладувати), відкласти - см. Отсрочивать. -вать на завтра - відкладати на завтра. Не -вая далее дела… - не відкладаючи справи надалі. -жить заседание до вторника - відкласти засідання до вівторка. -жить исполнение приговора - відкласти виконання вироку (присуду). -вать, -жить в долгий ящик что (дело) - відволікати, відволокти, відтягувати, відтягнути, відсовувати, відсунути що (справу) на безрік. -жить попечение о чём - кинути й думати (думку) про що;
    3) (воротник) ви[від]кладати, відкласти, викласти, відкочувати, відкотити коміра; (лошадей) ви[від]прягати, відпрягти, випрягти (коні) - см. Выпрягать. -дывать карету - випрягати коні з берлину (з карети), розпрягати берлина (карету). Откладываемый - відкладаний, відкладний. Отложенный - відкладений, відібраний. Заседание -но - засідання відкладено.
    * * *
    несов.; сов. - отлож`ить
    1) відклада́ти, відкла́сти
    2) ( выпрягать лошадей) випряга́ти, ви́прягти и повипряга́ти, відпряга́ти, відпрягти́; ( распрягать) розпряга́ти, розпрягти́ и порозпряга́ти

    Русско-украинский словарь > откладывать

  • 65 отклонять

    отклонить
    1) что, кого - відхиляти, відхилити (о мног. повідхиляти), ухиляти, ухилити, відхитувати, відхитнути, відводити, відвести, (отвращать) відвертати, відвернути, (отбросить) відкидати, відкинути що. Срв. Отвращать, Отводить. -нить кого-л. от себя - відхилити когось від себе. -нить просьбу, предложение - відхилити прохання, пропозицію чию. -нять (-нить) беду, несчастие - відвертати (відвернути), відводити, відвести біду (напасть), нещастя. -нять, -нить магнитную стрелку - відхиляти, відхилити магне[і]тну стрілку (голку);
    2) кого от чего (отговаривать) - відхиляти, відхилити, відвертати, відвернути, відраджувати, відрадити кого від чого. Отклонённый - відхилений, відведений, відвернутий.
    * * *
    несов.; сов. - отклон`ить
    відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; ( отводить в сторону) відво́дити, відвести́; ( отговаривать) відра́джувати и відраджа́ти, відра́дити, відверта́ти, відверну́ти, відра́ювати, відра́яти

    Русско-украинский словарь > отклонять

  • 66 отскакивать

    отскакать
    I. відбігати, відбігти (конем), пробігати, пробігти (конем), гнати, прогнати (конем). [Верховець відбіг від міста на 10 верстов]. -ать круг (на скачках) - оббігати, оббігти круг.
    II. Отскакивать, отскочить, отскакнуть - відскакувати, відскочити, відскакнути, відскокнути. [Опука відскакує від землі]. -вать в сторону - відстрибувати відстрибнути, відплигувати, відплигнути, відхвачуватися, відхватитися. [Вона засвітила світло, а я тоді й відхвативсь від скрині, не встиг нічого взяти]. -чить в ужасе - віджахнутися. У стула -чила ножка - у стільця (в стільці) ніжка відпала.
    * * *
    несов.; сов. - отскоч`ить
    відска́кувати, відско́чити и повідска́кувати, несов. ско́чити

    Русско-украинский словарь > отскакивать

  • 67 отступать

    отступить
    1) (назад) відступати, відступити, відступатися, відступитися, о[у]ступатися, о[у]ступитися, поступатися, поступитися, подаватися, податися (назад) перед ким, перед чим или від кого, від чого. -пать в сторону - відсторонятися, відсторонитися. [То підійде до криниці, то знов одступає (Шевч.). Стала перед очима і не вступається (Свидн.). «Нас видно знадвору», сказала Онися, оступаючись од вікна (Н.-Лев.). Злякавшись, парубок поступився назад. Перед мечем назад не подається (Куліш)]. -пить назад на два шага - оступитися (поступитися) назад на два кроки (ступені); (при постройках) відступити (відійти) на два ступені. -пи, дай дорогу! - оступися, дай (пусти) дорогу! Неприятель -пил от города - вороги відступили від міста (уступилися з-перед міста). Татары начали -пать к берегу - татари почали оступатися до берега (Леонт.). -пать шаг за шагом - поступатися назад поступцем. Не -плю (не отстану), пока… - не відступлюся, поки… -пать поздно, дело решено - відступатися пізно, справу вирішено (скінчено);
    2) (отказываться) відступатися, відступитися від чого, відрікатися, відректися, зрікатися, зректися чого и від чого, поступатися, поступитися чим. -пить от веры - см. Отступиться;
    3) (уклоняться) віддалятися, віддалитися від чого, відбігати чого, від[у]хилятися, від[у]хилитися від чого. -пить от закона, от правил - порушити закон (право), правило. -пить от истины - відбігти правди, ухилитися від правди, розминутися з правдою. -пить от контракта - порушити контракт, умову.
    * * *
    несов.; сов. - отступ`ить
    відступа́ти, відступи́ти и повідступа́ти; (отходить назад, оставлять в покое) відступа́тися, відступи́тися, оступа́тися, оступи́тися, поступа́тися, поступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; (нарушать что-л.) пору́шувати, пору́шити

    Русско-украинский словарь > отступать

  • 68 отходить

    отойти
    1) відходити, відходжати, відійти, (о мног.) повідходити від чого. [Одійшов трохи та й озирається. Відійшли козаченьки від села за милю]; (от чего, кого, с дороги) відступатися, відступитися, відступати, відступити від чого (напр., від вікна, стола, від його), з чого (з дороги), уступатися, уступитися, оступатися, оступитися, поступатися, поступитися від чого, від кого, з чого. [Оступилася назад, далі від страшного місця (Грінч.)]; (о поезде, пароходе, почте) і[й]ти, піти. -дите от окна - відійдіть (відступіть(ся)) від вікна. -ти в сторону - відійти, від[о]ступитися на-бік. Я не -ду от вас - я не відступлюсь від вас. - ди от зла - відступись від лиха. Не -дит - ні відступу. От колыбели не -дит - від колиски ні відступу (Кон.). Не -дя - безодхідно. Мы -ли версты две - ми відійшли верстви (-стов) зо дві. Пароход -шёл - пароплав пішов. Почта -дит и приходит по вторникам - пошта відходить (іде) і приходить вівторками. -ти назад от кого-нибудь - оставатися від кого. [Коли вдова вийде заміж за другого, то земля од неї остається (Звин.)];
    2) (о вещи: отставать) відставати, відстати, відтулятися, відтулитися, відхилятися, відхилитися. Стена -ла - стіна відстала, відхилилась;
    3) (отклоняться от чего) відхилятися, відхилитися, відбігати, відбігти від чого. [Відхилятися від правди. Відбігати від теми]. Переводчик -шёл от оригинала - перекладач відбіг (відхилився) від оригіналу;
    4) (оставлять место) відходити, відійти від кого [Скоро після того, як одійшов од мене, найнявся до сусіди], відправлятися, відправитися, покидати, покинути. Служанка -ла - служниця відправилася. -ла от нас - кинула нас. -ти от места - кинути місце (посаду);
    5) (оканчиваться, миновать) відходити, відійти, минатися, минутися. [Косовиця ще не відійшла. Минаються ягоди]. Обедня -ла - служба скінчилася, відійшла. Праздник -шёл - празник (свято) відійшов, відбувся;
    6) (умирать) відходити, відійти, конати, сконати, (несов.) кінчатися. -ти в вечность - в[по]мерти, сконати, на той світ піти;
    7) (приходить в себя) відходити, відійти. [Хоч відійшла вона, та знов замкнула очі]. Срв. Очнуться;
    8) (перестать сердиться) відходити, відійти, відходити (відійти) від серця. [Розсердиться він, але швидко відійде]. Сердце у него ещё не -ло - він ще не відійшов од серця свого. -ло от сердца (боль, горе) - відійшло від серця;
    9) (о мёрзлом) відходити, відійти, розмерзати(ся), розмерз(ну)ти(ся), відмерзати, відмерз(ну)ти, розійтися. [Внесли мерзлого зайця до хати, щоб розійшовся]. Мёрзлая говядина ещё не -ла - мерзле м'ясо ще не відійшло, не розійшлося;
    10) (о чём-л. окоченевшем) відходити, відійти, відклякати, відклякнути. Руки, ноги окоченели, погреть надо, чтоб -ли - руки, ноги поклякли (подубли), погріти треба, щоб відійшли. Отходящий - що відходить, відхожий. -щий поезд - поїзд (потяг), що відходить.
    * * *
    I см. отхаживать I II несов.; сов. - отойт`и
    1) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; (отдаляться, отступать) оступа́тися, оступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти
    2) (проходить, миновать) прохо́дити, пройти́, мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися
    3) ( умирать) упоко́юватися, упоко́їтися; кона́ти, скона́ти; се́рдце

    отошло́, от се́рдца отошло́ — відлягло́ (одійшло́) від се́рця

    Русско-украинский словарь > отходить

  • 69 перебежка

    1) см. Перебег 1 - 3;
    2) (бег взапуски) випередки (-док), перегони (-нів). Устраивать -бежки - бігати навипередки, переганятися.
    * * *
    1) воен., спорт. перебі́жка; перебіга́ння
    2) ( переход на сторону противника) переки́нення, перебіга́ння; перехі́д, -хо́ду

    Русско-украинский словарь > перебежка

  • 70 переваливаться

    перевалиться
    1) перекидатися, бути перекиданим;
    2) перевалюватися, перевалитися, перевертатися, перевернутися, (о мног.) поперевалюватися, поперевертатися через що. [Через баркан перевалилося в садок щось дуже велике й довге (Неч.-Лев.)];
    3) (из стороны в сторону) перехилятися, перехилитися, вихитуватися. -ваться с ноги на ногу, на ходу - перехилятися, перехняблюватися з боку на бік, на ході, коливати з ноги на ногу. Ходить -ваясь - ходити перехиляючись, перехняблюючись, вихитуючись (з боку на бік), ходити перехильцем, перехлябисто, переваги-ваги, перевальцем.
    * * *
    несов.; сов. - перевал`иться
    1) перева́люватися, перевали́тися и поперева́люватися; ( переворачиваться) переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися

    ходи́ть перевалива́ясь — ходи́ти перева́люючись; ходи́ти перева́льцем (перехиля́ючись), колива́ти [з ноги́ на но́гу]

    2) (через что-л.) перева́люватися, перевали́тися; ( перегнуться) перегина́тися, перегну́тися, перехиля́тися, перехили́тися и поперехиля́тися
    3) страд. (несов.) перева́люватися; перекида́тися

    Русско-украинский словарь > переваливаться

  • 71 переманивать

    переманить и перемануть переманювати, переманити, перенаджувати перенадити, переваблювати, перевабити, переєднувати, переєднати, (речами) перемовляти, перемовити, (о мног.) попереманювати, поперенаджувати, попереваблювати, поперемовляти кого. -манить кого к себе, на свою сторону - переманити (перенадити и т. д.) кого до себе, на свій бік, на свою руч. Переманенный - переманений, перенаджений, переваблений, перемовлений. -ся - переманюватися, бути переманеним, перенаджуватися, бути перенадженим и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - переман`ить
    перема́нювати, перемани́ти и поперема́нювати, перева́блювати, перева́бити, перена́джувати, перена́дити; ( уговаривая) перемовля́ти, перемо́вити

    Русско-украинский словарь > переманивать

  • 72 перетягивать

    перетянуть
    1) перетягувати, перетягати, перетягнути, перетягти, (о мног.) поперетягати що; см. Перетаскивать. [Перетягли колоддя у двір];
    2) (тянуть лишку, снова) перетягати, перетягнути;
    3) (перевязать) перетягати, перетягти. [Перетягли мотузом перину посередині. Перетягла стан гарною крайкою];
    4) (тяжестью) перетягати, перетягти, нести, понести, (перевешивать) переважувати, переважати, переважити. [Як вас ні зваж, все буде рівновага така, що перетягне й муха (Куліш). Важке сало: мабуть так що й моє понесе на терезах]; (пересилить кого) перетягати, перетяг(ну)ти. [Давай перетягатися на ціпку: хто кого перетягне]. -вать колесо, бочку, сапог - перетягати (сов. перетягнути) колесо, бочку, чобіт, поперетягати колеса, бочки, чоботи. -вать, -нуть кого на свою сторону - перетягати, перетягнути, перетягти кого на свій бік. Перетянутый - перетягнений, перетягнутий. [Стрункий стан, перетягнений червоним поясом. Черевики не нові, а перетягнені].
    * * *
    несов.; сов. - перетян`уть
    1) перетяга́ти и перетя́гувати, перетягти́ и перетягну́ти и поперетяга́ти и поперетя́гувати
    2) спец. перетяга́ти, перетягну́ти

    Русско-украинский словарь > перетягивать

  • 73 побалтывать

    I
    1) [зле́гка, час від ча́су, коли́-не-коли́] бо́втати; побо́втувати; (ложкой, мутовкой) [зле́гка, час від ча́су, коли́-не-коли́] колоти́ти
    2) (делать движения из стороны в сторону, взад и вперёд) пома́хувати; ( дрыгать ногами) дри́ґати и дриґа́ти
    II
    ( поговаривать) гомоні́ти, поде́йкувати, погово́рювати, погомо́нювати

    Русско-украинский словарь > побалтывать

  • 74 поболтать

    1) (жидкость) побовтати, поколотити;
    2) (ногами) похилитати, помотати, помотляти, потеліпати, побаламкати (ногами);
    3) с кем - побалакати, побазікати, потеревенити, попатякати, поклепати, поляпати язиками (з ким).
    * * *
    I
    1) ( жидкость) побо́втати; (ложкой, мутовкой) поколоти́ти
    2) (сделать движения из стороны в сторону, взад и вперёд) помаха́ти; ( сделать резкие движения ногами) подри́ґати и подриґа́ти
    II
    ( поговорить) побала́кати, побазі́кати, потереве́нити, поцве́нькати; поварня́кати, помоло́ти

    Русско-украинский словарь > поболтать

  • 75 поболтаться

    1) (о жидкости) побовтатися, поколотитися;
    2) (в воздухе) похилитатися, помотатися, помо[е]тлятися, потеліпатися, побаламкатися. -ться без дела - см. Побаклушничать.
    * * *
    1) ( о жидкости) побо́втатися; ( подвигаться из стороны в сторону) помота́тися, пометля́тися; ( поколыхаться) поколиха́тися, похилита́тися
    2) (без цели, без дела) потиня́тися, пове́штатися, помота́тися, пошве́ндяти

    Русско-украинский словарь > поболтаться

  • 76 поворачивание

    повертання, (назад) завертання, (в сторону) звертання; обертання. Срв. Поворачивать.
    * * *
    поверта́ння; оберта́ння; заверта́ння; зверта́ння

    Русско-украинский словарь > поворачивание

  • 77 подавать

    подать подавати, подати, давати, дати кому що; (кушанье) (по)давати, (по)дати, видавати, видати, ставити, поставити кому що. [Подав милостиню. Хто рано встає, тому бог дає. Вона видала панам вечерю (Коцюб.). Поставили їм сметани]. Подай (ка), подайте (ка) сюда - подай (лишень), подайте (лишень) сюди, ке, кете сюди. -вать обед - давати обідати. - дать кушанье на стол - подати (поставити) страву на стіл. -дай сюда лодку - давай сюди човна. -дать голос - о(б)зиватися, обізватися (до кого), датися чути. -дать голос за кого-л. - подавати, подати голос на (за) кого, голосувати на (за) кого, віддавати, віддати голос кому. - дать мысль - подати думку. -дать весть о себе - (по)дати (з)вістку про себе. -дать жалобу на кого - подавати, подати скаргу на кого, прискаржувати, прискаржити кого, жалітися, пожалітися на кого. [Подав у суд скаргу на нього. Прискаржив мене за рабунок (Франко)]. -вать ко взысканию - закладати, заложити позов кому. -вать прошение о чём - подавати прохання про що (за що). -дать надежду - (по)давати, (по)дати надію кому на що, робити, зробити надію кому на що. [І дітям не робимо надії на кращу долю (Франко)]. Он -даёт большие надежды - він подає великі надії. -вать кому ложные надежды - подавати марні надії, надіями манити кого. -вать руку - (по)давати, (по)дати руку кому, (здороваться за руку) ручкатися, поручкатися, рукатися, порукатися з ким. [І шапки не зняв, і руки не дав. У нас не було тієї моди, щоб ручкатися]. -дать кому руку помощи - підложити руку під кого. [Були такі люди, що й тут підложили-б свої руки під великого Кобзаря (Куліш)]. -дать помощь - см. Оказывать помощь. Рукой -дать - тільки що не видко, як палицею докинути. [Чоловікові додому тільки що не видко]. -дать совет - (по)давати, (по)дати раду, пораду кому (посоветовать) радити, порадити, раяти, пораяти кого, но кому що, нараяти кому що. [Нема кому порадоньки дати (Шевч.)]. -дать пример - привід дати, призвід показати кому. [Як ви дасте привід, то й инші зроблять те саме]. -вать повод - см. Повод. -вать о здравии, за упокой - (по)давати, (по)дати на часточку за кого. -вать что-л. в какую-л. сторону - посувати, посунути що в який бік. Поданный - поданий. Обед -дан - обід на столі.
    * * *
    несов.; сов. - под`ать
    подава́ти, пода́ти; ( давать) дава́ти, да́ти; ( подвигать) посува́ти и посо́вувати, посу́нути

    Русско-украинский словарь > подавать

  • 78 порядок

    порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -
    1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];
    2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.
    * * *
    1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́

    всё в поря́дке — ( в исправном виде) все в поря́дку, все як слід; (перен.: благополучно) все гара́зд

    для поря́дка — для поря́дку; ( для соблюдения обычая) для годи́ться

    наводи́ть, навести́ \порядок — наво́дити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зроби́ти лад

    приводи́ть, привести́ в \порядок что — упорядко́вувати, упорядкува́ти що, дава́ти, да́ти лад чому́, дово́дити, дове́сти до ладу́ що; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти що

    приводи́ть, привести́ себя́ — ( свой туалет)

    в \порядок — опоряджа́тися, опоряди́тися

    э́то в поря́дке веще́й — це звича́йна (приро́дна, норма́льна) річ, це норма́льно

    2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́ва

    поря́дки — (мн.: общественные отношения) поря́дки, -ків, зви́ча́ї, -чаїв и -ча́їв, постано́ви, -но́в

    3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́

    в поря́дке о́череди — по че́рзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно

    \порядок дня — поря́док де́нний, поря́док дня

    по \порядок дку — за поря́дком, згі́дно з поря́дком; ( по очереди) по черзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно

    идти́ свои́м поря́дком — іти́ [собі] свої́м зви́ча́єм (своє́ю че́ргою; диал. свої́м три́бом)

    4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́док

    в спе́шном поря́дке — спі́шно; ( немедленно) нега́йно

    5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́ду

    соображе́ния такти́ческого поря́дка — міркува́ння такти́чного шти́бу, такти́чні міркува́ння

    два поря́дка мы́слей — два на́прями думо́к

    напряже́ние поря́дка 500 вольт — напру́га бли́зько (ко́ло) 500 вольт

    6) воен. поря́док
    7) биол. поря́док
    8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́

    Русско-украинский словарь > порядок

  • 79 предаваться

    предаться
    1) віддаватися, віддатися, бути відданим; (огню) спускатися, спуститися, бути спущеним (на пожар); завдаватися, завдатися и т. д. Виновные -дутся, будут -даны суду - винуватці будуть поставлені на суд, віддані до суду;
    2) (предоставить себя) віддаватися, віддатися кому, чому, здаватися, здатися на кого, на що. [Ти звернеш з найпевнішої дороги і віддасись невірному случаю (Куліш)]. Он совершенно -дался своему другу - він цілком віддався своєму другові, цілком здався на свого друга. -даться всецело своему чувству - цілком віддатися своєму почуттю. -ваться оргии - віддаватися оргії. [Всіма фібрами своєї істоти віддається дикій, але красочній оргії (Єфр.)];
    3) (впадать во что. пристращаться к чему) вдаватися, вдатися, вкидатися, вкинутися в що; (погрузиться) поринати, поринути в що; срв. Отдаваться 2. -даться тоске, горю, отчаянию, меланхолии - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу, в горе, у відчай, в меланхолію, (погрузиться) поринути в горе. [Не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь (Метл.). Не вкидайся так тяжко в своє горе (Г. Барв.). Вона сумувала і вдавалася в сумну меланхолію (Н.-Лев.). Батько, увесь поринувши в своє горе, ніби зовсім забув, що я й на світі є (Корол.)]. -ваться удовольствиям, пьянству, разгулу, разврату, картёжной игре и т. п. - вдаватися, вкидатися в утіхи, в пияцтво (в п'яництво), в гульню, в розпусту (в розпуск), в картярство и т. д. [Не вдавайся в гульню (Кониськ.). Вони так само пиячать, так само в розпусту вкидаються, так само женихаються (Єфр.). Приїжджі люди вкупі з міщанами вдавалися без упину у всякий розпуск (Куліш)]. -ваться мечтам о чём - поринати в мрії, снувати мрії, марити про що. [За попередніх часів, коли про українську пресу можна було тільки мрії снувати (Єфр.)]. -ваться пустым мечтам - літати в химерах, (образно) в хмари заноситися. -ваться размышлениям - заходити в думки, в міркування. -ваться учению - вкидатися (вкинутися) в науку.
    * * *
    несов.; сов. - пред`аться
    1) (кому) віддава́тися, відда́тися (кому); ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися (на кого); (переходить на сторону кого-л.) передава́тися, переда́тися (до кого)
    2) (чему) віддава́тися, відда́тися (чому); (горю, тоске) вдава́тися, вда́тися (у що); ( погружаться) порина́ти, пори́нути и порину́ти (у що)
    3) страд. (несов.) віддава́тися; зра́джуватися; видава́тися

    Русско-украинский словарь > предаваться

  • 80 противоположный

    протилежний, супротилежний, противний, супротивний; (противоречащий чему) суперечний чому. [Перейшов мовчки до протилежної стіни (Л. Укр.). Стіни супротилежного будинку (Кониськ.). Два діяметрально супротилежні типи (Грінч.). Полум'я осявало противну стіну (Коцюб.). Напросто мене сидів на супротивній лаві якийсь добродій (Крим.). Шевченко мав діяметрально протилежні Кулішевим історичні погляди (Грінч.). Письменники протилежного напряму]. Доказывать совершенно -ное - доводити цілком (су)протилежне, супротивне. -ные свойства - супротивні, (су)цротилежні властивості. -ные интересы - супротивні, супротилежні, суперечні інтереси. [Суперечні національні інтереси (Грінч.). Усі інтереси маси стали супротилежними інтересам панів (Кониськ.)]. -ная сторона, -ный берег - протилежний, супротилежний, противний бік, берег, той бік, берег. Находящийся на -ной стороне, -ном берегу - тогобічний, тогобіцький, по той бік, по тім боці. [Тогобіцькі гори (Корол.)]. В -ную сторону от чего-л. - у противний (протилежний, другий) бік від чого, насупротив, навпаки, наопак, наопач чого. [Ти мусиш тікати в противний бік (Франко). Покотила паляницю навпаки сонця (Квітка)].
    * * *
    протиле́жний, супроти́вний, супротиле́жний

    Русско-украинский словарь > противоположный

Страницы

См. также в других словарях:

  • В СТОРОНУ — 1. В СТО/РОНУ <СТОРО/НКУ> отходить, отступать; отзывать, уводить, оттаскивать и под. На некоторое расстояние; прочь. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) сами или под чьим л. воздействием перемещаются подальше, но недалеко от того… …   Фразеологический словарь русского языка

  • СКЛОНИТЬ НА СВОЮ СТОРОНУ — кто кого, реже что [чего, какую] Убедить в своих взглядах, добиться поддержки. Имеется в виду, что лицо или группа объединённых общими интересами лиц (Y) смогли повлиять на другое лицо, другую группу лиц, на социальный коллектив (X) таким образом …   Фразеологический словарь русского языка

  • СКЛОНИТЬ НА СТОРОНУ — кто кого, реже что [чего, какую] Убедить в своих взглядах, добиться поддержки. Имеется в виду, что лицо или группа объединённых общими интересами лиц (Y) смогли повлиять на другое лицо, другую группу лиц, на социальный коллектив (X) таким образом …   Фразеологический словарь русского языка

  • УВЕСТИ В СТОРОНУ — кто, что кого, что от кого, от чего Увлекать прочь по ложному пути. Имеется в виду, что лицо или группа объединённых общими интересами лиц (X) или событие (p) препятствует другому лицу или другой группе объединённых общей деятельностью лиц (Y) в… …   Фразеологический словарь русского языка

  • УВОДИТЬ В СТОРОНУ — кто, что кого, что от кого, от чего Увлекать прочь по ложному пути. Имеется в виду, что лицо или группа объединённых общими интересами лиц (X) или событие (p) препятствует другому лицу или другой группе объединённых общей деятельностью лиц (Y) в… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ВСТАВАТЬ НА СТОРОНУ — кто кого, чью Соглашаться, принимать точку зрения, начинать поддерживать. Имеется в виду, что лицо (X) начинает разделять взгляды, образ мыслей другого лица (Y), оказывать ему поддержку в его деятельности, вступаться за него. реч. стандарт. ✦ {1} …   Фразеологический словарь русского языка

  • ВСТАТЬ НА СТОРОНУ — кто кого, чью Соглашаться, принимать точку зрения, начинать поддерживать. Имеется в виду, что лицо (X) начинает разделять взгляды, образ мыслей другого лица (Y), оказывать ему поддержку в его деятельности, вступаться за него. реч. стандарт. ✦ {1} …   Фразеологический словарь русского языка

  • ГЛЯДЕТЬ В СТОРОНУ — кто Обращать внимание на кого л. другого; фокусировать взгляд не на собеседнике, обращаться не прямо к собеседнику. Имеется в виду, что взгляд лица (X) направлен не на собеседника, мимо него или что его слова не адресованы непосредственно… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ГОВОРИТЬ В СТОРОНУ — кто Обращать внимание на кого л. другого; фокусировать взгляд не на собеседнике, обращаться не прямо к собеседнику. Имеется в виду, что взгляд лица (X) направлен не на собеседника, мимо него или что его слова не адресованы непосредственно… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ПОСМОТРЕТЬ В СТОРОНУ — кто Обращать внимание на кого л. другого; фокусировать взгляд не на собеседнике, обращаться не прямо к собеседнику. Имеется в виду, что взгляд лица (X) направлен не на собеседника, мимо него или что его слова не адресованы непосредственно… …   Фразеологический словарь русского языка

  • СМОТРЕТЬ В СТОРОНУ — кто Обращать внимание на кого л. другого; фокусировать взгляд не на собеседнике, обращаться не прямо к собеседнику. Имеется в виду, что взгляд лица (X) направлен не на собеседника, мимо него или что его слова не адресованы непосредственно… …   Фразеологический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»