Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(в+сторону)

  • 21 обращение

    1) астр., техн., физ. ( действие) пове́рнення, (неоконч. - ещё) поверта́ння, обе́рнення, (неоконч. - ещё) оберта́ння; ( направление в определённую сторону) напра́влення, (неоконч. д. - ещё) направля́ння, спрямува́ння, (неоконч. д. - ещё) спрямо́вування
    - обращение изображения
    2) матем., техн., физ. (превращение, преобразование) перетво́рення, (неоконч. д. - ещё) перетво́рювання, обе́рнення, (неоконч. д. - ещё) оберта́ння
    - обращение интеграла
    - обращение матрицы
    - обращение ряда
    - обращение теоремы
    - обращение функции
    3) вчт зверта́ння, зве́рнення

    обраще́ние к запомина́ющему устро́йству — зверта́ння до запам'ято́вувального при́строю

    - обращение к программе

    Русско-украинский политехнический словарь > обращение

  • 22 отросток

    техн.
    - фланцевый отросток

    Русско-украинский политехнический словарь > отросток

  • 23 уклон

    техн.
    спа́д, -ду; (направленность; отклонение от уровня, отвеса) ухи́л, -лу; ( склон - ещё) схил, -лу, схи́лок, -лку; ( наклон - ещё) по́хил, -лу; ( уклонение) відхи́л, -лу; ( отклонение в сторону - ещё) збо́чення
    - панельный уклон
    - подталкивающий уклон
    - уклон дороги
    - уклон к естественным наукам
    - уклон крыши
    - уклон мачты

    Русско-украинский политехнический словарь > уклон

  • 24 збочення

    Українсько-російський політехнічний словник > збочення

  • 25 зворот

    матем.; техн. возвра́т ( в обратную сторону), оборо́т

    Українсько-російський політехнічний словник > зворот

  • 26 направлення

    техн. напра́вка, обраще́ние ( направление в определённую сторону)

    Українсько-російський політехнічний словник > направлення

  • 27 паросток

    техн. отросто́к ( отходящая в сторону часть)

    Українсько-російський політехнічний словник > паросток

  • 28 спрямовувати

    астр.; техн.; физ. направля́ть ( давать направление), обраща́ть ( направлять движение в определённую сторону), устремля́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > спрямовувати

  • 29 брать

    1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];
    2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];
    3) забирати. [Він мене з собою забірає];
    4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];
    5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];
    6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);
    7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];
    8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];
    9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];
    10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;
    11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];
    12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:
    13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;
    14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;
    15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];
    16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];
    17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;
    18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];
    19) (б. в свидетели) брати за свідка;
    20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];
    22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;
    23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].
    * * *
    1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти
    2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти
    3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти

    Русско-украинский словарь > брать

  • 30 броситься

    кинутися, метнутися, майнути, шатнути, -ся. [Кинувся шукати. Не дожидаючи одповіди хутко метнувся з хати. (Мирн.). Метнулася я та двері попричиняла (М. Вовч.) Стороженька поснула, я молода на улицю майнула. І красти бублики шатнули школярі (Греб.)]. Броситься и стать впереди - вихватитися. Б. в сторону - уломити (метнутися) набік. [Вовк от-от нажене зайця, а той убік як уломить, вовк і зостанеться]. Б. на кого или к кому - кинутися, верг(ну)тися. Б. догонять кого - скочити за ким. [Скочив Виговський з Паволочи за тими татарами (Куліш)]. Попытаться бр. к кому, чему - сунутися, порватися. [Він до челяди сунеться - і челядь пропала (Шевч.). Ой порвався козак Нечай до тугого лука]. Б. в воду - шубовсьнути. Б. искать - шарнути. Б. в глаза - впасти в око, в очі. Б. бежать, догонять - кинутися (пуститися, вдаритися), тікати (бігти навздогін). Б. бежать куда, во что, откуда (о множ.) - сипнути, сипонути, пороснути, шугнути. [Школярі сипонули в школу (Грінч.). Люди так і шугнули од тих дверей (М. Вовч.)]. Б. искать - скидатися (збігатися) шукати. [Скидалися шукати - не знайшли]. Б. стремительно (как мяч) - кинутися опукою. [Онилка так і кинулася до мене опукою (Г. Барв.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > броситься

  • 31 взять

    узяти, забрати, дістати, зняти. [Забери книгу з столу. Хмельницького козаки дістали мечем сей замок (Куліш). Семена зняла цікавість. (Коцюб.)]. Возьми, возьмите! - на, нате! (урвать часть) - ухибити. [Таки, признаться, з мірку жита в старого вхибила нишком. Можна і від гасу ухибити грошей на сіль, менше взявши]. В. много - набратися. [Набрався стільки, що й не донесу]; (о многом) - побрати. [Побравши вони коси, та й пішли косити]. В. за долг, за недоимку, силком - одібрати за борг, стягти за борг, (вульг.) пограбувати. [Нічим було заплатити, так корівку мою пограбували й продали (Конис.)]. В. чью сторону - стати на чий бік, на чиюсь руч горнути, чиюсь руч тягти. В. кого в опеку - обняти опіку над ким. В. ещё в придачу - добрати. В. работу заказанную, заплатив деньги - викупити. В. неполный мешок на плечо так, чтобы содержимое было в концах, а пустая середина лежала на плече - взяти на перебаса. В. на верёвку - заужати. [Черкес із-за Онапа арканами його як цапа звязав, опутав, заужав]. В. топором - урубати. В. в руки - взяти (прибрати) до рук. В. себя в руки (овладеть собою) - запанувати над собою. В. верх над кем, над чем - гору взяти над ким, перебороти кого, подужати, переважити, повершити, заломити кого. В. назад (слова, обвинение) - одмовити, одкликати. [Прилюдно одмовив те, що написав про неї в пашквілі (Ор. Левиц.)]. В. к себе - прийняти. [Прийняли сироту за дитину]. В. на себя - пере(й)няти на себе. [Перейняти чужий довг. Переняти на себе функції заступника]. В. на себя сделать что - піднятися. [Піднявшись історію України написати (Куліш)]. Всем взял - хоч куди, на все здатний. Ни дать, ни взять - стеменно, стеменнісінько; як викапаний. [Стеменнісінько така і в нас хата. Син - викапаний батько]. Что взял? - піймав облизня? Он возьми да и (сделай что-либо) - він повернувсь та й… (намалював, украв).
    * * *
    узя́ти, мног. побра́ти; ( забрать) забра́ти; (крепость, город) здобу́ти

    Русско-украинский словарь > взять

  • 32 воротить

    1) вернути, повернути, завернути, (многих) позавертати - см. Вернуть. Вороченный - завернений;
    2) безл. Воротит с души - верне, з душі верне. [Нагадує старе цілування, а їй аж верне від його (Грінч.)];
    3) см. Ворочать.
    * * *
    I
    1) ( заставить вернуться) поверну́ти, верну́ти, заверну́ти
    2) ( возвратить обратно) поверну́ти, верну́ти
    II
    1) (отворачивать в сторону, назад) відверта́ти, поверта́ти, верну́ти, заверта́ти; ( сворачивать) зверта́ти
    2) (валить, сдвигать что-л. тяжёлое) вали́ти, зва́лювати, верну́ти
    3) ( распоряжаться) ору́дувати (ким-чим), верхово́дити (ким-чим, над ким-чим)

    Русско-украинский словарь > воротить

  • 33 держать

    -ся, держивать, -ся держати, -ся, тримати, -ся. [Вона держить мою руку. А він - держиться мене, як сліпий поводатаря. Як собака стеріг хату, то його й тримали]. Держать себя - держати себе, поводитися, триматися. [Любила чепуритися й держала себе дуже чисто. Довго він навчав їх, як мають поводитися в гостині (Крим.). Трималася дуже тактовно]. Важно, гордо держать себя - поводитися пишно, пишатися, гонорувати, -ся, згорда триматися, (насмешл.) пиндючитися. [Так-то вже гонорує: простому чоловікові і руки не подасть]. Держать кого в руках, в своей власти - мати (держати, тримати) кого в лапах, у жмені, в кулаці. Держать наготове - держати напоготові, насторожити що. [Гайдамака стоїть, настороживши списа]. Держать правее - брати цабе, праворуч. Д. левее - брати цоб (соб), ліворуч. Держать временно - передержувати кого, що. Держать чью сторону - держати (тягти) руку за ким, стояти за ким, за кого. Держаться вместе - гурту (купи) триматися, купитися. Держаться за одно - тримати з ким, в один гуж тягти з ким. Держать слово - додержувати слова, бути кріпким на слово. Держаться твёрдо, стойко - кріпитися. [Кріпиться, як диня на морозі]. Держать в памяти - в тямці мати. Держаться своего - не кидати(ся) свого, додержувати свого. Держаться на стороже, на чеку - матися на бачності, бути сторожко з ким. Держанный - держаний, триманий.
    * * *
    1) трима́ти, держа́ти
    2) (иметь у себя, владеть кем-чем-л.) держа́ти, трима́ти

    Русско-украинский словарь > держать

  • 34 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 35 забалтывать

    заболтать
    1) (языком) затеревенити, залепетати, починати, почати молоти, замолоти язиком. [Таке замолов язиком, що й слухати не хочеться. Залепетав усяку дурницю];
    2) (руками, ногами) замахати, зателіпати (руками, ногами);
    3) (тесто) забовтувати, забовтати, заколочувати, заколотити що (тісто).
    * * *
    несов.; сов. - заболт`ать
    1) забо́втувати, забовта́ти; (ложкой, мутовкой) заколо́чувати, заколоти́ти
    2) (сов.: начать болтать, двигать из стороны в сторону) замаха́ти; ( ногами) задри́ґати и задриґа́ти; ( самолёт) поча́ти (-чне́) бо́втати

    Русско-украинский словарь > забалтывать

  • 36 забалтываться

    I несов.; сов. - заболт`аться
    1) забо́втуватися, -тується, забо́втатися; заколо́чуватися, -чується, заколоти́тися, -ло́титься
    2) ( начать двигаться из стороны в сторону) зателіпа́тися, заметля́тися; (о чём-л. висящем) захита́тися, заколиха́тися, -лишу́ся, -ли́шешся и -лиха́юся, -лиха́єшся
    3) (сов.: начать слоняться) затиня́тися, заве́штатися, зашве́ндяти
    4) (сов.: в хлопотах) замота́тися
    II несов.; сов. - заболт`аться
    1) ( увлекаться болтовнёй) забала́куватися, -куюся, -куєшся, забала́катися; сов. заговори́тися, -ворю́ся, -во́ришся, загомоні́тися
    2) (несов.: говорить несуразное) забала́куватися, загово́рюватися

    Русско-украинский словарь > забалтываться

  • 37 заваливаться

    завалиться
    1) (чем) завалюватися, завалитися, закидатися, закидатися, привалюватися, привалитися, захаращуватися, захараститися; бути заваленим, закиданим, приваленим, захаращеним. -ться за что - западати, запасти, упасти за що; (задеваться где) заподітися, запроторитися десь. [Десь заподілися ножиці (Київщ.)]. -ться спать - укластися спати. -ться за кого - захилятися, захилитися, лягати, лягти за кого. За мужа -люсь, никого не боюсь - за чоловіка захилюся та й нікого не боюся (Приказка);
    2) (о стоячем предмете: уклониться, в сторону) похилитися; (о стене запавшей) увігнутися; (о прямой линии: погнуться) увігнутися. Линия фронта -лась - лінія фронта увігнулась.
    * * *
    несов.; сов. - завал`иться
    1) (падать, обрушиваться) зава́люватися, завали́тися, -валю́ся, -ва́лишся и мног. позава́люватися, па́дати, упа́сти (упаду́, упаде́ш) и мног. попа́дати

    кни́га \заваливаться ли́лась за дива́н — кни́жка (кни́га) впа́ла за дива́н

    2) ( накреняться) нахиля́тися, нахили́тися и мног. понахиля́тися, похиля́тися, похили́тися, -хилю́ся, -хи́лишся, зава́люватися, завали́тися
    3) ( терпеть неудачу) прова́люватися, провали́тися, зава́люватися, завали́тися
    4) ( укладываться спать) зава́люватися, завали́тися и мног. позава́люватися; заляга́ти, залягти́, -ля́жу, -ля́жеш
    5) страд. несов. зава́люватися; закида́тися; прова́люватися, зава́люватися

    [хоть] \заваливаться ли́сь — [хоч] завали́сь

    Русско-украинский словарь > заваливаться

  • 38 завёртывать

    завернуть
    1) загортати, загорнути що в що, чим, угортати, угорнути в що, завивати, завинути, завити в що, чим, у[за]мотувати, у[за]мотати, уповивати, уповити в що, чим, заверчувати, завертіти, закутувати, закутати в що, чим, обкутувати, обкутати чим, (о мн.) позагортати, позавивати и т. д. [Загорнув оселедця в папір. Боже, у мою поему лойову вгорнули свічку! (Самійл.). Знайшла дитину,- ні в віщо завинути (Г. Барв.). Не заверчуйте в папір, я в хустку замотаю. Закутала дитину теплою хусткою];
    2) (полы одежды) закочувати, закотити, (о мн.) позакочувати. [А той поли закотив (Рудан.)];
    3) закрутнути. [Зламали осичку та й закрутнули, щоб замітити теє місце];
    4) (кран) закручувати, закрутити; (винт, гайку) зашрубовувати, зашрубувати, закручувати, закрутити. [Візьми ключ та закрути оцю шрубку. Закрути кран дужче, а то вода капотить];
    5) -нуть куда, к кому - зайти, заїхати, навихнутися до кого, куди. [Ніколи до нас і не навихнешся]. -ните ко мне - зайдіть до мене;
    6) (словечко) загнути, зашити (слівце);
    7) (цену) - см. Запросить (под Запрашивать 1). Завёрнутый - загорнений и загорнутий, угорнений и угорнутий, завинений и завинутий, умотаний, заверчений, закутаний, обкутаний; закручений, зашрубований.
    * * *
    несов.; сов. - заверн`уть
    1) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти, завертати, завернути, -верну́, -ве́рнеш; ( заматывать) замо́тувати, замота́ти и мног. позамо́тувати, угорта́ти, угорну́ти, диал. завива́ти, зави́нути; ( укутывать) заку́тувати, заку́тати и мног. позаку́тувати, уку́тувати, уку́тати; ( закручивать) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати
    2) (загибая, приподнимать) загорта́ти, загорну́ти, заверта́ти, заверну́ти, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (штанину, рукав) зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати
    3) ( сворачивать в сторону) заверта́ти, заверну́ти, поверта́ти, поверну́ти
    4) (заходить, заезжать мимоходом) заверта́ти, заверну́ти; ( на короткое время) загляда́ти, загля́нути
    5) ( завинчивать) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати
    6) ( наступать) настава́ти, -стає́, наста́ти, -ста́не
    7) (говорить что-л. неожиданное) докида́ти, доки́нути, укида́ти, уки́нути

    Русско-украинский словарь > завёртывать

  • 39 загибать

    загнуть загинати, загнути, заломлювати, заломити, (скрючивать) закарлючувати, закарлючити. -бать тесто - бгати тісто (коровай и пр.). -гнуть цену - загнути, загилити, заломити ціну. Загнутый - загнений и загнутий. -тый клюв - закандзюблений, кульбастий дзюб (-ба).
    * * *
    несов.; сов. - загн`уть
    1) загина́ти, загну́ти и мног. позагина́ти

    \загибать гнуть це́ну — загну́ти (заломи́ти, заги́лити) ці́ну; ( подгибаться) підгина́тися, підігну́тися и мног. попідгина́тися; ( умирать) відкида́ти (витяга́ти), відки́нути (ви́тягти) но́ги (ра́тиці, копи́та)

    2) ( свёртывать в сторону) заверта́ти, заверну́ти; загина́ти, загну́ти; ( поворачивать) поверта́ти, поверну́ти

    Русско-украинский словарь > загибать

  • 40 закидаться

    сов.
    1) ( начать бросаться из стороны в сторону) заки́датися, замета́тися, -мета́юся, -мета́єшся и -мечу́ся, -ме́чешся
    2) (начать бросаться чем-л.) поча́ти ки́дати (ки́датися)

    Русско-украинский словарь > закидаться

Страницы

См. также в других словарях:

  • В СТОРОНУ — 1. В СТО/РОНУ <СТОРО/НКУ> отходить, отступать; отзывать, уводить, оттаскивать и под. На некоторое расстояние; прочь. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) сами или под чьим л. воздействием перемещаются подальше, но недалеко от того… …   Фразеологический словарь русского языка

  • СКЛОНИТЬ НА СВОЮ СТОРОНУ — кто кого, реже что [чего, какую] Убедить в своих взглядах, добиться поддержки. Имеется в виду, что лицо или группа объединённых общими интересами лиц (Y) смогли повлиять на другое лицо, другую группу лиц, на социальный коллектив (X) таким образом …   Фразеологический словарь русского языка

  • СКЛОНИТЬ НА СТОРОНУ — кто кого, реже что [чего, какую] Убедить в своих взглядах, добиться поддержки. Имеется в виду, что лицо или группа объединённых общими интересами лиц (Y) смогли повлиять на другое лицо, другую группу лиц, на социальный коллектив (X) таким образом …   Фразеологический словарь русского языка

  • УВЕСТИ В СТОРОНУ — кто, что кого, что от кого, от чего Увлекать прочь по ложному пути. Имеется в виду, что лицо или группа объединённых общими интересами лиц (X) или событие (p) препятствует другому лицу или другой группе объединённых общей деятельностью лиц (Y) в… …   Фразеологический словарь русского языка

  • УВОДИТЬ В СТОРОНУ — кто, что кого, что от кого, от чего Увлекать прочь по ложному пути. Имеется в виду, что лицо или группа объединённых общими интересами лиц (X) или событие (p) препятствует другому лицу или другой группе объединённых общей деятельностью лиц (Y) в… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ВСТАВАТЬ НА СТОРОНУ — кто кого, чью Соглашаться, принимать точку зрения, начинать поддерживать. Имеется в виду, что лицо (X) начинает разделять взгляды, образ мыслей другого лица (Y), оказывать ему поддержку в его деятельности, вступаться за него. реч. стандарт. ✦ {1} …   Фразеологический словарь русского языка

  • ВСТАТЬ НА СТОРОНУ — кто кого, чью Соглашаться, принимать точку зрения, начинать поддерживать. Имеется в виду, что лицо (X) начинает разделять взгляды, образ мыслей другого лица (Y), оказывать ему поддержку в его деятельности, вступаться за него. реч. стандарт. ✦ {1} …   Фразеологический словарь русского языка

  • ГЛЯДЕТЬ В СТОРОНУ — кто Обращать внимание на кого л. другого; фокусировать взгляд не на собеседнике, обращаться не прямо к собеседнику. Имеется в виду, что взгляд лица (X) направлен не на собеседника, мимо него или что его слова не адресованы непосредственно… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ГОВОРИТЬ В СТОРОНУ — кто Обращать внимание на кого л. другого; фокусировать взгляд не на собеседнике, обращаться не прямо к собеседнику. Имеется в виду, что взгляд лица (X) направлен не на собеседника, мимо него или что его слова не адресованы непосредственно… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ПОСМОТРЕТЬ В СТОРОНУ — кто Обращать внимание на кого л. другого; фокусировать взгляд не на собеседнике, обращаться не прямо к собеседнику. Имеется в виду, что взгляд лица (X) направлен не на собеседника, мимо него или что его слова не адресованы непосредственно… …   Фразеологический словарь русского языка

  • СМОТРЕТЬ В СТОРОНУ — кто Обращать внимание на кого л. другого; фокусировать взгляд не на собеседнике, обращаться не прямо к собеседнику. Имеется в виду, что взгляд лица (X) направлен не на собеседника, мимо него или что его слова не адресованы непосредственно… …   Фразеологический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»