-
1 никнуть
никнути, (клониться) хилитися, (наклоняться) похилятися, (склоняться) схилятися. [Никли трави жалощами (Куліш). Никнув аж до землі з туги (Г. Барв.). Від сяйва його (бога Агні) никне темрява (Л. Укр.). Блідий місяць никне в знемозі (Сосюра). Никнуть думи, тихнуть муки (Чупр.). Під їх хуртовинним гоном ліси схиляються на горах (М. Калин.)].* * *1) ни́кнути; ( клониться) хили́тися, -лю́ся, -лишся, схиля́тися, похиля́тисятрава́ \никнуть нет — трава́ ни́кне (хи́литься)
\никнутьть ветвя́ми — хили́ти (схиля́ти) ві́ти
\никнутьть голово́й — хили́ти го́лову, ни́кнути голово́ю
2) (перен.: ослабевать) ни́кнути, слабі́шати, слабі́ти -
2 клониться
хилитися, гнутися, (никнуть) никнути. [Звялена трава хилилась додолу (Мирн.). Неначе п'яний очерет без вітру гнеться (Шевч.). А голова никне набік, никне (Г. Барв.)]. К чему это -нится - до чого, на що йдеться, на що заноситься де. [Догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Не знав, до чого діло йдеться (Крим.). Аж воно, бачу, не на те йдеться (Мова). Заносилося на війну (Крим.)]. Солнышко -тся к западу - сонечко схиляється (хилиться) на захід. -тся, -лось к вечеру - схиляється, схилялося над вечір. -ться к упадку - хилитися до занепаду. [Далі письменник іде вниз, хилиться до занепаду (Єфр.)]. Государство -тся к упадку - держава хилиться до занепаду. Победа -лась на сторону неприятеля - ворог починав здобувати перемогу, перемога схилялася на ворожий бік. К чему -нятся ваши речи - до чого ви провадите (ведете) свою мову? куди ви гнете свою мову? Клонящийся - що хилиться. -щийся к упадку - близький (до) занепаду. Строение, - щееся к разрушению - будівля, що почала руйнуватися, що йде до руйнації.* * *1) хили́тися, клони́тися; нахиля́тися, похиля́тися; схиля́тися; гну́тися; ( никнуть) ни́кнути2) (приближаться к какому-л. пределу, моменту своего развития, течения) хилитися, схиля́тисядень клони́лся к ве́черу — вечорі́ло, смерка́ло, смерка́лося, схиля́лося (день схиля́вся) надве́чір
3) спрямо́вуватися, скеро́вуватися, вести́ся, хили́тися -
3 исчезать
исчезнуть1) (пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зникати, (иногда никнути), зникнути и зникти, щ[зч]езати, (иногда чезнути), щезнути, (з)слизати, (з)слизнути, гинути, згинути, (пропадать) пропадати, пропасти, (о мн.) позникати, пощезати и почезнути, по(з)слизати, послизнути, (понемногу) заникати, заникнути. [Туман почав розходитись, бліднути й зникати (Грінч.). Але зараз таке бажання зникало (Крим.). Немов кажани никнуть перед сонечком раннім (Манж.). Обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною (Коцюб.). І зникла (Марія) в темному гаю (Шевч.). Зникли радощі, втіха, принада (Ворон.). Привид щез (Коцюб.). Вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр.). Куди-ж вони почезли? (Куліш). Ніби гинуть (хмари) у прозорій глибині (Вороний). Ізгинь, мано, що так мене дурила! (Грінч.). Молодчина з його грішми десь як вітер згинув (Рудан.). Згинула вся поетичність (Крим.). Слиз, наче крізь землю пішов (Сл. Гр.). Зашипів (Сатанаїл) і з-перед Бога слизнув під землею (Рудан.). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Велик. вірша.). Як пропав сніг до каплі, тоді вже справжня весна (Звин.)]. Эти слова -зли у меня из памяти - ці слова зникли у мене з пам'яти. [І все, що давно було, з пам'яти зникло (Л. Укр.)]. Всё -зает, как тень - усе зникає, мов тінь. -чез он бесследно - і сліду його не стало, загув і слід за ним, як за водою пішов, як вода вмила його, наче (мов) корова язиком його злизала, як віл його лизнув, щез як здимів. - чезло воспоминание, память о ком - і слід загув за ким. [Навіть пізніш, коли Інджуїдів давно на світі не було і слід за ними загув, Хафиз елегічно згадує за ті минулі часи (Крим.)]. -нуть из виду - зникнути, щезнути з очей. -чез из горизонта - зник з обрію. -знуть как дым - здиміти и здимніти. [Неначе вона крізь землю пішла або здиміла (Мирг. п.)]. -зни (прочь с глаз) - згинь! пропади;2) (гибнуть, пропадать, переводиться) гинути, згинути, никнути, зникнути, (з)слизнути, переводитися, перевестися, (о мн.) погинути, вищезати, почезнути, попереводитися; см. Погибать, Переводиться 3. [Сам собою марний трутень із світу зникне (Крим.). Вищезає жито (М. У. Е.). І він, як муха в зіму, слиз (Котл.). Бодай його кодло з накорінком перевелось (Номис)]. Исчезающий -1) (прич.) хто (що) зникає, щезає и т. д.;2) (прил.) зникливий, щезливий, зслизливий. Исчезнувший - зниклий, щезлий, згиблий, (з)слизлий, пропалий и пропащий.* * *несов.; сов. - исч`езнутьзника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути, мног. пощеза́ти, поще́знути; вищеза́ти, ви́щезнути; (о звуках, дымке, силах) та́нути, розтанути и розта́ти, -та́не; (прекращаться; скрываться) ги́нути, зги́нути; ( пропадать) зслиза́ти, зсли́знути и зслизну́ти и зсли́зти; диал. ни́кнути, пони́кнути\исчезатьть со све́та (с лица́ земли́) — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути), сов. зги́нути; зслиза́ти, (зслизну́ти) з сві́ту (з лиця́ землі́)
\исчезатьть из па́мяти — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) з па́м'яті
\исчезатьть в толпе́ — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) в на́товпі (в юрбі́)
-
4 неприятельский
неприятельський, кривдницький, напасницький, ворожий. [Суспільність і їхня сім'я - це ніби два ворожі табори (Крим.). І никнуть ворожії сили (Грінч.)]. У друга пить воду лучше -кого мёду - краще у друга напитись води, ніж попивати ворожі меди.* * *воро́жий\неприятельский ий флот — воро́жий флот, флот проти́вника
См. также в других словарях:
никнуть — нагибаться, ничь, вянуть, сникать, опускаться, изводиться, поникать, обессиливать, свешиваться, пригибаться, наклоняться, клониться, хилеть, погибать, увядать, ослабевать, склоняться Словарь русских синонимов. никнуть см. склоняться Словарь синон … Словарь синонимов
НИКНУТЬ — НИКНУТЬ, см. ник. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
НИКНУТЬ — НИКНУТЬ, никну, никнешь, прош. вр. ник, никла, и никнул, никнула, несовер. (к поникнуть). Опускаться, склоняться, пригибаться. «Чернеется никнущий лес в убранстве из листьев увялых.» А.Блок. «На гребнях никла безрадостная выгоревшая полынь.»… … Толковый словарь Ушакова
НИКНУТЬ — НИКНУТЬ, ну, нешь; ник и никнул, никла; никший и никнувший; несовер. 1. Опускаться, пригибаться. Трава никнет от жары. Никнут плечи, голова. 2. перен. Ослабевать, становиться вялым, бессильным. Никнут силы. Никнет дух, воля. | совер. поникнуть,… … Толковый словарь Ожегова
никнуть — никнуть, никну, никнет; прош. никнул и ник, никла, никло, никли; прич. никнувший; дееприч. никнув … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
-никнуть — I никнуть I: вникнуть, проникнуть, ст. слав. възникнѫти ἀνανεύειν, ἀνανήφειν (Супр.), русск. цслав. никнути вырастать , болг. никна прорастать, давать ростки (Младенов 357), сербохорв. ни̏ħи, ни̏кнути выступать наружу , словен. nikniti, nȋknem… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Никнуть — несов. неперех. 1. Склоняться, опускаться, пригибаться. отт. Вянуть. 2. перен. Становиться менее сильным, менее энергичным; ослабевать. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
никнуть — никнуть, никну, никнем, никнешь, никнете, никнет, никнут, ник, никнул, никла, никло, никли, никни, никните, никнущий, никнущая, никнущее, никнущие, никнущего, никнущей, никнущего, никнущих, никнущему, никнущей, никнущему, никнущим, никнущий,… … Формы слов
никнуть — Общеслав. Суф. производное от никъ «низ, изнанка» (в диалектах еще известного), суф. образования от той же основы (ни ), что нива, низ, ниц … Этимологический словарь русского языка
никнуть — н икнуть, ну, нет; прош. вр. н икнул и ник, н икла … Русский орфографический словарь
никнуть — (I), ни/кну, нешь, нут … Орфографический словарь русского языка
