-
81 вознаграждать себе
vgener. se dédommager (за что-л.) -
82 вознаграждать себя
vgener. se récompenser, se rattraper (sur) (чем-л.), se sauver (sur qch) (чем-л.) -
83 вознаграждать по заслугам
vgener. rimunerare secondo il meritoUniversale dizionario russo-italiano > вознаграждать по заслугам
-
84 вознаграждать себя за убытки
vgener. zijn schade inhalenRussisch-Nederlands Universal Dictionary > вознаграждать себя за убытки
-
85 вознаграждать чьи-л усилия
Русско-английский юридический словарь > вознаграждать чьи-л усилия
-
86 вознаграждать усилия
Русско-английский словарь по общей лексике > вознаграждать усилия
-
87 вознаграждать вознагра·ждать
to reward, to remunerateвознаградить за заслуги — to reward (smb.) for his services
Russian-english dctionary of diplomacy > вознаграждать вознагра·ждать
-
88 вознаграждать усилия
Русско-английский синонимический словарь > вознаграждать усилия
-
89 удостаивать (чем-л.) , вознаграждать
General subject: dignifyУниверсальный русско-английский словарь > удостаивать (чем-л.) , вознаграждать
-
90 удостаивать , вознаграждать
General subject: (чем-л.) dignifyУниверсальный русско-английский словарь > удостаивать , вознаграждать
-
91 дополнительно вознаграждать
advecon. nachvergütenУниверсальный русско-немецкий словарь > дополнительно вознаграждать
-
92 дополнительно вознаграждать, дополнительно оплачивать
advecon. nachvergütenУниверсальный русско-немецкий словарь > дополнительно вознаграждать, дополнительно оплачивать
-
93 abgelten
вознаграждать <градить>; Anspruch удовлетворять <рить> -
94 entlohnen
вознаграждать <радить> -
95 Вознаградить,
вознаграждать - compensare; remunerari; restituere; -
96 компенсировать
-
97 возмещать
-
98 отплачивать
-
99 вознаградить
-
100 награждать
наградить кого, за что чем нагороджати и нагороджувати, нагородити, (зап.) надгороджати и надгороджувати, надгородити кого, за що и що чим, (иногда) кому що, (вознаграждать) винагороджати и винагороджувати, винагородити кого, за що и що чим, давати заплату, заплачувати, віддячувати, віддячити кому чим, дарувати кого чим, (одарять) в[об]даровувати, в[об]дарувати кого чим, (иронич.) відважувати, відважити кому що, шанувати, вшанувати кого чим (о мног.) пона(д)городжувати, повинагороджувати, пов[пооб]даровувати. [Гей ви, раби, візьміть сього співця, нагородіть його! (Л. Укр.). Нагородити службу того, хто так стояв за край свій рідний (Куліш). Тобі доля нагородила пару волів (Гнідич). Най вам бог, бабусю, стократне надгородить (Франко). Чим-же тебе за твою службу винагородити? (Г. Барв.). Царівну оддав, щастям дарував (Голов.). Коли твоя велика ласка чим слугу свойого вдарувати (Франко). Перетерпівши все, що доля одважувала у нас кріпакові (Рада)]. -дить по заслугам - нагородити, як заробив. Природа -дила его крепким здоровьем, выдающимися способностями - природа вдарувала його міцним здоров'ям, надзвичайними здібностями. Мать -дила детей поровну - мати вдарувала (нагородила) діти (дітей) рівно. Да -дит тебя судьба за твою доброту, милость - хай тебе (тобі) доля нагородить (хай тебе доля вдарує) за твою добрість, ласку. Кто -дает, тот и карает - яка рука жалує, тая й карає. Его хорошо -дили - його добре нагородили (винагородили). Он -дил меня батожьём - він ушанував мене (подякував мені) канчуками. -дить (пожаловать) его достоинством - надати йому гідність;2) (подавать милостыню) подавати, подати, дарувати, подарувати кому що. -дите хоть копеечку! - подайте (подаруйте) хоч копієчку! Награждённый -1) на(д)городжений, винагороджений, в[об]дарований, пона(д)городжуваний и т. п.;2) поданий, подарований. -ться - на(д)городжуватися, на(д)городитися; бути на(д)городжуваним, на(д)городженим и т. п.* * *несов.; сов. - наград`итьнагоро́джувати, нагороди́ти, -роджу, -родиш и мног. понагоро́джувати; ( вознаграждать) винагоро́джувати, ви́нагородити, -джу, -диш; ( одарять) обдаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, обдарува́ти, -ру́ю, -ру́єш и обдари́ти, -дарю́, -да́риш и мног. пообдаро́вувати, сов. одарува́ти, одари́ти; ( наделять) наділя́ти, наділи́ти, -ділю́, -ді́лиш и мног. понаділя́ти
См. также в других словарях:
вознаграждать — Платить, оплачивать; выкупить, искупить, загладить, покрыть. Примерным поведением загладить свое преступление. // Все эти неудобства и неудачи выкупаются другого рода выгодами и удовольствиями . Тург. Доходы мои не покрывают расходов.… … Словарь синонимов
ВОЗНАГРАЖДАТЬ — ВОЗНАГРАЖДАТЬ, вознаградить кого чем, за что, жаловать по заслугам, награждать за труды или убытки, услугу, обиду, возмещать, возмерять, воздавать, оказать возмездие, возместку, поверстывать, наверстывать. ся, вознаграждать себя самого; | быть… … Толковый словарь Даля
ВОЗНАГРАЖДАТЬ — ВОЗНАГРАЖДАТЬ, вознаграждаю, вознаграждаешь (книжн.). несовер. к вознаградить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
вознаграждать — ВОЗНАГРАДИТЬ, ажу, адишь; аждённый ( ён, ена); сов., кого (что). Достойно наградить за что н. В. за труд. В. себя за что н. (доставить себе удовольствие в награду за какие н. лишения). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949… … Толковый словарь Ожегова
Вознаграждать — I несов. перех. 1. Награждать достойным образом кого либо, воздавать должное кому либо (за нелёгкий труд, лишения и т.п.). 2. Выражать свою благодарность, одобрение (взглядом, улыбкой и т.п.). II несов. перех. устар. 1. Заменять равноценным что… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
вознаграждать — вознагражд ать, аю, ает … Русский орфографический словарь
вознаграждать — (I)‚ вознагражда/ю‚ да/ешь‚ да/ют … Орфографический словарь русского языка
вознаграждать — ‘давать награду’ Syn: награждать, удостаивать (оф.) … Тезаурус русской деловой лексики
вознаграждать — см. Вознаградить … Энциклопедический словарь
вознаграждать — см. вознаградить; а/ю, а/ешь; нсв … Словарь многих выражений
вознаграждать — 3.2.7., ССМ 2 … Экспериментальный синтаксический словарь