-
101 dictation
n1) диктант2) диктування3) приписання, розпорядження; веління, повеління; наказ4) диктат* * *n1) диктант; диктування2) приписання, розпорядження; веління, вимога; диктат3) диктофон -
102 direct
1. adj1) прямий2) відвертий, правдивий; ясний, недвозначнийdirect statement — ясна (недвозначна) заява
3) очевидний, явний, неприхований4) безпосередній, прямийdirect hit — військ. пряме влучення
5) повний, абсолютний6) вертикальний, прямовисний7) лінгв. прямий8) ел. постійний2. adv1) прямо2) відразу, негайно3) безпосередньо; просто3. v1) спрямовувати, скеровувати (на щось — at, to, towards)2) керувати, управляти; контролювати3) давати вказівку (розпорядження); наказувати4) наставляти, повчати; давати поради5) показувати дорогу6) призначати; направляти, адресувати7) диригувати8) ставити кінофільм, режисерувати* * *I a1) прямийdirect motion — мyз. паралельне голосоведіння
2) прямий, відкритий; правдивий; ясний, недвозначний; очевидний, явний3) прямий, безпосереднійdirect evidence — юp. прямі докази
direct reading — тex. прямий відлік
direct drive — тex. пряма передача
direct access — обч. прямий доступ; який відбувається по прямій лінії
4) посил. повний, абсолютний5) вертикальний; прямовисний; перпендикулярний до даної площини6) лiнгв. прямийdirect speech — пряма мова; мaт. прямий
7) acтp. який рухається із заходу на схід8) eл. постійнийII advпрямо; відразу, безпосередньоIII v1) направляти, наводити (нaпp., телескоп); звертати ( увагу), спрямовувати2) керувати, управляти; контролювати3) пропонувати; давати вказівку, розпорядження; вирішувати ( справу)4) наставляти; давати поради, учити, навчати; інструктувати6) звертати, призначати (слова, промову); адресувати; посилати, відсилати7) диригувати; режисирувати, ставити кінофільм -
103 direction
n1) напрям, напрямок2) перен. галузь, сфера, напрям; лінія3) керівництво, керування, управління4) вказівка, наказ, розпорядження5) pl директиви; інструкція6) правління; дирекція7) pl адреса8) постановка (п'єси)9) режисура, робота з акторамиdirection sign — дорожній знак, дороговказ
* * *n1) напрямок; галузь, царина, напрямок, лінія2) керівництво, управління3) вказівка, приписання, рекомендація, розпорядження; pl інструкція; директиви; вказування дороги; порада, як пройти куди-небудь4) правління; дирекція5) pl адреса6) постановка (вистави, п'єси); режисура, робота з акторами; ремарка7) cпeц. напрямок, вісь -
104 dispose
v1) розташовувати, розміщувати, розставляти2) схиляти (когось)3) давати розпорядження; наказуватиto dispose of smth. — розпоряджатися чимсь
4) підготовляти* * *v1) розташовувати, розміщати; розставляти; упорядковувати, улагоджувати2) настроювати, схилятиto dispose smb to smth /to do smth / — схилити кого-небудь до чого-небудь
3) робити розпорядження; наказувати4) (of) видаляти, забирати; позбуватися; позбуватися (чого-небудь, кого-небудь), покінчити (з чим-небудь, ким-небудь); закінчувати, завершувати; використовувати; віддавати, передавати; дарувати; продаватиto dispose of property — розпорядитися майном (шляхом продажу, дарування, заповіту)
-
105 disposition
n1) характер, натура, вдача2) настрій; схильність; тенденція3) розташування, розміщення; розстановка4) pl військ. розташування (диспозиція) військ; бойовий порядок5) контроль; управління; право розпоряджатися6) передача, ліквідація7) розпорядження, постанова8) план; приготування9) мед. схильність; діатез* * *n1) характер, вдача; настрій; схильність, тенденція2) розташування; розміщення; pl; вiйcьк. розташування військ; бойовий порядок ( в обороні); розподіл сил3) контроль; управляння; право розпоряджатися ( чим- небудь)4) (of) передача ( кому-небудь); ліквідація5) юp. розпорядження, постанова6) план; приготування7) мeд. схильність; діатез -
106 executive
1. n1) (the executive) виконавча влада2) (the executive) виконавчий орган4) (E.) амер. глава виконавчої владиChief E. — а) президент (США); б) губернатор; в) мер міста
5) керівник; адміністратор6) амер. службовець, співробітник7) амер., військ. а) начальник штабу; б) помічник командира2. adj1) виконавчийexecutive officer — амер. старший помічник (командира корабля)
2) урядовий; президентськийthe executive head of the nation — а) глава уряду; б) глава держави, президент
executive order — а) урядове розпорядження; б) розпорядження президента
executive session — амер. закрите засідання законодавчої палати
3) амер. адміністративнийexecutive business — адміністративні питання; питання, внесені президентом (в сенат)
E. Mansion — амер. а) резиденція губернатора штату; б) іст. резиденція президента
4) адміністраторський; організаторський* * *I n1) (the executive, the Executive) виконавча влада; ( the executive) виконавчий орган; ( the Executive) виконком ( партії); ( Executive) aмep. глава виконавчої владиChief Executive — президент ( США)
2) керівник, адміністратор; ( відповідальний) співробітникbusiness executive — керівник, адміністратор (компанії, корпорації)
3) aмep.; вiйcьк. начальник штабу частини; помічник командираII a1) виконавчийexecutive power — виконавча влада; aмep. урядовий; президентський, який стосується президента
executive department — міністерство, відомство; відділ адміністрації окремих штатів
the executive head of the nation — глава виконавчої влади, глава уряду; глава держави, президент
2) адміністраторський; організаторський3) який відповідає смакам, можливостям керівників, менеджерів; вищої якості; дорогий, розкішний -
107 executive order
амер.урядове розпорядження, розпорядження президента -
108 fiat
-
109 give
In1) піддатливість, поступливість2) пом'якшення3) пружність; еластичність; пружинистість4) тех. зазор5) пружна деформаціяIIv (past gave; p.p. given)1) давати2) дарувати; обдаровувати3) жертвувати4) заповідати; відказувати5) надавати, віддавати6) доручати, давати доручення7) передавати, вручати8) платити, віддаватиhow much did you give for this hat? — скільки ви заплатили (віддали) за цей капелюх?
9) бути джерелом10) повідомляти, передавати (інформацію)11) змальовувати, описувати; зображувати13) відходити; відскакувати14) слабшати, спадати (про вітер, мороз)15) осідати, подаватися, осуватися16) псуватися; зношуватися17) жолобитися; перекошуватися21) приділяти25) віддавати (розпорядження)30):to give regards (love) to smb. — передавати привіт комусь
31) з'єднувати (з абонентом)32) виходити (про вікно тощо; на, у — on, upon, into)33) висловлювати (свої думки); аргументувати34) приписувати (авторство)35) заражати, інфікуватиgive ahout — а) поширювати (чутку); б) розподіляти
give away — віддавати, роздавати, розподіляти; дарувати
to give away the show — видати таємницю, розголосити секрет
give back — а) повертати; б) відплатити (за образу)
give forth — а) оголошувати; б) поширювати чутку
give in — а) поступатися, здаватися
I give in! — здаюся!; б) вручати; в) погоджуватися (з — to)
give off — виділяти, випускати, давати (паростки)
give out — а) видавати, випускати; б) оголошувати, публікувати; в) поширювати чутки; г) закінчуватися (про запаси)
give up — а) покинути; б) відмовитися (від роботи тощо); кинути (звичку); в) поступитися; здатися
to give birth to — народжувати, породити
to give one's hand — одружитися, вийти заміж
to give oneself airs — триматися зарозуміло; задаватися
to give a good account of oneself — а) добре зарекомендувати себе; б) досягти хороших результатів
to give smb. best — визнати чиюсь перевагу над собою
to give the bird — а) звільнити; б) висміяти
to give smb. his walking-orders (his walking-ticket) — вигнати когось з роботи
to give smb. the mitten (the basket, the sack, the push; амер. the gate) — відмовити нареченому, піднести гарбуза
to give smb. the slip — а) уникати когось; б) утекти від когось
* * *I n1) піддатливість, поступливість; зм'якшення, пом'якшення2) пружність, еластичність; пружистість3) тex. зазор, гра4) cпeц. пружна деформаціяII v(gave; given)1) давати2) дарувати, обдаровувати, жалувати; жертвуватиto give alms — подавати милостиню; заповідати, відказувати, відписувати
3) надавати, віддавати; доручати, давати доручення4) передавати, вручати5) платити6) надавати (смаку, упевненості)7) бути джерелом, робити, продукувати, виробляти8) повідомляти9) описувати, зображувати10) (to) підставляти; простягати11) відступити, відскакувати; поступатися, погоджуватися12) піддаватися, слабшати; бути еластичним, згинатися, гнутися; осідати, подаватися; псуватися, зношуватися; cпeц. жолобитися, перекошуватися13) присвоювати (звання, титул)15) присвячувати (час, життя); приділяти ( увагу); давати можливість ( вибору)16) влаштовувати (обід, вечірку); виконувати ( перед аудиторією)18) віддавати ( розпорядження)19) заподіювати, спричиняти, завдавати20) показувати, давати показання ( про прилади); давати які-небудь результати (про дослідження е т. п.); подавати ( приклад)21) поступатися (місцем, першістю)22) проголошувати ( тост)23) з'єднувати ( з абонентом)24) виходити (про вікно, двері)25) висловлювати ( свої міркування); аргументувати26) приписувати ( авторство)27) заражати28) передавати, вручати29) видавати, віддавати заміж (заст. тж. give in marriage) to give a kiss поцілуватиIII іст. -
110 inhibition
n1) заборона2) юр. розпорядження вищого суду нижчому про припинення справи до розгляду апеляції3) позбавлення права відправляти церковну службу4) стримування, заглушування (почуттів тощо)5) фізл. гальмування, затримка; угамування6) хім. інгібування, пригальмовування* * *n1) заборона2) юp. розпорядження вищестоящого суду про призупинення провадження справи до розгляду поданої у справі апеляції; позбавлення права відправлення церковної служби3) стримування, придушення ( почуттів); мeд. гальмування, затримка4) xiм. гальмування, інгібування -
111 injunction
n1) наказ, розпорядження; веління2) юр. судова заборона* * *nнаказ, розпорядження; юp. судова заборона; заборонна норма -
112 instruction
n1) навчання, освіта, освічення2) інструктаж, інструктування3) амер. наказ (депутатові)5) освіченість, освіта; знанняhigh school instruction — амер. повна середня освіта
6) pl інструкції, вказівки, директиви; накази, розпорядження7) юр. наказ (судді) присяжним* * *n1) інструкція, викладання2) інструктаж; aмep. наказ ( депутатов); імперативний мандат; директива ( делегатов голосувати)3) освіта, освіченість, знанняhigh-school instruction — aмep. повна середня освіта
4) pl інструкції, вказівки, директиви; накази, розпорядження5) юp. наказ ( судд присяжним)6) тex. технічна інструкція7) обч. команда, програма -
113 interim
1. n1) проміжок (період) часуin the interim — а) тим часом, у цей час; б) тимчасово
2) амер. період між сесіями законодавчих зборів3) тимчасова постанова; тимчасове розпорядження2. adjтимчасовий; попередній; проміжний* * *I n1) проміжок часу; проміжний періодin the interim — тим часом, між тим; у цей час тимчасово; період між сесіями
2) тимчасова постанова, розпорядження3) цepк.; icт. тимчасовий едикт, указII aтимчасовий; попередній; проміжний -
114 mittimus
1. n лат.1) юр. наказ про ув'язнення2) розм. увільнення2. vув'язнювати на підставі ордера на арешт (розпорядження суду)* * *I n1) юp. наказ про ув'язнення; ордер на арешт2) розм. звільненняII v; юр.ув'язнювати на підставі ордера на арешт або розпорядження суду -
115 ordain
v1) церк. висвячувати в духовний сан2) визначати, приписувати3) юр. давати розпорядження; постановляти; визначати в законодавчому порядку* * *v1) цepк. посвячувати в духовний сан2) визначати, зумовлювати; наказувати, приписувати; призначати3) юp. пропонувати; віддавати розпорядження; постановляти, встановлювати в законодавчому порядку -
116 order
1. n1) порядок, послідовність; розташування, розміщення (в певному порядку)the order of the seasons — послідовність (зміна) пір року
2) спокій, заведений порядок3) справність; добрий стан, ладto get out of order — зіпсуватися, вийти з ладу
4) добрий фізичний стан5) регламент; правила процедури; порядок ведення (зборів тощо)6) суспільний лад, устрій7) військ. стрій, бойовий порядок8) мат. степінь9) ряд10) архт. ордер11) наказ, розпорядження; інструкціяoral order — військ. усний наказ
12) дозвіл; перепустка; ордер13) вексель, чек14) замовленняmade to order — виготовлений (зроблений) на замовлення
15) амер. порція, замовлення (в ресторані)16) верства суспільства, соціальна група17) військ. ранг; чин; звання18) орден; відзнакаthe order of Merit — орден «За заслуги»
19) рицарський (релігійний) орден20) товариство, організація (приватних осіб)21) церк. група духовних осіб22) pl духовний сан23) церк. один з дев'яти чинів ангелів24) рід; сорт; властивість25) зоол., бот. ряд; підклас26) амер. стиль, тенденціяa tall order — важке завдання, надмірна вимога
in order that, in order to — для того, щоб
on the order of — приблизно, орієнтовно; щось на зразок...
in short order — швидко, негайно
order of business — а) порядок денний (зборів тощо); б) питання (пункт) порядку денного
order of the day — а) порядок денний; б) парл. питання, призначене для розгляду на певний день
2. v1) наказувати; розпоряджатися2) посилати; відсилати3) призначати; приписувати (ліки)4) замовляти5) упорядковувати, доводити до ладу6) розташовувати, розкладати (в певному порядку)7) висвячувати в духовний сан8) визначатиorder arms! — військ. до ноги! (команда)
* * *I n1) порядок, послідовність; розташування, розміщення ( у певному порядку)2) справність, порядок, хороший стан; хороший ( фізичний) стан3) порядок, спокій; заведений порядок; дотримання закону, правил4) лад5) порядок ведення ( зборів); правила процедури, регламентon a point of order — по процедурі, відповідно до процедури /регламенту/
in order — відповідно до правил, до регламенту; доречний; природний; логічний
6) вiйcьк. шикування, стрій7) мaт. порядок, степінь8) apxiт. ордер9) ряд10) наказ, розпорядження; інструкція11) icт. дія12) ордер; дозвіл; пропуск; контрамарка13) вексель; чек14) замовлення15) aмep. порція, замовлення ( у ресторані)16) верства суспільства; соціальна група17) вiйcьк. ранг; чин, звання18) відзнака; орден19) кавалери одного (того ж) ордена20) лицарський або релігійний орден21) товариство, організація ( приватних осіб)22) цepк. група духовних осібholy /full/ orders — духівництво, духовенство
minor orders — церковні служники (псаломщики, читці, воротарі); pl духовний сан; один з дев'яти чинів ангелів
23) рід, вид, сорт; властивість24) зooл., бoт. ряд; підклас; порядок25) aмep. стиль; тенденція26) aмep.; c-г. кондиційний стан тютюнового листа, вологість листя тютюнуII v1) наказувати; розпоряджатися2) направляти, посилати3) призначати, прописувати ( ліки)4) замовляти5) упорядковувати; приводити в порядок6) розташовувати, розподіляти ( у певному порядку)7) aмep.; c-г. приводити листя тютюну в кондиційний стан9) визначати, зумовлювати -
117 precept
n1) напучення, повчання2) правило; вказівка3) інструкція4) заповідь5) top. розпорядження, наказ6) виклик, повістка в суд* * *[`priːsept]n1) наставляння; правило; вказівка; інструкція; заповідь2) юp. припис, наказ, розпорядження ( суду або судді); ордер ( на арешт)3) виклик, повістка до суду -
118 prescription
n1) приписування2) припис; розпорядження3) мед. рецепт; прописані ліки4) юр. право давності* * *n1) припис; приписання; розпорядження; рекомендація; установка2) мeд. рецепт; прописані ліки3) юp. право давності ( погашувальної або набувної); неписаний закон -
119 purview
n1) юр. диспозитивна частина закону (постанови, розпорядження)2) сфера дії закону3) сфера, компетенція; межі4) кругозір* * *n1) юp. диспозитивна частина закону, постанови, розпорядження; сфера чинності закону2) сфера, компетенція; область дії; границі, межі3) кругозір -
120 rebellion
n1) повстання; заколот, бунтto rise in rebellion — повстати, підняти повстання (заколот)
the Great R. — іст. «Великий заколот» (назва громадянської війни в Англії у XVII ст.)
2) відверта непокора; опір; протидія; протест3) розм. обурення4) юр. непокірність суду; невиконання розпорядження суду* * *n1) повстання; заколот, бунтin rebellion — повсталий; який збунтувався; заколотний; бунтівний
2) відкрита непокора, непідкорення; опір, протидія ( чому-небудь); протест ( проти чого-небудь); обурення3) дiaл.; юp. непокора суду; невиконання розпорядження суду
См. также в других словарях:
розпорядження — я, с. 1) Дія за знач. розпорядитися, розпоряджатися 2), 3). •• У (в) розпоря/дженні кого, чого у володінні, у віданні кого , чого небудь. У (в) розпоря/дження кого, кому для використання на чийсь розсуд … Український тлумачний словник
розпорядження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
шафовання — розпорядження … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
заповіт — (розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті; передсмертна воля; настанова, наказ послідовникам / нащадкам), духівниця, тестамент, завіт (зазв. про Старий / Новий Завіт) … Словник синонімів української мови
указ — (розпорядження, наказ уряду, верховної влади, що має силу закону), постанова, декрет, акт, універсал, едикт Пор. постанова I … Словник синонімів української мови
Мемориальные доски на киевских зданиях — Мемориальная доска В. Некрасову в Киеве, Крещатик,15. Мемориальн … Википедия
куренда — Куренда: об їждчик з об явами та наказами [XI] обіжник, циркуляр [3;33] циркуляр [46 2;45;46 1] розпорядження духовенству, видане церковною владою [22;41;51;52] розпорядження церковної влади до духовенства з наказами [VII] розпорядження церковної … Толковый украинский словарь
слухати — аю, аєш, недок. 1) перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким , чим небудь звуки; намагатися сприймати що небудь слухом. || Сприймаючи слухом, чути що небудь; напружено вслухатися, прислухатися до чого небудь. || Прислуховуючись,… … Український тлумачний словник
патент — Патент: Патент: (цісарський) – розпорядження, указ [47] (цісарський) розпорядження, указ, дозвіл [1] (цісарський) указ [46 1] (цісарський): розпорядження, указ [X] грамота [VI,VII] тут: указ [44 1] указ, розпорядження [46 2] урядова постанова,… … Толковый украинский словарь
наряд — I у, ч. 1) Те, у що наряджаються; одяг (перев. святковий, гарний). || перен. Зовнішнє покриття тварин, неживих предметів. 2) заст. Збруя. II у, ч. 1) Завдання, розпорядження про виконання якої небудь роботи. || Письмове розпорядження про… … Український тлумачний словник
Береговой, Георгий Тимофеевич — У этого термина существуют и другие значения, см. Береговой. Георгий Тимофеевич Береговой … Википедия