Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

повреждать

  • 1 повреждать

    техн., несов. поврежда́ть, сов. повреди́ть
    пошко́джувати, пошко́дити; ( портить - ещё) псува́ти, зіпсува́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > повреждать

  • 2 повреждать

    техн., несов. поврежда́ть, сов. повреди́ть
    пошко́джувати, пошко́дити; ( портить - ещё) псува́ти, зіпсува́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > повреждать

  • 3 повреждать

    повредить
    1) что - (причинять физический вред) ушкоджати, ушкодити, увереджати и увереджувати, увередити, надвереджати и -джувати, надвередити, вражати, вразити що, (портить) псувати, попсувати, пошпетати що. [Чого ти сичиш? - Пучку вразила (Борз.). Ушкодив собі зуба, увередив руку. Вельми ввередите свою честь (Кліш). Град увесь хліб попсував или безл. Градом хліб попсувало. Гаврахи пошпетали пшеницю, позаїдали місцями]. -дить своё здоровье - увередитися, підвередитися, надвередитися. [Ще й кравці увередяться, шиючи на кожного по сто жупанів. Не дуже греби - підвередишся]. -дить рассудок кому - спричинити розум кому;
    2) кому, чему - пошкодити, зашкодити кому, чому, (помешать) завадити кому. [Це може пошкодити моїм інтересам. Щоб не зашкодити своїй фортуні (Куліш)]. -дить здоровью - зашкодити, завадити, (диал.) запротивити. Если не поможет, то и не -дит - як не поможе, то й не зашкодить (не завадить). Не -дит - не пошкодить, не зашкодить, не завадить. Повреждённый - ушкоджений, увереджений, надвереджений, уражений, попсований, пошпетаний. [У мене зуб ушкоджений, палець надвереджений (уражений). Ляхи мстились над Руссю за свою надвереджену славу (Куліш). У нас пшениця пошпетана місцями, позаїдали гаврахи]. -ное здоровье - підвереджене, надвереджене здоров'я. -ный живот - надвереджений, підірваний, порушений живіт. -ный ум - спричинений розум.
    * * *
    несов.; сов. - повред`ить
    1) ( что) ушко́джувати, ушко́дити, пошко́джувати, пошко́дити; ( портить) псува́ти, зіпсува́ти и попсува́ти
    2) (несов.: причинить ущерб кому-чему) пошко́дити, зашко́дити; ( здоровью) зава́дити

    Русско-украинский словарь > повреждать

  • 4 повредить

    Русско-украинский политехнический словарь > повредить

  • 5 портить

    1) псува́ти; ( повреждать) пошко́джувати, ушко́джувати; ( уродовать) ні́вечити, перево́дити
    2) ( вредить) шко́дити
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > портить

  • 6 повредить

    Русско-украинский политехнический словарь > повредить

  • 7 портить

    1) псува́ти; ( повреждать) пошко́джувати, ушко́джувати; ( уродовать) ні́вечити, перево́дити
    2) ( вредить) шко́дити
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > портить

  • 8 пошкоджувати

    техн. поврежда́ть, по́ртить ( повреждать)

    Українсько-російський політехнічний словник > пошкоджувати

  • 9 избивать

    избить
    1) (убивать) побивати, побити, вибивати, вибити, убивати, повбивати, повибивати кого. [Хлібороби опановували замки, побивали скрізь латинських попів і вертались до стародавньої слов'янської віри (Куліш). Вибивали народ тисячами (Стор.). Усіх людей у городі повбивали (Грінч.)]. -бить всех до тла - вибити до ноги;
    2) (исколотить; истрепать) бити, побити, збивати, збити. Его в кабаке -били - його в шинку побили, збили. Яблоко это -бито - яблуко це побите. -бить кнут - побити батіг (батога) на кому. [Побив на йому увесь батіг]. -бить до синяков кого - на синяки (на синці) побити, (і)зсинити кого. [Та так побила свекруху, на синяки! (Берд.)]. -бить кого в биток - на (в) яєчню, на болото кого побити, збити. [Збив го (его) на болото (Франко, Пр.)]. -бить кого палкой - вибити кого палицею, обпалкувати кого. [Я його добре обпалкую, аби тільки впіймався (Липовеч.)]. -бить кого до крови - в кров роз'юшити кого. Избитый и Избиенный -
    1) побитий, вибитий, повбиваний, повибиваний;
    2) побитий, збитий. [Нарешті, збитого і майже голого повели мене до війта (Франко)]. Я весь -бит - я ввесь побитий, чисто (геть) побитий;
    3) см. Избитый, прил. -ться -
    1) страд. побиватися, убиватися, вибиватися; битися; бути побитим, вибитим и т. д.;
    2) битися, побитися, збиватися, збитися. Он сам -бился пьяный - він п'яний сам побився. Сапожки -бились - чобітки збилися, побилися, стопталися, ступцювалися.
    * * *
    несов.; сов. - изб`ить
    1) ( наносить побои) би́ти (б'ю, б'єш), поби́ти, вибива́ти, ви́бити, збива́ти, зби́ти (зіб'ю́, зіб'є́ш); товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́, несов. убива́ти

    \избивать би́ть кнуто́м — поби́ти (зби́ти) батого́м (пу́гою); відбато́жити, ви́батожити

    2) (уничтожать, убивать) вибива́ти, ви́бити, вини́щувати, -щую, -щуєш, ви́нищити, убива́ти, уби́ти; ( перебивать) перебива́ти, переби́ти и мног. поперебива́ти
    3) (повреждать, приводить в негодность) би́ти, поби́ти, збива́ти, зби́ти; товкти́, потовкти́

    \избиватьби́ть доро́гу — розби́ти доро́гу (шлях)

    \избивать би́ть но́ги — зби́ти (поби́ти) но́ги

    \избивать би́ть о́бувь — зби́ти (поби́ти) взуття́

    Русско-украинский словарь > избивать

  • 10 изводить

    извести или известь
    1) (откуда) виводити, вивести кого звідки. [Виводь коня із кінниці (Пісня)];
    2) (издерживать) витрачати, витратити, потрачати, потратити марно, переводити, перевести, зводити, звести, занапащати, занапастити, збавляти, збавити, (о мн.) повитрачати, позводити, попереводити, позбавляти що. [Стільки грошей на його науку витрачено марно, бо пуття з його не вийшло ніякого (Харківщ.). Не переводь багато паперу (Харківщ.). Звели ліс батьківський і признаки немає, де ріс (Харківщ.). Стільки часу занапащаємо марно (М. Грінч.). Скільки пашні збавили на той самогон! (Звин.)];
    3) кого (морить) - в'ялити, зв'ялити, морити, зморити, сушити, зсушити кого, життя збавляти, збавити кому, (образно) виварювати воду з кого. [Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки (Пісня). Казала, що підеш за мене, то не мори мене; нехай я пришлю людей, поберімося вже собі (Квітка). Був у Шевченка другий учитель маляр, що замість науки виварював тільки воду з хлопця тяжкою роботою (Єфр.)]. Он меня -дит - він мені жити не дає, він життя моє збавляє, він мій вік занапащає;
    4) -ть со света - зганяти, зігнати зо світу, зводити, звести, згладити зо світу, (сов.) стеряти, стратити, згубити, (многих) позводити (зо світу), потратити. [Замучать мене, із світу зженуть вороги мої (Васильч.). Надумався звести її з світу (Київщ.). Захотіла вона свого чоловіка стеряти (Липовеч.). Хіба цього гада зовсім із світу згладити? (Ор. Левиц.). А тепер уже он бачиш доходить до чого? що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч.)]. -ти со всем потомством до последнего колена - вигубити до накорінку (Крим.). -ть, -ти мышей, мух, блох и т. п. - вибавляти, вибавити, вигублювати, вигубити, винищувати, винищити, повибавляти, повигублювати, повинищувати (миші, мухи, блохи и мишей, мух, бліх). [Ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.)]. Изведенный - виведений; витрачений, потрачений, з[пере]ведений; зв'ялений, зсушений; вибавлені, вигублені.
    * * *
    несов.; сов. - извест`и
    1) (тратить, расходовать) перево́дити, перевести́, стра́чувати, стра́тити (стра́чу, стра́тиш); тра́тити и витрача́ти ма́рно, ви́тратити ма́рно
    2) (лишать жизни, губить) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, занапаща́ти, занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; (уничтожать, истреблять) ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и мног. пони́щити и повини́щувати, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити

    \изводить ть, \изводить ти́ тарака́нов — зво́дити, звести́ (ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити) таргані́в

    3) (мучить, терзать) му́чити, зму́чити, заму́чувати, заму́чити; ( раздражать) дратува́ти и роздрато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, роздратува́ти
    4) (повреждать, калечить) калі́чити, покалі́чити
    5) (выводить откуда-л.) виво́дити, ви́вести, -веду, -ведеш

    Русско-украинский словарь > изводить

  • 11 накалывать

    наколоть
    1) (выкалывать остриём на чём-либо) наколювати, наколоти що и чого, виколювати, виколоти що, (о мног.) понаколювати, повиколювати; (тесто) наколювати, наколоти, поколоти що. [Нащо ти наколов тут стільки дірочок? (Київщ.). Спершу взірець на папері виколює, а тоді вишиває (Богодух.)]. -ть тело - наколювати (татуювати), наколоти (нататуювати) тіло;
    2) (натыкать на остриё) нашпилювати, нашпилити, настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, (о мног.) понашпилювати, понастромлювати, понаштрикувати що на що. [Нашпилив метелика (Київ)];
    3) (прикалывать) пришпилювати, пришпилити (о мног.) попришпилювати що на що. [Пришпилила на голову квіти (Київщ.)];
    4) (глаз, палец, ногу на что) наколювати, наколоти око, палець, ногу, сколювати; сколоти, пробивати, пробити палець, ногу на що, (о мног.) понаколювати, посколювати, попробивати; см. ещё Накалываться 2. [Ой, полола дівчина пастернак, та сколола ніженьку на будяк (Пісня)];
    5) (свиней, поросят) наколювати, наколоти, (скота) нарізувати, нарізати, (о мног.) понаколювати, понарізувати чого;
    6) (дров, сахару, льда) наколювати, наколоти, нарубувати, нарубати, (лучины) наколювати, наколоти, наскипувати, наскипати, (камня) набивати, набити, налупувати, налупати, (о мног.) понаколювати и т. п. чого. Наколотый -
    1) наколотий и наколений, виколотий и виколений, понаколюваний, повиколюваний; поколотий и поколений; нататуйований;
    2) нашпилений, настромлений, наштрикнутий, понашпилюваний и т. п.;
    3) пришпилений, попришпилюваний;
    4) наколотий, наколений, сколотий, пробитий;
    5) наколотий, наколений, понаколюваний; нарізаний, понарізуваний;
    6) наколотий, наколений, нарубаний, наскипаний, набитий, налупаний, понаколюваний и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - накол`оть
    (раскалывая, наготовлять) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; ( нарубывать) нару́бувати, наруба́ти
    II несов.; сов. - накол`оть
    1) (прикалывать, наносить уколы, повреждать уколом) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; ( на остриё) нашпи́лювати, нашпи́лити, наштри́кувати, наштрикну́ти; (узор, рисунок) вико́лювати, ви́колоти
    2) (набивать свиней, рыбы) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; (скота, птицы) нарі́зувати и наріза́ти, нарі́зати и мног. понарізувати и понаріза́ти

    Русско-украинский словарь > накалывать

  • 12 наклёвывать

    наклевать, наклюнуть
    1) см. Надклёвывать;
    2) -вывать, -вать чего - накльовувати, наклювати, надзьо[ю]бувати, надзьо[ю]бати, (о мног.) понакльовувати, понадзьо[ю]бувати чого;
    3) -вывать, -вать жорнов - карбувати, накарбовувати, накарбувати, покарбувати жорно;
    4) -нуть, безл. (о деньгах) - завестися, заворушитися. У него -нуло - у його завелися (заворушилися) грошенята. Наклёванный -
    1) см. Надклёванный;
    2) накльований, надзьо[ю]баний, понакльовуваний, понадзьо[ю]буваний;
    3) накарбований, покарбований.
    * * *
    I несов.; сов. - наклев`ать
    1) (клюя, съедать; набирать зоб) накльо́вувати, наклюва́ти
    2) (клюя, повреждать что-л.) накльо́вувати, наклюва́ти, надзьо́бувати, надзьо́бати, надзю́бувати, надзю́бати; (сов.: подолбить) подовба́ти
    II несов.; сов. - накл`юнуть
    ( продалбливать клювом) накльо́вувати, наклю́нути, надзьо́бувати, надзьо́бати, надзю́бувати, надзю́бати

    Русско-украинский словарь > наклёвывать

  • 13 натирать

    натирывать, натереть
    1) чего - натирати, натерти, (о мног.) понатирати чого. [Знайшла ріпу, натерла на тертушку (Мирний)];
    2) кого, что чем (покрывать слоем чего-л.) - натирати, натерти, (о мног.) понатирати кого, що чим; (больного) витирати, витерти (хворого, слабого). [Натри мені бік шпигинаром (Київщ.). Натерла підлогу мастикою (Київ)];
    3) что (продолжительным трением) - натирати, натерти, (о мног.) понатирати що; (саднить) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити, нашмуглювати, нашмугляти, о(б)шмуглювати, о(б)шмугляти, нашмульгувати, нашмульгати, обшмульгувати, обшмульгати, нашморгувати, нашморгати що, (утомлять работой) натруджувати, натрудити, (о мног.) понамулювати, помуля[и]ти, понашмуглювати, понашмульгувати, понашморгувати, понатруджувати и т. п. що. [Матірка з десятки (грубое полотно) натирає тіло до розчосу (Мирний). Машкара намуляла мені вже добре щоки (Н.- Лев.). Мені паляниці (в торбині) намуляли плечі (Тесл.). Мотуз ошмугляв молодеє тіло (Н.- Лев.). Кайдани тіло обшмульгали (Дума). Хоч ніжку натрудив (голуб), одначе вирвався і полетів (Глібів)]. -реть бока, перен. - обтертися, обговтатися, вигладитися, (наловчиться) наламатися и наломитися, (вульг.) насобачитися. Натёртый -
    1) натертий; понатираний;
    2) натертий, понатираний; витертий;
    3) натертий, понатираний; намуля[е]ний, о(б)шмугляний, обшмульганий, нашморганий, натруджений, понамулюваний, помуля[е]ний, пообшмуглюваний, пообшмульгуваний, понашморгуваний, пошморганий, понатруджуваний. -ться -
    1) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п. [Руки-б йому перецілувала, а більш, де пошморгані залізом (Квітка)];
    2) (наловчиться, сов.) - см. Навастривать (-рить к чему руку). Он в людях -тёрся - між людьми він обтерся; см. выше -реть бока;
    3) (вдоволь, сов.) - а) натертися, попотерти (досхочу), (о мног.) понатиратися; б) натертися, попотертися (досхочу), (о мног.) понатиратися и т. п.; срв. Тереть, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - натер`еть
    1) натира́ти, нате́рти -тру́, -тре́ш и мног. понатира́ти; (измель-, чить некоторое количество) утира́ти, уте́рти
    2) (причинять боль, повреждать трением) наму́лювати, -люю, -люєш, наму́ляти и наму́лити и мног. пому́ляти и пому́лити и понаму́лювати, натира́ти, нате́рти и мног. понатира́ти; ( наминать) намина́ти, нам'я́ти, -мну́, -мне́ш и мног. понамина́ти; (сов.: до ссадин) диал. пошмугля́ти, пошмо́ргати

    Русско-украинский словарь > натирать

  • 14 начёсывать

    начесать
    1) чего - начісувати, начесати, (о мног.) поначісувати чого; (шерсти ещё, сов.) начухрати (вовни); (льна, пряжи ещё, сов.) напачесувати (льону, прядива). [Тихо дівча косу чеше; що начеше, на Дунай несе (Чуб. V). Начухрав вовни (Сл. Гр.)];
    2) что - начісувати, начесати, нашкрябувати, нашкрябати, надряпувати, надряпати, начухувати, начухати, (о мног.), поначісувати и т. п. що. [На тім'ї начесав аж струп (Котл.). Не шкрябайся так, - ще коросту нашкрябаєш! (Брацл.). Начухав руку, трохи не поздирав (Сл. Ум.)]. Начёсанный -
    1) начесаний, поначісуваний; начухраний, напачесуваний, напачесований;
    2) начесаний, нашкрябаний, надряпаний, начуханий, понашкрябуваний и т. п. -ться -
    1) начісуватися, начесатися, поначісуватися; бути начісуваним, начесаним, поначісуваним и т. п.; нашкрябуватися, бути нашкрябуваним, нашкрябаним, понашкрябуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (чеша) начесатися, попочесати (досхочу), ( о мног.) поначісуватися; б) (чешась) начісуватися, попочесатися (досхочу), (о мног.) поначісуватися и т. п.; срв. Чесать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - начес`ать
    начі́сувати, -сую, -суєш, начеса́ти, -чешу, -че́шеш; ( повреждать кожу чесанием) начу́хувати, -чухую, -чухуєш, начу́хати, нашкря́бувати, -бую, -буєш, нашкря́бати

    Русско-украинский словарь > начёсывать

  • 15 отшибать

    отшибить, -бнуть відбивати, відбити, відшибати, відшибти що від чого. [Та в коморі й горобцеві крила відшибеш (Рудан.)]. Опять носок у чайника -ли! - знову носика в чайника відбили! -бить руку, грудь - вдарити, забити руку, груди. -бить мяч - відбити м'яча (опуку). Ему последнюю память -бло - геть памороки йому забило. Аминем беса не -бёшь - амінем чорта не збудешся (не спекаєшся). Отшибленный - відбитий, відшибнутий.
    * * *
    несов.; сов. - отшиб`ить
    1) відбива́ти, відби́ти и повідбива́ти; ( откалывать) відко́лювати, відколо́ти
    2) ( повреждать ударами) забива́ти, заби́ти и позабива́ти

    Русско-украинский словарь > отшибать

  • 16 переламывать

    -ламливать) переломать, -ломить переламувати, переламати, переломлювати, переломити, (о мног.) попереламувати, -ломлювати; (изломать всё) поламати, поломити, повиламувати, повиломлювати, повиломляти, (посуду) перетрощити, перетовкти, поперетовкувати, потрощити, потовкти (посуд, миски). [Перетрощила (перетовкла) усі шклянки]. Переломанный, -мленный - переламаний, переломлений, попереламуваний, попереломлюваний, поламаний; пере[по]трощений. -мить руку, ногу - переломити (перебити) руку, ногу. Он грозится -мать ему руки, ноги - він нахваляється йому руки, ноги попереламувати (поперебивати). Буря -мала много деревьев - буря багато дерев поламала. Трудно -мить его упрямство - важко зломити (перемогти) його впертість. Трудно -мить себя - важко себе перемогти.
    * * *
    I несов.; сов. - перелом`ать
    перела́мувати, перелама́ти и поперела́мувати; (несов.: сломать всё, многое) потрощи́ти, перетрощи́ти, ви́трощити
    II несов.; сов. - перелом`ить
    (разламывать надвое, повреждать, перен.) перела́мувати и перело́млювати, переломи́ти и поперела́мувати и поперело́млювати; (несов. перен.) перелама́ти

    Русско-украинский словарь > переламывать

  • 17 повредить

    Русско-украинский словарь > повредить

  • 18 подвёртывать

    подвертеть
    1) (гайку, винт) прикручувати, прикрутити. [Прикрути шрубку дужче];
    2) сов. (подвернуть) підмотувати, підмотати. [Підмотай перстінь, щоб не спорснув з пальця];
    3) -тывать, -нуть полы одежды, юбку, рукава - закасувати, закасати, підкасувати, підкасати, закочувати, закачати, підкочувати, підкачати;
    4) -нуть ноги под себя - підібгати, підгорнути. [Ніжечки підгорни]. Подвёрнутый -
    1) прикручений;
    2) підмотаний,
    3) підкасаний, закасаний, закачаний, підкачаний;
    4) підібганий, підгорнений и підгорнутий.
    * * *
    несов.; сов. - подверн`уть
    1) ( завинчивать) підкру́чувати, підкрути́ти и попідкру́чувати
    2) ( загибать края) підгорта́ти, підгорну́ти и попідгорта́ти: (рукава, брюки) підка́чувати, підкача́ти и попідка́чувати, підко́чувати, підкоти́ти и попідко́чувати, зака́чувати, закача́ти и позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и позако́чувати, підка́сувати, підкаса́ти, зака́сувати, закаса́ти; ( рукав) засу́кувати, засука́ти и позасу́кувати, підсу́кувати, підсука́ти
    3) ( наматывать) підмо́тувати, підмота́ти
    4) ( подгибать) підгорта́ти, підгорну́ти и попідгорта́ти; ( иногда) підверта́ти, підверну́ти, несов. підібга́ти, підобга́ти
    5) ( повреждать) підверта́ти, підверну́ти
    6) (сворачивая, подъезжать) підверта́ти, підверну́ти
    7) ( подсовывать) підсо́вувати, підсу́нути

    Русско-украинский словарь > подвёртывать

  • 19 подвёртываться

    подвертеться
    1) прикручуватися, прикрутитися. [Шруб не прикручується дужче];
    2) (сов. подвернуться) підмотуватися, підмотатися;
    3) закасуватися, закасатися, закачуватися, закачатися, підкачатися, підібгатися. [Довгий хвіст у сукні підобгався. Пола закасалась, - відгорни (Неч.-Лев.)];
    4) (о ноге, руке) підвертатися, підвернутися. [Ліва нога в мене часто підвертається];
    5) -нуться - нагодитися, навернутися, навинутися. [Чи мені цю наймичку зараз відправити, чи підождати, поки нагодиться яка. Забираємо все, що на очі навинеться (навернеться)]. Он -нулся очень кстати - він нагодився дуже до речи. Ребёнок -ся (угодил) под лошадь - дитина потрапила, під коня (коневі під ноги). Не -ся мне под руку - не підлазь мені під руку.
    * * *
    несов.; сов. - подверн`уться
    1) ( завинчиваться) закру́чуватися, закрути́тися и позакру́чуватися, прикру́чуватися, прикрути́тися
    2) ( подгибаться) підгорта́тися, підгорну́тися и попідгорта́тися; ( о ноге) підверта́тися, підверну́тися; ( о полах одежды) підка́чуватися, підкача́тися, підко́чуватися, підкоти́тися, зака́чуватися, закача́тися, зако́чуватися, закоти́тися, підка́суватися, підкаса́тися, зака́суватися, закаса́тися; ( о рукаве) засу́куватися, засука́тися
    3) (неловко подгибать, повреждать) підверта́тися, підверну́тися
    4) ( случаться) трапля́тися, тра́питися; ( попадаться) попада́тися, попа́стися, підверта́тися, підверну́тися, ( о человеке) нагоди́тися (несов.), наверта́тися, наверну́тися, (попадать, угодить) потрапля́ти, потра́пити; (несов.: взяться) взя́тися
    5) ( подходить с корыстными целями) підверну́тися (несов.); ( подольщаться) підсипа́тися, підси́патися, підмо́щуватися, підмости́тися (до кого), підла́зити и підліза́ти, підлі́зти (до кого, під кого)
    6) страд. (несов.) підкру́чуватися; підгорта́тися; підка́чуватися, підко́чуватися, зака́чуватися, зако́чуватися, підкасува́тися, закасува́тися; засу́куватися; підмо́туватися; підгорта́тися; підверта́тися; підсо́вуватися

    Русско-украинский словарь > подвёртываться

  • 20 подтачивать

    подточить
    I. 1) (острить слегка) підгострювати, підгострити, (о мн.) попідгострювати, (на точильном камне, станке) підточувати, підточити, (о мног.) попідточувати; (на оселке) брусити, підбрусити, (косу) мантачити, підмантачити (косу);
    2) (снизу или слегка грызть, подъедать) підточувати, підточити, під'їдати, під'їсти, підгризати, підгризти, (о мн.) попідточувати, попідгризати, попід'їдати, (о воде: подмывать.) підмивати, підмити, підривати, підрити, (о мн. или местами) попідмивати, попідривати. -вать силы, здоровье - підточувати, підгризати сили (снагу), здоров'я. Подточенный -
    1) підгострений, підточений; підмантачений;
    2) підточений, під'їдений и під'їджений, підгризений, (водой) підмитий, підритий. -ться - підгострюватися, бути підгостреним, підточуватися, бути підточеним, підгризатися, бути підгризеним, під'їдатися, бути під'їд(ж)еним.
    II. Подтачивать, -ся, подтачать, -ся - (подшивать в тачку) підшивати, -ся, підшити, -ся, під[над]точувати, -ся, під[над]точити, -ся.
    * * *
    I несов.; сов. - подточ`ить
    1) ( острить) підго́стрювати, підгостри́ти и попідго́стрювати, підто́чувати, підточи́ти и попідто́чувати; (косу манта́чкою) підманта́чувати, підманта́чити
    2) (повреждать, разрушать) підто́чувати, підточи́ти и попідто́чувати; ( подъедать) під'їда́ти, під'ї́сти и попід'їда́ти
    II несов.; сов. - подтач`ать
    ( подшивать) підшива́ти, підши́ти и попідшива́ти, підто́чувати, підточи́ти и попідто́чувати

    Русско-украинский словарь > подтачивать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ПОВРЕЖДАТЬ — ПОВРЕЖДАТЬ, повредить что, вредить или изъянить, портить. Червь повредил хлеб. Он повредил себе палец. У нас морозы ежегодно повреждают гречу; | кому, чему, помешать, попрепятствовать или вообще нанести вред, убыток, порчу. Дурная слава повредила …   Толковый словарь Даля

  • повреждать — источать, ушибать, надбивать, отдавливать, надрывать, растягивать, расшибать, портить, расстраивать, растрясывать, разбивать, пришибать, отхлопывать, натирать, накалывать, подтачивать, запарывать, истачивать, отбивать, ранить, травмировать,… …   Словарь синонимов

  • ПОВРЕЖДАТЬ — ПОВРЕЖДАТЬ, повреждаю, повреждаешь. несовер. к повредить во 2 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • повреждать — ПОВРЕДИТЬ, ежу, едишь; еждённый ( ён, ена); сов., что. Причинить вред (испортить, поломать, поранить). П. кабель. П. ногу. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • повреждать — — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия EN impair …   Справочник технического переводчика

  • Повреждать — несов. перех. Приводить в неисправное состояние; нарушать целостность, крепость (портить, ломать и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • повреждать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я повреждаю, ты повреждаешь, он/она/оно повреждает, мы повреждаем, вы повреждаете, они повреждают, повреждай, повреждайте, повреждал, повреждала, повреждало, повреждали, повреждающий, повреждаемый,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • повреждать — поврежд ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • повреждать — (I), поврежда/ю(сь), да/ешь(ся), да/ют(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • повреждать — см. Повредить …   Энциклопедический словарь

  • повреждать — повредить делу • непрямой объект, содействие, вред …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»