-
1 вредить
вадити кому [Ледачому животові й пироги вадять], шкодити кому [Це може шкодити нашій справі], підкопувати кого. [Свої своїх підкопували].* * *шко́дити; ( здоровью) ва́дити -
2 портить
1) псува́ти; ( повреждать) пошко́джувати, ушко́джувати; ( уродовать) ні́вечити, перево́дити2) ( вредить) шко́дити• -
3 портить
1) псува́ти; ( повреждать) пошко́джувати, ушко́джувати; ( уродовать) ні́вечити, перево́дити2) ( вредить) шко́дити• -
4 шкодити
по́ртить ( вредить) -
5 гадить
1) каляти, поганити, паскудити. [Кошеня паскудить у хаті. Корова напаскудила коло самих дверей];2) нівечити, псувати, поганити.* * *1) (о животных, птицах) паску́дити, ги́дити, каля́ти2) ( кому-чему - делать пакости) паску́дити, ги́дити (кого-що); ( вредить) шко́дити (кому-чому)3) (пачкать, марать) паску́дити, каля́ти, пога́нити; ( портить) псува́ти -
6 закармливать
закормить1) (пчёл) загодовувати, загодувати (бджіл). [Бджіл загодовують по весні ситою, щоб сильні рої були];2) (обкармливать) обгодовувати, обгодувати кого. [Обгодувала дитину, аж животок заболів. Вона гостей обгодовує до хвороби];3) хлібити, захлібити, (с выпивкой) могоричити, підмогоричувати, підмогоричити кого. [Він раз-у-раз до себе старшину то на обід закликає, то на снідання, та так і захлібив його. Свідків він підмогоричив]. Закормленный - підгодований, обгодований, підмогоричений.* * *несов.; сов. - закорм`ить1) загодо́вувати, загодува́ти, -ду́ю, -ду́єш; ( вредить излишним кормлением) обгодо́вувати, обгодува́ти и мног. пообгодо́вувати; ( откармливать) відгодо́вувати, відгодува́ти и мног. повідгодо́вувати2) (сов.: начать кормить) поча́ти годува́ти -
7 лишний
зайвий, залишній, лишній, (остающийся свободным) гулящий, забильний, (ненужный) непотрібний; срв. Излишний, Избыточный. [І Яремі дали коня зайвого з обозу (Шевч.). Давай вони зерном ділитися, от одно зерно зайве було (Казка). У мене ні сорочки залишньої немає, ні юпчини (Мирн.). Господи вишній, чи я в тебе лишній? (Номис). От сокира гуляща, візьми її (Сл. Гр.)]. -ние слова, разговоры - зайва мова, зайві балачки. [О, я зайвої мови не люблю (Черкащ.)]. -ние издержки - зайві витрати. Не -нее будет заметить - не зайве (не зайва річ) буде завважити. В этом сочинении много -него - у цім творі багато є зайвого (непотрібного). -ний раз - зайвий раз, ще раз. -ним быть - бути зайвим, узайві. [Привезли мого брата до прийому, бо вже записаний, а я взайві (Г. Барв.)]. Он здесь -ний - він тут узайві, він тут зайвий. -ние брёвна в избе, -ние уши - ніч у хаті. [Казав би й більше, та ніч у хаті (Полт.)]. -нее брать - над міру (надто, надто багато, зайве) брати, (сильнее) дерти. -нее требовать - вимагати над міру (зайве); срв. Лишнее. -него пожелаешь, последнее потеряешь - за більшим поженись, то й останнього рішись. -нее говорить - себе вредить - зайва мова - собі шкода. -няя денежка карману не тяга - запас біди не чинить. У меня нет -них (свободных) денег - у мене немає зайвих, лежаних грошей.* * *( избыточный) за́йвий; ( ненужный) непотрі́бний, даре́мний; ( свободный) ві́льний; ( дополнительный) додатко́вий -
8 пакостить
1) (делать пакости, мерзости) капостити, пакостити, капості чинити кому;2) (марать, гадить) паскудити, каляти, поганити. [Посудини не погань];3) (портить) гидити, нівечити, псувати, шкодити, поганити що.* * *1) ( делать пакости) ка́постити; паску́дити; ( вредить) шко́дити2) ( гадить) паску́дити; (пачкать, грязнить) пога́нити3) ( портить) псува́ти; паску́дити -
9 подгаживать
-
10 подрываться
подорваться1) підриватися, піді(о)рватися;2) (порохом и т. п.) підриватися, підірватися, підсаджуватися, підсадитися, бути підірваним, підсадженим; (взрываться) висаджуватися, висадитися, бути висадженим в повітря;3) (о силах, здоровьи) підриватися, підірватися, під[у]вережуватися, під[у]вередитися, (о мног. попідвереджуватися), порушатися, порушитися. [Вони потроху звикатимуть до праці, не підтриватимуться на тяжкій роботі (Єфр.)].II. Подрывать, подрыть - підривати, підрити, (подкапывать) підкопувати, підкопати, (о мног.) попідривати, попідкопувати, (норами) піднорювати, підноряти, піднорити, (о мног.) попіднорювати (о кротах) покротити. [Свині попідривали яблуні. Вода піднорює берег. Кроти всю землю попіднорювали (попідривали)]. Подрытый - підритий, попідриваний, підкопаний, попідкопуваний, піднорений, попіднорюваний. -ваться, подрыться - підриватися, підритися, попідриватися, підкопуватися, підкопатися, попідкопуватися, піднорюватися, піднорятися, підноритися, попіднорюватися. Он всё -ется под меня - він усе риє під (на) мене.* * *I несов.; сов. - подорв`аться1) підрива́тися, підірва́тися и попідрива́тися; (надрывать здоровье, силы) підвере́джуватися, підвереди́тися и попідвере́джуватися2) страд. (несов.) підрива́тися; виса́джуватися в пові́тря; збавля́тисяII несов.; сов. - подр`ыться1) підрива́тися, підри́тися и попідрива́тися; підко́пуватися, підкопа́тися и попідко́пуватися2) (перен.: вредить интригами, происками) підко́пуватися, підкопа́тися и попідко́пуватися -
11 портить
испортить1) псувати, попсувати, зо[і]псувати, нівечити, знівечити, понівечити, спотворювати, спотворити, (повреждением) ушкоджувати, ушкодити, (небрежным обращением) нехтувати, понехтувати кого, що, (изводить) переводити, перевести, збавляти, збавити, (о мн.) попереводити, позбавляти що. [Пісня змовкла… чужа людина, очевидячки псувала трохи настрій (Коцюбин.). На тій роботі ушкодив коня]. -тить отношения - псувати відносини;2) партачити, спартачити, споганювати, поганити, споганити, паскудити, спаскудити;3) (не хватать) непутити. [Наше село гарне, нас усе є; одно тільки непутить, - церкви немає];4) (сглазить) наврочувати, наврочити, наврокувати, навректи, зурочувати, зурочити, спристрітити, робити, поробити причину. Порченный -1) попсований, зіпсований, зіпсутий, спотворений, збавлений и т. д.;2) причинний, причинуватий, зурочений. [Плаче або об землю б'ється… піна з рота, - чисто тобі причинувата (Кор.)]. -ная рыба - притхла риба.* * *1) псува́ти; ( повреждать) пошко́джувати, ушко́джувати; ( уродовать) ні́вечити, перево́дити\портитьть впечатле́ние — псува́ти вра́ження
2) (что - ухудшать; вредить) шко́дити (чому); збавля́ти (чого)
См. также в других словарях:
ВРЕДИТЬ — что, или кому чем; повреждать, причинять зло, ущерб здоровью, обиду личности, убыток собственности; делать вред; портить; вредить кого, более употребляется с предлогом, ранить, ушибить; бередить, разбереживать. Не вреди и недругу или и недруга.… … Толковый словарь Даля
вредить — Причинять (наносить) вред, действовать во вред, в ущерб кому, нарушать чьи либо интересы, гадить, пакостить, подставлять ножку, под рывать, портить, (на)солить. Что вижу, кум, ты всем в деревне насолил . Крыл. Это послужило ему во вред. Он это… … Словарь синонимов
ВРЕДИТЬ — ВРЕДИТЬ, врежу, вредишь, несовер. (к повредить), кому чему. Наносить, причинять вред. Курение вредит здоровью. Кто то вредит ему на службе. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ВРЕДИТЬ — ВРЕДИТЬ, ежу, едишь; несовер., кому (чему). 1. Причинять ущерб, порчу, вред. Сорняки вредят посевам. Курение вредит здоровью. 2. Тайно причинять вред с преступной целью, заниматься вредительством. В. на транспорте. В. государству. | совер.… … Толковый словарь Ожегова
вредить — здоровью • непрямой объект, содействие, вред … Глагольной сочетаемости непредметных имён
вредить — поражать — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы поражать EN affect … Справочник технического переводчика
вредить — • всячески вредить • здорово вредить • серьезно вредить • сильно вредить • страшно вредить … Словарь русской идиоматики
Вредить — несов. неперех. Наносить, причинять вред кому либо или чему либо, совершать вредительство 2.. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
вредить — вредить, врежу, вредим, вредишь, вредите, вредит, вредят, вредя, вредил, вредила, вредило, вредили, вреди, вредите, вредящий, вредящая, вредящее, вредящие, вредящего, вредящей, вредящего, вредящих, вредящему, вредящей, вредящему, вредящим,… … Формы слов
вредить — исправлять чинить … Словарь антонимов
вредить — вред ить, вреж у, вред ит … Русский орфографический словарь