подольщаться

подольститься к кому-л. підлещуватися (підлещатися), підлеститися (о мног. попідлещуватися) до кого, під кого, леститися до кого, коло кого, прилеститися до кого, під[при]лащуватися, лащитися, сов. підлащитися, підластитися, приластитися, прилащитися, улещатися и улещуватися, улеститися, прилещатися, прилеститися до кого, під[при]лабузнюватися, під[при]лабузнитися, прилабузатися до кого, підгортатися, підгорнутися, підсипатися, підсипатися, приподоблятися, приподобитися, примилятися, примилитися до кого, підмощуватися (підмощатися), підмоститися до кого, підходити, підійти, підстелятися, підстелитися під кого, (провинц.) підлисикуватися до кого, надскакувати перед ким, кому, упадати лестю до кого, (только соверш.) примаслитися, упеститися, приматкобожитися, прислужитися до кого, припохлібитися; підхліблювати, підхлібити кому. [Він підлещувався до Виговського (Грінч.). Лестишся до князів (Грінч.). Підлабузнювалися до вівчарів, частували їх горілкою (Франко). Приподобляючись до ляхів, робились католиками (Куліш). Так примаслиться, що й не вгадаєш, що в йому кипить (Свид.). Людській кривді я ні разу не підхлібив (Франко)].

* * *

несов.; сов. - подольст`иться

подъехать

1) подо что - під'їжджати, під'їздити (-їжджу, -здиш), під'їхати під що;

2) куда (едучи приближаться) - під'їжджати, під'їздити, під'їхати, (о мног.) попід'їжджати, попід'їздити до чого, до кого, під що (напр., під ґанок (крыльцо), над'їжджати, над'їздити, над'їхати до чого, (реже: быстро подъехать) надбігати, надбігти. [Під'їхав до вогню, дивиться - лежить змій (Рудч.). Коляса над'їхала до глибокого яру (Леонт.)];

3) -ть к кому (подольщаться) - підходити, підійти до кого и під кого, заходити, зайти коло кого и до кого, підсипатися, підсипатися до кого, підмощуватися, підмоститися під кого; срв. Подольщаться, Заискивать. Вишь с чем -ехал - бач з чим підійшов (під'їхав).

* * *

несов.; сов. - подъ`ехать

1) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати и попід'їжджа́ти и попід'їзди́ти; ( приезжать) над'їжджа́ти и над'їзди́ти, над'ї́хати

2) ( подольщаться) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати, підсипа́тися, підси́патися

подбиться

1) підбиватися, підбитися (досками, материей) підшиватися, підшитися, (во множ.) попідбиватися, попідшиватися чим. -ться мехом - хутруватися, вихутруватися, похутруватися чим;

2) (изнашиваться) збиватися, збитися, (во множ.) позбиватися. Сапоги -бились - чоботи позбивалися;

3) (о лошади) підбиватися, підбитися, підтоптуватися, підтоптатися;

4) под что - забавитися, забитися, заганятися, загнатися під що. [Колька забилася (загналася) під ніготь];

5) (подольщаться к кому) підстилатися, підстелитися, підмощуватися, підмоститися під кого, підсипатися, підсипатися, підлазити, підлізти до кого, піддобрюватися, піддобритися до кого и під кого, запобігати, запобігти ласки в кого, підходити, підійти під чию ласку. [Вже під його підстилалась козаки й міщани. Багатир не поскупився, під кого треба підмостився. Все дума: як-би-то піддобритися під пана].

* * *

несов.; сов. - подб`иться

1) (подлаживаться, подольщаться) підла́щуватися, підла́ститися, підмо́щуватися, підмости́тися, підсипа́тися, підси́патися, підла́зити и підліза́ти, підлі́зти

2) страд. (несов.) підбива́тися; підшива́тися

подобраться

1) підбиратися, підібратися, попідбиратися, збиратися, зібратися, позбиратися, визбируватися, визбиратися, повизбируватися, бути підібраним, попідбираним, позбираним, повизбируваним; добиратися, добратися, прибиратися, прибратися и т. д. - см. Подбирать;

2) підбиратися, підібратися, підсмикуватися, підсмикатися, підтикатися, підтикатися и підіткнутися, закасуватися, закасатися, підкасуватися, підкасатися, закачуватися, закачатися, підкуцатися, (во множ.) попідбиратися, попідсмикуватися, попідтикатися и т. д. См. Подобрать платье (Подбирать). [І підсмикалася, і підтикалася, і підперезалася (Стор.). Маланка закасалась та лізе в воду (Коцюб.). Очеретом качки гнала, високо-м ся закачала (Пісня)];

3) (подкрадываться) підбиратися, підібратися, підкрадатися, підкрастися, чалитися, причалитися до чого. Срв. Подкрадываться. [Підбирається під хатнє віконце. Онде корова до капусти чалиться (Переясл.)]. Волк -бирается к стаду (овец) - вовк підкрадається (чалиться) до отари;

4) (подольщаться) добиратися, добратися до кого, заходити до кого и коло кого, підмощуватися и підмощатися, підмоститися до кого, підходити, підійти під ласку кому. Срв. Подольщаться, Подбиваться 3. [Спроквола добираючись, запутав пан- отця, як павук муху (Свидн.). Не погляне, не заговорить, хоч там як до його не заходь (М. Вовч.)];

5) (о припасах: приходить к концу) сходити. [Уже наші припаси сходять];

6) (тощать) худнути, схуднути, охлявати, охлясти, з тіла спадати, спасти, (о мног.) похуднути, похлясти и поохлявати, з тіла поспадати.

* * *

несов.; сов. - подобр`аться

1) підбира́тися, підібра́тися и попідбира́тися; ( подкрадываться) підкрада́тися, підкра́стися и попідкрада́тися

2) ( иссякать) схо́дити, зійти́; ( переводиться) перево́дитися, перевести́ся

3) (подбирать подол, полы) підбира́тися, підібра́тися; ( поддёргиваться) підсми́куватися и підсмика́тися, підсмикну́тися и підсмика́тися

4) страд. (несов.) підбира́тися; збира́тися; визби́руватися; добира́тися

подладиться

1) припасовуватися, припасуватися, підладновуватися, підладнуватися, підстроюватися, підстроїтися;

2) (подольщаться) підладжуватися, підладитися до кого, підлагоджуватися, підлагодитися, піддобрюватися, піддобритися, придобрюватися, придобритися, підлещуватися, підлеститися, леститися. См. Подольщаться. [Леститься - хоче чогось підлещуватися, підлеститися (М. Вовч.)].

1) (стараться найти) шукати кого, що и чого, за ким, за чим, пошукувати, глядіти кого, чого, за ким, за чим, (гал.) глядати кого, чого, що. [Озирається по людях, мов шукаючи кого очима (Грінч.). Погоня була вже в лісі, шукала за ними (Франко). Коли я вам не згожу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Буду я собі мужа глядати (Гол.)]. Ищи! (собаке) - шукай (шпуй, шкуй)! -кать себе беды - напитувати (собі) лиха. -кать блох, вшей у кого (в голове) - ськати бліх, вошей у кого, ськати кому (голову), глядіти в голові кому. -скать у себя в голове - ськатися (в голові). От добра добра не ищут - з доброго добра за иншим не шукають. -кать должности (места) - шукати посади, (пров.) шукати помістя. Ищу комнату для холостого - шукаю (пошукую) кімнати для нежонатого. -скать повсюду - шукати скрізь, по всіх усюдах. -скать правды - доходити (шукати) правди. -скать спасения (в бегстве) - шукати поратунку (втікаючи). -скать счастья - шукати (питати) долі (щастя- долі). -скать предлога (повода) для ссоры - шукати приводу до сварки; шукати приключки (зачіпки) до сварки. Что вы ищете? - чого ви шукаєте? -скать убить - шукати вбити. [Ирод Христа вбити шукає (Колядка)]. Ищет меня убить (мне повредить) - шукає смерти моєї (мені шкоди). Ищет случая мне повредить - шукає нагоди мені шкоду вчинити (нашкодити). Ищут прислугу за всё - треба служниці до всього, (гал.) пошукується служниці за все, до всього;

2) (что на ком) правити що в кого, з кого, доправлятися чого в кого, з кого. [Ніхто не прийде править проценту (Рудч.). А зробив яку шкоду робітник - судом із його доправляйся та свого права доходь, а сам карати не смій (Єфр.)]. Взял, а потом ищи с него - взяв, а тоді прав з нього, справуйся з ним. На нищем не ищут - що з голого взяти. -кать с кого за обиду - правитися на кого за образу (за шкоду). -кать по суду - правити судом. -кать судом - позивати кого. [Позиватися я не охоча, а коли треба, то позиватиму (Кон.)]. -кать в суде - позиватися за що з ким, доправлятися судом, справуватися за що з ким. -кать судебным порядком с кого - правити через суд з кого; доходити чого; (стар.) од кого правно доходити. -кать судебного удовлетворения - права прохати;

3) (в ком) запобігати в кого чого. [(Уряд) запобігав їх (козацької) помочи на Шведа (Куліш)]. В нём все ищут - перед ним всяке запобігає. -кать милости - запобігати ласки чиєї и у кого. -кать поддержки - запобігати допомоги. Искомый - шуканий, пошукуваний. [Шукали все людину в людині і часто близько до шуканого ідеалу підходили (Ніков.)]. -мый результат - шуканий вислід. -мое (мат.) - шукане (-ного).

* * *

1) шука́ти, гляді́ти; ( шарить) ша́рити, диал. пошу́кувати

2) (стараться получить, добиваться) домага́тися, шука́ти

3) (с кого-чего, на ком-чём - предъявлять иск) юр. позива́ти (кого-що), позива́тися (з ким-чим), пра́вити (з кого-чого), справля́ти (з кого-чого), подава́ти (дава́ти) по́зов (на кого), учиня́ти по́зов (проти кого)

4) (стремиться, стараться) силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, стара́тися

5) (в ком, у кого - заискивать, угождать) запобіга́ти (перед ким); ( подольщаться) підле́щуватися, -щуюся, -щуєшся (до кого)

мн. от Кур и Курица)

I. кури (-рей). -ры кудахчут - кури кудкудачуть (сокочуть). [Кури сокочуть, у міх не хочуть (Номис)]. На базаре много кур - на базарі багато курей. -рам на смех - кури по смітниках сміятимуться; курям на сміх. У него денег -ры не клюют - у його грошей, хоч лопатою горни (Приказка).

II. Куры строить кому (франц. faire la cour) (подольщаться) - підлещуватися, підлащуватися, підлабузнюватися, (любезничать) бісики пускати кому, халявки смалити біля кого, женихатися з ким. [Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать (Котл.)].

* * *

к кому

1) горнутися, пригортатися, тулитися, хилитися, липнути, (ласкаться) ластитися, лащитися до кого. [Коли-б літа вернулися, то-б і хлопці горнулися (Номис). Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись! (Гліб.). Всі його люблять, всі до його липнуть (Котл.). Хиляться до тих, хто значніший (Крим.)]. -нуть всей душою - душею горнутися. [Горнувся до них душею (Єфр.)]. Язычком то берёт, а к делу не -нёт - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балабайці (Приказка);

2) (назойливо приставать) приставати, прилипати, липнути, в'язнути. [Одну покинув та до другої липнеш? (Єфр.)]. -нёт, как банный лист - в'язне, як шевська смола.

* * *

1) ( липнуть) ли́пнути; ( лепиться) ліпи́тися; (прислоняться, прижиматься) тули́тися, притуля́тися, мног. попритуля́тися; ( припадать) припада́ти

2) (нежно прижиматься, ласкаться к кому-л.) горну́тися, пригорта́тися, тулитися, притуля́тися, хили́тися, припада́ти; ли́пнути

3) ( подольщаться) ла́щитися, лести́тися, ла́ститися, підла́щуватися, підле́щуватися; прилеща́тися, приле́щуватися

1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;

2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.

* * *

1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий

2) (неглубокий) мілки́й

обходить

1) обходити, обійти, пообходити; виходити, обходити. [Всі заходеньки (закоулки) обходила. Виходив усі крамниці і не купив чого хотів];

2) -вать кого - см. Обуздывать 2;

3) кого (подольщаться) - упадати коло кого.

* * *

1) многокр. обхо́дити

2) (проявлять заботу о ком-чем-л.) піклува́тися, дба́ти; (ухаживать за кем-чем-л.) ходи́ти

3) ( улещать) уле́щувати; ( укрощать) прибо́ркувати, уко́ськувати

подвертеться

1) прикручуватися, прикрутитися. [Шруб не прикручується дужче];

2) (сов. подвернуться) підмотуватися, підмотатися;

3) закасуватися, закасатися, закачуватися, закачатися, підкачатися, підібгатися. [Довгий хвіст у сукні підобгався. Пола закасалась, - відгорни (Неч.-Лев.)];

4) (о ноге, руке) підвертатися, підвернутися. [Ліва нога в мене часто підвертається];

5) -нуться - нагодитися, навернутися, навинутися. [Чи мені цю наймичку зараз відправити, чи підождати, поки нагодиться яка. Забираємо все, що на очі навинеться (навернеться)]. Он -нулся очень кстати - він нагодився дуже до речи. Ребёнок -ся (угодил) под лошадь - дитина потрапила, під коня (коневі під ноги). Не -ся мне под руку - не підлазь мені під руку.

* * *

несов.; сов. - подверн`уться

1) ( завинчиваться) закру́чуватися, закрути́тися и позакру́чуватися, прикру́чуватися, прикрути́тися

2) ( подгибаться) підгорта́тися, підгорну́тися и попідгорта́тися; ( о ноге) підверта́тися, підверну́тися; ( о полах одежды) підка́чуватися, підкача́тися, підко́чуватися, підкоти́тися, зака́чуватися, закача́тися, зако́чуватися, закоти́тися, підка́суватися, підкаса́тися, зака́суватися, закаса́тися; ( о рукаве) засу́куватися, засука́тися

3) (неловко подгибать, повреждать) підверта́тися, підверну́тися

4) ( случаться) трапля́тися, тра́питися; ( попадаться) попада́тися, попа́стися, підверта́тися, підверну́тися, ( о человеке) нагоди́тися (несов.), наверта́тися, наверну́тися, (попадать, угодить) потрапля́ти, потра́пити; (несов.: взяться) взя́тися

5) ( подходить с корыстными целями) підверну́тися (несов.); ( подольщаться) підсипа́тися, підси́патися, підмо́щуватися, підмости́тися (до кого), підла́зити и підліза́ти, підлі́зти (до кого, під кого)

6) страд. (несов.) підкру́чуватися; підгорта́тися; підка́чуватися, підко́чуватися, зака́чуватися, зако́чуватися, підкасува́тися, закасува́тися; засу́куватися; підмо́туватися; підгорта́тися; підверта́тися; підсо́вуватися

подделаться

1) (к кому) - см. Поддабриваться, Подольщаться;

2) -ся под чью руку - фальшувати чий підпис, під чию руку (під кого) підроблятися, підробитися;

3) (под кого) підроблюватися, підроблятися, підробитися, бармуватися, підбармовуватися, підбармуватися під кого, строїтися на кого и під кого, підшиватися під кого. [Наші пластуни одягаються в черкеську одежу і, під їх бармуючись, запускають бороди. Строїться на вакханта (Єфр.)].

* * *

несов.; сов. - подд`елаться

1) підробля́тися и підро́блюватися, підроби́тися; підшива́тися, підши́тися

2) підле́щуватися, підлести́тися, підла́щуватися, підла́ститися

3) страд. (несов.) підробля́тися, підро́блюватися; фальсифікува́тися, фальшува́тися

несов.; сов. - подл`адиться

1) (в пении, в игре) підла́джуватися, підла́дитися; підстро́юватися, підстро́їтися

2) ( приспосабливаться) пристосо́вуватися, пристосува́тися, підла́джуватися, підлади́тися; прилашто́вуватися, прилаштува́тися; (к людям, их вкусам) підхо́дити, підійти́ (під кого-що)

3) ( подольщаться) підле́щуватися, підлести́тися, піддо́брюватися и піддобря́тися, піддобри́тися

4) страд. (несов.) прила́джуватися, підла́джуватися; приладно́вуватися, прила́днуватися; припасо́вуватися; підстро́юватися; пристосо́вуватися

подлазить, подлезть

1) підлазити, підлізати, підлізти під що, до кого, (о мн.) попідлазити, попідлізати;

2) (подольщаться) підлащуватися, підлащитися, підлещуватися, підлеститися, підлабузнюватися, підлабузнитися, підлизуватися, підлизатися, піддобрюватися, піддобритися, придобрюватися, придобритися, (по-лакейски) підлакужуватися, підлакузитися до кого.

* * *

несов.; сов. - подл`езть

несов. см. подольщаться

тж. подл`ещиваться; см. подольщаться

подлизаться

1) підлизуватися, підлизатися, (о мн.) попідлизуватися;

2) (подольщаться к кому) підлизуватися, підлизатися до кого.

* * *

несов.; сов. - подлиз`аться

подлипнуть

1) підлипати, підлипнути, (о мн.) попідлипати;

2) підлизуватися підлизатися, (о мн.) попідлизуватися; підлещуватися, підлеститися, підшиватися, підшитися, (о мн.) попідшиватися. Подлипающий - підлипний. Подлипший - підлиплий.

* * *

несов.; сов. - подл`ипнуть

1) ( прилипать снизу) підлипа́ти, підли́пнути и попідлипа́ти

2) ( к кому - подольщаться) підлабу́знюватися, підлабу́знитися (до кого); підли́зуватися, підлиза́тися (до кого); (несов.: волочиться за кем-л.) упада́ти (коло кого, за ким), лиця́тися, залиця́тися (до кого)

подмазаться

1) підмазуватися, підмазатися, підмащуватися, підмаститися, с[ш]маруватися, пос[ш]маруватися, підс[ш]маровуватися, підс[ш]маруватися;

2) підлабузнюватися, підлабузнитися, підлещуватися, підлеститися. Срв. Подделываться и Подольщаться.

* * *

несов.; сов. - подм`азаться

1) ( подкрашиваться) підма́зуватися, підма́затися, попідма́зуватися

2) ( к кому) підма́зуватися, підма́затися, попідма́зуватися (до кого)

3) страд. (несов.) підма́зуватися, підма́щуватися

подмаслиться (маслом) підмаслюватися, підмаслитися, примаслюватися, примаслитися, підмащуватися, підмаститися; (переносно) під[при]маслюватися, під[при]маслитися, підмазуватися, підмазатися до кого. [Так примаслиться, що й не вгадаєш, що в йому кипить (Свид.)]. Срв. Подольщаться.

* * *

1) підма́слюватися, підолі́юватися

2) підма́зуватися, підма́щуватися, підма́слюватися