случаться

1) (происходить, совершаться) трапля́тися, тра́питися, -питься, ста́витися (стає́ться), ста́тися (ста́неться); прилуча́тися, прилучи́тися, -лу́читься; сов. ско́їтися, уко́їтися, поді́ятися, споді́ятися, пороби́тися, -ро́биться, створи́тися, -риться; (о беде, несчастье) скла́стися (складе́ться), сколоти́тися, -ло́титься; (бывать, выдаваться) видава́тися, -дасться, ви́датися, -дасться, випада́ти, ви́пасти, -паду, -падеш, вибира́тися, ви́братися, -береться

2) (приходиться на чью-л. долю) безл. трапля́тися, тра́питися, дово́дитися, довести́ся (доведе́ться); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; прилуча́тися, прилучи́тися

3) (встречаться, попадаться, оказываться в наличии где-л.) трапля́тися, тра́питися, -плюся, -пишся; (сов.: подвернуться) нагоди́тися, -джу́ся, -ди́шся

4)

1) бувати, (случаться) траплятися. [Всього буває на світі. Бував і в Варшаві];

2) (навещать) - бувати в кого, ходити до кого. [Почав ходити до них = начал бывать у них]. Бывать часто у кого, где - учащати до кого, куди. [До неї вчащає. Не дуже вчащала в село]. Как не бывало - як лиз злизав, наче корова язиком злизала. [Він десь дівся, як лиз його злизав]. Как ни в чём не бывало - наче й не було нічого, любенько, любісінько. Ничуть не бывало - зовсім ні. Этому не бывать - цього не буде.

* * *

задаться

1) бути за(в)даним, загаданим. [Роботу йому вже загадано]. -ваться вопросом - вдаватися в питання, (задумываться) загадуватися над питанням. -даться целью - завзятися, заповзятися (метою), поставити собі мету. [Здавалося, що небо землю втопить завзялось (Грінч.)]. Средина стены -лась - стіна посередині запалася;

2) безл. - щастити, пощастити; (случаться) траплятися, трапитися, бувати. Всяко -даётся - усяк(о) буває (трапляється).

* * *

1) (чем) ста́вити собі́, поста́вити собі́ (що); (сов.: целью) заповзя́тися, -візьму́ся, -ві́зьмешся, завзя́тися (зроби́ти що)

2) (выдаваться, случаться) видава́тися, -дає́ться, ви́датися, -дасться, випада́ти, ви́пасти, -паде

3) (получаться, удаваться) удава́тися, уда́тися (уда́сться)

4) страд. несов. задава́тися; зага́дуватися; улашто́вуватися, -то́вується; справля́тися; завдава́тися

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

попасться

1) (встречаться, случаться) траплятися, трапитися (редко потрапитися), здибатися, здибатися, сов. спіткатися, нагодитися, лучатися, лучитися, зустрічатися, зустрі(ну)тися, знаходитися, знайтися. -ться на глаза кому - навертатися (навернутися) на очі кому, впадати (впасти) в очі кому, потрапити, навинутися, наверзтися на очі кому. Взять, что -дётся под руку - взяти що в руку потрапиться, (что подвернётся) що під руку підхопиться. Этот ребёнок ломает всё, что ни -дётся ему в руки - ця дитина трощить (ламає) все, що їй тільки в руку потрапиться и в руки (до рук) потрапить, все, що тільки подибле. Недавно -пались мне в руки стихотворения некоего… - недавно (нещодавно) впали мені в руки вірші якогось… Всё, что -дётся по пути - все, що трапиться (лучиться) на дорозі, все, що здибається (и здиблеться), подибається (и подиблеться), спіткається дорогою. Он часто -дается мне по пути - він часто здибається мені дорогою, я часто здибаю його дорогою. -пасться навстречу кому - здибатися, спіткатися кому, трапитися на зустріч, зустрітися кому. Неизвестно ещё, какой муж -дётся - невідомо ще, який чоловік трапиться (нагодиться, лучиться);

2) попадатися, попастися кому. -пасться в руки неприятеля, в плен, в неволю - попастися, впасти(ся) в ворожі руки, в руки ворогові, в полон, в неволю, дістатися в руки ворогові, дістатися в полон. [А в неділеньку в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня). Попалася в лихі руки невірній дружині (Метл.)]. - пался в лапы - піймався, попався в лабети кому. Лисица -палась в западню - лисиця попалася (піймалася, вскочила, впала) в пастку. -пался как кур во щи - зав'яз як Бровко в тину. -пасться в воровстве - попастися, (с)пійматися на крадіжці, прокрастися. -пасться во лжи - (с)пійматися на брехні, пробрехатися, вбрехатися, вклепатися, (образно) зостатися на цідилці. [Та тільки так бреши, щоб не вклепавсь (Грінч.)]. -пасться на удочку - пійматися на гачок. Вот так -пался! - от так ускочив! (влопался) от так вклепався! А! -пался! - ага! піймався! Пусть только -дётся он мне (в руки) - хай тільки попадеться він мені, хай тільки попаду (запопаду) я його. Наконец он мне -пался - нарешті він попався в мої руки, впав мені в руки, нарешті я його попав (запопав)! По этому делу -палось несколько чиновников - в цій справі заплуталося кілька урядовців. Первый -вшийся - хто потрапився (потрапиться), леда-хто, хто-будь, перший-ліпший.

* * *

несов.; сов. - поп`асться

1) (оказываться в каких-л. условиях, обстоятельствах) попада́тися, попа́стися, потрапля́ти, потра́пити

2) (бывать, случаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися; ( встречаться) зустріча́тися, зустрі́тися и зустрі́нутися, стріча́тися и стріва́тися, стрі́тися и стрі́нутися, ( случайно) здиба́тися и зди́буватися, зди́батися; потрапля́тися, потра́питися

3) (быть замеченным, задержанным) попада́тися, попа́стися; (несов.: пойматься) пійма́тися, спійма́тися

приключиться кому, с кем траплятися, трапитися, пригоджатися, пригодитися, (при)лучатися, (при)лучитися, ставатися, статися, (редко) приключитися кому; (совершаться) коїтися, скоїтися; срв. Случаться, Совершаться, Происходить. [Отака мені пригода пригодилася. Сталась йому пригодонька в Криму ідучи (Пісня). Прилучилась з чумаченьком у степу біда (Шевч.). Приключилося їм горе (Рудч.)]. Вот что -лось - от що сталося и т. д. Болезнь -лась - хвороба при[під]кинулася. Приключившийся - що трапився, пригодився и т. д. -шийся от любви - прилюбований, що з любови стався и т. д.

* * *

несов.; сов. - приключ`иться

1) трапля́тися, тра́питися, ( случаться) прилуча́тися, прилучи́тися; ( происходить) става́тися, ста́тися; (преим. о неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися

2) страд. (несов.) приключа́тися, примика́тися

произойти

1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;

2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.

* * *

несов.; сов. - произойт`и

1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися

2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти

3) ( брать начало) похо́дити, піти́

выдаться

1) (выделяться) визначатися, визначитися, відзначатися, відзначитися, виказуватися, виказатися. [Визначається своїм розумом та хистом];

2) выдаваться вперёд (торчать) - виставати, вистати, випинатися, випнутися, вистромлюватися, вистромитися, виставлятися, виставитися, вганятися в що, увігнатися, висуватися, висунутися, виступати кудись, виступити. [Гостра скеля виставала серед бурунів. Оця кістка в мене випинається. Велике каміння вганяється (висувається) в море (Неч.-Лев.)];

3) удаватися, удатися, випадати, випасти. [День удавсь (випав) погожий];

4) безл. выдаётся, выдалось - буває, випадає, трапляється, випало, трапилося. Выдающийся (о человеке) - видатний, визначний, одмітний, прикме[і]тний, (а теснее) чільний, виборний; (о предмете) випнутий, висталий, висунутий, виткнутий, виступлений. Ничем не выдающийся - нічим не видатний, звичайний, звичайнісінький. Часть чего-либо выдающаяся углом - виріжок (р. -жка). Выдающаяся выпуклая часть чего-либо, напр. у бочки - опука.

* * *

1) ( выступать) видава́тися, ви́датися, виступа́ти, ви́ступити и мног. повиступа́ти; ( выдвигаться) висува́тися и висо́вуватися, ви́сунутися и мног. повисува́тися и повисо́вуватися; ( выпячиваться) випина́тися, ви́пнутися и ви́п'ястися и мног. повипина́тися; (несов.: торчать) стирча́ти

2) ( отличаться) відзнача́тися, відзна́читися и відзначи́тися, визнача́тися и визна́чуватися, визна́читися, видава́тися, ви́датися

3) (случаться, оказываться) випада́ти, ви́пасти, видава́тися, ви́датися

дойти

1) до чего, до кого - доходити, (-джу), дійти до чого, до кого. [Доходить до лисиччиної хатки. Листи до нас не доходять. Дійшов до лісу, до міста, до річки]; перен. - дить до отчаяния, изнеможения, безумия, наглости - доходити до розпачу (одчаю), знемоги, божевілля, зухвальства (нахабства);

2) (случаться) доходити, дійти до чого (напр., до бійки, до сварки) и доходитися, дійтися до чого. [До поганого в нас доходиться. Дійшлося до того, що не стерпіла вона знущання і покинула чоловіка]. Если уж до того дело дойдёт - як до чого дійдеться, як до чого ряд дійде;

3) (достигать, узнавать) доходити, дійти чого. [Доходимо вершків Короленкового оптимізму (Єфр.). Він усього доходить сахотужки (собствен. усилиями)]. -дить до правды - доходити правди;

4) (созревать) доходити, дійти. [Жита доходять];

5) дойти кого-н. чем (доконать) - доконати кого чем, -дёт и до тебя очередь - дійдеться і твій ряд, дійде й до тебе ряд (черга). -ти до крайности - дійти(ся) до скрути. Мы -шли до крайней бедности - злидні нас обсіли. -ходить, дойти до сведения кого - доходити (дійти) до чиєго відому, доходитися, дійтися до кого. [До царя те дійшлось]. Это -шло до моего сведения - це дійшлось до мене. Дойти вестям, безл. - дійтися, перечутися. [Дійшлося до батька, що не шанується син його, пусто йде. Перечулося в нас про Варку, що живе гарно]. Вот до чего мы дошли! - ось до чого дійшлись ми!

* * *

несов.; сов. - дойт`и

1) дохо́дити, дійти́; ( достигать) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти; (добираться куда-л.) прибива́тися, приби́тися

2) (становиться вполне готовым, созревать) дохо́дити, дійти́; (довариваться, допекаться) упріва́ти, упрі́ти, умліва́ти, умлі́ти

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

навертеть, навернуть

1) (наматывать) навірчувати, навертіти, навернути, намотувати, намотати, накручувати, накрутити, навивати, навити и навинути що на що (о мног.) понавірчувати, понамотувати, понакручувати, понавивати що на що. [Чого вони не навірчують собі на голову! (Звин.)]. -вай верёвку на ворот - намотуй (накручуй) мотуз (мотузку) на баран (на коловоро[і]т). -верти бумаги на скалку - намотай (накрути) паперу на качалку;

2) (навинчивать) накручувати, накрутити, навірчувати, навернути, (о мног.) понакручувати, понавірчувати що на що. -верти гайку - накрути (наверни) гайку;

3) (насверливать,набуравливать) навірчувати, навертіти и навернути, насвердловувати, насвердлувати, насвердлювати, насвердлити, накручувати, накрутити, (о мног.) понавірчувати, понасвердловувати, понасвердлювати, понакручувати (дірок). Много ль дыр -тел? - чи багато дірок навертів (насвердлував, насвердлив)? -верни дыру вот тут - наверни діру ось тут;

4) (наворачивать) навертати, навернути на що. Осторожнее правь, -вернёшь на пень - обережніш(е) держи (керуй), навернеш на пень. Наверченный и Навёрнутый -

1) наверчений, навернутий и навернений, намотаний, накручений, навитий и навинений, понавірчуваний, понамотуваний, понакручуваний, понавиваний на що;

2) накручений, навернений;

3) наверчений, навернутий и навернений, насвердлований, насвердлений, понавірчуваний, понасвердловуваний, понасвердлюваний, понакручуваний;

4) навернутий и навернений. -ться -

1) - а) навірчуватися, навертітися, навернутися, понавірчуватися, намотуватися, намотатися, понамотуватися, накручуватися, накрутитися, понакручуватися, навиватися, навинутися, понавиватися; бути навірчуваним, наверченим, понавірчуваним и т. п. Цепочка -тся на барабан - ланцюжок намотується (накручується) на барабан; б) (навинчиваться) накручуватися, накрутитися, понакручуватися, навірчуватися, навернутися, понавірчуватися; бути накручуваним, накрученим, понакручуваними и т. п. Гайка -тся ключом - гайка (шруба) накручується (навірчується) ключем; в) навірчуватися, навертітися, навернутися, понавірчуватися, насвердловуватися, насвердлуватися, понасвердловуватися, насвердлюватися, насвердлитися, понасвердлюватися; бути насвердловуваним, насвердлованим, понасвердловуваним и т. п.; г) навертатися, навернутися; бути наверненим и навернутим на що. Слёзы -ваются, -нулись на глаза, у него на глазах - сльози навертаються, навернулися на очі, у його (йому) на очах, сльози спливають (наринають) на очі, наринули на очі, у його и йому на очах, сльози закрутилися в очах. [У Христі навернулися на очі сльози (Мирн.). У Пихтіра починає шпигати в носі, а на очі спливають сльози (Васильч.). У неї аж сльози наринули на очах (Яворн.). В очах закрутилися дві сльози (Франко)];

2) (попадаться, случаться) навертатися, навернутися. Покупатели -ваются - покупці нагоджаються (трапляються). -нулся нечаянный гость - навернувся (нагодився) несподіваний гість.

* * *

1) наві́рчувати, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш; ( наматывать) намо́тувати, намота́ти

2) см. навёртывать II

3) (сов.: сделать что-л. энергично) Наверну́ти

наклеваться

1) (стр. з.) - а) см. Надклёвываться (под Надклёвывать); б) накльовуватися, бути накльовуваним, накльованим, понакльовуваним и т. п.; в) карбуватися, накарбовуватися, бути карбованим, накарбовуваним, на[по]карбованим. Срв. Наклёвывать;

2) (досыта, сов.) наклюватися, надзьо[ю]батися, (о мног.) понакльовуватися, понадзьо[ю]буватися. [Він пшениці наклюється, водиці нап'ється (Чуб. V)].

II. Наклёвываться, наклюнуться -

1) (о птенце в яйце) на(д)кльовуватися, на(д)клюнутися, (о мног.) пона(д)кльовуватися. [Коли наклюнулося, то й вилупиться (Номис). Курча надкльовується з яйця (Сл. Ум.). Яйця всі вже понакльовувалися (Богодух.)];

2) (о рыбе) заїдати, заїсти, накльовуватися, наклюнутися. [Коли поплавець дрижить, це значиться, що риба заїдає; а як заїсть, то поплавець упірне в воду (Звин.)];

3) (перен.) накльовуватися, наклюнутися, закльовуватися, заклюнутися; (случаться) траплятися, трапитися. [Піду, може де робота яка наклюнеться (М. Грінч.). Це питання поки-що тільки закльовується (Рада)]. Ему -ется хорошее место - йому накльовується (трапляється) гарна посада.

* * *

1) накльо́вуватися, наклю́нутися

2) (подвёртываться, намечаться) трапля́тися, тра́питися; підвертатися, підверну́тися, накльо́вуватися, наклю́нутися

3) страд. несов. накльо́вуватися, надзьо́буватися, надзю́буватися

подвертеться

1) прикручуватися, прикрутитися. [Шруб не прикручується дужче];

2) (сов. подвернуться) підмотуватися, підмотатися;

3) закасуватися, закасатися, закачуватися, закачатися, підкачатися, підібгатися. [Довгий хвіст у сукні підобгався. Пола закасалась, - відгорни (Неч.-Лев.)];

4) (о ноге, руке) підвертатися, підвернутися. [Ліва нога в мене часто підвертається];

5) -нуться - нагодитися, навернутися, навинутися. [Чи мені цю наймичку зараз відправити, чи підождати, поки нагодиться яка. Забираємо все, що на очі навинеться (навернеться)]. Он -нулся очень кстати - він нагодився дуже до речи. Ребёнок -ся (угодил) под лошадь - дитина потрапила, під коня (коневі під ноги). Не -ся мне под руку - не підлазь мені під руку.

* * *

несов.; сов. - подверн`уться

1) ( завинчиваться) закру́чуватися, закрути́тися и позакру́чуватися, прикру́чуватися, прикрути́тися

2) ( подгибаться) підгорта́тися, підгорну́тися и попідгорта́тися; ( о ноге) підверта́тися, підверну́тися; ( о полах одежды) підка́чуватися, підкача́тися, підко́чуватися, підкоти́тися, зака́чуватися, закача́тися, зако́чуватися, закоти́тися, підка́суватися, підкаса́тися, зака́суватися, закаса́тися; ( о рукаве) засу́куватися, засука́тися

3) (неловко подгибать, повреждать) підверта́тися, підверну́тися

4) ( случаться) трапля́тися, тра́питися; ( попадаться) попада́тися, попа́стися, підверта́тися, підверну́тися, ( о человеке) нагоди́тися (несов.), наверта́тися, наверну́тися, (попадать, угодить) потрапля́ти, потра́пити; (несов.: взяться) взя́тися

5) ( подходить с корыстными целями) підверну́тися (несов.); ( подольщаться) підсипа́тися, підси́патися, підмо́щуватися, підмости́тися (до кого), підла́зити и підліза́ти, підлі́зти (до кого, під кого)

6) страд. (несов.) підкру́чуватися; підгорта́тися; підка́чуватися, підко́чуватися, зака́чуватися, зако́чуватися, підкасува́тися, закасува́тися; засу́куватися; підмо́туватися; підгорта́тися; підверта́тися; підсо́вуватися

несов.; сов. - подстр`оиться

1) підбудо́вуватися, підбудува́тися

2) (в шеренгу, в ряд) підшико́вуватися, підшикува́тися

3) ( присоединяться) приє́днуватися, приєдна́тися, пристава́ти, приста́ти, прилуча́тися, прилучи́тися

4) ( подлаживаться) підла́джуватися, підла́дитися

5) (случаться, устраиваться) склада́тися, скла́стися (складе́ться), влашто́вуватися, влаштува́тися

6) страд. (несов.) підбудо́вуватися; підмуро́вуватися; прибудо́вуватися; підшико́вуватися; підстро́юватися; підла́джуватися

получиться одержуватися, одержатися, бути одержаним, братися, бути взятим; (оказаться в результате чего-л., произойти) виходити, вийти, складатися, скластися, стати з чого. У нас письма -чаются не совсем исправно - у нас листи доходять незовсім справно. Определить, какой -чается доход с чего-л. - визначити, який прибуток береться, скільки користи береться з чого. Сегодня -чилось (-чено) известие, что… - сьогодні наспіла звістка, що… Положение -чилось довольно затруднительное - становище вийшло досить скрутне.

* * *

несов.; сов. - получ`иться

1) (приходить, оказываться доставленным) прихо́дити, прийти́, -йде, надхо́дити, надійти́

2) (выходить, удаваться каким-л.; случаться) вихо́дити, ви́йти; (как результат какого-л. процесса иногда) утво́рюватися, утвори́тися (утво́риться)

3) страд. несов. оде́ржуватися; дістава́тися; відбира́тися; здобува́тися; дістава́тися; набува́тися

представиться

1) (куда: о ком) приставлятися, поставлятися, виставлятися, бути приставленим, поставленим, виставленим. Свидетели -вляются на суд - свідки поставляються перед суд;

2) (кому: рекомендоваться) рекомендуватися, зарекомендуватися, представлятися, представитися кому;

3) (к чему) виставлятися, виставитися (напр. на нагороду, на вищий ранг (к чину)). Сотрудники -вляются к награде - співробітники виставляються на нагороду;

4) (подаваться) подаватися, бути поданим. [Законопроєкти подаються на затвердження до Раднаркому]. -ется вашему вниманию вопрос о… - подається до вашої уваги справа про… Ежемесячно -ются отчёты секретарю - що- місяця подаються звіти секретареві;

5) (изображаться) малюватися, бути змальованим. [В оповіданні малюється робітниче життя]; (о деле, вопросе и т. п.) (стр. з.) ставитися, виставлятися, бути по[ви]ставленим, (средн. з.) виглядати, мати вигляд. Дело -ется (на суде) так - справа ставиться (на (в) суді) так. -ться в виде чего - мати вигляд чого, виглядати як що. Дело -ется (мне) в следующем виде - справа виглядає (для мене) ось як;

6) (репрезентоваться) заступатися, бути заступленим, репрезентуватися через кого. Государства -вляются на конференции послами - держави репрезентуються на конференції через послів;

7) (казаться) видаватися, видатися, видавати, видати чим, за що. [Оддалеки все видається меншим (Ком.). Школа видавалась їй иноді сосновою домовиною (Коцюб.). У кожного історика вона (історія) видається зовсім иншою (Л. Укр.)];

8) (показываться) показуватися, показатися, ставати, стати перед ким. Нам -вился великолепный вид - нам показався (перед нами став) розкішний крайовид;

9) -ться кем, чем - удавати, удати з себе кого, що; см. Прикидываться;

10) (в театре) виставлятися, бути виставленим;

11) (в воображении видеться, мерещиться) уявлятися, уявитися, (перед глазами) увижатися, привиджуватися, привидітися кому чим, яким, бачитися, убачатися, убачитися. [Ввижається або й сниться йому, ніби він… (Крим.). Невиразною постаттю уявляється кождий «Новий Рік» (Р. Край)];

12) (о случае) траплятися, трапитися, випадати, випасти. -вился случай - трапилася (випала) нагода, оказія. Как только -вится удобный случай - скоро нагодиться (набіжить) добра оказія, за першої-ліпшої нагоди.

* * *

несов.; сов. - предст`авиться

1) (рекомендоваться) рекомендува́тися несов., відрекомендо́вуватися, відрекомендува́тися, представля́тися, предста́витися; осві́дчуватися, осві́дчитися; ( объявлять о себе) оповіща́тися, оповісти́тися

2) ( представать в воображении) уявля́тися, уяви́тися; ( казаться) здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися; ( возникать) постава́ти, поста́ти, повстава́ти, повста́ти; ( чудиться) ввижа́тися и диал. уви́джуватися (несов.), приви́джуватися и привиджа́тися, приви́дітися; убача́тися, уба́читися; ( слышаться) причува́тися, причу́тися

3) (являться, случаться) трапля́тися, тра́питися

4) ( кем-чем - притворяться) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)

5) страд. (несов.) подава́тися; представля́тися; пока́зуватися; наво́дитися; приставля́тися; рекомендува́тися; представля́тися; представля́тися; зобража́тися, зобра́жуватися; виво́дитися, пока́зуватися; змальо́вуватися, зобража́тися, зобра́жуватися; гра́тися; виставля́тися, ста́витися; виклика́тися, завдава́тися

кому чему)

1) передувати кому, чому, іти поперед кого, поперед чого, перед ким, перед чим. [Біжиш на здобич, передуючи добрим (Куліш)];

2) (жить прежде кого-л.) жити поперед кого, перед ким.

* * *

1) ( кому-чему) іти́ попере́д (попе́реду), виступа́ти попере́д (попе́реду) (кого-чого)

2) ( чему) передува́ти (чому), відбува́тися, несов. відбу́тися (перед чим); ( случаться) трапля́тися, несов. тра́питися, ста́тися (перед чим)

-вестися и -весться

1) (страд.) приводитися, бути приведеним, припроваджуватися, бути припровадженим; (к окончанию) доводитися, бути доведеним; наводитися, бути наведеним, подаватися, бути поданим и т. д. - см. Приводить. Приговор -водится в исполнение - присуд виконується. Машина -водится в движение - машині дається рух, розгін, машина пускається в рух. -водиться, -вестись в чувство - приводитися, бути приведеним до пам'яти. Таких примеров -водится много - таких прикладів багато наводиться;

2) (приходиться) доводитися кому ким. Он -водится мне двоюродным братом - він доводиться мені братом у перших;

3) (безл.: случаться, приходиться) доводитися, довестися. Вот и тебе -велось узнать горе - от і тобі довелося горя зазнати. Не -велось мне там побывать - не довелося мені там побувати;

4) арифм. - зводитися, звестися, бути зведеним (до одного знаменника).

* * *

несов.; сов. - привест`ись

1) ( выпадать на долю) безл. дово́дитися, довести́ся

2) (несов.: доводиться родственником) дово́дитися

3) страд. (несов.) приво́дитися

прийтися, приттися и придтися

1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;

2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;

3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;

4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];

5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - прийт`ись

1) прихо́дитися, прийти́ся

2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся

3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися

4) (несов.: доводиться) дово́дитися

5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов.