-
1 отвращать
отвратить1) відвертати, відвернути, відводити, відвести, відхиляти, відхилити кого, що від кого, від чого. -тить беду, несчастие, опасность, смерть и т. п. - відвернути (відвести, відволати) лихо, нещастя, небезпеку, смерть від кого. Срв. Предотвращать. -ть взоры, лицо от кого, от чего - відвертати (відвернути), відводити (відвести) очі, лице від кого, від чого;2) безл. вернути, відвернути кого від чого. Срв. Отворачивать и Воротить 2. Отвращённый - відвернений и відвернутий, відведений.* * *несов.; сов. - отврат`итьвідверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти; (несов.: не допустить чего-л.) відвола́ти -
2 отклонять
отклонить1) что, кого - відхиляти, відхилити (о мног. повідхиляти), ухиляти, ухилити, відхитувати, відхитнути, відводити, відвести, (отвращать) відвертати, відвернути, (отбросить) відкидати, відкинути що. Срв. Отвращать, Отводить. -нить кого-л. от себя - відхилити когось від себе. -нить просьбу, предложение - відхилити прохання, пропозицію чию. -нять (-нить) беду, несчастие - відвертати (відвернути), відводити, відвести біду (напасть), нещастя. -нять, -нить магнитную стрелку - відхиляти, відхилити магне[і]тну стрілку (голку);2) кого от чего (отговаривать) - відхиляти, відхилити, відвертати, відвернути, відраджувати, відрадити кого від чого. Отклонённый - відхилений, відведений, відвернутий.* * *несов.; сов. - отклон`итьвідхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; ( отводить в сторону) відво́дити, відвести́; ( отговаривать) відра́джувати и відраджа́ти, відра́дити, відверта́ти, відверну́ти, відра́ювати, відра́яти -
3 отводить
отвести и отвесть1) відводити, відвести, відпроваджувати, відпровадити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити кого куди. -ди его домой - відведи його додому. -сти кого в тюрьму - відпровадити, запровадити кого до в'язниці. -ведите лошадь в конюшню - заведіть коня до стані. -сти кого в сторону (от чего) - відвести кого на бік (від чого);2) (отвратить) відводити, відвести, відвертати, відвернути кого, що від чого. -сти кого от греха, от ссоры - відвести, відвернути кого від гріха, від сварки. -сти воду, дождь, громовой удар - відвернути воду, дощ, грім. -сти удар чем-либо - відхилити удар чим. -сти что-либо рукою - відхилити що рукою. -дить глаза - відводити (відвертати) очі від чого (личн. и безл.), (морочить) ману (на)пускати, (на)пустити на кого, очі заснітити кому. -дить боль - здіймати, гамувати біль. -дить душу, сердце на чём - розважати, розважити душу, серце чим, спочити душею, серцем на чому, відводити, розводити душу з ким. Не в силах -сти голос - голосу не відтягне. -сти дух - відсапнути;3) приділяти, приділити, призначати, призначити кому що. -дить солдатам квартиры - приділяти козакам приміщення, ставити козаків на постій. -сти землю колонистам - приділити землю колоністам (осадникам);4) -дить свидетелей, юрид. - усувати, усунути свідків;5) -дить деревья - відсаджувати дерева. Отведённый -1) відведений, відпроваджений;2) відвернений, відхилений;3) приділений;4) юрид. - усунений.* * *I несов.; сов. - отвест`и1) відво́дити, відвести́; ( отклонять) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; ( отвращать) відверта́ти, відверну́ти2) сад. відса́джувати, відсади́тиII несов.відводи́ти -
4 отворачивать
отворотить1) відвертати, відвернути що. -тить камень с дороги - відвернути (відкотити) камінь з дороги. -тить лошадь - відвернути коня. -тить сукрой хлеба - відкраяти, відбатувати лусту (кімсу) хліба;2) відгортати, відгорнути, відвертати, відвернути, відкочувати, відкотити, закочувати, закотити, закачувати, закачати, відхиляти, відхилити. -тил полу и полез в карман - відгорнув (закотив) полу і сягнув до кешені. -вать, - тить полог, занавеску - відгортати, відгорнути, відхиляти, відхилити, (слегка) прогортати, прогорнути запинало, запинальце. -тить воротник, рукава - відкотити, закотити комір, закачати (закотити, закасати) рукава, срв. Отвёртывать 3. -вать кожу, кожицу - залуплювати шкуру, шкурку. См. Отвернуть (Отвёртывать 3);3) відвертати, відвернути, відхиляти, відхилити. -вать лицо - відвертати, відвернути лице від кого, від чого. -вать нос от чего - ніс вернути від чого. Ветер -вает - вітер повертається (повернувся);4) см. Отвёртывать, отвернуть 1;5) см. Отвращать, отвратить;6) безл. вернути, відворочати, сов. відвернути. [Від їжі верне]. Отвороченный - відвернений и відвернутий, відгорнений и відгорнутий и т. д.* * *несов.; сов. - отворот`ить1) відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти2) см. отвёртывать 4) -
5 отвратить
см. отвращать
См. также в других словарях:
отвращать — Отбивать, отвлекать, отводить, отклонять, отпарировать, отражать, отстранять, устранять. Отвратить беду. Отразить, отпарировать удар... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999.… … Словарь синонимов
ОТВРАЩАТЬ — ОТВРАЩАТЬ, отвратить кого, что, от чего; давать чему иное направленье, отстранять, устранять, отводить, отвлекать, отклонять; отворотить, б.ч. в перен. Отвратить беду. Неудобство, помеху эту отвращают разными мерами. Он упрям, его ни за что от… … Толковый словарь Даля
ОТВРАЩАТЬ — ОТВРАЩАТЬ, отвращаю, отвращаешь (книжн.). несовер. к отвратить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
отвращать — ОТВРАТИТЬ, ащу, атишь; ащённый ( ён, ена); сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
отвращать от себя — вызывать отвращение, претить Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Отвращать — несов. перех. 1. устар. Поворачивать в другую сторону, в сторону от чего либо; отворачивать. отт. перен. Возбуждать в ком либо чувство неприязни, отвращения к себе; отталкивать от себя своим видом или поведением. 2. перен. разг. Отводить,… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
отвращать — отвращ ать, аю, ает … Русский орфографический словарь
отвращать — (I), отвраща/ю, ща/ешь, ща/ют … Орфографический словарь русского языка
отвращать — Syn: предотвращать, предупреждать, отводить … Тезаурус русской деловой лексики
отвращать — см. Отвратить … Энциклопедический словарь
отвращать — см. отвратить; а/ю, а/ешь; нсв … Словарь многих выражений