Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

не+на+словах,+а+на+деле

  • 81 deed

    [di:d]
    change-of-ownership mortgage deed залоговый сертификат на раздел собственности change-of-ownership mortgage deed ипотечное свидетельство о разделе собственности covering deed основное долговое обязательство по срочным сделкам deed действие, поступок deed действие deed действительность deed дело, факт; in word and deed словом и делом; in deed and not in name на деле, а не на словах (только); in very deed в самом деле, в действительности deed дело, документ за печатью, акт, запись deed дело deed договор deed юр. документ, акт; to draw up a deed составлять документ deed документ за печатью deed амер. передавать по акту deed подвиг deed поступок deed факт deed of arrangement соглашение с кредиторами deed of assignment акт о передаче несостоятельным должником своего имущества в пользу кредитора deed of conveyance акт о передаче правового титула deed of conveyance акт передачи deed of conveyance купчая deed of exchange акт об обмене deed of foundation акт об учреждении deed of foundation учредительный акт deed of gift дарственная deed of inventory акт инвентаризации deed of ownership документ о праве собственности deed of ownership купчая deed of partnership договор о партнерстве deed of partnership документ о партнерстве deed of pledge закладная deed of pledge расписка о залоге deed of purchase документ о покупке deed of release документ об освобождении deed of separation документ о раздельном жительстве супругов deed of settlement акт о распоряжении имуществом deed of title документ, устанавливающий или подтверждающий право (на что-л.) deed of title документ о праве собственности deed of transfer документ о передаче права собственности deed of transfer трансферт deed юр. документ, акт; to draw up a deed составлять документ deed дело, факт; in word and deed словом и делом; in deed and not in name на деле, а не на словах (только); in very deed в самом деле, в действительности deed дело, факт; in word and deed словом и делом; in deed and not in name на деле, а не на словах (только); in very deed в самом деле, в действительности deed дело, факт; in word and deed словом и делом; in deed and not in name на деле, а не на словах (только); in very deed в самом деле, в действительности irredeemable mortgage deed бессрочный залоговый сертификат mortgage deed залоговый сертификат mortgage deed ипотечное свидетельство mortgage deed ипотечный акт, закладная partnership deed договор товарищества poll deed протокол голосования private mortgage deed частное ипотечное свидетельство private mortgage deed частный залоговый сертификат quitclaim deed акт отказа от права separation deed документ о разделе имущества title deed документ, подтверждающий право на имущество title deed документ о передаче правового титула title deed документ о передаче правового титула trust deed акт передачи в опеку trust deed акт передачи на хранение trust deed акт учреждения доверительной собственности trust deed доверенность trust deed документ о передаче собственности попечителю vesting deed дело о передаче правового титула warranty deed документ на право владения имуществом

    English-Russian short dictionary > deed

  • 82 Д-64

    НА ДЕЛЕ PrepP Invar usu. adv
    in actuality, in action (as distinguished from words)
    in deed
    in one's deeds in practice in life in actual fact in actuality in reality (in limited contexts) learn by experience.
    Он скептик и матерьялист, как все почти медики, а вместе с этим поэт, и не на шутку, - поэт на деле всегда и часто на словах... (Лермонтов 1). Не is a sceptic and a materialist like most medical men, but he is also a poet, and that quite in earnest-a poet in all his deeds and frequently in words.. (1b).
    (Треплев:) Как легко, доктор, быть философом на бумаге и как это трудно на деле! (Чехов 6). (Т.:) How easy it is, Doctor, to be a philosopher on paper, and how hard it is in life! (6d).
    На словах провозглашался исторический материализм, на деле чистейший идеализм (Орлова 1). Historical materialism was being professed in words, but it was pure idealism in actual fact (1a).
    ...В ту пору он у нас слишком уж даже выделанно напрашивался на свою роль шута, любил выскакивать и веселить господ, с видимым равенством конечно, но на деле совершенным пред ними хамом (Достоевский 1)... At that time he was even overzealously establishing himself as a buffoon, and loved to pop up and amuse the gentlemen, ostensibly as an equal, of course, though in reality he was an absolute boor beside them (1a).
    Ну, насчет общины... поговорите лучше с вашим братцем. Он теперь, кажется, изведал на деле, что такое община, круговая порука, трезвость и тому подобные штучки» (Тургенев 2). "Well, so far as the commune is concerned...you'd better talk with your brother about it. I think he has now learned by experience what the commune is mutual responsibility, sobriety, and all that kind of thing" (2f).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Д-64

  • 83 дело

    діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).
    * * *
    1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло

    уголо́вное \дело — юр. криміна́льна спра́ва

    3) канц. спра́ва

    па́пка для дел — па́пка для справ

    5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва
    6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́ло

    друго́е (ино́е) \дело — і́нша річ (спра́ва), і́нше ді́ло

    Русско-украинский словарь > дело

  • 84 С-301

    НА СЛОВАХ PrepP Invar
    1. \С-301 рассказать, передать, доложить что и т. п.
    adv
    (to tell, recount, report etc sth.) in spoken form: (recount sth. (relay a message etc)) orally (verbally)
    (give) an oral (a verbal) report (account) (of sth.) (in some contexts the idiom may be omitted in translation).
    Решено было послать донесение в штаб. Для этого избран толковый офицер, Болховитинов, который, кроме письменного донесения, должен был на словах рассказать всё дело (Толстой 7)....It was decided to send a dispatch to the staff. An able officer, Bolkhovitinov, was chosen for the purpose, besides the written report, he was to give a verbal account of the whole affair (7a).
    2. often disapprov ( adv or subj-compl with бытье ( subj: это, всё это)) ( s.o. states, proclaims etc sth.) insincerely, not supporting or intending to support his words by actions (the opposition between what is stated and what exists in reality is either overtly expressed, usu. by a clause beginning with на деле, or implied)
    in words
    (in limited contexts) pay lip service to (as subj-compl only) just talk.
    (Марья Андреевна:) Иван Иваныч, вы меня любите? (Милашин:) Люблю, Марья Андреевна, ей-богу, люблю!.. Я для вас готов жизнью пожертвовать. (Марья Андреевна:) Должно быть, на словах только? Я целый час прошу вас уйти, а вы всё ни с места (Островский 1). (М.А.:) Ivan Ivanych, do you love me? (M.:) I love you, Marya Andrevna, really and truly I love you....I'm ready to sacrifice my life for your sake. (M.A.:) Only in words, no doubt? I've begged you a whole hour to leave, but you haven't moved one inch (1a).
    ...Если нам дана эта жизнь, в ней должен быть смысл, хотя все поколения, с которыми я встретилась в жизни, начисто снимали этот вопрос... Идеалом стала математическая логика, но, к несчастью, только на словах (Мандельштам 2). If this life was given to us, it must have a meaning, although the very idea was dismissed out of hand by everybody, young and old, whom I have ever known in my lifetime....Their ideal was logic of a mathematical kind, though they only paid lip service to it, alas (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > С-301

  • 85 WORD

    • Big words seldom go with good deeds - Кто много сулит, тот мало делает (K)
    • Fair words hurt not the mouth (the tongue) - От вежливых слов язык не отсохнет (O)
    • Fair words will not make the pot boil - Соловья баснями не кормят a (C)
    • From word to deed is a great space - От слова до дела - сто перегонов (O)
    • Good word for a bad one is worth much and costs little (A) - Ласковое слово не трудно, да споро (Л)
    • Good words cost nothing and are worth much (cost nought) - Ласковое слово не трудно, да споро (Л)
    • Good words without deeds are rushes and weeds - От одних слов толку мало (O)
    • He who gives fair words feeds you with an empty spoon - Соловья баснями не кормят a (C)
    • Honest man's word is as good as his bond (An) - Дал слово, держись, а не дал - крепись (Д)
    • In a multitude of words there wants not sin - Язычок введет в грешок (Я)
    • Kind word never hurt anyone (A) - От вежливых слов язык не отсохнет (O)
    • Kind words are worth much and they cost little - Ласковое слово не трудно, да споро (Л)
    • Many words, many buffets - Язык до добра не доведет (Я)
    • Saint's words and a cat's claws (А) - Говорит бело, а делает черно (Г)
    • Speak kind words and you will hear kind answers - На добрый привет и добрый ответ (H)
    • Sweet words butter no parsnips - От одних слов толку мало (O)
    • Tart words make no friends: a spoonful of honey will catch more flies than a gallon of vinegar - Ласка вернее таски (Л)
    • There is a big difference between word and deed - Одно дело говорить, другое дело - делать (O)
    • Thousand words won't fill a bushel (A) - 1968a (C), Хорошие слова, а все не пряники (X)
    • Weigh well your words before you give them breath - Сперва подумай, потом говори (C)
    • Words and feathers the wind carries away - От одних слов толку мало (O)
    • Words have wings and cannot be recalled - Слово не воробей, вылетит - не поймаешь (C)
    • Words, like feathers, are carried away by the wind - От одних слов толку мало (O)
    • Word that is not spoken never does any mischief (A) - Чем меньше говорить, тем здоровее (4)
    • You mark my words - Заруби себе это на носу (3)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > WORD

  • 86 ar muti Rīgā, ar darbiem aizkrāsnē

    общ. на словах - что на гуслях, а на деле - что на балалайке, на словах через океан, а на деле ни через лужу

    Latviešu-krievu vārdnīca > ar muti Rīgā, ar darbiem aizkrāsnē

  • 87 слово

    [slóvo] n. (pl. слова, dim. словечко, словцо)
    1.
    1) parola (f.), vocabolo (m.); termine (m.); voce (f.)
    2) lingua (f.), linguaggio (m.)
    3) discorso (m.), intervento (m.)
    4) parere (m.)
    5) promessa (f.), parola (f.)
    2.

    на словах: солидарность на словах — solidarietà parolaia

    на словах одно, а на деле другое — predicano bene e razzolano male

    музыка на слова... — musica su testo di

    в двух словах — in poche parole (in breve, in parole povere)

    поминать кого-л. добрым словом — parlare di qd. con riconoscenza

    говоря словами + gen.per dirla con

    замолвить слово (словечко) за кого-л. — spendere una buona parola per qd

    слов нет — ( inciso) senza dubbio

    Новый русско-итальянский словарь > слово

  • 88 έργο(ν)

    τό
    1) работа, занятие, дело;

    τί έργο(ν) κάνεις; — чем ты занимаешься?;

    2) творение, произведение, сочинение;

    ποιητικό έργο(ν) — поэтическое произведение;

    ζωγραφικό έργο(ν) — произведение живописи;

    έργο(ν) τέχνης — произведение искусства;

    θεατρικό έργο(ν) — пьеса;

    γλυπτικό έργο(ν) — скульптура;

    τό έργο(ν) των χειρών μου — дело моих рук;

    3) перен. дело, действие; дела; поступки;

    έργα αγαθά — добрые дела;

    η ζωή και το έργο(ν) — жизнь и деятельность;

    χρειάζονται έργα και όχι λόγια — нужны дела, а не слова;

    από τα λόγια έρχομαι στα έργα — переходить от слов к делу;

    έργ όλης της ζωής μου — дело всей моей жизни;

    έργο(ν) φρονήσεως — благоразумный акт;

    4) сооружение, постройка;

    τεχνικά έργα — технические сооружения;

    οχυρωματικά έργα — оборонительные, фортификационные сооружения или работы;

    5) работы;

    δημόσια έργα — общественные работы;

    καταναγκαστικά έργα — принудительные работы;

    6) долг, обязанность;

    τό θεωρώ έργο(ν) — считать долгом, обязанностью;

    έργο(ν) μου είναι να... — мой долг...;

    δεν είναι ιδικόν μου έργο(ν) να... — это не моя обязанность;

    7) театр., кино постановка, пьеса; фильм;

    τί έργο(ν) παίζεται στο Εθνικό; — что идёт в «Этнико»?;

    8) задание, норма;

    τελειώνω το έργο(ν) μου — выполнять своё задание;

    9) физ. работа;
    10): έργω (δοτ.) в.действительности, на деле, в самом деле, фактически; έργω βοήθεια реальная помощь;

    § τίθεμαι επί το έργο(ν) — приступать к делу;

    εις έργ! — к делу!;

    ευχής έργο(ν) θα ήτο — было бы желательно;

    είναι έργο(ν) μου — это моё дело;

    άλλος ο κυρ λόγος και άλλος είν' ο εργος, λόγω μεν δίκαιος, εργω δε άδικος погов, на словах одно, а на деле другое;

    μέγας είσαι Κύριε και θαυμαστά τα έργα σου — очень странно!, удивительно!, удивительны дело твой, господи!

    Νέα ελληνική-Ρωσικά λεξικό > έργο(ν)

  • 89 έργο(ν)

    τό
    1) работа, занятие, дело;

    τί έργο(ν) κάνεις; — чем ты занимаешься?;

    2) творение, произведение, сочинение;

    ποιητικό έργο(ν) — поэтическое произведение;

    ζωγραφικό έργο(ν) — произведение живописи;

    έργο(ν) τέχνης — произведение искусства;

    θεατρικό έργο(ν) — пьеса;

    γλυπτικό έργο(ν) — скульптура;

    τό έργο(ν) των χειρών μου — дело моих рук;

    3) перен. дело, действие; дела; поступки;

    έργα αγαθά — добрые дела;

    η ζωή και το έργο(ν) — жизнь и деятельность;

    χρειάζονται έργα και όχι λόγια — нужны дела, а не слова;

    από τα λόγια έρχομαι στα έργα — переходить от слов к делу;

    έργ όλης της ζωής μου — дело всей моей жизни;

    έργο(ν) φρονήσεως — благоразумный акт;

    4) сооружение, постройка;

    τεχνικά έργα — технические сооружения;

    οχυρωματικά έργα — оборонительные, фортификационные сооружения или работы;

    5) работы;

    δημόσια έργα — общественные работы;

    καταναγκαστικά έργα — принудительные работы;

    6) долг, обязанность;

    τό θεωρώ έργο(ν) — считать долгом, обязанностью;

    έργο(ν) μου είναι να... — мой долг...;

    δεν είναι ιδικόν μου έργο(ν) να... — это не моя обязанность;

    7) театр., кино постановка, пьеса; фильм;

    τί έργο(ν) παίζεται στο Εθνικό; — что идёт в «Этнико»?;

    8) задание, норма;

    τελειώνω το έργο(ν) μου — выполнять своё задание;

    9) физ. работа;
    10): έργω (δοτ.) в.действительности, на деле, в самом деле, фактически; έργω βοήθεια реальная помощь;

    § τίθεμαι επί το έργο(ν) — приступать к делу;

    εις έργ! — к делу!;

    ευχής έργο(ν) θα ήτο — было бы желательно;

    είναι έργο(ν) μου — это моё дело;

    άλλος ο κυρ λόγος και άλλος είν' ο εργος, λόγω μεν δίκαιος, εργω δε άδικος погов, на словах одно, а на деле другое;

    μέγας είσαι Κύριε και θαυμαστά τα έργα σου — очень странно!, удивительно!, удивительны дело твой, господи!

    Νέα ελληνική-Ρωσικά λεξικό > έργο(ν)

  • 90 слово

    ср.
    1) word;
    term брать слово ≈ (с кого-л.) to make smb. promise/swear помяните мое слово ≈ mark my words мн. в полном смысле слова ≈ in the true sense of the word владеть даром слова ≈ to have a way with words к слову пришлось ≈ it just happened to come up к слову сказатьby the way, incidentally слов нетthere's no denying it, there is no question/doubt about it, it is beyond dispute( that) (это справедливо) ;
    I can't tell you how...,it is beyond belief( это так хорошо или плохо, что невозможно выразить словами) перекинуться словами ≈ to exchange a word with, to have a quick word with поминать недобрым словом ≈ разг. to think ill/badly of smb. двух слов связать не может ≈ he can't put two words together слово не воробей, вылетит - не поймаешь ≈ words once spoken you can never recall слово - серебро, молчание - золотоspeech is silver, silence is golden/gold за словом в карман не лезет ≈ he is never at a loss for words, he never has to search for words выражать в словах ≈ frame без слов ≈ wordless слова общего происхождения ≈ cognate мн.;
    линг. веское слово ≈ loaded word диалектные словаdialectal words, regional words брать свои слова назад, брать свои слова обратно ≈ to retract/take back one's words;
    to eat one's words идиом. верить на слово ≈ to take smb.'s word for smth., to take on trust what smb. said честное слово ! ≈ upon my life!, upon my word!, honestly!, honour bright( в детской речи) давать( честное) слово ≈ to give/pledge one's word (of honour) давать себе слово ≈ to promise oneself сдержать слово ≈ to keep one's word;
    to be as good as one's word нарушать слово ≈ to break one's word, to go back upon/on one's word не проронить ни слова ≈ to say nothing, to say no word не обмолвиться ни единым словом, не обмолвиться ни одним словом ≈ (о ком-л./ чем-л.) not to mention smb./smth. at all, to say no word about ловить каждое слово ≈ to hang on smb.'s every word, to catch everything smb. says честное слово ≈ word of honour живое словоliving word, fresh idea крепкое словоstrong language новое слово ≈ a (major) breakthrough, a step forward, a major advance первое слово ≈ the start/beginning of smth. последнее слово ≈ the last word, the latest (thing) (новейшее) ;
    the last word, the final word (в споре) ;
    concluding statement, final plea (в суде) взвешивать слова, взвешивать каждое слово ≈ to weigh/choose one's words (carefully), to weigh one's every word ловить на слове ≈ to take smb. at smb.'s word дар слова ≈ gift of words;
    talent of speaking ни слова ≈ not a word, not a syllable пустые слова ≈ mere words к слову сказать ≈ by the way на словахby word of mouth, orally по словамaccording to smb. слово в словоword for word от слова до слова ≈ from beginning to end, word for word от слова к слову ≈ with every word одним словом ≈ in a/one word;
    in short другими словами ≈ in other words своими словами ≈ in one's own words последними словами ≈ (ругаться) to curse in the choicest language с чужих слов ≈ (to know) from what others have told, (to report) what others have said со слов ≈ (to hear, to find out, to learn) from smb. слово за словоlittle by little;
    one word led to another без лишних слов, без дальних словwithout wasting words, without another word исконное словоaboriginal заглавное слово ≈ (словарной статьи) catchword, headword рифмованное слово ≈ catchword сложное словоcompound, compound word, stem-compound линг. союзное словоconnective word грам. коррелятивное словоcorrelative линг. производное словоderivative линг. определяющее словоdeterminer, determinative грам. уменьшительное словоdiminutive двусложное словоdissyllable иностранное словоforeign term, (в языке) exotic вставное словоexpletive непристойное словоfour-letter word звукоподражательное слово ≈ imitative word односложное словоmonosyllable многосложное словоmultisyllable восьмисложное словоoctosyllable разделительное словоpartitive пятисложное словоpentasyllable меткое словоchoice word
    2) (речь на собрании) speech, address брать слово ≈ to take the floor (выступать с речью) просить слово ≈ to ask permission to speak, to ask for the floor предоставить слово, дать слово ≈ to give to smb. permission to speak, to give smb. the floor, to ask to speak лишать слова ≈ to take the floor away from smb., to cut smb. off, to cut smb. short заключительное слово ≈ concluding remarks мн. надгробное словоfuneral orationдержаться на честном слове ≈ to be hanging by a thread сказать свое слово ≈ to make smb.'s presence felt словом и делом ≈ in word and deed прощальное словоvaledictory амер.
    слов|о - с.
    1. word;
    вовремя сказанное ~ a word in season;
    понимать без слов understand* without a word having been spoken;
    ни ~а! not a word!;
    моё ~ твёрдо when I say a thing, I mean it;
    верить кому-л. на слово take* smb.`s word for it;
    take* it trust;
    романс на ~а Пушкина song to words from Pushkin;
    на два ~а! may I have a word with you?;
    мне надо сказать вам два ~а! a word in your ear!;

    2. (речь, язык) language;

    3.: просить ~a ask to speak, ask for the floor;
    ~ имеет господин Иванов Mister lvanov will now speak, Mister Ivanov has the floor;
    ~ за вами, теперь за вами ~ it is for you to decide;
    последнее ~ за защитой the defence has the last word;
    последнее ~ осталось за ним be had the last word;

    4. (повествование) tale, story;
    'Слово о полку Игореве' УThe Song of Igor`s CampaignФ;
    ~ в ~ word for word;
    ~ за слово one thing led to another;
    на ~ах (устно) by word of mouth, только на ~ах in word only;
    не на ~ах, а на деле е not merely in words but with deeds;
    нет слов, чтобы выразить... words fail to express...;
    я не нахожу слов, чтобы... I have no words to...;
    слов нет (правда, конечно) there`s no denying, of course;
    новое ~ в чем-л. fresh departure in smth., milestone in smth. ;
    advance in smth. ;
    к ~у (сказать) by the by;
    к ~у пришлось but that`s by the way;
    завод оборудован по последнему ~у техники the plant has all the latest equipment;

    5. Слово Божие церк. The Word of God.

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > слово

  • 91 Wort

    n
    1)
    -(e)s, Wörter — слово (вне связной речи)
    ein verhüllendes ( beschönigendes) Wortлингв. эвфемистическое выражение; слово в эвфемистическом употреблении
    das ist sein drittes Wortоб этом он постоянно твердит, это у него с языка не сходит
    das Wort liegt mir auf der Zungeслово вертится (у меня) на языке, никак не вспомню это слово
    dieses Verzeichnis enthält 60000 Wörter — в этом списке 60000 слов
    ein Wort brechenполигр. делить слово при переносе
    Wort für Wort — слово в слово, дословно
    2) -(e)s, -e слово ( речь); высказывание
    einige glättende Worte sagenсказать несколько примирительных ( успокоительных) слов
    goldene Worte — золотые ( истинные, справедливые) слова
    haste Worte?берл. что ты на это скажешь! ( возглас удивления)
    kein Wort mehr! — ни слова больше!, не будем больше говорить об этом!
    das Wort blieb ihm in der Kehle stecken, das Wort erstickte ihm im Munde — слова застряли у него в горле
    das letzte Wort hast duза тобой последнее слово
    das letzte Wort in dieser Angelegenheit ist noch nicht gesprochen — последнее слово в этом вопросе ещё не сказано, дело ещё не решено
    ein (gutes) Wort für j-n, für etw. (A) einlegenзамолвить за кого-л. словечко; выступить в защиту кого-л., чего-л.
    schöne Worte machen — говорить красивые слова, льстить
    große Worte redenпроизносить громкие слова; говорить высокопарно
    j-m, einer Sache (D) das Wort reden — выступать ( стоять) за кого-л., за что-л., поддерживать кого-л., что-л.
    keines Wortes mächtig sein — лишиться языка ( дара речи) (напр., от страха)
    (auf) ein Wort ! — на одну минуту, пожалуйста!, мне вам что-то нужно сказать!
    auf Ihre Worte hin — после ваших слов, после того, что вы сказали
    aufs Wort gehorchenслушаться с первого слова, повиноваться первому слову
    eine Sprache in Wort und Schrift beherrschenвладеть устной и письменной речью на каком-л. языке
    etw. in Worte kleidenвыразить словами, облечь в слова какую-л. мысль
    mit anderen Worten (сокр. m. a. W) — другими словами
    er braucht nicht lange nach Worten zu suchen ≈ он за словом в карман не полезет
    j-n (nicht) zu Worte kommen lassenне дать кому-л. и слова сказать ( рта раскрыть); не дать кому-л. ответить, не выслушать чьего-л. ответа
    j-m, einer Sache das Wort reden — вступиться за кого-л., за что-л.
    3) - (e)s слово ( выступление)
    j-m das Wort entziehenлишить кого-л. слова
    j-m das Wort erteilen( geben) — дать ( предоставить) слово кому-л.
    das Wort führenпроизносить речь; ирон. ораторствовать
    das große Wort führen ≈ играть ведущую роль; играть первую скрипку
    das Wort habenиметь слово, говорить
    ums Wort bitten, sich zum Wort meiden — просить слова
    bitte, zum Wort meiden! — кто просит слова?
    4) - (e)s (честное) слово ( обещание)
    j-m sein Wort abnehmenвзять с кого-л. слово ( обещание)
    sein Wort zurücknehmenвзять своё слово обратно; отступиться от своего слова
    ich habe sein Wort — он обещал мне, он дал мне слово
    auf mein Wort, ich gebe dir mein Wort darauf — даю (тебе) слово
    j-m aufs Wort glaubenверить кому-л. на слово
    j-n beim Wort nehmenтребовать от кого-л. исполнения данного им слова; поймать кого-л. на слове
    von seinem Worte nicht abgehenне отступаться от данного слова
    ••
    ein Mann, ein Wort ! — честный человек верен своему слову
    du mußt nicht jedes Wort auf die Goldwaage legen — не придирайся к словам
    beim Klugen bedarf's nicht vieler Worteпосл. умный с полуслова понимает
    ein gutes Wort findet einen guten Ort ( eine gute Statt)посл. доброе слово не пропадает даром
    das Wort verhallt, die Schrift bleibt ≈ посл. что написано пером, того не вырубишь топором

    БНРС > Wort

  • 92 Ne quid falsi audeat, ne quid veri non audeat historia

    Да убоится история какой бы то ни было лжи, да не убоится она какой бы то ни было правды.
    Цицерон, "Об ораторе", II, 15, 62: Quis nescit primam esse historiae legem, ne quid falsi dicere audeat? Deinde ne quid veri non audeat? "Кто не знает, что первый закон истории - бояться какой бы то ни было лжи? А затем - не бояться какой бы то ни было правды?"
    Во II веке историк Полибий произносит замечательные слова, которым и следует на деле: "истина - око истории" (1, 14).
    В I веке до Р. Хр. Цицерон хорошо формулирует главные требования к истории в следующих словах: "ne quid falsi audeat, ne quid veri non audeat historia", - словах, которые и поныне красуются как девиз на заглавном листе самого серьезного из исторических журналов, французской Revue historique. В I-II веке по Р. Хр. Тацит высказывает приблизительно то же требование в своем знаменитом sine ira et studio. (Ф. Ф. Зелинский, Древний мир и мы.)

    Латинско-русский словарь крылатых слов и выражений > Ne quid falsi audeat, ne quid veri non audeat historia

  • 93 СЛОВО

    Где много слов, там мало дела - Где много слов, там мало дела (Г)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > СЛОВО

  • 94 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 95 при

    предл. с предлож. пад.
    1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];
    2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];
    3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];
    4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].
    * * *
    предл. с предложн. п.
    1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

    го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)

    жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції

    при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й

    при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги

    би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)

    он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не

    при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти

    2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

    при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка

    оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті

    чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі

    при дворе́ — при дворі́

    быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді

    3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

    быть при де́ньгах — и

    при деньга́х — бу́ти при гро́шах

    быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї

    оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х

    при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник

    4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

    де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)

    5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

    при посторо́нних — при сторо́нніх

    при свиде́телях — при сві́дках

    при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х

    6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

    при ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів

    при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів

    при жела́нии — при бажа́нні

    при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою

    при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в

    при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди

    при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в

    при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це

    при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це

    при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся

    при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)

    я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик

    7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

    при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків

    при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру

    при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що

    при жи́зни — за життя́

    при слу́чае — при наго́ді

    8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

    при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни

    при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого

    9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

    при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́

    10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

    при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́

    при всём том — при всьо́му то́му

    Русско-украинский словарь > при

  • 96 на

    I предлог
    1) с вин. в разн. знач. на (каго-што)
    кроме того, иногда переводится также иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности:
    б) (для обозначения направленности действия в сторону какого-либо орудия, способа работы) на (што), за (што)
    в) (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) на (што)

    на другой день — на другі дзень, другім днём

    2) с предл. в разн. знач. на (кім-чым)
    кроме того, иногда переводится также иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности:
    а) (при глаголах ехать, переправляться и т.п. для обозначения способа передвижения) на (чым)
    в) (для обозначения непосредственного отношения к кому-либо, к какому-либо орудию действия) на (чым), за (чым)

    двое на вёслах, один на руле — два на вёслах (за вёсламі), адзін на рулі (за рулём)

    II частица на

    вот тебе (и) на! — вось табе (і) на!, вось табе (і) маеш!

    Русско-белорусский словарь > на

  • 97 αληθεια

        эп.-ион. ἀληθείη и ἀληθηΐη, дор. ἀλάθεια и ἀλάθεα (ᾰλᾱ) ἥ
        1) правда, истина Hom., Trag., Plat.
        

    ἀ. τινος Hom.правда о ком(чем)-л.;

        τῇ ἀληθείῃ χρᾶσθαι Her. и ταῖς ἀληθείαις χρῆσθαι Isocr. — рассказывать (всю) правду;
        ἀλήθειαν ἔχειν Arst. — быть истинным, верным;
        (τῇ) ἀληθείᾳ Thuc., Plat., Plut., ταῖς ἀληθείαις Sext., ἐπ΄ и μετ΄ ἀληθείας Dem., ξὺν и ἐπ΄ ἀληθεία Aesch., κατὰ (τέν) ἀλήθειαν Isocr., Arst. и πρὸς (τέν) ἀλήθειαν Polyb., Diod. — поистине, в самом деле, в действительности

        2) действительность, подлинность
        

    (ἔργων Thuc.)

        τῷ μὲν λόγῳ …, τῇ δ΄ ἀληθείᾳ Isocr. — на словах …, на деле же …

        3) истинность, верность
        ἥ ἀ. τῶν λόγων καὴ τοῦ ἐνυπνίου Her.истинность слов и (сбывшегося) сновидения

        4) правдивость, прямота, искренность
        

    (φρενῶν Aesch.)

        5) «истина» (сапфировое украшение, которое, как символ истинности их учения, носили верховные жрецы в Египте) Diod.

    Древнегреческо-русский словарь > αληθεια

  • 98 deed

    1. noun
    1) действие, поступок
    2) дело, факт; in word and deed словом и делом; in deed and not in name на деле, a не на словах (только); in very deed в самом деле, в действительности
    3) подвиг
    4) leg. документ, акт; to draw up a deed составлять документ
    Syn:
    act
    2. verb amer.
    передавать по акту
    * * *
    (n) акт; действие; дело; договор; документ; документ за печатью; поступок
    * * *
    действие, поступок
    * * *
    [ diːd] n. поступок, подвиг, действие, дело, факт, документ, акт v. передавать по акту
    * * *
    акт
    действительность
    дело
    деяние
    подвиг
    поступок
    справа
    * * *
    1. сущ. 1) а) действие б) великое дело, подвиг, геройский поступок 2) дело 3) юр. документ (за подписью кого-л.) 2. гл.; амер. передавать по акту (тж. deed over to)

    Новый англо-русский словарь > deed

  • 99 Retour à la vie

       1948 – Франция (115 мин)
         Произв. Жак Руатфельд и Films Marceau
         Муз. Поль Мисраки
         I: Реж. АНДРЕ КАЙАТТ
         Сцен. Шарль Спак
         Опер. Рене Гаво
         В ролях Бернар Блие (Гастон), Элена Мансон (Симона), Жейн Маркен (тетушка Берта), Люсьен Нат (Шарль), Нан Жермон (Анриетта), мадам Де Ревински (тетушка Эмма)
         II: Реж. ЖОРЖ ЛАМПЕН
         Сцен. Шарль Спак
         Опер. Николя Айер
         В ролях Франсуа Перье (Антуан), Патрисия Рок (лейтенант Эвелина), Тани Шандлер (капитан Бетти), Макс Эллой (старый бармен), Жизель Превиль (Лилиан), Жанин Дарсей (Мари)
         III: Реж. АНРИ-ЖОРЖ КЛУЗО
         Сцен. Анри-Жорж Клузо, Жан Ферри
         Опер. Луи Паж
         В ролях Луи Жуве (Жан Жирар), Ноэль Роквер (майор), Монетт Дине (Жюльетта), Жанна Перес (мать семейства), Жан Брошар (постоялец), Жо Дест (немец), Лео Лапара (Бернар)
         IV: Реж. ЖАН ДРЕВИЛЛЬ
         Сцен. Шарль Спак
         Опер. Николя Айер
         В ролях Ноэль-Ноэль (Рене), Мадлен Жером (молодая вдова), Сюзанн Курталь (консьержка), Жан Круэ (дядя Эктор), Мари-Франс (девчонка), Франсуа Патрис (мошенник), Люсьен Гервилль (старый мальчик)
         V: Реж. ЖАН ДРЕВИЛЛЬ
         Сцен. Ноэль-Ноэль
         Опер. Луи Паж, Марсель Вайсс
         В ролях Серж Реджани (Луи), Сесиль Дидье (мадам Фроман), Элизабет Арди (Ивонн), Поль Франкёр (мэр), Анн Кампион (Эльза), Леоне Корне (Вироле).
       Закадровый комментарий уточняет, что перед нами 5 историй о том, как военнопленные и депортированные после войны с самыми добрыми намерениями возвращаются домой, где их ждет немало разочарований.
       I. ВОЗВРАЩЕНИЕ ТЕТУШКИ ЭММЫ (Le retour de tante Emma, 20 мин). Тете Эмме, выжившей в Дахау, едва хватает сил, чтобы разговаривать и открывать глаза. Она живет у родственницы, спит на матрасе прямо на полу, потому что после всего, что ей пришлось пережить, нормальная кровать кажется ей слишком мягкой и лишь больше ее утомляет. Ее племянники и племянницы, ругаясь между собой, пытаются заставить ее подписать нотариальные бумаги. Выясняется, что, пока ее не было, они подделали ее подпись, чтобы вступить в права наследования.
       И. ВОЗВРАЩЕНИЕ АНТУАНА (Le retour d'Antoine, 24 мин). Антуан, бессемейный холостяк, озабоченный только поиском работы, устраивается ночным барменом в отеле, оборудованном под штаб-квартиру женских вспомогательных воинских частей. По распорядку солдаты-мужчины обязаны покидать здание не позднее полуночи, и женщины без конца трезвонят Антуану, чтобы он принес им выпить, составил компанию, станцевал, приготовил еду, заменил – на словах – воображаемого спутника или далекого мужа. Командир части (женщина) также поддается искушению и думает о близости с Антуаном, после чего поручает ему дневные работы, а на ночные смены ставит пожилого бармена.
       III. ВОЗВРАЩЕНИЕ ЖАНА (Le retour de Jean, 26 мин). Жан Жирар живет в скромном семейном пансионе своего бывшего товарища по концлагерю. Жан был ранен в ногу при попытке к бегству, и после возвращения стал желчным и злым. Его мучает лень (порок, подхваченный в лагере); он занят только наблюдениями за другими людьми и попытками их понять. Судьба дает ему новую почву для размышлений. В его комнате находит убежище раненый немецкий солдат, бежавший из-под ареста. Жирар прячет его от полиции, когда в пансионе устраивают обыск. Вскоре Жирар узнает, что раненый беглец – бесчеловечный палач и мучитель, приговоренный к смерти. Жирар начинает его расспрашивать. Немец уверяет, что он не садист, а просто научился быть тверже: «Единственное оправдание жестокости – ее эффективность». Поэтому на допросах он был предельно жёсток. Жирар не находит оправданий умирающему палачу и вкалывает ему смертельную дозу морфия. После этого он сдает немца полиции.
       IV. ВОЗВРАЩЕНИЕ РЕНЕ (Le retour de René, 22 мин). Рене Мартен ― 1 500 000-й военнопленный, вернувшийся во Францию. По этому поводу организуется торжественная церемония. Человек из правительства обращается к Рене с речью и вручает ему статуэтку. На самом деле происходит ошибка: Рене – всего лишь 1 499 998-й, но из-за столь мизерной разницы никто не станет начинать церемонию заново. Рене называют «неизвестным военнопленным». «Вас зовут Мартен – значит, у вас нет имени», – говорит ему чиновник. Вернувшись домой, Рене узнает, что жена от него ушла, а в его квартире живет семья пострадавших при бомбежках Гавра: трое детей безнаказанно разоряют книги и коллекции хозяина. Муж заявляет, что был ранен при Ваграме – то есть во время вступления Леклерка в Париж. Рене поселяется в комнате служанки. Кузен-пройдоха советует ему начать ухаживать за матерью 3 детей (на самом деле она – вдова и выдает за мужа своего брата, дядю своих детей), чтобы таким образом вновь завладеть квартирой. Рене следует совету и начинает с покупки цветов.
       V. ВОЗВРАЩЕНИЕ ЛУИ (Le retour de Louis, 23 мин). Луи привозит в родную деревню юную немку Эльзу, свою новую жену. Жители деревни так ее унижают, что Эльза в конце концов кидается в пруд. Мэр вытаскивает ее из воды, но врач не уверен, что сможет спасти ей жизнь. Жители деревни понимают всю гнусность своего поведения и приходят с повинной – но тут узнают, что Эльза спасена.
         1-й французский фильм-альманах, состоящий из новелл, снятых разными режиссерами. Эта конструкция (к которой не относятся «кинообозрения» вроде «Парамаунт» на параде, Paramount on Parade, 1930, или Вызывает «Элстри», Elstree Calling, 1930) восторжествует в итальянской комедии 60-х гг. В кинематографиях других стран она возникает запоздало и остается достаточно редким явлением (Будь у меня миллион, If I Had a Million, США, 1932; Мертвый час ночи, Dead of Night, Великобритания, 1946). Она опирается на хрупкое равновесие между единством общей интонации и необходимостью раскрыть личности каждого режиссера. В данном случае это равновесие выдержано отменно. Каждая история без искусственных приемов показывает ситуацию, знакомую зрителям, но не похожую на другие; тональности рассказа меняются в зависимости от того, какие злоключения поджидают героев.
       Новелла Клузо – мрачнее всех и самая удачная. Это еще одна восхитительно сработанная глава в изучении чудовищности человеческого рода, которому посвятил себя автор Ворона, Le Corbeau и Дьяволиц, Les Diaboliques. Не менее мрачна новелла Кайатта. Она по горячим следам, но при этом весьма правдоподобно (что позднее подтвердилось бесчисленными свидетельствами) исследует проблему невозможности контакта между выжившими в лагерях и теми, кто худо-бедно продолжал жить на относительной свободе. Антибуржуазная сатира этой новеллы проявляется сдержанно, но более условно.
       Жоржу Лампену, не вполне подходящему для таких ситуаций, досталась трудная роль: разбавить юмором общий довольно желчный ансамбль. Его новелла характерна в первую очередь приторностью, частично обязанной своим появлением самоцензуре того времени в вопросах сексуальных отношений. Будь новелла смелее, она превосходно вписалась бы в общую картину представленную этим фильмом. Ее приторность контрастирует с крайней язвительностью 1-й новеллы Жана Древилля (Возвращение Рене). Древилль и Ноэль-Ноэль, уже работавшие вместе над Клеткой для соловьев, La cage aux rossignols, 1945, и Занудами, Les Casse-pieds, рисуют ироничный и ядовитый портрет своего времени: «добропорядочных французов» с чистой или нечистой совестью; навязчивых погорельцев, пострадавших в бомбежках; самых разнообразных пройдох, которые обрушивают на безымянного героя целый поток трагикомических катастроф. Древиллю также было поручено завершить картину последней новеллой (Возвращение Луи) – достаточно жесткой, но не особо оригинальной: ее задачей было под занавес подарить зрителю надежду.
       Все истории написаны остро и изобретательно (большое количество персонажей, событий, наблюдений). На уровне драматургической содержательности в них еще чувствуется влияние кинематографа 30-х гг. Актуальность темы не помешала фильму взглянуть на события со стороны: этому удивительному качеству картина обязана своей постоянной точностью в наблюдениях. Немалую часть достоинств фильма следует приписать Шарлю Спаку, а также актерам.
       БИБЛИОГРАФИЯ: Charles Spaak, H.-G. Clouzot, Jean Ferry Retour à la vie. La Nouvelle Edition, 1949 – наложение с диалогами в серии «Классика французского кинематографа» (Les classiques du cinéma français).

    Авторская энциклопедия фильмов Жака Лурселля > Retour à la vie

  • 100 barely

    ˈbɛəlɪ нареч.
    1) просто, только The only objection might have been easily removed, by barely prescribing what sort of evidence they ought to receive. ≈ Единственное возражение можно было бы с легкостью ликвидировать, просто определив, какого рода доказательства они должны получить.
    2) едва, лишь
    3) редк. открыто, прямо
    едва, только, чуть не;
    еле-еле;
    лишь, с трудом - we * caught the train мы едва не опоздали на поезд - he * escaped он с трудом унес ноги - she is * sixteen ей едва исполнилось шестнадцать - it is * 3 o'clock сейчас всего три часа - with * strength enough to move едва двигаясь от слабости голо, бедно - the room was * furnished комната была бедно обставлена (редкое) прямо;
    открыто - he stated the case * before us он откровенно /прямо/ изложил нам все дело просто;
    всего лишь - not * in word but truly in deed не просто на словах, но и на деле
    barely едва, лишь ~ редк. прямо, открыто ~ только, просто

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > barely

См. также в других словарях:

  • Вы храбры на словах, попробуйте на деле — Вы храбры на словахъ, попробуйте на дѣлѣ. А. С. Пушкинъ. Клеветникамъ Россіи. Ср. Другой Фарлафъ, крикунъ надменный, Въ пирахъ никѣмъ не побѣжденный, Но воинъ скромный средь мечей. А. С. Пушкинъ. Русланъ и Людмила. 1. Ср. Hardy de la langue… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • вы храбры на словах, попробуйте на деле — А.С. Пушкин. Клеветникам России. Ср. Другой Фарлаф, крикун надменный, В пирах никем не побежденный, Но воин скромный средь мечей. А.С. Пушкин. Руслан и Людмила. 1. Ср. Hardy de la langue Couard de la lance. Gabr. Meurier. Trésor des sent. XVI s.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • На словах, как на гуслях, а на деле — как на балалайке — На словахъ, какъ на гусляхъ, а на дѣлѣ какъ на балалайкѣ. Большой говорунъ, плохой работникъ. По разговорамъ всюды (годится), а по дѣламъ никуды. Ср. Балалайкинъ, адвокатъ: ни то выжига, ни то пустословъ. Салтыковъ. Въ средѣ умѣренности. Г да… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Не на словах — Разг. Экспрес. В деле, в проявлении своих чувств и т. п. Я хоть фельдшер, ничтожная часть человечества, но я обществу служу не на словах, а на деле (Гл. Успенский. Скучающая публика) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • на словах, как на гуслях, а на деле — как на балалайке — Большой говорун, плохой работник. По разговорам всюды (годится), а по делам никуды. Ср. Балалайкин, адвокат: ни то выжига, ни то пустослов. Салтыков. В среде умеренности. Г да Молчалины. 3. Ср. Волшебный град! там люди в деле тихи, Но говорят,… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • На словах, что на гуслях, а на деле, что на балалайке. — На словах, что на гуслях, а на деле, что на балалайке. См. ПОХВАЛА ПОХВАЛЬБА На словах, что на гуслях, а на деле, что на балалайке. См. ЯЗЫК РЕЧЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • на самом деле — наречное выражение и вводное выражение 1. Наречное выражение. То же, что «в действительности, фактически». Не требует постановки знаков препинания. Далекие, чужеродные, словно на самом деле иноземцы, сидели за столом Анискин и Лука,… …   Словарь-справочник по пунктуации

  • КАК БЫ и НА САМОМ ДЕЛЕ — выражения, характеризующие различные поколения сегоднящних русских интеллигентов и, соответственно, их картины мира. Привычка через каждые пять предложений добавлять Н. с. д. характеризует поколение, выросшее в 1960 х гг. и реализовавшееся в 1970 …   Энциклопедия культурологии

  • в самом деле — наречное выражение, вводное выражение, частица 1. Наречное выражение. То же, что «истинно, точно». Не выделяется знаками препинания. Коврин говорил ласково и убедительно, а она продолжала плакать, вздрагивая плечами и сжимая руки, как будто ее в… …   Словарь-справочник по пунктуации

  • На словах - как на масле, а на деле - как на Вологде. — На словах как на масле, а на деле как на Вологде. См. РУСЬ РОДИНА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • На словах - Волгу переплывет; а на деле - ни через лужу. — На словах Волгу переплывет; а на деле ни через лужу. См. УСЛОВИЕ ОБМАН …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»