Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(розуму)+ru

Толкование Перевод

21 трансцендентальна логіка

ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНА ЛОГІКА ( від лат. transcendere- переступати) - неформальна логіка, створена Кантом для з'ясування структури пізнання та його меж З. гідно з Кантом, речі в собі діють на чуттєвість людини і породжують відчуття. Останні поєднуються з формами споглядання, простором і часом, які наявні в суб'єкті і впорядковуються ними. Такий синтез форм споглядання з чуттєвими даними Кант називає явищем і вважає його матеріалом пізнання. Пізнання є другий синтез - явищ з апріорними формами мислення, тобто категоріями. Цей синтез породжує об'єкти або предмети, сукупність яких називається природою, а знання про неї - досвідом. Досвід Кант вважає єдино можливим видом дійсно наукового знання; він і окреслює межу теоретичного пізнання взагалі. Але людина бажає знати й про те, що лежить за його межами, а отже, і за межою чуттєвості. До такого знання вона може доходити лише за допомогою мислення або "чистого розуму". Критикою чистого розуму Кант називав доведення неможливості й ілюзорності такого знання. їх проявом є суперечності, в які впадає при цьому розум. Найбільш значущі суперечності, розкриті Кантом, це - антиномії. Усього він нараховував три об'єкти, з приводу яких суперечності виникають: світ в цілому, Бог, душа людини В. чення про суперечності чистого розуму Кант назвав "трансцендентальною діалектикою". Його діалектика становила складову частину "трансцендентальної логіки" і справила найбільший вплив на подальший розвиток діалектичного мислення у Фіхте, Гегеля та інших мислителів. На відміну від них, діалектика Канта має негативний характер, виражає межі людського пізнання, які можуть бути подолані, згідно з Кантом, лише за допомогою "практичного розуму", який втілюється в моралі і релігії. В цілому проблематика Т. л. Канта не втратила свого значення і до нашого часу.

М. Булатов

Філософський енциклопедичний словник > трансцендентальна логіка
22 Шеллінг, Фридрих Вільгельм Йозеф

Шеллінг, Фридрих Вільгельм Йозеф (1775, Леонберг - 1854) - нім. філософ, представник класичної нім. філософії. В 1790 р. вчився в Тюбінгенському теологічному ін-ті разом з Гельдерліном і Гегелем. У 1798 - 1803 рр. - проф. в Ієні, з 1806 р. - в Мюнхені; у 1820 - 1826 рр. - проф. Ерлагенського, з 1827 р. - Мюнхенського, з 1841 р. - Берлінського ун-тів. В філософії Ш. виокремлюють кілька періодів: натурфілософський (од серед. 1790-х рр.), трансцендентальний, або естетичний, ідеалізм (1800 - 1801 рр.), "філософія тотожності" (до 1804 р.), філософія свободи (до 1813 р.), "позитивна філософія", або "філософія міфології та одкровення" (до 1854 р.). Значний вплив на Ш. справив Фіхте. Ш. розглядав природу як цілеспрямоване ціле, форму або вияв позасвідомого життя розуму Р. озвиток абсолютного розуму відбувається спочатку у вигляді еволюції природного світу від неорганічної природи до органічної, а потім розкривається в історії людського духу. Проблема співвідношення свідомих і позасвідомих форм життя абсолютного розуму - одна з чільних на всіх етапах його творчості. Для аналізу природних процесів Ш. використовує діалектичний метод Фіхте, намагаючись виявити паралелізм, що існує між різними рівнями розвитку природи і ступенями розвитку людської свідомості. Природне тіло Ш. розглядав як продукт взаємозв'язку протилежно спрямованих сил (напр., позитивних і негативних зарядів тощо). Виступав з критикою механіцизму, доводячи, що всі природні форми можуть бути пояснені за допомогою принципу цілеспрямованості. В натурфілософії Ш. прослідковується традиція неоплатонізму, особливо у праці "Про світову душу" (1798). "Я" людини, що, за Ш., є проявом абсолютного розуму, проходить у своєму розвиткові наступні форми діяльності: відчуття, споглядання, уявлення, судження і, нарешті, досягає рівня, де усвідомлює себе самостійним і самодіяльним, тобто стає практичним "Я", або волею. У філософії Ш. естетичне постає як гармонійна рівновага свідомої та позасвідомої діяльності, як тотожність природи та свободи, чуттєвих та моральних основ. Отож, філософія мистецтва для Ш. - це своєрідний органон філософії та її завершення. В філософії тотожності Ш. великої ваги надавав інтелектуальній інтуїції, яка є формою самоспоглядання абсолюту. Як тотожність суб'єктивного і об'єктивного абсолют є точкою "байдужості", ніщо, в якій закладена можливість будь-якого визначення. Реалізація потенцій абсолюту - це і є Всесвіт. Ш. порушив питання - як і чому відбувається народження світу із абсолюту, яке виходить за межі філософії тотожності. Він стверджував, що походження світу не можна пояснити раціонально: це - ірраціональний первинний факт, закорінений не в розумі, а у волі із властивою їй свободою. Історія людства - важливий етап цілеспрямованого розвитку абсолюту, метою якого є не тільки поєднання людства із абсолютом, але і єдність самого абсолюту. Цієї мети неможливо досягнути остаточно, її потрібно сприймати як регулятивну ідею.

[br]

Осн. тв.: "Про світову душу" (1798); "Система трансцендентального ідеалізму" (1800); "Філософія мистецтва" (1802 - 1803); "Філософія і релігія" (1804); "Філософські дослідження про сутність людської свободи" (1809).

Філософський енциклопедичний словник > Шеллінг, Фридрих Вільгельм Йозеф
23 amental

adj

1) позбавлений розуму

2) що заперечує існування розуму

* * *

a

позбавлений розуму

English-Ukrainian dictionary > amental
24 turn

I n
1) оборот

the turn of a wheel — оборот колеса

the turn of a dial — оборот набірного диска

three turns of the moon — три обороти Місяця

at each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)

to give smth; a turn — повернути що-н.

to give smb; a turn — покружляти кого-н.

2) поворот ( рух)

sharp turn — крутий поворот

no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот

a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]

with a single turn of the key — одним поворотом ключа

to make /to take/ a turn — повернути

backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)

downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)

jump turn — поворот стрибком без опори на палиці ( лижний спорт)

steered turn — поворот рулюванням ( лижний спорт)

turn of a curve — проходження віража ( велоспорт)

right turn! — направо!

left turn! — наліво!

about turn! — кругом!; aвт. розворот

boot-leg turn — розворот із зупинками

loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту

a turn at the corner — поворот на розі

to stop at a turn in the road — зупинитися на повороті ( дорогі); вигин

a turn in a river — закруглення річки

a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець

at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]

at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)

the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться

3) зміна напряму

turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]

what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)

4) зміна ( стану)

the turn of the seasons — зміна пір року

the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]

the turns of fortune — мінливості долі

a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]

the patient has taken a turn for the better — хворому стало краще

to take a bad turn — прийняло поганий оборот

things have taken a dangerous turn — справа прийняла небезпечний поворот

to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.

to hope for a turn in one's luck — сподіватися на зміну долі

there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася

5) виток

turn of a bandage — оборот /хід/ бинта

dead turns — eл. мертві витки

give the rope a few more turns around the tree — оберни мотузок навколо дерева ще кілька разів

6) черга

in its turn — в свою чергу

in turn (s), by turns, turn and turn about — по черзі

laughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши

he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод

out of turn — поза чергою [див. є]

to wait one's turn in a doctors office — чекати своєї черги на прийом до лікаря

to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися

now its your turn to speak — тепер ваша черга виступати

my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття

to take a turn at creative writing — зайнятися писанням

take a turn! — а ну спробуй!

7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедія

short turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номер

to do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера

7)

коротка прогулянка, поїздка

to take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)

to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді

8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботи

to take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами

to take a turn at ardening — небагато попрацювати в саду

9) ( робоч зміна)

afternoon turn — денна зміна

to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу

10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)

a serious turn of mind — серйозний розум

an optimistic turn of mind — оптимістичний склад розуму

peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація

she gave the sonata a new turn — вона зіграла сонату по-новому

11) здатність; дар; жилка

a turn for affairs — ділова жилка

a turn for mathematics — математичний дар

he is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики

12) будова, форма

the turn of an ankle — форма кісточки

the turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)

I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот

a turn of speech — оборот мови

to miss idiomatic turns — не розуміти ідіоматичних виразів

13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шок

to give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.

to have (quite) a turn — відчути шок

I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину

14) pl менструації

15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)

16) пoлiгp. марашка

17) з.- д. обхідний шлях; виток

18) мyз. группетто

19) aв. розворот

••

turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]

turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]

turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій

to a turn — точно; як потрібно

done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)

at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу

travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців

out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]

to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано

to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)

to do smb; a good turn — надати кому-н. добру послугу

to do smb; a bad /an ill/ turn — пошкодити кому-н., надати кому-н. погану послугу

to serve smb the good turn (of) — = відслужити кому-н добру службу

to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити

to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі

not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити

one good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
II v
1) повертати

to turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]

he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися

he turned his chair to the fire — він повернув стілець до вогню

turn your eyes this way — подивіться в цю сторону

to turn one's head — обернутися, повернути голову

he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися

he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся

the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)

a door turn s upon its hinges — двері повертаються на петлях

everybody's eyes turned to him — всі подивилися на нього

my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити

to turn one's eyes — відвести очі

she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала

2) обертати

to turn a wheel — обертати колесо

to turn a handle — крутити ручку

to turn a screw tight — щільно пригвинтити шуруп

he kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися

the Earth turns round the Sun — Земля обертається навколо Сонця

the wheels were turning slowly — колеса оберталися поволі

the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися

heights make my head turn — висота викликає у мене запаморочення

my head is turning — у мене паморочиться в голові

3) перевертати

to turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу

to turn pancakes — перевертати оладки

to turn a record — перевернути пластинку

the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися

to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]

it's enough to make him turn in his grave — він від цього у труні перекинеться

4) перекидати; перевертати вверх дном

to turn a decanter — перекинути графин

to turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати

to turn the dough onto a board — викласти тісто на дошку

to turn meat into the pot — покласти м'ясо в казанок

to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл

5) загинати; закручувати; відгортати

his moustaches were turned and curled — його вуса були підкручені е завиті

turn the sheet (back) — відігніть простирадло

to turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися

6) направляти

to turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги

to turn one's horse to the hills — направити коня в гору

to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]

to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати

to turn to the right — піти направо

to turn west — попрямувати на захід

not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]

he turned towards home — він повернув до будинку

I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)

it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду

shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє

7) відхиляти, змінювати напрям

to turn the course of a river — змінити перебіг річки

to turn the course of history — змінити хід історії

to turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]

to turn an attack — відбити атаку

to turn the tide (of events) — змінити хід подій

to turn the enemy — обернути ворога на втечу

to turn the mob — примусити натовп відступити

to turn a vessel from her course — змінити курс судна

this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям

the river turns here — тут річка повертає

the road turns slightly to the north — дорога злегка відхиляється на північ

the tide is turning — приливна хвиля змінює напрям

8) (on, upon) націлювати, направляти

to turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.

to turn one's weapon upon oneself — обернути власну зброю проти самого себе

to turn the telescope on a star — навести телескоп на зірку

cannon were turned on the city — гармати були націлені на місто

9) огинати, обходити

to turn a corner — повертати за ріг [ср. є]

to turn — а саре обігнути мис ( про судно)

to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]

10) точити, обточувати на токарному верстаті

to turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці

to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)

to turn a compliment — зробити тонкий комплімент

to turn an epigram — скласти епіграму

11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися зміні

manners turn with time — з часом, вдача змінюється

12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати

13) викликати нудоту

onions turn me — від лука мене нудить

14) icт. мати протилежний результат ІІ a

15) лицювати ( одяг)

I must have my suit turned — мені потрібно перелицювати костюм

16) робити, виконувати (стрибок, вправ)

to turn a somersault — робити /крутити/ сальто

to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"

to turn a clumsy pirouette — зробити незграбний пірует

17) обдумувати (питання, проблеми)

to turn smth in one's head — обдумувати що-н.

he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг

he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати

18) змінювати ( тему); переводити ( розмову)

to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]

the talk turned to more general topics — розмова перейшла до більш загальних тем

19) збавляти або додавати (газ, воду)

to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)

he has not yet turned forty — йому ще немає сорока

it has just turned a quarter past one — зараз якраз чверть другого

the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів

20) змінювати (колір, забарвлення)

autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути

her hair has begun to turn — її волосся почало сивіти

the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)

the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється

21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)

22) отримувати ( прибуток)

to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)

to turn an honest dollar — чесно заробити долар

23) продаватися, йти ( про товар)

this merchandise will turn easily — цей товар добре розкуповуватиметься

24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)

the milk has turned — молоко прокисло

25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)

to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)

the edge of the knife turned — лезо ножа затупилося

26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)

27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)

28) орати, обертати ( пласт)

29) стр. виводити (зведення, арку)

30) в'язати ( п'ятку панчохи)

31) to turn smth

to smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.

to turn one's thoughts to God — звернутися думками до Бога

to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі

to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше

at last we turned our attention to him — нарешті ми зайнялася ним

32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)

his thoughts have often turned to the subject era — думки часто поверталися до цього предмету

his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.

let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]

when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему

33) to turn to smb звертатися до кого-н.

I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.

all children turned to him — всі діти тягнулися до нього

34) to turn to smth звертатися до чого-н.

to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]

he turned again to his work — він знову взявся за свою роботу

35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодою

to turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях

to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя

36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.

to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.

to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди

37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівців

to turn to the secretary for information — звернутися за довідкою до секретаря

to turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]

the child turned to its mother for comfort — дитина шукала втіхи у матері

38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягуза

to turn cream into butter — робити масло із сливок

to turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію

the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом

they turned her into a film star — вони зробили її кінозіркою

39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцем

water turns to ice — вода перетворюється на лід

the rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг

joy has turned into bitterness — радість обернулася горем

his love turned to hate — його любов перетворилася на ненависть

the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий

40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.

they turned their stock into cash — вони обернули свої акції на гроші

she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою

to turn Greek books into Latin — переводити грецькі книги на латинь

how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше

41) to turn smth against smb; smth обертати що-н. проти кого-н., чого-н.

they turned his argument against him — вони обернули його аргументи проти нього самого

his own criticism was turned against him — його власна критика обернулася проти нього самого

42) to turn smb against smb; smth відновлювати кого-н. проти кого-н., чого-н.

he turns everyone against himself — він відновлює всіх проти себе

43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.

the poor turned against the rich — бідняки повстали проти багачів

he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.

his words turned against himself — його слова обернулися проти нього самого

44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.

to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку

to turn the cat into the cellar for the night — виганяти або випускати кота на ніч в льох

45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.

to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу

I turned him from his purpose — я примусив його змінити свій намір

when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення

46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.

greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин

everything turns on his answer — все залежить від його відповіді

the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.

the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції

the conversation turned on literature — розмова торкнулася літератури

47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.

in his anger he turned on me — в гніві він накинувся на мене

the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a

48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставати

to turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]

he turned Tory — він став членом консервативної партії

to turn traitor — стати зрадником

to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]

he has turned full-time author — він став професійним письменником

both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися

to turn pale — зблідніти

to turn sick — відчути нудоту

to turn green with envy — позеленіти від заздрості

to turn blue with cold — посиніти від холоду

to turn red with anger — почервоніти від гніву

to turn sour — прокисати ( про молоко)

to turn grey — посивіти

to turn sulky — похмурніти; надутися

the weather is turning colder — стає холодніше

49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) стан

it turns the tongue black — від цього язик чорніє

he turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])

last year's drought turned things worse — торішня засуха посилила положення

it turns her nauseous — її від цього нудить

the sight turned him green with envy — це видовище змусило його позеленіти від заздрості

to turn short — раптово зупинитися, завмерти

to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)

to turn tail — див. tail III

to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.

to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути

to turn turtle — див. turtle II

to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)

to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)

to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат

to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]

to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)

hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви

to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові

to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму

to turn smb 's head — закрутити кому-л голову

to turn head — icт. мужньо чинити опір

to turn the /one's/ back — відвернутися, піти

to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.

to turn the tables on smb — див. table I

to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]

to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/

to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію

turn — "змінити шкуру"

not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути

not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути

to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)

to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]

to turn loose on smb — накинутися на кого-н.

to turn a mountain into a molehill 3 — робити з мухи слона

to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.

to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.

to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння

to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом

to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи

to turn one's hand to useful work — зайнятися корисною справою

he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки

to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.

to turn smb; smth to ridicule — піддавати кого-н., що-н. насмішкам, висміювати кого-н., що-н.

to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.

we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.

to turn one's back on history — забути уроки історії

to turn one's back on one's own people — зрадити свій народ

to turn smth on its head — перевернути що-н. вверх дном, поставити що-н. ( з ніг) на голову

to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності

to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.

to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще

not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]

his luck has turned — успіх йому зрадив

it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/

my stomach turns at the sight — від цього видовища мене нудить

to turn smth inside out — вивертати навиворіт

the wind turned my umbrella inside out — вітер вивернув мою парасольку навиворіт

to turn inside out — вивертатися навиворіт

my umbrella turned inside out — моя парасолька вивернулася навиворіт

to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном

robbers had turned the room upside down — грабіжники перевернули в кімнаті все вверх дном

to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном

the world has turned topsy-turvy — світ перевернусь ( з ніг на голову)

English-Ukrainian dictionary > turn
25 палата

1) чаще палаты (дворец) - палати, палац (-цу), (реже) хороми;

2) (учреждение) палата. Казённая -та - скарбова (фінансова) палата. Судебная -та - судова палата. -та депутатов - палата послів. -та господ - палата панів. Верхняя, нижняя -та - вища, нижча палата. Оружейная -та - збройовня, збройниця;

3) (помещение в больнице и т. п.) палата, заля, покій (-кою). [Покій для божевільних]. Ума -та - розуму сила. У него ума -та - у його розуму сила, (опис.) у його розуму на трьох стане, йому в голову немов два клало, а третій топтав.

* * *
I
1) пала́ты (мн.: большое богатое здание) пала́ти; хоро́ми; ( дворец) пала́ц, -у

2) ( роскошная комната) пала́та, хоро́мина

3) ( комната в больнице) пала́та, покі́й, -ко́ю
II
1) ( высшее законодательное учреждение) пала́та

2) ( представительное учреждение в некоторых странах) пала́та

пала́та общи́н — пала́та грома́д

3) ( название некоторых государственных учреждений) пала́та

Пала́та ме́р — и

весо́в — Пала́та мір і ваги

Русско-украинский словарь > палата
26 По

предл.

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

геогр.

По (нескл.)

Русско-украинский словарь > По
27 по

предл.

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

предл.

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

по грани́це — вздовж кордо́ну

по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

по места́м! — на місця́!

ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

связа́ть по рука́м — и

нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

по по́воду — з при́воду

по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

схо́дный по вку́су — и

по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

называ́ть по и́мени — и

о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

по а́дресу — на адре́су

по ви́ду — на ви́гляд

по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

по его́ зо́ву — на його́ за́клик

по зака́зу — на замо́влення

по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

по заслу́ге — по заслу́зі

получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

по образцу́ — за зразко́м

по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

по приме́ру — за при́кладом

по про́сьбе — на проха́ння

по свиде́тельству — за сві́дченням

по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

по старшинству́ — за старшинство́м

по тре́бованию — на вимо́гу

пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

по желе́зной доро́ге — залізни́цею

по по́чте — по́штою

сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

по знако́мству — через знайо́мство

по ине́рции — за іне́рцією

по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

по принужде́нию — з при́мусу

по причи́не чего́ — через що

по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

по ноча́м — ноча́ми

по о́сени — восени́

по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

по ло́жке — по ло́жці

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

по ду́шу — по ду́шу

ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

по́ два (две) — по два́ (дві́)

по две́сти — по дві́сті

по́ двое — по дво́є; особо

по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

Русско-украинский словарь > по
28 поумнеть

порозумнішати, порозумніти, розуму дійти, набратися розуму. [Ось послухай мене дурної, то, може, чи не порозумнішаєш (Грінч.). Вона ще дурна, нехай перше розуму дійде (М. Вовч.)].

* * *

порозумні́шати, дійти́ [до] ро́зуму, набра́тися ро́зуму, порозумні́ти

Русско-украинский словарь > поумнеть
29 Обезумлять

обезумливать, обезумить кого збавляти (сов. збавити) розуму кого, позбавляти (сов. позбавити) розуму кого, зводити; звести з розуму кого.

Русско-украинский словарь > Обезумлять
30 непостижимо

безл. в знач. сказ. неспасціжна, недаступна (розуму)

незразумела

загадкава, дзіўна

уму непостижимо — неспасціжна розуму (розуму недаступна)

см. непостижимый

Русско-белорусский словарь > непостижимо
31 Летами ушел, да умом не дошел

Барада па пояс, а розуму ні на волас

Век зжыў, а розуму не нажыў

Галава пасівела, а розуму не набрала

Ужо сівы, а ў галаве пуста

Стары, а дурны
см. Велика Федора, да дура

Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Летами ушел, да умом не дошел
32 Лоб широк, да ума мало

Галава з лубку, а розуму з бубку

Лоб вялікі, ды мазгоў мала

Галава бы кацёл, а розуму няма

Вялікая галава, ды малы розум

Галава вялікая, ды пустая

Лоб што лапата, ды розуму небагата

Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Лоб широк, да ума мало
33 апостеріорі і апріорі

АПОСТЕРІОРІ і АПРІОРІ ( від лат. а posteriori - з наступного; a priori - з попереднього) - філософські поняття, що визначають знання, набуте з досвіду, і знання, наявне в свідомості до досвіду Р. озрізнення цих видів знання особливо характерне для раціоналізму (Декарт, Ляйбніц та ін.). Сенсуалізм заперечував існування апріорних знань, природжених ідей та "істин розуму" на відміну від "істин факту" (Лоте, Гельвецій, інші мислителі). Кант, в "Критицічистого розуму" намагався поєднати ці точки зору і тим самим модифікував дані поняття Д. ля пояснення походження теоретичного знання (математики, природознавства, метафізики), він розчленував у ньому форми і "матерію" (матеріал). Форми споглядання (простір і час) та категорії - форми мислення - Кант вважав апріорними, а відчуття - досвідними, результатом впливу речей в собі на органи почуття людини. Підставою було те, що абстрактні (чисті) простір і час не даються нам іззовні, а виробляються зусиллями суб'єкта, дією продуктивної уяви, а категорії - працею мислення, розуму; на відміну від відчуттів, такі форми створюються, а не сприймаються. Активність суб'єкта має місце в обох випадках, але в першому вона більша і якісно інша, ніж у другому. Наступний період розвитку філософії довів, що філософські категорії - результат діяльності усього суспільства. Народжуючись, людина через мову і сукупність матеріальних і духовних відносин засвоює готові категоріальні структури пізнання і діяльності. Ці структури вже сформовані до неї, і людина їх сприймає, а не початково виводить із досвіду. Категорії філософії є узагальненням багатовікового досвіду людства, історії всього суспільства, а не лише розумової діяльності окремого індивіда Д. ійсне співвідношення апріорного та апостеріорного полягає у тому, що знання, які на попередньому етапі були одержані досвідним шляхом, сформувавшись, далі вже передують досвідові і в такий спосіб організують його і певним чином спрямовують. За такого розуміння апостеріорного та апріорного беруться до уваги як вторинний, відображальний характер знання, так і його активність.

М. Булатов

Філософський енциклопедичний словник > апостеріорі і апріорі
34 Гізель, Інокентій

Гізель, Інокентій (бл. 1600 - 1683) - видатний церковний, культурний і суспільний діяч України, богослов і філософ. Освіту здобув у КМА, по закінченні якої продовжив навчання за кордоном, імовірно, в Англії. 31645 р. - проф., а згодом ректор КМА. Брав активну участь у створенні "Києво-Печерського патерика" (1661), першого підручника укр. історії ("Синопсис", 1674), в якому, одначе, було запропоновано штучну схему східноєвропейської історії, що ґрунтувалася на династичних зв'язках та якоюсь мірою узаконювала експансіоністські зазіхання Москви щодо України. Г. є автором полемічних творів, спрямованих проти унії та єзуїтів. У філософських розмислах спирався на спадщину античності, патристики, схоластики; з новітніх учених використовував ідеї Кардано, Галілея, Тихо де Браге, Коперника та ін. Чільний представник академічного аристотелізму, дещо ускладненого традиційними для укр. думки неоплатонівськими ідеями. Переконаний у раціональності світу, вважав, що істину можна знайти, досліджуючи наслідки Божої діяльності - створеної природи (natura naturata), яка уявлялася йому сукупністю ідеальних сутностей-універсалій, закорінених у довколишніх речах. У розв'язанні проблеми універсалій Г. тяжів до поміркованого варіанта схоластичної реалістичної традиції. Надаючи значної ваги чуттєвому досвідові, Г. водночас справжнім джерелом пізнання істини вважав чисту інтелектуальну діяльність, ускладнену миттєвостями інтуїтивного осяяння. В натурфілософії обстоював тезу про ненароджуваність і незнищенність матерії, про однорідність земної і небесної матерії, про її постійну кількість у світі, про невіддільність форм від матерії. Рух Г. розглядав переважно з якісного боку - як форми руху природи, різноманітні зміни, що відбуваються у матеріальному світі. Водночас в його філософському курсі присутні елементи створеної школою оккамістів XIV ст. концепції "інтенсифікації і ремісії форм", а також Буриданового вчення про "impetus" (поштовх), що свідчить про виникнення певних підходів до механістичного розуміння руху. У поглядах на проблему перервного й неперервного, на проблему простору Г. дотримувався лінії Аристотеля - Декарта - Ляйбніца. Складна ієрархічна структура часу відображала тяжіння укр. вченого до схоластичного розуміння цієї проблеми. Етичні погляди Г. являють інтерес з огляду на розв'язання ним проблем сенсу життя, можливості досягнення щастя, взаємозв'язку волі й розуму. Як і інші могилянці, сенс життя Г. вбачав у творчій праці, спрямованій на власне й громадське добро. Виходячи із світоглядних тенденцій барокової доби, він був переконаний, що щастя можна здобути шляхом компромісного поєднання задоволення потреб різних частин душі - тілесних і духовних. Проблему взаємозв'язку волі й розуму Г. розв'язував, спираючись на концепцію етичного інтелектуалізму. Визнаючи свободу волі, він надавав пріоритетного значення розуму, який, на його думку, даючи волі різні варіанти вибору між добром і злом, здійснює на волю моральний вплив. У сфері політико-правової думки найбільшу увагу приділяв проблемі незалежності укр. церкви від рос. держави, а також питанням полеміки з католиками й уніатами.

[br]

Осн. тв.: "Твір про всю філософію" (1646); "Філософські аксіоми" (1646); "Мир з Богом людині" (1669).

Філософський енциклопедичний словник > Гізель, Інокентій
35 Горкгаймер, Макс

Горкгаймер, Макс (1895, Штутгарт 197Я) - нім. філософ і соціолог. Один із засновників Франкфуртської школи. З роботою Франкфуртського ін-ту соціальних досліджень пов'язаний перший період творчості Г. - формування критичної теорії. Саме як її засновник, Г. мав найбільший вплив на подальший розвиток соціальної філософії у Зх. Європі. Другий період стосується відходу від марксизму і спільної творчої співпраці з Адорно; третій - розробки негативної теології. В перший період Г. ("Традиційна і критична теорія" та ін.) відштовхувався від неомарксистських ідей раннього Лукача і здійснив критику "традиційної теорії", яку уособлювали, зокрема, Вебер і Маннгейм. Призначення філософії - допомогти індивідові вистояти під тиском тотальності, ухилитися від тих форм організації, які нав'язуються авторитарними режимами. Нетотожність між загальним і особливим може здійснюватися насамперед в критичній теорії, що прориває "універсальний зв'язок засліплення". Традиційна ж теорія є виразом історично зумовленого "капіталістичного відчуження", яке у теорії пізнання (ідеології цього відчуження) постає як розрив суб'єкта і об'єкта, тоді як реально суспільство являє собою їхню тотожність. Г. висуває наступні вимоги критичної теорії: а) усвідомлення обмеженості будь-якої спеціалізованої діяльності, в тому числі пізнавальної; б) дослідження - як предмет соціальних наук - всієї системи взаємовідносин суспільства і природи, що охоплюється поняттям "праксис"; в) тлумачення суб'єкта пізнання не як відокремленого індивіда, а як суспільної людини, для якої предмет пізнання вже не є чимось зовнішнім (об'єктивним), а продуктом його діяльності. У другий період творчості ("Потьмарення розуму" та ін.) Г. розчаровується у пролетаріаті як носієві "критично-революційних можливостей" і покладає свої надії на "критично-мислячу інтелігенцію". У цей час Г. знаходиться під впливом ідей Шопенгауера і Ніциіе В. ід аналізу позаекономічних, метафізичних структур влади він переходить до пошуку шляхів подолання інструментального мислення, яке панує в індустріальному суспільстві й виразною ознакою чого є домінанта "тотожності". Остання є характерною рисою усієї західної культури - від міфології до сучасної культурної індустрії. Виявом неминучих тенденцій до авторитаризму і тоталітаризму Г. вважав нацизм і комунізм. На зміну автоматизмові мислення мають прийти філософське мислення, що є нонконформістським стосовно будь-якої реальності. У третій період творчості ("Примітки з 1950 по 1969 роки та сутінки" та ін.) Г. приходить до переконання, що Абсолют існує, але не пізнається позитивно: він присутній у нашому пристрасному бажанні. Конкретну історичну реальність становлять не народи і класи, а індивіди, які можуть об'єднуватися лише на ґрунті відчуття солідарності.

[br]

Осн. тв.: "Студії про сім'ю та авторитет" (1936); "Традиційна та критична теорія" (1937); "Потьмарення розуму. Критика індустріального розуму" (1947); "Діалектика просвітництва", у співавт. (1948); "Дослідження забобону". В 5 т. (1949 - 1950); "Ностальгія за зовсім Іншим" (1961); "Соціологіка". В 2 т., у співавт. (1962), "Критична теорія". В 2 т. (1968)та ін.

Філософський енциклопедичний словник > Горкгаймер, Макс
36 Гроцій, Гуго де Гроот

Гроцій, Гуго де Гроот (1583, Делфт - 1645) - голланд. юрист, філософ, історик. Навчався в Лондонському ун-ті, до якого вступив у віці 12 років, а в 16 років уже здобув ступінь докт. правознавства О. дин з засновників теорії природного права. Зробив також великий внесок у систематизацію ідей міжнародного права. Трактат "Вільне море" був першим великим твором мислителя, в якому він обстоював принцип свободи морів, обґрунтовуючи думку, що океан повинен бути відкритий для усіх націй. Ідея про рівність усіх націй на морі була відправним пунктом для подальшого фундаментального дослідження ним проблем природного та міжнародного права. Філософською основою правової теорії Г. був раціоналістичний світогляд. Природне право - це раціонально (на основі розуму) осягнута система принципів, якій однаковою мірою підлягають звичайні громадяни, правителі, і навіть Бог. Абсолютизація розуму послугувала підставою для внесення папською курією "Трьох книг про право війни і миру" в список заборонених. Концепція міжнародного права Г. є логічним розвитком загальних принципів його теорії і підсумовується наступними тезами: договори між державами повинні замінити владу Папи римського, їх дотримання має базуватися на силі природного закону; несправедливі війни повинні бути заборонені; воюючим сторонам слід утримуватись від знищення власності супротивника та виявів несправедливої жорстокості до цивільного населення. Запропонований Г. "Закон націй" полягав у створенні системи публічного законодавства, яка б регулювала стосунки між суб'єктами права, що представляють різні нації. У морально-етичних міркуваннях Г. вагоме місце посідає думка про Божий гнів, який карає моральне зло. Із переконання у домінуванні в світі розуму Г. робив висновок про можливість і бажаність примирення між різними релігійними конфесіями, зокрема протестантами і католиками.

[br]

Осн. тв.: "Вільне море" (1609); "Три книги про право війни і миру" (1625); "Про істину християнської релігії" (1627).

Філософський енциклопедичний словник > Гроцій, Гуго де Гроот
37 Зеленецький, Костянтин Петрович

Зеленецький, Костянтин Петрович (1812, за ін. даними 1814 - 1858) - філолог-русист, автор праць з філософії, письменник, проф. Ришельєвського ліцею в Одесі (1837 - 1858). Закінчив філософське відділення зазначеного ліцею і його коштом був відряджений у 1833 р. до Московського ун-ту. Опублікував більше ЗО праць, переважно з історії та теорії літератури. Розмірковував у деяких з них над проблемами "філософії граматики". Намагався синтезувати філософію Шеллінга і Канта. Людину і природу розглядав як єдиний організм, дві форми прояву Вищого Розуму (несвідомого в природі, самосвідомого в людині). Тому закони розуму вважав законами як буття, так і пізнання. Але застерігав: можливості людського розуму не безмежні: дух відкриває нам закони буття і пізнання, але не свого власного існування. Тому релігія важливіша за філософію, бо розум зрештою неминуче "занурюється" у віру. У філософії історії З., услід за Гердером і Шеллінгом, поширював закони онтогенезу людини на філогенез народів (і людства).

[br]

Осн. тв.: "Досвід дослідження деяких теоретичних питань". В 4 кн. (1835 - 1836); "Система і зміст філософського мововчення та її застосування до мови російської" (1841); "Вступ до загальної філології" (1853) та ін.

Філософський енциклопедичний словник > Зеленецький, Костянтин Петрович
38 існування

I ІСНУВАННЯ (пізньолат. ex(s)istentia, від лат. ex(s)isto - існую) - одне із найважливіших понять європейської філософії, яке мало у різні історичні епохи нетотожний смисл. В історії філософії поняття "І." вживалося звичайно для позначення зовнішнього, речового буття, яке, на відміну від сутності речі, осягається не мисленням, а через досвід С. холастика вбачала в дуалізмі сутності та І. корінну роздвоєність і неповноцінність універсуму, що "знімається" лише на рівні Бога, волі Бога. Радикально розійшлися в інтерпретації І. в XVII - XVIII ст. емпіризм і раціоналізм. Якщо перший (Локк, Г'юм) визнавав реальність одиничних фактів, які виступають єдиним джерелом будь-якого знання (чуттєвий досвід), то представники раціоналізму (Декарт, Спіноза, Фіхте) виходили із тотожності мислення і буття: І. трактується як дещо розумне, раціональне. Ляйбніц і Кант здійснили спробу опосередкувати обидві точки зору. Перший розрізняв істини розуму і істини факту, що має місце лише на рівні людського розуму і "знімається" в розумі божественному. Кант визнавав онтологічне значення речі-у-собі (яка непізнавана), проте акт пізнання, на його думку, відбувається на перехресті категоріальних схем розсудку і того матеріалу, що постачається для їх наповнення чуттєвістю. Поворотом до принципово нового бачення І. є його потрактування К'єркегором. На противагу гегелівському панлогізму, його підхід заснований на розумінні І. як людського буття, що осягається не через конструкції розуму, а безпосередньо. І. - одиничне, особистісне, кінечне, неповторне - розкривається через специфічну екзистенційну діалектику, взаємозв'язок естетичного, етичного і релігійного, де кожен із цих феноменів набуває відповідного змісту не в своїй самосутності, а як момент неповторної індивідуальної долі. Поняття І. належить до визначальних у філософії екзистенціалізму, що обумовлено тими фундаментальними потрясіннями, яких зазнало людство в результаті як першої, так і другої світових воєн, а також всеохопною кризою просвітницької ідеології. Екзистенційне мислення розгортається якраз навколо проблеми буття, потрактованого як буття граничне, а всі інші філософські проблеми виявляються похідними від неї. В екзистенціалізмі І. тісно пов'язане із трансцендуванням, постійним прагненням до осягнення справжніх, незнеособлених рівнів людського буття. Так, Гайдеггер інтерпретував І. "як буття - у світі", яке, виступаючи як трансцендентне по відношенню до знеособленого світу повсякденності (Man), є виходом людини до глибинних підвалин свого існування. Релігійний екзистенціалізм в інтерпретації І. робить наголос на такому способі трансцендування, як звернення до Абсолюту, тобто до Бога. У цьому вбачається можливість залучення окремішної людини до істини буття, до цінностей віри, надії, любові, до осягнення нею себе і Бога на рівні категорії "Я - Ти" (Бубер). Залучення людини до Бога стає для неї самозаглибленням, пізнанням людиною самої себе (Сковорода). Франц. атеїстичний екзистенціалізм (Сартр, Камю) при розгляді І. виходять із того, що справжнє І. передбачає визнання свободи іншого як умови своєї власної свободи. Особливо наголошується на значенні індивідуального вибору. За Сартром, "існування передує сутності", тобто, здійснюючи вибір, людина заперечує "ніщоту" світу і витворює сутність для себе (а також і структуру світу, в якому вона існує). Камю пов'язав справжнє існування із безперервним запереченням та абсолютним нонконформізмом.

[br]

II див. сутність та існування

Філософський енциклопедичний словник > існування
39 Києво-Могилянська академія

КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ - загальнонаціональний інтелектуальний центр, перший вищий навчальний заклад, де впродовж двох сторіч формувалася церковна та світська укр. еліта; наукова інституція, що об'єднувала тогочасний учений світ України і водночас осередок мистецтв, що притягував до себе діячів культури. Заснована 1632 р. як Києво-Могилянський колегіум (на базі злиття Київської братської школи та Лаврської школи) з ініціативи Київського митрополита Петра Могили. 1658 р., відповідно до Гадяцької угоди між Україною і Польщею, колегіум набув статусу академії. Цей статус 1670 р. було підтверджено польськ. королем Корибутом Вишневецьким і 1701 р. - рос. царем Петром І. КМА існувала до 1817 р. Значення КМА для подальшого духовного розвитку України полягає насамперед у здійсненні її інтелектуальними силами важливого за своїми наслідками культурного синтезу, метою якого було включення в українізовану греко-слов'янську духовну систему переосмислених надбань західної вченості і входжень України в європейський інтелектуальний процес як самобутньої культурної одиниці. Діяльність КМА спричинилася до зміни способу філософування в Україні (традиційне тяжіння до містичного споглядання змінилося переважною орієнтацією на схоластичний і новітній раціоналізм), до відокремлення філософії від релігії, до утвердження розуміння філософії як окремої системи теоретичних знань, що складається з раціональної, натуральної і моральної філософії Ф. ілософія КМА стала підґрунтям доби укр. бароко. Її можна було б визначити як укр. версію схоластики барокової доби, яка органічно поєднала характерні для укр. традиції ідеї з філософським змістом; синтезувала ідеї, що становили підґрунтя духовної творчості попередніх епох, з філософськими здобутками латинського Заходу, вписала в цю систему елементи таких різних філософських і світоглядних станів, як Ренесанс, Реформація, раннє Просвітництво; поряд з властивою цій філософії ретроспективністю й традиціоналізмом уможливила пошук шляхів включення елементів новітньої філософії, а також започаткувала формування ідей наукового знання. До сфери наукових інтересів вчених-могилянців входила антична спадщина (Платан, Аристотель, Плутарх, Сенека, Цицерон, Псевдо-Тален, Діоген Лаертський, Боецій), патристика (Августин, Климент Александрійський, Ориген, Діонісій Ареопагіт, Максим Сповідник, Василій Великий, Григорій Ниський, Григорій Назіанзин та ін.), схоластика (Петро Ломбардський, Тома Аквінський, Бонавентура, Альберт Великий, Туго Сент-Вікторський, Абеляр, Дуне Скот, оккамісти XIV ст., Раймунд Лумій, Авіценна, Аверроес, Суарес, Братиславський та ін.). З представників новітньої філософії в академії вивчали Мак'явеллі, Кардано, Галілея, Тихо де Браге, Коперника, Декарта, Ляйбніца, Вольфа, Баумайстера, Ліпсія, Греція, Спінозу, Гассенді, Ф. Бекона. Домінуюча в укр. думці неоплатонівська традиція (з характерною для неї етико-релігійною інтерпретацією смислів буття) від поч. XVII ст. доповнюється теоретично викінченою системою аристотелізму. Особливості рецепції західної філософії в лекційних курсах викладачів КМА відстежуються у доборі й інтерпретації ними філософських ідей західних мислителів, у їх тяжінні до тих філософів, які у своїх вченнях поряд з натурфілософськими питаннями чільне місце відводили з'ясуванню проблем метафізики, схилялися до концептуалізму як більш поміркованого варіанту західної середньовічної реалістичної традиції. У XVII ст. філософія КМА забезпечила належний розумовий вишкіл і повагу до теоретичної думки, підготувавши ґрунт до осмислення і подальшого розвитку (хоч і в схоластичному оформленні) новітньої філософії в Україні. Починаючи від XVIII ст. вчені-могилянці включають у свої курси системний виклад основних положень античних атомістів, а також ідей Гассенді й Ф. Бекона (хоч і дають їм негативну оцінку). Неабияку схильність вони виявляють до філософських ідей Декарта й Ляйбніца. Останні засвоювалися переважно з поширених тоді в Україні творів популяризатора й систематизатора вчення Ляйбніца Вольфа та через підручник представника вольфіанської школи Баумайстера. Не менш популярним був у КМА підручник професора Сорбонни Пурхоція, відомого як радикального послідовника Декарта. В КМА найбільш послідовним прихильником картезіанської системи був Щербацький. У дусі духовних тенденцій епохи бароко вчені-могилянці поряд з питаннями теології велику увагу приділяли логіко-гносеологічній і натурфілософській проблематиці. В галузі етики найбільша увага зосереджувалася на проблемах взаємозв'язку волі і розуму, самопізнання, сенсу життя та вибору шляху досягнення щастя. Сенс життя вбачався у творчій праці, спрямованій на власне й громадське добро, а досягнення щастя розглядалось як компромісне поєднання задоволень тілесних та духовних потреб людини. До останніх належав також пошук пізнання істини, себто природи і Бога. Проблему взаємозв'язку волі і розуму могилянці розв'язували, спираючись на концепцію етичного інтелектуалізму, що утверджувала пріоритет розуму над волею, його моральний вплив на волю (через надання останній різних варіантів вибору між добром і злом). КМА увійшла в історію розвитку філософії в Україні також завдяки такій яскравій постаті, як видатний укр. філософ Сковорода, який тут навчався у роки 1734 - 1735 та 1744 - 1745. У галузі політико-правової думки чільні представники і вихованці академії - Петро Могила, Сильвестр Косов, Йосиф Тризна, Мілетій Дзик, Варлаам Ясиневський, Пилип Орлик - зробили помітний внесок у розвиток державотворчих ідей. Це стосується розмірковувань Петра Могили про роль церкви в державі, про необхідність утвердження в Україні влади сильного православного володаря, "філософа на троні"; спроб в академічних інтелектуальних колах обґрунтувати божественне право Богдана Хмельницького з метою розв'язання проблеми легітимності гетьманської влади в Україні; статей "Конституції" Пилипа Орлика та політико-правових ідей його ж меморіалу під назвою "Вивід прав України". Група вчених-могилянців, що працювала на терені Росії (Прокопович, Яворський та ін.), узагальнювала і розвивала досвід рос. політичних традицій. Так, Прокопович створив рос. просвітницько-абсолютистську версію теорії природного права й суспільного договору, а Яворський та Лопатин обґрунтували концепцію розмежування світської і церковної влад, обстоювали автономію церкви.

Я. Стратій

Філософський енциклопедичний словник > Києво-Могилянська академія
40 комічне

КОМІЧНЕ ( від грецьк. κομικόζ - смішний) - метакатегорія естетики, яка відображає конфлікт суспільно значимої форми в поведінці і діях людини з нікчемністю соціального і морального змісту цієї дії, що не загрожує суспільним цінностям і долається через сміх. Предметом К. є, як правило, несуттєві, хибні або уявні цінності, нікчемність яких усвідомлюється в процесі розв'язання комічного конфлікту. К. передбачає розвинуте почуття гумору, яке вважається інтелектуальним почуттям і свідчить про гнучкість розуму. К. є продуктом розвинутої людської культури, здатністю поглянути на себе збоку, піднятися над буденністю. К., як і трагічне, пов'язане із свободою людини, впевненістю її в безумовній можливості піднятися над собою, над власними інтересами. Гегель вважав, що загальне підґрунтя К. - це світ, в якому людина як суб'єкт зробила себе повним господарем того, що є значущим для неї; це світ, цілі якого руйнують самі себе своєю несуттєвістю. Суперечність між значущістю форми і нікчемністю змісту, що вгадується критично спрямованим розумом, створює комічність колізії. Почуття гумору, як і будь-яке інше естетичне почуття, не дається людині від народження, воно розвивається разом із особистістю і стає показником динамічної пружності людського розуму і фантазії. За визначенням Канта, гумор у позитивному» значенні є здатність, талант людини без усяких на те підстав набувати доброго настрою (коли про все судять не так, як звичайно, а навіть навпаки, проте дотримуючись певних принципів розуму) М. аркс пов'язує К., як і трагічне, з діалектикою історичного процесу, де К. характеризує певні фазиси світової історії. Якщо причиною трагічного є незнання, помилка, то головним джерелом К. є облуда, свідоме чи несвідоме наслідування дійсно героїчних зразків З. відси виникає самопародія, театралізація, переодягання в історичні костюми. К. найчастіше пов'язується із ситуацією, коли самі по собі незначнії неважливі цілі здійснюються з надто поважним виглядом та зі значними приготуваннями. Але якщо людина і не досягає в цьому випадку своєї мети, то нічого й не втрачає, позаяк вона бажала чогось справді незначного, що не впливає на її життя. Комічною є ситуація, коли індивід бере на себе вирішення якихось надзвичайних завдань, але абсолютно не здатний до цього. Комічні ситуації створюються і через випадкові обставини, збіг протилежних інтересів і характерів С. міх є необхідним елементом К., завдяки якому відбувається розв'язання самої колізії, а водночас і душевна розрядка глядача, слухача, читача від напруги співпереживання. Джерело К. - це не тільки підміна змісту, значення, а й порушення міри, створення ілюзії. Тому сміх супроводжує викриття нікчемності, що претендує на якусь значущість, сміх зміцнює гідність людини. К. є різноманітним, має різні ступені і форми вираження, такі, зокрема, як гумор, іронія, сатира, сарказм. Усі вони є знаряддям подолання вад у людині та в соціальних процесах, руйнації хибних ілюзій людини про себе, засобом ствердження ідеалу через заперечення старого, того, що віджило.

Філософський енциклопедичний словник > комічне

Страницы

См. также в других словарях:

зводити з розуму — доводити до божевілля … Словник лемківскої говірки
недорозум — у, ч. Відсутність, брак розуму, розсудливості; дурість. || Нездатність глибоко і ґрунтовно мислити, вірно розуміти що небудь. •• З (із) недоро/зуму через нерозсудливість, через брак розуму … Український тлумачний словник
розумовий — (який стосується діяльности розуму, пов язаний із проявами розуму), інтелектуальний … Словник синонімів української мови
Воробкевич Николай Андреевич — украинский писатель. Помещал стихи в Основе под псевдонимом Миколайчик Белокопытый. Общий их тон гуманный: братив меньших бидных розуму навчаты, щоб легше було з ними давне лихо одбуваты . Н. С … Биографический словарь
Самойлович, Иван Самойлович — гетман запорожского войска, сын священника, уроженец правобережной Украины; "во время тогобочной руины и раззорения" С. вместе с отцом своим переселился в местечко Красный Колядин (Черниговской губ.), где отец его получил приход.… … Большая биографическая энциклопедия
Лавель Луи — Лавель (Lavelle) Луи (15.7.1883), Сен Мартен де Вильреаль, ≈ 1.9.1951, там же), французский философ, один из основоположников «философии духа». Профессор в Коллеж де Франс (с 1941), член Академии моральных и политических наук (1947).… … Большая советская энциклопедия
Лавель — (Lavelle) Луи (15.7.1883), Сен Мартен де Вильреаль, 1.9.1951, там же), французский философ, один из основоположников «философии духа». Профессор в Коллеж де Франс (с 1941), член Академии моральных и политических наук (1947).… … Большая советская энциклопедия
КАМЮ — (Camus) Альбер (1913 1960) фр. философ, писатель, публицист, лауреат Нобелевской премии по литературе (1957). Сформировался под влиянием идей С. Кьеркегора, Э. Гуссерля, Ф.М. Достоевского, Л. Шестова. В центре внимания К. этические проблемы («Я… … Философская энциклопедия
ОТЧУЖДЕНИЕ — (нем. Entfremdung, англ. alienation) 1) отношения между субъектом и к. л. его функцией, складывающиеся в результате разрыва их изначального единства, что ведет к обеднению природы субъекта и изменению, извращению, перерождению природы отчужденной … Философская энциклопедия
ЛЕ СЕНН — (Le Senne) Рене (род. 8 июля 1882, Эльбеф, Нижняя Сена – ум. 1 окт. 1954) – франц. метафизик. Исходил из идей Гамелена и Бергсона, близко стоял к христ. экзистенциализму. Свою философию он называл «идео экзистенциальным персоналистическим… … Философская энциклопедия
ЛЕРУА — (Le Roy) Генрих (род. 1598 ум. 1679) – голл. врач и философ; профессор Утрехтского ун та; основатель материалистической школы картезианства (последователей Р. Декарта). Отойдя от дуализма картезианской философии, считал невозможным существование… … Философская энциклопедия

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

(розуму)+ru

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

(розуму)+ru

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: