простираться

астр., матем., несов. простира́ться, сов. простере́ться

астр., матем., несов. простира́ться, сов. простере́ться

простереться

1) (стр. з.) простягатися до чого, бути простягнутим и простягненим;

2) (тянуться, достигать собою) простягатися, простяг(ну)тися до чого, сягати, сягнути чого и до чого, на що (на что), в що, куди; (стлаться) стелитися, простелятися, простелитися (-люся, -стелишся), простилатися, прослатися (-стелюся, -стелешся) до чого, доходити, дійти до чого. [За Київом, Баром і Брацлавом простягались пустині (Куліш). Ясне проміння, мов руки, простяглось до лісу (Коцюб.). Доки сягають землі нашого села (Кониськ.). Скільки сягає його пам'ять (Коцюб.). Діяльність цього покоління сягає й на дальші часи (Єфр.). Царство наше на усі чотири сторони, скільки тисяч верстов, сягнуло (Кв.). Небо простилалося над великою й широкою землею (Грінч.). Нижче садка тиховода прослалася річка (Грінч.). Простелилася лицем до землі (Крим.). Городи аж до хати доходять]. Власть его -рается очень далеко - його власть сягає дуже далеко.

* * *

1) ( распространяться) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и попростяга́тися, простира́тися, просте́ртися; (несов.: расстилаться) розстеля́тися, розстила́тися, простила́тися, простеля́тися, (о лесах, полях) розляга́тися, розлягти́ся; (достигать, доходить до чего-л.) сяга́ти, сягну́ти (до чого, чого)

2) ( протягиваться) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и попростяга́тися, простира́тися, просте́ртися

продолжиться

1) (стр. зал.) продовжуватися, (во времени) провадитися, вестися, бути продовженим. [Праця продовжується спірно];

2) (во времени: длиться, тянуться) продовжуватися, продовжитися, тяг(ну)тися, протягатися и (реже) протягуватися, протяг(ну)тися, тривати, протривати, потривати, точитися, іти, (медленно, томительно) снуватися, волоктися; срв. Длиться. [А все вона (війна) тяглась і не кінчалась (Грінч.). Оттак тяглося десять літ (Франко). Довго тяглася гонитва (Коцюб.). Служба починається о семій і триває до другої (години) (Франко). Доба Відродження тривала по-над два століття. Неспокій однак триває довго (Л. Укр.). Точилась війна без упину (Корол.). Снується читання далі (Васильч.). Бенкет все йшов та йшов (Стор.). Се не довго волоклося (Мкр.)]. Война -жается - війна триває, точиться, продовжується. Дурная погода -жается - негода тягнеться, триває. Мир -жался недолго - згода тривала недовго. Это -жается слишком долго - це триває аж надто довго. Путешествие -должится десять дней - подорож триватиме, протриває десять днів. Долго-ли это будет -жаться? - чи довго це триватиме? Так дальше -жаться не может - так далі тривати (тягтися) не може. -жаться вечно, навсегда - тривати на віки (вічно), завжди. Рабочий день -жается восемь часов - робочий день триває вісім годин;

3) (в пространстве: простираться) простягатися, простягнутися и простягтися, тягнутися и тягтися; см. Простираться. [Ця балка простягається аж до самої межі (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - прод`олжиться

протянуться

1) (простираться) простягатися, простягтися, протягатися, протягтися, (вытянуться) вистягатися, вистягтися, витягатися, витягтися. [Простяглась та й лежить (Номис). Довгі тіні простягаються через майдан (Л. Укр.). Долина простяглась сюди й туди (Тесл.). За ним простяглась біла стежка, наче хто простелив од порога білий рушник (Неч.-Лев.). Сотні кривавих рук простяглися (Коцюб.). Та балка витяглась ік Абрамівці (Верхньодніпр.)];

2) простягтися; см. Протянуть ноги (Протягивать 1);

3) (продлиться) протягтися, протривати, (затянуться) проволоктися, продлятися. [Це діло проволоклось до Різдва (Звяг.)]. Дурная погода -нется до конца месяца - негода протриває до кінця місяця. Это дело -нется до Рождества, -нется ещё долго - ця справа (це діло) протягнеться до Різдва, проволочеться ще довго.

* * *

несов.; сов. - протян`уться

1) протяга́тися и протя́гуватися, протягти́ся и протягну́тися

2) ( простираться) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и попростяга́тися

3) ( вытягиваться) витягатися и витя́гуватися, ви́тягтися и ви́тягнутися и повитяга́тися и повитя́гуватися, простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и попростяга́тися

4) (несов.: продлиться) протягти́ся, протрива́ти

5) страд. (несов.) протяга́тися, протя́гуватися; простяга́тися; протяга́тися, протя́гуватися, затяга́тися, затя́гуватися; зволіка́тися; протяга́тися, протя́гуватися

сов. от простираться

сов. от простираться

или весть

1) вести, провадити. [Дівчиноньку до вінця ведуть. Куди бог провадить? Провадити військо до бою];

2) (направлять движение судна, экипажа и т. п.) провадити, керувати, кермувати, кочувати (гал.). [Се керманич молоденький, се дарабу він кочує (Федьк.)];

3) (простираться, направляться) вести, провадити, прямувати, доводити. [Стежка веде до гаю. Сіни провадять до світлиці. Куди цей шлях прямує?];

4) Вести дело, работу - провадити (справувати) діло, справу (справи), роботу. [Загад діло справує]. В. процесс, тяжбу с кем - позиватися з ким. Судья ведёт процесс, дело - судець провадить процес, справу. Вести борьбу, вести войну - точити (провадити) боротьбу, війну. Вести хоровод - вести танок. Вести разговор, -ти речь, -ти рассказ - провадити (вести) розмову, мову, речі, оповідання. Вести переговоры - вести пересправи, трактувати. [Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Вести переписку - листуватися з ким. Вести дневник - вести щоденника. Вести торговые сношения - провадити (відбувати) торг, торгові зносини. Вести жизнь - провадити життя. Вести хозяйство - держати хазяйство, господарство, хазяйнувати, господарювати. Вести детей - провадити діти, виховувати діти. Вести свой род от кого-л. - вести свій родовід (родословную), походити від кого, бути з роду кого. Вести дело к тому (так), чтобы… - кермувати (гнути) на те, щоб…, хилити речі так, щоб… [Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Він гне на те, щоб потягти нас до суду]. Вести себя - поводитися (сов. повестися), держатися, справуватися (гал.). [Сестра навчає, як мені, малій, треба поводитися, як дядину любенько вітати (М. Вовч.). Справуйся добре, не пустуй (Франко)]. Вести себя по отношению к кому-л. - обходити коло кого, триматися супроти кого. [Лучче коли-б Яків тихенько обходив коло його (М. Вовч.)]. Вести себя хорошо, достойным образом - шануватися, чтитися. [Гляди-ж шануйся, стережись, робити так не вчись (Гліб.)]. Плохо вести себя - не шануватися, пусто йти;

5) (корчить, коробить) судомити, жолобити, безл. [Пучки судомить. Дошку жолобить]. А он и ухом не ведёт - а він ані гадки, а він і гадки не має, а він ні кує, ні меле.

* * *

1) вести; (проводить, делать) прова́дити, прово́дити; ( иметь последствием) призво́дити

2) ( сводить) зво́дити; ( корчить) ко́рчити, судо́мити

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

см. простираться I

несов.; сов. - разверн`уться

1) розгорта́тися и розго́ртуватися, -тується, розгорну́тися, -го́рнеться и мног. порозгорта́тися, розверта́тися, розверну́тися, -ве́рнеться; (о почках, бутонах) розпуска́тися, розпусти́тися, -пу́ститься; ( развиваться) розвива́тися, розви́тися (розів'є́ться) и розви́нутися и мног. порозвива́тися; (о чём-л. свёрнутом) розкру́чуватися, -чується, розкрути́тися, -кру́титься

2) ( делать разворот) розверта́тися, розверну́тися, -верну́ся, -ве́рнешся

3) (расстилаться, простираться) розстеля́тися, розстели́тися, -сте́литься, розстила́тися, розісла́тися (розсте́леться), розгорта́тися, розгорну́тися; (сов.: раскинуться) розки́нутися; ( о виде) розкрива́тися, розкри́тися, -кри́ється

4) ( начинать вести себя свободно) розверта́тися, розверну́тися; ( расходиться) розхо́дитися, -джуся, -дишся, розійти́ся (розійду́ся, розі́йдешся)

5) ( размахиваться) розма́хуватися, -ма́хуюся, -ма́хуєшся, розмахну́тися

6) см. разверчиваться 1), 2)

несов.; сов. - растян`уться

1) розтяга́тися и розтя́гуватися, -гуюся, -гуєшся, розтягти́ся, -тягну́ся, -тя́гнешся и розтягну́тися и мног. порозтя́гуватися и порозтяга́тися; (располагаться полосой, цепочкой) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и мног. попростяга́тися

2) (ложиться во всю длину, падать всем телом; простираться) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и мног. попростяга́тися, розтяга́тися и розтя́гуватися, розтягти́ся и розтягну́тися и мног. порозтя́гуватися и порозтяга́тися; (сов.: разлечься, развалиться) ви́вернутися, мног. повиверта́тися

1) тягтися, тягнутися; ( тащиться) волокти́ся; ( простираться) простяга́тися

2) (к кому-чему) тягти́ся, тягну́тися; ( к находящемуся выше) спина́тися; (перен.) порива́тися

3) ( растягиваться) витяга́тися, витя́гуватися, розтяга́тися, розтя́гуватися, тягти́ся, тягну́тися

4) ( потягиваться) потяга́тися, потя́гуватися

5) ( длиться) тягти́ся, тягну́тися; ( о времени) трива́ти, точи́тися

6) ( стремиться) тяжі́ти, -жі́ю, -жієш и -жу́, -жи́ш; ( домогаться) п'ясти́ся и п'я́стися, пну́тися

7) ( тягаться) змага́тися, мі́рятися си́лами; ( добиваться в борьбе) тяга́тися

8) страд. тягти́ся, тягну́тися; волокти́ся; цу́питися; зволіка́тися; тягти́ся

несов.; сов. - убежать

1) (уходить, удаляться откуда-л.) тіка́ти и утіка́ти, утекти́ и повтіка́ти; ( поспешно уходить) бі́гти, побі́гти

2) (о кипящей жидкости, самоваре) збіга́ти и бі́гти, збі́гти

3) (несов.: быстро удаляться, исчезать из виду) бі́гти; ( простираться) простяга́тися

4) (несов.: избегать) уника́ти; ( уклоняться) ухиля́тися

несов.; сов. - устрем`иться

1) (стремительно бросаться куда-л.) ки́датися, ки́нутися; ( двигаться) руша́ти, ру́шити; ( направляться) прямува́ти, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти, направля́тися, напра́витися; ( порываться) порива́тися, порва́тися; (несов.: сбегаться) збіга́тися; ( лететь) леті́ти, полеті́ти, ли́нути, поли́нути; (быстро течь, нестись) ри́нути несов., сов., порина́ти, пори́нути и порину́ти; ( мчаться) мча́ти, помча́ти, мча́тися, помча́тися

2) (принимать какое-л. направление) спрямо́вуватися, спрямува́тися, скеро́вуватися, скерува́тися; ( направляться) направля́тися, напра́витися; (о взгляде, внимании) зверта́тися, зверну́тися; ( сосредоточиваться) зосере́джуватися, зосере́дитися

3) (простираться в каком-л. направлении) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися; ( вверх) підніма́тися, підня́тися, підійма́тися, підійня́тися, підно́ситися, піднести́ся; ( тянуться) тягти́ся, потягти́ся, тягну́тися, потягну́тися; ( порываться) порива́тися, порва́тися; ( всем телом подаваться вперед) подава́тися, пода́тися

4) строит. (несов.) спрямо́вуватися, скеро́вуватися; направля́тися; зверта́тися; зосере́джуватися

1) (идти, отправляться) іти́ [собі́], піти́ [собі́]; ( выходить) вихо́дити, ви́йти и повихо́дити; ( отходить) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; ( о корабле) пливти́ и плисти́ и пли́сти, попливти́ и попли́сти́, відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти; ( заходить) захо́дити, зайти́ и позахо́дити; ( сходить) схо́дити, зійти́; (убегать, избегать) тіка́ти и утіка́ти, утекти́ и повтіка́ти; ( отправляться) подава́тися, пода́тися; ( покидать помещение) залиша́ти, залиши́ти и позалиша́ти, покида́ти, поки́нути; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути

2) ( о времени) іти́, піти́; (миновать, проходить) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, прохо́дити, пройти́, збіга́ти, збі́гти, сплива́ти, спливти́ и сплисти́

3) ( вытекать) витіка́ти, ви́текти и повитіка́ти; ( вытекать через край - о вареве) збіга́ти, збі́гти

4) ( погружаться) порина́ти, пори́нути, зану́рюватися, зану́ритися, вхо́дити, увійти́; ( углубляться) загли́блюватися, загли́битися

5) ( расходоваться) іти́, піти́, витрача́тися, ви́тратитися; ( выходить) вихо́дити, ви́йти и повихо́дити; ( исчерпываться) виче́рпуватися, ви́черпатися и бу́ти ви́черпаним

6) ( вмещаться) вхо́дити, увійти́, уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися, поміща́тися, помісти́тися

7) (проходить какое-л. расстояние) прохо́дити, пройти́

8) (несов.: простираться) сяга́ти, простяга́тися

1) ( убить) присту́кнути; прост. уколо́шкати, ухе́кати; диал. укла́ндати; ( уничтожить) зни́щити; ( избавиться) позбу́тися, збу́тися, зди́хатися, скара́скатися, спе́катися

2) ( измучить) заму́чити, зму́чити, змори́ти, замори́ти; ухе́кати, докона́ти; ( изнурить) ви́снажити, знеси́лити

3) ( израсходовать) перевести́, ви́тратити; розтри́нькати, протри́нькати, прогайнува́ти

(несов.: присмотреть) прост. догля́нути