пребывать

пребыть

1) (быть, существовать) бути (сов. пробути), бувати, існувати, існіти, сутніти. -вать долго, постоянно, вечно - тривати, вікувати, (сов.) протривати, про[з]вікувати. [Мертва сущність, сутніюча в становищі спокою (Башт.). Що творить Бог, триває навіки (Бібл.)];

2) (находиться) пробувати, перебувати, бути, бувати, (реже) мешкати, промешкати, (сов.) пробути, (славянизм) пребути; (обретаться) обертатися; (постоянно быть, не покидать) держатися чого, держатися десь. [Національну справу зрушено було з тієї мертвої точки, на якій вона доти пробувала (Єфр.). Пусто, глухо. Де-ж хазяйка молода буває? (М. Вовч.). Не знати, де-то наш Ілаш обертається (Маковей). Зимою риба держиться на дні (Грінч.). Хведір Безрідний на рани незмагає, а коло його джура промешкає (Дума)]. -вать на чужбине, в обществе, среди друзей, в школе - пробувати, перебувати на чужині, в товаристві серед друзів, у школі. -вать под землёю, во тьме (невежества), в ведении чьём-л., в связи с чем-л. - пробувати, перебувати під землею, в темноті, у віданні чиєму, в звязку з чим. -вать в праздности - см. Праздность. -вать в болезни - ходити (лежати) в недузі. -вать в мерзости, в грехе - мерзіти, нікчемніти в гріхах. -ваю к вам благосклонным - зостаюся, залишаюся до вас прихильний, зичливий;

3) (проживать) жити, мешкати, (дома) домувати. [Він у Пісках мешкає (Март.)].

* * *

1) існува́ти

2) перебува́ти; пробува́ти

живать

1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;

2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].

* * *

1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тися

2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш

нидіти, скніти, чевріти, животіти, (пребывать) тривати в чому. [Грішник сто раз коїть лихе і триває в йому (Біблія)]. -неть в невежестве - скніти (животіти, дубіти) в темряві. [Темрява, непросвітний морок, серед яких дубіє народ (Єфр.)]. -неть в пороках - мерзіти, тривати (шкарубіти) в мерзоті. [Пребезумний в беззаконії мерзіє, не творить благая (Шевч.)]. -неть во тьме предрассудков - тривати в темряві (у хащі) забобонів. Не живу, а -нею - не живу, а животію (нидію). Коснеющий - що нидіє, скніє, животіє, чевріє, триває в чому, (закосневший) заниділий, зачеврілий, задубілий, зашкарублий.

* * *

1) ( пребывать в состоянии застоя) ни́діти, скні́ти, шкару́бнути

2) (терять подвижность, гибкость, коченеть) дубі́ти, кля́кнути, закляка́ти

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

что о[за]селювати, залюднювати. Россию обитают разноплеменные народы = Росію о[за]селюють (залюднюють) різноплеменні народи. -ать где - жити (живу, -веш), мешкати, сидіти. [Сижу на хуторі]; (пребывать) пробувати де.

* * *

1) жи́ти, прожива́ти; ( пребывать) пробува́ти

2) ( населять) населя́ти

1) ( лежать) лежа́ти

2) ( опираться) спира́тися

3) ( пребывать) перебува́ти

4) ( основываться) ґрунтува́тися

1) ( лежать) лежа́ти

2) ( опираться) спира́тися

3) ( пребывать) перебува́ти

4) ( основываться) ґрунтува́тися

техн. поко́иться ( пребывать)

1) к кому (страсть, любовн. влечение) кохання, ласк. коханнячко, любов (-бови), любощі до кого, любість (-бости), (влюблённость) закохання в кому, (симпатия) милування. [Кохай, поки серце кохає, усе за кохання віддай (Грінч.). Ой, боже, боже, що та любов може! (Пісня). Хто не знає закохання, той не знає лиха (Пісня). Се на мене любощі напали (Квітка). На милування нема силування (Приказка)]. Пылкая, пламенная -бовь - палке кохання, жагуча любов. Безумная -бовь - шалене (за)кохання. Первая -бовь - перше (за)кохання, перша любов. -бовь мужчины, женщины - чоловіче, жіноче кохання, чоловіча, жіноча любов. Нежная -бовь - ніжне кохання, ніжна любов. Искренняя, настоящая -бовь - щире кохання, щира любов. Возбудить в ком -бовь - збудити кохання в кому, закохати кого в собі и в себе. Вспыхнуть -вью - спалахнути любов'ю, коханням. Воспылать -вью - зайнятися (запалати) коханням, любов'ю, розкохатися. [Бідахи розкохались аж з лиця спали, схнуть (М. Вовч.)]. Об'ясняться в -ви - освідчувати кохання кому, освідчуватися (про кохання) перед ким и кому. Об'яснение в -ви - освідчення (про кохання). Жениться, выйти замуж по -ви - дружитися (заміж піти) з любови (и по любові), до сподоби, по любості, взяти жінку до любови. [Та узяв жінку не до любови (Пісня). Заміж пішла по любості (М. Вовч.)]. Брак по -ви - шлюб до (з) любови (до сподоби). С -вью - до любови, кохано; срв. Любовно. [Кріпко до любови поцілувались (Г. Барв.). Його сонечко пестить кохано (Л. Укр.)]. Мне не дорог твой подарок, дорога твоя -бовь - не дороге дарування(чко), дороге твоє кохання(чко). Старая -бовь долго помнится - давнє кохання все перед очима. Умирать, погибать от -ви - помирати, гинути з кохання, з любови. [Нехай будуть люди знати, як в любови помирати (Пісня)]. -бовь сильнее смерти - кохання дужче (могутніше) за (над) смерть. Нашим новобрачным совет да -бовь! - нашим молодятам не сваритися та любитися;

2) (любовн. ласки, утехи) любощі, пестощі, милощі (-щів), милування, любість (- бости), ласка, кохання. [Пестощі, любощі, сяєво срібнеє хвиля несе в подарунок йому (Л. Укр.). Болять мене руки, ноги, болять мене кості, гей, якби то од роботи, а то од любости (Пісня)];

3) (предмет любви) кохання(чко), милування(чко), закохання(чко). [Кохання моє, я тобі світ зав'язав! (М. Вовч.). Любчику мій, милуваннячко моє (Крим.). Нема мого миленького, нема закохання (Пісня)];

4) (нравственн. чувство) любов (-бови), люба. [Чи ж я не смію домагатися любови та щирости од дітей? (Крим.). Хто не любить - не пізнав бога, бо бог - любов (Єванг.)]. Вера, надежда, -бовь - віра, надія, любов. Родительская -бовь - батьківська любов. Сыновняя -бовь - любов до батьків, синівська любов. Братская -бовь - братерська (братерня, братня) любов. Супружеская -бовь - подружня любов, подружнє кохання. -бовь к ближнему - любов до ближнього, братолюбність (-ности). [У братолюбності треба жити (Міущ.)]. Пребывать в -ви - пробувати в любові. Приобрести чью -бовь - здобути чию любов, (симпатию) підійти кому під ласку. [Підійдеш йому під ласку (Куліш)]. Из'являть -бовь к кому - виявляти любов (ласку, прихилля) до кого, жалувати кого;

5) (наклонность) замилування, любов, нахил, охота, хіть (р. хоти, диал. хіті) до чого, прихильність, прихилля до кого. [З їх естетизмом та замилуванням до краси (Єфр.)]. Заниматься чем с -вью - працювати коло чого з любов'ю, залюбки, з замилуванням. Питать -бовь к чему - кохатися в чому. [Щиро кохався пан у горілках та медах (Грінч.). Кохається він у гарних конях (Грінч.)]. Он относится к вам с -вью - він ставиться до вас з любов'ю, з прихильністю, прихильно.

* * *

мовчання, (пауза) мовчанка, (безмолвие) німота, тиша, мовчазність (-ности). [Минуло кілька хвилин у мовчанні (Л. Укр.). Ніби хтів своїм мовчанням сказати: цього бути не може (Крим.). Пройшло у мовчанці кілька хвилин (Коцюб.). Після довгої мовчанки знов обізвався до нього (Васильч.). Аби не бачити тих стін, у котрих гула колись бучна розмова, чувся веселий регіт, а тепер така нудна німота їх окривала (Мирн.)]. Глубокое -ние - глибоке мовчання. [У глибокім мовчанню сю річ вухом ловлять гебреї (Франко)]. Тяжёлое -ние - важке мовчання, важка мовчанка. Угрюмое, мрачное -ние - похмуре мовчання, похмура мовчанка. Гробовое -ние - могильна тиша, гробове мовчання. Гробовое -ние воцарилось среди присутствующих - могильна тиша запанувала (гробове мовчання запанувало) серед присутніх, поняла (поняло) присутніх. Пребывать в -нии - пробувати в мовчанні, німувати. [Де німують-недугують, гинуть без пуття (Грінч.)]. Хранить упорное -ние - уперто мовчати, затятися й мовчати. Погрузиться в -ние - поринути в мовчання. Принудить кого к -нию - змусити кого мовчати (до мовчання), (образно) заціпити (замкнути, затулити) уста (рота) кому, зав'язати язик(а) кому. [Сила може заціпити уста, може скувати вільне слово (Єфр.)]. Накладывать на уста печать -ния - замуровувати уста. [Ненастаннії наруги замуровують уста (Франко)]. Обходить, обойти, проходить, пройти -нием что - збувати, збути мовчанням що. Прервать -ние - перервати мовчання (мовчанку). [Перший перервав важку мовчанку Бовдур (Франко)]. Ваше -ние вызывает подозрение - ваше мовчання викликає підозру. -ние - знак согласия - хто мовчить, той не перечить; мовчання - знак згоди. В -нии - у мовчанні, мовчки, тихцем; срв. Молча. [Міщани тихцем розходяться (Куліш)].

* * *

незнання (кого, чого и про кого, про що), невідання (чого), (неизвестность) невідомість (чого), (редко) недовідомість, (несознательность) несвідомість (-ости) (чого); (неумение) невміння, незнання и незнаття (-ття) (що робити и чого). [Спроби (познайомити Европу з нами,) які потопали в морі европейського незнання про нас (Грінч.). Гріхи людські, вільні й невільні, яже віданням і невіданням (М. Левиц.). Невідомість гріха не чинить (Номис). Тут панує повна недовідомість, а тимчасом народ повинен знати, що робило його правительство (Доман.). Вона не хотіла чуда повороту до дитячої несвідомости (Л. Укр.)]. - ние стыда - незнання (невідання) сорому (стиду или стида), (иногда) безсоромність (- ности). [Молоді липи стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб.)]. -ние чтения и письма - невміння читати й писати. По -нию - з незнання, з невідомости, не знаючи; з несвідомости. [В чім-же я з незнання грішна? (Куліш)]. В блаженном -нии - в блаженному (щасливому) невіданні (незнанні). В -нии своём, я… - у своїй несвідомості (у своєму невіданні), я… В -нии значения чего, я… - несвідомий (не знаючи) ваги (значе[і]ння) чого, я… Быть (пребывать, находиться), оставаться в -нии относительно чего, насчёт чего - не знати чого, про що, бути (перебувати, пробувати) в незнанні (в невіданні, в несвідомості), бути, зоставатися несвідомим (нетямущим) чого. Воспитывать, держать, оставлять кого в -нии чего - виховувати, тримати, залишати кого в незнанні (в невіданні, в несвідомості) чого. Мрак (тьма) -ния - темрява (тьма, пітьма) незнання (невідання).

* * *

несов.; сов. - обрест`ись

1) (несов.: пребывать) перебува́ти; пробува́ти; ( проживать) жи́ти; (существовать, быть) існува́ти, бу́ти (наст. вр. є)

2) (оказываться, обнаруживаться) знахо́дитися, найти́ся

1) спочивати. Он -ился сном праведника - він спав (спочивав), мов гріха не знав. Здесь -ится прах - тут спочивають останки; тут спочиває тіло;

2) -ся на каком-либо основании - лежати на чому; (о сооружении) лежати на чому, опиратися на що, бути опертим на що. Известняк -ится на песчаном пласту - вапняк лежить на піскуватому шару. Сооружение -ится на прочном фундаменте - будівлю збудовано (покладено) на міцному підмурку. Мост -ится на арках - міст лежить на склепінні, міст опертий на склепіння. Покоящийся на чём -

1) человек -щийся на постели - людина, що спочиває на ліжкові;

2) (о сооружении) опертий, збудований на чому. Мост -щийся на арках - міст опертий на склепіння. Дом -ся на прочном фундаменте - будинок збудований на міцному підмурку.

* * *

1) ( пребывать в покое) перебува́ти в спо́кої (в спо́кої), поко́їтися; (отдыхать, почивать) спочива́ти

2) ( на чём - лежать) лежа́ти (на чому); ( опираться) спира́тися (на що); ( стоять) стоя́ти (на чому)

3) ( основываться) базува́тися, ґрунтува́тися

1) (отдыхать, спать, пребывать в покое) спочивати, опочивати, відпочивати. [Хто по повній випиває, той під тином спочиває (Номис). Ви все ще спите й спочиваєте (Єв.) Сивий в хату і сам пішов опочивати (Шевч.). Усі кімнати спочивають у пітьмі (Коцюб.)] -вать от трудов, на лаврах - спочивати по трудах, спочивати на лаврах;

2) (покоиться в могиле) спочивати. Здесь -чиет - тут спочиває, тут лежить. Срв. Почить.

* * *

несов.; сов. - поч`ить

безділля (-ля), неробство, ледарство, гультяйство, гулі (-лів, мн.), (стар.) порожнювання. [І який буде лад з твого гультяйства (Гр.). Ледарством своїм вони його гнівили (Куліш). Гулі не одного в лапті обули (Приказка)]. Жить, пребывать в -сти - гультяювати, порожнювати, (гал.) балаґувати; см. также Баклушничать. [І ніхто з сих дітей не порожнював після молитви (О. Лев.)].

* * *

1) (качество, свойство) поро́жність, -ності, порожне́ча; ма́рність; за́йвість, -вості

2) (праздная жизнь, безделье) неро́бство, ле́дарство, безді́лля; сидня́; ( свойственная бездельнику) гультяюва́ння, гультя́йство

1) (о людях ничем не занимающихся) гулящий, нетруджений, нетрудящий, неробучий, нероботящий, неробітний (редко) празний. [На потіху гулящим людям (Куліш). Багато є дармоїдів нетруджених, що сами нічого зробити нездатні (Єфр.). Робочими руками, працею робітників живляться всі нетрудящі люди (Єфр.)]. -ный человек, -ные люди - гулящий (нетруджений, нетрудящий, нероботящий, неробучий) чоловік, люди. Быть, пребывать -ным - гуляти, вакувати(ся), порожнювати, дармувати. [Козак душа правдивая, сорочки не має, коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє (Номис). Роби, не лежи, не гуляй! - сам бог сказав (Рудч.). Хлопець до школи не ходить та так дома вакується (Київщ.)]. Срв. Баклушничать. -ная жизнь - гуляще, нетруджене життя; см. Праздность, Баклушничанье;

2) (суетный, вздорный) марний, пустий, порожній. -ные речи - марні, пусті слова, марні, пусті розмови, балачки. [Були марні слова, так і зосталися марні слова, а ніхто нічого доброго до ладу не зробив (Звин.)]. -ные затеи - пусті витівки;

3) (о месте: незанятый) порожній; (о вещах: свободный, остающийся без употребления) гулящий, ваканцьовий, яловий. -ная земля (незанятая) - гуляща, ваканцьова земля, ваканець (-нця). - ный топор, -ный мост - гуляща сокира, гулящий, (образно) яловий міст. -ный скот - гуляща скотина (худоба). Время -ное - гулящий час, вільна година; см. Досуг. Быть -ным (без употребления) - гуляти, дармувати, вакувати, ваканцювати, (о доме, земле: пустовать) порожнювати; (специально о поле) лежати облогом, облогувати. [Шлях не гуляє (не остається без прохожих) (Номис). Сокира дармує (Гр.). Хата порожнює (Гр.). Дві десятини облогують вже третє літо];

4) -ная (о самке) - ялова;

5) см. Праздничный.

* * *

1) ( никем или ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й

2) (ничем не занятый, без дела) бездія́льний, безді́льний; ( свойственный бездельнику) гультя́йський; ( досужий) дозві́льний; гуля́щий

3) ( бесцельный) перен. пусти́й, поро́жній; ( тщетный) ма́рний; ( излишний) за́йвий

см. Пребывать.

* * *

несов.; сов. - проб`ыть

прожить

1) (быть на свете) проживати, прожити, виживати, вижити, жити, зжити. [Сам він прожив уже півсотні й шість літ (Грінч.). Поспитала її, чи вона вже багато вижила віку (М. Вовч.). І в тихую самотність до Вудстоку вернусь, де літа молоді зжила (Грінч.)]. -жить чем - прожити з чого, чим. -жить трудами рук своих - прожити з праці рук своїх, прожити з пучок. На эти деньги не -вёш - на ці гроші (цими грошима) не проживеш. -жить жизнь (свой век) - вік зжити, пережити, (вік) звікувати, (вік) провікувати, збути вік. [Вік пережити - не поле перейти (Приказка). В мирі не переживеш (Г. Барв.)]. -жить богато, широко, припеваючи - прожити у розкошах у достатках. -жить в своё удовольствие - зажити життя, світу. -жить кое-как, с грехом пополам - скалатати життя, вік. -жить без чего-н. - перебути без чого. -жить в муках, страданиях - змучитися. [Не зжила, а змучилась (О. 1861)];

2) (находиться пребывать где) проживати, жити, прожити, пробувати, пробути; обертатися; (иметь жилище) мешкати, промешкати, сидіти, просидіти, домувати де; (сколько времени, где) виживати, вижити, вибувати, вибути; (временно) перебувати, перебути, перемешкувати, перемешкати. [Він узимку живе в місті, а влітку на селі. Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). В иншому краї пробуваючи (Грінч.). Де ся моя рибочка обертає (Голов.). Просидів до смерти на батьківськім ґрунті. Місяць перемешкав у знайомого]. -живать, -жить определённый срок (выжить) - виживати, вижити, вибувати, вибути, (а специальнее - особенно в обучении мастерству) термінувати, протермінувати. [Термінував п'ять літ, заким визволили в челядники (Шейк.)];

3) (издерживать) проживати, прожити, (о мног. попроживати), тратити, потратити; (расточать) марнувати, промарнувати, промантачити, провести, прод(в)индрити. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Сам бачу, що худобу трачу (Шейк.). Всі свої гроші провела (Звин.)]. Прожитый - прожитий, вижитий, зжитий, перебутий. [Перебуте життя (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - прож`ить

1) прожива́ти, прожи́ти; ( иметь жилище) ме́шкати, проме́шкати; (несов.: жизнь, век, молодость) зжи́ти, пережи́ти, збу́ти

2) (несов.: живя где-л., провести определённое время) прожи́ти; пережи́ти

1) ( обеспечиваться средствами) утри́муватися, -муюся, -муєшся

2) (поддерживаться в каком-л. состоянии) підтри́муватися, -мується

3) ( находиться) місти́тися (мі́ститься); ( быть) бу́ти (бу́ду, бу́деш); ( пребывать) перебува́ти

4) страд. несов. утри́муватися, -мується; трима́тися, держа́тися

вдома, дома, в господі. [І вдома їй радощів не було (М. Вовч.). Жінка в господі лишилася, а чоловік поїхав. Усі по господах, а я знов у дорозі (М. Вовч.)]. Пребывание дома (домоседство) - домування, домонтарювання. Хозяйничанье дома - домарство (гал.). [Не маю кого на домарство лишити]. Сидеть, быть, находиться, пребывать дома - домувати, - ся, домонтарювати, -ся, домарити, -ся. [Годі вам панове-молодці, домувати: ідіте зо мною на Черкень-долину гуляти. Сини в його чумакують, а старий домується собі. Будемо домарити, як буде дощ парити]. Просидеть дома - продомувати. [А ми всі святки продомували, нікуди в світі не ходили]. Дома выросший (о домашн. животн.) - доморослий.