Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

лететь

  • 1 лететь

    1) (по воздуху и перен.) летіти (лечу, летиш, -тимо, -тите), (ум. летітоньки), линути. [Защебетав жайворонок угору летючи (Шевч.). Летить миска до порога (Пісня). Соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає (Лукаш.). А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну (Шевч.)]. Стрела -тит - стріла летить. Пыль -тит облаком - пил (порох) летить хмарою. Время, лето -тит, годы -тят - час, літо лине (летить), роки линуть (летять). [Марко писав годину, другу і не помічав, як линув час (Грінч.). Летить літо, як крилами (Номис)]. Время -тит незаметно - час непомітно лине, збігає, час не змигнеться. Листья -тят с дерева - лист(я) облітає, о(б)падає з дерева. Быть в состоянии -теть - спромогтися летіти; підлетіти. [Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів (Сл. Гр.)];
    2) (мчаться по воде, по земле) летіти, мчати(ся), гнати(ся), (о корабле ещё) линути. [Немов стадо скажених вовків летить до села, виючи з голоду (Франко)]. -тит, как бешеный - летить (женеться), як несамовитий, (фамил.) жене як дідько вітри;
    3) (падать) летіти, падати. Книга -тит на пол - книжка летить (падає) на підлогу.
    * * *
    леті́ти; поэз. ли́нути

    Русско-украинский словарь > лететь

  • 2 мчаться

    мчати(ся), гнати(ся), нестися; (лететь) летіти (лечу, летиш), линути, (бежать) бігти (біжу, біжиш), курити, (катить) котити, катати, (вульг.) чкурити, махати, драти, мести, стригти, садити, (о животн. ещё) улягати. [Як той вітер мчався (Мирн.). Він мчав по тісних вулицях (Коцюб.). Гнався кіньми засідатель (Рудан.). Куди ти женешся, не можеш заждати? (Звин.). Весь у хмарі пилу жене назад (Коцюб.). Коні мов вихор неслися (Франко). Немов стадо скажених вовків летить (Франко). Тільки-б мені на коні тепер бути, - швидко, радіючи, линула-б я (Грінч.). Звідсіль бігтимуть по всіх краях гінці (Черняв.). Із Переяслава до Сомка гонець курить (Куліш). Чи не котить де південний біс пісковим гураґаном (Франко). Коні весело катали в Вільшаницю (Н.-Лев.). Махай додому, бравий мій козаче! (Куліш). Куди це ти так дереш? (Кониськ.). Стриже сіренький (заяц) степом, тільки хвостиком киває, собака за ним так і уляга (Греб.)]. -ться во весь опор - мчати (гнати) чвалом (учвал). [В вчвал жене по втоптаній дорозі препишна чвірка (Франко)]. -ться во весь дух - мчати (летіти, бігти) що (єсть) духу. Пыль -тся по дороге - пил курить дорогою (жене шляхом), курява котить дорогою.
    * * *
    мча́ти, мча́тися; ( гнать) гна́тися (жену́ся, жене́шся), гна́ти; ( нестись) нести́ся; ( лететь) леті́ти, поэз. ли́нути

    Русско-украинский словарь > мчаться

  • 3 вылетать

    техн., физ., несов. вылета́ть, сов. вы́лететь
    виліта́ти, ви́летіти

    Русско-украинский политехнический словарь > вылетать

  • 4 вылетать

    техн., физ., несов. вылета́ть, сов. вы́лететь
    виліта́ти, ви́летіти

    Русско-украинский политехнический словарь > вылетать

  • 5 ключ

    1) ключ (-ча), ум. ключик, ув. ключисько. [До дверей, на ключ замкнутих, привик я трохи (Шевч.). Золотий ключик до кожних дверей придасться (Номис)]. Винтовой ключ - ґвинтовий ключ. Гаечный ключ - мутровий ключ. Замочный ключ - замковий ключ. Водопроводный ключ - водогінний ключ. Простой ключ - звичайний ключ. Французский ключ - розсувний ключ. Бородка у -ча - язичок (-чка). Состоять при -чах - коло ключів ходити; см. Ключничать;
    2) (средство для понимания чего-л.) ключ, розгадка. Ключ к этому произведению - ключ до цього твору. Ключ к разгадке этой проблемы - ключ, щоб розгадати (зрозуміти) цю проблему. Музыкальный, нотный ключ - музичний, нотний ключ. В басовом, в скрипичном -че - під басовим, під скрипковим ключем. У него -ча в голове нет - у його не всі дома, у його десятої клепки немає;
    3) (родник) джерело, жерело, ум. джерельце, жила, живець (-вця), (раскопанный) копанка, (колодезь, имеющий сруб) криниця, ки[е]рниця, ум. криничка, ки[е]рничка, криниченька, криничина, (зап.) студня, студниця, ум. студниченька. [Джерело било з-під скелі (Коцюб.) До доброї криниці стежка утоптана (Номис)]. Бьющий ключ - джерело, (диал.) буркут (Шух.). Целебный ключ - цілюще джерело. Горячий, тёплый ключ - гаряче, тепле джерело, тепличина. Студёный ключ - погоже джерело, погожа криниця. Бить -чём - джерелитися, бити джерелом, живою цівкою. Жизнь бьёт -чём, кровь бьёт -чём - життя, кров буяє, клекотить, грає живою цівкою; срвн. Бурлить. Кипеть -чём - клекотіти; см. ещё Кипеть. Местность богатая -чами - джерелиста місцевість;
    4) ключ (птиц) - ключ (-ча). [А журавлі летять собі на той бік ключами (Шевч.). Ой, у вирій журавлі летіли, по-над Відень ключем простяглися (Франко)]. Лететь -чём - летіти ключем.
    * * *
    I
    ключ, -а
    II
    (источник, родник) джерело́, жи́ла, живе́ць, -вця; диал. жерело́

    бить (кипе́ть) ключо́м — би́ти джерело́м; (перен.) буя́ти, вирува́ти, клекота́ти, клекоті́ти

    III муз.
    ключ, -а; ( тональность) тона́льність, -ності
    IV орн.
    ключ, -а, згра́я, шнур

    Русско-украинский словарь > ключ

  • 6 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 7 нестись

    1) нести́ся; ( мчаться) мча́ти, мча́тися, гна́тися (жену́ся, жене́шся), гна́ти, диал. майнува́ти, -ну́ю, -ну́єш; ( бежать) бі́гти (біжу́, біжи́ш); (со всех ног диал.) уляга́ти; ( лететь) леті́ти (лечу́, лети́ш), поэз. ли́нути
    2) (распространяться, становиться слышным, известным) нести́ся, розно́ситися, -но́ситься; ( о запахах) ві́яти; ( о звуках) ли́нути

    Русско-украинский словарь > нестись

  • 8 остановка

    1) см. Остановление. -вка работ - припинення роботи;
    2) зупинка, запинка, припинка, припин, простій (-стою), постоянка; перерва, (задержка) загайка, угайка, перебивка. Десять минут -вки - десять хвилин простою, зупинки, постоянки. Сделать небольшую -вку - зробити коротеньку зупинку (припинку). Итти, ехать, лететь без -вки - іти, їхати, летіти без упину, без спину, без припину. Работать без отдыха, без -вки - робити без відпочинку, без перестан(к)у (без перестання, без устанку, без упину, без спин(к)у, без припину, без відгалу[ю], без стиху), срв. Безостановочно. -вка в торговле - перерва в торговлі. -вка в выдаче жалованья - загайка в виплаті платні. В деле произошла - вка - в роботі сталася перебивка (загайка, угайка). Только за ним и -вка - тільки за ним і (діло) стало (стоїть), тільки за ним і утайка (загайка). -вка только за тем, что - тільки що. [Він-би сватав, тільки що бідна].
    * * *
    зупи́нка; (приостановление, прекращение) припи́нення, припиня́ння; диал. переста́нок, -нку, переста́н, -у, спин, -у; ( стоянка) посто́янка

    Русско-украинский словарь > остановка

  • 9 стремиться

    1) ( быстро двигаться) мча́ти, мча́тися, стремі́ти, -млю́, -ми́ш; ( лететь) леті́ти (лечу́, лети́ш), поэз. ли́нути; (быстро течь, нестись) ри́нути; ( рваться) рва́тися (рву́ся, рве́шся)

    вода́ \стремиться тся с гор — вода́ ри́не (мчить) з гір

    2) (направляться, идти к определённой цели) прямува́ти, -му́ю, -му́єш, простува́ти, -ту́ю, -ту́єш

    он \стремиться тся к свое́й це́ли — він пряму́є (просту́є) до своє́ї мети́

    3) (хотеть, желать) пра́гнути; ( стараться) намага́тися; ( рваться) рва́тися; ( тянуться) тягти́ся, -гну́ся, -гнешся, тягну́тися; ( порываться) порива́тися

    \стремиться ться к вла́сти — прагнути [до] вла́ди, рва́тися (тягну́тися, порива́тися) до вла́ди

    \стремиться ться к зна́ниям — пра́гнути знань (до знань)

    \стремиться ться к идеа́лу — пра́гнути (порива́тися) до ідеа́лу

    \стремиться ться к про́чному ми́ру — пра́гнути стійко́го ми́ру

    \стремиться ться везде́ побыва́ть — пра́гнути скрізь (всю́ди) побува́ти

    4) мат. прямува́ти, -му́є, наближа́тися

    \стремиться ться к преде́лу — прямува́ти (наближа́тися) до грани́ці

    Русско-украинский словарь > стремиться

  • 10 труба

    1) труба; диал. ру́ра; ( дымовая) дима́р, -я, бо́вдур; ( над крышей) ко́мин

    аэродинами́ческая \труба — техн. аеродинамі́чна труба́

    пожа́рная \труба а — поже́жна (пожа́рна) ки́шка

    вы́лететь в трубу́ — вилетіти в трубу́, збанкрутува́ти

    де́ло \труба — пога́на (ке́пська) спра́ва, пога́ні (ке́пські) спра́ви

    пусти́ть в трубу — (кого) пусти́ти з то́рбами (по сві́ту); в старці́ пусти́ти; розори́ти, зруйнува́ти; (что) розтри́нькати, пусти́ти на ві́тер, проци́ндрити, процви́ндрити, проманта́чити

    хвост трубо́й хвіст — уго́ру

    чи́стить тру́бы — чи́стити тру́би; ( дымоходы) труси́ти са́жу

    2) ( музыкальный инструмент) сурма́ и су́рма, труба́
    3) ( хвост лисы) охотн. хвіст, род. п. хвоста́
    •

    нето́лченая (непрото́лченая) \труба наро́ду — (о большом количестве) си́ла (си́ла-силе́нна; тьма-тьму́ща, тьма-тьме́нна) наро́ду (люде́й)

    Русско-украинский словарь > труба

  • 11 тянуть

    1) тягти́, тягну́ти; ( волочить) волокти́; ( пить) ціди́ти; (хмельное, трубку) смокта́ти; (тащить, незаконно брать) цу́пити

    \тянуть ду́шу из кого́, \тянуть за́ душу кого́ — перен. ду́шу вийма́ти з ко́го

    \тянуть жи́лы из кого́ — тягну́ти (тягти́, сота́ти) жи́ли з ко́го

    \тянуть за язы́к кого́ — тягти за язи́к кого́

    \тянуть чью ру́ку (сто́рону) — тягти́ ру́ку за ким

    2) ( влечь к себе) тягти́, ва́бити [до се́бе], порива́ти
    3) ( тяготеть) тяжі́ти, -жі́ю, -жі́єш и -жу́, -жи́ш
    4) (медлить, мешкать) зволіка́ти; тягти́

    \тянуть вре́мя — зволіка́ти час

    5) ( весить) ва́жити, тягти́
    6) (о птицах: тянуться) тягти́ся, тягну́тися; ( лететь) леті́ти, поэз. ли́нути
    7) (безл.: о струе воздуха) тягти́; ( о неприятном запахе) нести́, тхну́ти

    Русско-украинский словарь > тянуть

  • 12 устремляться

    несов.; сов. - устрем`иться
    1) (стремительно бросаться куда-л.) ки́датися, ки́нутися; ( двигаться) руша́ти, ру́шити; ( направляться) прямува́ти, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти, направля́тися, напра́витися; ( порываться) порива́тися, порва́тися; (несов.: сбегаться) збіга́тися; ( лететь) леті́ти, полеті́ти, ли́нути, поли́нути; (быстро течь, нестись) ри́нути несов., сов., порина́ти, пори́нути и порину́ти; ( мчаться) мча́ти, помча́ти, мча́тися, помча́тися
    2) (принимать какое-л. направление) спрямо́вуватися, спрямува́тися, скеро́вуватися, скерува́тися; ( направляться) направля́тися, напра́витися; (о взгляде, внимании) зверта́тися, зверну́тися; ( сосредоточиваться) зосере́джуватися, зосере́дитися
    3) (простираться в каком-л. направлении) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися; ( вверх) підніма́тися, підня́тися, підійма́тися, підійня́тися, підно́ситися, піднести́ся; ( тянуться) тягти́ся, потягти́ся, тягну́тися, потягну́тися; ( порываться) порива́тися, порва́тися; ( всем телом подаваться вперед) подава́тися, пода́тися
    4) строит. (несов.) спрямо́вуватися, скеро́вуватися; направля́тися; зверта́тися; зосере́джуватися

    Русско-украинский словарь > устремляться

  • 13 Лечу

    I. см. Лететь.
    II. Лечу - см. Лечить.

    Русско-украинский словарь > Лечу

См. также в других словарях:

  • лететь — См. скоро …   Словарь синонимов

  • ЛЕТЕТЬ — ЛЕТЕТЬ, лечу, летишь, несов. (ср. летать). 1. Нестись по воздуху. Журавли летят. Летит аэроплан. Звуки летят в даль. «Вода с мылом летела во все стороны.» Гоголь. «Лес рубят щепки летят.» Пословица. «Летели снежные хлопья.» Пушкин. 2. перен.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЛЕТЕТЬ — ЛЕТЕТЬ, лечу, летишь; несовер. 1. Нестись, передвигаться по воздуху. Птица летит. Самолёт летит. Пыль летит. Летят восклицания, возгласы (перен.). 2. То же, что мчаться. Л. стрелой. Тройка летит. Л. в автомобиле. 3. То же, что падать (в 1 знач.)… …   Толковый словарь Ожегова

  • лететь — лечу/, лети/шь, нсв; полете/ть (к 5 7, 12, 13 знач.), сов. 1) только 3 л. Передвигаться, перемещаться по воздуху с помощью крыльев. Пчела за данью полевой летит из кельи восковой (Пушкин). Синонимы: порха/ть, пролета/ть 2) только …   Популярный словарь русского языка

  • лететь — лечу, укр. летiти, ст. слав. летѣти, лештѫ (Рs. Sin.), болг. летя, сербохорв. лѐтjети, лети̑м, словен. letėti, letim, польск. lесiеc, lесę, в. луж. lecec, н. луж. leses. Итер.: летать, аю, цслав. лѣтати, болг. лятам, сербохорв. лиjѐтати,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • лететь — Общеслав. Того же корня, что лит. lekiù «лечу, мчусь», латышск. lèkt «прыгать, лететь» (редко), норв. диал. lakka «прыгать» и т. д.; kt > т. Исходно «мчаться, бежать» …   Этимологический словарь русского языка

  • лететь — лечу/, лети/шь; нсв. см. тж. лётный, лёт 1) (ненаправленный, кратный лета/ть) Передвигаться, перемещаться по воздуху. Птицы летят на юг. Самолёт летит в Петербург. Пыль летит в глаза …   Словарь многих выражений

  • Лететь вослед лучу — Альбом …   Википедия

  • лететь к черту — погибать, гибнуть, лететь ко всем чертям, идти прахом, идти насмарку, рушиться, пропадать, идти на ветер Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Лететь в тартарары — ЛЕТЕТЬ В ТАРТАРАРЫ. ПОЛЕТЕТЬ В ТАРТАРАРЫ. Экспрес. То же, что Лететь вверх тормашками. Наша семья могла строить радужные планы, но стоило заболеть мышке или захворать слону, как всё летело в тартарары. Их беды становились нашими (Н. Дурова. Даём… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Лететь вверх тормашками — ЛЕТЕТЬ ВВЕРХ ТОРМАШКАМИ. ПОЛЕТЕТЬ ВВЕРХ ТОРМАШКАМИ. Разг. Экспрес. Рушиться; пропадать; гибнуть. Человек к ним прижился и, может быть, счастлив. И вдруг у него всё летит вверх тормашками (К. Федин. Первые радости) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»