Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

дни+чьей-н

  • 1 Leben

    жизнь f . ein langes Leben до́лгая жизнь. ein Leben in Frieden [Glück] ми́рная [счастли́вая] жизнь. in der Blüte des Lebens во цве́те жи́зни < лет>. am Abend des Lebens на зака́те жи́зни. bis ans Ende des Lebens до конца́ жи́зни, до гро́ба. das war ein Eindruck für das ganze Leben э́то запечатле́лось на всю жизнь. sein Leben in hohem Alter beschließen умира́ть /-мере́ть в глубо́кой ста́рости. sein Leben vertun губи́ть за- свою́ жизнь. das Leben ist (zu Ende) gelebt жизнь прожита́. Zeit seines Lebens, sein Leben lang всю свою́ жизнь. zum erstenmal im Leben пе́рвый раз в жи́зни. noch nie im Leben ещё никогда́ в жи́зни. sein Leben währte 70 Jahre он про́жил се́мьдесят лет. Erlebnisse aus seinem Leben erzählen расска́зывать /-сказа́ть о собы́тиях (из) свое́й жи́зни. durch das ganze Leben <das ganze Leben hindurch> всю жизнь. durchs Leben kommen < gehen> прожива́ть /-жи́ть жизнь. sich (redlich) durchs Leben schlagen (че́стно) пробива́ть /-би́ть <прокла́дывать/-ложи́ть > себе́ доро́гу в жи́зни. für's ganze Leben на всю жизнь. auf ein langes Leben zurückblicken прожи́ть im Prät до́лгую жизнь. am Leben sein жить, быть живы́м. am Leben bleiben остава́ться /-ста́ться в живы́х. am Leben hängen люби́ть жизнь. jdn. am Leben <jdm. das Leben> lassen оставля́ть /-ста́вить кого́-н. в живы́х. jdm. ans Leben wollen <nach dem Leben trachten> покуша́ться /-куси́ться на чью-н. жизнь. nur das nackte Leben retten спаса́ть /-пасти́ то́лько жизнь. sein Leben lassen (müssen), sein Leben verwirken плати́ться по- свое́й жи́знью. seinem Leben ein Ende machen лиша́ть лиши́ть себя́ жи́зни. sein Leben verlieren погиба́ть /-ги́бнуть. jdm. das Leben erhalten < retten> спаса́ть /- жизнь кому́-н. [ einem Kranken кого́-н. от сме́рти]. jdm. das Leben schenken a) zeugen, gebären дава́ть дать жизнь кому́-н. b) begnadigen дарова́ть жизнь кому́-н. etw. setzt jds. Leben ein Ende чья-н. жизнь оборвала́сь всле́дствие чего́-н. seinem Leben ein Ende setzen конча́ть ко́нчить свою́ жизнь. sich seines Lebens nicht sicher fühlen опаса́ться за свою́ жизнь. des Lebens müde sein устава́ть /-ста́ть от жи́зни. jd. ist des Lebens überdrüssig кому́-н. надое́ла жизнь. die Tage v. jds. Leben sind gezählt дни чьей-н. жи́зни сочтены́. sein Leben zählt nur noch nach Tagen жить ему́ оста́лось то́лько не́сколько дней. für sein Leben fürchten опаса́ться [боя́ться ] за свою́ жизнь. das Leben für jdn./etw. (hin)geben отдава́ть /-да́ть жизнь за кого́-н. что-н., же́ртвовать по- жи́знью ра́ди кого́-н. чего́-н. er hat sein Leben hinter sich он про́жи́л жизнь. es besteht keine Gefahr für jds. Leben нет опа́сности для чьей-н. жи́зни, за чью-н. жизнь мо́жно не опаса́ться. etw. ins Leben rufen вызыва́ть вы́звать к жи́зни что-н. ins Leben treten вступа́ть /-ступи́ть в жизнь. ins Leben zurückkehren возвраща́ться возврати́ться <верну́ться pf> к жи́зни. jdn. ins Leben zurückrufen возвраща́ть возврати́ть <верну́ть pf> кого́-н. к жи́зни. etw. mit dem Leben bezahlen < büßen> плати́ться по- жи́знью за что-н. mit dem Leben davonkommen остава́ться /- в живы́х. mit dem < seinem> Leben spielen игра́ть жи́знью. über Leben und Tod entscheiden < gebieten> реша́ть реши́ть вопро́с жи́зни и сме́рти. um sein Leben bitten проси́ть по- о поща́де <о поми́ловании>. jdn. ums Leben bringen лиша́ть /- кого́-н. жи́зни. es geht um Leben und Sterben э́то вопро́с жи́зни и сме́рти. ums Leben kommen погиба́ть /-. um sein Leben laufen спаса́ться /-пасти́сь (от сме́рти) бе́гством. unter Einsatz des Lebens риску́я жи́знью. zwischen Leben und Tod schweben находи́ться ме́жду жи́знью и сме́ртью | ein gutes Leben haben хорошо́ жить. ein Leben wie im Paradies ра́йская жизнь. ein Leben in kleinen Verhältnissen жизнь в постоя́нной ну́жде (бе́дности). sein früheres Leben wiederaufnehmen сно́ва возвраща́ться /- <верну́ться> к пре́жней жи́зни. ein geregeltes Leben führen вести́ пра́вильный <упоря́доченный> о́браз жи́зни. ein reiches Leben führen жить бога́той жи́знью. ein stilles [zurückgezogenes] Leben führen вести́ ти́хий [уединённый] о́браз жи́зни. ein ausgefülltes Leben haben жить по́лной жи́знью. sein eigenes Leben haben жить со́бственной жи́знью. jdm. das Leben angenehm < leicht> [erträglich/schwer < sauer>] machen де́лать с- чью-н. жизнь прия́тной [сно́сной тру́дной]. sein Leben fristen влачи́ть жа́лкое существова́ние, перебива́ться ко́е-как. ein arbeitsreiches Leben führen жить запо́лненной трудо́м жи́знью. ein solides Leben führen жить соли́дно. ein gutes Leben haben жить хорошо́. mitten im Leben stehen быть в це́нтре жи́зни, быть в са́мой гу́ще жи́зни. im öffentlichen [politischen] Leben stehen уча́ствовать в обще́ственной [полити́ческой] жи́зни. im beruflichen Leben stehen рабо́тать. sich das Leben durch etw. versüßen скра́шивать /-кра́сить себе́ жизнь чем-н. jdm. das Leben zerstören разбива́ть /-би́ть кому́-н. жизнь | etw. nach dem Leben zeichnen рисова́ть на- что-н. с нату́ры. dieser Roman ist nach dem Leben geschrieben / das ist ein Roman, den das Leben schrieb э́тот рома́н изобража́ет по́длинную жизнь. das ist aus dem Leben gegriffen <dem Leben abgelauscht> э́то взя́то из жи́зни. eine Gestalt nach dem Leben schildern создава́ть /-да́ть чей-н. правди́вый о́браз | überall herrscht reges Leben (und Treiben) везде́ цари́т оживле́ние. Leben in die Bude bringen вноси́ть /-нести́ оживле́ние в компа́нию | jdn. mit neuem Leben erfüllen вдыха́ть /-дохну́ть но́вую жизнь в кого́-н. in jds. Gesicht kam wieder Leben кто-н. пришёл в себя́. der Künstler erfüllte sein Werk mit Leben худо́жник вдохну́л жизнь в своё произведе́ние. seine Züge zeigen Leben und Ausdruck у него́ живы́е <вырази́тельные> черты́ лица. vor Leben strotzen < sprühen> пы́хать здоро́вьем ins Leben rufen begründen осно́вывать основа́ть. das ist zum Leben zuwenig und zum Sterben zuviel э́того сли́шком ма́ло, что́бы жить, и сли́шком мно́го, что́бы умере́ть. wie das Leben so spielt как э́то в жи́зни быва́ет. mein ganzes Leben, Zeit meines Lebens (за) всю мою́ жизнь. so etwas habe ich im ganzen Leben noch nicht gesehen тако́го я никогда́ в жи́зни не ви́дел. jd. sieht aus wie das blühende Leben у кого́-н. цвету́щий вид. über Leben und Tod entscheiden < Herr sein> распоряжа́ться жи́знью и сме́ртью. sein Leben für jdn./etw. in die Schanze schlagen ста́вить по- жизнь на ка́рту за кого́-н. что-н. jdm. das Leben zur Hölle machen превраща́ть преврати́ть чью-н. жизнь в ад. etw. für sein Leben gern tun де́лать с- что-н. с велича́йшим удово́льствием. zwischen Leben und Tod schweben быть на волоске́ от сме́рти. jdn. vom Leben zum Tode befördern < bringen> отправля́ть /-пра́вить кого́-н. на тот свет. sein Leben aushauchen испуска́ть /-пусти́ть дух

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Leben

  • 2 baş

    I
    сущ.
    1. голова:
    1) часть тела. Adam (insan) başı человеческая голова, başını bağlamaq повязать голову, başım ağrıyır у меня голова болит, başını tərpətmək качать головой
    2) ум, сознание, рассудок. Başı boş пустая голова, başı işləyir kimin голова работает у кого
    3) в значении единицы счёта (скота). Yüz başdan ibarət sürü стадо в сто голов
    2. головка:
    1) утолщенная или выступающая часть, конец чего-л., шляпка. Boltun başı головка болта
    2) шарообразный плод некоторых растений. Bir baş soğan головка лука, bir baş sarımsaq головка чеснока
    3) пищевой продукт в виде шара или конуса (в сочет. с числит.). Bir baş qənd головка сахара, iki baş pendir две головки сыра, xaşxaş başı маковая головка
    3. душа (о человеке – обычно при указании количества членов семьи). İki baş külfət семья из двух душ, из двух человек
    4. вершина, верхушка, макушка. Dağın başı вершина горы, ağacın başı верхушка (макушка) дерева
    5. начало, передняя часть, перёд. Dəstənin başı передняя часть отряда, tarlanın başı начало поля
    6. заголовок. Məqalənin başı заголовок статьи
    7. почётное место (в комнате, за столом и т.п.), красный угол. Qonaqları başda əyələşdirdilər гостей усадили на почётном месте
    8. верховье, исток (реки, ручья). Çayın başı верховье реки, bulağın başı исток родника
    9. причина, первопричина. Hər işin (işlərin) başı одур всему причина он
    II
    прил.
    1. головной:
    1) относящийся к голове. Baş ağrısı головная боль
    2) предназначенный для головы. Baş geyimi головной убор
    3) находящийся в верхней, передней или начальной части чего-л. Baş qurğu головное сооружение, baş vaqon головной вагон
    2. главный:
    1) старший по положению, возглавляющий что-л. Baş həkim главный врач, baş aqronom главный агроном, baş mühəndis главный инженер, baş redaktor главный редактор
    2) центральный, головной. Baş şəhərlərarası telefon stansiyası главная междугородная телефонная станция, baş korpus главный корпус, baş kanal главный канал, baş nəqliyyat prokurorluğu главная транспортная прокуратура, baş avtomobil müfəttişliyi главная автомобильная инспекция, baş tikinti idarəsi главное строительное управление, строит. baş balka главная балка, baş fasad главный фасад, лингв. cümlənin baş üzvləri главные члены предложения, baş cümlə главное предложение
    3. заглавный. Baş hərf заглавная буква
    4. старший (стояший выше других по знанию, по служебному положению). Baş çoban старший чабан, baş müəllim старший преподаватель, baş elmi işçi старший научный сотрудник, baş leytenant старший лейтенант
    5. верховный. Baş komandanlıq верховное командование
    6. генеральный. Baş katib генеральный секретарь, baş prokuror генеральный прокурор, baş direktor генеральный директор, baş qərargah генеральный штаб, baş xətt генеральная линия, baş plan генеральный план, BMT Baş Məclisi Генеральная Ассамблея ООН, baş konsul генеральный консул
    7. подушный. Baş vergisi подушный налог; baş məkələ передовая статья (передовая, передовица), baş sətir красная строка, baş yoldaşı: 1. муж, супруг; 2. жена, супруга; baş ağartmaq nədə зубы съесть на чём, набирать опыт в чём, где, baş ağrıtmaq причинять беспокойство; başını ağrıtmaq kimin морочить голову, докучать, надоедать к ому; baş alıb getmək идти, уходить куда глаза глядят; baş almaq говорить всё, что приходит на язык; baş alıb gəlmək стекаться, сходиться, съезжаться в одно место; baş aparmaq выходить из подчинения, из повиновения; başını aparmaq kimin надоедать, докучать бесконечными разговорами, шумом и т.п. к ому; baş atmaq см. baş aparmaq; baş açmaq1 рвать на себе волосы, оплакивать покойника; baş açmaq2 kimdən, nədən разобраться в ком-, чём; baş açmaq3 колоситься, цвести; baş bağlamaq быть привязанным к кому-л.; baş vermək случаться, случиться, возникать, возникнуть, происходить, произойти. Dəyişikliklər baş vermişdir произошли изменения; möcüzə baş verdi случилось чудо; baş vurmaq1: 1. стричь голову; 2. отсекать, отсечь голову; baş vurmaq2 бить выше цели; baş vurmaq3 преувеличивать, говорить необоснованные вещи; baş vurmaq4 нырять, окунаться (в воду); baş qaldırmaq: 1. поднять голову (о людях); 2. вырастать, вырасти (о растениях); baş qarışdırmaq заваривать кашу; baş qatmaq
    1) заниматься чем-л., чтобы как-нибудь провести время
    2. отвлекать, отвлечь внимание (разговорами); baş qaçırmaq nədən:
    1. отвиливать, отвильнуть; увиливать, увильнуть; уклоняться, уклониться от чего-л., отлынивать от работы
    2. отделываться, отделаться, освободиться, избавиться от чего-л.; baş qaşımağa vaxtı olmamaq быть крайне занятым, перегруженным делами; baş qırxmaq обманом выманивать у кого-л. деньги; обманывать, надувать кого; baş qoymaq nəyin, kimin yolunda пожертвовать собой, отдать жизнь, сложить голову за кого; baş qoşmaq kimə, nəyə:
    1. обращать, обратить внимание на кого-, что; уделять, уделить внимание кому, чему
    2. придавать значение
    3. связываться, связаться с кем-л.
    4. вмешиваться, вмешаться в чьи-л. дела, отношения и т.д.; baş dolandırmaq стараться как-нибудь прожить, провести время; не проявлять интереса, серьёзного отношения к чему-л.; baş endirmək преклонять, преклонить голову; baş əymək склонять, склонить голову в знак уважения; baş işlətmək вникать во что, разбираться в чём, шевелить мозгами; baş kəsmək дорого продавать; baş götürüb qaçmaq kimdən, nədən, haradan убежать куда глаза глядят; baş saxlamaq коротать дни кое-как; baş sındırmaq nəyin üzərində ломать голову над чём; baş soxmaq hara, nəyə совать свой нос куда, во что, проявлять излишнее любопытство; baş tapmaq понимать, соображать, ориентироваться, разбираться в чём-л.; baş tovlamaq добиваться своего, обманывая кого-л., морочить, заморочить голову к ому - л.; baş tutmaq: 1. состояться, осуществиться; 2. удаваться, удаться, получиться; 3. сбываться, сбыться. Ümidlərim baş tutmadı надежды мои не сбылись; baş üstə: 1. есть, будет сделано; 2. слушаюсь, повинуюсь; 3. с удовольствием; baş çapmaq (vurmaq) устар. наносить себе раны в области лба, в день “ашуры” (10-й день месяца “махаррам”); baş çəkmək haraya, kimə
    1. наведываться, наведаться; навещать, навестить кого-л.
    2. посещать, посетить; baş çıxartmaq kimdən, nədən
    1. понимать, быть сведущим в чём-л., быть знатоком, ценителем чего-л.
    2. разбираться, разобраться в чём-л.; baş çıxarılası deyil тёмный лес для кого; başa batmaq быть понятным, пониматься, усваиваться; başa bəla açmaq причинять неприятности, создавать дополнительные трудности; başa bəla olmaq быть причиной забот, неприятностей, становиться, стать обузой; başa vermək: 1. доводить, довести до конца; 2. обращаться с кем-л. хорошо, относиться к кому-л. с уважением; başa vurmaq: 1. докончить, завершить; 2. попрекать кого; başa qaxmaq попрекать кого, напоминая о сделанном благодеянии; başa düşmək: 1. понимать, понять; 2. сознавать; başa keçirmək kimi: 1. усадить, посадить на почётное место за столом кого; 2. выдвигать на высокую должность; başa yetirmək nəyi доводить, довести до конца, довершать, довершить; başa yetmək завершаться, завершиться; başa gəlmək осуществляться в жизнь; baha başa gəldi kimə nə дорого стоило, дорого обошлось кому что; ucuz başa gəlmək обойтись дёшево; başa gətirmək осуществлять, осуществить; претворять, претворить в жизнь; başa mindirmək kimi см. başa çıxartmaq; başa salmaq kimi
    1. разъяснять, разъяснить, объяснять, объяснить
    2. растолковать
    3. вбивать в голову кому; başa salınmaq объясняться, быть объяснённым, разъясняться, быть разъяснённым; başa çatdırılmaq доводиться, быть доведённым до конца; заканчиваться, быть законченным, доканчиваиться, завершаться, быть завершённым; başa çatdırmaq доводить, довести до конца, завершить, окончить; осуществить полностью; başa çatmaq завершаться, завершиться, заканчиваться, закончиться; доводиться, быть доведённым до конца; başa çəkmək: 1. kimi выдвигать, оказывать уважение, почёт, повышать в должности кого; предложить белее почётную работу; 2. nəyi пить сразу, залпом; başa çıxarmaq kimi чересчур, не в меру баловать, посадить себе на голову; başa çıxmaq: 1. сесть на голову кому, обнаглеть, стать наглым, дерзким; 2. закончиться, завершиться, быть доведённым до конца; başdan aşmaq быть в большом количестве, в избытке; başı ayazımaq nədən освободиться от хлопот, обрести покой; başı ayılmaq nədən: 1. прийти в себя, прийти в нормальное состояние; 2. безл. проясниться (в голове); başı ağırlıq edir (bədəninə, çiyninə) (о человеке, рискующем головой); başı ağarmaq (bir işdə) седеть, поседеть (на какой-л. работе); başı açılmaq1 nəyin, kimin приходить большими группами; başı açılmaq2 освободиться, разгрузиться от работы, от забот; başı aşağı: 1. с опущенной головой, с повинной головой; 2. воды не замутит; başı aşağı olmaq: 1. испытывать смущение, чувствовать себя виновным; 2. быть тихим, скромным; başı aşağı etmək kimi выставить виноватым, заставить покраснеть кого перед кем-л.; başı bağlanmaq быть закрепленным, забронированным за кем-л.; başı böyümək nədən: 1. терять, потерять голову от чего; 2. не находить себе места; başdan eləmək kimi, nəyi отделаться от кого, от чего; başı batsın kimin ни дна ни покрышки кому, чтоб пусто было кому; başı bəla(-lar) çəkmək иметь трудную судьбу, много испытать на своём веку; başı bənd olmaq быть связанным с чем-л.; başı boşdur kimin пустоголовый кто, у кого солома в голове, пустая голова, дырявая голова, голова как решето у кого; başı qarışmaq быть занятым, поглощённым какой-л. работой; углубиться в какую-л. работу, başı qızışmaq сильно увлечься чем-л., с головой погрузиться во что-л.; başı qovğalı olmaq быть втянутым в какие-л. сомнительные, неприятные истории; başı daşdan daşa dəymək много испытывать, испытать в жизни, видать виды; başı əlində deyil kimin видимо, погиб; пропала голова чья; başı ətlənmək: 1. становиться самостоятельным; 2. разбогатеть; başı ilə cavab vermək отвечать головой; başı yastığa enmək (yetişmək) слечь в постель, заболеть; başı ilə işarə etmək кивать, кивнуть головой; başı gicişmək искать приключений, лезть в драку; başını yemək kimin погубить, вогнать в гроб кого; başı uca olmaq высоко держать голову, иметь незапятнанную репутацию; başı üstündə durmamaq не стоять на ногах, быть пьяным; başı salamat olmaq быть целым и невредимым, быть живым и здоровым; başı xarab olmaq терять, потерять голову, сходить, сойти с ума; başı çıxmaq nədən понимать, разбираться, знать толк в чём; başı şişmək окончательно закрутиться; başı çatmır kimin в голове шариков не хватает у кого; başı çıxmamaq nədən ничего не смыслить, ни в зуб ногой; başı çatlayır kimin голова трещит; başıma (başına, başınıza) dəysin грош цена чему, выеденного яйца не стоит, гроша ломаного не стоит; başına yeritmək kimin вдалбливать, вдолбить в голову кому-л.; başına ağıl qoymaq kimin наставлять, вразумлять кого; öz başına buraxmaq: 1. kimi, nəyi давать волю кому, чему; 2. kimi оставить без надзора, бросить на произвол судьбы, давать свободу действий; başına and olsun! клянусь твоей головой, клянусь тобой!; başına at təpmək сходить, сойти с ума; терять, потерять голову; başına vurmaq ударить в голову (о спиртных напитках); başlı-başına qalmaq: 1. быть брошенным на произвол судьбы, оставаться без хозяина, быть безнадзорным; 2. быть запущенным; 3. быть в изобилии; başına qəza gəlmək попадать, попасть в тяжёлое положение (в беду); başında qiyamət qoparmaq kimin показать кузькину мать, показать где раки зимуют к ому; başına qiymət kəsilib чья-л. голова оценена; başına qiymət qoymaq kimin оценивать голову чью; başıma daş düşsün, əgər … разрази меня гром, если …; başına dən düşmək kimin седеть, стареть; başına dolanmaq kimin души не чаять в ком, обожать; окружать вниманием и заботой кого; başına dolanım (dönüm) мой милый, любимый, дорогой; başına pərvanə tək dolanmaq виться вьюном вокруг кого, кружиться мотыльком; başına ip salmaq kimin вить вёревки из кого, başına iş gəlmək попасть в неприятное положение, попасть в беду; başına iş qəhət olmaq не знать, чем заняться, переливать из пустого в порожнее; başına iş gətirmək kimin сыграть злую шутку с кем; başına yığmaq собирать, собрать вокруг себя кого; başına yeritmək kimin nəyi втолковывать, втолковать, растолковывать, растолковать, разжевать и в рот положить что кому; başına yerləşdirmək вдолбить, вбить себе в голову что-л.; başına ip salıb gəzdirmək водить на нос; başına müsibət gətirmək (açmaq) подвергнуть издевательству кого; навлечь беду на кого; задавать, задать перцу (головомойку) кому; закатить сцену к ому; başına torba salmaq идти, пойти сумой, пойти по миру; başına gəldi kimin nə произошло, случилось с кем что; başına(-ma) girmir nə не лезет в голову, не укладывается в голове что; başına götürüb хоть отбавляй (очень много); başına götürmək кричать во всё горло, криком кричать; başına mindirmək kimi посадить на свою голову кого, давать волю к ому; başına pislik açmaq kimin изнасиловать кого; başına hava gəlmək помешаться, потерять рассудок; сходить, сойти с ума; başına çarə qılmaq найти выход из положения, принять меры; başına çıxmaq1 kimin садиться, сесть на голову к ому; başına çıxmaq2 см. başına vurmaq (о напитках); başına tac qoymaq kimin венчать на царство; başına-gözünə döyə-döyə в хвост и в гриву; başına and içmək kimin клясться, поклясться чьей головой, чьей жизнью; başın üçün клянусь твоей головой (тобой); başına çəkmək nəyi залпом выпить; başında qoz sındırmaq kimin держать в ежовых рукавицах; başında durmaq kimin, nəyin стоять во главе чего; başında gəzdirmək kimi на руках носить кого, обожать кого; başında tərs dəyirman işlətmək kimin измываться, издеваться над к ем, ч ем; başından çıxarmaq kimi, nəyi выбросить, выкинуть из головы кого, что; başından basmaq kimin проходу не давать кому, başından bir tük əskik olsa если хоть один волосок упадёт с чьей головы, не дай бог, если что-нибудь случится с кем; başından böyük iş tutmaq заниматься делом выше своего разумения, замахнуться на недосягаемое; браться за непосильное дело; ввязываться не в своё дело; başından eləmək kimi, nəyi сбывать, сбыть с рук кого, что; отделаться, отвязаться от кого, от чего; başından keçmək kimin, nəyin yolunda пожертвовать собой ради кого, чего; başımdan keçərəm дам голову на отсечение; başından tutmaq хвататься за голову; не знать что делать; başından rədd etmək kimi, nəyi отстранить от себя, отдалить от себя кого, что; порвать связи, отношения; başından rədd olmaq: 1. убраться восвояси; 2. оставить кого-л. в покое; başından tüstü çıxmaq сильно рассердиться; başından çıxarmaq забыть, выкинуть из головы, изгнать из памяти; başdan çıxarmaq kimi сбивать с правильного пути, выбивать из колеи кого; başını ağartmaq см. baş ağartmaq; başını ağrıtmaq см. baş ağrıtmaq; başını aşağı etmək kimin осрамить, опозорить, унизить кого; başını aşağı salmaq: 1. поникнуть головой, повесить голову; 2. заниматься своим делом, ограничиться своими заботами, не затрагивать интересов других; başını bağlamaq1 nəyin
    1. описать имущество, наложить арест на чьё имущество
    2. закрепить за собой, дать задаток; başını bağlamaq2 kimin женить, связать кого узами брака; başını batırmaq kimin загубить кого, убить и скрыть следы; başını bənd etmək kimin женить, привязать к семье и семейным заботам; başını bədənindən ayırmaq kimin снять голову с кого, кому; başını bir yerə yığmaq: 1. kimin женить кого; 2. подытоживать, подытожить; başını bişirmək kimin
    1. уговаривать, уговорить кого
    2. обводить, обвести вокруг пальца кого; başını böyütmək kimin задать работу к ому, причинить много хлопот кому; başını bulamaq качать, покачать головой (в знак неодобрения или отрицания чего-л.), выражать своё несогласие; başını vermək kimin, nəyin uğrunda положить голову, отдать жизнь за кого, за что; başını vurdurmaq постричься, дать остричь голову; başını vurmaq1: 1. kimin рубить, отрубить голову кому, казнить кого; 2. подстричь; başını vurmaq2 nəyin срезать верхушку растения, чеканить; başını qaldırmaq поднять голову; başını qaldıra bilməmək не знать, куда глаза девать; başını qarışdırmaq: 1. заниматься чем-нибудь, убивать время; 2. kimin занимать кого чем-л., отвлекать внимание, мешать сосредоточиться, зубы заговаривать кому; başını qatmaq kimin см. başını qarışdırmaq; başını qınına çəkmək прятаться в кусты, прятаться до поры до времени, уходить в себя; başını qoymaq kimin, nəyin uğrunda сложить голову за что, положить жизнь за кого, за что; başını qorumaq: 1. оберегать себя, стараться сохранить себя; 2. как-нибудь просуществовать; başını qurban vermək заплатить головой за что; başını qurtarmaq nədən освободиться от чего; вырваться из когтей чего-л. опасного; başını daşa döyür(-sən) выражение недовольства чьим-л. поступком; başını divara döyür см. başını daşa döyür; başını dolandırmaq перебиваться кое-как, существовать; başını doldurmaq1 nəyin доливать, долить; досыпать что; başını doldurmaq2 kimin наговорить на кого кому, прожужжать уши кому, доносить, донести кому на кого; набивать голову кому чем; başını əkmək kimin
    1. спровадить кого, освободиться от чьего-л. присутствия
    2. убрать (убить); başını əzmək kimin разбить наголову, разнести в пух и в прах; başını itirmək терять, потерять голову; başını yastıqlamaq kimin усыпить бдительность чью, кого; başını yemək kimin
    1. вгонять, вогнать в гроб кого
    2. пережить (прожить дольше) кого; başını yerə qoymaq: 1. слечь в постель (тяжело заболеть); 2. сложить голову, погибнуть, умереть; başını it başı kimi əzmək kimin убивать, убить как собаку; başını kəndirə salmaq совать голову в петлю; başını külləmək kimin уговаривать, уговорить, успокаивать, успокоить; başını götürüb qaçmaq убежать без оглядки, убежать куда глаза глядят, унести ноги; başını sallamaq вешать, повесить голову, понурить голову; başını saxlamaq жить кое-как; başını tutmaq1 держаться за голову, хвататься за голову; başını tutmaq2 опознать краденую вещь или кого-л.; находить, найти украденное; başını uca tutmaq высоко держать голову; başını uca eləmək kimin возвысить, поднять чьё-л. имя, поднять чей-л. авторитет в глазах людей; başının ağası kimin хозяин чей; başının altına yastıq qoymaq умышленно ввести в заблуждение, усыпить бдительность; başının altına yastıq qoyub yatmaq быть, пребывать в блаженном неведении; başının vinti çatmır kimin винтика в голове не хватает у кого; başının üstünü almaq kimin заставать, застать врасплох кого, нагрянуть на кого; başının üstündə durmaq kimin
    1. стоять над душой
    2. контролировать; başının üstünü kəsmək kimin стоять над чьей душой, пристать с ножом к горлу; başının üstündən kimin (nə etmək) через чью голову (что-л. делать); başının üstündən kim əskik olmasın дай бог, чтобы кто всегда был жив и здоров; başının tüklərini yolmaq рвать на себе волосы (приходить, прийти в отчаяние, горевать)

    Azərbaycanca-rusca lüğət > baş

  • 3 стоять

    несов.
    1. истодан, қарор истодан; стоять на крыльце дар болои зинапоя истодан; стоять на солнце (в тени) дар оф-тобрӯя (дар соя) истодан; стоять на цыпочках нӯги по истодан; стоять на коленях ба зону истодан
    2. кардан, истодан; стоять у станка дар дастгоҳе кор кардан; стоять в карауле каравулӣ кардан
    3. истодан, қарор истодаи, таваққуф кардан; поезд стоит десять минут поезд даҳ дақика меистад (тавакқуф мекунад); лошадь не стоит на месте асп дар ҷояш қарор намеистад
    4. истодан, будан, ҷорӣ набудан; вода в пруду стоит оби ҳавз ҷорӣ нест; время не стоит вакт мегузарад
    5. кор накардан, беҳаракат будаи; часы стоят соат хоб кардааст; машина стоит мошин кор намекунад
    6. вокеъ будан, истодан; город стоит на берегу реки шаҳр дар соҳили дарё воқеъ аст; поезд стоит на третьем пути поезд дар рохи сеюм истодааст; трактор стоит под навесом трактор дар таги шипанг аст; диван стоит в углу диван дар кунҷи хона истодааст
    7. перен. мавҷуд будан, будан; весна стояла у двора фасли баҳор наздик омада буд; стоят жаркие дни рӯзҳо гарманд; в воздухе стоял шум дар атроф ғалоғула хакмфармо буд; всюду стоит запах цветов ҳама ҷоро бӯи гул гирифтааст; в небе стояла луна шаб маҳтоб буд, маҳтобшаб буд; в глазах девочки стояли слёзы чашмони духтарак ашколуд буд; в комнате стоял дым хона пур аз дуд буд; стоять на уровне требований современности ба талаботи ҳозира муносиб будан; стоять у власти дар сари ҳокимият истодан; на повестке дня стоят три вопроса дар рӯзнома се масъала ҳаст; перед нами стоят серьёзные задачи дар пеши мо вазифаҳои ҷиддӣ истодаанд
    8. уст. воен. истодан, зиндагӣ кардан; стоять в деревне дар деҳот истодан
    9. мудофина кардан, тарафдор будан; стоять за Родину ватанро мудофиа кардан; стоять за дело мира тарафдори сулҳ будан; стоять друг за друга ҳамдигарро тарафдорӣ кардан <> стоять горой [за кого-л.] [ба ҳимояи касе] мисли кӯҳ истодан; балогардони кассе шудан; стоять грудью ҷонро дареғ надошта истодан; стоять за спиной у кого пушту паноҳ доштан; стоять колом (костью) в горле прост. балои ҷону тафти устухон будан; стоять над душой чьей-л., у кого-л. мехи ҷафо барин ба сари кассе истодан; стоять на задних лапках перед кем чоплусӣ (лаганбардорӣ) кардан; стоять на одной доске дар як қатор истодан, баробар будан; стоять на [одном] месте хобидан; стоять на платформе чего-л., какой-л. тарафдори чизе (ақидае) будан; стоять на чьем-л. пути (чьей-л. дороге) пеши роҳи касеро гирифтан; стоять на своём дар гапи худ истодан, гапи худро гузарондан; стоять на своем посту дар ҷои худ истодан, вазифаи худро иҷро кардан; стоять на своих [собственных] ногах мустақил будан; стоять насмерть ҷонро дареғ надошта ҷанг кардан; стоять на стороне кого-л., чьей-л. тарафи касеро гирифтан, касеро тарафдорӣ кардан; стоять на страже чего нигаҳбонӣ кардан; стоять на часах посбонӣ кардан; стоять одной ногой в могиле в гробу пой ба лаби гӯр расидан; стоять перед аналоем дар калисо никоҳ кардан;стоять перед выбором илоҷе надоштан; чӣ кор карданро надонистан; стоять перед глазами чьими, у кого пеши чашм истодан; стоять поперек горла у кого ниҳоят ба танг овардан; стоять поперёк пути (дороги) кому-л. пеши роҳи касеро гирифтан; не стоять за чем ҳозир будан, тайёр будан; стой(те)! 1) (остановись, остановитесь) исто!, истед!; 2) (подожди, подождите) сабр кун(ед)!, ист(ед)!; стойте, я знаю, как поступить истед, ман ҳамин хел карданӣ

    Русско-таджикский словарь > стоять

  • 4 يوم

    I
    II
    يَوْمٌ
    мн. أَيَّمٌ
    1) день, сутки; اليومَ сегодня; в настоящее время;يوما однажды; يوم فى اﻟ в день; فى اﻟ يوم ذاته в тот же самый день; بعد ذلك بايَام через несколько дней после этого; يوم حتّى يوم نا هذا или الى اﻟ до сего дня, до настоящего времени; ﺎ ﻓ يوم ﺎ يوم день за днём; يوم ﺎ بعد يوم день изо дня; يوم كلّ каждый день; يومَذاك или يوم ئذٍ или يومَها в тот день, тогда; أيّامئذٍ в те дни, тогда;... يومَها سيعرف انّ в тот день он узнает, что…; يوم اجرة اﻟ подённая плата; الاحد يوم воскресенье; رأس السنة يوم день Нового года; الجلسة يوم день заседания; العطلة يوم праздничный день; ايّام العطلة الرسميّة нерабочие дни, праздники; يوم الدين или يوم الحساب или اﻟ يوم الآخِر рел. судный день; لم يحدث هذا بين يوم وليلة или لم يحدث هذا بين يوم وضحاه это случилось не сразу
    2) время; يومَ كان معلّمًا в бытность свою учителем; когда он был учителем;... ايّام كان в то время как…, когда…; يوم حتّى اﻟ до сих пор; * ابيض يوم счастливый день; (ايّام بيضاء. мн) ; اسود يوم чёрный, несчастливый день; مشهود يوم памятный, знаменательный день; ابن يوم ﻪ эфемерный; يوم ابن اﻟ современный человек; ابن الايّام умудрённый муж (человек) ; قوت يوم ﻪ хлеб насущный; يوم ﺎ من الايّام или ذات يوم однажды; على توالى الايَام с течением времени; الايّام а) знаменательные дни; б) события из (чьей-л.) жизни; برد العجوز = ايّام العجوز см. 2-بَرْدٌ ; доп. ايّام العرب ист. битвы арабов
    * * *

    а-=

    день; сутки

    Арабско-Русский словарь > يوم

  • 5 يَوْمٌ

    мн. أَيَّمٌ
    1) день, сутки; اليومَ сегодня; в настоящее время;يوما однажды; يَوْمٌ فى اﻟ в день; فى اﻟ يَوْمٌ ذاته в тот же самый день; بعد ذلك بايَام через несколько дней после этого; يَوْمٌ حتّى يَوْمٌ نا هذا или الى اﻟ до сего дня, до настоящего времени; ﺎ ﻓ يَوْمٌ ﺎ يَوْمٌ день за днём; يَوْمٌ ﺎ بعد يَوْمٌ день изо дня; يَوْمٌ كلّ каждый день; يومَذاك или يَوْمٌ ئذٍ или يومَها в тот день, тогда; أيّامئذٍ в те дни, тогда;... يومَها سيعرف انّ в тот день он узнает, что…; يَوْمٌ اجرة اﻟ подённая плата; الاحد يَوْمٌ воскресенье; رأس السنة يَوْمٌ день Нового года; الجلسة يَوْمٌ день заседания; العطلة يَوْمٌ праздничный день; ايّام العطلة الرسميّة нерабочие дни, праздники; يوم الدين или يَوْمٌ الحساب или اﻟ يَوْمٌ الآخِر рел. судный день; لم يحدث هذا بين يَوْمٌ وليلة или لم يحدث هذا بين يَوْمٌ وضحاه это случилось не сразу
    2) время; يومَ كان معلّمًا в бытность свою учителем; когда он был учителем;... ايّام كان в то время как…, когда…; يَوْمٌ حتّى اﻟ до сих пор; * ابيض يَوْمٌ счастливый день; (ايّام بيضاء. мн); اسود يَوْمٌ чёрный, несчастливый день; مشهود يَوْمٌ памятный, знаменательный день; ابن يَوْمٌ ﻪ эфемерный; يَوْمٌ ابن اﻟ современный человек; ابن الايّام умудрённый муж (человек); قوت يَوْمٌ ﻪ хлеб насущный; يَوْمٌ ﺎ من الايّام или ذات يَوْمٌ однажды; على توالى الايَام с течением времени; الايّام а) знаменательные дни; б) события из (чьей-л.) жизни; برد العجوز = ايّام العجوز см. 2-بَرْدٌ ; доп. ايّام العرب ист. битвы арабов

    Арабско-Русский словарь > يَوْمٌ

  • 6 арт

    1. сущ.
    обычно в притяж.ф.
    1)
    а) зад (человека, животных); спина́ ( человека)

    арттан этү — толка́ть (подтолкну́ть) сза́ди

    артыңа мендәр куй — положи́ за́ спину поду́шку

    нигә артыңа яшерәсең уенчыгыңны? — почему́ пря́чешь игру́шку за́ спину?

    б) за́дняя (обра́тная, ты́льная, оборо́тная) сторона́ (мебели, здания, сооружения, памятника)

    шкафның алдын буяган, арты буяусыз — шкаф спе́реди покра́шен, а сза́ди (с обра́тной стороны́) - нет

    дәфтәр артындагы тапкырлау таблицалары — табли́ца умноже́ния на обра́тной (оборо́тной) стороне́ тетра́ди

    машинаның артына беркетелгән номерлар — номера́, прикреплённые сза́ди маши́ны

    в) зад, за́дняя часть (телеги, трактора, вагона, автомобиля, поезда); задо́к

    арбаның артына ябышып — ухвати́вшись за задо́к (зад) теле́ги

    2) спи́нка ( стула)

    пинҗәкне урындык артына элү — пове́сить пиджа́к на спи́нку сту́ла

    кресло артына таяну — облокоти́ться о спи́нку кре́сла

    3) за́дник, задо́к разг. ( у сапог)

    арты тапталып беткән тапочка — та́почка со сто́птанным за́дником

    4) назаты́льник ( шапки)
    5) разг. корма́ (у парохода, корабля)
    6) разг. коне́ц, после́дствие; имеет тж. индив. переводы

    арты ничек булыр соң бу эшнең? — а како́в же бу́дет коне́ц (после́дствие) э́той зате́и?

    арты хәерле (яхшы) булсын — чтоб ко́нчилось (заверши́лось) благополу́чно (хорошо́); пусть ко́нчится добро́м

    7)
    а) в составн.; геогр. названиях за-

    елга арты — заре́чье

    Казан арты — Заказа́нье

    Кавказ арты республикалары — закавка́зские респу́блики

    бәйрәм арты көннәре — послепра́здничные дни

    сугыш арты еллары — послевое́нные го́ды

    8) в знач. послелога арты
    а) за ( чем); вслед (за чем, кем)

    утырыш арты утырыш — заседа́ние за заседа́нием

    көн арты көн үтә — прохо́дит день за днём

    рәхмәт арты рәхмәт алу — получа́ть благода́рность за благода́рностью

    б) разг. за (кем, чем, после кого, чего) (стоять в списке, занимать очередь)

    синең арты булырмын — я за тобо́й (по́сле тебя́) бу́ду

    9) в знач. нареч. артында перен. за спино́й, за глаза́, загла́зно

    артымда сөйләгән сүзгә игътибар итмәскә тырышам мин — на то, что говоря́т за мое́й спино́й, стара́юсь не обраща́ть внима́ния

    артында патшаны да сүгәләр(посл.) за спино́й (за глаза́) и царя́ руга́ют

    10) в знач. послелога артына за (что-л., кого-л.) (спрятаться, положить что-л.); за (кем-л., чем-л.); по, за (что-л.) прост.

    вокзал артына чыгу — вы́йти за вокза́л

    велосипедны койма артына сөяү — прислони́ть велосипе́д за забо́ром

    куаклар артына яшеренү — спря́таться за кусты́

    11) в знач. послелога артында
    а) за ( чем)

    клуб артында - бакча — за клу́бом - сад

    бу күренеш артында нәрсә ята? — что кро́ется за э́тим явле́нием?

    б) за кем, за спино́й ( у кого); позади́, сза́ди ( кого)

    аның артында озын чират — за ним дли́нная о́чередь

    артымда кыштырдау ишетелеп китте — за спино́й у меня́ послы́шался шо́рох; позади́ (меня́) послы́шался шо́рох

    в) перен. за ( кем), за спино́й (чьей, у кого-л.)

    депутат артында халык тора — за депута́том стои́т наро́д; за спино́й депута́та стои́т наро́д

    12) в знач. послелога арттан, артыннан
    а) за ( кем), сле́дом ( за кем); вслед, вдого́нку

    сезнең арттан барабыз — идём за ва́ми; идём сле́дом (за ва́ми)

    йөгер артларыннан — беги́ вслед; беги́ за ни́ми вдого́нку

    үлгән артыннан үлеп булмый(посл.) вслед за поко́йным не умира́ют (т. е. не следует отчаиваться)

    б) за ( кем), по́сле (позади́) ( кого)

    безнең арттан алырсыз — полу́чите по́сле нас (за на́ми)

    синең чират минем арттан (артымнан) булыр — твоя́ о́чередь бу́дет за мной (по́сле меня́; позади́ меня́)

    в) вслед, в спи́ну, вдого́нку

    берәүнең артыннан кычкырып калу — кри́кнуть кому́-то вдого́нку

    г) из-за спины́ (кого, чьей) (выглядывать, смотреть, появляться)
    д) по́сле (вслед), ( за чем), по́сле ( чего)

    ашаган артыннан ук — сра́зу по́сле еды́

    чәчү артыннан бүтән эшләр башлана — вслед за се́вом начина́ются други́е рабо́ты

    е) за (кем, чем); позади́ (сза́ди) (кого, чего), позади́ (себя́), за собо́й (по, за чем) прост.

    машина артыннан төтен боҗралары калдырып чаба — маши́на мчи́тся, оставля́я позади́ (себя́) ко́льца ды́ма

    бия артыннан колыны бара — за кобы́лой идёт её жеребёнок; позади́ (сза́ди) кобы́лы идёт её жеребёнок

    юл бара биек таулар артыннан — доро́га идёт за высо́кими гора́ми

    ж) за (чем, кем)

    дан артыннан куу — гна́ться за сла́вой

    олау артыннан олау үтеп тора — прохо́дит подво́да за подво́дой

    балык артыннан балыкны алып кына тора — так и выта́скивает ры́бу за ры́бой

    з) из-за (кого, чего)

    урман артыннан трактор дөбердәве ишетелде — из-за ле́са донёсся гро́хот тра́ктора

    - артына борылып карау
    - артка әйләнеп карау
    - артына әйләнеп карау
    - артка карап
    - артка карап кына
    - артка карый-карый
    - артка карый-карый гына
    - артка карау
    - артына карау
    - артка тибү
    - артка утыру
    - арт белән утыру
    - артта эшләнгән
    - артта әйтелгән
    - артта ясалган
    - артта тартылган
    - артта булган
    - арттан барып
    - арттан җитеп булмау
    - артыннан җитеп булмау
    - арттан җитә алмау
    - артыннан җитә алмау
    - арттан җитү
    - арттан ияреп
    - арттан иярү
    - арттан иярүче
    - арттан йөрү
    - арттан йөрүче
    - арттан карап калу
    - арттан килеп
    - артын сикертү
    ••

    арт белән тыңлаупрост. слу́шать за́дом

    арт кыздырупрост. (букв. греть зад) загора́ть (на со́лнце)

    арт кысупрост. прикуси́ть (закуси́ть) язы́к

    арт тайдырупрост. уви́ливать/увильну́ть (от выполнения поручения, от участия в общем мероприятии)

    арт төртергә (дә) вакыт юкпрост. присе́сть (да́же) не́когда

    арт чиста (таза, коры) булу — прост. быть чи́стым (чи́стеньким)

    арт юеш (чыланган) булупрост. быть не без греха́; ры́льце в пуху́ ( у кого)

    артка да элмәү; колакка да элмәү — прост. и у́хом не ведёт (поведёт); и в ус не ду́ет

    артка кул җитмәү — ру́ки не дохо́дят, что́бы сде́лать за собо́й (по́сле себя́) ( что)

    артка кыл (да) сыймый (сыярлык түгел)прост. не́когда (да́же, и) поверну́ться

    артка тибеппрост. взаше́й, в ше́ю, в три ше́и, с тре́ском прост. (выставить дебошира, прогнать лентяя с работы)

    артка ут капкан кебекпрост. как угоре́лый (суетиться, бежать, спешить)

    артка ут ягупрост. жа́рить, пожа́рить, зажа́ривать, поджа́ривать прост.; сде́лать так, что́бы земля́ горе́ла под нога́ми ( у кого)

    арттан караганда беренче — пе́рвый сза́ди, после́дний

    арттан төтен чыгупрост. (аж) дым идёт

    арттан чыгарупрост. сочиня́ть/сочини́ть; выду́мывать/вы́думать

    артыннан төшү — гна́ться ( за кем), пресле́довать

    - арт белән борылу
    - арт белән киртә җимерү
    - арт бирү
    - арт борыр урын юк
    - арт борыр урын да юк
    - арт сөртү
    - артка төшү
    - артка үтү
    - артына төшү
    - артыннан йөрү
    2. прил.
    1) за́дний (шина, колесо автомобиля)

    арт тәгәрмәч — за́днее колесо́

    арт кесә — за́дний карма́шек (карма́н)

    автобусның арт ишеге — за́дние две́ри авто́буса

    2) за́дний (огород, сад, плетень)

    арт капка — за́дние воро́та

    3) разг. за́дний, обра́тный, ты́льный, оборо́тный

    бинаның арт ягы — за́дняя сторона́ зда́ния

    витринаның арт ягы — обра́тная сторона́ витри́ны

    - арт ишектән
    - арт сан
    - арт саңаклылар
    - арт юл куышлыгы
    - арт як
    ••

    арт аяк белән йөрү — ходи́ть (стоя́ть) на за́дних ла́пках

    арт санны онытыппрост. неприли́чно забы́вшись ( спать)

    арт ягы йомшак (сыек) — ненадёжный, сла́бый

    арт ягы нык (таза)прост. кре́пкий, спра́вный ( хозяин); чу́вствует себя́ кре́пким (уве́ренным); сиди́т кре́пко; кре́пкий (спра́вный) мужи́к (хозя́ин)

    арт ялаупрост.; усил.; см. арт сөртү 1); лиза́ть зад (кому, чей)

    Татарско-русский словарь > арт

  • 7 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 8 fall

    1. I
    1) did you hear something fall? вы слышали, как что-то упало?; mind you don't fall смотрите, не упадите; don't let the cup fall не уроните чашку; leaves are beginning to fall листья начинают опадать: the rain (the snow) started to fall пошел дождь (снег)
    2) the curtain fell занавес опустился; her eyes fell она опустила глаза /потупила взор/ || night fell наступила ночь, стемнело
    3) many soldiers fell многие солдаты пали /погибли/; the fortress (the city, the reactionary government, etc.) will fall эта крепость и т.д. падет; he was tempted and fell он не устоял перед соблазном [и пал]
    4) the price (the standard of living, the temperature, etc.) falls цена и т.д. падает /понижается/; the wind fell ветер стих; the water /the river/ fell вода спала; his voice fell a) .он заговорил тише; б) он заговорил упавшим голосом; his spirits fell у него испортилось /упало/ настроение; the flames rose and fell пламя то разгоралось, то затухало; the music rose and fell музыка звучала то громче, то тише; where did the blow fall? куда пришелся удар?
    2. II
    1) fall in some manner fall suddenly /unexpectedly/ (quickly, noiselessly, etc.) падать /упасть/ внезапно и т.д.; the rain (the snow) was steadily falling дождь (снег) шел все время /не переставая/; he fell over and over and broke his left leg он упал, перевернулся и сломал ногу; fall full length растянуться во весь рост; fall somewhere fall overboard (downstairs, etc.) упасть за борт и т.д.
    2) fall in some manner the dress (the tunic, the curtain, etc.) is falling freely /loosely/ платье и т.д. падает свободно /спадает мягкими складками/
    3) fall in some manner the price (the temperature, the standard of living, etc.) fall sharply (heavily, quickly, etc.) цена и т.д. резко и т.д. падает /понижается/
    3. XIV
    fall doing smth.
    1) fall crying (laughing, etc.) упасть и заплакать и т.д.; fall going downhill упасть, спускаясь с горы /с холма/
    2) fall fighting пасть в бою /в борьбе/; fall defending the fortress пасть, защищая крепость
    4. XV
    fall in (to) some state fall ill /sick/ заболеть; fall asleep заснуть; fall silent замолчать, смолкнуть; fall dead упасть замертво; fall lame стать хромым; fall flat а) упасть плашмя; б) не иметь желаемого результата; his jokes fell flat его шутки не имели успеха /никого не веселили/; fall short of smth. не достигать цели; fall short of smb.'s expectations не оправдать чьих-л. ожиданий/надежд/ || fall due наступать (о сроке); the rent falls due next Monday срок внесения квартирной платы истекает в будущий понедельник
    5. XVI
    1) fall front /off /smth. fall from a great height (from a tree, off a chair, off a ladder, from a bridge, off a horse, etc.) упасть /свалиться/ с большой высоты и т.д.; the cover fell off the coffee-pot с кофейника свалилась крышка; not a word fell from his lips с его губ не сорвалось ни слова, он не проронил ни слова; fall down smth. fall down the flight of stairs (down the hill, down the embankment, down a precipice, etc.) скатиться /упасть/ с лестницы и т.д.; fall out of /from /smth. fall out of the window (out of the saddle, out of the box, etc.) выпасть из окна и т.д.; it fell out of /from/ my pocket это выпало у меня из кармана; fall into smth. fall into water (into a pond, into a well, into a pit, into the hold of a ship, etc.) падать /упасть/ в воду и т.д.; he fell into the hole which he has dug for others он угодил в яму, которую вырыл для других; fall (up)on smth. fall on grass (on the lawn, on [the] water, etc.) падать на траву и т.д.; snow is falling fast on the ground снег быстро покрывает землю; fall on one's knees (on one's hands, on one's feet, on one's buttocks, etc.) падать на колени и т.д., fall on one's head (on one's nose) упасть и разбить голову (нос), удариться /стукнуться/ головой (носом); a log fell (up)on his foot ему на ногу упало /свалилось/ бревно; the seed fell on favourable soil зерно упало /попало/ на благодатную почву; fall upon smb.'s neck броситься кому-л. на шею; fall to (towards) smth. fall to the ground (to the floor, towards the earth, etc.) падать на землю и т.д.; the book fell from the table to the floor книга упала со стола на пол; this typewriter is ready to fall to pieces эта пишущая машинка скоро развалится; his hopes (plans, etc.) fell to the ground его надежды и т.д. рухнули; fall over smth.. fall over a chair (over a stone, over his feet, etc.) упасть, споткнувшись о стул и т.д.; fall over a fence перевалиться через забор; fall over head and heels полететь кувырком; fall in smth. fall in a fit упасть и забиться в припадке; fall in a faint потерять сознание [и упасть], упасть в обморок; fall in a heap свалиться как подкошенный; the rain fell in torrents дождь лил как из ведра; fall in the storm (in the earthquake, etc.) падать /обрушиваться, рухнуть/ во время бури и т.д.; fall under smth. fall under its own weight падать под тяжестью собственного веса; fall under the wheels of a car попасть под колеса автомобиля; fall at smth. fall at smb.'s feet падать к чьим-л. ногам
    2) fall (up)on smth. the sun (a shadow, etc.) fell on the mountain peaks (on the wall, on smb.'s face, etc.) солнечные лучи и т.д. упали на /осветили/ вершины гор и т.д.; darkness fell upon everything все утонуло во тьме; fear (awe, sleep, etc.) fell upon them их охватил страх и т.д.; his eye (s) /look/ fell (up)on her (upon the curious object, upon the forgotten jewelry, upon a red umbrella, etc.) его взгляд упал на нее /остановился на ней/ и т.д.; fall to smth. his beard fell to his chest его борода доходила до груди; her cloak fell to her feet ее плащ ниспадал до самого пола; his eyes fell to the carpet он опустил глаза и уставился на ковер; fall before smth. her eyes fell before his steady gaze она опустила глаза под его пристальным взглядом; fall oner smb., smth. her hair falls over her shoulders волосы спадают ей на плечи; stillness /a hush/ fell over the crowd толпа смолкла /умолкла, затихла/; fall across smth. fall across the road (across the street, across the bridge, etc.) протянуться через дорогу и т.д.; fall in smth. fall in soft folds падать мягкими складками
    3) fall in (by, to) smth. fall in battle (in the war) пасть на поле битвы (на войне); fall by the sword пасть от сабельного удара; fall to the enemy bullet (to smb.'s gun, to smb.'s rifle, etc.) пасть от вражеской пули и т.д.; the city (the fort, etc.) fell to the enemy город и т.д. был захвачен противником || fall before /to/ temptation не устоять перед соблазном, поддаться соблазну
    4) fall to smth. their number fell to 10 их число упало /снизилось/ до десята; the thermometer fell to 20° below zero температура упала до двадцати градусов ниже нуля; his voice fell to a whisper его голос понизился до шепота, он перешел на шепот; fall in smth. fall in smb.'s esteem (in the public estimation, etc.) потерять в чьем-л. мнении и т.д.
    5) fall into smth. the river falls into sea (into a bay, into a lake, etc.) река впадает в море и т.д.; fall into (out of, in) some state fall into a deep sleep погрузиться в глубокий сон, fall into a doze задремать; fall into a stupor прийти в состояние оцепенения; fall into a rage рассердиться, разгневаться; fall into disgrace опозориться; fall into smb.'s disfavour лишиться чьего-л. расположения /чьей-л. благосклонности/; fall into disuse выйти из употребления; fall into ruin /into decay, into decline/ прийти в упадок, разрушиться; fall into poverty обнищать: fall into fallacy (into the same error, etc.) впадать в ошибку и т.д.; fall into the mistake of thinking that... ошибочно считать /полагать/, что...; fall into oblivion быть преданным забвению; fall into [a] habit приобретать привычку, привыкать; fall out of [a] habit отвыкать, отучаться от привычки; fall in love влюбляться; fall under smth. fall under smb.'s displeasure вызывать чье-л. неудовольствие; fall from smth. fall from people's favour (from one's former greatness, from smb.'s grace, etc.) потерять /утратить/ любовь народа и т.д.
    6) fall in(to) smth. fall in (to) two (into three groups, into four distinct parts, into the following classes, into five sections, into three periods, etc.) делиться /распадаться/ на две части и т.д.; the subject falls into four divisions в этой теме можно выделить четыре части /подтемы/
    7) fall on smth. the holiday (her birthday, the anniversary, etc.) falls on Sunday (on the 8th of April, on the same day, etc.) праздник a т.д. падает на воскресенье и т.д., the accent falls on the first syllable ударение падает на первый слог; fall on smb., smth. the choice (the blame, the suspicion, etc.) fell on him выбор и т.д. пал на него; the responsibility (all the expenses, etc.) falls on her /on her shoulders/ ответственность и т.д. ложится на нее /на ее плечи/; the duty fell on him эта обязанность была возложена на него; it has fallen on me to support the family (to open the discussion, to break the news to him, etc.) мне пришлось содержать семью и т.д.; the catastrophe fell on папу people во время катастрофы пострадали многие; fall to smb. the money (the estate, the inheritance, etc.) fell to him деньги и т.д. перешли к нему /достались ему/; the honours fell to him эта честь выпала ему /на его долю/; the tennis championship fell to our team наша команда стала чемпионом по теннису; fall to smb.'s lot выпадать на чью-л. долю; the lot fell to me жребий пал на меня
    8) fall under smth. fall under smb.'s influence (under smb.'s rule, under the spell of the book, etc.) подпадать под чье-л. влияние и т.д.; fall for smth. coll. fall for such an explanation (for her tears, etc.) поверить такому объяснению и т.д.; попасться на удочку, когда слышишь такое объяснение и т.д., fall for her sincere look быть обманутым ее невинным видом; his story sounded convincing so I fell for it его рассказ звучал так убедительно, что я попался на удочку; I'll not fall for any more of his tricks теперь он уже не проведет /не обманет/ меня своими штучками || fall for smb. coll. влюбиться в кого-л.; he falls for every pretty face he sees он влюбляется в каждую смазливую мордашку
    9) fall on smth. fall on evil days /on bad days, on hard times, etc./ попасть в трудную полосу, переживать тяжелые дни; fall into smth. fall into trouble попасть в беду; fall into difficulties испытывать трудности; fall into a trap /into a snare/ попасться в ловушку
    10) fall within smth. fall within this category (within article 10, within the scope of this discipline, within our agreement, etc.) входить в данную категорию и т.д.; fall under ( into) smth. fall under another category (under this heading, under this description, etc.) попадать в /подпадать под/ другую категорию и т.д.; it does not fall into either class это не попадает /не входит/ ни в тот, ни в другой класс
    11) fall among smb. fall among enemies (among thieves, among robbers, etc.) попасть к врагам /оказаться среди врагов/ и т.д.; fall into smth. fall into smb.'s hands (into smb.'s power) попасть в чьи-л. руки (оказаться в чьей-л. власти); fall into competent hands попасть в хорошие руки
    12) fall (up)on smb., smth. fall upon the enemy (on them from the rear, upon the unsuspecting travellers, on the village, etc.) нападать на врага и т.д.
    13) fall behind smb., smth. fall behind one's group (behind one's age, behind foreign competitors, etc.) отставать от своей группы и т.д.
    6. XVII
    fall to doing smth. fall to reading приняться за чтение и т.д.; fall to abusing smb. (to criticizing the main, etc.) начать оскорблять /ругать/ кого-л. и т.д.; fall to thinking of the past (of wondering where to go for the holidays, etc.) задуматься о прошлом и т.д.; fall to drinking запить, начать пьянствовать
    7. XXI1
    || fall [a] victim /prey/ to smth. пасть жертвой чего-л.; fall a victim to disease (to jealousy, to superstition, to lust, etc.) стать жертвой болезни и т.д.; fall prey to her charms стать жертвой ее обаяния

    English-Russian dictionary of verb phrases > fall

  • 9 grace

    [ɡreɪs]
    grace pl привлекательные свойства, качества; airs and graces манерность grace благосклонность, благоволение; to be in (smb.'s) good graces пользоваться (чьей-л.) благосклонностью grace амнистия grace благосклонность, благоволение; to be in (smb.'s) good graces пользоваться (чьей-л.) благосклонностью grace грация; изящество; привлекательность grace pl игра в серсо grace льгота grace милость, светлость (форма обращения к герцогу, герцогине, архиепископу); Your Grace Ваша светлость; His Grace Ваша, Его светлость grace милость, милосердие; прощение; Act of grace (всеобщая) амнистия grace молитва (перед едой и после еды) grace отсрочка, передышка; days of grace ком. льготные дни (для уплаты по векселю) grace отсрочка grace помилование grace pl привлекательные свойства, качества; airs and graces манерность grace приличие; такт; любезность; with a good grace любезно, охотно; with a bad grace нелюбезно, неохотно grace унив. разрешение на соискание ученой степени grace удостаивать, награждать grace украшать (with) grace муз. фиоритура grace (the Graces) миф. Грации grace милость, светлость (форма обращения к герцогу, герцогине, архиепископу); Your Grace Ваша светлость; His Grace Ваша, Его светлость grace приличие; такт; любезность; with a good grace любезно, охотно; with a bad grace нелюбезно, неохотно you had the ill grace to deny it вы имели бестактность отрицать это grace милость, светлость (форма обращения к герцогу, герцогине, архиепископу); Your Grace Ваша светлость; His Grace Ваша, Его светлость

    English-Russian short dictionary > grace

  • 10 Aequám meménto rébus in árduis serváre méntem

    Старайся сохранить присутствие духа и в затруднительных обстоятельствах.
    Гораций, "Оды", II, 3, 1 сл.:
    Serváre méntem, nón secus ín bonis
    Láetitiá, moritúre Délli,
    Seu máestus ómni témpore víxeris,
    Ínterióre notá Falérni.
    Во дни напасти; в дни же счастливые
    Не опьяняйся ликованьем,
    Смерти подвластный, как все мы, Деллий.
    Вином Фалерна лучшей марки,
    Праздник на мягкой траве встречая.
    (Перевод А. Семенова-Тян-Шанского)
    Ты тот самый изменник, по чьей милости мы чуть не растянулись посреди двора? Но мы все-таки удержались в седле. Aequam memento rebus in arduis servare... (Вальтер Скотт, Приключения Найджела.)
    Этим вечером он воздаст должное своему вину - не станет курить, пока не допьет его. Верно сказал старик Гораций: aequam memento rebus in arduis servare mentem. (Джон Голсуорси, Стоик.)

    Латинско-русский словарь крылатых слов и выражений > Aequám meménto rébus in árduis serváre méntem

  • 11 решать

    гл.
    Русский глагол решать как и его ближайший эквивалент to decide дают общее название действия, не уточняя обстоятельств, при которых достигается решение. Нижеприведенные английские соответствия, сохраняя общее значение, уточняют характер решения и обстоятельства, при которых оно принято.
    1. to decide — решать, решить (нейтральный глагол, используется в разных стилях речи): to decide smth — решать что-либо; to decide to do smth — решить что-либо сделать; to decide when…, why…, where… — решить, когда…, почему…, где… It is difficult to decide what to do. — Трудно решить, что нужно сделать. You must decide one way or other. — Ты должен решить так или иначе. He should decide for himself. — Он должен сам решить. His opinion decided me. — Его мнение было для меня решающим./ Его мнение заставило меня принять рсшение./Ero мнение убедило меня. The question is not yel decided. — По этому вопросу еще нет решения. Nothing is decided yet. — Еше ничего не решено.
    2. to resolve — твердо решать, принять твердое решение ( особенно в результате прошлого опыта или ошибок): After the divorce she resolved never to marry again. — После развода она твердо решила больше никогда не выходить замуж. Не returned to the lab, resolving to stay there until the experiment was finished. — Он вернулся в лабораторию с твердым решением остаться там до конца эксперимента.
    3. to choose — решать, решить, выбрать одно из возможных решений, предпочитать какое-либо решение: I told him to drive slowly but as usual he chose to ignore my advice. — Я велел ему ехать медленно, но как обычно он решил проигнорировать мой совет. More and more young couples today are choosing not lo marry. — Все больше молодых пар в наши дни предпочитают не вступать в брак./Все больше молодых пар в наши дни решают не вступать в брак. Не believes people should be allowed to use drugs if they so chose. — Он считает, что людям нужно разрешить пользоваться наркотиками, если они так решили.
    4. to conclude — решать, решить, прийти к заключению ( особенно после учета всех фактов): The jury listened carefully to the evidence and concluded that the man was guilty. — Судьи внимательно выслушали все свидетельские показания и пришли к решению, что этот человек был виновен./Судьи внимательно выслушали все свидетельские показания и пришли к заключению, что этот человек был виновен. Не concluded from the analysis of traffic accidents that the speed limit should be lowered. — Проанализировав дорожные аварии, он пришел к выводу, что предел скорости должен быть снижен.
    5. to clinch — решить, принять окончательное решение ( в отношении чего-либо почти уже решенного): We had thought about living around here when we retired, then we saw this beautiful house and it clinched it. — Мы думали о том, чтобы поселиться здесь, когда отойдем отдел, и когда увидели этот прекрасный домик, то это окончательно убедило нас.
    6. to make up one's mind — решать, решить, останавливаться на каком-либо решении ( в результате обдумывания этого решения в течение длительного времени): Now that she has made up her mind to resign, there is no way you can persuade her not to. — Теперь, когда она решила уйти в отставку, ничто не может разубедить ее. I wish he would make up his mind — we can't wait forever. — Мне бы хотелось, чтобы он уже принял решение — мы не можем ждать до бесконечности.
    7. to take it into one's head to do smth — неожиданно решить; приходить в голову, забрать себе в галопу (особенно то, что другим кажется странным или глупым): Не met her only once and now he has taken it into his head to ask her to marry him. — Он видел ее только один раз, и теперь ему взбрело в голову просить ее стать его женой. For some reason they took it into their heads to go swimming at midnight. — Неизвестно по какой причине они вдруг решили пойти купаться в иолночь./Неизвестно по какой причине им вдруг взбрело в голову пойти купиться в полночь.
    8. to be up to smb — иметь право решать самому, Сыть в чьей-либо воле что-либо сделать, зависеть от решения кого-либо: Shall we finish the job now, or leave it till tomorrow? — I don't mind, it is up to you. — Мы закончим работу сегодня или оставим ее до завтра? — Не возражаю, как ты решишь. It is up to them what to do with the money. — Им решать, что делать с ними деньгами.
    9. to rest with smb — решать, решить, решиться (особенно, когда решение остается за кем-либо): The committee has made certain recommendations, but the final decision rests with the President. — Комиссия дала ряд рекомендаций, но окончательное решение остается за президентом.

    Русско-английский объяснительный словарь > решать

  • 12 gain

    ɡeɪn часто pl доходы;
    заработок;
    барыши;
    выручка;
    прибыль - in the hope of * в надежде на барыши - ill-gotten *s деньги, добытые нечестным путем нажива;
    корысть - the love of * корыстолюбие выигрыш - unexpected * неожиданный выигрыш pl достижения, завоевания pl победа( на выборах) - this party has made spectacular *s in local elections эта партия одержала блестящую победу на выборах в местные органы власти увеличение, рост, прирост - a * in weight прибавление в весе - a * in health улучшение здоровья - this new discovery is a * to human knowledge это новое открытие расширяет круг человеческих знаний (военное) успех (геология) привнос (при выветривании) (физическое) усиление > their loss is our * их просчеты нам на пользу;
    кто-то теряет, кто-то находит > light *s make heavy purses копейка рубль бережет > ill-gotten *s seldom prosper (пословица) чужое добро впрок нейдет получать;
    приобретать - to * experience( as one grows older) приобретать опыт /набираться опыта/ (с годами) - to * strength (after illness) набираться сил (после болезни) - to * colour порозоветь - to * influence становиться влиятельным - to * recognition добиться признания - they were unable to * ascendancy им не удалось взять верх - to * the character of... приобрести репутацию..., прослыть... - to * perspective приобретать перспективу, становиться объемным;
    проясняться, выясняться - only then did things * any perspective только тогда все в какой-то мере прояснилось зарабатывать - to * a living /a livelihood/ зарабатывать средства к существованию /на жизнь/ - to * one's bread зарабатывать на кусок хлеба добывать - to * information добывать сведения извлекать пользу, выгоду - he *ed a lot of money by the transaction он заработал кучу денег на этой сделке - what will you * by that, what do you have /stand/ to * by that? чего вы этим добьетесь?, какая вам от этого польза?, что вы от этого выиграете? - you will * by reading these books тебе очень полезно прочитать эти книги выиграть - to * a battle выиграть битву /сражение/ - to * a prize выиграть приз - to * a suit at law выиграть дело в суде - he *s a good deal on being known /on acquaintance/ чем лучше его узнаешь, тем он больше нравится добиться, завоевать - to * a victory одержать победу - to * a majority of 50 votes добиться перевеса /большинства/ в 50 голосов - to * one's end /object/ достигнуть /добиться/ своей цели, добиться своего - to * one's point достигнуть /добиться/ своей цели, добиться своего;
    отстоять свои позиции /свою точку зрения/ - to * a point выиграть очко;
    получить преимущество - to * smb.'s sympathy приобрести /снискать/ чье-л. расположение - to * smb.'s confidence завоевать чье-л. доверие - his sincerity *ed the confidence of everyone своей искренностью он заслужил всеобщее доверие - to * smb.'s ear, to * the ear of smb. быть благосклонно выслушанным кем-л. - to * a hearing добиться аудиенции;
    заставить выслушать себя - to * smb.'s heart покорить чье-л. сердце, добиться чьей-л. любви - to * the lead (спортивное) быть на первом месте;
    вырваться вперед, стать лидером, лидировать - to * a half-wheel lead обогнать на полколеса (велоспорт) - to * a one lap lead обогнать на круг (легкая атлетика) захватывать, завоевывать - to * ground (военное) захватывать местность;
    продвигаться вперед - to * land from the sea отвоевывать сушу у моря - to * possession of smth. овладевать чем-л. - to * possession of the ball (спортивное) овладеть мячом достигать, добираться - to * one's destination добраться до нужного места;
    достичь своей цели - to * the top of a mountain взобраться на вершину горы - to * the shore добраться /доплыть/ до берега - to * the top floor подняться на верхний этаж - to * the sea /the offing/ (морское) выйти в открытое море - to * contact( военное) войти в соприкосновение увеличивать, набирать (скорость и т. п.) - to * altitude (авиация) набирать высоту - to * speed набирать скорость - my watch *s five minutes a day мои часы убегают на пять минут в сутки - to * weight прибавлять в весе, набирать вес, полнеть увеличиваться, нарастать;
    прибавлять - my watch neither *s nor loses мои часы идут точно - to * in weight прибавлять в весе, набирать вес, полнеть - the days were *ing in warmth дни становились теплее - to * in authority приобретать все большую власть /-шее влияние/ - to * in renown завоевывать известность - the fire is *ing пожар разгорается (on) нагонять - to * on a competitor нагонять соперника - our race horse was *ing on the favourite наш скакун настигал фаворита - to * on a ship нагонять судно, приближаться к судну (on) двигаться быстрее, чем... - to * on one's pursuers уходить от своих преследователей (on) постепенно вторгаться, захватывать часть суши (о море, реке) (on) постепенно добиваться расположения;
    все больше нравиться;
    захватывать - music that *s on the listeners музыка, которая постепенно захватывает слушателей /проникает слушателям в душу/ - he is *ing on me он мне все больше нравится - bad habits * on people дурным привычкам легко поддаться > to * time выиграть /оттянуть/ время > to * a foothold /a footing/ укрепиться, утвердиться( на небольшом пространстве) ;
    стать твердой ногой;
    завоевать положение > to * ground преуспевать, делать успехи;
    распространяться > his ideas are *ing ground его идеи получают все большее распространение > to * the upper hand одержать победу, взять верх, одолеть > to * the day выиграть сражение, одержать победу > to * the wind (морское) выиграть ветер (строительство) вырез, гнездо( в дереве) (горное) вруб, зарубка;
    квершлаг, просек( строительство) делать гнездо или паз appreciation ~ прибыль за счет повышения курса валюты average ~ средний выигрыш capital ~ выручка от продажи капитального имущества capital ~ доход от прироста капитала capital ~ доход от продажи капитала capital ~ курсовая выручка chargeable ~ доход, облагаемый налогом contingent ~ непредвиденный доход dishonest ~ нечестный выигрыш dollar ~ долларовая прибыль exchange ~ курсовая прибыль exchange rate ~ курсовая прибыль foreign exchange ~ прибыль в иностранной валюте gain выигрывать, добиваться;
    to gain a prize выиграть приз;
    to gain time сэкономить, выиграть время ~ выигрывать ~ выигрыш ~ тех. вырез, гнездо (в дереве, в столбе) ~ добиваться ~ достигать, добираться;
    to gain touch воен. установить соприкосновение (с противником) ;
    to gain the rear of the enemy воен. выйти в тыл противника ~ достигать ~ pl доходы (from - от) ;
    заработок;
    выигрыш (в карты и т. п.) ~ доходы ~ зарабатывать, добывать ~ зарабатывать, добывать ~ зарабатывать ~ извлекать выгоду ~ извлекать пользу, выгоду;
    выгадывать ~ извлекать пользу, выгоду ~ извлекать пользу ~ извлекать прибыль ~ горн. квершлаг ~ нажива, корысть;
    love of gain корыстолюбие ~ нажива, корысть ~ повышение валютного курса ~ повышение цены финансового инструмента ~ получать, приобретать;
    to gain confidence( of smb.) войти в доверие (к кому-л.) ~ получать ~ получить ~ прибыль, выгода ~ прибыль, полученная в результате повышения цены финансового инструмента ~ прибыль, выгода ~ приобретать ~ прирост ~ рост ~ увеличение, прирост, рост ~ увеличение ~ увеличивать ~ улучшаться ~ усиление ~ радио, тлв. усиление;
    illgotten gains never prosper посл. = чужое добро впрок нейдет ~ функция выигрыша gain выигрывать, добиваться;
    to gain a prize выиграть приз;
    to gain time сэкономить, выиграть время ~ a programming experience вчт. приобретать опыт программирования ~ an access вчт. получать доступ ~ получать, приобретать;
    to gain confidence (of smb.) войти в доверие (к кому-л.) to ~ experience приобретать опыт;
    to gain ill repute стяжать дурную славу to ~ experience приобретать опыт;
    to gain ill repute стяжать дурную славу ~ in market share приобретение доли рынка ~ in productivity рост производительности ~ of sharpness вчт. увеличение резкости ~ on вторгаться, захватывать постепенно часть суши (о море) ~ on добиться (чьего-л. расположения) ~ on нагонять ~ over переманить на свою сторону, убедить;
    gain upon = gain on;
    to gain the upper hand взять верх;
    my watch gains мои часы спешат ~ on bonds прибыль от облигации ~ on disposal of fixed assets прибыль от реализации основных фондов ~ on drawn bond прибыль от облигации с фиксированной ставкой ~ on market value прибыль за счет рыночной стоимости ценной бумаги ~ on securities прибыль от ценных бумаг ~ on shares прибыль от акций ~ over переманить на свою сторону, убедить;
    gain upon = gain on;
    to gain the upper hand взять верх;
    my watch gains мои часы спешат to ~ weight увеличиваться в весе;
    to gain strength набираться сил, оправляться ~ достигать, добираться;
    to gain touch воен. установить соприкосновение (с противником) ;
    to gain the rear of the enemy воен. выйти в тыл противника ~ over переманить на свою сторону, убедить;
    gain upon = gain on;
    to gain the upper hand взять верх;
    my watch gains мои часы спешат gain выигрывать, добиваться;
    to gain a prize выиграть приз;
    to gain time сэкономить, выиграть время ~ достигать, добираться;
    to gain touch воен. установить соприкосновение (с противником) ;
    to gain the rear of the enemy воен. выйти в тыл противника ~ over переманить на свою сторону, убедить;
    gain upon = gain on;
    to gain the upper hand взять верх;
    my watch gains мои часы спешат to ~ weight увеличиваться в весе;
    to gain strength набираться сил, оправляться gambling ~ выигрыш в азартной игре hedging ~ бирж. выигрыш от хеджирования ill-gotten ~ доход, полученный нечестным путем ~ радио, тлв. усиление;
    illgotten gains never prosper посл. = чужое добро впрок нейдет interest ~ доход от процентов ~ нажива, корысть;
    love of gain корыстолюбие maturity-dependent capital ~ доход от прироста капитала, зависящий от срока платежей ~ over переманить на свою сторону, убедить;
    gain upon = gain on;
    to gain the upper hand взять верх;
    my watch gains мои часы спешат net capital ~ чистый прирост капитала net exchange ~ доход от обмена валюты net ~ чистая прибыль net migration ~ чистый прирост населения за счет миграции netted exchange ~ чистая прибыль от обмена валюты nonnetted exchange ~ нереализованная валютная прибыль nonrealized exchange ~ нереализованная прибыль на разнице валютных курсов nontaxed ~ доход, не облагаемый налогом paper ~ бумажная прибыль paper ~ нереализованная прибыль potential ~ возможная прибыль realized capital ~ доход от прироста капитала realized ~ полученная прибыль realized ~ реализованная прибыль short-term capital ~ краткосрочный доход от прироста капитала short-term ~ краткосрочная прибыль speculative ~ спекулятивный доход stock ~ прирост запасов stock ~ увеличение запасов tax-exempt ~ прибыль, не облагаемая налогом taxable capital ~ облагаемые налогом доходы от прироста капитала taxable ~ облагаемый налогом доход от прироста капитала unrealized ~ нереализованная прибыль unrealized ~ нереализованный доход value ~ повышение цены value ~ увеличение стоимости

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > gain

  • 13 Grace

    grace [greɪs]
    1. n
    1) гра́ция; изя́щество; привлека́тельность
    2) прили́чие; такт; любе́зность;

    with (a) good grace любе́зно, охо́тно

    ;

    with (a) bad grace нелюбе́зно, неохо́тно

    ;

    you had the ill grace to deny it вы име́ли беста́ктность отрица́ть э́то

    3) благоскло́нность, благоволе́ние;

    to be in smb.'s good graces по́льзоваться чьей-л. благоскло́нностью

    4) pl привлека́тельные сво́йства, ка́чества;

    airs and graces мане́рность

    5) ми́лость, милосе́рдие; проще́ние;

    Act of grace (всео́бщая) амни́стия

    6) отсро́чка, переды́шка;

    days of grace ком. льго́тные дни ( для уплаты по векселю)

    8) унив. разреше́ние на соиска́ние учёной сте́пени
    9) ми́лость, све́тлость (форма обращения к герцогу, герцогине, архиепископу);

    Your, His G. Ва́ша, Его́ Све́тлость

    10) (the Graces) pl миф. Гра́ции
    11) муз. фиориту́ра
    12) pl игра́ в серсо́
    2. v
    1) украша́ть (with)
    2) удоста́ивать, награжда́ть

    Англо-русский словарь Мюллера > Grace

  • 14 Grace

    grace [greɪs]
    1. n
    1) гра́ция; изя́щество; привлека́тельность
    2) прили́чие; такт; любе́зность;

    with (a) good grace любе́зно, охо́тно

    ;

    with (a) bad grace нелюбе́зно, неохо́тно

    ;

    you had the ill grace to deny it вы име́ли беста́ктность отрица́ть э́то

    3) благоскло́нность, благоволе́ние;

    to be in smb.'s good graces по́льзоваться чьей-л. благоскло́нностью

    4) pl привлека́тельные сво́йства, ка́чества;

    airs and graces мане́рность

    5) ми́лость, милосе́рдие; проще́ние;

    Act of grace (всео́бщая) амни́стия

    6) отсро́чка, переды́шка;

    days of grace ком. льго́тные дни ( для уплаты по векселю)

    8) унив. разреше́ние на соиска́ние учёной сте́пени
    9) ми́лость, све́тлость (форма обращения к герцогу, герцогине, архиепископу);

    Your, His G. Ва́ша, Его́ Све́тлость

    10) (the Graces) pl миф. Гра́ции
    11) муз. фиориту́ра
    12) pl игра́ в серсо́
    2. v
    1) украша́ть (with)
    2) удоста́ивать, награжда́ть

    Англо-русский словарь Мюллера > Grace

  • 15 grace

    grace [greɪs]
    1. n
    1) гра́ция; изя́щество; привлека́тельность
    2) прили́чие; такт; любе́зность;

    with (a) good grace любе́зно, охо́тно

    ;

    with (a) bad grace нелюбе́зно, неохо́тно

    ;

    you had the ill grace to deny it вы име́ли беста́ктность отрица́ть э́то

    3) благоскло́нность, благоволе́ние;

    to be in smb.'s good graces по́льзоваться чьей-л. благоскло́нностью

    4) pl привлека́тельные сво́йства, ка́чества;

    airs and graces мане́рность

    5) ми́лость, милосе́рдие; проще́ние;

    Act of grace (всео́бщая) амни́стия

    6) отсро́чка, переды́шка;

    days of grace ком. льго́тные дни ( для уплаты по векселю)

    8) унив. разреше́ние на соиска́ние учёной сте́пени
    9) ми́лость, све́тлость (форма обращения к герцогу, герцогине, архиепископу);

    Your, His G. Ва́ша, Его́ Све́тлость

    10) (the Graces) pl миф. Гра́ции
    11) муз. фиориту́ра
    12) pl игра́ в серсо́
    2. v
    1) украша́ть (with)
    2) удоста́ивать, награжда́ть

    Англо-русский словарь Мюллера > grace

  • 16 gain

    I
    1. [geın] n
    1. 1) часто pl доходы; заработок; барыши; выручка; прибыль

    ill-gotten gains - деньги, добытые нечестным путём

    2) нажива; корысть
    2. 1) выигрыш
    2) pl достижения, завоевания
    3) pl победа ( на выборах)

    this party has made spectacular gains in local elections - эта партия одержала блестящую победу на выборах в местные органы власти

    3. увеличение, рост, прирост

    this new discovery is a gain to human knowledge - это новое открытие расширяет круг человеческих знаний

    4. воен. успех
    5. геол. привнос ( при выветривании)
    6. физ. усиление

    their loss is our gain - их просчёты нам на пользу; ≅ кто-то теряет, кто-то находит

    light gains make heavy purses - ≅ копейка рубль бережёт

    ill-gotten gains seldom prosper - посл. ≅ чужое добро впрок нейдёт

    2. [geın] v
    1. 1) получать; приобретать

    to gain experience (as one grows older) - приобретать опыт /набираться опыта/ (с годами)

    to gain strength [health] (after illness) - набираться сил [здоровья] (после болезни)

    to gain the character of... - приобрести репутацию..., прослыть...

    to gain perspective - а) жив. приобретать перспективу, становиться объёмным; б) проясняться, выясняться

    only then did things gain any perspective - только тогда всё в какой-то мере прояснилось

    2) зарабатывать

    to gain a living /a livelihood/ - зарабатывать средства к существованию /на жизнь/

    3) добывать
    2. извлекать пользу, выгоду

    he gained a lot of money by the transaction - он заработал кучу денег на этой сделке

    what will you gain by that, what do you have /stand/ to gain by that? - чего вы этим добьётесь?, какая вам от этого польза?, что вы от этого выиграете?

    you will gain by reading these books - тебе очень полезно прочитать эти книги

    3. 1) выиграть

    to gain a battle - выиграть битву /сражение/

    he gains a good deal on being known /on acquaintance/ - чем лучше его узнаёшь, тем он больше нравится

    2) добиться, завоевать

    to gain a majority of 50 votes - добиться перевеса /большинства/ в 50 голосов

    to gain one's end /object/ - достигнуть /добиться/ своей цели, добиться своего

    to gain one's point - а) = to gain one's end; б) отстоять свои позиции /свою точку зрения/

    to gain a point - а) выиграть очко; б) получить преимущество

    to gain smb.'s sympathy - приобрести /снискать/ чьё-л. расположение

    to gain smb.'s confidence - завоевать чьё-л. доверие

    his sincerity gained the confidence of everyone - своей искренностью он заслужил всеобщее доверие

    to gain smb.'s ear, to gain the ear of smb. - быть благосклонно выслушанным кем-л.

    to gain a hearing - а) добиться аудиенции; б) заставить выслушать себя

    to gain smb.'s heart - покорить чьё-л. сердце, добиться чьей-л. любви

    to gain the lead - спорт. быть на первом месте; вырваться вперёд, стать лидером, лидировать

    3) захватывать, завоёвывать

    to gain ground - воен. захватывать местность; продвигаться вперёд [см. тж. ]

    to gain possession of smth. - овладевать чем-л.

    to gain possession of the ball - спорт. овладеть мячом

    4. достигать, добираться

    to gain one's destination - а) добраться до нужного места; б) достичь своей цели

    to gain the shore - добраться /доплыть/ до берега

    to gain the sea /the offing/ - мор. выйти в открытое море

    to gain contact - воен. войти в соприкосновение

    5. 1) увеличивать, набирать (скорость и т. п.)

    to gain altitude - ав. набирать высоту

    my watch gains five minutes a day - мои часы убегают на пять минут в сутки

    to gain weight = to gain in weight [см. 5, 2)]

    2) увеличиваться, нарастать; прибавлять

    to gain in weight - прибавлять в весе, набирать вес, полнеть

    to gain in authority - приобретать всё большую власть /-ее влияние/

    6. (on)
    1) нагонять

    to gain on a competitor [on the other runners in a race] - нагонять соперника [других бегунов, участвующих в соревнованиях]

    our race horse was gaining on the favourite - наш скакун настигал фаворита

    to gain on a ship - нагонять судно, приближаться к судну

    2) двигаться быстрее, чем...
    7. (on)
    1) постепенно вторгаться, захватывать часть суши (о море, реке)
    2) постепенно добиваться расположения; всё больше нравиться; захватывать

    music that gains on the listeners - музыка, которая постепенно захватывает слушателей /проникает слушателям в душу/

    to gain time - выиграть /оттянуть/ время

    to gain a foothold /a footing/ - укрепиться, утвердиться ( на небольшом пространстве); стать твёрдой ногой; завоевать положение

    to gain ground - а) преуспевать, делать успехи; б) распространяться; [см. тж. 3, 3)]

    his ideas are gaining ground - его идеи получают всё большее распространение

    to gain the upper hand - одержать победу, взять верх, одолеть

    to gain the day - выиграть сражение, одержать победу

    to gain the wind - мор. выиграть ветер

    II
    1. [geın] n
    1. стр. вырез, гнездо ( в дереве)
    2. горн.
    1) вруб, зарубка
    2) квершлаг, просек
    2. [geın] v стр.

    НБАРС > gain

  • 17 aequo

    āvī, ātum, āre [ aequus ]
    1) делать ровным, выравнивать (locum Cs; planitiem C); делать горизонтальным, устанавливать ровно ( aequata mensa O)
    2) распределять поровну ( pecuniam C); выравнивать (aciem L; rostra V); ровно наваливать, разравнивать ( stercora Col); делать равным, равнять, равномерно распределять ( aliquid alicui rei или cum aliqua re)
    dimicatione aequatā или aequato Marte L — когда бой вёлся равными силами, т. е. без перевеса на чьей-л. стороне
    ae. munia alicujus H — поровну делить труды с кем-л.
    3) сравнивать, ставить наряду ( aliquem alicui)
    4) поравняться, сравняться ( aliquem aliqua re)
    ae. aliquem gloria QC или ae. gloriam alicujus Su — сравняться в славе с кем-л.
    ae. equitem cursu L — бежать, не отставая от всадника
    ae. alicui C — сравняться с кем-л., быть равным кому-л.
    aliquem caelo (laudibus) ae. T, V — превозносить кого-л. до небес
    per vinum dies noctibus ae. Lпировать дни и ночи

    Латинско-русский словарь > aequo

  • 18 ifjúkor

    юность молодость
    * * *
    формы: ifjúkora, ifjúkorok, ifjúkort
    мо́лодость ж, ю́ность ж
    * * *
    юность; юношеский/юный возраст; молодость;

    vkinek az \ifjúkora — юность/молодость кого-л.; vál. весна чьей-л. жизни;

    \ifjúkorában — в молодости; в пору юности; \ifjúkorában nagy reményekre jogosított — в юности он подавал большие надежды; \ifjúkor ómban — в (дни) моей молодости

    Magyar-orosz szótár > ifjúkor

  • 19 feigur

    [fεi:qʏr̬]
    a
    обречённый на смерть, чьи дни сочтены

    vilja e-n feigan — желать чьей-л. смерти

    Íslensk-Russian dictionary > feigur

  • 20 grace

    1. noun
    1) грация; изящество; привлекательность
    2) благосклонность, благоволение; to be in smb.'s good graces пользоваться чьей-л. благосклонностью
    3) приличие; такт; любезность; with (а) good grace любезно, охотно; with (а) bad grace нелюбезно, неохотно; you had the ill grace to deny it вы имели бестактность отрицать это
    4) (pl.) привлекательные свойства, качества; airs and graces манерность
    5) милость, милосердие; прощение; Act of grace (всеобщая) амнистия
    6) отсрочка, передышка; days of grace comm. льготные дни (для уплаты по векселю)
    7) молитва (перед едой и после еды)
    8) univ. разрешение на соискание ученой степени
    9) милость, светлость (форма обращения к герцогу, герцогине, архиепископу); Your, His Grace Ваша, Его светлость
    10) (pl.) (the Graces) myth. Грации
    11) mus. фиоритура
    12) (pl.) игра в серсо
    2. verb
    1) украшать (with)
    2) удостаивать, награждать
    * * *
    (n) грация; отсрочка платежа
    * * *
    грация, изящество
    * * *
    [ greɪs] n. молитва до или после еды; светлость
    * * *
    грация
    красота
    обаяние
    обаятельность
    обворожительность
    отсрочка
    очаровательность
    передышка
    пленительность
    * * *
    Грейс

    Новый англо-русский словарь > grace

См. также в других словарях:

  • Во дни сомнений, во дни тягостных раздумий — Из стихотворения в прозе «Русский язык» (1882) И. С. Тургенева (1818 1883): «Во дни сомнений, во дни тягостных раздумий о судьбах моей родины, ты один мне поддержка и опора, о великий, могучий, правдивый и свободный русский язык!.. Не будь тебя… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Труды и дни — Название поэмы древнегреческого поэта Гесиода (VIII VII вв. до н. э.), в которой описываются работы земледельца. Употребляется: в значении: рассказ о жизни и работе кого либо, летопись чьей либо жизни и творчества. Часто используется в мемуарной… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • ДЕНЬ — Банный день. Жарг. авиа. Шутл. 1. Нелётная погода, когда нет полетов. 2. Пьянка летчиков в нелётную погоду. /em> От радостного восклицания: “Сегодня ж банный (жбанный) день!” БСРЖ, 153. Беречь на чёрный день что. Разг. Запасать что л. для… …   Большой словарь русских поговорок

  • Александр II (часть 2, XIII-XIX) — XIII. Дела внутренние (1866—1871). 4 го апреля 1866 года, в четвертом часу дня, Император Александр, после обычной прогулки в Летнем саду, садился в коляску, когда неизвестный человек выстрелил в него из пистолета. В эту минуту, стоявший в… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Александр II (часть 2, I-VII) — ЧАСТЬ ВТОРАЯ. Император Александр II (1855—1881). I. Война (1855). Высочайший манифест возвестил России о кончине Императора Николая и о воцарении его преемника. В этом первом акте своего царствования молодой Государь принимал пред лицом… …   Большая биографическая энциклопедия

  • ИЕРОНИМ СТРИДОНСКИЙ — [лат. Hieronymus Stridonensis], или Евсевий Иероним [лат. Eusebius Hieronymus] (ок. 347, Стридон 30.09.419/20, Вифлеем), блж. (пам. 15 июня, пам. зап. 30 сент.), пресвитер, библеист, экзегет, переводчик Свящ. Писания, один из 4 великих учителей… …   Православная энциклопедия

  • сторона́ — ы, вин. сторону, мн. стороны, рон, ам, ж. 1. Пространство, место, расположенное в каком л. направлении от чего л., а также само это направление. Стороны горизонта. Со стороны поля. В сторону леса. Разойтись в разные стороны. □ Ветер, по… …   Малый академический словарь

  • день — сущ., м., ??? Морфология: (нет) чего? дня, чему? дню, (вижу) что? день, чем? днём, о чём? о дне; мн. что? дни, (нет) чего? дней, чему? дням, (вижу) что? дни, чем? днями, о чём? о днях 1. Днём называется светлое время суток, в отличие от ночи.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ЗАВИСЕТЬ — В истории некоторых русских слов наблюдается поразительный семантический параллелизм в ходе изменения значений с эквивалентными словами западноевропейских языков. Иногда общность заметна и в морфематической структуре таких слов. В некоторых… …   История слов

  • быти — (>50000), ѤСМЬ, ѤСТЬ (в соч. с отрицанием не НѢСМЬ, НѢСТЬ); 3 л. мн. ч. СОУТЬ; 3 л. ед. ч. имперфекта БѦШЕ; 3 л. ед. ч. аориста БЫ и БѢ гл. I. Как самостоятельный гл. 1.Существовать; иметься: дъва разбо˫а ѥсте. ѥдинъ иже съвлачить съ оубогааго …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • БОГ — [греч. θεός; лат. deus; слав. родствен древнеинд. господин, раздаятель, наделяет, делит, древнеперсид. господин, название божества; одно из производных общеслав. богатый]. Понятие о Боге неразрывно связано с понятием Откровения. Предметом… …   Православная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»