дух

дух

1. spirito, menso;

vigleco (бодрость);

прису́тствие \духа spiritĉeesto, spiritkapablo;

2. (призрак) fantomo;

♦ во весь \дух el ĉiuj fortoj;

о нём ни слу́ху ни \духу pri li neniaj informoj estas, li senspure malaperis.

* * *

1) (психическое, моральное состояние) ánimo m; espíritu m (тж. филос.)

2) (основа, сущность) espíritu m

3) разг. ( дыхание) aliento m, hálito m

4) разг. ( запах) olor m

5) ( призрак) espíritu m, fantasma m, espectro m

••

* * *

1) (психическое, моральное состояние) ánimo m; espíritu m (тж. филос.)

2) (основа, сущность) espíritu m

3) разг. ( дыхание) aliento m, hálito m

4) разг. ( запах) olor m

5) ( призрак) espíritu m, fantasma m, espectro m

••

* * *

1) gener. (психическое, моральное состояние) тnimo, espectro, espìritu (тж. филос.), fantasma, hàlito, olor, ànimo, genio

2) colloq. (äúõàñèå) aliento, (çàïàõ) olor, hálito

* * *

1) в разн. знач. дух, род. духу муж.

2) миф. дух, род. духа муж.

- дух вон

- дух занимается

- дух захватывает

- дух противоречия

- злой дух

- нечистый дух попутал

- во весь дух

- вышибать дух

- испустить дух

- кричать во весь дух

- переводить дух

- поднимать дух

- не в духах

- в духе

- не в духе

- воспарять духом

- воспрянуть духом

- единым духом

- живым духом

- нищие духом

- падать духом

- святым духом

- сильные духом

- собираться с духом

- чтобы духом не пахло

- давать духу

- набираться духу

- не иметь духу

- не переводя духу

- не хватает духу

- придавать духу

- хватает духу

- чтобы духу не было

- чтобы духу не пахло

- что есть духу

- быть на духу

- как на духу

м

1. филос. τό πνεύμα·

2. (характерные свойства, сущи́ость) τό πνεύμα:

3. (моральное состояние) τό ήθικό[ν]. τό θάρρος, τό κουράγιο:

4. (дыхание) разг ἡ (ἀνα)πνοή, ἡ ἀνάσα:

5. (запах) разг ἡ μυρωδιά, ἡ ὀσμή:

6. (призрак) τό φάσμα, τό φάντασμα, τό πνεύμα:

* * *

1) ( сущность) το πνεύμα

2) ( дыхание) η ανάσα, η αναπνοή

3) ( моральное состояние) το ηθικό, το θάρρος, το κουράγιο; η διάθεση, το κέφι ( настроение)

дух м., - ове, ( два) духа 1. Geist m, -er (прен.); 2. ( настроение) Stimmung f, -en; Той е човек с дух Er ist ein Mann von Geist; Действам в негов дух In seinem Geiste handeln; Тук цари дух на разбирателство Hier herrscht ein guter Geist; рел. Светият Дух Der Heilige Geist m; Тук витаят духове Hier gehen Geister.

дух;

дух көтөр- поднять дух.

рӯҳбаландӣ, зиндадилӣ, ҷуръат

рӯҳ, ҷон, ҳол, ҳолат

ДУХ - потенціал творчої активності, того переходу від стану речей до стану ідей (і навпаки), що постійно здійснюється всередині діяльності. Д. характеризує самоздійснення суб'єкта, його здатність відтворювати себе у предметному світі (зокрема культури) та розпредмечувати цей світ через творчу особистість. Як єдність процесів творчого опредметнення та розпредметнення Д. виступає в об'єктивній та суб'єктивній формі С. уб'єктивний Д. - це інтегральне самовизначення людського "Я" як ідеального буття, "внутрішнього світу", мислячої самосвідомості. Суб'єктивний Д. визначається через зростання у суб'єкті "безконечної персони" (Гегель) як результату перенесення зовнішнього універсуму у внутрішній світ особистості. Об'єктивний Д., навпаки, є пов'язаним із зворотним процесом опредметнення внутрішніх станів, тобто виходу за межі ідеальності у предметне буття, з прагненням суб'єкта до самореалізації як окремого культурного світу. Об'єктивний Д. постає у вигляді інтерсуб'єктивного колективного досвіду усіх різновидів суб'єктоб'єктної взаємодії, яка притаманна історичному процесу формоутворення олюдненого буття. Саме таке буття і здатне до інтеріоризації у "внутрішнє буття" суб'єкта. Отже, суб'єктивний та об'єктивний Д. виступають в органічній єдності. Взаємопов'язаність об'єктивного та суб'єктивного у складі Д. проявляється, зокрема, в тому, що він маніфестується через рольові структури діяльності суб ' єкта та символічні витвори буття, що потребують індивідуальної розшифровки. В цьому відношенні Д. виступає трансформаційним процесом взаємопереходів суб'єктивного та об'єктивного, універсального та індивідуального, формоутворення та змістонаповнення. До атрибутів Д. належать: 1) активність як самотворча діяльність на перетині буттєвості та свідомості; 2) безконечність, тобто здатність до трансценденції, виходу з себе у все вищі ціннісні сфери, до перетину усіх кордонів; здатність, що репрезентується невичерпними можливостями творчості та розуму суб'єкта; 3) свобода як самодіяльність, як необмеженість самовідтворення, виявів проективних сфер свого здійснення, шляхів затвердження своєї буттєвості; 4) абсолютність як самоцінність та властивість самовизначення своїх предикатів, як неодмінного джерела усіх форм перетворення існуючого; 5) самосвідомість у вигляді саморефлексивного мислення та самопокладання смислу. Як філософська категорія Д. є наскрізною проблемою усієї історії філософії. У Платона, який уперше розгорнув цю проблему в систематичній формі, Д. це "світова душа", котра, будучи дотичною до істини та вічних ідей (ейдосів), об'єднує через гармонію і красу життєвий статус розуму та тілесність речей, виступає принципом саморуху. В давньогрецьк. філософії Д. трактувався не як надприродна сутність, а у складі буття і визначався чи то як "пневма" (життєва сила, або, навіть, "тонка" матерія на зразок повітря), чи як "нус" (інтелектуальне начало). Так, у ' стоїків Д. водночас і тілесний початок, і мудрість, здатність жити відповідно до Логосу світу. Тільки з Плотина починається спіритуалізація Д., яка набуває чіткого виразу у Філона Александрійського, котрий ототожнював Д. з Логосом, Софією, духовним життям. У християнстві Д. розглядався як третя іпостась Трійці ("Святий Дух"), що втілює творчу, породжуючу силу Бога-Отця і Бога-Сина. Земним місцеперебуванням цього Д. є церква та душі праведників В. ідповідним чином патристика (Августин Блаженний) та томізм (Тома Аквінськиїї) перетлумачують тезу Аристотеля про Д. як вищий інтелектуальний регістр душі. В Україні, яків інших європейських країнах, релігійне розуміння Д. розвивалось у руслі християнської антропології (Могила, Прокопович, Яворський, Туптало, Кониський та ін.). Д. розглядався як істина душі та вища цінність. Сковорода пов'язує його з "внутрішньою людиною", що має богоподібну природу, та особливим, "третім" символічним світом біблійних архетипів вічності, краси, абсолюту. Масштабне вчення про Д. втілене у системі Гегеля Д. ля нього Д. - це світовий розум, котрий в своєму діалектичному розвитку за принципом тріади (теза, антитеза, синтеза) проходить фази чистих логічних сутностей, природи (як свого інобуття) та історії і усвідомлює себе як абсолют (абсолютну ідею чи абсолютне знання). В цьому розвитку Д. визначається як "для-себе-буття" чи свобода. Вчення про Д. розвивалось Марксом. Ідучи за Гегелем, він співставляє Д. та працю як дві діалектично пов'язані протилежності, в яких праця виступає як позитивна діяльність, що оречевлюється в її результатах, а Д. - як сила негації. Останнє означає у гегелівській традиції те, що "Я" принципово не згасає в жодному результаті, а використовує його як поштовх до подальшого розвитку, тобто предметне буття є для Д. стартовою підставою, передумовою руху. Отже, "первинність" буття є тут позитивно діалектичним моментом творчої негації Д. Розуміння Д. як вільної, творчої сили, що не оречевлюється, а лише символізується у бутті, розвинуте в XX ст Б. ердяєвим. Він визначає Д. як творчість, що є подоланням небуття та втіленням свободи. В такій якості Д. виступає як смисл буття суб'єкта, що розкривається в особистісному існуванні людини. Д., за Бердяєвим, є поєднанням божественної природи з людиною. Аксіологічна позиція в розумінні Д. як найвищої цінності, що розкривається в історичному бутті, відстоювалась Дильтеєм та Віндельбандом. Проти віталістичного тлумачення Д. як інтелектуально паразитичного породження життєвого процесу, котре сковує душу (Клагес, Лессинг, Фробеніус) виступали Гартман, Шелер, Ясперс, для яких Д. маніфестує сходження суб'єкта через символ до вищих щаблів адекватного існування людини О. соблива, але соціально важлива лінія в аналізі Д. була пов'язана з проблемою духовних передумов національного життя. Історично тема національного Д. найбільш виразно формулюється Гердером, який вбачав в ньому носія базисних культурних форм нації та її мовної свідомості. Надалі проблема національного Д. розвивалась в зв'язку з філософією мови (Гумбольдт), філософією історії (Фіхте) та філософією культури (Шпенглер). В Україні проблема національного Д. розроблялась кирило-мефодіївцями (Костомаров, Куліш, Білозерський) під кутом зору народної свідомості, православ'я, укр. ідеї в контексті слов'янської культури. У складі питань державотворення аналіз національного Д. здійснювався в працях Донцова та Липинського. В культурно-історичному аспекті проблема національного Д. досліджувалась Чижевським. В сучасній літературі під поняттям національного Д. мається на увазі інтегральне виявлення духовних ресурсів ствердження нації як суб'єкта світової історії. Ці ресурси визначаються самосвідомістю народу, його світосприйняттям, віруваннями, ментальністю культури та соціальною пам'яттю традицій. Отже, проблема Д. виходить за межі чисто академічного інтересу і має значення не тільки в історико-філософському, а й світоглядно-соціальному ракурсі.

• Дух бодр, да плоть немощна (Д)

дух м. Geist m; Gittergeist m

дух <-ове, бр: -а>

същ м spìrito m; (призрак) fantàsma m, spèttro m

дух м. [duh]

1. фил. spirit, mind

(нравствена сила, смелост) spirit, morale, mettle, tone

здрав дух a sound mind, a healthy tone

смел дух a brave/bold spirit

силен дух a strong mind, an unbending spirit

човек със силен дух a man of spirit, a man of a strong mind/of unbending spirit

свободен дух a free spirit

един от най-пламенните дух ове на своето време one of the most ardent spirits of his time

висок дух high morale

показвам висок дух show spirit

липсва ми дух have no spirit

губя/запазвам присъствие на духа lose/keep o.'s head/o.'s presence of mind

не губя присъствие на духа carry/keep a stiff upper lip

поддържам дух a keep up the morale

повдигам духа raise (the) morale

загубвам дух lose morale; lose heart, be dejected, become downhearted

2. (психическо състояние, настроение) spirit, spirits, frame of mind; mood

работя/свиря без дух work/play without spirit

радостен/оптимистичен дух a joyful/an optimistic mood/spirit

с повишен дух in good/high/elevated spirits, in a good frame of mind

повишавам духа на някого raise/revive s.o.'s spirits, cheer s.o. up, разг. ginger s.o. up

духовете се повишиха, когато приближиха до града the spirits rose as they approached the town

понижен дух poor/low spirits, despondency

с понижен дух съм be despondent/depressed, be in a bad frame of mind, be in low spirits

това понижи духа на компанията this lowered the spirits Of the company

духовете са възбудени everyone is excited

дух на недоволство a spirit of discontent

авантюристичен дух an adventurous spirit

с търговски дух commercially minded

3. (същпост, насока) spirit

духътна епохата the spirit of the times, the ethos, нем. Zeitgeist

дух ът на закона the spirit of the law

в духа на in the spirit of

то е в духа на it fits into the pattern of

в този дух on these lines

в същия дух in the same vein, on the same lines

влизам в духа на enter into the spirit of

4. (памет на покойник) spirit

духът му витае сред нас his spirit is still with us

5. (въображаемо, свръхестествено същество) spirit, ghost, phantom, phantasm

зъл дух an evil spirit

планински духове sprites

дух-магьосник jinnee, разг. jinns

викам дух raise a spirit

предавам богу дух give up the ghost, breathe o.'s last, pass away

свети Дух the Holy Ghost, ( празник) Whitsuntide

* * *

дух,

м., -ове, (два) ду̀ха 1. филос. spirit, mind; ( нравствена сила, смелост) spirit, morale, mettle, tone; висок \дух high morale; губя/запазвам присъствие на \духа loose/keep o.’s head/o.’s presence of mind; загубвам \дух lose morale; lose heart, be dejected, become downhearted; здрав \дух sound mind, healthy tone; липсва ми \дух have no spirit; не губя присъствие на \духа carry/keep a stiff upper lip; повдигам \духа raise (the) morale; поддържам \духа keep up the morale; показвам висок \дух show spirit; силен \дух strong mind, unbending spirit; смел \дух brave/bold spirit; grittiness; човек със силен \дух man of spirit, man of a strong mind/of unbending spirit; strong-willed man;

2. ( психическо състояние, настроение) spirit, spirits, frame of mind; mood; \дух на недоволство a spirit of discontent; \духовете са възбудени everyone is excited; повишавам \духа на някого raise/revive s.o.’s spirits, cheer s.o. up, разг. ginger s.o. up; понижен \дух poor/low spirits, despondency; работя/свиря без \дух work/play without spirit; с повишен \дух in good/high/elevated spirits, in a good frame of mind; с понижен \дух съм be despondent/depressed, be in a bad frame of mind, be in low spirits; с търговски \дух commercially minded;

3. ( същност, насока) spirit; в \духа на in the spirit of; в същия \дух in the same vein, on the same lines; в този \дух on these lines; \духът на епохата the spirit of the times, the ethos, нем. zeitgeist; то е в \духа на it fits into the pattern of; той каза още много неща в същия \дух he said a lot more in the same strain;

4. ( памет на покойник) spirit; викане на \духове spirit-rapping; \духът му витае сред нас his spirit is still with us;

5. ( въображаемо, свръхестествено същество) spirit, ghost, phantom, phantasm, spectre; викам \дух raise a spirit; \дух магьосник jinnee, genie; разг. jinny; зъл \дух evil spirit; планински \духове sprites; • предавам богу \дух give up the ghost, breathe o.’s last, pass away; Светият Дух рел. the Holy Ghost; ( празник) църк. Whitsuntide.

* * *

manitou (индиан.); mettle ; dobby ; fetch ; ghost (призрак); manes: sound дух - здрав дух; morale ; phantasm ; spirit {`spirit}: an unbending дух - силен дух

* * *

1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];

2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;

3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;

4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;

5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];

6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];

7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;

8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.

* * *

1) дух, -у

2) миф. дух, -а

3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

4) ( воздух) дух, -у

5) ( запах) дух, -у; пах, -у

1) (сознание, мышление) spirito м., mente ж.

••

2) ( настроение) spirito м., stato м. d'animo

3) ( моральная сила) spirito м., animo м., morale м.

4) (смелость, решимость) coraggio м., determinatezza ж., spirito м.

5) ( сущность) spirito м., sostanza ж.

••

6) ( сверхъестественное существо) spirito м., spiritello м., genio м.

1) ( дыхание) respiro м., fiato м.

••

2) (воздух, атмосфера) aria ж., atmosfera ж.

3) ( запах) odore м.

* * *

1) spirito, animo

2) тж. рел. spirito

3) (истинный смысл чего-л.) spirito, sostanza f, senso

4) ( настроение)

5) разг. ( дыхание) respiro, fiato

6) разг. ( воздух) aria f; atmosfera f тж. перен.

7) прост. (запах, аромат) odore

••

* * *

1) gener. genio, lena, morale, spirito, animo

2) liter. profumo

во весь дух

вышибать дух

вышибить дух

дух вон

дух замер

дух замирает

дух занимает

дух занимается

дух заняло

дух занялся

дух захватило

дух захватывает

дух сперло

испустить дух

на дух

нечистый дух

нечистый дух попутал

перевести дух

переводить дух

перехватило дух

перехватывает дух

* * *

1) филос. esprit m

2) (отличительные особенности, содержание) esprit m

3) ( моральное состояние) courage m; esprit m

4) ( дыхание) разг. haleine f

5) ( запах) разг. odeur f

6) ( призрак) ombre f, spectre m

••

* * *

1) eng. raie accidentelle, raie fantôme, raie parasite, satellite (в спектрографии)

2) opt. fantôme