-
1 átesni
• - ik vminпадать через что споткнувшись• - ik vminпереносить трудности перен.смысл* * *формы глагола: átesik, átesett, essék át/essen át1) па́дать/упа́сть через что2) па́дать/упа́сть, споткну́вшись обо чтоátesni a dobozon — упа́сть, споткну́вшись о коро́бку
3) перен пережива́ть/-жи́ть; проходи́ть/пройти́ через что; переболе́ть чем; выде́рживать/вы́держать экза́менátesni a felvételin — выде́рживать/вы́держать вступи́тельный экза́мен
-
2 esni
• - ik vmi aláподпадать под действие - офиц.• - ik v-nekбросаться• - ikпадать* * *формы глагола: esik, esett, essék/essen1) па́дать/упа́сть2) снижа́ться/-и́зиться (о ценах, показателях)3) па́дать; выпада́ть/вы́пасть; идти́ ( об осадках)5) находи́ться; лежа́ть; быть располо́женным (где-л.); отстоя́ть (на какое-л. расстояние); 10kmre esik — отстои́т на 10 киломе́тров
6) vmibe попада́ть/-па́сть; впада́ть/впасть (в какое-л. состояние)bajba esni — попада́ть/-па́сть в беду́
tévedésbe esni — впада́ть/впасть в заблужде́ние
adó alá esni — подлежа́ть обложе́нию нало́гом
-
3 lesüllyedni
формы глагола: lesüllyedt, süllyedjen le1) vmeddig, vmennyire оседа́ть/осе́сть, погружа́ться/-рузи́ться ( о судне)2) оседа́ть/осе́сть (о почве и т.п.)3) па́дать/упа́сть (о температуре, давлении)4) перен опуска́ться/-сти́ться ( о человеке) -
4 süllyedni
• падать уровень чего-то• снижаться уровень чего-то• тонуть* * *формы глагола: süllyedt, süllyedjen1) оседа́ть/осе́стьsüllyedni a talaj — по́чва оседа́ет
2) тону́ть/утону́ть; погружа́ться/-грузи́ться (о судне и т.п.)3) па́дать, упа́сть; снижа́ться/сни́зиться (о температуре и т.п.)4) па́дать/упа́сть, понижа́ться/-ни́зиться (об уровне чего-л.)5) опуска́ться/-сти́ться, дегради́ровать ( морально) -
5 bekerülni
• войти в число знаменитых людей• входить в число знаменитых людей* * *формы глагола: bekerült, kerüljön bebekerülni a kórházba — попа́сть в больни́цу
-
6 beleesni
• - ikпадать• - ikупасть* * *формы глагола: beleesik, beleesett, essék/essen bele1) vmibe упа́сть; провали́ться во чтоbeleesni a gödörbe — провали́ться в я́му
-
7 kívülről
наизусть без книги• извне• снаружи откуда* * *1) извне́, снару́жи2) наизу́стьkívülről megtanulni — вы́учить наизу́сть
* * *1. извне, снаружи; (külsőleg;külseje után) внешне, наружно;\kívülről néz — смотреть со стороны; \kívülről zene. hallatszott be — снаружи доносилась музыка;\kívülről bezárja az ajtót — запереть дверь снаружи;
2. átv. (tud.) наизусть, biz. назубок;biz. \kívülről fúj — знать наизусть v. на зубок; \kívülről játszik — играть наизусть; \kívülről megtanul — заучивать/заучить наизустьbeszédét \kívülről mondja — говорить речь на память;
-
8 leesni
• - ik vmirölпадать с чего-то• - ik vmirölупасть с чего-то* * *формы глагола: leesik, leesett, es-sék/essen le1) vhonnan, vhová па́дать/упа́сть, сва́ливаться/свали́ться откуда, куда2) выпада́ть/вы́па́сть ( об осадках) -
9 rájönni
• vmireдогадаться о чем-то• vmireобнаружить что-то* * *формы глагола: rájött, jöjjön ráa vetésre rájött a szárazság — посе́вы поги́бли от за́сухи
rájött a nevetés — на него́ напа́л смех
3) vmire дога́дываться/-гада́ться о чём; понима́ть/-ня́ть чтоvminek a nyitjára rájöni — находи́ть/-найти́ разга́дку чего
-
10 alá
* * *névutóотвечает на вопрос куда́? под кого-чтоnulla alá süllyedni — упа́сть ни́же нуля́
* * *Inu. 1. под (подо) tárgye;lefekszik, leül (egy) fa \alá — лечь, сесть под дерево; a kosár nem fér a dívány \alá — корзина не подойдёт под диван; a víz a szekrény \alá folyt — вода подтекла под шкаф;tedd a ládát az asztal \alá — поставь ящик под стол;
2.Poltava \alá, Moszkva \alá — под Полтаву, под Москву;átv.
lakat \alá dug — спрятать под замок;3.vmi \alá eső, tartozó — подлежащий чему-л.; ez büntetés \alá esik — это подлежит наказанию; IIvmi \alá esik, tartozik — подлежать чему-л.; подпадать подо что-л.;
III\alám, \alád, \alája stb.. — под меня, под тебя, под него (неё) stb..;
hat.
fel s. \alá — взад и вперёд -
11 asztal
* * *формы: asztala, asztalok, asztaltстол мasztalhoz ülni — се́сть за стол
asztalnál ülni — сиде́ть за столо́м
felállni az asztaltól — встать из-за стола́
leszedni az asztalt — убира́ть/убра́ть со стола́
* * *[\asztalt, \asztala, \asztalok] 1. стол; (kisebb, pl. kávéházi) столик;felhajtható \asztal {pl. vasúti kocsiban) — откидной столик; háromlábú \asztal — тренога, треножник; kecskelábú \asztal — стол на козелmüsz.
ellenőrző/jelző \asztal — табло s., nrag.;ках;kihúzható \asztal — раздвижной стол; kimérő \asztal — буфетная стойка; közös \asztal (étteremben) — табльдот; összehajtható/összetolható \asztal — складной стол; rozoga \asztal — шаткий стол; \asztal alá itat vkit — напоить кого-л. вдрызг; \asztal alá itta magát — он напился вдрызг; \asztalhoz ül — сесть за стол; (kezével) az \asztalnak támaszkodik опираться/опереться (руками) о стол; \asztalánál ir. — писать за своим столом; \asztalnál ül — сидеть за столом; átv. zöld \asztalnál — за столом конференции; feláll az \asztaltól — встать из-за стола; \asztalt bont {ebéd végén) — кончить обед; leszedi az \asztalt — убирать/убрать со стола; megteríti az \asztalt — накрывать/накрыть (на) стол; öklével veri az \asztalt — стучать кулаком по столу;kerek \asztal — круглый стол;
2. kártya. болван -
12 átengedni
пропускать через что, куда пропустить через что, куда уступать кому что уступить кому что* * *формы глагола: átengedett, engedjen át1) vmin, vhová пропуска́ть/-сти́ть через что, кудаátengedni a határon vkit — пропуска́ть/-сти́ть че́рез грани́цу кого
2) vmit vkinek уступа́ть/-пи́ть кому чтоátengedni a hatalmat vkinek — уступа́ть/-пи́ть вла́сть кому
-
13 átolvasni
• прочесть* * *формы глагола: átolvasott, olvasson át1) прочи́тывать/-чита́ть/-че́сть2) пересчи́тывать/-чита́ть де́ньги -
14 átszállni
• пересаживаться в транспорте• пересесть в транспорте* * *формы глагола: átszállt, szálljon átvmi-re переса́живаться/-се́сть ( на другой транспорт) -
15 átülni
-
16 becsapódni
-
17 becsülni
• уважать• ценить человека* * *формы глагола: becsült, becsüljön1) v-t цени́ть; уважа́ть кого-чтоnagyra becsülni — высоко́ цени́ть
többre becsülni vkit vkinél — предпочита́ть/-че́сть кого кому
2) vmit оце́нивать/оцени́ть что во чтоa kárt ötvenezer forintra becsülik — уще́рб оце́нивается в пятьдеся́т ты́сяч фо́ринтов
-
18 bejutni
-
19 beleérteni
формы глагола: beleértett, értsen bele -
20 belekerülni
формы глагола: belekerült, kerüljön bele1) тж перен попада́ть/-па́сть куда2) сто́ить; обойти́сь (в какую-л. сумму)belekerült 1000 forintba — э́то обойдётся в 1000 фо́ринтов
См. также в других словарях:
-сть — суффикс; = сти Формообразовательная единица, являющаяся показателем неопределенной формы глагола инфинитива (блюсти, брести, вести, гнести, грести, класть, мести, обрести, плести, прочесть, прясть, сесть, скрести, цвести и т.п., а также… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
єсть — 1 присудкове слово застаріла і просторічна форма теперішнього часу від бути незмінювана словникова одиниця рідко єсть 2 вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
-сть и -сти — суффикс 1. Формообразовательная единица, являющаяся показателем неопределенной формы глагола инфинитива (блюсти, брести, вести, гнести, грести, класть, мести, обрести, плести, прочесть, прясть, сесть, скрести, цвести и т.п., а также производные… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
єсть — I рідко. Те саме, що є II. II виг., військ. Уживається як відповідь підлеглого на наказ, розпорядження командира у знач. зрозуміло, буде виконано і т. ін … Український тлумачний словник
нѣ(сть) — НѢСМЬ, НѢСИ, НѢ(СТЬ) и т. д. (нѣ(сть)2000) гл. 1. Формы наст. врем. гл. быти с отрицанием. Не быть, не находиться: мы... ѹже нѣсмы подъ закономъ. но подъ блг(д)тию. КР 1284, 212в; что ищете живаго съ мр҃твми: нѣ(с) сдѣ КТур XII сп. XIV, 13; || не … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣсть — ПОВѢСТ|Ь (128), И с. 1.Сказание, повествование, рассказ: нъ ны ѹво [в др. сп. ѹбо] врем˫а. на коньць бл҃жнаго зовѣть ѥмѹже проити ѹбо слово лѣнить(с). проидѣть же ѡбако аще и дрѧхла ѥсть повѣсть. (τὸ διήγημα) ЖФСт к. XII, 162; о семь сътворивъше… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вартість — тості, ж. 1) Виражена у грошах ціна чого небудь. 2) Позитивна якість, цінність. 3) ек. Економічна категорія, властива товарному виробництву, яка становить втілену й уречевлену в товарі суспільно необхідну працю. Балансова вартість активу.… … Український тлумачний словник
повѣсть — Повесть повѣсть (2) 1. Рассказ, повествование о чем л.: Не лѣпо ли ны бяшетъ, братіе, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстіи о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича! 1. Почнемъ же, братіе, повѣсть сію отъ стараго Владимера до нынѣшняго Игоря. 5.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
надлишковість — вості, ж. 1) Абстр. ім. до надлишковий. 2) Наявність у системі додаткових засобів понад ті, які б могли забезпечити їх нормальне функціонування. •• Енергети/чна надлишко/вість запас потужностей, який може бути використаний у більш тяжких умовах… … Український тлумачний словник
послідовність — ності, ж. 1) Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. || Лад, систематичність у чомусь. || Події, предмети, що йдуть слідом один за одним. || Множина елементів, які можуть бути послідовно пронумеровані… … Український тлумачний словник
ємність — ності, ж. 1) Здатність умістити в собі певну кількість кого , чого небудь; місткість. •• Є/мність ри/нку потенційно можливий обсяг продаж певного товару на ринку протягом заданого періоду. Сорбці/йна є/мність кількість сорбату, яка може бути… … Український тлумачний словник