Перевод: с венгерского на русский

с русского на венгерский

сть

  • 1 átesni

    - ik vmin
    падать через что споткнувшись
    - ik vmin
    переносить трудности перен.смысл
    * * *
    формы глагола: átesik, átesett, essék át/essen át
    1) па́дать/упа́сть через что
    2) па́дать/упа́сть, споткну́вшись обо что

    átesni a dobozon — упа́сть, споткну́вшись о коро́бку

    3) перен пережива́ть/-жи́ть; проходи́ть/пройти́ через что; переболе́ть чем; выде́рживать/вы́держать экза́мен

    átesni a felvételin — выде́рживать/вы́держать вступи́тельный экза́мен

    Magyar-orosz szótár > átesni

  • 2 esni

    подпадать под действие - офиц.
    - ik v-nek
    бросаться
    - ik
    падать
    * * *
    формы глагола: esik, esett, essék/essen
    1) па́дать/упа́сть
    2) снижа́ться/-и́зиться (о ценах, показателях)
    3) па́дать; выпада́ть/вы́пасть; идти́ ( об осадках)
    4) лингв, vmire па́дать; приходи́ться/прийти́сь на что ( об ударении)
    5) находи́ться; лежа́ть; быть располо́женным (где-л.); отстоя́ть (на какое-л. расстояние); 10

    kmre esik — отстои́т на 10 киломе́тров

    6) vmibe попада́ть/-па́сть; впада́ть/впасть (в какое-л. состояние)

    bajba esni — попада́ть/-па́сть в беду́

    tévedésbe esni — впада́ть/впасть в заблужде́ние

    7) офиц, vmi alá подлежа́ть чему

    adó alá esni — подлежа́ть обложе́нию нало́гом

    Magyar-orosz szótár > esni

  • 3 lesüllyedni

    формы глагола: lesüllyedt, süllyedjen le
    1) vmeddig, vmennyire оседа́ть/осе́сть, погружа́ться/-рузи́ться ( о судне)
    2) оседа́ть/осе́сть (о почве и т.п.)
    3) па́дать/упа́сть (о температуре, давлении)
    4) перен опуска́ться/-сти́ться ( о человеке)

    Magyar-orosz szótár > lesüllyedni

  • 4 süllyedni

    падать уровень чего-то
    снижаться уровень чего-то
    * * *
    формы глагола: süllyedt, süllyedjen
    1) оседа́ть/осе́сть

    süllyedni a talaj — по́чва оседа́ет

    2) тону́ть/утону́ть; погружа́ться/-грузи́ться (о судне и т.п.)
    3) па́дать, упа́сть; снижа́ться/сни́зиться (о температуре и т.п.)
    4) па́дать/упа́сть, понижа́ться/-ни́зиться (об уровне чего-л.)
    5) опуска́ться/-сти́ться, дегради́ровать ( морально)

    Magyar-orosz szótár > süllyedni

  • 5 bekerülni

    войти в число знаменитых людей
    входить в число знаменитых людей
    * * *
    формы глагола: bekerült, kerüljön be
    vhová, vmibe попада́ть/-па́сть куда, ока́зываться/оказа́ться где

    bekerülni a kórházba — попа́сть в больни́цу

    Magyar-orosz szótár > bekerülni

  • 6 beleesni

    - ik
    падать
    - ik
    упасть
    * * *
    формы глагола: beleesik, beleesett, essék/essen bele
    1) vmibe упа́сть; провали́ться во что

    beleesni a gödörbe — провали́ться в я́му

    2) тж перен, vmibe попада́ть/-па́сть во что

    Magyar-orosz szótár > beleesni

  • 7 kívülről

    наизусть без книги
    снаружи откуда
    * * *
    1) извне́, снару́жи
    2) наизу́сть

    kívülről megtanulni — вы́учить наизу́сть

    * * *
    1. извне, снаружи; (külsőleg;
    külseje után) внешне, наружно;

    \kívülről bezárja az ajtót — запереть дверь снаружи;

    \kívülről néz — смотреть со стороны; \kívülről zene. hallatszott be — снаружи доносилась музыка;

    2. átv. (tud.) наизусть, biz. назубок;

    beszédét \kívülről mondja — говорить речь на память;

    biz. \kívülről fúj — знать наизусть v. на зубок; \kívülről játszik — играть наизусть; \kívülről megtanul — заучивать/заучить наизусть

    Magyar-orosz szótár > kívülről

  • 8 leesni

    падать с чего-то упасть с чего-то
    * * *
    формы глагола: leesik, leesett, es-sék/essen le
    1) vhonnan, vhová па́дать/упа́сть, сва́ливаться/свали́ться откуда, куда
    2) выпада́ть/вы́па́сть ( об осадках)

    Magyar-orosz szótár > leesni

  • 9 rájönni

    vmire
    догадаться о чем-то
    vmire
    обнаружить что-то
    * * *
    формы глагола: rájött, jöjjön rá
    1) vmire напада́ть/-па́сть ( о вредителях); поврежда́ть/-ди́ть (о морозе и т.п.)

    a vetésre rájött a szárazság — посе́вы поги́бли от за́сухи

    2) vkire vmi находи́ть/найти́, напада́ть/-па́сть на кого (о каком-л. состоянии)

    rájött a nevetés — на него́ напа́л смех

    3) vmire дога́дываться/-гада́ться о чём; понима́ть/-ня́ть что

    vminek a nyitjára rájöni — находи́ть/-найти́ разга́дку чего

    Magyar-orosz szótár > rájönni

  • 10 alá

    * * *
    névutó
    отвечает на вопрос куда́? под кого-что

    nulla alá süllyedni — упа́сть ни́же нуля́

    * * *
    I
    nu. 1. под (подо) tárgye;

    tedd a ládát az asztal \alá — поставь ящик под стол;

    lefekszik, leül (egy) fa \alá — лечь, сесть под дерево; a kosár nem fér a dívány \alá — корзина не подойдёт под диван; a víz a szekrény \alá folyt — вода подтекла под шкаф;

    2.

    átv. lakat \alá dug — спрятать под замок;

    Poltava \alá, Moszkva \alá — под Полтаву, под Москву;

    3.

    vmi \alá esik, tartozik — подлежать чему-л.; подпадать подо что-л.;

    vmi \alá eső, tartozó — подлежащий чему-л.; ez büntetés \alá esik — это подлежит наказанию;

    II

    \alám, \alád, \alája stb.. — под меня, под тебя, под него (неё) stb..;

    III

    hat. fel s. \alá — взад и вперёд

    Magyar-orosz szótár > alá

  • 11 asztal

    * * *
    формы: asztala, asztalok, asztalt

    asztalhoz ülni — се́сть за стол

    asztalnál ülni — сиде́ть за столо́м

    felállni az asztaltól — встать из-за стола́

    leszedni az asztalt — убира́ть/убра́ть со стола́

    * * *
    [\asztalt, \asztala, \asztalok] 1. стол; (kisebb, pl. kávéházi) столик;

    müsz. ellenőrző/jelző \asztal — табло s., nrag.;

    felhajtható \asztal {pl. vasúti kocsiban) — откидной столик; háromlábú \asztal — тренога, треножник; kecskelábú \asztal — стол на козел

    ках;

    kerek \asztal — круглый стол;

    kihúzható \asztal — раздвижной стол; kimérő \asztal — буфетная стойка; közös \asztal (étteremben) — табльдот; összehajtható/összetolható \asztal — складной стол; rozoga \asztal — шаткий стол; \asztal alá itat vkit — напоить кого-л. вдрызг; \asztal alá itta magát — он напился вдрызг; \asztalhoz ül — сесть за стол; (kezével) az \asztalnak támaszkodik опираться/опереться (руками) о стол; \asztalánál ir. — писать за своим столом; \asztalnál ül — сидеть за столом; átv. zöld \asztalnál — за столом конференции; feláll az \asztaltól — встать из-за стола; \asztalt bont {ebéd végén) — кончить обед; leszedi az \asztalt — убирать/убрать со стола; megteríti az \asztalt — накрывать/накрыть (на) стол; öklével veri az \asztalt — стучать кулаком по столу;

    2. kártya. болван

    Magyar-orosz szótár > asztal

  • 12 átengedni

    пропускать через что, куда пропустить через что, куда уступать кому что уступить кому что
    * * *
    формы глагола: átengedett, engedjen át
    1) vmin, vhová пропуска́ть/-сти́ть через что, куда

    átengedni a határon vkit — пропуска́ть/-сти́ть че́рез грани́цу кого

    2) vmit vkinek уступа́ть/-пи́ть кому что

    átengedni a hatalmat vkinek — уступа́ть/-пи́ть вла́сть кому

    Magyar-orosz szótár > átengedni

  • 13 átolvasni

    * * *
    формы глагола: átolvasott, olvasson át
    1) прочи́тывать/-чита́ть/-че́сть
    2) пересчи́тывать/-чита́ть де́ньги

    Magyar-orosz szótár > átolvasni

  • 14 átszállni

    пересаживаться в транспорте
    пересесть в транспорте
    * * *
    формы глагола: átszállt, szálljon át
    vmi-re переса́живаться/-се́сть ( на другой транспорт)

    Magyar-orosz szótár > átszállni

  • 15 átülni

    * * *
    формы глагола: átült, üljön át
    переса́живаться/-се́сть ( на другое место)

    Magyar-orosz szótár > átülni

  • 16 becsapódni

    - ik
    врезаться снаряд
    - ik
    захлопнуться дверь
    - ik
    обжечься на ошибках
    * * *
    формы глагола: becsapódik, becsapódott, csapódjék/csapódjon be
    1) захло́пнуться ( о двери)
    2) vmibe попада́ть/-па́сть во что ( о снаряде)
    3) перен обма́нываться/-ману́ться; обжига́ться/-же́чься на чём

    Magyar-orosz szótár > becsapódni

  • 17 becsülni

    ценить человека
    * * *
    формы глагола: becsült, becsüljön
    1) v-t цени́ть; уважа́ть кого-что

    nagyra becsülni — высоко́ цени́ть

    többre becsülni vkit vkinél — предпочита́ть/-че́сть кого кому

    2) vmit оце́нивать/оцени́ть что во что

    a kárt ötvenezer forintra becsülik — уще́рб оце́нивается в пятьдеся́т ты́сяч фо́ринтов

    Magyar-orosz szótár > becsülni

  • 18 bejutni

    vhová
    пробираться
    vhová
    пробраться
    vhová
    устраиваться
    vhová
    устроиться
    * * *
    формы глагола: bejutott, jusson be
    1) попада́ть/-па́сть (в помещение; в вуз и т.п.)
    2) устра́иваться/-ро́иться ( на работу)
    3)

    bejutni a döntőbe спорт — вы́йти в фина́л

    Magyar-orosz szótár > bejutni

  • 19 beleérteni

    формы глагола: beleértett, értsen bele
    vmibe, vhová включа́ть/-чи́ть во что, куда, учи́тывать/уче́сть что ( при перечислении)

    beleértve vmit — включа́я что

    Magyar-orosz szótár > beleérteni

  • 20 belekerülni

    формы глагола: belekerült, kerüljön bele
    1) тж перен попада́ть/-па́сть куда
    2) сто́ить; обойти́сь (в какую-л. сумму)

    belekerült 1000 forintba — э́то обойдётся в 1000 фо́ринтов

    Magyar-orosz szótár > belekerülni

См. также в других словарях:

  • -сть — суффикс; = сти Формообразовательная единица, являющаяся показателем неопределенной формы глагола инфинитива (блюсти, брести, вести, гнести, грести, класть, мести, обрести, плести, прочесть, прясть, сесть, скрести, цвести и т.п., а также… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • єсть — 1 присудкове слово застаріла і просторічна форма теперішнього часу від бути незмінювана словникова одиниця рідко єсть 2 вигук незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • -сть и -сти — суффикс 1. Формообразовательная единица, являющаяся показателем неопределенной формы глагола инфинитива (блюсти, брести, вести, гнести, грести, класть, мести, обрести, плести, прочесть, прясть, сесть, скрести, цвести и т.п., а также производные… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • єсть — I рідко. Те саме, що є II. II виг., військ. Уживається як відповідь підлеглого на наказ, розпорядження командира у знач. зрозуміло, буде виконано і т. ін …   Український тлумачний словник

  • нѣ(сть) — НѢСМЬ, НѢСИ, НѢ(СТЬ) и т. д. (нѣ(сть)2000) гл. 1. Формы наст. врем. гл. быти с отрицанием. Не быть, не находиться: мы... ѹже нѣсмы подъ закономъ. но подъ блг(д)тию. КР 1284, 212в; что ищете живаго съ мр҃твми: нѣ(с) сдѣ КТур XII сп. XIV, 13; || не …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • повѣсть — ПОВѢСТ|Ь (128), И с. 1.Сказание, повествование, рассказ: нъ ны ѹво [в др. сп. ѹбо] врем˫а. на коньць бл҃жнаго зовѣть ѥмѹже проити ѹбо слово лѣнить(с). проидѣть же ѡбако аще и дрѧхла ѥсть повѣсть. (τὸ διήγημα) ЖФСт к. XII, 162; о семь сътворивъше… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • вартість — тості, ж. 1) Виражена у грошах ціна чого небудь. 2) Позитивна якість, цінність. 3) ек. Економічна категорія, властива товарному виробництву, яка становить втілену й уречевлену в товарі суспільно необхідну працю. Балансова вартість активу.… …   Український тлумачний словник

  • повѣсть — Повесть повѣсть (2) 1. Рассказ, повествование о чем л.: Не лѣпо ли ны бяшетъ, братіе, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстіи о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича! 1. Почнемъ же, братіе, повѣсть сію отъ стараго Владимера до нынѣшняго Игоря. 5.… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • надлишковість — вості, ж. 1) Абстр. ім. до надлишковий. 2) Наявність у системі додаткових засобів понад ті, які б могли забезпечити їх нормальне функціонування. •• Енергети/чна надлишко/вість запас потужностей, який може бути використаний у більш тяжких умовах… …   Український тлумачний словник

  • послідовність — ності, ж. 1) Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. || Лад, систематичність у чомусь. || Події, предмети, що йдуть слідом один за одним. || Множина елементів, які можуть бути послідовно пронумеровані… …   Український тлумачний словник

  • ємність — ності, ж. 1) Здатність умістити в собі певну кількість кого , чого небудь; місткість. •• Є/мність ри/нку потенційно можливий обсяг продаж певного товару на ринку протягом заданого періоду. Сорбці/йна є/мність кількість сорбату, яка може бути… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»