Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

4)+(приводить+в+порядок)

  • 1 порядок

    порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -
    1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];
    2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.
    * * *
    1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́

    всё в поря́дке — ( в исправном виде) все в поря́дку, все як слід; (перен.: благополучно) все гара́зд

    для поря́дка — для поря́дку; ( для соблюдения обычая) для годи́ться

    наводи́ть, навести́ \порядок — наво́дити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зроби́ти лад

    приводи́ть, привести́ в \порядок что — упорядко́вувати, упорядкува́ти що, дава́ти, да́ти лад чому́, дово́дити, дове́сти до ладу́ що; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти що

    приводи́ть, привести́ себя́ — ( свой туалет)

    в \порядок — опоряджа́тися, опоряди́тися

    э́то в поря́дке веще́й — це звича́йна (приро́дна, норма́льна) річ, це норма́льно

    2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́ва

    поря́дки — (мн.: общественные отношения) поря́дки, -ків, зви́ча́ї, -чаїв и -ча́їв, постано́ви, -но́в

    3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́

    в поря́дке о́череди — по че́рзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно

    \порядок дня — поря́док де́нний, поря́док дня

    по \порядок дку — за поря́дком, згі́дно з поря́дком; ( по очереди) по черзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно

    идти́ свои́м поря́дком — іти́ [собі] свої́м зви́ча́єм (своє́ю че́ргою; диал. свої́м три́бом)

    4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́док

    в спе́шном поря́дке — спі́шно; ( немедленно) нега́йно

    5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́ду

    соображе́ния такти́ческого поря́дка — міркува́ння такти́чного шти́бу, такти́чні міркува́ння

    два поря́дка мы́слей — два на́прями думо́к

    напряже́ние поря́дка 500 вольт — напру́га бли́зько (ко́ло) 500 вольт

    6) воен. поря́док
    7) биол. поря́док
    8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́

    Русско-украинский словарь > порядок

  • 2 приводить

    привести и привесть
    1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;
    2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;
    3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;
    4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;
    5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?
    6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;
    7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -
    1) приведений, припроваджений;
    2) доведений, при(з)ведений;
    3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;
    4) арифм. - зведений.
    * * *
    несов.; сов. - привест`и
    1) приво́дити, привести́ и поприво́дити
    2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти
    3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)

    приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що

    привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що

    приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду

    приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір

    привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним

    приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище

    приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти

    4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)

    всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що

    5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)

    привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом

    6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́

    Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же

    не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́

    приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог

    не привёл слу́чай — не довело́ся

    привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти

    привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву

    привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку

    Русско-украинский словарь > приводить

  • 3 налаживать

    наладить
    1) (исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, поладнати, направляти, направити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти що. [Спинився годинник, - треба до майстра нести, щоб полагодив (направив) (Київ). Віз поламався, - треба налагодити (Сл. Гр.)];
    2) (приготовлять к работе, приводить в порядок) налагоджувати, лагодити, налагодити, злагоджувати, злагодити, наладновувати, ладнати, ладнувати, наладн(ув)ати, ладити, наладити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (преимущ. снаряжать) нарих[ш]товувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) поналагоджувати, поналадновувати, понарих[ш]товувати що. [Налагодив пилку, - ходімо пиляти (Київщ.). Наладнала машинку, - сідай, ший (Київщ.). Наладив дід хижу для бабки (Номис). Напосудив млина таки як треба, а вітру нема (Канівщ.). Я вже тобі напосудила, - сідай та тчи (Канівщ.). Нариштував воза (Канівщ.)]. -ть дело - налагоджувати, лагодити, налагодити, наладновувати, ладнати, наладнати, наладити справу (діло), дати лад справі. [Чи не налагодить він того діла? (Стор.). Справу вже були зовсім наладнали, а він приїхав і все нам попсував (М. Грінч.). Я всякій справі дам лад (Звин.)]. -ть жизнь, отношения с кем - налагоджувати, налагодити, наладнати, наладити, впорядковувати, впорядкувати життя, відносини (взаємини) з ким, (сделать благополучной жизнь, редко) згараздити життя. [Він добре впорядкував відносини між цими двома установами (Київ). Може собі чоловік усе здобувати, та не згараздить собі життя силою (М. Вовч.)];
    3) (настраивать музик. инструмент) настроювати, настроїти, (о мног.) понастроювати що (в лад, до ладу);
    4) (подучать кого) навчати, навчити, (о мног.) понавчати кого. [Навчив його, що треба говорити (Київщ.)];
    5) -дить своё - заторочити своє, завести своєї, правити (торочити) своє. [Я йому кажу одно, а він своє править (Радом.). Хоч ти йому що кажи, а він своє торочить (Черкащ.)]. -дила сорока Якова, - одно про всякова; -дила песню, так хоть тресни - наш дяк що співа, та все на осьмий глас, (грубее) говорила бабусенька до самої смерти, та все чорт-зна-що. Налаженный -
    1) полагоджений, налагоджений, злагоджений, наладнаний, поладнаний, направлений, поналагоджуваний, понаправляний;
    2) налагоджений, злагоджений, наладнований, наладнаний, наладжений, напосуджений, нарих[ш]тований, поналагоджуваний, поналаджуваний, понарих[ш]товуваний; впорядкований. [На току стояла зовсім налагоджена (нарихтована) до праці війка (Київщ.). Наладнані підприємства (Азб. Ком.). Доводилося робити добре вже впорядковане й звичне діло (Рада)];
    3) настроєний, понастроюваний;
    4) навчений.
    * * *
    несов.; сов. - нал`адить
    1) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш и мног. понала́годжувати, сов. нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти, -джу́, -ди́ш
    2) (сов.: заладить) завести́, -веду́, -веде́ш; заторо́чити, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    \налаживатьть своё — завести́ (заторо́чити, заряди́ти) своє́ (своє́ї)

    Русско-украинский словарь > налаживать

  • 4 ладить

    лаживать
    1) (поправлять, приводить в порядок) лагодити, злагоджувати, налагоджувати, ладнати, ладнувати, ладити, обладжувати, лаштувати, рихтувати, риштувати; (готовить) готувати, зготовляти що. [Лагодити віз у дорогу (Сл. Ум.). Лагодь, мати, постіль (Пісня). Налагоджували неводи свої (Біблія). Ладнайте вози, пора їхати (Сл. Гр.). Чабан з наймитом обладжували воза (М. Вовч.). Риштувать вози в далекую дорогу (Шевч.)]. -дить обед, чай - лагодити (ладити, зготовляти, порати) обід, чай, ладнати (лаштувати) до обіду, до чаю. [Іди лишень полуднувать лагодь (Шевч.). Ладнає до чаю (Мова)]. -дить дело - лагодити справу. -дить куда - см. Ладиться 2;
    2) (музык. инструмент) ладити, настроювати, срвн. Лад 3;
    3) с кем - ладнати, бути (жити) в (добрій) (з)лагоді, у (добрій) згоді, у ладу з ким. [Гордіїв дядько не ладнав чогось із Демидовим батьком (Грінч.)]. Они не -дят между собою - вони не ладнають один (одно[е]) з одним, одна з одною, між ними незлагода, вони між собою не миряться. Он со всеми -дит - см. Он со всеми в ладу (Лад 2).
    * * *
    1) (жить в согласии с кем-л.) бу́ти в зла́годі (в зго́ді), жи́ти в зла́годі (в зго́ді)
    2) ( приводить в готовность) ла́годити, ла́дити, ладна́ти
    3) ( намереваться) збира́тися, ла́годитися, ладна́тися, ма́ти на ду́мці
    4) ( твердить) пра́вити, торо́чити, товкти́
    5) муз. ла́дити, налагоджувати; ( настраивать) настро́ювати, наладо́вувати, настру́нчувати

    Русско-украинский словарь > ладить

  • 5 облаживать

    техн., несов. обла́живать, сов. обла́дить
    1) ( приводить в порядок) обла́годжувати, обла́годити
    2) ( налаживать) нала́годжувати, нала́годити

    Русско-украинский политехнический словарь > облаживать

  • 6 облаживать

    техн., несов. обла́живать, сов. обла́дить
    1) ( приводить в порядок) обла́годжувати, обла́годити
    2) ( налаживать) нала́годжувати, нала́годити

    Русско-украинский политехнический словарь > облаживать

  • 7 облагоджувати

    техн. обла́живать ( приводить в порядок)

    Українсько-російський політехнічний словник > облагоджувати

  • 8 облаживать

    I. обладить обладжувати, облагодити, обладити, уладновувати, уладнати, уладнувати, улаштовувати, улаштувати що. [Вже й сани облагодив, а снігу й досі нема (Грінч.). Ніяк не владнають (Лохв.)]. Облаженный - облагоджений, уладнований, улаштований.
    II. облазить облазювати, облазити, вилазювати, вилазити. [Скрізь вилазили]. Срв. Излазить.
    * * *
    несов.; сов. - обл`адить
    1) ( приводить в порядок) диал. обла́джувати, обла́дити, обла́годжувати, обла́годити и пообла́годжувати; ( налаживать) нала́годжувати, нала́годити, несов. нала́дити
    2) (устраивать, улаживать) улашто́вувати, улаштува́ти, несов. упо́рати; обла́годжувати, обла́годити

    Русско-украинский словарь > облаживать

  • 9 оправляться

    оправиться
    1) підправлятися, підправитися, піджити. [Поганого коня купили, а тепер піджив (підправивсь)]; (от болезни) вичунювати, вичуняти, очунювати, очуняти, прочуняти, прочунятися, вихожуватися, виходитися, оздоровіти, оклигувати, оклигати, вихоруватися; (о животных только) вихожуватися, виходитися. -ся от побоев (шутл.) - видихати, видихати що, вичухуватися, вичухатися з чого; (от ран шутливо) вилизатися з ран; (от чего-л. неприятного) видихати що. [Ніби за сім літ не остогидло мені і вчення, і книжки, - дай хоч трохи видихаю їх (Кониськ.)]. Ещё не -лся от чего-либо неприятного; от большого расхода - ще не відійшов (не заспокоївся) після того лиха, ще не підживився після тих витрат; (шутл.) же зашпори не відійшли; (от смущения) підбадьоритися;
    2) (оправить на себе одежду) чепуритися, причепуритися, обсмикуватися, обсмикатися;
    3) см. Оправдываться.
    * * *
    I несов.; сов. - опр`авиться
    1) поправля́тися, попра́витися, оправля́тися, опра́витися; (приводить в порядок свой туалет, причёску) опоряджа́тися, опоряди́тися; ( одёргивать на себе одежду) обсми́куватися, обсми́катися; ( прихорашиваться) чепури́тися и причепу́рюватися, причепури́тися
    2) ( выздоравливать) оду́жувати, оду́жати и пооду́жувати, поправля́тися, попра́витися, вихо́джуватися, ви́ходитися; вичу́нювати, ви́чуняти и повичу́нювати, очу́нювати, очу́няти, вичу́хуватися, ви́чухатися
    3) ( приходить в себя) заспоко́юватися, заспоко́їтися, оправля́тися, опра́витися, справля́тися, спра́витися; ого́втуватися, ого́втатися, обго́втуватися, обго́втатися; диал. отряса́тися, отрясти́ся
    4) строит., несов. поправля́тися, оправля́тися; обсми́куватися
    II
    оправля́тися

    Русско-украинский словарь > оправляться

  • 10 прибирать

    прибрать
    1) (убирать прочь) забирати, забрати, (во множ.) позабирати що. -рите эти вещи - заберіть ці речі;
    2) (приводить в порядок, украшать) прибирати, прибрати, прятати, опрятати и випрятати, спрятувати, спрятати, чепурити, вичепурити, очепурити, причепурювати, причепурити, кукобити, прикукоблювати, прикукобити, о(б)ха(н)ючувати, о(б)ха(н)ючити, охаювати, охаяти, (только сов.) покутати, (везде, во всех комнатах) поприбирати, попрятати, попричепурювати, покукобити, поприкукоблювати, поо(б)ха(н)ючувати, поохаювати (всюди). [Горницю про його заздалегідь прибрали, причепурили (Кониськ.). Оце ще в хатах попрятаю та й по всій роботі (Київщ.). Не було такого кутика, аби вона не спрятала, не прихарила і не звела всього до порядку (Стеф.). Трохи обхаючить рабські злидні, аби не так кололи очі (Л. Укр.). І наварила, і хату причепурила, а вона тільки тоді встала (Грінч.). Так же її (хату) прикукобила, як на Великдень (Крол.)]. -рать голову - прибрати голову; см. Прикрасить;
    3) -бирать, -брать кого в руки или к рукам - приборкувати, приборкати, підборкувати, підборкати, до рук прибирати, прибрати, (описат.) у шори брати, взяти (забрати, убрати) кого. [Таки його треба трохи приборкати: вдача у його недобра (Кониськ.). Думає-гадає, як пана Хмельницького до рук прибрати, ляхам оддати (Дума). Він усіх забрав у шори (Зіньк.)]. -брать что к рукам - до рук що прибрати, заорудити що в свої руки, загарбати що. Земля его -брала, бог его -брал - земля його взяла, бог його взяв;
    4) (припрятать) приховувати, приховати, (во мн.) поприховувати що;
    5) см. Подбирать 4. Прибранный -
    1) забраний;
    2) прибраний (реже прибратий), спрятаний, опрятаний, причепурений, прикукоблений, о(б)хаючений;
    3) приборканий, підборканий, (до рук) прибраний.
    * * *
    несов.; сов. - прибр`ать
    1) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти; (прихорашивать, принаряжать) чепури́ти, очепу́рити, причепу́рювати, причепури́ти, вичепу́рювати, ви́чепурити, диал. опря́тувати, опря́тати, опра́тувати, опра́тати
    2) ( убирать) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти, ( уносить) забира́ти, забра́ти и позабира́ти

    Бог прибра́л кого́ — Бог забра́в (прибра́в, узя́в) кого́

    Русско-украинский словарь > прибирать

  • 11 разбирать

    несов.; сов. - разобр`ать
    1) розбира́ти, розібра́ти (розберу́, розбере́ш) и мног. порозбира́ти; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    \разбирать бра́ть бума́ги — розібра́ти (упорядкува́ти) папе́ри

    \разбиратьть ве́сь това́р — розбира́ти, розібра́ти (раскупать: розкупо́вувати, розкупи́ти) весь това́р (крам)

    \разбирать бра́ть механи́зм — розібра́ти механі́зм

    2) ( рассматривать) розгляда́ти и розгля́дувати, -дую, -дуєш, розгля́нути, розбира́ти, розібра́ти; ( анализировать) аналізува́ти, -зу́ю, -зу́єш (несов. и сов.), проаналізува́ти

    \разбирать бра́ть де́ло в суде́ — розгля́нути (розібра́ти) спра́ву в суді́

    \разбирать бра́ть но́вую кни́гу — розгля́нути (розібра́ти, проаналізува́ти) но́ву кни́жку (кни́гу)

    \разбиратьть предложе́ние — грам. розбира́ти, розібра́ти (аналізува́ти, проаналізува́ти) ре́чення

    3) ( различать) розбира́ти, розібра́ти; ( понимать) розумі́ти, зрозумі́ти, добира́ти, добра́ти и дібра́ти (доберу́, добере́ш)

    \разбирать бра́ть по́черк — розібра́ти по́черк

    не \разбирать ра́я доро́ги — не розбира́ючи доро́ги (сте́жки)

    не \разбирать бра́л, что он говори́т — не розібра́в (не зрозумі́в), що він ка́же (гово́рить)

    4) ( охватывать - о чувствах) бра́ти, взя́ти (ві́зьме), пройма́ти, пройня́ти (про́йме), посіда́ти, посі́сти (пося́де), несов. порива́ти; забира́ти, забра́ти, розбира́ти, розібра́ти

    зло́сть \разбирать ра́ет — злість бере́ (порива́є, забира́є, розбира́є)

    сме́х \разбирать ра́ет — смі́х бере́ (розбира́є)

    охо́та \разбирать ра́ет кого́ де́лать — что охо́та порива́є (забира́є, розбира́є) кого́ роби́ти що; (безл.: хочется) корти́ть кому́ (кого́) роби́ти що

    его \разбирать бра́ло — безл. його́ розібра́ло

    5) ( действовать опьяняюще) розбира́ти, розібра́ти; пройма́ти, пройня́ти
    6) (несов.: проявлять разборчивость) перебира́ти

    Русско-украинский словарь > разбирать

  • 12 убирать

    несов.; сов. - убр`ать
    1) ( уносить прочь) забира́ти, забра́ти и позабира́ти, прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти; ( складывать) склада́ти, скла́сти и посклада́ти; ( принимать) прийма́ти, прийня́ти и поприйма́ти ( прятать) хова́ти, схова́ти; ( умещать) умі́щати и умі́щувати, умісти́ти
    2) ( собирать урожай) збира́ти, зібра́ти; ( складывать в копны) склада́ти, скла́сти и посклада́ти
    3) ( одевать) убира́ти, убра́ти; (прибирать, приводить в порядок) прибира́ти, прибра́ти; ( прихорашивать) чепури́ти и причепу́рювати, причепури́ти, вичепу́рювати, ви́чепурити; (зеленью, цветами) квітча́ти и укві́тчувати, уквітча́ти, закві́тчувати, заквітча́ти и позакві́тчувати, закоси́чувати, закоси́чити, зама́ювати, замаї́ти и зама́яти
    4) ( устранять) усува́ти, усу́нути, прибира́ти, прибра́ти
    5) ( съедать) прост. умина́ти, ум'я́ти, трощи́ти, строщи́ти, убира́ти, убра́ти

    Русско-украинский словарь > убирать

  • 13 убираться

    несов.; сов. - убр`аться
    1) (уходить, удаляться) іти́ [геть], піти́ [геть]; забира́тися, забра́тися
    2) ( управляться) управля́тися, упра́витися, несов. упо́ратися; ( приводить в порядок) прибира́тися, прибра́тися
    3) ( наряжаться) убира́тися, убра́тися, прибира́тися, прибра́тися; ( прихорашиваться) чепури́тися и причепу́рюватися, причепури́тися, вичепу́рюватися, ви́чепуритися; (зеленью, цветами) укві́тчуватися, уквітча́тися, закві́тчуватися, заквітча́тися
    4) ( укладываться) уклада́тися, укла́стися; ( умещаться) уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися; ( влезать) ула́зити и уліза́ти, улі́зти
    5) (сов.: умереть) прост. уме́рти, поме́рти, скона́ти; відда́ти Бо́гові (Бо́гу) ду́шу
    6) строит. (несов.) забира́тися, прибира́тися; склада́тися; прийма́тися; хова́тися; уміща́тися, умі́щуватися; збира́тися; склада́тися; убира́тися; прибира́тися; причепу́рюватися; квітча́тися, укві́тчуватися, закві́тчуватися; усува́тися, прибира́тися; умина́тися, трощи́тися, убира́тися

    Русско-украинский словарь > убираться

  • 14 уряжать

    несов.; сов. - уряд`ить; диал.
    1) ( приводить в порядок) упорядко́вувати, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти; ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти
    2) ( наряжать) убира́ти, убра́ти и повбира́ти; прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти; ( украшать) прикраша́ти и прикра́шувати, прикра́сити и прикраси́ти
    3) ( договариваться) домовля́тися, домо́витися; зго́джуватися, зго́дитися; ( уговариваться) умовля́тися, умо́витися; ( приходить к соглашению) прихо́дити до зго́ди, прийти́ до зго́ди

    Русско-украинский словарь > уряжать

  • 15 устраивать

    несов.; сов. - устр`оить
    1) улашто́вувати, улаштува́ти и повлашто́вувати; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти; ( налаживать) нала́годжувати, нала́годити; ( делать благоустроенным) опоряджа́ти и опоря́джувати, опоряди́ти, несов. опорядкува́ти; (оборудовать, отделывать) обла́днувати, обладна́ти и пообла́днувати; (празднество, вечеринку) справля́ти, спра́вити и посправля́ти
    2) (придавать чему-л. какую- л. форму, вид) роби́ти, зроби́ти; ( создавать) ство́рювати, створи́ти
    3) (учинять, производить) роби́ти, зроби́ти, зчиня́ти, зчини́ти, учиня́ти, учини́ти; (сов.: сделать что-л. неожиданное, неуместное) устругну́ти, утну́ти и утя́ти, упоро́ти, уко́їти

    Русско-украинский словарь > устраивать

  • 16 ухичивать

    диал.; несов.; сов. - ух`итить
    обла́днувати, обладна́ти; ( приводить в порядок) опоряджа́ти и опоря́джувати, опоряди́ти; ( обкладывать) обклада́ти, обкла́сти; ( утеплять) уте́плювати и утепля́ти, утепли́ти

    Русско-украинский словарь > ухичивать

  • 17 Полаживать

    поладить
    1) (исправлять) полагоджувати, полагодити. [Полагодив дещо коло хати];
    2) (приводить в порядок) налагоджувати, налагодити. [Налагодив рибальську усю справу: невід, ятері, човен];
    3) помириться - поладнати, дійти до ладу, порозумітися. [Помиріться ви з нею, поладнайте. Огонь з водою швидше поладнають, ніж я з тобою. Не порозумілися вони та й розійшлися].

    Русско-украинский словарь > Полаживать

См. также в других словарях:

  • приводить в порядок — приводить в божеский вид, убирать, прибирать, поправлять, регулировать, регламентировать, упорядочивать, оправлять, убираться, прибираться, наводить порядок, наводить чистоту, делать уборку, производить уборку, приводить в христианский вид,… …   Словарь синонимов

  • приводить в порядок — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN trim …   Справочник технического переводчика

  • приводить в порядок — Syn: улаживать, устраивать Ant: портить, ухудшать …   Тезаурус русской деловой лексики

  • приводить в порядок — регулировать, налаживать …   Cловарь химических синонимов I

  • порядок — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? порядка, чему? порядку, (вижу) что? порядок, чем? порядком, о чём? о порядке; мн. что? порядки, (нет) чего? порядков, чему? порядкам, (вижу) что? порядки, чем? порядками, о чём? о порядках  … …   Толковый словарь Дмитриева

  • ПОРЯДОК —     Сон, где вы приводите в порядок свои ногти, означает, что вам придется заняться необходимой, но вместе с тем нетрудной работой.     Приводить в порядок прическу перед зеркалом предвещает серьезные испытания наяву, вам придется приложить… …   Сонник Мельникова

  • Приводить в божеский вид — кого, что. Разг. Приводить в порядок, нормальное состояние, в надлежащий, подобающий вид кого либо или что либо. Вот теперь можно и себя привести в божеский вид, сказал Кузьма… Он развязал мешок, достал бельё, кожаные тапочки и начал не спеша… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • ПОРЯДОК — муж. совокупность предметов, стоящих по ряду, рядом, рядком, вряд, сподряд, не вразброс, не враскид, а один за другим; ряд, линия, шеренга, строй; каждая сторона улицы, ряд домов, образует порядок (в петерб. линия). Которым порядком ехать то? Ряд …   Толковый словарь Даля

  • ПРИВОДИТЬ — ПРИВОДИТЬ, привести или привесть, приваживать (см. также привозить) кого к кому или куда, вести, быть вожатым, доставить, провожая, ведучи. Рекрут привели. Приведи ка ко мне шалуна! Я привел из деревни лошадку. Хоть кого хочешь приведи, всяк то… …   Толковый словарь Даля

  • порядок разделения центромер — Последовательность разделения центромер хромосом в начале анафазы митоза или мейоза: часто имеет неслучайный характер например, у человека одними из первых разделяются центромеры хромосом 18, 2, Х, 12, 4, 5 и 17, а последними центромеры хромосом… …   Справочник технического переводчика

  • ПРИВОДИТЬ В СЕБЯ — 1) кто, что кого Заставлять опомниться, успокоиться. Подразумевается, что кто л. испытывал сильное возбуждение или, наоборот, пребывал в состоянии задумчивости, растерянности и под. Имеется в виду, что лицо (Y), его действия или чьи л. слова,… …   Фразеологический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»