-
1 устранять
несов. и сов., несов. устраня́ть, сов. устрани́тьусува́ти, усу́нути; ( преодолевать) перебо́рювати, переборо́ти; ( ликвидировать) ліквідо́вувати, ліквідува́ти, зліквідува́ти -
2 устранять
несов. и сов., несов. устраня́ть, сов. устрани́тьусува́ти, усу́нути; ( преодолевать) перебо́рювати, переборо́ти; ( ликвидировать) ліквідо́вувати, ліквідува́ти, зліквідува́ти -
3 устранять
несов.; сов. - устран`ить1) усува́ти, усу́нути; ( отстранять) відстороня́ти, відсторони́ти; ( увольнять) звільня́ти, звільни́ти2) ( отводить в сторону) відстороня́ти, відсторони́ти, відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; ( отодвигать) відсува́ти и відсо́вувати, відсу́нути и повідсува́ти -
4 усувати
всо́вывать, исключа́ть ( устранять), удаля́ть ( устранять - ещё), вчт уничтожа́ть, устраня́ть -
5 отстранять
отстранить відстороняти, відсторонити; відсувати, відсунути, усувати, усунути; (отводить) відхиляти, відхилити, відводити, відвести, відвертати, відвернути, (о мног.) повідстороняти, повідсувати, повідхиляти и т. д. Он -нил меня и стал на моё место - він відсторонив мене та став на моє місце. Он слегка -нил меня рукой - він злегка відсунув (відхилив) мене рукою. -нить чьи-л. руки, об'ятия, бокал - відхилити, відвести чиї руки, обійми, келих. -нить от дел (от должности), от участия в чём-л. - відстановляти, відстановити від справ (від уряду), усувати, усунути від справ (з посади), відшивати, відшити від участи в чому. Срв. Устранять, устранить. -нить свидетелей, юрид. - усунути свідків. -нить напасть от кого - відвернути, відвести напасть від кого. -нить от себя всякие подозрения - відвести, відвернути від себе всяку призру. Отстранённый - відсторонений, відсунений и відсунутий, усунений и усунутий; відхилений, відведений и т. д.* * *несов.; сов. - отстран`ить1) відстороня́ти, відсторони́ти; ( отодвигать) відсува́ти и відсо́вувати, відсу́нути и мног. повідсува́ти ( отклонять) відхиля́ти, відхили́ти и мног. повідхиля́ти; ( отгонять) відганя́ти и відго́нити, відігна́ти; ( прогонять) проганя́ти, прогна́ти; (удалять диал.) відстановля́ти, відстанови́ти2) (устранять, освобождать от должности) усува́ти, усу́нути; ( увольнять) звільня́ти, звільни́ти -
6 исключать
матем., техн., несов. исключа́ть, сов. исключи́тьвиключа́ти, ви́ключити; ( изымать - ещё) вилуча́ти, ви́лучити; ( выводить - ещё) виво́дити, ви́вести; ( устранять) усува́ти, усу́нути -
7 исправлять
несов. исправля́ть, сов. испра́вить1) техн. ( чинить) ла́годити, пола́годити, ладна́ти, поладна́ти2) матем., техн. (устранять ошибки, недоделки и т. п.) виправля́ти, ви́правити -
8 поправлять
техн., несов. поправля́ть, сов. попра́вить1) ( устранять неисправность) поправля́ти, попра́вити2) ( восстанавливать) виправля́ти, ви́правити• -
9 удалять
несов. удаля́ть, сов. удали́ть1) матем., техн. віддаля́ти, віддали́ти2) матем., техн., физ. видаля́ти, ви́далити; ( изымать - ещё) вилуча́ти, ви́лучити; ( устранять - ещё) усува́ти, усу́нути• -
10 устранить
сов. от устранять -
11 исключать
матем., техн., несов. исключа́ть, сов. исключи́тьвиключа́ти, ви́ключити; ( изымать - ещё) вилуча́ти, ви́лучити; ( выводить - ещё) виво́дити, ви́вести; ( устранять) усува́ти, усу́нути -
12 исправлять
несов. исправля́ть, сов. испра́вить1) техн. ( чинить) ла́годити, пола́годити, ладна́ти, поладна́ти2) матем., техн. (устранять ошибки, недоделки и т. п.) виправля́ти, ви́правити -
13 поправлять
техн., несов. поправля́ть, сов. попра́вить1) ( устранять неисправность) поправля́ти, попра́вити2) ( восстанавливать) виправля́ти, ви́правити• -
14 удалять
несов. удаля́ть, сов. удали́ть1) матем., техн. віддаля́ти, віддали́ти2) матем., техн., физ. видаля́ти, ви́далити; ( изымать - ещё) вилуча́ти, ви́лучити; ( устранять - ещё) усува́ти, усу́нути• -
15 устранить
сов. от устранять -
16 виправляти
техн. выправля́ть ( исправить), матем.; техн. исправля́ть (устранять ошибки, недоделки и т. п.), корректи́ровать, поправля́ть ( восстанавливать), пра́вить ( исправлять) -
17 поправляти
техн. поправля́ть ( устранять неисправность) -
18 изгонять
изгнать виганяти, вигонити, вигнати, гнати, зганяти, зігнати, викидати, викинути, (о мног.) повиганяти, повигонити, повикидати, (всех) визганяти кого; срвн. Гнать, Выгонять, Сгонять. [Вигнати духа нечистого (Єв.). Максимця не раз з двора зганяли (Боров.). Та й говорять як Господь гнав Адама з раю (Рудан.). З усіх установ, де він служив, його повикидали (Крим.)]. -нять (из пределов родного края, республики) юрид. - виганяти, вигонити (за межі рідного краю, батьківщини, республіки), (стар.) виволати, сов. виволати з чого, банітувати кого. [А за віщо його банітовано? (Л. Укр.)]. Он человек опасный, его нужно -нать из нашего общества - він людина небезпечна, його треба викинути з нашого товариства. Его -нали из отечества - його вигнано з рідного краю, (стар.) його банітовано. -ть плод - зганяти, зігнати, страчувати, стратити, потеряти зародок, дитину, робити, зробити викидень. Изгнанный - вигнаний, зігнаний, (стар.) виволаний, банітований від кого (кем). Изгоняемый кем - гнаний від кого. [Забивцею вона до нас прийшла, від люду гнана, скинена з престолу (Грінч.)].* * *несов.; сов. - изгн`ать1) виганя́ти и виго́нити, ви́гнати (ви́жену, ви́женеш) и мног. повиго́нити; банітува́ти; (устранять, исключать) виключа́ти, ви́ключити2) ( плод) мед. зганя́ти, зігна́ти (зжену́, зжене́ш) -
19 исправлять
исправить1) (делать прямым) виправляти, виправити, випростовувати, випростати кого, що; см. Испрямлять, Выпрямлять. Горбатого могила -вит - горбатого могила виправить (справить) или Горбатого хіба вже могила виправить (справить) (Приказка);2) (чинить, поправлять) направляти, направити, справляти, справити (о мн. пос[пона]правляти), лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити (и наладити) що; см. Поправлять, Чинить. [Машина погано шиє, треба направити (Звин.). А ну направ каганець, щось він погано світить (Бердян. п.). Через два дні взялися лагодити грубу (Кон.). Старії кайдани посправляв (Макс.)];3) (в общ. знач.: улучшать) виправляти, виправити, направляти, направити, поправляти, поправити, лагодити, полагодити що, (о мн.) повиправляти, понаправляти що. [Виправити свої помилки (Наш). Нехай небеса поправлять наші ледачі думки (Куліш). Дозвольте направити одну важну помилку (Грінч.). Братчики взялись думати, як-би громадське лихо полагодити (Єфр.)]. -вить корректурные ошибки - виправити коректурні помилки. -вить недоразумение - полагодити, залагодити, направити, виправити непорозуміння. -влять нравы - направляти норови, звичаї (обычаи);4) кого - направляти, направити (на все добре), поправляти, поправити кого. -вить кого к лучшему - направити кого на краще. Школа его -ла - школа його направила, виправила;5) -ть должность, обязанности (отправлять) - справляти, справити, справувати якусь службу, обов'язки, урядувати на якій посаді. -ть должность, обязанность за кого - урядувати за кого, справувати уряд чий (обов'язки чиї), за кого или просто: справувати за кого, правити(ся) за кого, заступати (замещать) кого, виконувати (исполнять) обов'язки чиї, за кого. [Іван правиться за старосту (Н.-Вол. п.)]. -влять должность секретаря - урядувати, правити(ся) за секретаря, справувати (уряд) за секретаря, заступати секретаря, виконувати обов'язки за секретаря (секретареві). Исправленный - виправлений, випростуваний; направлений, справлений, на[по]лагоджений; виправлений, на[по]правлений. -ная корректура - виправлена коректа.* * *несов.; сов. - испр`авить1) ( чинить) ла́годити, пола́годити, ла́дити, пола́дити, ладна́ти, поладна́ти; справля́ти, спра́вити; ( поправлять) поправля́ти, поправити2) (устранять недостатки, ошибки) виправля́ти, ви́правити и мног. повиправля́ти, поправля́ти, попра́вити; справля́ти, справити; (несов.: вносить поправки) пра́вити3) (несов.: исполнять, выполнять что-л.), вико́нувати -
20 обнаруживать
обнаружить1) (открывать, устранять то, что закрывает предмет) відкривати, відкрити що. Для осмотра дерева нужно -жить корни - щоб оглянути дерево, потрібно коріння відкрити; (находить) (з)находити, знайти. Обнаружить большие залежи каменного угля - знайти великі поклади кам'яного (земляного) вугля (вугілля);2) (выводить наружу, делать явным) виявлювати и виявляти що (редко являти), виявити (о мног. повиявлювати) що, виказувати, виказати що (реже на що), викривати, викрити (преим. о чём-л. нежелательном, отрицательн.), появляти, появити що, винести на явність що, давати, дати ознаку чого; (о своих чувствах, мыслях) виявлюватися, виявлятися, виявитися з чим. [Тут він виявлював розум проникливий (Куліш). Українська народність придбала змогу виявляти своє «я» (Грінч.). Сьогодні треба всю правду виявити (М. В.). Мотря згоджувалась, але не виказувала цього (Коц.). Український народ появив початки власної культури (Єфр.)]; (о преступлениях) викривати, викрити, виводити, вивести на світ; (преим. о научн. данных) винаходити, винайти що. [Порівнюючи, можна винайти деякі паралелі]. -жить себя - об'явитися чим, визначити себе, зрадитися з чим перед ким. [Ходімо звідси, щоб ти не об'явивсь досадним словом (Кул.). Скільки обережности треба, щоб не зрадитися перед ворогами (Коцюб.)]. -жить свои чувства, мысли - виявити (несов. виявляти) свої почуття. -жить преступление, заговор - викрити злочин, змову. -жить противоречие в чём- л. - викрити суперечність чогось. -жить тайные замыслы врагов - викрити таємні заміри ворогів. -жить чьё-л. намерение - виказати, виявити чийсь намір. Эти памятники -вают весьма развитую цивилизацию - ці пам'ятки дають ознаку дуже розвиненої цивілізації. Обнаруживаемый -1) відкриваний;2) виявлюваний, виказуваний, викриваний. Обнаруженный -1) відкритий, знайдений;2) виявлений, виказаний, викритий, винайдений. -жены нелегальные собрания - викрито нелегальні зібрання. Не об-ные преступления - невикриті злочинства.* * *несов.; сов. - обнар`ужитьвиявля́ти, ви́явити; ( отыскивать) знахо́дити, знайти́ и познахо́дити; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити
- 1
- 2
См. также в других словарях:
устранять — См. отвращать … Словарь синонимов
устранять — УСТРАНЯТЬ/УСТРАНИТЬ УСТРАНЯТЬ/УСТРАНИТЬ, несов. и сов. ликвидировать … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
УСТРАНЯТЬ — УСТРАНЯТЬ, устраняю, устраняешь. несовер. к устранить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
устранять — УСТРАНИТЬ, ню, нишь; нённый ( ён, ена); сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
устранять — ▲ ликвидировать ↑ ограничение устранять ликвидировать ограничение (# влияние силы тяжести. # недостатки). неустранимый (# недостаток). по шапке (прост. все заботы по шапке). снять (# ограничение, запрет. # противоречие). свести к нулю. свести на… … Идеографический словарь русского языка
устранять — устранить недостатки • существование / создание, прерывание устранить причину • существование / создание, прерывание устранять причины • существование / создание, прерывание … Глагольной сочетаемости непредметных имён
устранять — УСТРАНЯТЬ, несов. (сов. устранить), что. Удалять (удалить) что л. загрязняющее (пятно, грязь, следы чего л. и т.п.) с чего л.; Син.: уничтожать [impf. to remove, eliminate, clear]. «Надо устранять следы и вещественные доказательства», мелькнуло в … Большой толковый словарь русских глаголов
устранять неполадки — устранять повреждения — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы устранять повреждения EN to isolate faultsto rectify faults … Справочник технического переводчика
устранять ошибки — исправлять, корректировать Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
устранять дефекты — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN to correct defectsto overcome defectsto rectify defects … Справочник технического переводчика
устранять мёртвый ход — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN take up … Справочник технического переводчика
