-
1 устраивать
техн., несов. устра́ивать, сов. устро́итьулашто́вувати, улаштува́ти; ( налаживать - ещё) нала́годжувати, нала́годити; (оборудовать, отделывать - ещё) обла́днувати, обладна́ти -
2 устраивать
техн., несов. устра́ивать, сов. устро́итьулашто́вувати, улаштува́ти; ( налаживать - ещё) нала́годжувати, нала́годити; (оборудовать, отделывать - ещё) обла́днувати, обладна́ти -
3 устраивать
несов.; сов. - устр`оить1) улашто́вувати, улаштува́ти и повлашто́вувати; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти; ( налаживать) нала́годжувати, нала́годити; ( делать благоустроенным) опоряджа́ти и опоря́джувати, опоряди́ти, несов. опорядкува́ти; (оборудовать, отделывать) обла́днувати, обладна́ти и пообла́днувати; (празднество, вечеринку) справля́ти, спра́вити и посправля́ти2) (придавать чему-л. какую- л. форму, вид) роби́ти, зроби́ти; ( создавать) ство́рювати, створи́ти3) (учинять, производить) роби́ти, зроби́ти, зчиня́ти, зчини́ти, учиня́ти, учини́ти; (сов.: сделать что-л. неожиданное, неуместное) устругну́ти, утну́ти и утя́ти, упоро́ти, уко́їти4) см. выстраивать 2) -
4 устроить
сов. от устраивать -
5 устроить
сов. от устраивать -
6 вечеринка
вечірка. Устраивать вечеринку -1) (подготовлять) улаштовувати (впоряджати) вечірку;2) справляти вечірку.* * *вечі́рка -
7 драться
1) битися, (описат.) чубитися, скубтися. [Пани б'ються (скубуться), а в мужиків чуби тріщать];2) (об одежде, обуви) дратися, дертися. [Дереться - на нове береться];3) -ться на гору, на стену и т. п. - дратися, дертися, пнутися на гору, на стіну.* * *I1) ( устраивать драку) би́тися2) (сражаться, воевать) би́тися, воюва́ти3) (перен.: бороться за что-л.) боро́тисяII др`атьсястрад.де́ртися, дра́тися, рватися, роздира́тися, розрива́тися, шматува́тися -
8 задавать
задать1) давати, дати (завдаток);2) за(в)давати, за(в)дати, загадувати, загадати. -дать вопрос, загадку, задачу, урок, работу - завдавати (завдати) питання, завдавати (завдати, загадувати, загадати) загадку, за(в)дачу, завдання, роботу. [Загадав роботу на цілий тиждень. Загадала прясти]. -вать тон - перед вести, надавати тону. -вать тон (в хоре) - давати (дати) тон. -дать лошадям корм (овёс, сено) - закладати (позакладати) коням їсти (вівса, сіна). -вать (-дать) трёпку (жару, перцу) - завдавати (завдати) гарту, бобу, чосу, прочухана, сипати (всипати) бобу, давати (дати) затірки, перцю з маком кому. Задаваемый - загадуваний. Заданный - за(в)даний, загаданий.* * *несов.; сов. - зад`ать1) задава́ти, -даю́, -дає́ш, зада́ти, -да́м, -даси́; ( назначать работу) зага́дувати, загада́ти\задаватьть вопро́с кому́ — ста́вити, поста́вити пита́ння (запита́ння) кому́, пита́ти, спита́ти (запи́тувати, запита́ти) кого́
\задаватьть тон — задава́ти, зада́ти тон; ( в хоре) дава́ти, да́ти тон
2) ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти; (свадьбу, обед) справля́ти, спра́вити3) (причинять, делать что-л. неприятное) завдава́ти, завда́ти\задаватьть пе́рцу (жа́ру) — дава́ти, дати (сов. зада́ти, уси́пати) пе́рцю, дава́ти, да́ти кла́ду (шква́рки, ку́чму), сов. уте́рти ма́ку
\задаватьть стра́ху — завдава́ти, завда́ти страху́ (жаху́)
4) ( давать корм скоту) диал. дава́ти, да́ти, заклада́ти, закла́сти; ( сыпучие корма) засипа́ти, заси́пати\задаватьть ло́шади овса́ — дава́ти, да́ти (заси́пати, заси́пати, заклада́ти, закла́сти) коне́ві вівса́
-
9 закатывать
закататьI. 1) см. Укатывать;2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.II. Закатывать, закатить -1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.* * *I несов.; сов. - закат`ать1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́тиII несов.; сов. - закат`ить1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш\закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі
2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш -
10 кадриль
кадриль (-лі, ж. р.), кадриля. Составить -риль - скласти кадриль. Устраивать политическую -риль - провадити політичну кадриль.* * *кадри́ль, -лі -
11 комбинация
комбінація, сплетіння, сполучення. [Людина, беручи (ті слова) в найрізноманітніших сплетіннях (Єфр.)]. -ция из трёх пальцев - (литер.) комбінація з трьох пальців, (простонар.) вила, граблі, ключка - от тобі і штучка; гарна штучка - загнута пучка; дуля з маком. Устраивать свои -ции - будувати, (насм.) крутити, майструвати свої комбінації.* * *комбіна́ція\комбинация из трёх па́льцев — комбіна́ція з трьох па́льців, ду́ля
-
12 наводить
навести и навесть1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.* * *несов.; сов. - навест`инаво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти\наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика
\наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку
\наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум
\наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту
\наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш
\наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́
\наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху
-
13 обделывать
обделать1) обробляти, обробити, пообробляти. Срв. Обрабатывать. -ать камень - обробляти, обточувати камінь. Пашня обделана - рілля упорана. -ать дело - оборудувати справу;2) оправляти, оправити в що и чим, вробляти, вробити в що. Кубок обделан чёрным серебром - кубок оправлено в чорне срібло;3) (обмошенничать) обмахорити, обмахлярувати. Обделанный - оброблений, упораний, оправлений.* * *несов.; сов. - обд`елать1) ( обрабатывать) обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти2) (обкладывать чем-л. для укрепления или украшения) обклада́ти, обкла́сти и обікла́сти и обложи́ти и пообклада́ти; ( оправлять) оправля́ти, опра́вити, обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти; ( украшать) оздо́блювати и оздобля́ти, оздо́бити3) (ловко устраивать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; обла́годжувати, обла́годити, несов. упо́рати, зору́дувати, обору́дувати4) (ловко обманывать, надувать) обду́рювати, обдури́ти; ошу́кувати, ошука́ти, обмахо́рювати, обмахо́рити -
14 облаживать
I. обладить обладжувати, облагодити, обладити, уладновувати, уладнати, уладнувати, улаштовувати, улаштувати що. [Вже й сани облагодив, а снігу й досі нема (Грінч.). Ніяк не владнають (Лохв.)]. Облаженный - облагоджений, уладнований, улаштований.II. облазить облазювати, облазити, вилазювати, вилазити. [Скрізь вилазили]. Срв. Излазить.* * *несов.; сов. - обл`адить1) ( приводить в порядок) диал. обла́джувати, обла́дити, обла́годжувати, обла́годити и пообла́годжувати; ( налаживать) нала́годжувати, нала́годити, несов. нала́дити2) (устраивать, улаживать) улашто́вувати, улаштува́ти, несов. упо́рати; обла́годжувати, обла́годити -
15 образовывать
образовать1) (устраивать, учреждать) витворювати, витворити, утворювати, утворити, формувати, зформувати, складати, скласти. [Він витворив був оригінальний лад (Єфр.). Сусіди встигали скласти міцні політичні організації (Єфр.). Три лінії утворюють трикутник]. -вать в совокупности, вместе что-л. - складатися разом на що. [Експлуатація, шахрайство й злочинства складаються разом на скажений шум життя (Єфр.)]. -вать собою что-л. - витворювати, утворювати з себе що, формуватися, складатися в що, становити собою що. [Ця наука показує, якими бувають і якими повинні бути твори, що складаються в письменство (Єфр.). Сей горб становить собою підмурівок (Л. Укр.)];2) освічувати, освітити кого, давати, дати науку кому. Образованный -1) витворений, утворений, зформований, складений. Вновь -ный - новоутворений;2) освічений.* * *I несов.; сов. - образов`ать1) утво́рювати, утвори́ти, несов. твори́ти; ( создавать) ство́рювати, створи́ти; ( формировать) формува́ти, сформува́ти; (развивать, вырабатывать) виформо́вувати, ви́формувати; ( составлять) склада́ти, скла́сти2) (представлять собой, составлять какое-л. целое) станови́ти, (несов.), склада́ти, скла́стиII несов.; сов. - образов`ать( давать образование) осві́чувати, освіти́ти, дава́ти осві́ту, да́ти осві́ту -
16 обряжать
обрядить1) (мёртвого) рядити, нарядити, споряджати, спорядити, обряджати, обрядити (покійника). [У холодну могилу споряджають його (Тесл.)];2) (приводить что в должный вид, состояние) порати, упорати, попорати що, поратися коло чого, попоратися, упоратися коло чого, з чим. [Упорав нивку. Корови подоїла, худобу попорала. В хаті і в дворі з усім упоралась]. -дить убитую на бойне скотину - оббілувати і розібрати.* * *несов.; сов. - обряд`ить1) обряджа́ти, обряди́ти; споряджа́ти, споряди́ти; диал. зряджа́ти, зряди́ти2) ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти; ( приготовлять) готува́ти, приготува́ти, приготовля́ти, пригото́вити; (ходить за скотом, обрабатывать землю) по́рати, упо́рати и попо́рати3) ( убитое животное) спец. білува́ти и оббіло́вувати, оббілува́ти, несов. збілува́ти; ( разделывать) розбира́ти, розібра́ти и порозбира́ти -
17 обстраивать
-ся, обстроить, -ся оббудовувати, -ся, оббудувати, -ся, будувати, -ся, побудувати, -ся. [Вже побудувалися трохи люди після пожежі]. Обстроенный - оббудований. [Увесь двір оббудований хлівцями та повітками].* * *несов.; сов. - обстр`оить1) оббудо́вувати, оббудува́ти; ( застраивать) забудо́вувати, забудува́ти2) (устраивать, налаживать) улашто́вувати, улаштува́ти -
18 обстряпывать
несов.; сов. - обстр`япать1) нагото́влювати и наготовля́ти, наготува́ти и нагото́вити и понагото́влювати и понаготовля́ти2) (перен.: устраивать, обделывать что-л.) обла́годжувати, обла́годити, ула́годжувати, ула́годити -
19 обтяпывать
несов.; сов. - обт`япать1) ( обрабатывать тяпкой) обса́пувати, обсапа́ти и пообса́пувати2) ( грубо обрубать) обцю́кувати, обцю́кати3) (перен.: устраивать, улаживать) обла́годжувати, обла́годити, несов. упо́рати4) см. обманывать -
20 организовывать
организовать1) что - організовувати, організувати що, засновувати, заснувати, улаштовувати, улаштувати, споруджувати, споруджати, спорудити, упоряджувати, упорядити;2) кого - зорганізовувати, зорганізувати, об'єднувати, об'єднати, купчити, скупчувати, скупчити, гуртувати. [Треба об'єднати (скупчити, згуртувати) людей у громаду]. Организованный -1) зорганізований, заснований, улаштований, споруджений, упоряджений;2) зорганізований, об'єднаний, скупчений, згуртований. -ное большинсто - зорганізована (об'єднана) більшість.* * *несов.; сов. - организов`атьорганізо́вувати, (несов.), організува́ти зорганізува́ти; ( устраивать) упоряджа́ти, упоряди́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
устраивать — См. приготовлять, строить... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. устраивать … Словарь синонимов
Устраивать — см. Устав, устраивать, устроенный … Библейская энциклопедия Брокгауза
устраивать — жизнь • изменение, положительная устраивать скандал • действие … Глагольной сочетаемости непредметных имён
устраивать — УСТРАИВАТЬ/УСТРОИТЬ УСТРАИВАТЬ/УСТРОИТЬ, помещать/поместить, пристраивать/пристроить, разг. определять/определить, разг. сниж., сов. приткнуть … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
УСТРАИВАТЬ — УСТРАИВАТЬ, устраиваю, устраиваешь. несовер. к устроить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
устраивать — УСТРОИТЬ, ою, оишь; оенный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
УСТРАИВАТЬ — или устроять, устроить что, устроивать и устроевать, изготовлять, излаживать, приводя в порядок; | учредить, или распо рядиться чем. Устроить завод, плотину, маяк, телеграф. Устроить богадельню, больницу. Устроить к церкви попа, ·стар. пристроить … Толковый словарь Даля
устраивать — и устарелое устроивать, устроять … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
устраивать — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я устраиваю, ты устраиваешь, он/она/оно устраивает, мы устраиваем, вы устраиваете, они устраивают, устраивай, устраивайте, устраивал, устраивала, устраивало, устраивали, устраивающий, устраиваемый,… … Толковый словарь Дмитриева
устраивать — УСТРАИВАТЬ1, несов. (сов. устроить), что. Делать (сделать) что л., предварительно обдумав все детали; Син.: организовать, сооружать [impf. to build, construct; * to lay something out]. На месте собора комсомольцы устраивали сквер. Старый дом… … Большой толковый словарь русских глаголов
устраивать хай — закатывать скандал, поднимать шум, поднимать хай, дебоширить, поднимать тарарам, устраивать тарарам, поднимать бучу, скандалить, скандальничать, поднимать скандал Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
