Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

вызывать

  • 1 вызывать

    вызвать кликати, викликати, викликувати, викликати, покликати кудись или до чого, (изредка) визивати, визвати. В-ать, -ать на суд - (об истце) запозивати, запізвати кого (до суду), (о судье) викликати, викликати кого (на суд, до суду); (звуком трубы) - витрублювати, витрубити; (свистом) - висвистувати, висвистати, (криком) - вигукувати, вигукати; вызывать у кого (внушать) - викликати (з кого, в кому), накликати кому. [Це накликає інтелігентові-семидесятникові гордовиту думку про своє провіденціяльне призначення]. Вызывать, вызвать что - призводити, призвести до чого, спричинювати, спричинити що, спричинитися, споводувати до чого, справляти, справити що. [Цей лік спричинив (справив) блювоту]; (кого на что) - зрушити кого на що. [Оживив приспані сили, зрушив їх на боротьбу (Єфр.)]; (к жизни) - покликати до життя, (звук, слово) - видобути. [Ні, гук страшний я видобути мушу (Л. Укр.)]. Вызываемый - викликуваний. Вызванный - викликаний, покликаний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ызвать
    (кого-что) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, визива́ти, ви́звати (кого-що); ( приглашать) приклика́ти, прикли́кати (кого-що); (служить причиной чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого); ( порождать) поро́джувати, породи́ти (що); ( возбуждать) збу́джувати, збуди́ти (що)

    Русско-украинский словарь > вызывать

  • 2 вызывать

    вчт, техн., несов. вызыва́ть, сов. вы́звать
    виклика́ти, ви́кликати; (что-л плохое, отрицательное) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > вызывать

  • 3 вызывать

    вчт, техн., несов. вызыва́ть, сов. вы́звать
    виклика́ти, ви́кликати; (что-л плохое, отрицательное) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > вызывать

  • 4 вызвать

    см. Вызывать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > вызвать

  • 5 выкликать

    выкликнуть
    I. викликати, викликнути, вигукувати, вигукнути, згукнути. [Вигукує щось несамовито]. Выкликнутый - викликнутий, вигукнутий.
    II. Выкликать, выкликать - см. Вызывать, вызвать.
    * * *
    I в`ыкликать
    ви́кликати
    II выклик`ать
    несов.; сов. - в`ыкликнуть
    1) ( вызывать) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати
    2) ( громко выкрикивать) викли́кувати и виклика́ти, ви́кликнути, вигу́кувати, ви́гукнути

    Русско-украинский словарь > выкликать

  • 6 порождать

    породить
    1) родити, (с)породити, зроджати и -джувати, зродити, уродити, плодити, сплодити и уплодити, виплоджувати, виплодити, (о мног.) породити, поплодити, посплоджувати, повиплоджувати кого, що. [Мене мати породила (Шевч.). Так його мати зродила (Номис). Чорт тебе сплодив (уплодив)]; срв. Родить;
    2) (переносно: производить, создать) родити, зродити, плодити, сплодити, творити, витворити и утворити. [Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.). Прощай, останній Римлянине, тобі товариша вже Рим не зродить (Куліш). Пантеїстичний настрій у Олеся зродив навдивовижу гарні поезії (Єфр.)]. -дать веру, надежду, сомнение - родити (зродити) віру, надію, сумнів. -ждать недоразумения, сожаления, враждебные отношения (вражду) - плодити (сплодити), родити (зродити), (вызывать) викликати (викликати) непорозуміння, жалі, ворожі відносини (ворожість). [Українці мусіли зректися свого старого історичного наймення, щоб же плодити непорозуміннів та плутанини в своїх національно-громадських стосунках (Єфр.)]. -дить из себя - вродити з себе, видати з себе. [Коли шляхетське лицарство не вродило з себе нічого кращого, як тільки Хмельниччину та Коліївщину, так чого-ж би то лицарство козацьке вродило з себе щось краще? (Куліш). Спромоглась вона (Україна) видати з себе самобутню літературу (Куліш)]. Это событие -дило много толков - ця подія викликала багато поговору. Порождённый - породжений, зроджений, сплоджежий и т. д. -ться - родитися, породитися, зроджуватися, зродитися, вродитися, плодитися, сплодитися и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - пород`ить
    1) несов. см. родить 1)
    2) (что - служить причиной возникновения чего-л.) поро́джувати, породи́ти (що); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що); ( плодить) плоди́ти, сплоди́ти (що)

    Русско-украинский словарь > порождать

  • 7 смущать

    несов.; сов. - смут`ить
    1) ( приводить в замешательство) бенте́жити и збенте́жувати, -жую, -жуєш, збенте́жити; ( вызывать чувство стеснения) соро́мити, -млю, -миш и засоро́млювати, -люю, -люєш, засоро́мити
    2) (беспокоить, тревожить) турбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, стурбува́ти, непоко́їти, занепоко́їти; ( волновать) хвилюва́ти, -лю́ю, -лю́єш, схвилюва́ти
    3) (вызывать смуту, волнение, раздор) колоти́ти, -лочу́, -ло́тиш, сколоти́ти, каламу́тити, -му́чу, -му́тиш, скаламу́тити; ( баламутить) баламу́тити, -му́чу, -му́тиш, збаламу́тити
    4) (сов.: сделать мутным) скаламу́тити, закаламу́тити, сколоти́ти, замути́ти, -мучу́, -му́тиш, помути́ти; збаламу́тити

    Русско-украинский словарь > смущать

  • 8 вызвать

    сов. от вызывать

    Русско-украинский политехнический словарь > вызвать

  • 9 доставлять

    несов. доставля́ть, сов. достави́ть
    1) ( препроводжать) доставля́ти, доста́вити, доправля́ти, допра́вити
    2) (давать, представлять) дава́ти, да́ти, надава́ти, нада́ти
    3) (причинять, вызывать) завдава́ти, завда́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > доставлять

  • 10 обваливать

    I несов. обва́ливать, сов. обвали́ть, техн.
    1) ( вызывать падение) обва́лювати, обвали́ти
    2) ( обкладывать чем-л вокруг) обклада́ти, обкла́сти
    •
    II несов. обва́ливать, сов. обваля́ть, техн.
    ( покрывать чем-л сыпучим) обка́чувати, обкача́ти, обва́лювати, обваля́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > обваливать

  • 11 производить

    несов. производи́ть, сов. произвести
    1) техн. (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити; ( делать) роби́ти, зроби́ти, учиня́ти, учини́ти; ( проводить) прова́дити, провести́
    - производить салют
    2) матем. ( совершать) вико́нувати, ви́конати, зді́йснювати, здійсни́ти
    3) ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( порождать) поро́джувати, породи́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; ( причинять) спричи́няти и спричи́нювати, спричини́ти
    4) ( создавать) твори́ти, утвори́ти, ство́рювати, створи́ти
    5) (выводить что-л из чего-л, от чего-л) виво́дити, ви́вести

    Русско-украинский политехнический словарь > производить

  • 12 вызвать

    сов. от вызывать

    Русско-украинский политехнический словарь > вызвать

  • 13 доставлять

    несов. доставля́ть, сов. достави́ть
    1) ( препроводжать) доставля́ти, доста́вити, доправля́ти, допра́вити
    2) (давать, представлять) дава́ти, да́ти, надава́ти, нада́ти
    3) (причинять, вызывать) завдава́ти, завда́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > доставлять

  • 14 обваливать

    I несов. обва́ливать, сов. обвали́ть, техн.
    1) ( вызывать падение) обва́лювати, обвали́ти
    2) ( обкладывать чем-л вокруг) обклада́ти, обкла́сти
    •
    II несов. обва́ливать, сов. обваля́ть, техн.
    ( покрывать чем-л сыпучим) обка́чувати, обкача́ти, обва́лювати, обваля́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > обваливать

  • 15 производить

    несов. производи́ть, сов. произвести
    1) техн. (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити; ( делать) роби́ти, зроби́ти, учиня́ти, учини́ти; ( проводить) прова́дити, провести́
    - производить салют
    2) матем. ( совершать) вико́нувати, ви́конати, зді́йснювати, здійсни́ти
    3) ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( порождать) поро́джувати, породи́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; ( причинять) спричи́няти и спричи́нювати, спричини́ти
    4) ( создавать) твори́ти, утвори́ти, ство́рювати, створи́ти
    5) (выводить что-л из чего-л, от чего-л) виво́дити, ви́вести

    Русско-украинский политехнический словарь > производить

  • 16 викликати

    I в`икликати
    вчт; техн. вызыва́ть, производи́ть
    II виклик`ати
    вчт; техн. вызыва́ть, производи́ть ( вызывать)

    Українсько-російський політехнічний словник > викликати

  • 17 завдавати

    доставля́ть (причинять, вызывать)

    Українсько-російський політехнічний словник > завдавати

  • 18 обвалювати

    техн. обва́ливать ( вызывать падение), обру́шивать ( обваливать)

    Українсько-російський політехнічний словник > обвалювати

  • 19 болеть

    баливать
    1) (быть больным) слабувати на що, х(в)орувати на що, нездужати на що, боліти, недугувати на що, недужати, хиріти, хворіти, кволіти, лежати на що;
    2) (обычно о частях тела, в перен. смысле о душе и сердце) боліти кого що. [Болить мене головонька = у меня болит голова. Татка очі болять = у отца болят глаза. Не боли ти, душе, від турботи спочинь! (Сам.)];
    3) (печаловаться, болеть сердцем о ком, заботиться) боліти чим, за ким, уболівати за ким, побиватися. [Боліти долею свого краю і народу. Мати боліє за сином. Вболіває за сином. Мати за дітьми да побивається];
    4) (причинять кому боль) боліти кого що. [Його болять нещастя України (Фр.). Те вікно його боліло (Коц.) = это окно причиняло ему боль. І сміх той його заболів (Л. Укр.)].
    * * *
    I
    1) хворіти, слабува́ти, слабі́ти, незду́жати; недугува́ти, неду́жати; диал. хворува́ти, хорува́ти
    2) перен. уболіва́ти
    II

    Русско-украинский словарь > болеть

  • 20 возбуждать

    возбудить
    1) збуджувати, будити кого, збудити. См. Пробуждать;
    2) зворушувати кого, що, зворушити, розворушувати, розворушити [Вино розворушило обох (Неч.-Лев.)], дратувати, роздратувати кого, що [Уся природа, пишна й зелена, дратувала мрії в молодої дівчини (Неч.-Лев.)], збуджувати, будити, сов. збудити [Будить правий гнів (Сам.). Збуджує солодкі почуття], розбурхувати, розбурхати, збаламучувати, збаламутити, викликати, викликати. [Викликати ненависть] дражнити, здіймати, сов. зрушити кого, на що [Зрушив їх на боротьбу (Єфр.)], підганяти (підгонити), підігнати (кого до праці). -ждать, -дить кого против кого - бурити [Бурити народ], обурювати, сов. обурити [Дуже вже проти себе обурювала слухачів (Грінч.)], збурювати, збурити [Кого не збурював він проти себе (Грінч.)], підбурювати кого проти кого, чого і кого на кого, підбуряти, сов. підбурити [Підбурює людей проти школи (Грінч.). Вони його підбуряли на Турчина (Куліш). Хтіли підбурити народ та перерізати дворян (Доман.)], наструнчувати, наструнчити, настренчити кого проти кого [Не наструнчуй других проти мене (Мирн.)], дратувати, піднімати кого на кого, на що [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)], піді[о]грівати кого на кого [Ченці та попи людей на ляхів іще більше підогрівали (Куліш)]; (о полов. возбуждении) збуджувати жагу, жадобу, дрочити, роздрочити, ятрити, роз'ятрити, дратувати, роздратувати. Возбуждать, -будить охоту, желание в ком - заохочувати кого до чого, заохотити, підохочувати, підохотити. -ать отвращение, омерзение - викликати огиду, мерзити (безл.). -ать гнев - гнівити кого, будити в кім гнів. -ать негодование в ком - обурювати, обурити кого. -ать чью-либо жизнен. энергию - підживляти, підживити кого. Возбуждать, возбудить вопрос, речь - піднімати (знімати, порушувати) питання, річ, сов. підняти (зняти, порушити) питання, річ. -дать, -дить дело - порушувати (розпочинати, заводити) справу, діло, сов. порушити (розпочати, завести) справу, діло. Возбуждать, -дить сомнение, подозрение, удивление - викликати (сов. викликати) сумнів, підозріння, здивування.
    * * *
    несов.; сов. - возбуд`ить
    1) (пробуждать мысль, чувство) збу́джувати, збуди́ти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати; ( распалять) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти; (служить причиной чего-л.) поро́джувати, породи́ти
    2) (предлагать что-л. на обсуждение) пору́шувати, пору́шити
    3) ( волновать) хвилюва́ти, схвилюва́ти, звору́шувати, зворуши́ти; збу́джувати, збуди́ти
    4) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, збу́рювати, збу́рити, під'ю́джувати, під'ю́дити; настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити

    Русско-украинский словарь > возбуждать

Страницы

См. также в других словарях:

  • вызывать — См. звать, причинять... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. вызывать …   Словарь синонимов

  • ВЫЗЫВАТЬ — ВЫЗЫВАТЬ, вызвать кого, что; кликать, звать кого откуда, выкликать, отзывать, пригласить выйти. Вызовите брата ко мне. Вызови отсюда собаку за собою. Вызывают охотников на приступ. К нам вызваны бельгийские оружейники. Иного актера вызывают за… …   Толковый словарь Даля

  • ВЫЗЫВАТЬ — ВЫЗЫВАТЬ, вызываю, вызываешь. несовер. к вызвать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ВЫЗЫВАТЬ — см. вызвать, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • вызывать — см. вызвать, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • вызывать — беспокойство вызывать • действие, каузация вызвать аллергическую реакцию • действие, каузация вызвать беспокойство • действие, каузация вызвать большой интерес • действие, каузация вызвать бурную реакцию • действие, каузация вызвать бурю •… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • вызывать — I.     ВЫЗЫВАТЬ/ВЫЗВАТЬ     ВЫЗЫВАТЬ/ВЫЗВАТЬ, будить, внушать/внушить, возбуждать/возбудить, воспламенять/ воспламенить, вселять/вселить, сов. всколыхнуть, зарождать/зародить, зажигать/зажечь, навевать/навеять, наводить/навести, поднимать/поднять …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Вызывать огонь на себя — ВЫЗЫВАТЬ ОГОНЬ НА СЕБЯ. ВЫЗВАТЬ ОГОНЬ НА СЕБЯ. Тактический приём на войне: отвлекая противника от главных сил, подвергаться обстрелу. Вызвал нас комбриг и говорит: «Бригада будет прорываться из окружения. А вашему отряду задание чрезвычайной… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • вызывать чувства, мысли — ▲ вызывать (что) ↑ эмоция зародить (# надежду). заронить. внушать. вселять (# страх. # гордость. # уверенность). поселять, ся (# страх). вливать. доставлять [приносить. получать] (# радость. # горе). заражать (# энтузиазмом). заряжать. зажигать… …   Идеографический словарь русского языка

  • вызывать раскол — разъединять, разделять. Ant. объединять, соединять Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • вызывать гнев — См …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»