Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

понимать

  • 1 понимать

    понять
    1) розуміти, зрозуміти, урозуміти, порозуміти, прирозуміти, вирозуміти; (соображать) тямити, утямити, утямати, утямкувати, стямкувати, розтямкувати, розбирати, розібрати; (взять в толк) діймати, дійняти, донимати, доняти, унимати, уняти, шупити, ушупити, утнути що; (схватить сущность) збагнути, вбагнути; (разобраться) второпати, розторопати; (описат.) у тямки брати, взяти, умом зносити, знести. Я не -маю (не пойму) их языка - я їхньої мови не тямлю (не втну). Она -мает чужое горе - вона розуміє чуже горе. Народ не -мает пропаганды на чужом языке - народ не розуміє чужомовної пропаганди. И сам не -маешь, что говоришь - і сам не тямиш, що говориш. Как ему ни втолковывай, он не -мает (-мёт) - хоч як йому витолковуй, він не розбирає (не второпає). Ничего не -му, что говорят - нічого не второпаю, що кажуть. Он ничего не -мает - він нічого не тямить. Не -мать ни аза - ні бе, ні ме не тямити. [Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме]. Мне это трудно -нять - мені це трудно збагнути, мені це не міститься в голові; (в толк не возьму) мені це не втямки. Давать кому -нять - давати кому наздогад, взнаки, навзнаки. Стараться -нять - доумуватися. -ть всем существом - живцем розуміти. -нять, выслушав - розслухатися. -нять глубоко - зглибити що. [Він добре зглибив дітську натуру (Основа)]. -нять дело основательно - дійти діла; доняти діла. Он всё хорошо -нял - він усе добре збагнув. Прочтёт, и -мёт через пятое десятое - прочита й уторопа через п'яте в десяте. Если чего не -аешь, то и не берись за то - коли не тямиш, то й не берися;
    2) -мать толк (смыслить в чём) - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Я в деньгах не много -маю - я на грошах не дуже-то знаюся. Он -ет толк в скоте, лошадях - він розуміється на худобі, на конях. -ешь толк, как свинья в апельсинах - тямиш, як Хома на вовні (як Гершко на перці);
    3) (о воде: покрывать) понимати, поняти. Вода поняла луга - вода поняла луки;
    4) (брать в жёны) брати, взяти, понимати, поняти [Поняв собі паняночку - в чистім полі земляночку]. Понятый - зрозумілий, урозумілий, прирозумілий, вирозумілий, збагнутий, уторопаний и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - пон`ять
    1) розумі́ти, зрозумі́ти; ( смыслить) тя́мити, утя́мити; (преим. с отрицанием: постигать) добира́ти, добра́ти и дібра́ти, утина́ти, утну́ти и утя́ти; (несов.: уразуметь) збагну́ти, урозумі́ти, уторо́пати, убагну́ти, узя́ти втямки́, узя́ти до тя́ми, доглу́патися, розчу́хати
    2) (что, в чём - несов.: быть сведущим) розумі́ти (що), розумі́тися (на чому); тя́мити (в чому)
    3) (о ком - несов.: иметь какое-л. мнение) ма́ти (ма́ю, ма́єш) ду́мку (про кого)
    II несов.; сов. - пон`ять
    ( водой), диал. пойма́ти, пойня́ти; поніма́ти, поня́ти

    Русско-украинский словарь > понимать

  • 2 Мороковать

    (понимать, уметь несколько) тямити, човпти, шупити, розуміти що, знатися, розумітися на чому, (смыслить, смекать) кме[і]тити, імкати. [Не дуже знає, а так уже шупить трошки (Черніг.). Він на цьому трохи розуміється (Київщ.)].

    Русско-украинский словарь > Мороковать

  • 3 понять

    -ся см. Понимать, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > понять

  • 4 аз

    аз

    ни аза́ [в глаза́] не знать (не понимать) — ні бе ні ме (ні аза́, нічогі́сінько) не зна́ти (не розумі́ти)

    Русско-украинский словарь > аз

  • 5 добираться

    добраться (до чего, подбираться к чему)
    I. добиратися, до[і]братися, добуватися, добутися; (понемногу, мелочно) доскрібуватися, дошпиговуватися до чого. [Він добирається вже до моїх грошей. Злодії добиралися до комори. Доскрібується вже до неї. Не люблю тих людей, що до всього дошпиговуються].
    II. Добираться, добраться (идя, едя) - ді[о]ставатися, ді[о]статися, добиватися, добитися, прибитися, добуватися, добутися, доправлятися, доправитися, дохожати, дійти. [Як-би мені до дітей достатися в Київ! Вже тепер діставсь я до вищої школи, то вже не пропаду. Один по одному, подоставалися і ми в Полтаву. Я-б добивсь до тебе через мури й стіни (Франко). Спускаючись у море, до Царягорода дохожали (Куліш). Міст тріщить, лист осипається, змій додому добивається. Чого зблідла? Чого боїшся? Сюди не доступляться (Куліш). Не доправимося до смерку додому. Аж насилу перед вечір до села прибились (Рудан.)]. Срв. Дотащиться, Дотянуться.
    * * *
    несов.; сов. - добр`аться
    1) (с трудом или нескоро дойти, доехать) добира́тися, добра́тися, добува́тися, добу́тися, дістава́тися, діста́тися; добива́тися, доби́тися, дола́зити, долі́зти
    2) (прилагая усилия, узнавать, понимать что-л.) добира́тися, добра́тися
    3) (приниматься за кого-что-л.) добира́тися, добратися

    Русско-украинский словарь > добираться

  • 6 знать

    I. сущ.
    1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);
    2) (знатность) значність, вельможність (-ности).
    II. гл.
    1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];
    2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.
    III. нрч.
    1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];
    2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.
    * * *
    I
    (что) глаг. зна́ти (що); ( ведать) ві́дати (що); (смыслить в чём-л.) зна́тися (на чому); (сказку, песню) умі́ти
    II вводн. сл. жарг.
    зна́ти, знать; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть; ( должно быть) пе́вно, пе́вне; ( видно) ви́дно
    III сущ.
    зна́ть, -ті; ист. вельмо́жне (вели́ке) па́нство, вельмо́жество

    Русско-украинский словарь > знать

  • 7 недоумевать

    недомислюватися и недомислятися, недомірковуватися, недорозуміватися, (не понимать) не розуміти, (грубее) не тямити, не могти втямити, (колебаться) вагатися, (быть неуверенным) бути непевним, (не знать, что делать, сказать и т. п.) не знати, що робити, сказати и т. п., (быть в нерешительности) (бути) ні в сих, ні в тих; (изумляться) дивуватися, чудуватися; (чаще как песенный оборот) не здумати думки, не змислити мисли. [Кохання своє він зустрів, як раптову катастрофу; спочатку він нічого не міг утямити й запитував себе, що-ж власне з ним робиться (В. Підмог.)]. Что же вы -ваете? всё ясно - чого-ж ви не розумієте (не (в)тямите, вагаєтеся, втямити не можете)? все ясно. -ваю, что бы это значило - не можу зрозуміти (втямити) (или не врозумію), що-б це мало значити (визначати, означати). Оставалось только -вать и удивляться - лишалося тільки дивуватися і чудуватися. Недоумевая - недомислюючись, недомірковуючись; не розуміючи, не тямлячи; вагаючись; см. ещё Недоуменно и Недоумение (В -нии). [Недомислюючись, я питаю себе: «Як се сталося?» (Крим.). «Тероризм не здається мені чимсь диким», - казав я, все недомірковуючись, куди це він гне (Крим.)].
    * * *
    не розумі́ти, не могти́ (не мо́жу, не мо́жеш) зрозумі́ти; ( колебаться) вага́тися, не зна́ти, що роби́ти; ( изумляться) дивува́тися (диву́юся, диву́єшся), ди́вом, дивува́ти (дивува́тися), чудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся, диал. зуміва́тися, -ва́юся, -ва́єшся

    Русско-украинский словарь > недоумевать

  • 8 недоумение

    недомисл (-лу), (непонимание) нерозуміння и (реже) непорозуміння, (оконч. незрозуміння), невтяма, недоміркування, (грубо) невторопання, (колебание) вагання, (неуверенность) непевність (-ности), (сомнение) сумнів (-ву), недомудрення. [Отже глибини всі розгадано, отже з'ясовано всі недомудрення (П. Тичина). В його очах відбивається недомисл: «що це?» (Корол.). «Не знаю - це не значить, що їх не було», - справедливо кінчає: він свої недомисли (Рада). Немов якесь вічне непорозуміння стоїть в душі у письменниці (Рада)]. Быть в -нии (не понимать) - не розуміти, (колебаться) вагатися, (быть в нерешительности) бути ні в сих, ні в тих. В -нии - недомисленно, не домислюючись, в недомислі; (в нерешительности) ні в сих, ні в тих; см. ещё Недоуменно и Недоумевая (под Недоумевать). [Я спинився й стояв у недомислі (Н.-Лев.). Він стояв ні в сих, ні в тих, бо не міг зорієнтуватися (Київ)]. С -нием - недомисленно, з недомислом, з не(по)розумінням; см. ещё Недоуменно. [«Ви-ж погодилися в принципах», - сказала з недомислом Саня (Н.-Лев.). Спочатку з непорозумінням, а потім з чуттям страху став дивитися на батька (Виннич.)]. Полное (полнейшее) -ние - цілковите не(по)розуміння. В полном, полнейшем -нии - нічого, нічогісінько не розуміючи (не тямлячи, не розбираючи). Быть в полнейшем -нии - нічогісінько не розуміти (не тямити), нічогісінько не могти з[в]розуміти (втямити). Я в полнейшем -нии - я нічогісінько не (в)розумію (не (в)тямлю, не розбираю), я й думок не зберу, я нічогісінько втямити не можу, (в песнях) не здумаю думки, не змислю я мисли. Я пришёл в -ние - я (того, нічого) втямити не (з)міг, я аж знерозумнів, я запантеличився; я став ні в сих, ні в тих; мене посіло (обгорнуло) вагання; мене посіла (взяла) непевність, мене посів (взяв) сумнів (недомисл).
    * * *
    нерозумі́ння; вага́ння; по́див, -у; здивува́ння, здиво́вання; зачудо́вання, зачудува́ння, зчудува́ння

    вводи́ть, ввести́ (сов. пове́ргнуть) в \недоумение ние — спантели́чувати, -чую, -чуєш, спантели́чити; прийти́

    (впасть) в \недоумениение — зчудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся

    в \недоумение нии, с \недоумениением — у по́диві, здиво́вано, зачудо́вано, вага́ючись, з вага́нням

    в кра́йнем \недоумениении — укра́й здиво́ваний, нічо́го (нічогі́сінько) не розумі́ючи

    Русско-украинский словарь > недоумение

  • 9 ограничительный

    обмежний, обмежувальний. Это нужно понимать -но - це розуміти треба обмежно. -ные постановления - обмежні постанови.
    * * *
    обме́жувальний, обме́жний

    Русско-украинский словарь > ограничительный

  • 10 осмысливать

    осмыслить усвідомлювати, усвідомити, утямлювати, утямити; (делать понятным) надавати, надати розуму чому. Нельзя -лить - в голові не міститься.
    * * *
    тж. осмысл`ять; несов.; сов. - осм`ыслить
    осми́слювати, осми́слити; ( осознавать) усвідо́млювати, усвідо́мити; ( понимать) розумі́ти, зрозумі́ти

    Русско-украинский словарь > осмысливать

  • 11 постигать

    постигнуть и постичь
    1) (о беде, горе и т. п.) спотикати, спіткати, спостигати, спостиг(ну)ти, пристиг(ну)ти, спобігати, спобігти, зуспіти, здибати кого, спасти, впасти на кого. [Перше горе, зуспівши її, було їй зовсім несподіваною річчю (Грінч.). Нещастя тяжке спіткало (спобігло, спостигло, зуспіло) нас: умер наш батько. Зуспіло мене нещастя (Тобіл.). Хіба знаємо, що й на нас котрого завтра не спаде то само, що нині спало на Миколу? (Франко)]. Его -гла внезапная болезнь - його спіткала несподівана хвороба. Буря -гла их в пути - буря спостигла (зуспіла) їх у дорозі;
    2) (что: умом) осягати, осяг(ну)ти, збагнути, обіймати, обняти головою (розумом), вирозумівати, вирозуміти, розуміти, зрозуміти, спостерегати, спостерегти, второпати що, домислятися, домислитися чого, доходити, дійти розумом чого. [І таємниці світові він розумом великим осягає (Л. Укр.). Не можна всього того жадним розумом збагнути. І скоро вже голівкою своєю найпершую науку обняла (Грінч.). Я спостеріг твою вдачу (Конис.). Вчилася вирозумівати немудру тайну безпосередньої та чистої поезії (Корол.)]. Я -гаю ваши намерения - я розумію ваші заміри. Не -гаю, как может вам это нравиться - не розумію (не збагну), як може вам це подобатися. Никак этого не -гну - ніяк цього не збагну (не второпаю), ніяк до цього розуму не доберу. -нуть до глубины - зглибити. [Добре зглибив дитячу натуру]. Постигнутый - збагнутий, осягнений (осягнутий). -тый умом - збагнутий головою, розумом.
    * * *
    несов.; сов. - пост`ичь и пост`игнуть
    1) ( умом) осяга́ти [ро́зумом], осягну́ти [ро́зумом] и осягти́ [ро́зумом], несов. збагну́ти; ( понимать) розумі́ти, зрозумі́ти
    2) (кого-что - о горе, несчастье) трапля́тися, тра́питися (з ким-чим), несов. спітка́ти, спости́гти, спости́гнути (кого-що); ( поражать) побива́ти, поби́ти, уража́ти, ура́зити и урази́ти (кого-що)

    Русско-украинский словарь > постигать

  • 12 превратно

    криво; (наоборот) навпаки, навспак, напереверт, навиворот, назворот, навпроти. Понимать, судить -но - розуміти, гадати криво, навпаки и т. д.
    * * *
    нареч.
    перекру́чено; неправди́во, фальши́во; помилко́во, хи́бно; непра́вильно

    Русско-украинский словарь > превратно

  • 13 представлять

    представить
    1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;
    2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);
    3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;
    4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;
    5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];
    6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];
    7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?
    8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];
    9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];
    10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];
    11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.
    * * *
    несов.; сов. - предст`авить
    1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́
    2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти
    3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)
    4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)
    5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти
    6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити
    7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)
    8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)
    9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]
    10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 1
    11) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти

    Русско-украинский словарь > представлять

  • 14 разбирать

    несов.; сов. - разобр`ать
    1) розбира́ти, розібра́ти (розберу́, розбере́ш) и мног. порозбира́ти; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    \разбирать бра́ть бума́ги — розібра́ти (упорядкува́ти) папе́ри

    \разбиратьть ве́сь това́р — розбира́ти, розібра́ти (раскупать: розкупо́вувати, розкупи́ти) весь това́р (крам)

    \разбирать бра́ть механи́зм — розібра́ти механі́зм

    2) ( рассматривать) розгляда́ти и розгля́дувати, -дую, -дуєш, розгля́нути, розбира́ти, розібра́ти; ( анализировать) аналізува́ти, -зу́ю, -зу́єш (несов. и сов.), проаналізува́ти

    \разбирать бра́ть де́ло в суде́ — розгля́нути (розібра́ти) спра́ву в суді́

    \разбирать бра́ть но́вую кни́гу — розгля́нути (розібра́ти, проаналізува́ти) но́ву кни́жку (кни́гу)

    \разбиратьть предложе́ние — грам. розбира́ти, розібра́ти (аналізува́ти, проаналізува́ти) ре́чення

    3) ( различать) розбира́ти, розібра́ти; ( понимать) розумі́ти, зрозумі́ти, добира́ти, добра́ти и дібра́ти (доберу́, добере́ш)

    \разбирать бра́ть по́черк — розібра́ти по́черк

    не \разбирать ра́я доро́ги — не розбира́ючи доро́ги (сте́жки)

    не \разбирать бра́л, что он говори́т — не розібра́в (не зрозумі́в), що він ка́же (гово́рить)

    4) ( охватывать - о чувствах) бра́ти, взя́ти (ві́зьме), пройма́ти, пройня́ти (про́йме), посіда́ти, посі́сти (пося́де), несов. порива́ти; забира́ти, забра́ти, розбира́ти, розібра́ти

    зло́сть \разбирать ра́ет — злість бере́ (порива́є, забира́є, розбира́є)

    сме́х \разбирать ра́ет — смі́х бере́ (розбира́є)

    охо́та \разбирать ра́ет кого́ де́лать — что охо́та порива́є (забира́є, розбира́є) кого́ роби́ти що; (безл.: хочется) корти́ть кому́ (кого́) роби́ти що

    его \разбирать бра́ло — безл. його́ розібра́ло

    5) ( действовать опьяняюще) розбира́ти, розібра́ти; пройма́ти, пройня́ти
    6) (несов.: проявлять разборчивость) перебира́ти

    Русско-украинский словарь > разбирать

  • 15 смысл

    1) ( содержание) зміст, -у, сенс, -у, смисл, -у; ( значение) зна́чення; ( понимание) розумі́ння

    буква́льный, прямо́й, перено́сный \смысл л — буква́льне, пряме́, перено́сне зна́чення (розумі́ння)

    в \смысл ле чего́, в како́м ле — в розумі́нні чого́, щодо чо́го

    в по́лном \смысл ле сло́ва — в по́вному розумі́нні (зна́ченні) сло́ва

    понима́ть в дурно́м \смысл ле — розумі́ти в пога́ному зна́ченні

    поня́ть \смысл л расска́за — зрозумі́ти зміст (сенс) оповіда́ння

    2) ( разумное основание) ра́ція; (назначение, цель) сенс, смисл

    нет \смысл ла туда́ идти́ — нема́ (нема́є) ра́ції (се́нсу) туди́ йти

    прямо́й \смысл л сде́лать так — цілкови́та ра́ція зроби́ти так

    \смысл л существова́ния — сенс існува́ння

    3) ( разум) ро́зум, -у; глузд, -у; (способность понимать что-л.) тя́ма

    здра́вый \смысл л — здоро́вий (твере́зий, до́брий) ро́зум, здоро́вий глузд

    Русско-украинский словарь > смысл

  • 16 сознавать

    несов.; сов. - созн`ать
    1) (что) усвідо́млювати, -люю, -люєш, усвідо́мити, -млю, -миш (що); (знать, понимать) бу́ти (бу́ду, бу́деш) свідо́мим, ста́ти (ста́ну, ста́неш) свідо́мим; ( признавать) визнава́ти, -знаю́, -знає́ш, ви́знати (що)

    \сознавать ва́ть опа́сность — усвідо́млювати небезпе́ку, бу́ти свідо́мим небезпе́ки

    \сознавать ва́ть свою́ оши́бку — усвідо́млювати (визнава́ти) свою́ по́ми́лку

    2) (несов.: воспринимать сознательно окружающее) усвідо́млювати; ( осознавать) бу́ти свідо́мим

    \сознаватьть себя́ — см. сознание 1)

    Русско-украинский словарь > сознавать

  • 17 соображать

    несов.; сов. - сообраз`ить
    1) (обдумывать, сопоставлять в уме) міркува́ти, -ку́ю, -ку́єш, зміркува́ти, розмірко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, розміркува́ти; (сов.: придумать) ви́міркувати, -кую, -куєш

    \соображать жа́ть в уме́ — міркува́ти (розмірко́вувати) в ду́мці

    \соображать рази́-ка — розмірку́й-но

    2) (понимать, смыслить) розумі́ти, зрозумі́ти; тя́мити, -млю, -миш, утя́мити; сов. диал. стямкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (догадываться, додумываться) збагну́ти сов., добира́ти, добра́ти и дібра́ти (доберу́, добере́ш), сов. диал. дорозумі́тися, покмі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( смекать) метикува́ти, -ку́ю, -ку́єш, зметикува́ти и диал. зметикну́ти, прирозумі́ти сов., несов. диал. кміти́ти (кмічу́, кміти́ш), кмети́ти (кмечу́, кмети́ш), кмітува́ти, -ту́ю, -ту́єш, кметува́ти; (несов.: мозговать) мізкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    ничего́ не жа́ть — нічо́го не розумі́ти (не тя́мити)

    хорошо́ \соображать жа́ет — до́бре мізку́є

    3) (сов.: приготовить) приготува́ти, -ту́ю, -ту́єш, пригото́вити, -влю, -виш; ( организовать) організува́ти, -зу́ю, -зу́єш

    Русско-украинский словарь > соображать

  • 18 схватывать

    несов.; сов. - схват`ить
    1) схо́плювати, -люю, -люєш, схопи́ти, -плю́, -пиш и мног. посхо́плювати; диал. хопи́ти сов.; (сов.: ухватить) ухопи́ти (ухоплю́, ухо́пиш); ( силой задерживать) хапа́ти несов., похапа́ти (мног.), зга́рбати (сов.)

    \схватывать ти́ть в объя́тия — схопи́ти (ухопи́ти) в обі́йми

    \схватывать ти́ть боле́знь — схопи́ти (підхопи́ти) хворо́бу

    \схватывать ти́ло кого́ — ( о приступе болезни) схопи́ло (скрути́ло) кого́

    живо́т \схватывать ти́ло — безл. живі́т схопи́ло

    2) (охватывать - о сне, об огне) охо́плювати, -лює, охопи́ти (охо́пить); ( обхватывать) обхо́плювати, обхопи́ти

    ого́нь \схватывать ти́л дом — вого́нь охопи́в (обхопи́в) буди́нок, буди́нок взя́вся вогне́м

    жа́лость \схватывать ти́ла за се́рдце — жаль охопи́в се́рце, жаль ухопи́в (схопи́в) за се́рце

    3) (перен.: быстро понимать; воспринимать слухом зрением) схо́плювати, схопи́ти и ухопи́ти; ( улавливать) уло́влювати, -люю, -люєш, улови́ти (уловлю́, уло́виш)

    \схватывать ти́ть мысль — схопи́ти (улови́ти, ухопи́ти) ду́мку

    \схватыватьти́ть умо́м — осягну́ти ро́зумом

    4) (перен.: подмечать) схо́плювати, схопи́ти, підміча́ти, підмі́тити, -мі́чу, -мі́тиш, сов. ухопи́ти
    5) ( перевязывать слегка) перехо́плювати, перехопи́ти; ( перетягивать) перетя́гувати, -гую, -гуєш, перетягну́ти и мног. поперетя́гувати
    6) ( скреплять) спец. скрі́плювати, -люю, -люєш, скріпи́ти, -плю́, -пиш и мног. поскрі́плювати
    7) ( о вяжущих веществах) спец. тужа́віти, затужа́віти

    бето́н бы́стро \схватывать ти́ло — бето́н шви́дко затужа́вів

    8) (о действии холода, мороза) схо́плювати, схопи́ти; ( сковывать) ско́вувати, -вує, скува́ти (скує́)

    зе́млю \схватывать ти́ло моро́зом — зе́млю схопи́ло (скува́ло) моро́зом, моро́з скува́в (образно: зці́пив) зе́млю

    лёд \схватывать ти́л ре́ку — рі́чка (ріка́) взяла́ся кри́гою

    Русско-украинский словарь > схватывать

  • 19 уяснять

    несов.; сов. - уясн`ить
    1) з'ясо́вувати, з'ясува́ти; ( осознавать) усвідо́млювати, усвідо́мити; ( понимать) розумі́ти, зрозумі́ти
    2) (объяснять кому-л.) поя́снювати и поясняти, поясни́ти; ( разъяснять) роз'ясня́ти и роз'я́снювати, роз'ясни́ти

    Русско-украинский словарь > уяснять

См. также в других словарях:

  • понимать — Познавать, сознавать, постигать, разуметь, уразумевать, раскусить, смекать, соображать, прозреть, разобрать, вникнуть, проникнуть (в смысл), освоиться с чем, схватить (умом), обнять (умом), видеть, смыслить, знать толк в чем нибудь, в толк взять …   Словарь синонимов

  • ПОНИМАТЬ — 1. ПОНИМАТЬ1, понимаю, понимаешь, несовер. 1. что. Обладать пониманием (в 1 знач.) чего нибудь. Понимать чужую речь. Понимать то, что говорят. Понимать читаемую книгу. Понимать законы астрономии. «Ежели ты, свинья, ничего не понимаешь, то лучше… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОНИМАТЬ — 1. ПОНИМАТЬ1, понимаю, понимаешь, несовер. 1. что. Обладать пониманием (в 1 знач.) чего нибудь. Понимать чужую речь. Понимать то, что говорят. Понимать читаемую книгу. Понимать законы астрономии. «Ежели ты, свинья, ничего не понимаешь, то лучше… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОНИМАТЬ — ПОНИМАТЬ, понять что, постигать умом, познавать, разуметь, уразумевать, обнять смыслом, разумом; находить в чем смысл, толк, видеть причину и последствия. Поймешь, зачем живешь, как помрешь. Пойми волка слезы. И понимай, как знаешь. По немецки не …   Толковый словарь Даля

  • ПОНИМАТЬ — ПОНИМАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. см. понять. 2. кого (что). Обладать пониманием (во 2 знач.) кого чего н. П. чужую речь. П. искусство. Хорошо п. друг друга. Много ты понимаешь! (т. е. ничего не понимаешь; разг. пренебр.). 3. что. Осмыслять,… …   Толковый словарь Ожегова

  • понимать — (не) понимать смысла • Neg, знание, понимание (не) понять вопроса • Neg, знание, понимание намёк понять • знание, понимание понимать дело • знание, понимание понимать жизнь • знание, понимание понимать значение • знание, понимание понимать… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • понимать — а/ю, а/ешь; понима/ющий; нсв. см. тж. понимаешь, понимаете, понимаешь ли, понимаете ли, как я понимаю …   Словарь многих выражений

  • понимать — аю, аешь; понимающий; нсв. 1. к Понять. 2. кого что. Иметь тот или иной взгляд, ту или иную точку зрения на кого , что л. Как понимать хорошую жизнь? Как прикажете вас понимать? Как понимать это выражение? // под чем. Иметь в виду, подразумевать …   Энциклопедический словарь

  • понимать — • глубоко понимать • по настоящему понимать • прекрасно понимать …   Словарь русской идиоматики

  • понимать — глаг., нсв., употр. наиб. часто Морфология: я понимаю, ты понимаешь, он/она/оно понимает, мы понимаем, вы понимаете, они понимают, понимай, понимайте, понимал, понимала, понимало, понимали, понимающий, понимаемый, понимавший, понимая; св. понять… …   Толковый словарь Дмитриева

  • понимать — ▲ знать (что) ↑ смысл (объективный) понимать что, в чем знать, осознавать смысл; иметь адекватные представления (# происходящее. вы не так поняли). осознавать. сознавать. сознательный. осознанный. осмысленный (# ответ). давать [отдавать.… …   Идеографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»