рукава

-чать, засучить

1) (нитки) сукати, посукати (нитки); см. Сучить;

2) (рукава) закачувати, закотити и закачати, засукувати, засукати, закасувати, закасати (рукава и -ви), (о мн.) позасукувати, позакачувати и т. д., (штаны) підкачувати, підкачати, підсукувати, підсукати, підкасувати, підкасати (штани), підкасатися, (о мн.) попідкачувати, попідсукувати. [Засукала рукава за лікті і заходилася біля тіста (М. Грінч.). Онисія Степанівна закачала рукави (Н.-Лев.). Позасукували рукава за лікті. Надворі болото - підкачай штани (Звиног.)]. Засученный - за[під]качаний, засуканий, закасаний, підсуканий, підкасаний. [В старенькій спідничині, з закачаними за лікоть рукавами (Грінч.). Штани вибійчані, підсукані аж до колін (Мирн.)]. -ться -

1) сукатися, посукатися;

2) засукуватися, засукатися, закасуватися, закасатися. [Не засукується ніяк рукав (Сл. Гр.)].

* * *

несов.; сов. - засуч`ить

1) засу́кувати, засука́ти и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, закочувати, закоти́ти и мног. позако́чувати, підка́чувати, підкача́ти, підко́чувати, підкоти́ти; диал. зака́сувати, закаса́ти, підка́сувати, підкаса́ти

2) (сов., начать сучить) почати сука́ти

нрч. навикот, наввирле. Глаза -кат - очі наввирле, банькаті (вирлаті) очі. Рукава - кат - рукава навикот, рукава з закаврашами.

* * *

и Зачинять зачинить

1) (починять) лагодити, полагодити, (заплатами) залатувати, залатати. [Полагодю вам чоботи взавтра (Звиног.)]. Пароход -нил пробоины - пароплав позашивав пробої. -нить забор - полагодити п[б]аркан. -нить рукава - полатати рукава;

2) (заострять карандаш, перо) застругувати, застругати, підстругувати, підстругати, загострювати, загострити; см. Очинивать. Зачиненный - полагоджений, (об одежде) (за)латаний; (очиненный) заструганий, підструганий, загострений.

* * *

несов.; сов. - зачин`ить

1) ( исправлять починкой) ла́годити, пола́годити, сов. пола́дити, поладна́ти; ( накладывая заплаты) зала́тувати, залата́ти и мног. позала́тувати, сов. полата́ти

2) (очинять карандаш, мелок) застру́гувати, заструга́ти, -стружу́, -стру́жеш и мног. позастру́гувати, підстру́гувати, підструга́ти

отвертеть, отвернуть

1) відкручувати, відкрутити. Я тебе голову -ну - я тобі голову відкручу;

2) відкручувати, відкрутити, відві[е]рчувати, відвертіти, відвернути. -нуть винт, кран - відкрутити, відвертіти ґвинт, відкрутити, відвернути крант;

3) (отворачивать) відвертати, відвернути, відгортати, відгорнути, закочувати, закотити, закасувати, закасати. -нуть пласт земли - відвернути, відгорнути скибу землі. -нуть полу - відгорнути полу. -нуть воротник, рукава - відгорнути (відвернути, відкотити, закотити) комір, закачати (закотити, закасати) рукава. -нуть кожу - залупити шкуру. -нуть лицо, глаза - відвертати, відвернути (о многих повідвертати) лице, очі від кого, від чого, відводити, відвести очі від кого, від чого. Отвёрнутый, отверченный - відкручений, відвірчений, відвернений и відвернутий, відгорнений и відгорнутий, відкочений, закочений.

* * *

несов.; сов. - отверн`уть

1) ( повёртывать) відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти

2) ( отвинчивать) відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати; відві́рчувати, відверті́ти

3) (вертя, отламывать) відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати, скру́чувати, скрути́ти и поскру́чувати; відла́мувати, відлама́ти, відло́млювати, відломи́ти

4) (отгибать край чего-л.) відгорта́ти, відгорну́ти и повідгорта́ти, відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти, відко́чувати, відкоти́ти и повідко́чувати; (штанину, рукав) відка́чувати, відкача́ти и повідка́чувати; ( откидывать) відкида́ти, відки́нути и повідкида́ти; (загнув, завёртывать) загорта́ти, загорну́ти и позагорта́ти, зако́чувати, закоти́ти и позако́чувати, (штанину, рукав) зака́чувати, закача́ти и позака́чувати

5) ( сворачивать в сторону) зверта́ти, зверну́ти

отворотить

1) відвертати, відвернути що. -тить камень с дороги - відвернути (відкотити) камінь з дороги. -тить лошадь - відвернути коня. -тить сукрой хлеба - відкраяти, відбатувати лусту (кімсу) хліба;

2) відгортати, відгорнути, відвертати, відвернути, відкочувати, відкотити, закочувати, закотити, закачувати, закачати, відхиляти, відхилити. -тил полу и полез в карман - відгорнув (закотив) полу і сягнув до кешені. -вать, - тить полог, занавеску - відгортати, відгорнути, відхиляти, відхилити, (слегка) прогортати, прогорнути запинало, запинальце. -тить воротник, рукава - відкотити, закотити комір, закачати (закотити, закасати) рукава, срв. Отвёртывать 3. -вать кожу, кожицу - залуплювати шкуру, шкурку. См. Отвернуть (Отвёртывать 3);

3) відвертати, відвернути, відхиляти, відхилити. -вать лицо - відвертати, відвернути лице від кого, від чого. -вать нос от чего - ніс вернути від чого. Ветер -вает - вітер повертається (повернувся);

4) см. Отвёртывать, отвернуть 1;

5) см. Отвращать, отвратить;

6) безл. вернути, відворочати, сов. відвернути. [Від їжі верне]. Отвороченный - відвернений и відвернутий, відгорнений и відгорнутий и т. д.

* * *

несов.; сов. - отворот`ить

1) відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти

2) см. отвёртывать 4)

отсучить відсукувати, відсукати, розсукувати, розсукати що; (рукава) відкачувати, відкачати, повідкачувати (рукава). Отсученный - відсуканий, розсуканий; відкачаний.

* * *

несов.; сов. - отсуч`ить

подвертеть

1) (гайку, винт) прикручувати, прикрутити. [Прикрути шрубку дужче];

2) сов. (подвернуть) підмотувати, підмотати. [Підмотай перстінь, щоб не спорснув з пальця];

3) -тывать, -нуть полы одежды, юбку, рукава - закасувати, закасати, підкасувати, підкасати, закочувати, закачати, підкочувати, підкачати;

4) -нуть ноги под себя - підібгати, підгорнути. [Ніжечки підгорни]. Подвёрнутый -

1) прикручений;

2) підмотаний,

3) підкасаний, закасаний, закачаний, підкачаний;

4) підібганий, підгорнений и підгорнутий.

* * *

несов.; сов. - подверн`уть

1) ( завинчивать) підкру́чувати, підкрути́ти и попідкру́чувати

2) ( загибать края) підгорта́ти, підгорну́ти и попідгорта́ти: (рукава, брюки) підка́чувати, підкача́ти и попідка́чувати, підко́чувати, підкоти́ти и попідко́чувати, зака́чувати, закача́ти и позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и позако́чувати, підка́сувати, підкаса́ти, зака́сувати, закаса́ти; ( рукав) засу́кувати, засука́ти и позасу́кувати, підсу́кувати, підсука́ти

3) ( наматывать) підмо́тувати, підмота́ти

4) ( подгибать) підгорта́ти, підгорну́ти и попідгорта́ти; ( иногда) підверта́ти, підверну́ти, несов. підібга́ти, підобга́ти

5) ( повреждать) підверта́ти, підверну́ти

6) (сворачивая, подъезжать) підверта́ти, підверну́ти

7) ( подсовывать) підсо́вувати, підсу́нути

мн. вёдра

1) відро, (деревянное) кінва, (большое ведро у колодца) цебро. [Пішла по воду, відра побила. Молодичка кароока бігла з кінвами по воду]:

2) (мера жидкости) відро. [Дві відрі горілки привіз]. Мера в 3 ведра - спуст. [Взяв спуст горілки]. Дождь льёт как из ведра - дощ іллє, як з рукава, як із коновки, як з-під ринви.

* * *

мн. вёдра

1) відро, (деревянное) кінва, (большое ведро у колодца) цебро. [Пішла по воду, відра побила. Молодичка кароока бігла з кінвами по воду]:

2) (мера жидкости) відро. [Дві відрі горілки привіз]. Мера в 3 ведра - спуст. [Взяв спуст горілки]. Дождь льёт как из ведра - дощ іллє, як з рукава, як із коновки, як з-під ринви.

* * *

-ся, вывернуть, -ся наизнанку

I. вивертати, -ся, вивернути, -ся (о многом повивертати, -ся), перевертати, перевернути. [Повивертали кожухи. Рукава повиверталися. Кравець, як перешивав свиту, то перевернув її на другий бік]. Вывернутый - вивернений, вивернутий.

II. Вывёртывать, -ся, вывернуть, -ся -

1) вивертати, -ся, вивертіти, -ся, викручувати, -ся, викрутити, -ся [Викрутив шрубу], висвердлювати, -ся, висвердлити, -ся. Вывернутый - викручений;

2) (изворачиваться) вибріхуватися, вибрехатися, відбріхуватися, відбрехатися, викручуватися, викрутитися. [Попавсь, тепер не викрутишся вже (Грінч.)];

3) (увиливать) визволятися, визволитися, викручуватися, викрутитися. [Брехнею од тюрми викрутивсь].

* * *

несов.; сов. - в`ывернуть

1) виверта́ти, ви́вернути и мног. повиверта́ти ( выкручивать) викру́чувати, ви́крутити и мног. повикру́чувати

2) см. вывёртываться

вынуть виймати, вийняти, (доставать из ножен, кармана, кошелька) добувати, добути, видобувати, видобути. [Видобув годинника з кешені. Хапає його за груди, добуваючи шаблю]; (хлеб из печи) вибирати, вибрати; (из узла, мешка, развязав его) вив'язувати, вив'язати; (покопавшись) видлубувати, видлубати. -ать дно (из бочки) - роздинати (діжку), оддинати, одіднути, розіднити, (мног.) пооддинати. -ать деньги из банка - брати, забирати (сов. забрати, вибрати) гроші з банку. -ать двойные рамы - виставляти, повиставляти вікна. -ать жребий - витягати жеребок, жереб; (сделать выемку в крае) вирізувати, вирізати, викочувати, викотити. [Викоти лиш дужче на рукава].

* * *

несов.; сов. - в`ынуть

відкидний, відкиданий. -ные рукава - вильоти (-тів). [Жупан на йому парчевий з вильотами].

* * *

засовать и засунуть (что во что, под что) засувати, засунути, застромлювати, застромити, устромити що в що, під що, (под что) підсувати, підсунути що під що, (руку во что) засувати, засунути, зашилити руку в що, шурхнути рукою, (диал.) посягти в що. [Ой вигострю товариша, засуну в халяву (Шевч.). Засував руки в рукава (Коцюб.). Устромив пальця в рот. Не розліпляючи конверта, він застромив його до бокової кишені (Крим.). Зашилив у кишеню руку. Посягни в кишеню, вийми грошей жменю (Грінч. III)]. Засунутый - засунений и засунутий, застромлений, зашилений у що, підсунений під що.

* * *

несов.; сов. - зас`унуть

истрепать

1) (избить в мохры) - см. Исхлестать. -пать рукава - обстріпати, пообстріпувати рукави. -пать юбку (внизу) - оббити спідницю;

2) (об одёже) шарпати, пошарпати, потріпати, халястати, схалястати; см. Истаскивать 2;

3) (лён, посконь) витіпувати, витіпати, потіпати (льон, плоскінь). См. Трепать. Истрёпанный - (об одёже: поношенный) пошарпаний, потріпаний, схалястаний. -ная книга - пошарпана, потріпана, (извне) обшарпана, об(с)тріпана книга. [Темніють оберемки школярських букварів: старі, розбиті, обтріпані (Васильч.). Обшарпані палятурки (Васильч.)]. -ное лицо - потріпане обличчя. -ться -

1) см. Исхлёстываться;

2) шарпатися, пошарпатися, зношуватися, зноситися; см. Истаскиваться 1, Изнашиваться.

* * *

несов.; сов. - истреп`ать

1) ша́рпати, поша́рпати, тріпа́ти, потріпа́ти; ( обтрёпывать) обтрі́пувати, обтріпа́ти и мног. пообтрі́пувати, обша́рпувати, обша́рпати и мног. пообша́рпувати, обстрі́пувати, обстрі́пати; ( растрёпывать) розтрі́пувати, розтріпа́ти и мног. порозтрі́пувати, розша́рпувати, розша́рпати и мног. порозша́рпувати; (одежду, обувь) зно́шувати, зноси́ти (зношу́, зно́сиш) и мног. позно́шувати, сов. поноси́ти; ( рвать) де́рти, -ру, -ре́ш и драти (деру́, дере́ш), поде́рти и подра́ти, рва́ти, порва́ти

2) (перен.: утомлять, измучивать) ша́рпати, поша́рпати; тріпа́ти, потріпа́ти; ( выматывать) вимо́тувати, ви́мотати, висо́тувати, ви́сотати; ( изнурять) висна́жувати, ви́снажити

1) (легко раскалывающийся) кілкий. [Кілкі дрова (Сл. Ум.)];

2) (колючий) кілкий, колький, колючий. [Зеленими споришами і кілкими будяками (Пісня). Акація дуже колька (Звин.)]. -кая трава - см. Калмыцкие шилья (под Калмыцкий);

3) (перен.: язвительный) колючий, ущипливий, кусливий, шкул(ь)кий, гризький, (ощутительный) ді[о]ткливий. [Гострий сарказм пройме його (міщанство) колючою сатирою (Єфр.). Ущипливі слова (Крим.). Ущипливі жарти (Н.-Лев.). Посипав Антін, наче з рукава борошно, шкулкими словами (Кон.). Гризький сміх (Київщ.)].

* * *

1) ( колючий) колю́чий, кілки́й, кольки́й

2) (перен.: язвительный) колю́чий, кілки́й, ущи́пливий, уї́дливий

ливать

1) лити (н. вр. (і)ллю, (і)ллєш, (і)ллє, (і)ллємо, (і)ллєте, (і)ллють и пров. лию, лиєш, лиють; прош. лив, лила, лило, лили; буд. литиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лляти (спрягается в н. вр. - а) как првдыдущ. глаг. и б) лляю, лляєш; прош. лляв, лляла, лляло, лляли; буд. ллятиму; пов. н. лляй), (наливать) сипати (сиплю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) виливати, зливати, проливати, точити. [Нащо в море воду лить, коли море повне? (Номис). Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! (Шевч.). Отруту в душі ллють (Франко). Але дармо лили воду в решето дюраве (Рудан.). П'є козак та горілочку, а шинкарочка сипле (Гнід.). Сип борщу! (Липовеч.). Сип горілку швидше! (Звин.). Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.). Точити горілку з барильця (Н.-Лев.)]. Лить кровь - лити (точити, проливати, розливати) кров. [Кров, як воду, точить (Шевч.)]. Лить слёзы - лити (лляти, проливати, виливати) сльози, лити (лляти, проливати) слізьми (сльозами). [Слізоньки лити (Грінч. III). Під чужим тином сльози виливать (Шевч.). Дрібними сльозами ллю (Гнід.). Плаче, ридає, дрібними сльозами проливає (Март.)]. Лить воду на руки - зливати воду на руки. Река льёт струи свои в море - ріка ллє (виливає, несе) свої хвилі в море. Цветы льют благовония - квітки ллють (точать, пускають, випускають) пахощі, пахнуть. Лить через край - лити (переливати) через вінця. Лить масло в огонь, перен. - доливати олії до вогню. Лить под что - лити (лляти) під що, підливати що;

2) (отливать из как.-ниб. вещества) лити, виливати. Лить медь, чугун - лити мідь, чавун. Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи - лити, виливати кулі, гармати, дзвони, статуї, свічки. Лить колокола, пули (пускать утки) - дзвін великий лити (Номис), кулі лити (Номис), брехуна дзвонити; см. Колокол 1. Лить воск (гадая) - виливати воском. Курица льёт яйца - курка несе виливки, виливає яйця;

3) (литься) литися (зап. ллятися), текти, (с силой) бурити; см. Литься 1. [Піт з лоба так і ллється (Київщ.). Бурить, як з барила (Сл. Гр.)];

4) (о дожде) лити, (зап.) лляти, (во всю, ливмя, хлестать) пірити, піжити, репіжити, тюжити, пороти, (пров.) чустрити, хвостати. [Учора цілий день лив дощ (Київщ.). Ото лляє! (Брацлавщ.). А надворі дощ такий пірить (Основа). Дощ репіжить (Брацлавщ.). Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; Срв. Ливмя. Начать лить - почати лити (пірити и т. д.), запірити, запіжити, зарепіжити. [Як почне пірити дощ, нитки сухої не лишилось (Липовеч.). Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев.)]. Лить, как из ведра - лити (зап. лляти), як (мов, немов) з відра (з луба, з рукава, з коновки), як відром, як з-під ринви. [Дощ тюжить, немов з відра ллє (Кониськ.). Дощ іллє, як з луба (Номис)].

* * *

1) ли́ти, лля́ти; (наливать из крана, бочки) точи́ти

2) мет. лити, вилива́ти

1) (часть руки) лікоть (р. ліктя, мн. лікті, -тів). [Широкі рукави закачались до ліктів (Н.-Лев.)]. Высотою по -коть - по лікоть заввишки. Идти -коть в -коть - іти лікоть до ліктя (лікоть-у-лікоть, поруч, по(с)пліч). Жить под свой -коть - все собі собічити, все до себе гарбати. Сидеть, опершись на -кти - сидіти спершися на лікті, ліктювати. Близок -коть да не укусишь - близько лікоть, та не вкусиш (Номис). -коть грабельный - лікоть грабельний;

2) (часть рукава) лікоть (-ктя). [Дід його був простий козак; батько тер лікті у якомусь суді (Кониськ.)]. Он ходит с разорванными -тями - лікті йому повилазили;

3) (мера длины) ло[і]коть (р. ло[і]ктя, р. мн. ло[і]ктів и локо[і]т). [На два локті кожда ложка (Рудан.). Хай сто локот полотна витче (Козелеч.). За зиму надбала полотна сто локіт (Богодух.)];

4) (изгиб, излом, колено) залі[о]м (-лому), закрут, заворот (-ту), завороть (-ти), коліно, кривуля. Речка течет -тями - річка тече колінами (заломами, закрутами).

* * *

завірюха, метелиця, завія, сніговійниця, сніговиця, сніжниця, (вьюга) хуртовина, хвища, хвижа, х[ф]уґа, віхола, кушпела, хуртеча, хурделиця, хурта, хвирса, (о)хиза, (небольшая) кура, курява, курявиця. [Аж гульк - зима впала, свище полем завірюха (Шевч.). Сипле сніг як з рукава, крутить завірюха (Боров.). Метелиця засипала, як піском, землю снігом (Н.-Лев.). В сніговійниці студеній (Франко). Ой, пустилася сніжниця - і світу не видно (Переясл.). Довгої зимової ночи гуде надворі хуртовина (М. Левиц.). От де хвища! цієї зими ще й не було такої (Козелеч.). За хвижею і людей не видно (Основа 1861). І не лякає нас страшенна хуґа (Самійл.). Ґави сідають купами, - буде віхола (Манж.). Була тоді кушпела велика (Новомоск.). Надворі мете хуртеча (Щогол.). Не велика курява та багато людей губить (Номис)]. -тель верхняя - завірюха верхова. -тель нижняя - завірюха низова (піша), (за)метіль (-тели), заметь (-ти). [Заметіль позамітала шляхи (Н.-Лев.). Ой, на брата та метіль мете (Пісня)]. Поднялась -тель - знялась (піднялась, пустилась) завірюха, метелиця и т. д., завіхолилось, закушпелило, захурделило, закурило. [Закрутило, закушпелило шляхом (Мирн.)].

* * *

набраться

1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;

2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];

3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);

4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].

* * *

несов.; сов. - набраться

1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися

3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся

надставить

1) что над чем - наставляти, наставити, надставляти, надставити, (о мног.) понаставляти, понадставляти що над що, над чим;

2) что к чему - наштуковувати, наштукувати, на(д)точувати, на(д)точити, підточувати, підточити, наставляти, наставити, (о мног.) понаштуковувати, пона(д)точувати, попідточувати, понаставляти що чим. [Короткі рукава - треба надточити (наставити) (М. Грінч.)]. Надставленный -

1) наставлений, надставлений;

2) наштукований, на(д)точений, підточений, наставлений, понаштуковуваний, пона(д)точуваний, попідточуваний. -ться - на(д)ставлятися, на(д)ставитися, пона(д)ставлятися; бути на(д)ставлюваним, на(д)ставленим, пона(д)ставлюваним и т. п.

* * *

несов.; сов. - надст`авить

1) надставля́ти, надста́вити, -влю, -виш и мног. понадставля́ти

2) ( одежду) дото́чувати, доточи́ти, -точу, -точиш; наштуко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, наштукува́ти, -ку́ю, -ку́єш