изнурять

изнурить кого чем виснажувати и виснажати, виснажити, знесилювати, знесилити, (измаривать) зморювати, зморити, виморювати, виморити кого чим, (о мн.) повиснажувати, познесилювати, поз[пови]морювати кого чим; срвн. Истощать, Измождать, Истомлять. [І глянувши на людей, змилосердився, що вони так зморені (Єв.)]. -рять тело - виснажувати тіло. -рять плоть постом - знесилювати плоть (тіло) постом, постуванням. -рять здоровье - виснажувати (своє) здоров'я. Болезнь -рила его - хвороба виснажила, знесилила його. -рять лошадь - виснажувати, зморювати, перетомляти, перенатужувати коня. -рять налогами - виснажувати, стягати податками кого. [Подушним дуже стягають людей (Кам'ян. п.)]. -ться - виснажуватися и виснажатися, виснажитися, бути виснаженим, знесилюватися, знесилитися, бути знесиленим, з[ви]морюватися, зморитися, виморитися, бути змореним. -рить кого, -ться работой - спрацювати кого, спрацюватися, струдити кого, струдитися, знесилити (виснажити) працею кого, знесилитися (виснажитися) працею. -рять, -ться дорогой - здорожувати кого, здорожуватися, сов. здорожити кого, здорожитися. [Здорожив худобу (Кам. п.). Вона в дорозі не виспалась, дуже здорожилась, була роздратована (Н.-Лев.)]. -рять, -ться недостатком питания - захарчовувати кого, захарчовуватися, сов. захарчувати кого, захарчуватися. -рять, -ться постом - спощувати кого, спощуватися, сов. спостити, споститися, (о мног.) поспощувати кого, поспощуватися. [Ми поспощувались (Берд. п.)]. Изнурённый - виснажений, знесилений, зморений, (о мн.) повиснажувані, познесилювані, позморювані, (работой) спрацьований, струджений, (дорогой) здорожений, (недостатком питания) захарчований, (постом) спощений.

* * *

несов.; сов. - изнур`ить

I. и Истощаться (стать тощим) схуднути, змарніти, (изнемочь) охлянути, охлясти, винидіти, (о мн.) похуднути, помарніти, поохлявати, похлясти. [Відімкнули келію, а той чернець зовсім винидів (Казка)].

II. истощить

1) кого (сделать тощим) - худити, схудити, (о мн.) похудити кого. [Нащо ви схудили вола отако? (Кам. п.). Геть похудив коні (Берд. п.)];

2) кого, что (изнурять) - виснажувати и виснажати, виснажити, висиляти, висилити, стягувати и стягати, стягти, стягнути, (о мн.) повиснажувати, повисиляти, постягати, (работой ещё) виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати, випрацювати кого, що; см. Изнурять. [Я- б вам порадив покинути як-найшвидше наше Туапсе, доки малярія вас не виснажила (Крим.). Марусю діти стягли, а свекруху - життя (Гр. Григ.)]. -щать землю, почву, поле - виробляти, виробити, виснажувати, виснажити землю, ґрунт, поле. [Виробили так землю, що вже нічого не родить (Сл. Гр.)]. -щать кого налогами - виснажувати, стягувати и стягати, збезсилювати, збезсилити податками кого. -щить государственную казну - виснажити державну скарбницю. -щить кошелёк - спорожнити, вичерпати гаманець. Пост -щает - піст виснажує, збезсилює. Тяжёлая работа -щила его силы - важка праця виснажила його (йому) силу, важка праця висилила його;

3) (издерживать) витрачати и витрачувати, витратити (гроші, майно), (шутл. о деньгах) вишептати; см. Издерживать;

4) (о запасах, средствах: вычерпывать) вичерпувати, вичерпати (запаси, засоби); см. Исчерпывать. -щить терпение - а) (кому) вичерпати чию терпеливість, (простов.) урвати терпець кому; б) (своё) вичерпати терпіння, терпець (свій). -щить свои силы - вичерпати свої сили или виснажитися. [Там спочивають ті, що вичерпали сили (Кн. Іова)]. -ться -

1) возвр. з. виснажуватися, виснажитися, висилятися, висилитися, (работой) вироблятися, виробитися, спрацьовуватися, спрацюватися, випрацюватися, (отощевать) охлявати, охлянути, охлясти, (о скоте, почве ещё) перепастися. [Робітники працюють, робоча сила виснажується (Азб. Ком.). Виробився чоловік (Зміїв. п.). Виробилась земля (Грінч.)];

2) витрачатися, витратитися, пере[ви]водитися, пере[ви]вестися, (шутл. о деньгах) вишептуватися, вишептатися; см. Издерживаться;

3) (иссякать) вичерпуватися, вичерпатися, кінчатися, кінчитися. [Творчість народня, кажуть, вичерпується останніми часами (Єфр.)]. Средства наши начинают -щаться - засоби наші починають вичерпуватися. Терпение моё -щилось - терпіння моє вичерпалось, (простовато) у мене ввірвався терпець. Истощённый -

1) (от Истощить) - виснажений, висилений, (работой ещё) вироблений, спрацьований; (о домаш. животн. ещё) роблений; витрачений, вичерпаний;

2) (от Истощиться) виснажений, охлялий; см. Истощалый. [Увесь організм знесилений, виснажений (Кон.). Сіре виснажене обличчя (Черкас.)]. -ный болезнью - виснажений хоробою, (зап.) схорований. -ный плохим питанием - захарчований. -ная земля - виснажена, вироблена, перепала земля.

* * *

1) висна́жувати, ви́снажити; (изнурять работой; делать неплодородной - о почве) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити

2) ( исчерпывать) виче́рпувати, ви́черпати, висна́жувати, ви́снажити

(сов.: похудеть) сху́днути; ( ослабеть) охля́ти (охля́ну, охля́неш), охля́нути, мног. похля́нути; перепа́стися, -паду́ся, -паде́шся; ( осунуться) змарні́ти, ви́снажитися

истомить кого (изнурять) стомлювати и стомляти, стомити, (сильно) натомлювати, натомити, затомлювати, затомити, (о мн.) потомити кого; срвн. Изнурять, Измаять, Измучить; (привести в негу, извялить) млоїти, змлоїти, у млості вкидати, вкинути кого, (о мн.) помлоїти кого. [І мука всім давно серця стомила (Грінч.). Затоми ти його (Чуб. I). Ой ходила та блудила, діток потомила (Метл.). Зима м'я (мене) зморозила, а літо змлоїло (Гол.)]. Жара -ла - спека змлоїла. -мить тоской кого - знудити, принудити кого. [Зсушив мене, знудив мене як билину (Чуб. V). Гулять не пустила і серденько принудила (Метл.)]. Истомлённый - стомлений, натомлений, (о мн.) потомлені; (зап.) знуджений; змлоєний. [Стомлені руки (Грінч.). Відпочити натомленою душею (Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - истом`ить

маивать

1) кого - (мучить) мучити; (морить) морити, зморювати; (изнурять) виснажувати и виснажати, знесилювати; (утомлять) втомлювати, (томить) томити, стомлювати кого;

2) (делать неохотно) робити як не своїми (руками), робити аби робилося, мучити що. [Вже два тижні мучу сорочку (Звин.)];

3) -ять жизнь - животіти, поневірятися; срв. Маяться 1 и 2;

4) безл. -ет - душно, парно, парко, парить, варить.

* * *

загнать

1) заганяти и загонити, загнати, займати, за(й)няти, (домашнее животное из стада) залучати, залучити, (о мног.) позаганяти и позагонити, позаймати, позалучати. [Кожне своїх овець залучало додому. Вона нашу худобу позаганяла];

2) -гнать лошадь, лошадей - загнати коня, загнати (позагонити) коні; потомити, поморити коні;

3) (забивать) заганяти, загнати, забивати, забити, (о мн.) позаганяти, позабивати. Загнанный - загнаний; (угнетённый) затурканий. [Народ темний і затурканий].

* * *

1) заганя́ти и заго́нити, загна́ти (зажену́, зажене́ш) и мног. позаганя́ти и позаго́нити; (забирать домой, домашних животных из стада) залуча́ти, залучи́ти, -лучу́, -лу́чиш и мног. позалуча́ти; ( забирать животных на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш и мног. позайма́ти

2) (изнурять ездой, гоньбой) заганя́ти, загна́ти и мног. позаганя́ти; сов. уганя́ти; (сов., лошадей) підірва́ти, -дірву́, -ді́рвеш и -дірве́ш

3) (продавать, сбывать) заганя́ти, загна́ти

(сов.: начать гонять) поча́ти ганя́ти

заморить

1) (голодом, работой) заморювати и заморяти, заморити кого чим, (о мног.) позаморювати, позаморяти; (изнурять) виснажувати, виснажити кого. -рить (работой обычно о животн.) ухоркати, унигати. [Ну, і вхоркав-же коня (Сл. Гр.). Оце унигав коня (Полт. губ.)]. -рить червяка, кишку, голод, аппетит - комара задушити. -ть голодом - захарчовувати, захарчувати и заморити голодом, (о мног.) позахарчовувати кого. [Захарчував зовсім корову];

2) (известь) люсувати, розпускати, розпустити (вапно); (хрен) перебивати, перебити (хрін). Заморенный - заморений; виснажений, ухорканий; (голодом) захарчований; (о извести) розпущений; (о хрене) перебитий. -ться - заморюватися, заморитися, (о мн.) позаморюватися; (голодом) захарчовуватися, захарчуватися; бути замореним, захарчованим.

* * *

несов.; сов. - замор`ить

-ся и Изламливать, -ся, изломать, -ся и Изломить, -ся ламати, -ся, поламати, -ся, зламати, -ся, ломити, -ся, зломити, -ся, поломити, -ся, (на куски) трощити, -ся, потрощити, -ся; срвн. Ломать, -ся. [Зламав косу об камінь (Харківщ.)]. Изломанный - поламаний, зламаний, поломаний, зломаний, потрощений.

* * *

несов.; сов. - излом`ать

1) лама́ти, полама́ти, зла́мувати, -мую, -муєш, злама́ти и мног. позла́мувати; ( портить) псува́ти (псую́, псує́ш), зіпсува́ти и попсува́ти, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити; (на куски, на части) трощи́ти, потрощи́ти

2) (калечить, увечить) калі́чити, покалі́чити; (перен.: делать неестественным; коверкать) ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити, лама́ти, полама́ти

3) (изнурять, измучивать - о болезни, тяжёлой дороге) му́чити, зму́чити и заму́чити, несов. лама́ти, полама́ти

измотать что

1) (выматывать) вимотувати, вимотати, висотувати, висотати що, що з чого;

2) (имущество, деньги) тринькати, протринькати, мантачити, промантачити, проц(в)индрювати, проц(в)индрити, гайнувати, прогайнувати, згайнувати що (майно, гроші); см. Проматывать 3;

3) (нервы, душу) вимотувати, вимотати, розсотувати, розсотати (нерви, душу). -ться -

1) вимотуватися, вимотатися, висотуватися, висотатися, бути вимотаним, висотаним;

2) (выбиваться из сил, мотаясь туда и сюда) знемагати(ся), знемогтися;

3) -таться (промотаться) - проц(в)индритися, промантачитися или проц(в)индрити, промантачити, протринькати, прогайнувати все;

4) (о нервах) см. Издёргаться. Измотанный - вимотаний, висотаний; (о имуществе) протриньканий, промантачений, (о нервах) вимотаний, розсотаний; (выбившийся из сил) знеможений, знесилений.

* * *

несов.; сов. - измот`ать

измучить кого чем змучувати, змучити, намучити, мордувати, змордувати, ви[пере]мучувати, вимучити, перемучити кого чим, (о мн. ещё) позмучувати, помордувати; срвн. Измождать. [Ой не їдь, рідненький, бо доріженька злая, коня змордуєш (Метл.). Вкрай вимучила себе й хлопця (Васильч.)]. -чить истязаниями, пыткой кого - скатувати кого. -ться - змучуватися, з[на]мучитися, бути з[на]мученим, мордуватися, змордуватися, бути змордованим. [З нудьги, турботи серце змордувалось (Крим.)]. -читъся работой, дорогой - см. Изнурять, -ся. -чилась от работы - змордувалась, змучилась з праці. Измученный - змучений, змордований, намучений, ви[пере]мучений, помучений, (истязаниями) скатований. [Там змучене серце спочине на мить (Грінч.). Змордований вічною блуканиною (Коцюб.)]. Измучившийся - змучений, змордований.

* * *

несов.; сов. - изм`учить

см. изнурять

истрепать

1) (избить в мохры) - см. Исхлестать. -пать рукава - обстріпати, пообстріпувати рукави. -пать юбку (внизу) - оббити спідницю;

2) (об одёже) шарпати, пошарпати, потріпати, халястати, схалястати; см. Истаскивать 2;

3) (лён, посконь) витіпувати, витіпати, потіпати (льон, плоскінь). См. Трепать. Истрёпанный - (об одёже: поношенный) пошарпаний, потріпаний, схалястаний. -ная книга - пошарпана, потріпана, (извне) обшарпана, об(с)тріпана книга. [Темніють оберемки школярських букварів: старі, розбиті, обтріпані (Васильч.). Обшарпані палятурки (Васильч.)]. -ное лицо - потріпане обличчя. -ться -

1) см. Исхлёстываться;

2) шарпатися, пошарпатися, зношуватися, зноситися; см. Истаскиваться 1, Изнашиваться.

* * *

несов.; сов. - истреп`ать

1) ша́рпати, поша́рпати, тріпа́ти, потріпа́ти; ( обтрёпывать) обтрі́пувати, обтріпа́ти и мног. пообтрі́пувати, обша́рпувати, обша́рпати и мног. пообша́рпувати, обстрі́пувати, обстрі́пати; ( растрёпывать) розтрі́пувати, розтріпа́ти и мног. порозтрі́пувати, розша́рпувати, розша́рпати и мног. порозша́рпувати; (одежду, обувь) зно́шувати, зноси́ти (зношу́, зно́сиш) и мног. позно́шувати, сов. поноси́ти; ( рвать) де́рти, -ру, -ре́ш и драти (деру́, дере́ш), поде́рти и подра́ти, рва́ти, порва́ти

2) (перен.: утомлять, измучивать) ша́рпати, поша́рпати; тріпа́ти, потріпа́ти; ( выматывать) вимо́тувати, ви́мотати, висо́тувати, ви́сотати; ( изнурять) висна́жувати, ви́снажити

мучивать

1) мучити, (терзать, истязать) катувати, мордувати, рвати, (подвергать мучениям) брати на муки, (предавать мучениям) давати (завдавати, віддавати) на муки; (томить) морити, томити, нудити кого; (причинять боль кому) завдавати кому болю, боліти кого; (изнурять) виснажувати, знесилювати кого. [Не мучте ви так його (Грінч.). Колись били-катували, посторонками в'язали (Пісня). Катувала, мордувала, та не помагало (Шевч.). Важке питання - воно мене мордує, не дає мені спокою (Н.-Лев.). Не рвися, люба, і не рви мене (Л. Укр.). Казала, що підеш за мене, то не мори мене (Квітка). Своє серденько томлю (Грінч. III). Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить (Пісня). Били мене, били, на муки давали (Голов.). Зневага до її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. Мысль, совесть -чит - думка, сумління (совість) мучить (гризе). [Гризе мене одна думка (Г. Барв.). Совість не дає мені спокою, гризе мене і день, і ніч (Сторож.)]. -чить тяжко - мучити тяжко (великою мукою). [Мучили її великою мукою, закували в тяжкі кайдани (Грінч.)]. Что лошадь -чишь? - нащо коня мордуєш? Беды -чат, уму учат - біда докучить, та розуму научить (Приказка). Что -чит, то и учит - мука - найкраща наука. Дело учит и -чит, и кормит - робота як намордує, то й навчить, нагодує. Его -чит голод, жажда, болезнь - його мучить (томить, в'ялить, сушить) голод, спрага, хвороба (недуга);

2) докучати, настирливо домагатися.

* * *

обессилить знесилювати, знесилити [Не знесилюймо одне одному душі (Грінч.)], збезсилювати, збезсилити, виснажувати, виснажити, висиляти, висилити, (о мног.) познесилювати, повиснажувати кого. См. Ослаблять, Изнурять, Истощать. Обессиленный - зне[збез]силений, виснажений.

* * *

несов.; сов. - обесс`илить

I. піст (р. посту). Великий пост - великий піст, велике говіння. Петров пост - петрівка. Рождественский пост - пилипівка. Успенский пост - спасівка. Во время -та, в пост - постом, у піст. Соблюдать пост - додержувати, держатися посту, постувати. Строгий пост - тяжкий піст. Налагать (наложить) на себя пост, изнурять (изнурить) себя -том - себе (свою душу) постом припощувати (припостити).

II. Пост -

1) (должность) пост (-ту), посада, уряд (-ду); (занимаемое место, а также переносно: пост писателя, обществ. деятеля и т. п.) постать (-ти), місце (-ця). Занимать пост, быть, находиться на -ту - держати пост, посаду, уряд, бути на посту, на посаді, на уряді (и при уряді). [Старшина мала зверхність над товариством, поки держала свій уряд (Куліш)]. Он занимает высокий пост - він держить (має) високий пост (уряд, посаду). Должностные лица все были на (при) своих -тах - урядові особи всі були на (при) своїх постах (урядах, посадах). Пусть каждый твёрдо стоит на своём -ту, пусть никто не сходит с своего -та - хай кожен твердо стоїть на своїй постаті, хай ніхто не сходить з своєї постати, не кидає своєї постати;

2) воен. - пост, чата, варта. Стоять на -ту - стояти на посту, на чатах, на варті.

* * *

несов.; сов. - см`аять

прост.; несов.; сов. - ум`аять

заму́чувати, заму́чити, зму́чувати, зму́чити; ( утомлять) змо́рювати, змори́ти, замо́рювати, замори́ти, несов. ухе́кати; ( изнурять) висна́жувати, ви́снажити, вимо́рювати, ви́морити; ( лишать сил) знеси́лювати, знеси́лити; несов. диал. ухо́ркати

несов.; сов. - умот`ать

1) ( обматывать) умо́тувати, умота́ти, обмо́тувати, обмота́ти и пообмо́тувати; ( заматывать) замо́тувати, замота́ти и позамо́тувати

2) (наматывая, умещать) намо́тувати, намота́ти; ( сматывать) змо́тувати, змота́ти и позмо́тувати

3) ( сильно утомлять) прост. вимо́тувати, ви́мотати; ( изнурять) висна́жувати, ви́снажити, вимо́рювати, ви́морити; ( лишать сил) знеси́лювати, знеси́лити

4) см. уматываться 4)

-ся, измождить, -ся виснажувати, -ся и виснажати, -ся, виснажити, -ся, знесилювати, -ся, знесилити, -ся, зморювати, -ся, зморити, -ся; срвн. Изнурять, Истощать. Измождённый - виснажений, знесилений, зморений, нужденний, натруджений, тлінний. [Мати лежала на лаві, її спокійне нужденне обличчя… (М. Лев.). Вона приходила в свою кімнату така втомлена, аж тлінна (Н.-Лев.)].

намаять

1) кого - (намучивать) змучувати, змучити, намучувати, намучити, попомучити; (намаривать) зморювати, зморити, наморювати, наморити; (изнурять) виснажувати и виснажати, виснажити, знесилювати, знесилити; (натомлять) втомлювати втомити, натомлювати, натомити, (истомлять) стомлювати, стомити кого;

2) что - намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити, натирати, натерти, (о мног.) понамулювати, понатирати що. -ться - намучуватися, намучитися, змучитися, попомучитися; наморюватися, наморитися, зморитися; виснажуватися и виснажатися, виснажитися, знесилюватися, знесилитися; натомлюватися, натомитися, втомитися, стомитися.

наморить

1) (губить) наморювати, наморити, виморювати, виморити, вигублювати и вигубляти, вигубити, (о мног.) понаморювати, повиморювати, повигублювати кого;

2) чего - (о кушаньях) натушковувати, натушкувати, (о мног.) понатушковувати чого; (об извести) налюсовувати, налюсувати, (о мног.) поналюсовувати (вапни);

3) (изнурять) наморювати, наморити, зморювати, зморити, виснажувати и виснажати, виснажити, знесилювати, знесилити, (о мног.) понаморювати, позморювати, повиснажувати, повиснажати, познесилювати кого. -рить лошадь - на[з]морити, перетомити коня. Наморённый -

1) наморений, виморений, вигублений, понаморюваний, повиморюваний, повигублюваний;

2) натушкований, понатушковуваний; налюсований, поналюсовуваний;

3) наморений, зморений, виснажений, знесилений, понаморюваний и т. п. -ться -

1) наморюватися, наморитися, понаморюватися; бути наморюваним, намореним, понаморюваним и т. п.;

2) (утомляться) наморюватися, наморитися, зморюватися, зморитися, виснажуватися и виснажатися, виснажитися, знесилюватися, знесилитися, (о мног.) понаморюватися и т. п. [Наморивсь я сьогодні, цілий день бігавши (Київ)].