одежду

зашурувати, заялозити одежу.

заносити (замизкати) одежу.

(одежду) замизкати, заносити (одежу), (чем) замазати, умазати в що; см. Запачкать. [Тобі хоч яку гарну одежу дай, то зараз замизкаєш (Черн. п.)]. Замызганный - замизканий, заношений; замазаний, умазаний. -ные кровью руки - закривавлені (скривавлені) руки.

* * *

см. замызгивать

одежду) обчикрижити, врізати, обрізати. См. Окоротить.

* * *

см. окургузить

одежду) вкрай зносити, виносити, потенетити (одежу), (вульг.) схалястати; см. Износить, -ться - (об одежде) зноситися, виноситися, потенетитися.

и Починять починить что лагодити, полагодити, ладити, поладити, ладнати, поладнати, (бельё, одежду) латати, полатати що; (настроить) налагоджувати, налагодити, наладжувати, наладити, наладнати, (во множ.) поналагоджувати, поналаджувати, що; (подправить) підлагоджувати, підлагодити, підладити, підладнати, (бельё, одежду), підлатувати, підлатати (во множ. попідлагоджувати, попідлатувати) що; (заделать дыру, брешь) залагоджувати, залагодити, заладити, заладнати, залатувати, залатати (во множ. позалагоджувати, позалатувати) що. -нить со всех сторон, везде, на всех местах - облагодити, обладити, обладнати, облатати, вилагодити, виладнати (усюди). Срв. Поправлять, Подправлять. -нять (-нить) сапоги, ботинки - лагодити (полагодити) чоботи, черевики. -нять (-нить) бельё, одежду кому - латати (полатати, позалатувати, попідлатувати) білизну (плаття), одежу кому, облатати (во множ. пооблатувати) кого. [Нема кому ні обіпрать, ні облатать - треба женитися (Номис). П'ятеро дітей та все хлопці, усе на їх так і горить. Треба-ж їх пооблатувати (Богодух.)]. -нять телегу, сани, плуг - лагодити (полагодити), ладити (поладити), ладнати (поладнати), (настроить) налагодити, наладити, наладнати воза, сани, плуг. -нять ружьё - полагодити, налагодити рушницю. -нять дом, избу - лагодити, полагодити, облагодити будинок, хату. -нять невод, сети - лагодити, полагодити, вилагодити, налагодити невід, мережі, направляти, направити невід, мережі, понаправляти неводи, мережі. [Поки отаман дірку залата, то хлопець три… Вилагодили невід удвох (Март.)]. -нить крышу - полагодити, залагодити, заладнати, полатати, залатати дах, (соломенную) стріху. [Стріха в його добре попрогнивала і мохом пообростала: треба заладнати (Г. Барв.). Церкву обдирає, а коршму латає (Номис)]. Оканчивать, окончить -нять - долагоджувати, долагодити, доладжувати, доладити що. [Чи ти скоро долагодиш воза? (Гр.)]. Починенный - полагоджений, поладжений, поладнаний, полатаний, налагоджений и т. д.

* * *

см. починять

техн. дота́чивать, надставля́ть (одежду, её детали), надшива́ть ( одежду), нара́щивать ( удлиняя), приставля́ть (к обуви, одежде)

вздеть

1) (одежду) надягати, надягти, (обувь) узути;

2) (нитку) всилювати, всилити;

3) (вверх) здійняти. [Здійняти голову на спис (Макс. 24)].

* * *

несов.; сов. - вздеть

1) ( поднимать вверх) підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти, підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, здійма́ти, зня́ти и здійня́ти, підво́дити, підвести́

2) ( надевать) надіва́ти, наді́ти и мног. понадіва́ти; ( одежду) надяга́ти, надягти́ и надягну́ти, удяга́ти, удягти́ и удягну́ти; ( обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти

3) ( насаживать) наса́джувати, насади́ти и мног. понаса́джувати; ( нанизывать) нани́зувати, наниза́ти и мног. понани́зувати, нашпи́лювати, нашпи́лити, наштри́кувати, наштрикну́ти

изорвать

I. 1) дерти, подерти, драти, подрати, роздирати, роздерти, (на клочки) шматувати, пошматувати, (о мн.) порозривати, подерти, пороздирати. [Сад вирубали, книжки синів подерли (Коцюб.). Коралів не порвала (Метл.). В одній сорочці, та й ту табунники пошматували (Д. Марков.)]. Собака -ла (человека, одежду) - собака порвав (людину, одежу). [Оцей собака мене вчора порвав (Звин.)]. -вать на себе одежду обо что- нб. - пошарпатися об що, на чому. [Пошарпався ввесь об шипшину (Котл.)]. -рвал всё на себе - усе на собі подер;

2) (из чьих рук) видирати, видерти, вихоплювати, вихопити в кого, (зап.) кому. Изорванный - роздертий, дертий, драний, подертий, пошматований. -ный зипун - подерта, драна свита. -ная одежда - подерта одіж, дранка. -ный в клочья, изветшалый - дрантивий. [У дрантивих наметах своїх весь Ізраїль дрімає (Франко). Дрантива свита (Сл. Гр.)]. -ться - дертися, подертися, бути подертим и т. д.

II. Изрывать, изрыть -

1) рити (рию, риєш), порити, зривати, зрити, скопувати, скопати, (заровненную землю) пороти, попороти (землю, стежку), (о мн.) порити, позривати, поскопувати, попороти; (слегка) копирсати, покопирсати, сколупувати, сколупати, подзюбати. [Ще прождавши дві годині, ізрив землю по коліні (Пісня)];

2) (норами, ходами) кротити, покротити, норити, понорити. Изрытый - зритий, скопаний, попоротий, покопирсаний, сколупаний, подзюбаний, понорений. -тый оспой - подзюбаний, дзюба, дзюбатий, таранкуватий. -тое морщинами лицо - покопане, пооране зморшками лице. -ться - ритися, поритися, бути поритим и т. д.

* * *

1) зрива́ти, зри́ти (зри́ю, зри́єш) и пори́ти; ( искапывать) ско́пувати и копа́ти, скопа́ти и мног. поско́пувати, сов. покопа́ти; (перерывать вещи, бумаги) перерива́ти, перери́ти; (сов.: о морщинах) зора́ти

2) ( выкапывать) уст. вико́пувати, ви́копати

обрыть

I. обривати, обрити, обкопувати, обкопати. [Свині обрили грядку навкруги]. Обрытый - обритий, обкопаний.

II. Обрывать, оборвать - (плоды, ягоды, цветы) обривати, обірвати, зривати, зірвати, (воровским образом, дочиста) обносити, обнести, (о мн.) пообносити, (волосы, перья) обскубати, обскуб(а)ти, обджеркати (гал.); (только волосы) обмикати (гал.). -вать бородки перьев - дерти пір'я. -вать клочьями одежду, шкуру на ком - обшарпувати, обшарпати, обшматовувати, обшматувати. -вать разговор, смех - уривати, увірвати, урвати (розмову, сміх). -вать кого в разговоре - урвати мову кому. Оборванный - обірваний, обскубаний, обмиканий; (об одежде) обшарпаний, обшматований, обідраний, обдертий. -ная женщина - обідранка, отіпанка. -ный разговор - увірвана розмова.

* * *

1) обрива́ти, обірва́ти и пообрива́ти; ( отрывать) відрива́ти, відірва́ти и повідрива́ти; ( срывать) зрива́ти, зірва́ти и позрива́ти; (несов.: рвать) рва́ти; ( обдёргивать) обску́бувати и обскуба́ти, обскубти; ( клочьями) обшмато́вувати, обшматува́ти; ( обтрёпывать) обша́рпувати, обша́рпати; (одежду, мебель) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти

2) ( разрывать) обрива́ти, обірва́ти и пообрива́ти, порва́ти (несов.), урива́ти, увірва́ти и урва́ти

3) (перен.: резко прекращать течение чего-л.) урива́ти, увірва́ти и урва́ти, обрива́ти, обірва́ти

4) (перен.: резко прерывать кого-л.) обрива́ти, обірва́ти

оправиться

1) підправлятися, підправитися, піджити. [Поганого коня купили, а тепер піджив (підправивсь)]; (от болезни) вичунювати, вичуняти, очунювати, очуняти, прочуняти, прочунятися, вихожуватися, виходитися, оздоровіти, оклигувати, оклигати, вихоруватися; (о животных только) вихожуватися, виходитися. -ся от побоев (шутл.) - видихати, видихати що, вичухуватися, вичухатися з чого; (от ран шутливо) вилизатися з ран; (от чего-л. неприятного) видихати що. [Ніби за сім літ не остогидло мені і вчення, і книжки, - дай хоч трохи видихаю їх (Кониськ.)]. Ещё не -лся от чего-либо неприятного; от большого расхода - ще не відійшов (не заспокоївся) після того лиха, ще не підживився після тих витрат; (шутл.) же зашпори не відійшли; (от смущения) підбадьоритися;

2) (оправить на себе одежду) чепуритися, причепуритися, обсмикуватися, обсмикатися;

3) см. Оправдываться.

* * *

1) поправля́тися, попра́витися, оправля́тися, опра́витися; (приводить в порядок свой туалет, причёску) опоряджа́тися, опоряди́тися; ( одёргивать на себе одежду) обсми́куватися, обсми́катися; ( прихорашиваться) чепури́тися и причепу́рюватися, причепури́тися

2) ( выздоравливать) оду́жувати, оду́жати и пооду́жувати, поправля́тися, попра́витися, вихо́джуватися, ви́ходитися; вичу́нювати, ви́чуняти и повичу́нювати, очу́нювати, очу́няти, вичу́хуватися, ви́чухатися

3) ( приходить в себя) заспоко́юватися, заспоко́їтися, оправля́тися, опра́витися, справля́тися, спра́витися; ого́втуватися, ого́втатися, обго́втуватися, обго́втатися; диал. отряса́тися, отрясти́ся

4) строит., несов. поправля́тися, оправля́тися; обсми́куватися

подбить

1) что чем и что подо что - підбивати, підбити, (о мн.) попідбивати що чим и що під що, (подкладкою одежду, досками что-л.) підшивати, підшити, (о мн.) попідшивати що чим. -бей клин под стойку - підбий (піджени) клинка під стоян (під соху). - вать сапоги гвоздями - підбивати (підбити, попідбивати) чоботи гвіздками (цвяхами), підковувати (підкувати, попідковувати) чоботи (гвіздками); поцвяхувати чоботи. -бить платье шёлком - шовком підбивати, підбити, підшивати, підшити убрання. -бить мехом - підбивати (підбити) хутром, хутрувати, вихутрувати, похутрувати що. Утопленника теченьем -било под мост - топленика підбило течією (водою) під міст. -бить зайца, птицу (подстрелить) - підбити зайця, птицю. -бить глаз, глаза - підбити око, попідбивати очі. -бить кого (свалить с ног) - підбити (підчепити) кого. Они -били друг друга и оба упали - вони підбили один одного й обидва попадали. -бить щи забелкой - забілити борщ;

2) кого на что - підбивати, підбити, (подущать) підмовляти, підмовити, намовляти, намовити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підбуджувати, підбудити, підбурювати, підбурити, направляти, направити, настренчувати, настренчити, (советами) підраджувати и підраджати, підрадити кого на що. Срв. Побуждать. [Хіба не Хома підмовляв, не він скликав громаду (Коцюб.). Під'юдили мене на вас (Конис.). Цікавість, мабуть, вас підбуджує чимало (Самійл.). Підбурювали всіх царів в Европі, щоб воювати Англію ішли (Грінч.)]. Так меня и -вает поехать туда - так мене й пориває поїхати туди. Подбитый -

1) підбитий, підшитий, (мехом) (по)хутрований, вихутруваний чим. -тая птица - підбита, підтята птиця. -тый глаз, -тые глаза - підбите (підсинене) око, попідбивані (попідсинювані) очі;

2) (наущенный) підбитий, намовлений, під'юджений и т. д.

* * *

несов.; сов. - подб`ить

1) підбива́ти, підби́ти и попідбива́ти; (подшивать одежду подкладкой, сооружение досками) підшива́ти, підши́ти и попідшива́ти

2) (склонять на что-л.) підбива́ти, підби́ти; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити; ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, несов. підбунтува́ти; ( подуськивать) під'ю́джувати, під'ю́дити, диал. нашти́рувати, нашти́рити

3) (итог, баланс) підбива́ти, підби́ти, підво́дити, підве́сти

поддёрнуть (одежду) підсмикувати, -ся и підсмикати, -ся, (сов.) підсмикати, -ся; (ближе) підтягати, підтягти. Поддёрнутый - підсмиканий; підтягнений.

* * *

несов.; сов. - поддёрнуть

1) ( плиткой) обличко́вувати, личкува́ти

2) ( одежду) лицюва́ти, перелицьо́вувати

•

- лицеваться

техн., несов. надставля́ть, сов. надста́вить

техн., несов. надшива́ть, сов. надши́ть

техн., несов. подкла́дывать, сов. подложи́ть

1) ( плиткой) обличко́вувати, личкува́ти

2) ( одежду) лицюва́ти, перелицьо́вувати

•

- лицеваться

техн., несов. надставля́ть, сов. надста́вить

техн., несов. надшива́ть, сов. надши́ть