-
1 вьюга
заметіль (р. -іли), хуртовина, завірюха, метелиця, заметь (р. -ти), сніжниця, сніговійниця (р. -ці), фуґа, хуґа, завія, хуртеча (р. -чі), ш[с]квиря (р. -рі), віхало, віхола; (с мокрым снегом), хвижа, хвища.* * *завірю́ха, ві́хола, хуртовина, ху́га, хугові́й, -ві́ю, снігові́й, -ві́ю, снігови́ця, снігові́йниця, сні́жниця, заві́я; хурде́лиця, хурте́ча, хурди́га; ( метелица) мете́лиця -
2 метель
завірюха, метелиця, завія, сніговійниця, сніговиця, сніжниця, (вьюга) хуртовина, хвища, хвижа, х[ф]уґа, віхола, кушпела, хуртеча, хурделиця, хурта, хвирса, (о)хиза, (небольшая) кура, курява, курявиця. [Аж гульк - зима впала, свище полем завірюха (Шевч.). Сипле сніг як з рукава, крутить завірюха (Боров.). Метелиця засипала, як піском, землю снігом (Н.-Лев.). В сніговійниці студеній (Франко). Ой, пустилася сніжниця - і світу не видно (Переясл.). Довгої зимової ночи гуде надворі хуртовина (М. Левиц.). От де хвища! цієї зими ще й не було такої (Козелеч.). За хвижею і людей не видно (Основа 1861). І не лякає нас страшенна хуґа (Самійл.). Ґави сідають купами, - буде віхола (Манж.). Була тоді кушпела велика (Новомоск.). Надворі мете хуртеча (Щогол.). Не велика курява та багато людей губить (Номис)]. -тель верхняя - завірюха верхова. -тель нижняя - завірюха низова (піша), (за)метіль (-тели), заметь (-ти). [Заметіль позамітала шляхи (Н.-Лев.). Ой, на брата та метіль мете (Пісня)]. Поднялась -тель - знялась (піднялась, пустилась) завірюха, метелиця и т. д., завіхолилось, закушпелило, захурделило, закурило. [Закрутило, закушпелило шляхом (Мирн.)].* * *завірю́ха, заметіль, -лі, мете́лиця, ( вьюга) снігові́й, -ві́ю, снігови́ця, снігові́йниця, сніжни́ця, ві́хола, хуртови́на, ху́га, хугові́й, -ві́ю, заві́я, хурде́лиця, хурди́га, хурте́ча; диал. меті́ль, хви́жа, замета -
3 пурга
хуґа и фуґа, заверюха, хуртовина, хуртеча, хвища, кушпела; см. Вьюга. [Була тоді кушпела велика, - сніг так зараз слід і замете (Новомоск. м.)].* * *пурга́; ( вьюга) заметі́ль, завірю́ха, ві́хола, хуртови́на, ху́га, хугові́й, -ві́ю, снігові́й, -ві́ю, снігови́ця, снігові́йниця, сніжни́ця, заві́я; хурде́лиця, хурте́ча, хурди́га -
4 буран
-
5 завируха
диал. см. вьюга -
6 завьюжить
1) (безл.: начать вьюжить) захурде́лити, зави́хорити, зави́хрити и завихри́ти, закушпе́лити; ( замести) замести́, -мете́\завьюжить жило — захурде́лило; почала́ся завірю́ха (хуртови́на, ху́га; см. вьюга)
2) ( занести снегом) занести́, -несе́ [сні́гом], замести́ (заві́яти) [сні́гом] -
7 кутерьма
1) (суматоха, беспорядок) буча, гармидер (-ру), розгардіяш (-шу), шарварок (- рку), колотнеча, галаматня, калабалик (-ку), рейвах (-ху), веремія. [Такий гармидер, неначе орда підступа (Афан.). Попався у цю веремію (Сторож.)]. Поднять -му - зняти (збити) бучу (гармидер, веремію), наробити шарварку, колотнечі [За онучу та збили бучу (Приказка)];2) см. Вьюга, Непогодь.* * *розгардія́ш, -у, гарми́дер, -у, колотне́ча, веремі́й, веремі́я, ша́рварок, -рку, метушня́, ре́йвах, -у -
8 юга
диал. см. вьюга -
9 Веялица
см. Вьюга.
См. также в других словарях:
вьюга — Метель. См. мятель... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. вьюга вьялица, метель, мятель, ветер; завируха, кура, метелица, веялица, завирюха, пурга, буран Словарь … Словарь синонимов
вьюга — (неправильно вьюга; ударение вьюга характерно для диалектной или стилизованной речи). Например, у А. Блока: «И вьюга пылит им в очи Дни и ночи напролет» (Двенадцать); у В. Шаламова: «Мне снова жажда вяжет губы, В сухом снегу, Где белый снег… … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
ВЬЮГА — ВЬЮГА, вьюги, жен. Зимняя буря, погода со снегом, метель. Поднялась вьюга. Утихла вьюга. «Вьюгами глубоко избы занесло.» И.Никитин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
вьюга — белая (Блок, Городецкий, Голен. Кутузов); белоснежная (Иванов Классик); дикая (Эртель); жуткая (Муйжель); завивная (Мей); злая (В.Галба); крутящаяся (Верхоустинский); мятежная (Фофанов); неотвязчивая (Фет); свирепая (Вербов, Эртель); седовласая… … Словарь эпитетов
ВЬЮГА — то же, что метель … Большой Энциклопедический словарь
ВЬЮГА — ВЬЮГА, и, жен. Снежная буря. Поднялась в. В. воет. | прил. вьюжный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
вьюга — • адская вьюга • бешеная вьюга • дьявольская вьюга • жуткая вьюга • лютая вьюга • яростная вьюга … Словарь русской идиоматики
вьюга — A сущ см. Приложение II Дорогая, сядем рядом, Поглядим в глаза друг другу. Я хочу под кротким взглядом Слушать чувственную вью/гу. С. А. Есенин, «Дорогая, сядем рядом…» Говор: У … Словарь ударений русского языка
«ВЬЮГА» — Рассказ, имеющий подзаголовок «Записки юного врача». Опубликован: Медицинский работник, М., 1926, №№ 2,3. В. входит в автобиографический цикл «Записки юного врача». Во В. отразился общий с рассказом «Стальное горло» мотив славы юного… … Энциклопедия Булгакова
вьюга — и; ж. Сильная метель, снежная буря. Поднялась в. В. воет. ◁ Вьюжный, ая, ое. В ая зима. В. ветер. В ая ночь, погода. Вьюжно (см.). * * * вьюга то же, что метель. * * * ВЬЮГА ВЬЮГА, то же, что метель (см. МЕТЕЛЬ) … Энциклопедический словарь
вьюга — • метель, вьюга, пурга, буран Стр. 0535 Стр. 0536 Стр. 0537 Стр. 0538 … Новый объяснительный словарь синонимов русского языка
