Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

по-своему

  • 21 поступать

    поступить
    1) чинити, учинити, робити, зробити, поводитися, повестися, (опис.) ходити яким робом. [Чинімо так, як чинять адвокати: поспоривши, їдять і п'ють укупі (Куліш). Не добре ми собі учинили, що свою матінку прогнівили (Дума). Міркував, повестися в цім ділі]. Как мне -пить? - як (или що) маю чинити? -пать против совести (чести) - поводитися, повестися як безсумлінний, чинити проти сумління; поводитися, повестися безсумлінним (безчесним) робом, ходити лихим робом. -пать честно - чинити (робити) чесно; ходити чесним робом. [Я в твоїй справі ходив найчеснішим робом (Куліш)]. -пать несправедливо - кривити, покривити (душею), чинити, робити не по правді. [Він первих вас за кривду покарає, дарма що ви кривили задля його (Куліш)]. -пать таким образом - робити таким чином, чинити (ходити) таким (тим) робом. [Не тим-би робом треба тут ходити (Куліш)]. -пить с кем - повестися з ким, повернути ким. [Чи ти знаєш, як Цезар хоче повернути мною? (Куліш)]. -пать по дружески с кем - поводитися, повестися з ким по дружньому (дружнім робом), дружити кому. [Другові дружи, а другого не гніви]. -пать несправедливо с кем - кривдити, скривдити кого. -пать по закону - чинити (робити) по закону (законним робом), ходити в законі. [Щоб мені випробувати їх, чи ходитимуть у законі мойому, чи ні (Св. Пис.)]. Жестоко -пать с кем - поводитися, повестися з ким жорстоко, нелюдським робом. -пать правильно - справедливо, правдиво робити, чинити по правді. -пать по своему - своїм робом робити, зробити (чинити, вчинити); ходити своїм робом; своїм богом іти, піти, ходити. -пать по чьему-л желанию - чинити волю чию. [Чини мою волю]. Не знаешь, как -пить - не знаєш, що (в)чинити (робити), як повестися; не знаєш, на яку ступити. -пать иным способом - чинити иншим робом; робити иншим чином. -пай с оглядкой - чини (роби) обачно; (шутл.) позирай (озирайсь) на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)];
    2) (в школу, на должность) вступати, вступити, іти, піти у школу, до школи, на посаду; (наниматься) найматися, найнятися куди, до кого, іти, піти в найми, ставати, стати до кого. [Найнявся на баштан за баштанника. Наймусь до тітки за няньку. Дівчата у Київі стають за наймичок до кухні, або за няньок до дітей]. -пить на срок, считающийся годами - стати на годи. [Піду за наймичку куди або до швачки: стану у неї на годи, доки вивчусь шити (Конис.)]. -пить на военную службу - піти у військо (до війська), у москалі;
    3) (прибывать, итти) вступати, вступити, надходити, надійти до чого. Деньги уже -пили в государственное казначейство - гроші вже вступили до державної скарбниці. Имущество уже -пило в продажу - майно вже пішло в продаж. Налоги -ют своевременно - податки надходять (прибувають) своєчасно. Поступающий - вступний. [Вступні папери].
    * * *
    несов.; сов. - поступ`ить
    1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) чини́ти, учини́ти; (несов.: действовать) ді́яти; ( обращаться) пово́дитися, повести́ся
    2) (устраиваться куда-л.) вступа́ти, вступи́ти; (несов.: стать участником чего-л.) піти́
    3) ( прибывать) надхо́дити, надійти́; ( переходить) перехо́дити, перейти́

    Русско-украинский словарь > поступать

  • 22 править

    1) (кем, чем: направлять, руководить) керувати ким, чим (и кого, що), кермувати ким, чим, правити ким, чим и що, правувати ким, чим. -вить лошадьми (лошадью), телегою, возжами и т. п. - керувати (и ґерувати), правити кіньми, возом, віжками, правувати, поводити кіньми, вести коня. [Віжками керувала мов-би шляхтичка, що сиділа ззаду (Свид.). Коня керують уздою, а чоловіка словом (Приказка). Правувати кіньми й людьми (Н.-Лев.). Навчить, як кіньми правити (Кониськ.). Сам пан кіньми поводить (Гр.). Сагайдачний їхав позаду на возі, бо не міг через руку вести коня (Маковей)]. -вить кораблём, лодкою - керувати, кермувати, правити кораблем, керувати, правити човном. -вить рулём - керувати (правити) стерном, стернувати, кермувати;
    2) (делами, страной: повелевать) керувати, порядкувати, справувати, управувати (реже управляти), правити, заряджати чим, (начальствовать) урядувати, радити над ким, над чим, (распоряжаться по своему) орудувати, верховодити; заправляти, рядити ким, чим. -вить делами - керувати, порядкувати справами, справувати речами, урядувати. [Козацтво перебивало їм порядкувати по своїй уподобі (Куліш). Військо бажає, щоб тільки та була слава, що Хмельницький гетьманує, а нехай-би його порадці всіма речами до повного його зросту справували (Куліш)]. -вить домом - порядкувати, управляти, заправляти, заряджати домом, порядок у дому давати;
    3) (службу, обязанности) справляти, відбувати, відправляти, сов. справити, відбути, відправити (службу, обов'язки). -вить церковную службу - правити, відправляти, справляти службу божу. -вить тризну, поминки и т. п. - справляти тризну, поминки і т. ин. [Справляли свої канібальські танці над поваленим ворогом (Єфр.)]. -вить поклон от кого - переказувати поклін, поклонятися, кланятися кому від кого;
    4) (подати, долги) виправляти, стягати (податки, борги);
    5) правити, виправляти що; срв. Исправлять, Выпрямлять. -вить корректуру - правити, виправляти коректу. -вить бритву - гострити бритву. -вить вывихнутую руку - вправляти, правити, вправити вивернуту руку;
    6) (виновного) правдити, виправляти кого. [Чоловіка винили, а жінку правдили (Полт.)]. Правленный - правлений, виправлений. -ная бритва - вигострена бритва.
    * * *
    I
    1) (управлять, руководить) пра́вити, керува́ти; урядува́ти; правува́ти; ( распоряжаться) управля́ти, порядкува́ти, заправля́ти
    2) ( автомобилем) керува́ти, пра́вити, управля́ти, правува́ти; ( лодкой) стернува́ти, стерни́ти, кермува́ти
    3) ( кем - лошадьми) пра́вити (ким), поганя́ти (кого); правува́ти, пово́дити (ким)
    4) (совершать, отправлять) пра́вити; ( справлять) справля́ти
    5) ( оправдывать) правди́ти
    II
    1) ( исправлять) виправля́ти; ( корректуру) пра́вити
    2) ( выпрямлять) спец. випрямля́ти, випря́млювати
    3) ( бритву) пра́вити; ( косу) манта́чити; ( острить) гостри́ти
    4) ( вправлять) вправля́ти

    Русско-украинский словарь > править

  • 23 предел

    межа, границя, грань, рубіж (-бежа), берег, (конец) край, кінець (-нця). -дел жизни - кінець життя. -лы - межі, (переносно) береги; обруб, (объём) обсяг чого. Расширить -лы государства - розсунути межі держави. -лы власти - обсяг влади. В -лах чего - в межах, в обрубі, в обсягу чого. [Замість історичних коронних країв треба поробити країни в межах кожної національности (Грінч.). Відповідаєте за все, що станеться в обрубі вашого села (Франко)]. В -лах нашего рассмотрения - в межах, в обсягу нашого розгляду. За -лами чего - по-за межами чого, поза чим. [Я тепер по-за вашою владою]. За -лами возможного - по- за межами можливого (Франко). Выйти из -лов - ступити, перейти через край (через міру), зайти за край чого, вийти по-за межі чого. Выйти из -лов благопристойности - перейти межі звичайности. Это переходит за -лы возможного - це переходить межі можливости, міру можливости. Всему есть -дел - всьому єсть край. Достичь (своего) -ла - дійти краю. До крайних -лов - до краю. [Ненависть його дійшла до краю (Крим.)]. Положить -дел чему-л. - край покласти чому, берега дати чому. Положить -дел своему честолюбию - покласти край своєму честолюбству.
    * * *
    1) (рубеж, межа) межа́; ( граница) грани́ця
    2) (местность, страна) край, род. п. кра́ю, краї́на
    3) ( последняя грань) межа́, грани́ця; ( конец) край, кіне́ць, -нця
    4) мат. грани́ця

    Русско-украинский словарь > предел

  • 24 привычка

    звичка, завичка, навичка, повичка, призвичайка, призвичаєння, налога до чого, (обыкновение) звичай. [Без звички і сорочку не випереш. Така звичка бісова (Мирн.). Відбивсь од міських завичок (Грінч.). Навичка до праці (Яворн.). У нього налога пити горілку]. Хорошая, дурная -вычка - добра (гарна), погана звичка, навичка, завичка. У него такая -вычка - у нього така звичка, навичка. Без -вычки - без навички (звички). По -вычке - з навички, з завички, за звичкою, (по обыкновению) звичаєм. Иметь -вычку - мати звичку. Усвоить -вычку - набратися звички, узяти звичку; узяти натуру. Это входит в его -вычки - у нього така звичка, такий звичай. Нарушить -вычку - зламати звичку. Оставить, бросить -вычку - (за)кинути звичку, кинутися звички. Войти в -вычку - статися, зробитися звичкою, звичаєм. Это вошло у него в -вычку - він звик до цього. -ка вторая природа - звичка - то друга натура, звичка - що вдача.
    * * *
    зви́чка; приви́чка; диал. звича́йка, призвича́йка, звик, -у

    войти́ в привы́чку — ста́ти зви́чкою, зроби́тися зви́чкою, ста́ти (зроби́тися) звича́йним

    по привы́чке — за зви́чкою; ( по своему обыкновению) свої́м зви́чаєм и звича́єм

    э́то в привы́чке люде́й — так веде́ться в люде́й, таки́й зви́ча́й у люде́й

    Русско-украинский словарь > привычка

  • 25 призвание

    1) (действ.) покликання, прикликання, поклик (-ку);
    2) (наклонность) покликання; натура. [Збуджене вже літературне покликання тягло його до письменства (Єфр.). Белетристика не є моє покликання (Крим.)]. Следовать своему -нию - іти за своїм покликанням, іти за своєю натурою.
    * * *
    1) ( действие) прикли́кання, кли́кання, призива́ння; ( призыв) за́клик, -у; ( клич) по́клик
    2) ( склонность) покли́кання, призва́ння; ( влечение) по́тяг, -у; ( предназначение) призна́чення

    Русско-украинский словарь > призвание

  • 26 происхождение

    1) походження; (возникновение) по(в)стання. -ние этого обычая нам неизвестно - походження (повстання) цього звичаю нам невідоме. Рукопись болгарского -ния - рукопис болгарського походження. -ние видов - походження (повстання) видів. -ние языка - походження (повстання) мови. Слово, -ние которого неизвестно - слово, якого походження невідоме;
    2) походження, рід (р. роду), коліно, уродження. [Соромився свого походження, гордував своїми земляками (Леонт.). Найбільше право давав тоді чоловікові рід його, а не розум і дотепність (Куліш)]. По своему -нию - родом, з роду, походженням, з походження свого. Он немец по -нию - він німець родом, з роду, походженням, з походження. Человек знатного, благородного, низкого -ния - людина високого (великого), шляхетного, низького роду, коліна, уродження. [Високі уряди і королівщини роздавав король панам великого коліна (Куліш). Повсякчас корить свого чоловіка за те, що він низького коліна (Яворн.)]. Мужицкого, мещанского, барского -ния - мужицького, міщанського, панського роду, коліна; (диал.) мужицької, міщанської, панської ложі. [То були все панського коліна люде (Єфр.). А як ти, ци нашої мужицької ложі, ци міщанської, ци панської? (Стефаник)]. Одного -ния с кем - одноколінний з ким. [Стародавнього князівського роду, одноколінного з князями Збаразькими, Вишневецькими й Воронецькими (О. Лев.)].
    * * *
    похо́дження; ( возникновение) ви́никнення, постання́

    \происхождение ви́дов — биол. похо́дження ви́дів

    Русско-украинский словарь > происхождение

  • 27 себя

    мест.
    себе́

    быть сами́м собо́й — бу́ти сами́м собо́ю

    взять на \себя бя́ что — узя́ти (перебра́ти) на се́бе що

    вне \себя бя́ — см. вне

    не в \себябе́ — сам не свій; мов (яки́йсь, як) не свій; сам не при собі́

    не по \себя бе́ — не по собі́; ( неловко) нія́ково

    от \себя бя́ — від се́бе; ( от своего имени) від свого́ і́мені

    по \себя бе́ — а) по собі́; ( по своему вкусу) до вподо́би, до смаку́; б) ( после себя) пі́сля себе́, по собі́

    про \себя бя́ — ( не вслух) сам собі́, сам до се́бе, про се́бе; ( тихо) ни́шком; ( в уме) у ду́мці, у думка́х

    \себя бе́ на уме́ — собі́ на умі́

    собо́й, из \себя бя́ — (лицом, внешностью) на ви́гляд, на по́гляд, собо́ю, з се́бе; на вро́ду

    хороша́ собо́й — га́рна на вро́ду, вродли́ва

    у \себя бя́ — у се́бе

    Русско-украинский словарь > себя

  • 28 слово

    сло́во; ( публичная речь) промо́ва

    без ли́шних (да́льних) \слово в — без за́йвих слів

    брать, взять свои́ \слово ва́ обра́тно — бра́ти, взя́ти свої́ слова́ наза́д

    быть господи́ном (хозя́ином) своего́ \слово ва (своему́ \слово ву) — см. господин

    в кра́тких (в коро́тких, в не́скольких) \слово ва́х — см. короткий 1)

    заключи́тельное \слово во — прикінце́ве сло́во

    знать [тако́е] \слово во — шутл. зна́ти [таке́] сло́во

    иностра́нное \слово во — іншомо́вне сло́во

    к \словову [прийти́сь] до — сло́ва [прийти́ся]

    к \словову [сказа́ть] в знач. — вводн. сл. жарг. до ре́чі [ка́жучи]

    на \словова́х — на слова́х

    наруша́ть, нару́шить \словово — пору́шувати, пору́шити (лама́ти, злама́ти) сло́во

    не найти́ \словов — ( от возмущения) не знайти́ слів, не добра́ти (не дібра́ти) слів

    нет \словов, как — нема́ слів, щоб сказа́ти (розказа́ти), як

    но́вое \словово в чём — нове́ сло́во в чо́му

    [одни́м] \слововом (одно́ \слово во) — вводн. сл. [одни́м] сло́вом, одно́ сло́во

    [от \словова] до \словова — [від сло́ва] до сло́ва

    от \словова к \словову — з ко́жним сло́вом

    пе́рвое \словово в чём — а) ( начальный этап) пе́рше сло́во (пе́рший крок) у чо́му; б) ( самое главное) найголовні́ше у чо́му

    по \словова́м чьим — в знач. вводн. сл. за (согласно с: згі́дно з) слова́ми чиї́ми

    после́днее \словово нау́ки (те́хники) — оста́ннє сло́во нау́ки (те́хніки)

    сде́рживать, сдержа́ть \словово — см. сдерживать 2)

    \словов не хвата́ет для чего́ — слів нема́є (не стає́, не вистача́є, браку́є) для чо́го (щоб)

    \словов (\словова) нет в знач. — вводн. сл. жарг. ні́чого й говори́ти, нема́ що (чого́) й каза́ти, що й каза́ти, безпере́чно

    во в \словово — сло́во в сло́во, до сло́ва

    \словово за́ \словово — сло́во за сло́вом, сло́во по сло́ву

    \слововом [сказа́ть] — в знач. вводн. сл. жарг. сло́вом

    со \словов чьих — із (зі) слів чиї́х

    с пе́рвого \словова — з пе́ршого сло́ва

    тра́тить \словова́ понапра́сну (по́пусту, зря) — витрача́ти слова́ даре́мно (ма́рно)

    Русско-украинский словарь > слово

  • 29 фартовый

    1) ( счастливый) щасли́вий; ( удачливый) уда́чливий, ща́сний
    2) ( хороший по своему виду) до́брий, хоро́ший; ( замечательный) чудо́вий, прекра́сний; ( красивый) га́рний [на вро́ду], вродли́вий; ( видный) показни́й
    3) (ловкий, лихой) спритни́й, метки́й, жва́вий, мото́рний

    Русско-украинский словарь > фартовый

  • 30 Наборка

    1) см. Набирание; оконч. набрання; зібрання; навербування, затягнення; набрання, увібрання, втягнення; складення и зложення, набрання;
    2) (работа по качеству своему) набрання (-ння), (подбор) добір (-бору). Камни хороши, да -ка не годится - каміння добре, та добір не пасує.

    Русско-украинский словарь > Наборка

  • 31 Невпример

    нрч.
    1) (несравненно) незрівнянно, без порівняння, (вне сравнения) над(усяке) порівняння; (при сравн. степ. обычно) багато, багацько, далеко, значно, куди, (редко) невзаміру. [Товариства зібралося невзаміру більш (Сл. Гр.)];
    2) (в виде исключения) як ви(й)няток, (в противоположность) на протилежність. мер другим (прочим) - як ви(й)няток проти инших (проти решти), не то що инші, не так як инші. Он -мер своему брату послушен - він протилежно своєму братові слухняний, він на відміну від свого брата слухняний, він не так як його брат - слухняний.

    Русско-украинский словарь > Невпример

  • 32 Подчинён

    см. Подчинённый 2. Быть -ну кому, чему - підлягати кому, чому. Он -нён своему начальству - він підлягає свойому начальству.

    Русско-украинский словарь > Подчинён

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • по-своему — сделать по своему.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. по своему на свой лад, самостоятельно, своеобразно, самобытно, по особенному, нестандартно, непривычно, оригинально,… …   Словарь синонимов

  • по-своему — см. свой; нареч. 1) По своему желанию, усмотрению, на свой лад. Хочется жить по своему. По своему истолковать мои слова. Всё равно по своему переделает. Других слушай, а поступай по своему. 2) Сообразно своим свойствам, качествам; по особому,… …   Словарь многих выражений

  • Случилась со мной беда — ты мне помог. Случись с тобой беда — я тебе помогу. А вместе — делаем общее дело: ты по-своему, а я по-своему — Из популярного советского кинофильма «Берегись автомобиля!» (1966). снятого режиссером Эльдаром Александровичем Рязановым по сценарию, написанному с Эмилем Вениаминовичем Брагинским (1921 1998). Из диалога между Юрием Деточкиным (актер Иннокентий …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Невиновный изгнанник Блас Валера своему народу Тауантинсуйу — Невиновный изгнанник Блас Валера своему народу Exsul Immeritus Blas Valera Populo Suo Автор: Блас Валера Жанр: автоб …   Википедия

  • по своему усмотрению — См …   Словарь синонимов

  • Свой своему поневоле брат — Свой своему поневолѣ братъ. Ср. Мужъ ея (глупый) находилъ величайшее наслажденіе возиться съ шутами, съ дурочками да съ дураками. Свой своему поневолѣ братъ. Н. Макаровъ. Воспоминанія. 3, 3. Ср. Жаль тебѣ, что ли товарища?.. такъ оно и должно… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • свой своему поневоле брат — Ср. Муж ее (глупый) находил величайшее наслаждение возиться с шутами, с дурочками да с дураками. Свой своему поневоле брат. Н. Макаров. Воспоминания. 3, 3. Ср. Жаль тебе, что ли, товарища?.. так оно и должно быть: свой своему поневоле брат. Гр. А …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Всякая сосна своему бору шумит — Всякая сосна своему бору шумитъ (своему лѣсу вѣсть подаетъ). Ср. Интеллигентъ, т. е. баринъ, который, по мнѣнію нѣкоторыхъ, будто болѣе другихъ «оторванъ отъ почвы». А вотъ вы сейчасъ же увидите, какіе это пустяки, и какъ у насъ по родной… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Человек по-своему, а Бог по-своему. — Человек так, а Бог инак. Человек по своему, а Бог по своему. См. БОГ ВЕРА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Всякая сосна своему бору шумит. — (своему лесу весть подает). См. РОДИНА ЧУЖБИНА Всякая сосна своему бору шумит. См. СВОЕ ЧУЖОЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Свой своему поневоле друг. — Жалуй своих, а там и чужих! Свой своему поневоле друг. См. ДЕТИ РОДИНЫ Свой своему поневоле друг. Душа душу и знает. См. ДРУГ НЕДРУГ Свой своему поневоле друг (брат). См. СВОЕ ЧУЖОЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»