Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

склонность

  • 1 склонность

    •
    - склонность к растрескиванию - склонность к трещинообразованию

    Словарь металлургической терминов > склонность

  • 2 склонность

    1) схи́льність, -ності; ( наклонность) на́хил, -у

    \склонностьть к му́зыке — схи́льність (на́хил) до му́зики

    2) (к кому-чему - расположение, пристрастие) прихи́льність, -ності (до кого-чого), хіть, род. п. хо́ті, уподо́бання (до чого), замилува́ння (в чому)

    серде́чная \склонностьть — серде́чна прихи́льність

    Русско-украинский словарь > склонность

  • 3 склонность к внутреннему растрескиванию

    Словарь металлургической терминов > склонность к внутреннему растрескиванию

  • 4 склонность к растрескиванию

    Словарь металлургической терминов > склонность к растрескиванию

  • 5 склонность к трещинообразованию

    Словарь металлургической терминов > склонность к трещинообразованию

  • 6 Заезжательство

    склонность к крепким словам) загинацтво.

    Русско-украинский словарь > Заезжательство

  • 7 вкус

    1) смак. На вкус - на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет - кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом - смачно (у смак) їсти;
    2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий - смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему - присмачити, посмачити що. Неприятный вкус - несмак;
    3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];
    4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем - смак знати у чомусь. Со вкусом - до смаку, (вульг.) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный - смаковитий, ґустовний. По вкусу - до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу - собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу - бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости и т. д., прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (безл.) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… - мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу - уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу - такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… - мені уподібніше було-б… Не по вкусу - не до смаку, не в смак, не до вподоби и т. д.; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём - набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус - як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту и т. д.). На мой вкус - (як) на мене, як на мій смак;
    5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);
    6) (худож. манера, стиль) - манір, стиль. Во вкусе - на манір, на стиль.
    * * *
    1) смак, -у
    2) (склонность, пристрастие) смак, уподоба́ння, на́хил, -у
    3) (стиль) стиль, -лю, смак; ( манера) мане́ра, мані́ра

    Русско-украинский словарь > вкус

  • 8 наклонность

    1) похилість, нахилість (-лости), нахилення чого. -ность эклиптики - нахилення екліптики;
    2) (склонность к чему) нахил (-лу), нахильність, схильність (-ости), нахилок (-лку), уподобання до чого. [Має прирожденний нахил до формалізму (Доман.). Патологічні нахили (Виннич.). Жандармські, панські нахильності (Грінч.). Боротьба з своїми власними нахильностями (Рада). Схильність вишукувати правдивість там, де нам подобається (Наш). Придушити вроджений нахилок до свого рідного (Франко)]. Хорошие, дурные -сти - добрі, лихі нахили (нахильності), нахильність до доброго, до лихого. Преступные -сти - злочинні нахили (нахильності). Животные -сти - тваринні (тваринячі звірячі) нахили (нахильності).
    * * *
    1) ( склонность) на́хил, -у, схи́льність, -ності

    дурны́е \наклонностьти — пога́ні на́хили

    \наклонностьть к мечта́тельности — на́хил (схи́льність) до мрі́йності (до мрійли́вості)

    2) (наклонное положение, покатость) похи́лість, -лості

    \наклонностьть экли́птики — астр. нахи́лення еклі́птики; см. наклон 2), 3)

    Русско-украинский словарь > наклонность

  • 9 вмешательство

    втручання, встрявання до чого, у що, вплутання. [Активне втручання до гущі життя. Чуже втручання (вплутання) до наших внутрішніх справ. Встрявання в розмову]. Склонность к вмешательству - влазливість. [Дріб'язкова влазливість до приватних справ].
    * * *
    втруча́ння

    Русско-украинский словарь > вмешательство

  • 10 выпивать

    выпить
    1) випивати, випити; (с жадностью) видудлювати, видудлити, вижлу[о]ктати, спивати, спити (іспити). [Запале насіння, коріння пускає і силу чужую без жалю спиває]; (часть) надпивати, надпити;
    2) (о хмельном) випивати, випити, чаркати, чаркуватися, чарчину вкинути, хилити, вихиляти, хильнути, вихилити, кубрячити, торкати, торкнути, клюкати, смикати, смикнути, хлебеснути, укутати; (сразу, очень быстро) черкнути, дмухнути, видмухнути, хильцем ковтнути. Выпивать много (шутливо) - палю забивати. Выпить следует - по чарці треба. Выпить по случаю чего - покропити що, запити могоричі. Выпить в заключение - на потуху; (на дорогу) випити на коні, гладити дорогу; (за чьё здоровье, счастье) пити до кого, перепивати кого. Выпить лишнее - перебрати через край, добре перехилити. Есть постоянные случаи выпить - (шутл.) нашим усе чарчина ворочається. Любить выпить - (шутл.) не проливати, частенько до скляного бога прикладатися;
    3) выпивать (иметь привычку) - запиватися, у горілку вкидатися, заживати чарку, не розминатися з чаркою, закидати, хилити чарку, куликати. Быть выпивши - бути на підпитку, на підпитках, бути підпилим, підпитим, під чаркою, підчарченим, підп'яним; у голові було, у голові джмелі гули.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыпить
    1) випива́ти, ви́пити и мног. повипива́ти
    2) (несов.: иметь склонность к спиртным напиткам) випива́ти; чаркува́ти

    Русско-украинский словарь > выпивать

  • 11 замашка

    1) см. Замахивание;
    2) (ухватка, приём) вихват (-ту), маніра, хода, (привычка) звичка, завичка, навичка. Грубые -ки - простацькі навички, (ругат.) мужицтво. С барскими -ми - з панськими норовами, пановитий. С рыцарскими -ми - з лицарськими норовами, лицаркуватий;
    3) (склонность, охота к чему) нахил (-лу), потяг (-гу) до чого, (ирон.) задмух. [Злодійський у нього задмух (Франко)];
    4) бот. (посконь) - плоскінь и (диал.) поскінь (- кони), плоскінка, побірниці (-ниць).
    * * *
    I
    зама́шка; ( привычка) зви́чка; ( наклонность) на́хил, -у
    II с.-х. диал.
    пло́скінь, -коні

    Русско-украинский словарь > замашка

  • 12 извинять

    извинить кого и кому вибачати, вибачити, пробачати, пробачити, збачити кому, дарувати, подарувати (провину) кому, (зап.) бути вибачним, мати вибачне око до (для) кого. [Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.-Лев.). Я йому пробачив (Самійл.). Нехай паннунця будуть вибачні (Л. Укр.)]. Его можно -нить - йому можна вибачити (пробачити). -ните - вибачайте, вибачте, пробачте, даруйте, будьте вибачні. [Пробачте, гості мої: не скупість наша, а така спроможність (Приказка)]. -ните меня - вибачте (пробачте, даруйте) мені; (зап.) будьте вибачні до мене, майте вибачне око до мене. -ните за выражение - вибачайте (вибачте, пробачте, простіть) на (у) цім слові; даруйте на слові; не при вас кажучи; шануючи слухи ваші; (зап.) шануючи вас (яко ґречних). Склонность -нять - вибачливість; склонный -нять - вибачливий. [Любов довготерпелива і вибачлива (Крим.)]. Извинённый - вибачений, пробачений.
    * * *
    несов.; сов. - извин`ить
    1) (кого-что, кому-чему) вибача́ти, ви́бачити, пробача́ти, проба́чити (кому-чому); ( прощать) проща́ти, прости́ти (прощу́, прости́ш), дарува́ти, подарува́ти (кому-чому)

    \извинять ню́, \извинять ни́те — вибача́й, ви́бачайте, ви́бач, ви́бачте, пробача́й, пробача́йте, проба́ч, проба́чте, прости́, прості́ть, дару́й, дару́йте; будь виба́чни́й, бу́дьте виба́чні́

    \извинять ни́те за выраже́ние — вибача́йте (ви́бачте, пробача́йте, проба́чте, дару́йте) на [цьому́, цім] сло́ві

    прошу́ \извинять ни́ть — прошу́ ви́бачити (проба́чити), перепро́шую

    2) (находить чему-л. смягчающие обстоятельства) вибача́ти, ви́бачити; ( оправдывать) випра́вдувати, ви́правдати

    Русско-украинский словарь > извинять

  • 13 лежать

    1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;
    2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];
    3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];
    4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;
    5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;
    6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;
    7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;
    8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].
    * * *
    лежа́ти

    \лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти

    Русско-украинский словарь > лежать

  • 14 музыка

    1) (искусство) музика. [В сфері музики з'являється перший серйозний композитор - Микола Лисенко (Єфр.)]. Чувствовать склонность к -ке - мати потяг (нахил) до музики. Учиться -ке -учитися музики, учитися грати. Положить на -ку - завести в ноти, покласти на музику;
    2) (игра) музика, музики (-зик и -ків), ум. музиченька. [Огні горять, музика грає (Шевч.). Якби мені черевики, то пішла-б я на музики (Шевч.). Андрій кудись подався; Гафійка на музиках, а в хаті сумно (Коцюб.). Ой, на балі веселая музиченька грає (Л. Укр.)].
    * * *
    1) му́зика
    2) ( оркестр) му́зика; музи́ки, -зи́к

    Русско-украинский словарь > музыка

  • 15 наклоняться

    наклониться
    1) (стр. з.) нахилятися, бути нахиляним, нахиленим, понахиляним и т. п.; срв. Наклонять;
    2) нахилятися, хилитися и (диал.) хилятися, нахилитися, похилятися, похилитися, схилятися, схилитися, перехилятися, перехилитися, нагинатися, нагнутися, (о мног.) понахилятися, посхилятися, поперехилятися, понагинатися до кого, до чого, в що, над ким, над чим; (к кому, к чему ещё) прихилятися, прихилитися, пригинатися, пригнутися, (редко) приклонятися, приклонитися, (о мног.) поприхилятися, попригинатися до кого и кому, до чого; (на один бок) нахилятися, нахилитися на один бік, (пров.) перехняблюватися, перехнябитися (набік, на один бік), звертатися, звернутися, (о мног.) поперехняблюватися; (в разные стороны) розхилятися, розхилитися (о мног.) порозхилятися. [Віти зелені нахиляються над хлопчиком (Грінч.). Володимир нахиливсь до його подушки (Крим.). Хилітеся, густі лози, куди вітер віє (Глібів). Дві смуги лісу, що хилився назад від шалених подмухів хуртовини (Олмейрова Примха). Хиляється явір до явора (Яворськ.). Червона калина похиляється (Грінченко III). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Магнолія до кипариса стрункого схиляється (Л. Укр.). Схилився до чамадана (над чемоданом) (Крим.). Високі вози посхилялися на воли (Н.-Лев.). Перехилилася через тин (М. Вовч.). Юзя нагнулася над книжкою (Л. Укр.). Ой, дуб до калини прихиляється (Пісня). Здоровенна грудка землі прошуміла над його головою; Грицько прихилився (Мирний). До білих ніжок приклоняється (Чуб. V). Стара хата вже перехнябилася набік (Н.-Лев.). Хата звернулася (Радом.). Очерет розхилявся: то хтось простував до річки (Загірня)]. Наклонясь, Наклонившись - нахилившись и т. п.; (нрч.) хильцем, хильці, схилком, згинці, внахилку, насхил(ь). [Хильцем, хильцем попід верби (побіг) (Пісня). Побіг хильці бур'янами та й утік (Кам'янеч.). Схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався (Пісня). Зирк! аж лежить заяць; тоді Петро - згинці, та тихесенько: «Цитьте!» (Звин.). Усю ніч насхил просиділа (Міюс.). Насхиль стіл стоїть (Червоногр.)]. Наклонившийся - що нахилився и т. п., нахилений, похилений, схилений и т. п., похилий. [Нахилена постать (Черкас.). Похилені хати (Грінч.). Верби сумні і похилі (Грінч.). Похилий баркан (Коцюб.)].
    * * *
    несов.; сов. - наклон`иться
    1) нахиля́тися, нахилитися, -хилю́ся, -хи́лишся и мног. понахиля́тися, похиля́тися, похили́тися; схили́тися, схили́тися и мног. посхиля́тися; нагина́тися, нагну́тися и мног. понагина́тися; прихиля́тися, прихили́тися; перехиля́тися, перехили́тися и мног. поперехиля́тися, сов. перехня́битися, -блюся, -бишся
    2) (проявлять наклонность, склонность) схиля́тися, схили́тися

    Русско-украинский словарь > наклоняться

  • 16 неуживчивость

    немирність, несумирність, незлагідність, нелагідність, невжитність, (склонность спорить) сперечливість, сварливість (-ости); (неуживчивый характер) немирна (не(з)лагідна, невжитна, тяжка, важка) вдача.
    * * *
    нела́гідність, -ності, незла́гідність; сварли́вість, -вості

    Русско-украинский словарь > неуживчивость

  • 17 охота

    1) охота, хіть (р. хіти), бажання. [Велику хіть до малювання має. Роблю з своєї охоти, а не з наказу = делаю по своей -те, а не по приказанию. Немає бажання жити]. С -той - з охотою, залюбки, охочим серцем, охоче; см. Охотно. С большой -той - з великою охотою, охочим серцем, (вприпрыжку) з вискоком, з вистрибом. -та есть у кого, -та берёт кого - охотиться хто, хіть бере кого. Нет -ты - не охота, не бере охота. Прошла -та у кого - відхотілося кому, знеохотився хто. Если есть -та - як охота. Пришла -та - спала охота кому. -та разбирает - охота шибає кого, охота зносить кого, кортить кого. Возбуждать, возбудить -ту у кого, в ком - розохочувати, розохотити кого. Придавать, придать -ту кому - підохочувати, підохотити кого. Почувствовать -ту - зохотитися до чого. Отбить -ту у кого - знеохотити кого. Потерять -ту к чему - знеохотитися до чого. Из'явить, выразить -ту - зохотитися, поохотитися; (о мног.) позохочуватися. -та пуще неволи - охота гірше неволі (Ном.);
    2) лови, влови (-вів), полювання, мисливство, ловецтво, стрілецтво. Добыть на -те - уполювати, наполювати, виполювати. Место для -ты - ловище.
    * * *
    I
    1) полюва́ння; ( ловля) ло́ви, -вів, уло́ви, лови́тва, уло́в, -у
    2) ( как промысел) мисли́вство
    II
    1) (склонность, стремление) охо́та, хіть, род. п. хо́ті, охо́тка; ( желание) бажа́ння
    2) в знач. сказ. охо́та; хо́четься
    3) ( период течки) ті́чка

    в охо́ту — а) в знач. нареч. охо́че, залюбки́, [з] охо́тою, скі́льки хо́чеш (разг. хоч); б) (в знач. сказ.: хочется) хо́четься, до вподо́би; охо́та

    Русско-украинский словарь > охота

  • 18 питать

    живити, поживляти, годувати, харчувати, харчити. [Хазяйське око товар живить. Картина українського відродження живить надії на перемогу одвічньої правди (Єфр.). Він своєю працею усю сім'ю годує]. -ать надежду (мечту, мысль) - держати (мати и живити) надію (мрію, думку). -ать доверие - няти віру кому, діймати кому віри. -ать вражду к кому - ворогувати, враждувати, враждати на кого (Квітка), мати зуб на кого. -ать любовь, склонность к чему - кохатися в чому, (редко) до чого. [Всякий кохається до грошей (Звиног.)]. -ать пристрастие к чему - милуватися в чому. -ать страсть к чему - мати прилюбність до чого. [Маєш прилюбність до карт та гульні (Неч.-Лев.)]. -ать ненависть к кому - плекати зненависть до кого. -ать злобные чувства к кому - (описат.) дихати (лихим) пеклом, злом на кого, лихо, волі бути на кого. -ать отвращение - мати или почувати відразу (огиду). -ать дружбу - почувати приязнь. -ать уважение к кому - мати пошану до кого, мати кого на повазі. [Всі їх на повазі мають (М. Вовч.)]. Десна -ает водой Днепр - Десна подає воду в Дніпро. Питаемый - живлений, годований, харчований.
    * * *
    1) харчува́ти; ( кормить) годува́ти; ( прокармливать) прогодо́вувати
    2) (доставлять необходимое для нормального действия, функционирования; перен.) живи́ти, поживля́ти; ( снабжать) постача́ти
    3) (перен.: испытывать, ощущать, чувствовать) почува́ти; ( иметь) ма́ти

    Русско-украинский словарь > питать

  • 19 подозрительность

    1) (свойство возбуждать подозрения) підозренність, непевність, підзорність, підозрілість (-ости). -ность всех этих уловок несомненна - непевність (підзорність) усіх цих викрутів - безперечна;
    2) (склонность к подозрениям) підзорливість, підозріливість, запозирливість (-вости). Его -ность ко всем безгранична - його підзорливість до всіх міри не має.
    * * *
    1) підозрі́лість, -лості; непе́вність, -ності
    2) підозрі́ливість, -вості; недові́рливість

    Русско-украинский словарь > подозрительность

  • 20 почувствовать

    почути (редко спочути), (восчувствовать) відчути, учути; (зачуять) зачути, (ощутить) почутити що. [Бий його дужче, щоб почув (Харк.). Незабаром вона очутилась і почула, що їй холодно і бік у неї болить (Грінч.). Він відчув серцем той крик розпуки (отчаяния), що глибоко таївся в серці його народу (Коцюб.). Тепер і пани вчули, що хліб родить на мозолях (Кониськ.)]. -вать себя как-л. (напр. хорошо, плохо, молодым и т. п.), по себе что-л. - почутися як (напр. добре, зле, молодим і т. ин.), що. [Почулася, що не може йти, що не зможе ввійти в ту хату (Грінч.)]. -вать боль в ноге - біль у нозі відчути, почути, почутити. -вать в себе влечение к чему - почути в собі потяг до чого. -вать в себе (свои) силы, любовь - почутися на (своїх) силах (на силі и на силу), на любові. [(Квітка) почувсь на своїх власних силах і дав добру ознаку свого великого дару (Куліш). Надто вже багато людей почулося на любові до України (Рідн. Край)]. -вать утомление, голод - почутися на втому, на голод. -вать влечение к добру, злу - почутися на добре, на зле. [Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся (Куліш)]. -вать свой живот, руки и т. д. - почутися живота, руки. [Почуєшся живота, як іззіси (Борз.)]. -вать себя беременною - почутися. [Я вже почулась (Гр.)]. И не -вал, как заснул - і не зчувся, як заснув. Дать себя -вать - см. Давать. -вать расположение, симпатию, склонность к кому-л., к чему-л. - сподобати, уподобати собі кого, що, прихилитися, привернутися до кого, до чого. [А я відразу привернулась до тебе серцем за твою лагідність (Л. Укр.). Княгиня хутко до його прихилилась (Стор.)]. -вать пресыщение жизнью, наслаждениями и т. д. - знудити світом, втіхами і т. д. Почувствованный - почутий, відчутий, учутий, зачутий. -ться - почутися, учутися. В его словах мне -лось что-то…- в його словах мені почулося (вчулося) щось… Ошибка эта -вуется нашими потомками (отзовётся) - помилка ця нашим нащадкам очутиться, дасться в знаки.
    * * *
    відчу́ти, почу́ти, учу́ти

    Русско-украинский словарь > почувствовать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • склонность — Склонность …   Словарь синонимов русского языка

  • склонность — См …   Словарь синонимов

  • склонность — избирательная направленность индивида на определенную деятельность, побуждающая ею заниматься. Ее основой является глубокая устойчивая потребность индивида в той или иной деятельности, стремление совершенствовать умен …   Большая психологическая энциклопедия

  • СКЛОННОСТЬ — СКЛОННОСТЬ, склонности, жен. Расположение к кому чему нибудь, влечение, отличающееся постоянностью. Склонность к занятиям живописью. У него нет склонности к театру. «В нас тайная склонность кипит.» Лермонтов. || Симпатия, граничащая с чувством… …   Толковый словарь Ушакова

  • СКЛОННОСТЬ — – врожденная или приобретенная предрасположенность, которая благоприятствует определенному чувству или желанию, иначе говоря, облегчает его возникновение; Кант понимает под склонностью просто «привычную чувственную страсть»; он резко… …   Философская энциклопедия

  • Склонность — Склонность: Склонность  предрасположенность к чему либо. Склонность  фильм режиссёра Шона Матиаса, 1997 год. Список значений слова или словосочетан …   Википедия

  • Склонность —  Склонность  ♦ Penchant    Приблизительный синоним тенденции, употребляемый по отношению к единичному индивидууму. Склонность – продолжительное желание, обязанное своим возникновением не столько виду, сколько самому индивидууму, но в большей мере …   Философский словарь Спонвиля

  • Склонность — форма отрефлексированной мотивации …   Психологический словарь

  • СКЛОННОСТЬ — СКЛОННОСТЬ, и, жен. 1. Постоянное влечение, расположение к чему н. С. к самоанализу. 2. Предрасположенность, наклонность к чему н. С. к полноте. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • СКЛОННОСТЬ — англ. inclination; нем. Neigung. 1. Постоянное увлечение, расположение, стремление к ч. л. 2. Избирательная направленность индивида на определенную деятельность индивида в данной деятельности. Antinazi. Энциклопедия социологии, 2009 …   Энциклопедия социологии

  • склонность — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN liability …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»